Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/14532/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2024. Зареєстровано: 30.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2024.

Номер судового провадження: 2/759/4779/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 759/14532/24
		пр. № 2/759/4779/24
		30 вересня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		12.07.2024 року до Святошинського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали вказаної позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання послуг б/н від 31.08.2023 року у розмірі 50 564 грн 28 коп. станом на 25.06.2024 та судові витрати по справі у розмірі 2 422,40 грн 
		В обґрунтування позову позивач зазначив, що 03.02.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , який підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами», ознайомився з актуальними умовами кредитування та 31.08.2023 підписав паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля та графік кредиту. Проте в порушення умов взятих на себе зобов`язань відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, а тому станом на 25.06.2024 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 50 564, 28 грн.
		Ухвалою суду від 19 липня 2024 року розгляд справи за клопотанням позивача призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 48, 49).
		Ухвалою судді відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
		Поряд з цим, відповідач ухвалу судді від 19 липня 2024 року про відкриття провадження отримав, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні (а.с. 52-54).
		Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.
		02.08.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що під час його відрядження (м. Київ - м. Ізмаїл - м. Шепетівка) з огляду на те, що саме 31.08.2023 року в період часу з 17:30 до 19:00 по відношенню до його банківської картки № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» було скоєно шахрайські дії, здійснено трансакцію на суму 73 269,67 грн, а також взято кредит на оплату частинами у розмірі 53 499,00 грн. Також зазначив, що перед цими діями шахраї заблокували його мобільний номер телефону, а тому у нього не було доступу до Приват24, тому після виявлення зазначених обставин відповідач зателефонував до Приватбанк та повідомив про це представнику банку. 01.09.2024 року відповідач звернувся до відділення АТ КБ «Приватбанк» де написав заяву про вчинення шахрайських дій та заблокував карту. Окрім цього, 01.09.2024 року відповідач сформував звернення ID 316668 через веб-ресурс cyberpolice.gov.ua, а також повернувшись до свого місця проживання відповідач звернувся до Святошинського УП ГУНП у м. Києві де написав заяву про вчинення шахрайських дій на підставі якого було відкрито кримінальне провадження №12023100080003862, витяг з якого було пред`явлено менеджеру відділення АТ КБ «Приватбанк». Отже, зважаючи на викладені обставини у відповідача немає заборгованості перед банком, а тому позивачем не доведено вчинення відповідачем, дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, що дає підстави вважати, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 56-59).
		30.08.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, зазначивши, що 03.02.2021 року здійснено верифікацію відповідача шляхом підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. У подальшому відповідач виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами» та 31.08.2023 підписав паспорт кредиту за допомогою ОТР пароля. Також банком було проведено перевірку щодо зазначених відповідачем обставин, якою встановлено, що всі повідомлення від 31.08.2023 року були надіслані на П24, клієнт бачив/мав бачити, платежі, крім оплати частинами, були здійснені, при цьому ніякого інформування банку не було, а тому всі авторизації у акаунті НОМЕР_2 здійсненні саме за паролем клієнта, входи з нетипових пристроїв підтверджується ІVR-викликом та стали можливими внаслідок передачі третім особам даних для входу у П24, зокрема, CHANGE PASSWORD тa UNLOCK ACCOUNT були здійсненні лише 01.09.2023 року о 19:41:52 з типового пристрою ОСОБА_1 . Виборкою ZMNPIN інформація про зміну ПІН КОДА зафіксовано 2023-08-31 17:17:48 по картці НОМЕР_9 після перевипуску, однак на CHANGE PASSWORD тa UNLOCK ACCOUNT пін-код не використовувався, що свідчить про те, що 2023-08-31 типовий пристрій клієнта з SІМ-картою тимчасово перебував у третьої особи, яка заволоділа його анкетними даними та паролем входу в його акаунт П24, а також такі операції координувалися декількома особами дистанційно, так як після додавання картки до системи мобільних платежів Google Pay, цього ж дня, 2023-08-31 в період часу з 18:12:09 по 19:22:06 зафіксовані неуспішні спроби зняття готівки через токен PAN=НОМЕР_10 в АТМ А7204061, ОТР ВАNK та CAKG9772 (1,2) Кропивницький, вул. Незалежності, 8. Отже, оскаржувані ОСОБА_1 операції підлягають відповідальності клієнта відповідно до вимог Умов та правил надання банківських послуг, а саме 2.1.4.5 Обов`язки Клієнта, а також відповідно до ст. 526 ЦК України (а.с. 63-65).
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
		Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 03.02.2021 року підписною ОСОБА_1 електронним підписом між ним та АТ «КБ «Приватбанк» укладено договір «Кредитні карти» на підставі якої відповідач отримав тип кредиту- відновлювальна кредитна лінія; сума/ ліміт кредиту - розмір кредитного ліміту не перевищує 50 000,00 грн для карт «Універсальна» 75 00,00 грн для карт «Універсальна Gold», строком на 12 місяців, із процентної ставкою, відсотків річних: 42,0% - для карт «Універсальна», 40,8% - для «Універсальна Gold» (а.с. 13-22).
		03.02.2021 року здійснено ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , який підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» (а.с. 13-22).
		31.08.2024 року ОСОБА_1 подано заяву про надання кредиту «Оплата частинами», умовами якої передбачено суму / ліміт кредиту - 53 499,00 грн, безготівковим шляхом, строком -17 місяців, із процентної ставкою щомісячно від загального розміру кредиту 0,01%, платежі здійснюються рівними частинами згідно графіку погашення кредиту (а.с. 9).
		Вказана заява підписана клієнтом простим електронним підписом. Підтвердження факту підписання клієнтом електронного документа зберігається в матеріалах кредитної справи клієнта.
		Також встановлено, що вказана операція була здійснена через термінал Х1111RJ2 (а.с. 10).
		Згідно довідки від 27-06-2024 №0000003628940029 було здійснено зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої ОСОБА_1 (договір б/н) 31.08.2023 року, саме зміна кредитного ліміту у розмірі 53 499,00 грн, що також підтверджується випискою за договором №б/н за період 31.08.2023-27.06.2024 (а.с. 11, 12).
		01.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся за допомогою веб-ресурсу cyberpolice.gov.ua ID 316668 із повідомленням про вчинення правопорушення (а.с. 61).
		05.10.2023 було відкрито кримінальне провадження №12023100080003862 за фактом вчинення кримінального правопорушення за. 4 ст. 185 КК України на підставі заяви ОСОБА_1 , згідно якої в період часу з 17 год. 29 хв. по 1 год. 52 хв. 31.08.2023 р. невідома особа, знаходячись в Одеській обл., смт Сарата, здійснила несанкціоноване списання коштів у сумі 128 000 тис. грн, які знаходились на карті банку «Приватбанк», що належить ОСОБА_1 (а.с. 62).
		Як вбачається із перевірки за службовою запискою Е. 16.0.0.0/7-7351129 від 16.07.2024 ZAKL-2024/1-7532785 проведеної головним спеціалістом із захисту електронних платежів та послуг відділу банківської безпеки Управління безпеки по Столичному макрорегіону ОСОБА_2 , було встановлено наступне:
		Хроніка платежів з картки НОМЕР_9 - 31/08/2023 17:29:06 DB -8,278.50 UAH 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки; 31/08/2023 17:30:17 DB -8,281.20 UAH 10110SWA UKR P 32; Переказ зі своєї картки; 31/08/2023 17:30:35 DB -8,281.20 UAH; 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки; 31/08/2023 17:31:02 DB -16,562.40 UAH; 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки; 31/08/2023 17:31:24 DB -16,562.40 UAH; 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки; 1/08/2023 17:32:46 DB -12,421.80 UAH 10110SWA UKR P 32 Переказ зі своєї картки; 31/08/2023 18:52:46 DB -2,972.17 UAH PARTPAY UKR PART PAYMENT SCHEME 2, DNEPR EPROPETR-S Р 10 Інше Підтвердження предавторизації: Part Payment Scheme 2.
		Переведення коштів на картку НОМЕР_3 (емітована ACCENT-BANK) здійснені шляхом Р2Р переказу через Приват24, як переказ власних коштів. У АТМ, ТСО чи еквайринговій мережі не зафіксована.
		На фінансовий номер НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 надійшли повідомлення Confirm Service (Сервісу підтвердження операцій) підтвердженні тієї чи іншої операції.
		Повідомлення Confirm Service - це ОТП-повідомлення або IVR-виклики, що отримує клієнт при 2023-08-31 16:44:15 зафіксовано заявку клієнта на блокування картки НОМЕР_4 у додатку П24.
		Логами входів у акаунт НОМЕР_2 авторизацію в П24 здійснено 31.08.23 о 16:42:45 з типового пристрою клієнта НОМЕР_2 21AB5C08-970F-4D56-AFFC-E67F1A77FEF8 31.08.23 16:42:45 НОМЕР_2 PHONE, IPHONE 13,2 46.211.11.208 45.80098336 29.54051103, далі підтверджено авторизацію в П24 з іншого пристрою дзвінком на фінансовий номер НОМЕР_2 
		2023-08-31 17:07:38 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_2 P24WEB authorization НОМЕР_2 31.08.23 17:07:32 НОМЕР_2 SMARTPHONE 46.211.241.221 MOZILLA/5.0 (LINUX; ANDROID 10; K) APPLEWEBKIT/537.36 (KHTML, LIKE GECKO) C
		Після цього, подано заявку на розблокування картки НОМЕР_4 - 2023-08-31 17:07:55 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_2 P24WEB unlockcard. Підтверджено надісланим SMS.
		Повторно підтверджено авторизацію в П24 з іншого пристрою дзвінком на фінансовий номер НОМЕР_5 , 2023-08-31 17:13:07 Контакт проведено (OK) НОМЕР_2 P24WEB authorization. Подано заявку на перевипуск картки 2023-08-31 17:16:46 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_2 P24WEB reissuecard та створено платіж 2023-08-31 17:18:50 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_2 P24WEB payments 5*59. банком платіж було заблоковано до підтвердження клієнтом дзвінком на 3700. З фінансового номеру НОМЕР_2 надійшов дзвінок,
		vrs.privatbank.ua/vrs9/records/767891387, 2023-08-31 17:26:50, пройдено ідентифікацію через анкетні дані та процедуру підтвердження операції.
		Зафіксовано - «Успешная активация карты в Google Pay». 2023-08-31 17:58:48 Повідомлення надіслано (ХН) CRMSCENARIO НОМЕР_2 Відправлено P24FIZ 2023-08-31 17:58:51 Доставлено (SD) CRMSCENARIO НОМЕР_2 Доставлено P24FIZ, 2023-08-31 17:59:00 Прочитано в Channels (YG) CRMSCENARIO НОМЕР_2 Прочитано P24FIZ 31.08.2023 о 17:45 було оформлено договір 23083134835399 Оплати частинами на суму 53499.00.
		Договір підтверджено надісланим SMS. 31.08.23 о 17:53:13 було здійснено авторизацію у акаунті НОМЕР_2 додатку П24 саме з типового пристрою та IP-адреси НОМЕР_2 21AB5C08-970F-4D56-AFFC-E67F1A77FEF8 31.08.23 17:53:13 НОМЕР_2 PHONE IPHONE13,2 46.211.254.43 46,01168782 29.68601146. Вище вказані повідомлення, які були надіслані в П24, клієнт бачив/мав бачити, платежі, крім оплати частинами, були здійснені, при цьому ніякого інформування банку про несанкціоновані ним операції не було. Авторизація у акаунті додатку П24 можлива тільки за наявності пароля. В ПК Зміни акаунту Приват24_CHANGE_PASSWORD та UNLOCK_ACCOUNT не було. Отже, авторизації у акаунті НОМЕР_2 здійснені саме за паролем клієнта, входи з нетипових пристроїв підтверджувалися IVR-викликом та стали можливими внаслідок передачі третім особам даних для входу в 124. CHANGE PASSWORD та UNLOCK ACCOUNT були здійснені лише 2023-09-01 о 19:41:52 3 типового пристрою ОСОБА_1 Виборкою ZMNPIN Інформація про зміну ПІН КОДА зафіксовано зміну PIN-коду 2023-08-31 17:17:48 по картці НОМЕР_9 після перевипуску, однак для CHANGE_PASSWORD PIN-код не використовувався. Сукупність вище вказаних ознак вказує на те, що 2023-08-31, типовий пристрій клієнта з SIM-карткою тимчасово перебував у третьої особи, яка заволоділа його анкетними даними та паролем входу в його акаунт П24. Також вбачається, що операції координувалися декількома особами дистанційно, так як після додавання картки до системи мобільних платежів Google Pay, цього ж дня, 2023-08-31 в період з 18:12:09 по 19:22:06 зафіксовано спроби зняття готівки через токен PAN=НОМЕР_10 в ATM А720461 ОТР BANK ОТР ВАNK та CAKG9772 (1,2) Кропивницький, вул. Незалежності, 8.
		       В результаті вказаного висновку встановлено, що оскаржувані відповідачем операції підлягають відповідальності клієнта відповідно вимог Умов та правил надання банківських послуг: 2.1.4.5. Обов`язки клієнта. 2.1.4.5.1. Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. 2.1.4.5.2. Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї. (https://privatbank.ua/terms).
		Департаментом захисту банківських технологій ГО було встановлено особу суб?єкта, який здійснював шахрайські операції з заміни SIM-карток фінансових номерів клієнтів та, в даному випадку, в АТМ CAKG9772 (1. 2) - ОСОБА_3 , ІПН. НОМЕР_6 , ID НОМЕР_7 . Банком було направлено до поліції звернення від 20.12.22 вих. №Е. 16.0.0.0/4-221220/6770. Заява Банку була приєднана до кримінального провадження №12022041230000593 від 03.06.2022 відкритого за ч.3. ст.190 КК України. ОСОБА_3 затриманий, судом обрано міру запобіжного заходу - тримання під вартою (а.с. 68-70).
		Отже судом встановлено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному банківському сайті https://privatbank.ua/terms. складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.
		Позивач вважає, що відповідач в порушення п.2.1.4.5. Договору та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 25.06.2024 року має заборгованість у розмірі 50 564,28 грн, яка складається із: 50 526,83 - заборгованість за кредитом; 37,45 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом (а.с. 23, 24).
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.
		Згідно із частинами 1-2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.
		За ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		АТ КБ «ПриватБанк» публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого розміщує на своєму сайті Умови та правила надання банківських послуг. «Умови та Правила надання банківських послуг», є публічно доступними і розміщенні у вільному доступі.
		Укладення договору підтверджено сторонами шляхом прийняттям до виконання його умов, а саме: банк приймав і зараховував на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконував розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, проводив інші операції за рахунком, надавав грошові кошти (кредит) відповідачу в межах встановлених лімітів та на умовах розташованих на сайті банку.
		Відповідно до ч.1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Згідно ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		У пунктах 14.1., 14.8 та 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (який діяв на момент підписання позивачем Анкет-заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку) передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.
		Аналогічні інформація та порядок укладення та форма договору про надання послуг передбаченні ст. 28 Закону України «Про платіжні послуги». Загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням визначенні Положенням «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженим Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 року № 164 (далі - Положення №164).
		Частиною 1 пункту 136 розділу VII. Положення №164 Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками, встановлено, що користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватись ним.
		Пунктом 140 Положення №164 встановлено, що користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої -інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.
		Аналогічна диспозиція норми права зазначена в пункті 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги», а саме, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
		Суд вважає, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача (про який зазначає банк), не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Пунктом 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		За ч. 4 ст. 42 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання.
		Отже банк діяв в межах закону та договору.
		Таким чином, банком належним чином було доведено, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяти втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема, збільшувати кредитний ліміт та знімати кредитні кошти.
		Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч.2, 3 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		За змістом ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, додержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до положень Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
		Європейський суд з прав людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Суд не встановив в діях банку вини щодо неналежного виконання зобов`язань з обслуговування рахунку та надання банківських послуг, також відсутній взаємний зв`язок між діями банку та наслідками, що настали для відповідача, а тому на переконання суду саме відповідач несе відповідальність за вказані операції та виникнення заборгованості на його картковому рахунку.
		З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що АТ КБ «ПриватБанк» підтвердив належними і допустимими доказами обставини, які безспірно доводять, що відповідач , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей за кредитною карткою, його особового рахунку, акаунту чи додатку Приват24, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 31.08.2023 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів, а тому позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості слід задовольнити.
		У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про платіжні послуги», ст.ст. 1, 526, 614, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1066, 1073 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 31.08.2023 року у розмірі 50 564 (П`ятдесят тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн 28 коп. 
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (код за ЄДРПОУ 14360570) судовий збір по справі у розмірі 2 422 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
		 
		Суддя                                                                                           Ключник А.С.
		      
		       
		Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. набережна Перемоги, 50 ЄДРПОУ 14360570).
		Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...