Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/2106/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2024. Зареєстровано: 30.09.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2024.
Дата набрання законної сили: 29.10.2024
Номер судового провадження: 1-кп/130/267/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023022420000213

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		1-кп/130/267/2024 
		130/2106/24
		В И Р О К
		Іменем  України 
		27.09.2024 р. 
		Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі:  секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
		                  прокурора ОСОБА_3 ,
		                  обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		                  захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023022420000213 від 08.12.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дзвониха Вінницького (Тиврівського) району Вінницької області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, військовозобов`язаного, раніше засудженого вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.08.2023 року за ч.4 ст.185, ст.75 КК України на п`ять років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуваням з іспитовим строком на один рік шість місяців,   
		-  у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч.5 ст.407 КК України,
		                                                                ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді механіка-водія 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України у військовому званні "солдат", в порушення ст.17,65 Конституції України, ст.1,2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", положень Військової присяги, ст.11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час дії воєнного стану на території України (запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", строк дії якого послідовно продовжено до теперішнього часу), діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, близько 20 годин 00 хвиин 10.05.2023 року, перебуваючи на залізничній станції Жмеринка у м.Жмеринка Вінницької області, самовільно, без поважних причин залишив місце служби - залізничний вагон потягу, у якому здійснювалось переміщення його та інших військовослужбовців 1 механізованого батальону військової частини НОМЕР_1 з навчань у ФРН до тимчасового місця його дислокації неподалік АДРЕСА_2 , і до зазначеної військової частини не повернувся та проводив час на власний розсуд у місцях свого проживання за адресами: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_1 , не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 11.06.2024 року, коли прибув до четвертого слідчого відділу територіального управління ДБР у м.Хмельницькому . За час своєї відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронним органам або органам військового управління про свою належність до військової служби, а також про самовільне залишення місця служби не повідомляв.  
		Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, визнав повністю, вказавши, що вчинив його за обставин, викладених вище. Пояснив, що після його мобілізації на військову службу у січні 2023 року він проходив навчання в складі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та у травні 2023 року разом із співслужбовцями  поверталися з ФРН. До місця дислокації, зокрема по території України їхали залізничним потягом у складі трьох вагонів. На ст.Жмеринка їхній потяг зупинився, бо до нього мали доєднати кілька додаткових вагонів. Він дізнався у командира, що потяг на цій станції стоятиме до 15 хвилин і в межах цього часу отримав його дозвіл піти купити продукти харчування та цигарки. У торгівельному закладі виявилася черга, в очікуванні якої він повернувся приблизно за 15 хвилин, але їхній потяг вже тоді вибув зі станції. Тоді він зателефонував старшому сержанту, під командуванням якого перебував у військовому підрозділі, який сказав йому очікувати вдома, що він і зробив, діставшись до місця свого проживання на попутних автомобілях. Про те, що сталося, поліцейським не повідомляв, а про можливість повідомити ці обставини службі військового правопорядку не знав. Військову присягу прийняв у встановленому порядку. Крайньої необхідності купувати харчі та цигарки, їдучи у потязі, не було. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.      
		Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
		Сторонами заявлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин; їх позиція є істинною та добровільною.
		Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, за наслідком чого не отримано їх заперечень проти вказаного порядку та обсягу дослідження доказів.
		Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, заслухавши сталу думку учасників судового розгляду, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого, із дослідженням відомостей, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд виходить з того, що вчинене кримінальне правопорушення не є складним, обвинувачений не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред`явленого обвинувачення та зміст фактичних обставин справи, які ним визнано добровільно, усвідомлюючи неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що він заявив в судовому засіданні, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції сторін з вказаних питань.
		Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану, за що він повинен нести кримінальну відповідальність за ч.5 ст.407 КК України, згідно редакції даної частини закону про кримінальну відповідальність на час вчинення цього кримінального правопорушення.
		При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та що обтяжують відповідальність.
		Так, обвинувачений ОСОБА_4 є громадянином України та має повнолітній вік (а.к.п.72-74), на момент вчинення злочину є особою, яка не має судимості (а.к.п.111-112); на обліку у лікаря нарколога не перебував, за медичною та психіатричною допомогою не звертався (а.к.п.45,144,146,150,154,); є віськовослужбовцем за призовом під час мобілізації та за місцем проходження військової служби характеризується посередньо (а.с.15,16,44); за місцем постійного проживання характеризується загалом позитивно (а.к.п.71); згідно власних пояснень до моменту його затримання існував за рахунок випадкових заробітків.
		Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення слід віднести до таких, що пом`якшують його покарання. При цьому, до таких суд не відносить власне повідомлення обвинуваченого, про наявність на його утриманні неповнолітнього сина, оскільки документальних підтверджень цих обставин суду не подано. 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено. 
		Згідно висновків досудової доповіді, складеної Жмеринським районним відділом філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області 20.09.2024 року, оцінено високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 та високий ризик небезпеки для суспільства; визначено, що можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства є можливою лише у винятковому випадку; у разі прийняття судом рішення про звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, вважали доцільним покладання додатково обов`язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с.38-39).
		З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є тяжким злочином, враховуючи обставини, що пом`якшують його покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, з огляду на особу обвинуваченого, який є особою, яка не має судимості, станом на момент вчинення злочину, позитивно характеризується за місцем проживання та посередньо характеризується за місцем проходженя військової служби, суд визначає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових правопорушень призначити йому передбачене санкцією ч.5 ст.407 КК України найнижче покарання у виді позбавлення волі, не вбачаючи у даному конкретному випадку підстав для застосування вимог ст.69, 69-1 КК України з визначених законом застережень.
		Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень суд відповідно до приписів ч.4 ст.70 КК України визначає шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком із покаранням за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.08.2023 року, згідно встановлених в судовому засіданні обставин того, що засуджений вказаним вироком суду ОСОБА_4 винен ще у даному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.407 КК України, вчинення якого ним є закінченим до постановлення попереднього вироку. При цьому з огляду на відсутність об`єктивних документальних відомостей щодо відбуття засудженим ОСОБА_4 будь-якого строку з призначеного йому вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.08.2023 року терміну покарання у виді позбавлення волі, судом не вбачається підстав зарахування йому згідно положень ч.4 ст.70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання за попереднім вироком, яке фактично не відбуте ані повністю, ані навіть частково, чим щодо покарання у виді позбавлення волі власне не є минулий період звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
		Строк відбування остаточного покарання ОСОБА_4 належить відраховувати з дня проголошення даного вироку суду, тобто з 27.09.2024 року, враховуючи відповідний правовий висновок у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі №148/1536/18.
		Водночас, у відповідності до приписів ч.5 ст.72 КК України слід зарахувати у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 термін його попереднього ув`язнення у даному кримінальному провадженні з часу його затримання 11.06.2024 року (а.к.п.177-179) до 26.09.2024 року включно з розрахунку, що один день тримання під вартою дорівнює одному дню позбавлення волі.     
		Також судом належно враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 року в справі №344/4817/22, а саме, що військовослужбовець контрактної служби, визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК, тобто з власної волі прийнявши рішення проходити службу та погодившись беззаперечно дотримуватись Конституції України, Законів України, Військової присяги, вимог статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків, під час воєнного стану ухилився від виконання обов`язків військової служби та без поважних причин не з`явився вчасно до розташування військової частини після введення воєнного стану на території України, проводячи час на власний розсуд; вказаними діями подав іншим військовослужбовцям ганебний приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому, за сукупності обставин чого звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК не може вважатися необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного суду від 07.02.2023 року в справі №344/5651/22, від від 22.12.2022 року в справі №750/2773/22.
		Відтак, з урахуванням вказаних правових висновків касаційого суду, суд в даному конкретному випадку не визнає можливості застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно положень ст.75 КК України, у тому числі оскільки вказані основні обов`язки військовослужбовця при проходженні військової служби під час мобілізації в умовах воєнного стану є ідентичними основним обов`язкам військовослужбовця контрактної служби в умовах воєнного стану.   
		Цивільний позов не заявлено.
		Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
		З урахуванням призначеної судом міри покарання у виді позбавлення волі, що належить відбувати реально, запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на 60 днів, тобто до 25.11.2024 року включно.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд,  -
		                                                                 УХВАЛИВ :
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років. 
		Відповідно до вимог ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком із покаранням за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.08.2023 року, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді позбавлення волі строком на шість років.
		Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_4 з дня проголошення даного вироку суду, тобто з 27.09.2024 року.
		Згідно приписів ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 термін його попереднього ув`язнення з 11.06.2024 року до 26.09.2024 року з розрахунку день за день. 
		Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до дня набрання цим вироком законної сили, але не довше ніж на 60 днів, тобто до 25.11.2024 року включно.
		Вирок набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в порядку ст.394 КПК України, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
		Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому.
		  
		Суддя                                                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...