Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 441/2658/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2024. Зареєстровано: 28.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/441/38/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021140000000880

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 441/2658/21  1-кп/441/38/2024 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		           
		27.09.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
		головуючого -   ОСОБА_1 
		за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		та його захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області матеріали кримінального провадження № 12021140000000880 від 22.10.2021 про обвинувачення:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погірці Самбірського району Львівської області, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, працюючого слюсарем з ремонту автомобілів ПП «Престиж  Експрес», з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин. 22.10.2021 приблизно о 18.30 год. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , автодорогою НОМЕР_2 «Городок  Комарно - Миколаїв» в напрямку до м. Миколаїв Львівської області, порушив п.п.1.5, 1.10 Р.1, п.п.2.3 «б», 2.3 «д», 2.9 «а» Р.2, п.12.3 Р.12, п.13.1 Р.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, що виразилося у тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, рухаючись вказаною ділянкою дороги за межами с. Черляни на віддалі близько 185 м від дорожнього знаку закінчення вказаного населеного пункту не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, не вжив заходів до своєчасного застосування гальмування та здійснив зіткнення з велосипедом зеленого кольору під керуванням велосипедиста ОСОБА_7 , який в цей час рухався в попутному напрямку по правому краю проїзної частини дороги. В результаті таких дій ОСОБА_4 велосипедист ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті останнього. 
		Органом досудового розслідування такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано за частиною 3статті 286-1КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого. На вказаній кваліфікації дій ОСОБА_4 наполягав прокурор прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , котрий підтримував державне обвинувачення під час розгляду кримінального провадження.
		Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вини в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав. Надав суду наступні показання. 22.10.2021 близько 18.30 год. він повертався з роботи додому, переїхав с. Черлянське Передмістя, коли побачив велосипедиста, який рухався з права по узбіччю дороги. Цією ділянкою дороги він їздить 7 років кожен день на роботу і додому, водійський стаж у нього з 1995 року, ДТП раніше з ним не траплялися. На цій ділянці дороги дуже добра видимість, опадів в цей день не було. Швидкість руху велосипедиста була приблизно 10 км/год., він рухався зі швидкістю близько 90 км/год. В момент, коли він суттєво наблизився до велосипедиста, той без жодних попереджувальних знаків раптово виїхав на його смугу руху. Він застосував екстрене гальмування одразу ж, але не вдалося уникнути зіткнення. До маневру вліво велосипедист постійно був за лінією дорожньої розмітки, він рухався посередині своєї смугу руху, бокового інтервалу до дорожньої розмітки вказати не може. Він вдарив переднім бампером автомобіля в заднє колесо велосипеда. На якій відстані від місця зіткнення він зупинився не пригадує. Велосипедиста в момент руху не сприймав як перешкоду, оскільки він рухався поза межами проїзної частини дороги. Коли він вийшов з автомобіля, велосипедист був ще живий, подавав ознаки життя. Він відтягнув його ближче до узбіччя, щоб хтось ще раз не наїхав на нього. Після цього викликав швидку і поліцію. Алкогольних напоїв в цей день він не вживав, тому не може пояснити такий висновок лікарів. Відбирали у нього кров в лікарні і давали продувати Драгер на місці ДТП, але з результатами продуву його не знайомили. Понятих при відібрання крові в лікарні не було. Відшкодував потерпілій усю спричинену щкоду, жаліє про те, що сталося. 
		На думку сторони обвинувачення винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, доводиться наступними доказами у справі:
		1. показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що 22.10.2021 вечером чекала повернення чоловіка вдома, це була п`ятниця. Близько 20.00 год. за нею приїхав зять і повіз її на місце ДТП. Вся права сторона її чоловіка була побита, зім`ята, там важко було впізнати людину, права нога і рука були відірвані, шия зломана, з правого вуха витікав мозок, таких ушкоджень на людині за своє життя вона не бачила. Шапка чоловіка лежала на одній стороні дороги на відстані 10 м від велосипеда, тіло лежало ще далі, оскільки автомобіль обвинуваченого ще далеко тягнув його за собою. Велосипед взагалі був скручений у вісімку. Чоловік її був дуже доброю і чуйною людиною, всі його поважали, дітей забезпечував усім необхідним, все життя працював, дуже чекав на пенсію, до якої мало залишалося. Середньомісячний дохід чоловіка становив близько 7000 грн. Її чоловік 26 років їздив на велосипеді цією дорогою, завжди рухався узбіччям і повільно, о 17.00 він виїжджав з роботи і їхав приблизко 15-20 хв додому. Після смерті чоловіка їй довелося продати господарку, бо нема кому нею займатися, на сьогодні вона проживає одна. Дружина і сестра обвинуваченого зверталися до неї з пропозицією відшкодування шкоди, але їм непідйомна сума, про яку вона просить. На сьогодні їй не відшкодовані ні витрати на поховання, ні моральна шкода;
		2. протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.10.2021, схемою та фототаблицею до нього, у яких зафіксовано місце ДТП  горизонтальна ділянка дороги на а/д «Львів-Городок-Комарно-Миколаїв», локалізацію пошкоджень на транспортних засобах, а саме задня частина велосипеда, заднє колесо, задня частина рами велосипеда, передня права сторона автомобіля, права блок-фара, бугер з правої сторони, капот з правої сторони, вітрове скло з правої сторони, дах з правої сторони; місцезнаходження трупа та характер ушкоджень на тілі тощо; 
		3. постановою прокурора про відібрання біологічних зразків крові та сечі у ОСОБА_4 від 22.10.2021 та протоколами отримання зразків для експертизи від 22.10.2021, якими підтверджується факт відібрання сечі та крові у ОСОБА_4 для проведення експертизи; 
		4. висновком судово-медичної токсикологічної експертизи № 4126-А/2021-т від 28.10.2021, згідно з яким при судово-токсикологічній експертизі речового доказу  крові і сечі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , методом газо-рідинної хроматографії виявлено етиловий спирт в кількості: в крові 1.36 ‰, в сечі  2.2 ‰, не виявлено метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів;
		5. висновком судово-медичної експертизи № 97/2021 від 08.11.2021, згідно з яким при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_7 , 1962 р.н., виявлено наступні ушкодження: перелом основи і склепіння черепа, забій головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку, множинні переломи ребер, розрив правої легені з крововиливом в грудні порожнини, перелом правої ключиці, відкритий перелом обох кісток правої гомілки, підшкірні крововиливи на голові, в ділянці спини, відшарування шкіри в ділянці правої ноги, рани та садна на голові, на обох кистях, в ділянці тазу справа, в ділянках нижніх кінцівок. Локалізація ушкоджень, механізм їх виникнення (ударний), відсутність ознак переїзду і волочіння, не виключають можливості їх виникнення в результаті зіткнення автомобіля з велосипедистом, під час якого першочерговим місцем прикладання сили твердого тупого предмету стала ділянка правої нижньої кінцівки. Перечислені ушкодження могли виникнути 22.10.2021, не виключено при ДТП, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_7 .. Смерть ОСОБА_7 , 1962 р.н., настала від ушкоджень голови, грудей, правої нижньої кінцівки, які супроводжувалися переломом кісток склепіння і основи черепа, крововиливами під оболонками і в речовину головного мозку, множинними переломами ребер, розривом легені, що й зумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, припинення функцій центральної нервової системи. При судово-медичній експертизі крові і сечі з трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в крові у кількості 2.63 ‰, в сечі  1.4 ‰, наркотичних речовин не виявлено;
		6. протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 09.11.2021 та відеозаписом проведення такої слідчої дій, з яких вбачається як ОСОБА_4 на місці розказав та показав про обставини ДТП, що мала місце 22.10.2021, зокрема він підтвердив, що місцем зіткнення його автомобіля і велосипеда під керуванням ОСОБА_7 є місце осипу скла, зазначене на схемі ДТП, що є додатком до протоколу огляду місця ДТП від 22.10.2021;
		7. висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-21/19311-ІТ від 15.11.2021, згідно з яким на момент огляду робоча гальмівна система та система рульового управління досліджуваного автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , знаходяться в працездатному стані та можуть виконувати функції, передбачені конструкцією, система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , знаходиться в несправному стані по причині руйнування розсіювача передньої правої фари, виявлені несправності системи зовнішнього освітлення утворилися в результаті ДТП;
		8. висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-21/20008-ІТ від 22.11.2021, згідно з яким на момент огляду робоча ОСОБА_9 система досліджуваного велосипеда знаходиться в непрацездатному стані по причині втрати кінематичного зв`язку між педалями та заднім колесом через зміщення колеса до переду, на момент огляду система рульового управління досліджуваного велосипеда знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією, на момент огляду велосипед був обладнаний ззаду світлоповертачем червоного кольору, виявлені несправності утворилися в результаті ДТП;
		9. висновком транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/114-21/19308-ІТ від 22.11.2021, згідно з яким зіткнення автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , з велосипедом відбулося на смузі руху до м. Миколаєва ближче до її правого краю, на ділянці, що передує початку осипу скла та дрібних фрагментів деталей транспортних засобів. В даній дорожній ситуації мало місце попутне перехресне зіткнення транспортних засобів, і поздовжні осі велосипеда « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , в початковий момент зіткнення знаходилися під кутом 3°± 2°; 
		10. висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-21/19986-ІТ від 23.11.2021, згідно з яким в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був керуватись вимогами п.12.3 та 13.1 чинних ПДР, в даному випадку технічна можливість у водія автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 уникнути даної пригоди визначалась виконанням ним технічних вимог п.12.3 та 13.1 чинних Правил дорожнього руху, для дотримання яких в нього не було завад технічного характеру. В даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.12.3 та 13.1 чинних Правил дорожнього руху і факт невідповідності знаходиться у причинному звязку з настанням даної події. В діях велосипедиста ОСОБА_7 невідповідності вимогам ПДР, які б знаходилися у причинному зв`язку з настанням даної події не вбачається. При заданих слідством вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стали не відповідаючі вимогам п.12.3 та 13.1 чинних ПДР дії водія автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , для дотримання яких в нього не було завад технічного характеру; 
		11. поясненнями свідка ОСОБА_10 , лікаря-терапевта Городоцької ЦРЛ, яка в судовому засіданні пояснила, що була присутня при заборі крові та сечі у ОСОБА_4 , безпосередньо відбирала кров медсестра, але в її присутності, також були працівники поліції, за понятих не пригадує. Кров була опечатана, зберігалася в холодильнику як того вимагає Інструкція, одну пробірку забрали працівники поліції, інша зберігалася у них. Також вона проводила візуальний огляд особи і ознаки спяніння у ОСОБА_4 були. Відбиралися взірці крові та сечі за скеруванням, яке їй предявили; 
		12. іншими матеріалами справи. 
		Оцінивши усі надані стороною обвинувачення письмові докази відповідно до положеньстатті 94КПК України, кожен окремо та у їх сукупності, суд вважає висунуте обвинувачення за частиною 3статті 286-1 КК України, недоведеним належними, допустимими та достатніми доказами та виходить з таких мотивів.
		Під час судового розгляду сторона захисту зазначила, що висунуте обвинувачення є безпідставним та не доведеним. Просить суд звернути увагу на те, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися лише на припущеннях і може бути ухваленим лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		На підтвердження невинуватості сторона захисту, окрім показань ОСОБА_4 , покликається на наступні докази:
		1. показання свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що був понятим при відборі взірців крові та сечі у обвинуваченого ОСОБА_4 , було там багато людей, його попросили бути понятим, бачив ОСОБА_4 в коридорі, однак безпосередньо не був очевидцем як у останнього відбирали кров та сечу, лише розписався в протоколі і все. Прав та обовязків понятого йому не розяснювали;
		2. протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 09.11.2021 та відеозаписом проведення такої слідчої дій, з яких вбачається, що ОСОБА_4 на місці ДТП, зорієнтувавшись в оточуючій дорожній обстановці, вказав, що 22.10.2021 рухався цією дорогою на автомобілі Volkswagen Golf, р.н. НОМЕР_1 , орієнтовно зі швидкістю 90 км/год., попереду нього з правої сторони за дорожньою розміткою 1.1 Дод.2 ПДР України в попутному напрямку рухався велосипедист. Коли він наблизився до нього, велосипедист різко змінив напрямок руху з права на ліво на його смугу руху і майже одразу ж відбулося зіткнення. Далі ОСОБА_4 вказав на місце зіткнення його автомобіля з велосипедом, проведеними замірами встановлено, що вказане місце знаходиться у правій смузі руху вказаної автодороги в напрямку м. Миколаєва на віддалі близько 1 м до дорожньої розмітки 1.1 Дод.2 ПДР України та на віддалі 178.3 м від дорожнього знаку «Черляни». Далі ОСОБА_4 відтворив траєкторію руху велосипедиста до зміни напрямку руху, проведеними замірами встановлено, що велосипедист рухався по правій частині дороги за дорожньою розміткою 1.1 Дод.2 ПДР України з боковим інтервалом 0.25 м заміряно від лівого борту і до дорожньої розмітки 1.1 Дод.2 ПДР. Місце виїзду велосипедиста на його смугу руху ОСОБА_4 вказати не зміг. Далі ОСОБА_4 вказав на розташування його автомобіля в момент зміни напрямку руху велосипедиста, проведеними замірами встановлено, що в цей момент він знаходився у своїй смузі руху на віддалі біля 53.3 м до місця зіткнення боковим інтервалом 0.7 м від правого борту і до дорожньої розмітки 1.1 Дод.2 ПДР України; 
		3. висновок судової інженерно-транспортної експертизи № 5654 від 13.12.2021, згідно з яким з технічної точки зору немає даних, які б давали підстави вважати механізм розвитку ДТП, заданий водієм ОСОБА_4 , технічно неспроможним. В подальших дослідженнях використовувався механізм розвитку ДТП, заданий у показаннях ОСОБА_4 . У заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_4 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»), 2.3 «б», «д», 12.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був рухатися зі швидкістю руху не більше 90 км/год та своєчасно застосувати екстрене гальмування (як спосіб зупинки у межах найкоротшої з можливих віддалі) із момену виникнення небезпеки для руху. У заданій дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_7 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.1.5, 2.3 «б», «д», 6.7 та 10.1 ПДР України, у відповідності до яких він повинен був рухатися у вибраному ним напрямку якомога правіше, а перед початком зміни напрямку свого руху (з метою виїзду на проїзну частину справа наліво) переконатися у безпечності виконання цього маневру та дати дорогу автомобілю «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .. При заданих вихідних даних водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості зупинити свій автомобіль «Volkswagen Golf» до місця наїзду на велосипедиста ОСОБА_7 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування. При заданих вихідних даних велосипедист ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним велосипедистом вимог п.1.5, 2.3 «б», «д», 6.7 та 10.1 ПДР України (іншими словами для уникнення ДТП велосипедисту ОСОБА_7 необхідно (і достатньо) було перед початком зміни напрямку свого руху переконатися у безпеці виконання вказаного маневру, дати дорогу попутному автомобілю «Volkswagen Golf» під керуванням водія ОСОБА_4 ). Оскільки при заданих вихідних даних водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути скоєння наїзду на велосипедиста ОСОБА_7 шляхом своєчасного застосування ексреного гальмування, то немає підстав стверджувати, що дії водія не відповідали вимогам п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху», )2.3 «б», «д», 12.3 ПДР України. При заданих вихідних даних дії велосипедиста ОСОБА_7 з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.1.5, 2.3 «б», «д», 6.7 та 10.1 ПДР України, оскільки у відповідності до них вказаний велосипедист повинен був перед початком зміни напрямку свого руху (з метою виїзду на смугу руху автомобіля) переконатися у безпеці виконання цього маневру. При заданих вихідних даних причиною настання даної ДТП з технічної точки зору є факт виїзду велосипеда під керуванням ОСОБА_7 на смугу руху автомобіля «Volkswagen Golf» під керуванням водія ОСОБА_4 (справа наліво по ходу руху автомобіля) на такій віддалі до останнього, яка була недостатньою для уникнення наїзду. 
		4. показання експерта ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що при проведенні експертизи у нього були в розпорядженні матеріали кримінального провадження, протоколи слідчого експерименту, інших документів він не витребовував, технічний стан автомобіля не перевіряв, як і масштаби на місці ДТП, оскільки це питання трасологічної експертизи. Відстань між автомобілем ОСОБА_4 та велосипедом в момент виникнення небезпеки ним не досліджувалася за відсутності таких вихідних даних, відстань від передньої частини автомобіля до моменту зіткнення становила 53.3 м.;
		5. протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 16.08.2022 та відеозапис проведення такої слідчої дій, з яких вбачається, що ОСОБА_4 на місці ДТП вказав, що на його думку велосипедист ОСОБА_7 перед ДТП рухався зі швидкістю біля 10 км/год і з моменту зміни напрямку його руху і до зіткнення подолав віддаль біля 5 м, кут, під яким велосипед виїжджав на його смугу руху, повідомити не може. 
		У звязку з наявністю в справі двох висновків експертиз, які суперечать один одному, ухвалою суду від 16.09.2022 у справі було призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Згідно з висновком даної експертизи № 25831/25832/25833/22-52 від 11.12.2023 покази водія ОСОБА_4 , що були ним вказані під час слідчих експериментів 09.11.2021, 16.08.2022 з технічної точки зору можуть вважатися спроможними. За умов та обставин виникнення даної пригоди, що вбачаються з наданих на дослідження матеріалів справи, з технічної точки зору, водій автомобіля Volkswagen ОСОБА_4 з моменту виникнення небезпеки для його руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України. В свою чергу, враховуючи обставини та умови виникнення пригоди, що наведені в наданих на дослідження матеріалах справи, в даній дорожній обстановці водій велосипеда ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1 ПДР України. Враховуючи виконання велосипедистом безпосередньо перед пригодою маневрування ліворуч з правого узбіччя, при якому він в`їжджав в/перетинав динамічний коридор руху автомобіля Volkswagen, дану ситуацію можна позиціонувати в контексті небезпеки для руху водію ОСОБА_4 . В даній дорожній обставновці, за наведених в наданих на дослідження матеріалах справи параметрів зближення транспортних засобів, водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості знизити швидкість руху керованого ним транспортного засобу до швидкості руху велосипедиста шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу та тим самим уникнути виникненню даної пригоди. В даній дорожній обстановці дослідження питання технічної можливості попередження даної ДТП з боку велосипедиста ОСОБА_7 експертним шляхом є методично недоцільним; вказана можливість забезпечувалася в випадку дотримання вказаним водієм велосипеда вимог п.10.1 ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру (в наданих на дослідження матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо умов, які перешкоджали велосипедисту виконати вимоги наведеного вище пункту). За наведених в наданих на дослідження матеріалах справи умов та параметрів виникнення даної пригоди в діях водія ОСОБА_4 , з технічної точки зору, невідповідностей вимогам п.12.3 ПДР України, які б знаходилися в причинному звязку з виникненням даної пригоди (зіткненні автомобіля Volkswagen та велосипеда), не вбачається. В свою чергу, дії велосипедиста ОСОБА_7 , з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України та вказана невідповідність знаходиться в причинному звязку з виникненням даної пригоди. За наведених в наданих на дослідження матеріалах справи обставин зближення транспортних засобів, технічною причиною виникнення даної ДТП стало маневрування велосипедиста з парвого узбіччя на смугу руху, по якій рухався автомобіль Volkswagen в безпосередній близкості до останнього. Величина швидкості автомобіля Volkswagen з урахуванням (та за умови) його переміщення на ділянці слідоутворення (гальмування) становить приблизно 57-65 км/год. Можливість розташування велосипеда відносно меж проїзної частини (осі проїзної частини) та відповідно поздовжньої осі автомобіля Volkswagen під кутом 2°±3° в момент його контактування з автомобілем Volkswagen за ймови початку його маневрування з положення та віддалення відносно місця зіткнення, що були вказані водієм автомобіля Volkswagen, не виключається. В категоричній формі оцінити можливість у водія автомобіля Volkswagen безпечно здійснити маневр об`їзду велосипедиста експертним (розрахунковим) шляхом не можливо з причин, наведених у дослідницькій частині. Тут слід вказати, що маневрування як засіб, направлений на уникнення пригоди (контактування автомобіля Volkswagen та велосипеда), для такої дорожньої ситуації вимогами ПДР України не передбачене. 
		Згідно зіст. 3 КПК Україниобвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленомуКПК України.
		При цьому, обвинувачення повинно довести "кожний факт", пов`язаний зі злочином, щоб "не існувало жодної розумної підстави для сумнівів". Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 18 та 19 своєїПостанови № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя, суди при розгляді кримінальних справ мають суворо додержуватись закріпленого у ч.1ст.62 Конституціїпринципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Визнати особу винною у вчиненні злочину можливо тільки за умови доведеності її вини. При цьому необхідно мати на увазі, що в силуст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з вимогамист.91КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора.
		При цьому завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
		Згідно зст. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах,отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до ч.1 ст. 21 КПК Україникожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Згідно з ч. 1ст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Практика ЄСПЛ свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (справа «Маттоціа проти Італії», рішення від 25липня 2000 року). Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту». Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції). Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Дослідивши всі вище перелічені докази, оцінивши кожен з них з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов до наступного переконання.
		ОСОБА_4 послідовно, як під час досудового розслідування, так і всього судового розгляду не визнавав своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, наполягаючи на тому, що велосипедист ОСОБА_7 виїхав на його смугу руху на такій відстані, коли він уже фізично не зміг запобігти ДТП. Можливість такої версії розвитку подій підтверджена і висновками двох експертиз - судової інженерно-транспортної експертизи № 5654 від 13.12.2021 та судової автотехнічної експертизи № 25831/25832/25833/22-52 від 11.12.2023, при цьому в розпорядженні експертів Київського НДІСЕ були усі матеріали справи, тобто до уваги бралися не лише покази обвинуваченого ОСОБА_4 , а й усі інші зібрані під час досудового розслідування докази, в тому числі і усі ті, на яких прокурор підтримує своє обвинувачення. Поза тим суд зауважує, що прокурор брав участь в засіданні під час постановлення ухвали про призначення експертизи, надав на вирішення експерта і свої запитання, які в повній мірі були постановлені судом в ухвалі, про всі наявні параметри та вихідні дані повідомив експертів, брав участь у допиті трьох експертів в судовому засіданні, відтак його зауваження в тій частині, що експерти взяли до уваги лише пояснення ОСОБА_4 і на їх підставі провели експертизу, не заслуговують на увагу. 
		Суд не знаходить підстав визнавати недопустими доказом у справі висновок судово-інженерної експертизи № 5654 від 13.12.2021 з тієї підстави, що він був ініційований стороною захисту уже під час перебування справи в суді поза судовим контролем, оскільки такий висновок був складений у звязку з відмовою органу досудового розслідування задоволити відповідне клопотання сторони захисту, на момент звернення захисників із такою заявою до експерта вони не знали про скерування обвинувального акту до суду (обвинувальний акт було подано в суд 01.12.2021, в цей же день стороною захисту було ініційовано проведення цієї експертизи). Поза тим, спроможність вихідних даних, які були надані експерту для проведення такої експертизи, перевірялися в подальшому і експертами КНДІСЕ при проведенні судової атвотехнічної експертизи, відповідають вони і поясненнями ОСОБА_4 , наданими в судовому засіданні. 
		Наведені прокурором заперечення проти висновків судової автотехнічної експертизи № 25831/25832/25833/22-52 від 11.12.2023 в частині математичних розрахунків, проведених експертами, невірних висновків, неповного викладу способу проведення експертизи тощо, суд до уваги не бере, згідно висновку Колегії суддів Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.04.2024 у справі № 758/6794/18, суд не уповноважений надавати власну оцінку використаним експертом при проведенні експертизи методик та підходів, а також способу їх застосування, оскільки він не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі. При допиті в судовому засіданні експертів вони дали чіткі і зрозумілі для суду відповіді на поставлені учасниками справи запитання, спростували домисли прокурора з приводу застосування ними лише вихідних даних, наданих стороною захисту, пояснили спосіб проведення експертизи та ймовірні похибки, які не впливають на кінцевий результат експертизи, відтак в суду відсутні підстави недовіряти чи сумніватися у викладених в цій експертизі висновках. 
		Інші зазначені прокурором недоліки висновку експертизи не впливають на його правомірність та обґрунтованість. 
		Щодо наданих стороною обвинувачення доказів, що наведені вище, окрім висновку інженерно-транспортноїекспертизи №СЕ-19/114-21/19986-ІТвід 23.11.2021,то такі лише підтверджують обстановку події, причетність учасників до події, стан їх спяніння та наслідки події у виді пошкодження транспортних засобів та смерті потерпілого, однак жодним чином не мають самостійного доказового значення у підтверджені причинно-наслідкового звязку між діями ОСОБА_4 , що виразилися у порушенні правил дорожнього руху, та наслідком у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_7 Єдиним доказом такого причинового звязку, представленим стороною обвинувачення, є висновок інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-21/19986-ІТ від 23.11.2021, згідно з яким при заданих слідством вихідних даних причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стали не відповідаючі вимогам п.12.3 та 13.1 чинних ПДР дії водія автомобіля «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , для дотримання яких в нього не було завад технічного характеру. Однак такий висновок повністю спростовується висновками судової інженерно-транспортної експертизи № 5654 від 13.12.2021 та судової автотехнічної експертизи № 25831/25832/25833/22-52 від 11.12.2023. При цьому, як зауважує суд, у вихідних даних, наданих органом досудового розслідування для проведення інженерно транспортної експертизи (експертиза № СЕ-19/114-21/19986-ІТ від 23.11.2021) версія сторони захисту, а відповідно і позиція самого обвинуваченого, взагалі не розглядася, хоча у своїх поясненнях, наданих під час проведення слідчого експерименту, ОСОБА_4 вказував на те, що велосипедист ОСОБА_7 безпосередньо перед зіткненням здійснив маневр повороту ліворуч, виїхавши на його смугу руху. Однак, як вбачається із висновку експертизи № СЕ-19/114-21/19986-ІТ від 23.11.2021, ДТП розвивалася наступним чином  22.10.2021 близько 18:30 год. водій ОСОБА_4 керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , та рухався ним по правій смузі руху автодорогою «Городок-Миколаїв» в напрямку до м. Миколаєва з увімкненим ближнім світлом фар та швидкістю біля 90 км/год, в салоні автомобіля крім нього більше нікого не було, попереду нього в попутному напрямку та на зустріч йому автомобілів не було, попереду нього в попутному напрямку рухався велосипедист ОСОБА_7 і при наближенні до вказаного велосипедиста він здійснив попутне зіткнення із вказаним велосипедистом, після чого повністю зупинив свій автомобіль. 
		З огляду на наведене, на думку суду, враховуючи неповне надання експертам усіх вихідних даних з матеріалів досудового розслідування, уникнення перевірки стороною обвинувачення версії сторони захисту, даний висновок експертизи, з урахуванням двох інших висновків, які містяться в матеріалах справи, не можна вважати повним та обгрунтованим. 
		На думку суду, висновок судової автотехнічної експертизи № 25831/25832/25833/22-52 від 11.12.2023, який був проведений уже після дослідження судом усіх зібраних стороною обвинувачення та стороною захисту доказів, після допиту експерта, проведення додаткового слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_4 ,є найбільш повним, належно мотивованим, проведеним з урахуванням сукупності всіх зібраних у справі доказів, сторони та учасники кримінального провадження не були позбавлені можливості поставити перед експертами усі, на їх думку, необхідні питання і саме на ці питання експертами надані відповіді, а тому такий кладеться в основу вироку.
		Не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні і така ознака обєктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, як перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, з наступних підстав.
		Відповідно до п.8 Р.І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан спяніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я. В п.9 Р.ІІ цієї ж Інструкції встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
		Як вбачається з матеріалів справи, ДТП за участю ОСОБА_4 мала місце 22.10.2021 близько 18.30 год., натомість, як вбачається з висновку експерта № 4126-А/2021-т від 28.10.2021 (т.1 а.с.104), взірці крові та сечі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані лікарем ОСОБА_10 о 23.00 год., тобто більше ніж через 4 години після ДТП. При цьому суд зауважує, що в протоколі отримання зразків для експертизи слідчим ОСОБА_13 взагалі не вказано часу відібрання таких.
		В продовження, відповідно до ч.3 ст.245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово. Разом з тим згідно ч.2 ст.241 КПК України освідчування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності. За участю судово-медичного експерта або лікаря. Згідно ч.7 ст.223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для предявлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі повязаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
		Як вбачається з протоколу отримання зразків для експертизи від 22.10.2021 (т.1, а.с.102-103), при відібранні біологічних зразків крові та сечі в ОСОБА_4 не застосовувалися технічні засоби фіксації, слідчим було запрошено двох понятих  ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , однак в судовому засіданні ОСОБА_11 зазначив, що бачив обвинуваченого в коридорі Городоцької ЦРЛ 22.10.2021, слідчий розяснив йому, що треба бути понятим і дав підписати протокол, однак він не бачив, як у ОСОБА_4 відбиралися біологічні взірці, в кабінет лікаря він не заходив, весь час був в коридорі. Друга понята ОСОБА_14 в судовому засіданні не допитувалася, оскільки стороною обвинувачення не було забезпечено її явку і не було надано суду жодних даних для забезпечення її виклику в судове засідання. 
		З огляду на наведене суд визнає недопустим доказом у справі висновок судово-медичної експертизи № 4126-А/2021-т від 28.10.2021 і, як наслідок, вважає недоведеною таку ознаку обєктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.286-1 КК України, як перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження такого стану стороною обвинувачення не надано, наявний в матеріалах справи тест Драгер № 664 від 22.10.2021 (т.2, а.с.56) таким не є також в силу положень п.8 Р.І вищевказаної Інструкції, якою встановлено обов`язковий огляд водія саме в закладі охорони здоров`я у разі ДТП, унаслідок якої є загиблі або травмовані. 
		Аналізуючи у сукупності усі досліджені судом докази, суд вважає, що в судовому засіданні не доведено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України. 
		Згідно ізстаттею 368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи містять діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установленихКПКвипадках, на потерпілого.
		Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення.
		Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
		Відповідно дост.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		У правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається обвинувальний ухил, по суті якого кожен, хто постав перед судом повинен бути визнаний винним, а навпроти гарантується та усіляко забезпечується презумпція невинуватості особи. Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу. При цьому, саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини не може лишатися «розумного сумніву, що обвинувачений винен.
		Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також враховуючи положення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини заст.17 КПК України, дійшов висновку, що не здобуто і стороною обвинувачення не доведено наявності в діянні обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.286-1 КК України.
		Суд відхиляє покликання державного обвинувачення на матеріали справи як на доказ доведеності вини обвинуваченого, оскільки такі суперечать результатам судового розгляду, відповідно до якого вказані докази у сукупності з іншими матеріалами справи, на думку суду, не доводять, а спростовують вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
		Суд бере до уваги покликання обвинуваченого та його захисників на матеріали справи як на доказ, що виключає його вину у пред`явленому обвинуваченні, та кладе їх в основу вироку з відповідним аналізом та оцінкою суду, що викладені вище.
		За нормами п.3 ч.1ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Цивільний позов з урахуванням нотаріально посвідченої заяви потерпілої ОСОБА_8 (т.2, а.с.141) слід залишити без розгляду.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост.100 КПК України.
		Питання процесуальних витрат по справі суд вирішує в порядку, який передбаченийст.124 КПК Українита з урахування постановлення у справі виправдувального вироку вважає за необхідне процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
		Строк дії обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчився, клопотань про його продовження від учасників не надходило.
		Керуючись статтями373,374,376 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнатиневинуватиму вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.286-1 КК Українита виправдати його на підставі пункту 3 частини 1статті 373 КПК України, -у зв`язку з недоведеністю наявності у його діях складу кримінального правопорушення.
		Роз`яснити виправданому ОСОБА_4 , що він має право на поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження.
		Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення заподіяної злочином моральної шкоди  залишити без розгляду. 
		Речові докази: автомобіль марки «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , що переданий на зберігання на територію автостоянки у АДРЕСА_2 , - повернути ОСОБА_4 , велосипед  учасник ДТП, який належав ОСОБА_7 , що зберігається на автостоянці у АДРЕСА_2 , - повернути потерпілій ОСОБА_8 .. 
		Процесуальні витрати за проведені у справі експертизи в сумі 7722 (сім тисяч сімсот двадцять дві) грн. 90 коп. віднести за рахунок держави. 
		Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.10.2021 на автомобіль «VolkswagenGolf»,р.н. НОМЕР_1 ,в цілому(найого комплектуючідеталі,вузли,агрегати таінше обладнання),який згідносвідоцтва прореєстрацію ТЗ НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 ,та велосипед учасникДТП вцілому (найого комплектуючідеталі,вузли,агрегати таінше обладання),який належав ОСОБА_7 ,- скасувати.
		На вирок протягом 30-ти діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Вирок, якщо інше не передбаченоКримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...