Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/13268/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2024. Зареєстровано: 30.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/638/1737/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024220000000344

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/13268/24
		Провадження № 1-кп/638/1737/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       30 вересня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		 
		головуючого судді                                           ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання       ОСОБА_2 ,
		прокурора                                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої                                               ОСОБА_4 ,
		захисника                         ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000344 від 05.03.2024, за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізюм Харківської області, громадянки України, заміжньої, з базовою загальною середньою освітою, раніше не судимої, яка неповнолітніх дітей не має, наявність інвалідності заперечує, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 до початку повномасштабного воєнного вторгнення з боку держави-агресора (Російської Федерації) в Україну 24.02.2022, будучи мешканкою м. Ізюм Харківської області мала достатній досвід роботи у відділенні поштового зв`язку м. Ізюм Харківської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» в умовах незалежної України.
		24.02.2022 Російською Федерацією (далі - РФ), як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато воєнну агресію, поєднану з окупацією території України. У результаті ведення агресивної війни з боку РФ проти України, 01 квітня 2022 року збройними формуваннями РФ окуповано м. Ізюм Харківської області із встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту. У зв`язку з чим у місті припинили свою роботу державні органи та установи, в тому числі АТ ХД «Укрпошта».
		Таким чином, ОСОБА_4 , як жителька м. Ізюм, де вона мешкала на той час у будинку АДРЕСА_1 , за вищевказаних обставин опинилася на тимчасово окупованій території України.
		Згідно з Конституцією, Україна є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагською конвенцією 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		В порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент РФ, а також інші представники військово-політичного керівництва РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), підготували та розв`язали із залученням підрозділів збройних сил РФ агресивну війну та військовий конфлікт на території України.
		22.02.2022 президент РФ, бажаючи розпочати ведення агресивної війни проти України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами країни, яке було задоволено, а 24.02.2022 о 5 годині ранку ним було оголошено про рішення розпочати повномасштабне військове вторгнення в Україну.
		24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії, з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.
		В подальшому представниками держави-агресора, з метою зміни меж території та державного кордону України, реалізації власної окупаційної політики, на окупованих територіях було розпочато здійснення незаконного створення підконтрольних окупаційній владі адміністрацій, в тому числі на захопленій частині території Харківської області.
		Під час тимчасової окупації представниками РФ на тимчасово окупованій території Харківської області було створено т.зв. «Временную гражданскую администрацию Харьковской области» підпорядковану, керовану та фінансовану РФ, в яку        входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією Харківської області.
		10.06.2022 головою т.зв. «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_6 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно якого затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «временной гражданской администрации Волчанского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «временной гражданской        администрации Изюмского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т.зв. «временной гражданской администрации Харьковского района Харьковской области» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
		18.07.2022 головою т.зв. «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_6 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в «военно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно з п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «военно-гражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
		Головою т.зв. «военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» було призначено громадянина України ОСОБА_7 . У подальшому, відповідно до п. 8 розпорядження виконуючого обов`язків голови вищевказаної окупаційної адміністрації від 29.07.2022        № 21 «О создании коммунальных предприятий Изюмского района Харьковской области», створено т.зв. «Коммунальное предприятие Почта Изюма», затверджено статут підприємства, встановлено штатну чисельність працівників в кількості 104 штатних одиниць.
		Основною метою діяльності вищевказаного суб`єкта господарювання є забезпечення доставки місцевої газети «ІНФОРМАЦІЯ_7», газет « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Красная звезда», організація доставки повідомлень мешканців підзвітній відділенням поштового зв`язку території шляхом передачі сканованих копій листів та повідомлень через застосунок Телеграм та Вайбер.
		Таким чином, т.зв. «Коммунальное предприятие Почта Изюма» провадило господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		До складу комунального підприємства «Почта Изюма» входило шість відділень поштового зв`язку (ВПЗ Ізюм: 2, 3, 4, 5, 6, 9).
		Під час тимчасової окупації Ізюмського району Харківської області, наприкінці травня 2022 року, точний день та час не встановлено, у громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на пособництво шляхом усунення перешкод у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , перебуваючи на території м. Ізюм, Ізюмського району Харківської області, більш точного місця не встановлено, наприкінці травня 2022 року, точний день та час не встановлено, вступила у злочинну змову з іншою особою - директором т.зв. «Коммунальное предприятие Почта Изюма» (досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні), іншими невстановленими особами та добровільно надала згоду на призначення її на посаду т.зв. «начальника отделения почтовой связи № 3 КП «Почта Изюма», створеного окупаційною владою.
		У подальшому 06.06.2022, діючи умисно, реалізуючи свій спільний протиправний умисел, спрямований на пособництво шляхом усунення перешкод у провадженні господарської діяльності т.зв. «Коммунального предприятия Почта Изюма» у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, а саме виконуючи роботи по прийому, сортуванню, розподілу пошти по місту Ізюм та Ізюмського району, а також прийом листів від населення, доставку газет, листів та інших поштових відправлень по території підзвітній т.зв. «отделения почтовой связи № 3 Коммунального предприятия Почта Изюма» громадянка України ОСОБА_4 , будучи обізнаною про факт ведення РФ агресивної війни проти України, невизнання РФ поширення державного суверенітету України на її тимчасово окуповані території, написала заяву про працевлаштування у т.зв. «отделение почтовой связи № 3 Коммунального предприятия Почта Изюма» з 06.06.2022.
		З цього ж дня ОСОБА_4 , а у подальшому відповідно до трудового договору від 23.07.2022, укладеного з т.зв. «директором Коммунального предприятия «Почта Изюма», призначено на посаду т.зв. «начальника отделения почтовой связи № 3 Коммунального предприятия Почта Изюма». Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 займаючи вищезазначену посаду та підпорядковуючись директору т.зв. «Коммунального предприятия «Почта Изюма»», у період часу з 06.06.2022 до початку вересня 2022 року, більш точну дату не встановлено, відповідно до своїх службових обов`язків здійснювала пособництво шляхом усунення перешкод у провадженні господарської діяльності т.зв. «Коммунального предприятия «Почта Изюма» у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, шляхом виконання роботи по прийому, сортуванню, розподілу пошти по місту Ізюм та Ізюмського району, а також прийому листів від населення, доставки газет, листів та інших поштових відправлень т.зв. «Коммунального предприятия «Почта Изюма» по території підзвітній т.зв. «отделения почтовой связи № 3 Коммунального предприятия Почта Изюма», а саме: організовувала роботу відділення поштового зв`язку та спрямовувала її діяльність на розвиток т.зв. «Коммунального предприятия «Почта Изюма»; забезпечувала контроль виконання планових завдань, поставлених керівництвом т.зв. «Коммунального предприятия «Почта Изюма»; здійснювала аналіз роботи відділення, ведення обліку робочого часу; забезпечувала ефективне використання і збереження матеріальних цінностей закріплених за т.зв. «отделениям почтовой связи № 3 Коммунального предприятия Почта Изюма».
		Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 , виконуючи свої службові обов`язки, визначені керівництвом т.зв. «Коммунального предприятия «Почта Изюма», здійснювала роботи, без виконання яких господарську діяльність «т.зв. «Коммунального предприятия «Почта Изюма» неможливо було провадити на території підзвітній т.зв. «отделению почтовой связи № 3 Коммунального предприятия Почта Изюма».
		Зокрема, у період часу з 06.06.2022 до початку вересня 2022 року, більш точну дату не встановлено, ОСОБА_4 було систематично організовано та надано вказівки підлеглим працівникам про розповсюдження на території підзвітній т.зв. «отделению почтовой связи № 3 Коммунального предприятия Почта Изюма» пошти по місту Ізюм та Ізюмського району, а також прийом листів від населення, доставка газет, листів та інших поштових відправлень.
		Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачена свою вину у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення визнала в повному обсязі, щиро розкаялася, підтвердила правильність викладених в обвинувальному акті обставин та пояснила, що вона дійсно добровільно обійняла посаду начальника відділення поштового зв`язку АДРЕСА_2 під час окупації міста, на вказаній посаді здійснювала контроль за листоношами та контролювала розповсюдження газет «ІНФОРМАЦІЯ_7» та « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Заробітну плату отримувала продуктовими наборами, у червні-липні 2022 року один раз отримала 10000,00 російських рублів.
		Щодо мотивів зайняття вказаної посади пояснила, що окупацію м. Ізюм не підтримувала, однак була вимушена шукати роботу для утримання та забезпечення продуктами харчування хворої матері, яка перенесла 2 інсульти, страждає онкологічним захворюванням та паралізованої сестри, яка є інвалідом 1 групи. Також вона займається утриманням та вихованням онуки - ОСОБА_18, 2015 р.н., мати якої померла. Виїхати з окупованого міста не змогла через неможливість транспортування родичів у зв`язку з їх тяжким станом здоров`я. Після звільнення міста від окупаційних військ не переховувалася від правоохоронних органів.
		Показання ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
		Враховуючи визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини, неоспорення нею фактичних обставин справи, суд зі згоди учасників судового розгляду, прийняв рішення не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння вказаного вище кримінального правопорушення та розглянув справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу. Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз`яснено.
		За результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4  за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, як пособництво шляхом усунення перешкод у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України, як пособництво шляхом надання засобів для здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань, за відсутності ознак державної зради, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		Вирішуючи питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до нетяжких та тяжких злочинів, ступінь суспільної небезпечності діяння, конкретні обставини по справі в їх сукупності, дані про особу обвинуваченої.
		Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше не судима, одружена, має базову загальну середню освіту, міцні соціальні зв`язки (чоловік, діти, онуки), має на утриманні непрацездатних матір та сестру.
		Мати обвинуваченої - ОСОБА_9 , 1952 р.н., згідно з Випискою № 110 із медичної картки стаціонарного хворого КНП «Центральна міська лікарня Піщанської богоматері» від 18.01.2022, 04.01.2022 перенесла інфаркт мозку з лівобічним геміпарезом та внутрішньочерепною гіпертензією, вестибуло атактичним, астеничним та когнитивним синдромом.
		Відповідно до висновку Обласного центру онкології від 26.06.2023, ОСОБА_9 , 1952 р.н. встановлено діагноз: рак кукси шийки матки 2 кл.гр.
		Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК № 710069, сестра обвинуваченої - ОСОБА_10 є особою з інвалідністю першої Б групи з 3 жовтня 2023 року та безстроково (загальне захворювання опорно-рухового апарату), є непрацездатною та потребує постійного стороннього догляду.
		Відповідно до довідки про склад сім`ї ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , 2015 р.н. (онука), ОСОБА_12 (чоловік).
		За характеристикою, наданою ТВО голови кварталу № 23 ОСОБА_13 від 10.06.2024, за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується виключно з позитивної сторони, здійсню є опіку за онукою - ОСОБА_19, 2015 р.н., мати якої померла; матір`ю ОСОБА_9 , яка страждає на онкологію, сестрою ОСОБА_10 , яка є особою з інвалідністю 1 групи.
		Згідно зі Свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - мати ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про НОМЕР_2 від 08.10.2015 серії НОМЕР_3 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у Чеській Республіці. 
		Довідкою командира військової частини НОМЕР_4 від 09.07.2024 підтверджується проходження сином обвинуваченої ОСОБА_16 (свідоцтво про НОМЕР_5 від 17.11.1992 року) військової служби.
		Згідно зі Сповіщення сім`ї № 36 від 04.09.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_17 , солдат ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зник безвісті 02.09.2024 поблизу н.п. Глибоке Харківського району Харківської області під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії РФ, виконуючи бойове завдання в складі підрозділу ЗС України. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Щодо обтяжуючої обставини у виді вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, слід зазначити, що поняття вчинення злочину в умовах воєнного стану та поняття вчинення злочину з використанням умов воєнного стану не можна ототожнювати, адже ці поняття мають різний зміст.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 січня 2024 року по справі № 346/1286/23.
		Судом не встановлено, що ОСОБА_4 вчинила злочин з використанням умов воєнного стану, тобто для вчинення злочину умисно використала найбільш несприятливий для держави час або тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої в силу ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні злочину; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та активне сприяння розкриттю органами досудового розслідування кримінальних правопорушень щодо злочинів проти основ національної безпеки України вчинених під час окупації м. Ізюм Харківської області у 2022 році; вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин.
		В судових дебатах прокурор вважав необхідним призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк 10 років; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк 10 років; відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити обвинуваченій остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк 10 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки.
		Сторона захисту погодилася із думкою прокурора.
		З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, думку учасників судового розгляду, а також відомості про особу обвинуваченої, відсутність обтяжуючих, наявність пом`якшуючих покарання обставин, конкретні обставини вчинених злочинів та їх наслідки, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю у межах санкції статті обвинувачення.
		Разом з тим, судом враховуються положення ч.ч. 2,3 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Суд вважає, що у даному кримінальному провадженні наявні декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: щире каяття у вчиненні злочину; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та активне сприяння розкриттю органами досудового розслідування кримінальних правопорушень щодо злочинів проти основ національної безпеки України вчинених під час окупації м. Ізюм Харківської області у 2022 році; вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин, у зв`язку з чим, після дослідження даних про особу обвинуваченої, врахувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування ст. 69 КК України, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 положень ч. 1 ст. 69 КК України та призначення їй покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі санкції вказаної статті з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю у межах санкції статті обвинувачення.
		Остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою так й іншими особами, відповідатиме засадам гуманізму, буде співрозмірним характеру вчинених діянь та їх наслідкам і забезпечить досягнення справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		Крім того, приймаючи до уваги вищевказані дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність на утриманні ОСОБА_4 матері - ОСОБА_9 , 1952 р.н., яка перенесла інфаркт мозку та страждає онкологічним захворюванням; сестра - ОСОБА_10 , яка є особою з інвалідністю першої Б групи за захворюванням опорно-рухового апарату, є непрацездатною та потребує постійного стороннього догляду, онуки ОСОБА_19, 2015 р.н., мати якої ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_9; той факт, що її син Довідкою командира військової частини НОМЕР_4 від 09.07.2024 підтверджується проходження сином обвинуваченої ОСОБА_16 військової служби та його зникнення безвісті 02.09.2024 під час виконання бойового завдання, при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України, а також враховуючи думку прокурора, суд вважає можливим виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим до неї необхідно застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком та покладенням обов`язків згідно зі ст. 76 КК України, надавши шанс на повернення до законослухняного, суспільно-корисного життя.
		Відповідно до ст.77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Отже, при застосуванні положень ст.75 КК України конфіскація майна не може бути призначена як додаткове покарання.
		Вказана правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 16.08.2018 року по справі № 183/163/14.
		Строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України підлягає зарахуванню у строк відбування покарання.
		Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи мовлення № 2066/2120 від 25.04.2024, проведеної ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокіріуса» в розмірі 34077 грн 60 коп. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
		У зв`язку із застосуванням до ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України та її звільненням від відбування покарання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 377 КПК України, обвинувачена підлягає звільненню з-під варти в залі суду негайно.
		З метою забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне змінити стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід на особисте зобов`язання, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання:
		за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України із застосуванням ст. 77 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна;
		за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 6 ст. 111-1 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.
		Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період дії іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		До набрання вироком законної сили, змінити обраний у відношенні засудженої  ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених приписами ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до суду; не відлучатися за межі Харківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. 
		Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду негайно.
		Зарахувати у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 06 червня 2024 року до 30 вересня 2024 року. 
		Процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи мовлення № 2066/2120 від 25.04.2024, проведеної ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокіріуса», в розмірі 34077 грн 60 коп. стягнути з обвинуваченої на користь держави.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом  30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою, що тримається під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		Суддя                                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...