Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/13577/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2024. Зареєстровано: 28.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2024.

Номер судового провадження: 2/947/3410/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
		_____________________________________________________________________________________________________________________
		Справа № 947/13577/24
		Провадження № 2/947/3410/24
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.09.2024 року
		Київський районний суд м. Одеси в складі:
		головуючого  судді Петренка В.С.
		за участю секретаря  Торгонської В.М.,
		представник позивача  ОСОБА_1 ,
		представник відповідача  Яковлєвої-Ангеловської О.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення суми боргу та зобов`язання здійснити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		24.04.2024 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в якій просить зобов`язати Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» відновити залишок кредитних коштів на рахунку ОСОБА_2 безпідставно списаних (перерахованих) 27.11.2023 року з карткового рахунку за № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) належного ОСОБА_2 у сумі 85000,00 грн.; визнати всі нараховані АТ КБ «Приватбанк» з 27.11.2023 року кредитні зобов`язання, відсотки, штрафи і пені за картковим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) який належить ОСОБА_2 , незаконними та зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» їх списати; стягнути з Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 безпідставно списані (перераховані) кошти з карткового рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) у сумі 4695,60 доларів США та судові витрати у справі.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є клієнтом АТ КБ "ПриватБанк" і користувалася послугами банку відповідно до правил надання банківських послуг, в тому числі і послугами банку по обслуговуванню платіжних карток «Універсальна» в національній валюті та платіжній картці у валюті долар США - відповідно.
		За карткою «Універсальна» № 536354...0211 ( НОМЕР_2 ) банком був визначений кредитний ліміт для потреб клієнта у розмірі 60 000,00 грн. При цьому, на початок дня, 27.11.2023 року по рахунку сума кредиторської заборгованості становила - 25 122,68 грн.
		В свою чергу, вона користувалася послугами банку, а саме системою накопичення «Скарбничка», яка полягала в тому, що під час надходження коштів на картку вибрана сума або відсоток в період дії такої системи накопичення автоматично перераховувались до «Скарбнички». Станом на початок дня 27.11.2023 сума коштів на системою «Скарбничка» становила 5481,00 гривен.
		На валютному рахунку платіжної картки НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) позивача у доларах США на початок дня, 27.11.2023 року знаходились 5 249,59 доларів США.
		27.11.2023 року приблизно в проміжок часу з 02 год.00 хв. по 05 год. 00 хв. години невідомі особи шахрайськими діями з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділи доступом до додатку Приват-24 на телефоні шляхом зміни фінансового номеру прив`язаного до додатку, змінили кредитний ліміт за карткою «Універсальна» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ), збільшивши його до 85 000,00 гривень, та здійснили крадіжку особистих коштів позивача з рахунків відкритих у банку у національній та іноземній валюті.
		Так, 27.11.2023 року невідомі особи о 02.39 години перерахували з рахунку накопичення «Скарбничка» на рахунок позивача за карткою «Універсальна» 5 481,00 гривен. Одночасно, за рахунком було збільшено кредитний ліміт до 85 000 гривен.
		Надалі, з валютного рахунку позивача 5168745625713448 ( НОМЕР_6 ) на її рахунок картки «Універсальна» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) перерахували 5240,00 доларів США (еквівалент у національній валюті 189 059,20 гривен) наступними платежами: о 04.42 год - 200 доларів США; о 04.43 год - 2000 доларів США; о 04.46 год - 2100 доларів США; о 04.47 год - 940 доларів США.
		Одночасно, в період з 03.28 години до 04.52 години 27.11.2023 року, з рахунку позивача за карткою «Універсальна» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) було списано невідомими особами та перераховано декількома платежами на рахунки невідомих осіб 254 202,47 гривен (з урахуванням комісій 7 914,97 гривен). 
		Про безпідставне списання коштів позивач дізналася лише після 9 години ранку 27.11.2023 року і одразу повідомила банк про несанкціоноване списання грошей, звернувшись особисто з заявою про крадіжку грошових коштів до відділення банку у місті Одесі.
		За результатами розгляду заяви, на телефон позивача надійшли повідомлення від банку щодо блокування платіжних карток позивача та з інформацією про спробу списання коштів 3-ми особами, а також з інформацією про прийняття заявок про повернення на рахунок позивача 755 грн., 27 637,50 грн., 28 642,50 грн., 6030 грн., 28140 гр., 23115 грн., 29 145 грн., 29145,00 грн., 22 612,50 грн., 26130 грн., 23115 грн., 28642,50 грн., 22612,50 грн., 755 грн., 28 140 грн.
		Але письмової відповіді на адресу позивача від банку не надійшло.
		Позивачка зазначає, що відповідач почав нараховувати відсотки нібито за користування кредитом за карткою «Універсальна» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ), а також вимагати оплати тіла кредиту за даним рахунком. 
		10.01.2024 позивач звернулася з письмовою заявою на адресу банку про повернення грошових коштів незаконно списаних з її рахунку та скасування кредитної заборгованості та списання відсотків за кредитом, проте 23 січня 2024 на її адресу надійшов лист від 22.01.2024 року, згідно з яким у задоволенні заяви банк відмовив.
		Після чого, 07.02.2024 року позивач направила на адресу Національного банку України скаргу на бездіяльність АТ КБ «Приватбанку» з даного питання.
		Крім того, позивач вказує, що звернулася до правоохоронних органів з заявою щодо вчинення шахрайських дій із картковими рахунками.
		27.11.2023 року Одеським районним управлінням поліції № 1 ГУНП в Одеській області відомості щодо зазначених вище дій були внесені до ЄРДР за № 12023162480001671 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
		На теперішній час, вона - ОСОБА_2 визнана потерпілою по вказаному кримінальному провадженню. Досудове розслідування наразі триває.
		За інформацією Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16.04.2024 № 60/к-846 повідомлено, що досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12023162480001671 здійснюється слідчим СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Угля В.С. та проводяться слідчі дії для встановлення повних обставин кримінального правопорушення.
		Станом на теперішній час, досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 2023162480001671 від 27.11.2023 триває.
		Таким чином, позивачка зазначає, що внаслідок шахрайських дій, з її карткових рахунків відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», неправомірно списано грошові кошти на рахунок невідомих осіб, з урахуванням комісії банку, всього 5240,00 доларів США, 5481 грн. - накопичення за послугою «Скарбничка» та 59 662,27 грн. кредитних коштів.
		Позивачка ОСОБА_2 щодо суми боргу в розмірі 25122,68 грн. за кредитом станом на початок дня 27.11.2024 року зазначає, що зазначена сума боргу оплачена шляхом поповнення рахунку грошовими коштами у сумі 5481,00 грн. за рахунок накопичення за послугою «Скарбничка» та за рахунок неправомірно перерахованих коштів з рахунку в іноземній валюті у сумі 19 641,68 грн. (еквівалент 544,40 доларів США); відсотки за користування кредитом у сумі 1250,00 грн. були оплачені нею 22.12.2023 року.
		Крім того, вона сплатила 25.12.2023 року свої боргові зобов`язання за кредитом «оплата частинами» в сумі 5250,00 гривен, таким чином зобов`язання за кредитом до 27.11.2023 року повністю виконані.
		Починаючи з 27.11.2023 року нарахування заборгованості за кредитом та відсотків, пені та інших штрафних санкцій, позивач вважає є безпідставними та незаконними.
		З урахуванням зазначеного, сума, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 4 695,6 доларів США.
		 
		Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Петренко В.С.
		Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 25.04.2024 року було прийнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняпо цивільнійсправі запозовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення суми боргу та зобов`язання здійснити певні дії. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання.
		04.07.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зазначає, що не погоджується з доводами позивача і заперечує проти їх задоволення, оскільки переказ коштів з карток позивача був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24, вхід до Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_2 , при цьому при даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону позивача та іншої особистої інформації. Таким чином, при зміні пароля в Приват24 необхідно знати фінансовий номер (логін), пароль входу в Приват 24 та дані картки (номер картки та PIN-код карти). Представник відповідача вказує, що саме дії позивачки призвели до здійснення платіжних операцій за допомогою платіжного інструменту з картки, доданих в платіжний застосунок Приват24, оскільки всі фінансові операції з переказу коштів за 27.11.2023 року здійснені через мобільний за стосунок Приват24 та проведені за належною автентифікацією (авторизацією) всіх необхідних даних. При цьому, наданий позивачем Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не є доказом вчинення злочину щодо неї. Факт обізнаності користувача стороннього пристрою з обліковими даними позивача (зокрема ПІН коду) та підтвердження входу шляхом IVR опитування з особистого фінансового номеру телефону позивача вказує на надання позивачкою третім особам контролю над її рахунком. Позивачка надала можливість стороннім особам здійснювати фінансові операції через свій мобільний за стосунок Приват24 з коректним введенням логіну та паролів, які надходили на фінансовий мобільний номер телефону позивача, що підтверджує належне проведення авторизації клієнта Банку. Також, вимоги позивача щодо зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків не є ефективним способом захисту. У Банка відсутні такі обов`язки, як скасування нарахованого за кредитною заборгованістю та припинення будь-яких інших нарахувань, оскільки витрати при цьому несе сам Банк. Тому такі вимоги не можуть бути задоволені. 
		20.08.2024 року від представника позивачки  адвоката Лисецької Олени Олександрівни надійшли письмові пояснення, відповідно до яких вона зазначає, що позивачем 07.02.2024 року на адресу Національного банку України було направлено скаргу на бездіяльність АТ КБ «Приватбанку», і у подальшому, 08.03.2024 року надійшла відповідь, відповідно до якої банком було визнано, що за результатами внутрішньої перевірки було встановлено, що були здійснені зломи соціальної мережі, за стосунку Дія, додатку іншого банку. Також було змінено пароль входу до системи Приват24 та фінансовий номер позивача, після чого було здійснено ряд переказів на картку іншого банку; переказ коштів був здійснений з картки, що відкрита у валюті Долар США на гривневу картку та в подальшому кошти були перераховані з гривневої картки на сторонні банки. Таким чином, відповідач самостійно встановив неправомірність списання грошових коштів з рахунків позивача третім особам. Крім того, сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Також, позивач стверджує, що не розголошував третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію, картки не губилися, доступу до них треті особи не мали. 
		У судовому засіданні 23.09.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
		Представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала та просили відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
		Вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
		Матеріалами справи встановлено, щопозивач ОСОБА_2 є клієнтом АТ КБ «Приватбанк». Між позивачем та АТ КБ «Приватбанк» укладено Договір SAMDN51000082497783 від 16.04.2013 року на підставі яких ОСОБА_2 отримала кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), а також платіжну картку у валюті долар США № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ).
		27.11.2023 року о 02.39 години перераховано з рахунку накопичення «Скарбничка» на рахунок позивача за карткою «Універсальна» 5 481,00 гривен. 
		О 04.42 год. з валютного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_3 ( НОМЕР_6 ) відбулося списання 200 доларів США; о 04.43 год - 2000 доларів США; о 04.46 год - 2100 доларів США; о 04.47 год - 940 доларів США, які було перераховано на рахунок ОСОБА_2 за карткою «Універсальна» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ).
		Одночасно, в період з 03.28 години до 04.52 години 27.11.2023 року, з рахунку картки «Універсальна» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) було списано та перераховано декількома платежами на рахунки невідомих осіб 254 202,47 гривен (з урахуванням комісій 7 914,97 гривен). 
		Вказане вище підтверджується виписками про рух коштів по рахункам № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) та № НОМЕР_3 ( НОМЕР_6 ).
		Позивач стверджує, що вищевказані операції з коштами вона не здійснювала, дії чи бездіяльність, які б сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою та карткою для виплат, вона не вчиняла.
		Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 27.11.2023 року Одеським районним управлінням поліції №1 ГУНП в Одеській області було зареєстровано заяву ОСОБА_2 та внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
		ОСОБА_2 визнана потерпілою по вказаному кримінальному провадженню. Досудове розслідування триває.
		За інформацією Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 16.04.2024 № 60/к-846 повідомлено, що досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12023162480001671 здійснюється слідчим СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Угля В.С. та проводяться слідчі дії для встановлення повних обставин кримінального правопорушення.
		Станом на теперішній час, досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 2023162480001671 від 27.11.2023 триває.
		Також позивач у позові зазначила, що відповідач почав нараховувати відсотки нібито за користування кредитом за карткою «Універсальна» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ), а також вимагати оплати тіла кредиту за даним рахунком. 
		З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася з письмовою заявою на адресу банку про повернення грошових коштів незаконно списаних з її рахунку та скасування кредитної заборгованості та списання відсотків за кредитом, проте листом від 22.01.2024 року, у задоволенні заяви банк відмовив.
		Відповідно до скарги ОСОБА_2 на бездіяльність АТ КБ «Приватбанк» від 07.02.2024 року, остання просила Національний банк України вжити заходи щодо розгляду її заяви та прийняти міри щодо зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» повернути їй незаконно списані належні їй грошові кошти, скасувати кредитну заборгованість із нарахованими відсотками, яка виникла не з її вини.
		Згідно відповіді Національного банку України від 07.03.2024 року серед зазначеного банком було визнано, що за результатами внутрішньої перевірки було встановлено, що були здійснені зломи соціальної мережі, за стосунку Дія, додатку іншого банку. Також було змінено пароль входу до системи Приват24 та фінансовий номер позивача, після чого було здійснено ряд переказів на картку іншого банку; переказ коштів був здійснений з картки, що відкрита у валюті Долар США на гривневу картку та в подальшому кошти були перераховані з гривневої картки на сторонні банки. 
		Частиною 1статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		У частинах 1, 3статті 509 ЦК Українизазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина 1статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р №1023-XII).
		Згідно з пунктом 22 ч.1ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на, зокрема: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав (ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		Відповідно достатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно з частиною 1статті 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Стаття 1073 ЦК Українивизначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зістаттею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(чинному на час виникнення спірних правовідносин) платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цьогоЗаконувважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до пункту 14.12статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Згідно з пунктом 2 розділу VI положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705(далі - Положення № 705, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
		Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Відповідно до пункту 11 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61- 30583св18), від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025 /19 (провадження № 61-1035св21), від 06 вересня 2023 року у справі № 686/30030/21 (провадження № 61-5111св23).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
		Саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.
		Представник АТ КБ «Приватбанк» у своїх поясненнях на позовну заяву посилається на ті обставини, що зняття коштів з карткових рахунків позивача стало можливим в результаті розголошення самою клієнткою своєї конфіденційної інформації в ході спілкування з третіми особами, що в свою чергу призвело до компрометації даних карт клієнтки та подальшого зняття з них коштів через сторонній сервіс.
		В той же час, ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, стверджувала, що у спірний період вищевказані операції з коштами вона не здійснювала, дії чи бездіяльність, які б сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою та карткою для виплат, вона не вчиняла.
		Положеннями ч. 3 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Проте, доводи представника Банку про вчинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли списанню коштів, що виразилось в повідомленні третім особам особистих даних або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою не знайшли свого підтвердження.
		Всі доводи Банку ґрунтується виключно на припущеннях. Позивачем в свою чергу на підтвердження вжиття заходів щодо відвернення наслідків та своєчасного повідомлення відповідача про шахрайські дії надано докази, які свідчать про відсутність її вини, а тому відмова банку у відновлені залишку коштів на її рахунках є неправомірною.
		Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення з огляду на таке.
		З огляду на викладене, суд вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково та зобов`язати Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» відновити залишок кредитних коштів (кредитний ліміт) на рахунку ОСОБА_2 безпідставно списаних (перерахованих) 27.11.2023 року з карткового рахунку за № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) належного ОСОБА_2 у сумі 85000,00 грн.; визнати всі нараховані АТ КБ «Приватбанк» з 27.11.2023 року кредитні зобов`язання, відсотки, штрафи і пені за картковим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) який належить ОСОБА_2 , незаконними та зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» їх списати; стягнути з Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 безпідставно списані (перераховані) кошти з карткового рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) у сумі 4695,60 доларів США.
		Відповідно до п.6 ч.1ст.264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
		Відповідно до ч.ч.1,2ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідност.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при пред`явлені позову про захист прав споживача була звільнена від сплати судового збору на підставіЗакону України «Про судовий збір», на виконання вимогст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з АТ КБ «Приватбанк», не на користь позивача, як вона просить у позові, а на користь держави судовий збір у розмірі 3028,60 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,141,223,247,280,263-265,268,354 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Позов  ОСОБА_2 доАкціонерного ТоваристваКомерційний Банк«Приватбанк» простягнення сумиборгу тазобов`язання здійснитипевні дії задовольнити частково. 
		Зобов`язати Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» відновити залишок кредитних коштів (кредитний ліміт) на рахунку ОСОБА_2 безпідставно списаних (перерахованих) 27.11.2023 року з карткового рахунку за № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) належного ОСОБА_2 у сумі 85000,00 грн.
		Визнати всі нараховані АТ КБ «Приватбанк» з 27.11.2023 року кредитні зобов`язання, відсотки, штрафи і пені за картковим рахунком № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) який належить ОСОБА_2 , незаконними та зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» їх списати.
		Стягнути з Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 безпідставно списані (перераховані) кошти з карткового рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) у сумі 4695,60 доларів США.
		В іншій частині позовних вимог  відмовити. 
		Стягнути з Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
		Повний текст рішення складено 26.09.2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя                               В. С. Петренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...