Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/813/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2024. Зареєстровано: 30.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		30.09.2024р. Справа №905/813/24 
		 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали справи 
		 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676)
		 
		до відповідача: Комунального закладу Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області (87022, Донецька область, Нікольський район, с. Новокраснівка, вул. Лісна, буд. 35А, код ЄДРПОУ 30348927)
		 
		про стягнення 115 325,63 грн., з яких: 77 936,22 грн.  заборгованість, 15 986,56 грн.  пеня, 4437,19 грн.  3% річних, 16 965,66 грн.  інфляційні нарахування, - 
		 
		без повідомлення (виклику) учасників справи
		 
		С У Т Ь С П О Р У 
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального закладу Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області про стягнення 115 325,63 грн., з яких: 77 936,22 грн.  заборгованість, 15 986,56 грн.  пеня, 4437,19 грн.  3% річних, 16 965,66 грн.  інфляційні нарахування.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором постачання природного газу №04-1080/21-БО-Т від 10.11.2021, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 77 936,22 грн., що стало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 15 986,56 грн., 3% річних в сумі 4437,19 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 16 965,66 грн. 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/813/24; визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
		Судом встановлено, що місцезнаходження відповідача (Донецька область, cело Новокраснівка, Нікольський район) є тимчасово окупованою територією.
		Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається; визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований Міністерством юстиції України 25 квітня 2022 року №453/37789 (зі змінами).
		Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вбачається, що вся територія Маріупольського району Донецької області (до якого, зокрема, відноситься Нікольський район) тимчасово окупована з 05.03.2022 та станом на теперішній час окупація не завершена.
		Згідно з ст.12.1. ч.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Відправлення поштової кореспонденції до села Новокраснівка Нікольського району Донецької області тимчасово не здійснюється у зв`язку з тимчасовою окупацією, внаслідок чого повідомлення відповідача про рух та розгляд справи відбувалося шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України та на електронну адресу відповідача, наявну в матеріалах справи. 
		Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
		Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.
		Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. 
		В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
		Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
		З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
		Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
		Слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.
		Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
		На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
		За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. 
		Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
		 
		В С Т А Н О В И В
		 
		10.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (далі  постачальник) та Комунальним закладом Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області (далі  споживач) було укладено договір постачання природного газу № 04-1080/21-БО-Т (далі  договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. 
		За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п. 1.3 договору).
		Згідно п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 30.11.2021 до договору №04-1080/21-БО-Т від 10.11.2021) постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з грудня 2021 по грудень 2022 року (включно), в кількості 25,00 тис.куб. метрів (двадцять п`ять тисяч куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі також  розрахункові періоди) (тис. куб.м.): 
		 
		Розрахунковий періодЗамовлений обсяг, тис. куб. м
		Жовтень 2021-
		Листопад 2021-
		Грудень 2021 4,295
		Січень 2022 5,500
		Лютий 2022 4,700
		Березень 2022 0,450
		Квітень 2022-
		Травень 2022-
		Червень 2022-
		Липень 2022-
		Серпень 2022-
		Вересень 2022-
		Жовтень 2022 0,450
		Листопад 2022 4,200
		Грудень 2022 1,105
		Всього 25,00
		 
		Відповідно до п. 2.1.3 договору загальний замовлений обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складаються з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору. 
		Відповідно до п. 2.4 договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.
		Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на корегування замовлених обсягів за цим договором. 
		В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу. 
		Згідно п. 3.5 договору приймання-передачі газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. 
		Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п. 3.5.1 договору). 
		Відповідно до п. 3.5.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника. 
		Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п. 3.5.3 договору). 
		Згідно п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору. 
		Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 договору). 
		Відповідно до п. 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природних газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
		ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ  13 658,42 грн.,
		крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
		крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи  124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ  20%, всього з ПДВ  163,89 грн. за 1000 куб.м.
		Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн. 
		Відповідно до п. 4.3 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 30.11.2021 до договору №04-1080/21-БО-Т від 10.11.2021) загальна вартість цього договору становить 344 875,00 грн., крім того ПДВ  68 975,00 грн., разом із ПДВ - 413 850,00 (чотириста тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень). 
		Згідно п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
		- 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу  до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
		Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду. 
		Відповідно до п. 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
		Згідно пп.4 п. 6.2 договору споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
		Постачальник має право отримувати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим договором (п.п.4 п. 6.3 договору).
		Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховуються пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. 
		Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років (п. 11.3 договору). 
		Згідно п. 13.1 договору він набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 включно, а в частині розрахунків  до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. 
		Вищезазначений договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками. 
		Як стверджує позивач, на підставі договору постачання природного газу №04-1080/21-БО-Т від 10.11.2021 протягом січня 2022  лютого 2022 було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 149 035,62 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2022 у січні 2022 на суму 90 848,33 грн. з ПДВ (4,48800 тис.куб.м.), від 28.02.2022 у лютому 2022 на суму 58 187,29 грн. з ПДВ (3,51500 тис.куб.м.). 
		Позивач зазначає, що відповідач встановлений договором обов`язок по оплаті отриманого товару у передбачений договором строк здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про стягнення основного боргу в сумі 77 936,22 грн., а також 3% річних в сумі 4 437,19 грн., інфляційних втрат в сумі 16 965,66 грн. та пені в сумі 15 986,56 грн.
		 
		Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. 
		Згідно ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Правове регулювання взаємовідносин суб`єктів ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газотранспортної та газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Цивільного та Господарського кодексів України.
		Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
		Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
		Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.
		Як встановлено судом, акти приймання-передачі природного газу за період поставки з січня 2022 по лютий 2022 року підписані лише з боку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
		До матеріалів справи приєднані скріншоти з електронної поштової скриньки позивача у підтвердження направлення на електрону адресу відповідача актів приймання-передачі природного газу за січень 2022 - лютий 2022.
		 
		Як вже зазначалося, згідно п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
		Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
		- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатку в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
		Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
		Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
		Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
		Отже, суб`єкти ринку природного газу, в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу, відповідно, мають право користування ресурсами Інформаційної платформи. Тому відповідач може відповідно до даних Інформаційної платформи перевіряти дані щодо власного споживання природного газу (постачальника, періоди, об`єми спожитого газу).
		Відповідно до пп. 19 п. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
		24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (код ЄДРПОУ 42795490).
		Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
		В матеріалах справи наявний лист ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з додатками (а.с. 25-28), відповідно до якого обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХS0000U90PR00Q (Комунального закладу Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області) у вказаний період та внесений в алокацію постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» становить: з 01.01.2022 по 31.01.2022  5488,00 м3, з 01.02.2022 по 26.02.2022  3515,00 м3. Також у вказаному листі зазначено про те, що інформація щодо обсягу природного газу, використаного вказаним споживачем в період з 27.02.2022 по 28.02.2022 оператором газорозподільної системи ПрАТ «Маріупольгаз» до інформаційної платформи не надавалась. 
		Вказані обставини підтверджують постачання природного газу у спірний період саме з ресурсу позивача у визначених позивачем обсязі та сумі. Доказів, які б спростовували обсяг поставленого позивачем відповідачу природного газу, суду під час розгляду справи не надано.
		Як встановлено матеріалами справи, відповідачем частково сплачено 28.12.2021 поставлений природний газ за період січня 2022, у сумі 71 099,4грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою АТ «Державний ощадний банк України» № 16/2-09/43645/2023 від 08.08.2023 (а.с. 32-34). Решта суми боргу у розмірі 77 936,22 відповідачем сплачена не була. 
		За змістом п. 5.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. 
		Відтак, зобов`язання з оплати газу, мало бути виконано наступним чином: за поставкою січня 2022 року на суму 90 848,33 грн.  до 15.03.2022 включно, за поставкою лютого 2022 року на суму 58 187,29 грн.  до 15.04.2022 включно.
		Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за Договором з порушенням встановлених договором строків.
		Разом із тим, в порушення п. 5.1 договору відповідачем не здійснено сплату решти заборгованості в сумі 77 936,22 грн. Факт наявності заборгованості в сумі 77 936,22 грн. за договором постачання природного газу №04-1080/21-БО-Т від 10.11.2021 відповідачем під час розгляду даної справи не спростовано. 
		За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 77 936,22 грн. 
		 
		Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. 
		Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
		Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Як вже зазначалося, згідно п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховуються пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
		Позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 15 986,56 грн. за загальний період з 16.03.2022 по 15.10.2022. 
		Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон» розрахунок пені в межах обраних позивачем періодів, суд встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, відтак вимоги в цій частині у розмірі 15 986,56 грн є правомірними.
		За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу. 
		Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних в сумі 4437,19 грн. за загальний період з 16.03.2022 по 29.02.2024 та інфляційні нарахування за загальний період з квітня 2022 по лютий 2024 в сумі 16 965,66 грн.
		Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.
		3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.
		Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
		Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу). 
		Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов`язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.
		Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до Комунального закладу Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області про стягнення 115 325,63 грн., з яких: 77 936,22 грн.  заборгованість, 15 986,56 грн.  пеня, 4437,19 грн.  3% річних, 16 965,66 грн.  інфляційні нарахування, задовольнити.
		Стягнути з Комунального закладу Новокраснівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нікольської селищної ради Донецької області (87022, Донецька область, Нікольський район, с. Новокраснівка, вул. Лісна, буд. 35А, код ЄДРПОУ 30348927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) заборгованість в сумі 77 936,22 грн., 15 986,56 грн.  пені, 4437,19 грн.  3% річних, 16 965,66 грн.  інфляційні нарахування, судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
		Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2024.
		Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
		 
		 
		 
		 
		Суддя Ю.С. Зельман

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...