Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/515/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду.
Надіслано судом: 27.09.2024. Зареєстровано: 27.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Результат оскарження 18.12.2024 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		24.09.2024 Справа №905/515/24 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
		при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шуть А.В., 
		розглянувши матеріали справи
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», м.Вишневе
		до відповідача: Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м.Маріуполь
		третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство фінансів України, м.Київ
		третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, м.Київ
		про стягнення 10244474,34 грн
		 
		Представники учасників справи:
		від позивача (в режимі відеоконференції): Нещерет Д.Б. - адвокат на підставі довіреності;
		від відповідача (в режимі відеоконференції): Бурикін К.О.  в порядку самопредставництва;
		від третьої особи 1 (в режимі відеоконференції): Лебідь Ю.В.  в порядку самопредставництва;
		від третьої особи 2 : не з`явився.
		 
		Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», м.Вишневе, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м.Маріуполь про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт (договором підряду) №38/2020 від 16.03.2020 у розмірі 10244474,34 грн, з яких заборгованість у розмірі 7850830,15 грн, три проценти річних у розмірі 465092,49грн, інфляційні втрати у розмірі 1928551,70 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю робіт (договору підряду) №38/2020 від 16.03.2020, в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за виконані роботи в розмірі 7850830,15грн, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та процентів річних.
		Ухвалою суду від 02.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», м.Вишневе до відповідача, Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м.Маріуполь про стягнення 10244474,34 грн залишено без руху; постановлено надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», м.Вишневе строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху. 
		04.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 04.04.2024 про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2024 разом з відповідними доказами.
		Ухвалою суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/515/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 30.04.2024 об 11:40год.
		19.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/н від 19.04.2024 про долучення доказів.
		30.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 29.04.2024. У відзиві відповідач підтвердив факт укладання договору про закупівлю робіт №38/2020 від 16.03.2020, визнав прийняття виконаних позивачем робіт на суму 7850830,15 грн та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт №№ 7-16 від 18.02.2022. Відповідач зазначив, що фінансування робіт за договором підряду №38/2020 від 16.03.2020 здійснювалось на підставі Угоди про передачу коштів позики від 31.10.2019 №13010-05/168 між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій України, Маріупольською міською радою Донецької області, Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Донецької області та Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва», укладеною відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проєкт Надзвичайна кредитна програма для відновлення України), ратифікованої Законом № 346-VIII від 22.04.2015, за погодженням з Мінрегіоном та Мінфіном. Вказав, що нездійснення оплати виконаних робіт пов`язано з ненаданням позивачем документів для оплати, що унеможливило підготовку платіжних документів для направлення до Міністерства розвитку громад та територій у відповідності до умов Угоди про передачу коштів позики від 31.10.2019 № 13010-05/168; відлік передбаченого договором строку оплати рахунку  45 (сорок п`ять) календарних днів не доведено позивачем. Відповідач зареєстрований та здійснював свою діяльність за адресою: вул. Купріна, 23-а, м.Маріуполь, Донецька обл. У зв`язку з масованими обстрілами військовими формуваннями ворога та подальшою окупацією м.Маріуполя, відповідач тимчасово припинив свою діяльність на території міста Маріуполь. 17.07.2023 відповідач отримав лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від 14.07.2023 №6274/31/14-23 з повідомленням, що на засіданні Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, яке відбулось 15 травня 2023 року, підтримано рішення щодо виключення 29 проєктів та припинення фінансування 109 проєктів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії, що затверджені для реалізації в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України. Фінансування з місцевого бюджету також не може бути виділено. Відповідач наполягає, що неоплата робіт у сумі 7850830,15 грн, виконаних за договором підряду №38/2020 від 16.03.2020, спричинена обставинами, незалежними від волі відповідача. 
		30.04.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 29.04.2024 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерства фінансів України.
		Ухвалою суду від 30.04.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство фінансів України та в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України; відкладено підготовче засідання на 22.05.2024 об 11:00 год.
		07.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/н від 07.05.2024 про долучення доказів.
		07.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява б/н від 07.05.2024 про виконання ухвали суду.
		07.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 07.05.2024, за змістом яких відповідач наполягає, що не здійснення оплати виконаних робіт відбулось не з вини відповідача, а саме унаслідок обставин незалежних від його волі, а саме: не надання позивачем відповідачу документів, необхідних для здійснення оплати; введення воєнного стану в Україні та тимчасової окупації м.Маріуполя, захоплення адміністративного приміщення, майна і документації відповідача, що є форс-мажорними обставинами; припинення фінансування проєкту третіми особами. Унаслідок не надання необхідного обсягу документів позивачем, ці документи не були направлені до Міністерства розвитку громад та територій України, що спричинило не оплату виконаних робіт. За наведених обставин відповідач звільняється від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань за договором підряду, оскільки таке невиконання сталось не з вини відповідача, отже відповідач заперечує щодо стягнення трьох процентів річних у сумі 465092,49грн, інфляційних втрат у сумі 1928551,70грн і судового збору у сумі 122933,70грн.
		21.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Міністерства фінансів України, м.Київ надійшли пояснення щодо позову №13220-06-10/15917 від 21.05.2024, в яких зазначено, що у рамках реалізації спільного з Європейським інвестиційним банком проєкту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» платіжні документи для оплати робіт за субпроєктом «Комунальний заклад Міська лікарня № 1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м.Маріуполя  реконструкція будівлі лікувального корпуса» із затвердженим до нього проєктом будівництва «Реконструкція будівлі лікувального корпусу комунального закладу "Міська лікарня № 1" на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м.Маріуполя» у сумі до 46336306,67 грн до Мінфіну не надходили.
		21.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, м.Київ надійшли пояснення щодо позову б/н від 21.05.2024. У поясненнях третя особа інформує суд, що відповідач до Мінрегіону не надсилав пакет документів на оплату актів виконаних робіт у розмірі 7850830,15 грн. Разом з тим, через військову агресію Російської Федерації у 2022 році ЄІБ визначив «зони безпеки», що умовно віднесені до: «Червоної зони» - території в межах 50-100 км від зони активних бойових дій або в межах 20-70 км від кордону з Російською Федерацією та Білоруссю (високий ризик). На реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України не передбачено асигнувань на 2024 рік для тимчасово окупованих територій та територій, де ведуться активні бойові дії. Фінансування проєктів, що розташовані у цих зонах, не здійснюється до стабілізації безпекової ситуації. 15.05.2023 на засіданні Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, рекомендовано припинення фінансування проєктів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії. Ураховуючи вищевикладене, третя особа просить врахувати дані пояснення при вирішенні спору по суті та розгляд справи здійснити за відсутності представника Мінінфраструктури.
		22.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 21.05.2024. Позивач наполягає, що 18.02.2022 позивачем надано відповідачу рахунки №№ 7, 8 на оплату виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи. Дані рахунки надавалися відповідачу разом з актами приймання виконаних будівельних робіт. Згідно положень Угоди про передачу коштів позики №13010-05/168 від 31.10.2019 вбачається, що підготовка платіжних документів та їх подання до Мінрегіону є обов`язком та зоною відповідальності відповідача. Доводи відповідача про ненадання позивачем документів, необхідних для подання до Мінрегіону та перелік яких наведений у листі Міністерства розвитку громад та територій від 11.05.2022 №7/19/4062-22 не відповідає дійсним обставинам справи. Позивачем було надано відповідачу акти виконаних робіт та рахунки на оплату; листом 21.04.2021 №1386 позивач направляв на адресу відповідача оригінал банківської гарантії забезпечення виконання договору від 19.04.2021 № 203211-Г-1158 з терміном дії до 30.03.2022; 27.07.2021 на адресу відповідача позивачем направлявся лист № 1512, яким позивач в довільній формі надав підтвердження того, що підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції та про відсутність судових чи інших процесів щодо оскарження повноважень підписанта угоди зі сторони позивача, які можуть поставити під сумнів легітимність цієї угоди. Решта документів, наведених у додатку до листа Міністерства розвитку громад та територій від 11.05.2022 № 7/19/4062-22, мають складатися та надаватися до Мінрегіону відповідачем. Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків, яким погоджено, що за даними ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» на 21.02.2022 дебіторська заборгованість за розрахунками з КП "Міське управління капітального будівництва" становить 7850830,15 грн. Засвідчення факту настання форс-мажорних обставин листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 суперечить нормам Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та умовам договору № 38/2020 від 16.03.2020. Та обставина, що кошти сплачуються в межах наданих відповідачу субвенцій, не свідчить про перекладення обов`язку по оплаті на іншу особу.
		Ухвалою від 22.05.2024 відкладено підготовче засідання на 11.06.2024 о 12:00 год., та продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
		10.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 10.06.2024. Відповідач наполягає, що рахунки надані позивачем до матеріалів справи не містять відміток про їх отримання відповідачем. Також позивачем не надано інших доказів надання рахунків відповідачу (супровідні листи з відміткою про отримання тощо). В порушення вимог пункту 12.1.2 договору, рахунки не містять обов`язкових реквізитів, а тому рахунки, копії яких містяться у матеріалах справи, не могли бути прийняті замовником, а в подальшому Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством фінансів України.
		Ухвалою суду від 11.06.2024 відкладено підготовче засідання на 09.07.2024 о 12:00год.
		04.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 04.07.2024 з додатками. Позивач зазначив, що твердження відповідача про неотримання рахунків є безпідставними та не доведені належними, достатніми та допустимими доказами. Рахунки №№ 7, 8 від 18.02.2022 складені за тією ж формою, що і попередні, зокрема № 26 від 21.07.2021, №№ 35, 36 від 05.11.2021, які були прийняті відповідачем, передані до Мінрегіону та в подальшому оплачені Міністерством фінансів України, а тому твердження відповідача про те, що рахунки №№ 7, 8 від 18.02.2022, як підстава для оплати, не могли бути прийняті замовником, а в подальшому Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством фінансів України  не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідач не повідомляв позивача ні в письмовій, ні в усній формі про втрату документів, необхідних для оплати виконаних робіт за договором, що підтверджується письмовими заявами свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		05.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 05.07.2024, за змістом якого останній вказує, що 04.07.2024 ним було подано до суду додаткові пояснення у справі до яких помилково долучено заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які не мають стосунку до даної справи, у зв`язку з чим позивач просить суд долучити до матеріалів справи інші заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 
		08.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі б/н від 08.07.2024. У додаткових поясненнях відповідач наполягає, що заяви свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є неналежними доказами у справі. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. 
		Ухвалою суду від 09.07.2024 відкладено підготовче засідання на 23.07.2024 о 13:10год., в межах розумного строку розгляду справи. 
		Ухвалою від 23.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 27.08.2024 о 13:00 год. 
		У судовому засіданні 27.08.2024 оголошувалась перерва до 24.09.2024 об 11:40 год.
		У судовому засіданні 24.09.2024 представник позивача в режимі відеоконференції наполягав на задоволенні позовних вимог.
		У судовому засіданні 24.09.2024 представник відповідача в режимі відеоконференції заперечував щодо задоволення позовних вимог.
		В судовому засіданні 24.09.2024 представник третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача в режимі відеоконференції надала пояснення щодо позову.
		В судове засідання 24.09.2024 третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача не з`явилась, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлена належним чином.
		За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
		Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
		При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України» від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).
		Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
		Разом з цим, на підставі Указів Президента України починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.
		У зв`язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду був тимчасово обмежений, а наразі запроваджено роботу суду в змішаному режимі (в приміщенні суду та дистанційно).
		З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
		 
		З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
		16.03.2020 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц» (підрядник) та відповідачем, Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва» (замовник) укладено договір про закупівлю робіт №38/2020 (договір підряду), за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проєктної документації та умов цього договору виконати роботи з «Реконструкція будівлі лікувального корпусу комунального закладу «Міська лікарня №1» на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському району м. Маріуполя» (код ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція) на Об`єкті (з урахуванням додаткової угоди № 10 від 26.07.2021). 
		Відповідно до п. 1.2 договору (з урахуванням додаткової угоди № 10 від 26.07.2021) Об`єкт договору: «Реконструкція будівлі лікувального корпусу комунального закладу «Міська лікарня №1» на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському району м. Маріуполя» (без зовнішніх мереж електропостачання). Місце розташування об`єкта: вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському району м. Маріуполя».
		Згідно з п. 1.4 договору останній набирає чинності з моменту отримання резолюції Європейського інвестиційного банку (тут і далі - ЄІБ) «без заперечень». У разі ненадання ЄІБ резолюції «без заперечень» договірні відносини вважаються такими, що не розпочинались. Жодна зі сторін не несе відповідальності за резолюцію ЄІБ.
		Строки виконання робіт погоджені сторонами у розділі 2 договору, відповідно до пунктів 2.1-2.4 якого встановлено, що підрядник розпочне виконання робіт після набрання чинності договору за наявності «без заперечень» ЄІБ та необхідних дозвільних документів. Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток №2). Підрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх замовнику тільки за згодою замовника. Строки виконання робіт за цим договором не можуть змінюватись. 
		Сторонами у п.3.1 договору погоджена ціна договору, яка складає: а) сума без ПДВ: 44739782,00 грн; б) ПДВ у сумі 8947956,40 грн (заповнюється, якщо Підрядних є платником ПДВ). Разом (сума рядків, а і б): 53687728,40 грн. Договірна ціна є додатком (Додаток №1) до цього Договору. Договірна ціна є твердою.
		Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 договору замовник зобов`язаний прийняти від підрядника в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття.
		Згідно із пунктами 9.1, 9.6 договору замовник за актом передає підряднику об`єкт та всю супроводжувальну документацію протягом 2 (двох) робочих днів з дня набрання чинності договору. Підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та договором, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору. Підрядник зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів після завершення виконання робіт звільнити об`єкт та прилеглу до нього територію від сміття, будівельних машин та механізмів, тимчасових спору та приміщень.
		Порядок та строки фінансування за цим договором визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», умовами цього договору та узгодженим сторонами Планом фінансування виконаних робіт (Додаток №3), який є невід`ємною частиною Договору. План фінансування виконаних робіт складається з урахуванням Календарного графіку виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи (п.11.1 договору).
		Джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» та/або кошти місцевих бюджетів. Порядок надання субвенції визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068 та Угодою про передачу коштів позики №13010-05/146 від 23.07.2018 між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Маріупольською міською радою Донецької області, Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Донецької області та Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва», укладеною відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проєкт «Надзвичайна кредитна програма відновлення України»), ратифікованої Законом №346-VIII від 22.04.2015, за погодженням з Мінрегіоном та Мінфіном (п.11.2 договору).
		Приписами пункту 12.1 договору передбачено, що оплата за підряд відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в межах не більше як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми Кб-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання і рахунку на оплату. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику до 25 числа поточного місяця на паперових і магнітних носіях документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та підтверджена печаткою, а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою.
		Відповідно до п.12.1.2 договору визначено, вимоги до оформлення рахунків на оплату, зокрема:
		Рахунок (інвойс), як підстава для оплати, має містити, зокрема: дату і місце складання; назву та реквізити (включно з банківськими) підрядника; назву, адресу та ЄДРПОУ замовника; зміст та обсяг господарської операції з посиланням на акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт (№, дата); загальну вартість господарської операції (без ПДВ, ПДВ, всього з ПДВ, валюта); суму до сплати за даним рахунком (інвойсом) (без ПДВ, ПДВ, всього з ПДВ, валюта); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; валюту договору/платежу; строки приймання виконаних робіт приймаються замовником по мірі виконання робіт; строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) - 45 (сорок п`ять) календарних днів. 
		Перед початком робіт замовник може сплатити підряднику попередню оплату (аванс) для виконання будівельно-монтажних робіт, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (аванс надається на 3 місяці з моменту виплати) (п. 12.2 договору).
		У разі вимоги підрядником попередньої оплати (авансу), підрядник до надання замовнику рахунку (інвойсу) на попередню оплату (авансу) (або разом з ним) має надати замовнику безвідкличну банківську гарантію повернення попередньої оплати (авансу) на суму, еквівалентну сумі попередньої оплати (авансу), з терміном дії до повного зарахування попередньої оплати (авансу) згідно актів приймання виконаних будівельних робіт або повернення підрядником суми попередньої оплати (авансу) згідно з пунктом 12.4 договору, але не менше 4 (чотирьох) календарних місяців (у тому числі 30 (тридцять) днів для реалізації замовником права отримання коштів цієї гарантії). Умови гарантії можуть передбачати пропорційне зменшення суми гарантії на суми прийнятих робіт згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (п. 12.3 договору).
		Умовами п. 12.5 договору встановлено, що кінцеві розрахунки між замовником та підрядником у розмірі 5 (п`яти) відсотків від договірної ціни здійснюються у термін до 45 (сорока п`яти) календарних днів після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
		Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, підтверджених відповідними документами. У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті (п.12.6 договору).
		Відповідно до п.13.1 договору приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.
		Згідно пункту 16.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею Сторін. Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) визначені Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні».
		Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 16.2 договору). 
		Відповідно до пункту 16.3. договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженими органами.
		Договір вважається укладеним з моменту укладання схвалення ЄІБ запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проєкту. У разі ненадання ЄІБ схвалення запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проєкту договірні відносини вважаються такими, що не розпочинались. Жодна зі сторін не несе відповідальності за схвалення ЄІБ. Договір діє до 31.12.2023, а у частині виконання зобов`язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.18.1 договору, в редакції додаткової угоди №15 від 31.03.2023).
		Згідно із п.19.4 договору додатками є (невід`ємна частина цього договору): №1 Договірна ціна, №2 Календарний графік виконання робіт, №3 План фінансування виконаних робіт, №4 Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, №5 Пакт про згоду щодо професійної чесності, №6 Пакт щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів.
		Договір про закупівлю робіт (договір підряду) №38/2020 від 16.03.2020 з додатками підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств без зауважень чи застережень.
		Сторонами складені та підписані додаткові угоди №№1-15 до договору.
		Згідно із додатковою угодою №2 від 12.06.2020 сторони дійшли згоди у зв`язку з отриманням резолюції ЄІБ «без заперечень» та набрання договором чинності викласти додаток № 2 до договору «Календарний графік виконання робіт» та додаток №3 до договору «План фінансування виконаних робіт» в новій редакції.
		Відповідно до п.1 додаткової угоди №3 від 30.06.2020 до договору, з метою виправлення технічної помилки, допущеної при укладанні договору, сторони дійшли згоди замінити в договорі слова «Угоди про передачу коштів позики №13010-05/146 від 23 липня 2018 року» словами «Угоди про передачу коштів позики №13010-05/168 від 31 жовтня 2019 року». 
		Додатковими угодами до договору викладались додатки №1 Договірна ціна, №2 Календарний графік виконання робіт, №3 План фінансування виконаних робіт, №4 Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва в новій редакції. 
		У матеріалах справи міститься Угода про передачу коштів позики від 31.10.2019 №13010-05/168 (далі - Угода), підписана між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій України, власником об`єкту - Маріупольською міською радою, розпорядником субвенції за місцевим бюджетом - Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради та кінцевим бенефіціаром - Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва». 
		Відповідно до п.2.1 ст. 2 Угоди Мінфін, у співпраці з Мінрегіоном, надає Кінцевому бенефіціару частину коштів позики у розмірі до 425532940,00 грн (без ПДВ) (далі - частина коштів позики) на безповоротній основі відповідно до умов цієї угоди, Фінансової угоди, Угоди про впровадження та порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068 «Деякі питання використання коштів для реалізації проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (далі - Порядок та умови надання субвенції).
		Згідно із п. 2.2 ст. 2 Угоди кінцевий бенефіціар зобов`язується використовувати надані кошти на цілі фінансування вартості субпроєктів, у тому числі субпроєкту «Комунальний заклад «Міська лікарня №1» на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя - реконструкція будівлі лікувального корпуса» із затвердженим до нього проєктом будівництва «Реконструкція будівлі лікувального корпусу комунального закладу «Міська лікарня №1» на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м.Маріуполя» у сумі до 46336306,67 грн (без ПДВ).
		Відповідно до п.п.4.4-4.5 ст. 4 Угоди надання частини коштів позики кінцевому бенефіціару здійснюється шляхом їх перерахування безпосередньо виконавцю робіт (постачальнику товарів, робіт, послуг) за договорами, укладеними кінцевим бенефіціаром в рамках реалізації субпроєктів. Платіжні документи для зняття частини коштів позики з проєктного рахунку повинні містити підписи уповноважених осіб розпорядника субвенції за місцевим бюджетом, кінцевого бенефіціара, Мінфіну та Мінрегіону.
		Угодою про передачу коштів позики від 31.10.2019 № 13010-05/168 визначений наступний порядок оплати виконаних робіт:
		« 4.9. Платіжні документи готуються Кінцевим бенефіціаром згідно із вимогами цієї Статті, підписуються уповноваженими особами Кінцевого бенефіціара та Розпорядником субвенції за місцевим бюджетом та разом із супровідними документами та іншими доказами, які може вимагати Мінфін та Мінрегіон для підтвердження цільового використання коштів, відповідно до цієї Угоди, Фінансової угоди та законодавства України, надсилаються для погодження до Мінрегіону.
		4.10. Мінрегіон здійснює розгляд і погодження Платіжних документів у строк не більше трьох робочих днів. У разі погодження Платіжних документів уповноважена особа Мінрегіону ставить свій підпис на відповідному Платіжному документі. Для перерахування коштів з Проєктного рахунку Мінрегіон надсилає Платіжні документи до Мінфіну разом з документами та іншими доказами, які може вимагати Мінфін для підтвердження цільового використання коштів, відповідно до цієї Угоди, Фінансової угоди та законодавства України.
		4.11. У разі непогодження Платіжних документів, Мінрегіон у зазначений у пункті 4.10 строк повертає їх Кінцевому бенефіціару для доопрацювання. Розгляд і погодження доопрацьованих документів здійснюється Мінрегіоном у загальному порядку відповідно до процедури, визначеної в цій статті.
		4.12. Мінфін здійснює розгляд Платіжних документів протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання за умови, що такі Платіжні документи оформлені належним чином (відповідають вимогам Мінфіну) та підтверджують цільове використання Частини коштів Позики. У разі погодження Мінфіном Платіжного документа для зняття Частини коштів Позики уповноважена особа Мінфіну ставить свій підпис під відповідним Платіжним документом. 
		4.13. У разі непогодження поданих Платіжних документів Мінфін не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня їх отримання повідомляє Кінцевого бенефіціара та Мінрегіон про підстави такого рішення та одночасно повертає їх Кінцевому бенефіціару для доопрацювання або доукомплектування. Доопрацьовані або доукомплектовані Платіжні документи розглядаються у загальному порядку відповідно до процедури, яка визначена в цій статті.»
		Угода припиняє свою дію з дня, наступного за днем, в якому сторонами було виконано всі зобов`язання, передбачені угодою (ст.19 п.19.2 Угоди).
		Листом 21.04.2021 № 1386 позивач направив відповідачу оригінал банківської гарантії забезпечення виконання договору від 19.04.2021 № 203211-Г-1158 з терміном дії до 30.03.2022.
		27.07.2021 на адресу відповідача позивачем направлявся лист № 1512, яким позивач надав підтвердження того, що підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції та про відсутність судових чи інших процесів щодо оскарження повноважень підписанта угоди зі сторони позивача, які можуть поставити під сумнів легітимність цієї угоди.
		Матеріалами справи підтверджується, що сторонами без зауважень та заперечень щодо якості та обсягів робіт підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форма КБ-2в): №7 від 18.02.2022 у сумі 809252,93 грн; № 8 від 18.02.2022 у сумі 1107944,48 грн; № 9 від 18.02.2022 у сумі 3694,28грн; №10 від 18.02.2022 у сумі 62349,92 грн; № 11 від 18.02.2022 у сумі 202441,61грн; № 12 від 18.02.2022 у сумі 10166,21 грн; № 13 від 18.02.2022 у сумі 536591,99грн; № 14 від 18.02.2022 у сумі 3455930,96 грн; №15 від 18.02.2022 у сумі 1217118,20грн; №16 від 18.02.2022 у сумі 445339,57 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 18.02.2022.
		Таким чином, загальна сума підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт складає 7850830,15 грн.
		В матеріалах справи наявні рахунки на оплату №7 від 18.02.2022 у сумі 7405490,58грн, № 8 від 18.02.2022 у сумі 445339,57 грн. 
		Сторонами було підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020-21.02.2022, згідно якого за договором №38/2020 від 16.03.2020 заборгованість Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц» станом на 22.02.2022 становить 7850830,15 грн.
		Згідно п.п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання використання коштів для реалізації проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» від 25.11.2015 №1068 (далі Постанова №1068) (у редакції, діючій на момент укладення договору №38/2020 від 16.03.2020) затверджено розподіл у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченої Міністерству розвитку громад та територій на здійснення видатків за програмою 2761600 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» між місцевими бюджетами згідно з додатками 1, 4, 5 та 6 до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.
		Відповідно до п.2 Постанови №1068 затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, що додаються.
		Згідно п.1 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, ці порядок та умови визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (далі - субвенція), що фінансуються відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проєкт Надзвичайна кредитна програма для відновлення України), ратифікованої Законом України від 22 квітня 2015р. №346-VIII (далі - Фінансова угода).
		Джерелом формування субвенції за спеціальним фондом є кошти позики Європейського інвестиційного банку, залучені Україною відповідно до Фінансової угоди. Джерелом формування субвенції за загальним фондом є кошти державного бюджету.
		Відповідно до п.2 порядку та умов надання субвенції з державного бюджету головним розпорядником субвенції є Мінрегіон.
		До постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068 «Деякі питання використання коштів для реалізації проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» вносились зміни в частині затвердження розподілу субвенції на поточний рік.
		02.02.2022 було прийнято постанову Кабінету Міністрів України №75, якою внесено чергові зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068, а саме: здійснено розподіл у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами. Згідно затвердженого розподілу, обсяг субвенції за місцевим бюджетом Маріупольської міської територіальної громади склав 183419,898тис.грн, без співфінансування за рахунок місцевого бюджету.
		Міністерством розвитку громад та територій України прийнято наказ від 07.02.2022 №30 «Про внесення змін до наказу Мінрегіону від 07 червня 2019 року № 128», яким здійснено розподіл асигнувань між проєктами на 2022 рік в межах бюджетних призначень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 75.
		Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 07.02.2022 №30 передбачено виділення субвенції за субпроєктом «Комунальний заклад Міська лікарня №1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м.Маріуполя  реконструкція будівлі лікувального корпуса» у сумі 7793,356 тис. грн. 
		Розпорядженням міського голови м. Маріуполя від 18.02.2022 № 37р було здійснено розподіл субвенції у 2022 році.
		Листом №7/19.6/1881-22 від 09.02.2022 Міністерством розвитку громад та територій України, з метою здійснення оплат в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, доведено до відома кінцевих бенефіціарів та розпорядників коштів означені зміни та надіслано оновлену форму заяви про продаж іноземної валюти, яка затверджена АТ «Укрексімбанк».
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який триває до теперішнього часу. 
		Відповідно до вимог Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», розділу II. Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, Донецька область, Маріупольський район  (UA14140000000070889 вся територія Маріупольського району з 05.03.2022).
		Відповідач зареєстрований та здійснював свою діяльність за адресою: вул. Купріна, 23-а, м. Маріуполь, Донецька обл. 
		У зв`язку з масованими обстрілами військовими формуваннями ворога та подальшою окупацією м. Маріуполя, відповідач тимчасово припинив свою діяльність на території міста Маріуполь.
		Адміністративне приміщення відповідача разом з майном та документацією було захоплене окупаційними військами, про що 29.06.2022 відповідачем направлено заяву до Слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. 
		30.06.2022 відповідачем отримано лист Слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 30.06.2022 №78/2/13-4442нт про внесення відомостей, викладених у заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2022 за №22022050000001677, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. 
		Листом №7/19/4062-22 від 11.05.2022 Міністерством розвитку громад та територій України (лист отриманий відповідачем засобами електронного зв`язку 11.05.2022) з метою забезпечення оплати актів виконаних робіт/послуг за проєктами, які затверджені наказом Мінрегіону від 07.06.2019 №128 (зі змінами) та реалізуються в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, надіслано кінцевим бенефіціарам та розпорядникам коштів інформацію щодо механізму для забезпечення оплати актів, форми платіжних доручень, інструкцію з підписання документів.
		Так в листі №7/19/4062-22 від 11.05.2022 Мінрегіону зазначено, що для опрацювання платіжних документів до Мінрегіону необхідно надіслати наступні документи:
		- супровідний лист, в якому необхідно додатково зазначати, що це не суперечить постанові Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами);
		- довідку щодо переказу коштів у форматі Word (форма додається);
		- платіжне доручення у національній валюті у форматі Excel (форма додається);
		- платіжне доручення у національній валюті підписане за допомогою електронного підпису та з накладеною кваліфікованою електронною печаткою (інструкція додається);
		- заяву про продаж іноземної валюти у форматі Word або у разі наявності коштів на відповідному рахунку у гривневому еквіваленті необхідно розрахунок у форматі Excel (форми додаються);
		- рахунок на оплату у форматі Excel або Word;
		- скановану копію рахунку на оплату (інвойс);
		- довідку-пояснення виконавцем/підрядником до рахунку на оплату щодо відсоткової ставки ПДВ, яка застосовується цими юридичними особами згідно зі внесеними змінами до податкового кодексу України на період воєнного стану (у довільній формі);
		- скановану копію акту виконаних робіт/послуг з технічного нагляду/послуг інженера-консультанта (у разі наявності). У разі надання акту послуг з технічного нагляду необхідно додатково надати скановані акти виконаних робіт щодо яких здійснюється оплата цих послуг. У разі оплати послуг інженера-консультанта необхідно додатково надати скановані копії всіх попередніх актів здійснення таких послуг за проєктом;
		- скановану копію договору, укладеного між Кінцевим бенефіціаром та Виконавцем/Підрядником з усіма додатками та додатковими угодами;
		- скановану копію діючої гарантії на виконання договору/забезпечення виконання договору чи пояснення неможливості отримання подовження/отримання такої гарантії;
		- скановану копію рішення про місцевий бюджет на відповідний рік, яким передбачено використання бюджетних коштів в рамках Програми (або розпорядження, якщо є такі повноваження в міжсесійний період);
		- сканований лист щодо підтвердження, що Виконавець/Підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції (у довільній формі);
		- сканований лист щодо підтвердження, підписантів про відсутності судових справ та/або інших процесів щодо оскарження повноважень підписантів зазначених угод, які можуть поставити під сумнів легітимність цих угод (у довільній формі).
		Листом №119 від 01.09.2022 Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» повідомлено Міністерство розвитку громад та територій України переліки осіб, які мають право розпоряджатись рахунком і підписувати розрахункові документи, із відповідним підтверджуючими документами.
		Відповідач відповідно до матеріалів справи зазначав, що до Мінрегіону не надсилав пакет документів на оплату актів виконаних робіт у розмірі 7850830,15грн.
		Відповідно до витягу із протоколу №1 від 15.05.2023 засідання Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновлення України вбачається, що відповідно до Фінансової угоди проєктів в рамках НКПВУ можуть реалізуватися тільки на території підконтрольній Уряду України, тому враховуючи наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами), пропонується припинити фінансування проєктів на тимчасово окупованих територіях та в місцях де ведуться активні бойові дії (109 проєктів).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2023 № 519 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1068 «Деякі питання використання коштів для реалізації проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України», зокрема в частині Розподілу у 2023 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами (додаток 1 до постанови). Згідно внесених змін, виділення коштів субвенції для фінансування витрат, пов`язаних із реалізацією субпроєкту «Комунальний заклад Міська лікарня № 1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя  реконструкція будівлі лікувального корпуса», не передбачено.
		Листом №6274/31/14-23 від 14.07.2023 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомило відповідача, що на засіданні Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проєктів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, яке відбулось 15 травня 2023 року, підтримано рішення щодо виключення 29 проєктів та припинення фінансування 109 проєктів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії, що затверджені для реалізації в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.
		Позивач наполягає, що на момент подання позову виконані ним роботи за договором №38/2020 від 16.03.2020 у розмірі 7850830,15 грн не оплачені, внаслідок наведеного позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 7850830,15грн, трьох процентів річних у розмірі 465092,49грн, інфляційних втрат у розмірі 1928551,70 грн.
		 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
		За змістом ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
		Договір про закупівлю робіт (договір підряду) №38/2020 від 16.03.2020 був укладений в рамках проєкту Надзвичайна кредитна програма для відновлення України, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1068, якою затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках вказаного проєкту.
		Разом з тим, за своєю правовою природою вказаний правочин є договором підряду, отже, на правовідносини, пов`язані з його виконанням, поширюються відповідні норми цивільного законодавства. 
		Предметом позову в даній справі є вимога підрядника про стягнення із замовника заборгованості з оплати за виконані роботи.
		Приписами ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. 
		Приписами статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
		За приписами ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проєктної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проєктній документації та в кошторисі (проєктно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
		Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
		Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору №38/2020 від 16.03.2020 сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форма КБ-2в) на загальну суму 7850830,15грн, зокрема: №7 від 18.02.2022 у сумі 809252,93 грн; № 8 від 18.02.2022 у сумі 1107944,48 грн; № 9 від 18.02.2022 у сумі 3694,28грн; №10 від 18.02.2022 у сумі 62349,92 грн; № 11 від 18.02.2022 у сумі 202441,61грн; № 12 від 18.02.2022 у сумі 10166,21 грн; № 13 від 18.02.2022 у сумі 536591,99грн; № 14 від 18.02.2022 у сумі 3455930,96 грн; №15 від 18.02.2022 у сумі 1217118,20 грн; №16 від 18.02.2022 у сумі 445339,57 грн.
		Акти з боку відповідача підписані без зауважень чи заперечень щодо якості та об`ємів робіт.
		Доказів невиконання або неякісного виконання робіт з боку позивача, відповідач не надав, але наполягав, що строк оплати виконаних робіт не настав. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
		Сторони визначили у пп.12.1.2 п.12.1. договору, що строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) 45 (сорок п`ять) календарних днів.
		Разом з цим, п.12.5. договору, що кінцеві розрахунки між замовником і підрядником у розмірі 5% від договірної ціни здійснюються у термін до 45 календарних днів після реєстрації декларації про готовність Об`єкта до експлуатації.
		Сторонами не надано до матеріалів справи декларації про готовність Об`єкта до експлуатації.
		В матеріалах справи наявні рахунки на оплату №7 від 18.02.2022 у сумі 7405490,58грн, № 8 від 18.02.2022 у сумі 445339,57 грн. 
		Позивач наполягає, що ним відповідачу надавались рахунки №№ 7, 8 на оплату виконаних робіт разом з актами приймання виконаних будівельних робіт №№ 7  16 від 18.02.2022 та документами, передбаченими п. 12.1 договору в паперовій формі, та в електронному вигляді у форматі Excel на флеш-носії, на підтвердження своїх доводів позивачем надані заяви свідків  керівника юридичного відділу позивача Нещерета Д.Б. та колишнього директора позивача  ОСОБА_1 . 
		Відповідач заперечує факт отримання рахунків та наполягає на тому, що позивачем не доведено належними доказами факт передачі відповідачу необхідних для проведення платежів документів. 
		17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 до Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
		Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
		Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. 
		Враховуючи, що акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форма КБ-2в) №№ 7-16 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 18.02.2022, а також акт звірки станом на 21.02.2022, в якому підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем на суму 7850830,15грн, підписані представником відповідача без заперечень, приймаючи до уваги факт втрати відповідачем документів внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України з фінансово-господарської діяльності, що ставить під сумнів твердження відповідача про неотримання від позивача рахунків, відсутність в матеріалах справи листування сторін щодо ненадання позивачем відповідачу рахунків, суд дійшов висновку, що позивачем надано більш вірогідні докази на противагу доводам відповідача, а отже суду доведено, що позивач надав відповідачу рахунки на оплату №7 від 18.02.2022 у сумі 7405490,58грн, № 8 від 18.02.2022 у сумі 445339,57 грн в день підписання відповідачем актів приймання виконаних будівельних робіт, а саме 18.02.2022.
		Суд звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку виконати грошове зобов`язання.
		Крім того, відповідач зазначає про те, що рахунки №№ 7, 8 від 18.02.2022 в порушення вимог п. 12.1.2 договору не містять необхідних реквізитів, а саме: адреси та ЄДРПОУ замовника; посилання на довідку про вартість виконаних робіт (№, дата); строку оплати рахунку  45 календарних днів, а отже не могли бути прийняті замовником, а в подальшому Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством фінансів України.
		Однак, як стверджує позивач та не спростовує належними доказами відповідач, рахунки №№ 7, 8 від 18.02.2022 складені за тією ж формою, що і попередні, зокрема № 26 від 21.07.2021, №№ 35, 36 від 05.11.2021, які прийняті відповідачем, передані до Мінрегіону та в подальшому оплачені Міністерством фінансів України, що підтверджується виписками з банківського рахунку. 
		Поряд з цим, відповідач наполягає, що підрядником (позивачем) не було надано відповідачу документи, які необхідні направити відповідачу до Мінрегіону для опрацювання платіжних документів. 
		Як зазначалось вище, листом 21.04.2021 № 1386 позивач направив відповідачу оригінал банківської гарантії забезпечення виконання договору від 19.04.2021 № 203211-Г-1158 з терміном дії до 30.03.2022, а 27.07.2021 на адресу відповідача позивачем направлявся лист №1512, яким позивач надав підтвердження того, що підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції та про відсутність судових чи інших процесів щодо оскарження повноважень підписанта угоди зі сторони позивача, які можуть поставити під сумнів легітимність цієї угоди.
		Відповідач стверджує, але не доводить документально, що лист позивача № 1512 від 27.07.2021 не може вважатись належним підтвердженням зазначених у ньому обставин у зв`язку з тим, що з дати листа до дати актування 18.02.2022 минув досить тривалий проміжок часу та даний документ не був би прийнятий Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством фінансів України, оскільки вимога щодо дати оформлення письмових підтверджень підрядника, що підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції та про відсутності судових справ та/або інших процесів щодо оскарження повноважень підписантів зазначених угод, які можуть поставити під сумнів легітимність цих угод, не встановлена ні умовами укладеного договору, ні Угодою про передачу коштів позики від 31.10.2019 №13010-05/168, ні листом Мінрегіону №7/19/4062-22 від 11.05.2022. 
		Водночас, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про втрату документів внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, необхідних для оплати виконаних робіт за договором № 38/2020 від 16.03.2020, та необхідності надання додаткових документів та дублікатів вже наданих для передачі їх до Мінрегіону.
		Повторне надання документів позивачем відповідачу не передбачено умовами договору підряду №38/2020 від 16.03.2020.
		Одночасно, суд погоджується з твердженнями позивача, що якби він був обізнаний про втрату документів відповідачем, та необхідність надати додаткові документи, він би їх виготовив (зробив відповідні дублікати) та надав відповідачу для проведення оплати, оскільки саме позивач був зацікавлений в отриманні коштів за виконані роботи. 
		На підставі вищевикладеного, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, а судом не встановлено, наявність вини позивача з ненадання документів відповідачем Мінрегіону, необхідних для оплати виконаних робіт, коли існувала можливість оплати, а саме було виділено фінансування, оскільки позивач довів факт передачі відповідачу необхідних якісно оформлених документів для оплати на момент прийняття виконаних робіт. 
		Судом також враховано, що згідно положень Угоди про передачу коштів позики №13010-05/168 від 31.10.2019 підготовка документів та їх подання до Мінрегіону є обов`язком саме відповідача, а не позивача. 
		Окрім того, сторонами було підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020-21.02.2022, згідно якого за договором №38/2020 від 16.03.2020 заборгованість Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц» станом на 22.02.2022 становить 7850830,15 грн.
		Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
		Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
		Отже, підписуючи акту звірки взаємних розрахунків, відповідач фактично підтвердив наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 7850830,15 грн.
		Разом з цим, відповідач наполягає, що настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) є причиною неможливості виконання зобов`язань за договором підряду №38/2020 від 16.03.2020. 
		Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
		В обґрунтування наявності цих обставин відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. 
		Відповідно до пунктів 16.1., 16.3. договору підряду №38/2020 від 16.03.2020 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) визначені Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні». Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженими органами.
		Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. 
		Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
		Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.
		У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки: лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання; наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
		Таким чином, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є достатнім і допустимим доказом настання для відповідача форс-мажорних обставин в конкретних господарських правовідносинах з позивачем.
		Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
		Таким чином, договором №38/2020 від 16.03.2020 та законом передбачено звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань через форс-мажорні обставини, але не передбачено звільнення від виконання безпосередньо самого договірного зобов`язання у вигляді сплати суми основного боргу. 
		Отже, посилання відповідача про існування форс-мажорних обставин, засвідчених листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, як на доказ, жодним чином не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, в зв`язку із чим було введено воєнний стан, - відповідач не мав можливості виконати свої зобов`язання за договором №38/2020 від 16.03.2020.
		Відповідно до п. 12.1.2 договору строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) - 45 (сорок п`ять) календарних днів.
		Разом з цим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
		Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
		На підставі вищевикладеного, кінцевий строк оплати виконаних будівельних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт №№ 7- 16 від 18.02.2022 є таким, що настав 04.04.2022.
		Відповідно до п.11.2 договору №38/2020 від 16.03.2020, джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенція з державного бюджету на реалізацію проєктів у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» та/або кошти місцевих бюджетів.
		Фінансування проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України дійсно було припинено на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії.
		Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
		Умови договору, які є обов`язковими до виконання в силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України, ст.525, 526 Цивільного кодексу України, не ставлять виконання замовником його зобов`язання з оплати виконаних підрядником робіт у залежність від наявності або відсутності бюджетного фінансування.
		Наявність чи відсутність фінансування відповідача не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за вказаним вище договором.
		Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18 зазначив, що між позивачем як замовником та відповідачем як підрядником виникли зобов`язальні правовідносини на підставі укладеного договору, у зв`язку з чим відхилив доводи скаржника про відсутність бюджетних асигнувань на 2018 рік для фінансування оплати робіт за договором №19 від 28.04.2017 та вказав, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
		Правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18, а також у постановах ВП ВС від 10.04.2018 у справі №12-46гс18, від 17.04.2018 у справі №911/4249/16.
		У випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 Господарського кодексу України). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19. 
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) від 8 листопада 2005 року державні установи не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (пункт 26). Відповідні висновки наведено Верховним Судом у постанові від 25.07.2023 у справі № 910/18430/21.
		Суд вважає, що наведені обставини, які стосуються правовідносин не між сторонами, а між відповідачем та третіми особами, не мають значення для вирішення спору, оскільки відповідачем не доведено звільнення замовника за договором підряду від обов`язку оплатити виконані роботи внаслідок обставин, пов`язаних із несвоєчасністю подання ним відповідних документів. 
		За таких обставин, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов договору в частині виконання зобов`язань з належної оплати виконаних позивачем робіт та встановленим наявність заборгованості відповідача (замовника) перед позивачем (підрядником) у розмірі 7850830,15грн, а отже обґрунтованість та правомірність позовних вимог в цій частині.
		 
		У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань, позивач нарахував 465092,49 грн  3% річних за період з 05.04.2022 по 25.03.2024, 1928551,70 грн  інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по лютий 2024 року.
		Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		 Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.
		 Нарахування, передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.
		Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
		У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.
		Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.
		Верховний Суд в постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 досліджуючи питання щодо форс-мажору в контексті застосування ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 Цивільного кодексу України та ст.217 Господарського кодексу України. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
		У постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №913/869/14 суд зазначив, що статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми ст.625 Цивільного кодексу України, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).
		Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
		Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов`язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошового зобов`язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов`язання (наприклад унаслідок відсутності в боржника грошей та інших підстав) не звільняє його від відповідальності.
		Порушення відповідачем умов договору підряду є підставою для нарахування визначених статтею 625 Цивільного кодексу України платежів, а виникнення обставин непереборної сили не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.
		При цьому, враховуючи обставини справи, відповідачем не надано й доказів неможливості самостійно виконати свої грошові зобов`язання перед позивачем.
		З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.
		Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних в межах заявленого позивачем періоду прострочення, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним.
		Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 465092,49 грн за період з 05.04.2022 по 25.03.2024, інфляційних втрат у розмірі 1928551,70 грн за період з квітня 2022 року по лютий 2024 року є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
		Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		Таким чином, решту аргументів учасників справи суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують вищевикладених висновків суду.
		На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову, витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 91, 123, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц», м.Вишневе до Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва», м.Маріуполь про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт (договором підряду) №38/2020 від 16.03.2020 у розмірі 10244474,34 грн, з яких заборгованість у розмірі 7850830,15грн, три проценти річних у розмірі 465092,49грн, інфляційні втрати у розмірі 1928551,70 грн - задовольнити.
		Стягнути з Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» (87535, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Купріна, буд.23-А; код ЄДРПОУ 04011733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «Герц» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул.Машинобудівників, буд. 5, ЄДРПОУ 35270468) заборгованість у розмірі 7850830,15грн, три проценти річних у розмірі 465092,49грн, інфляційні втрати у розмірі 1928551,70 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 122933,69 грн.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		У судовому засіданні 24.09.2024 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 27.09.2024.
		 
		 Суддя Г.Є. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...