Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/1542/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони здоров’я, з них; медико-соціальної експертизи.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2024. Зареєстровано: 01.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		30 вересня 2024 року м. Ужгород№ 260/1542/24 
		Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої  судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_1 , 05.06.1972 року від 11.02.2024 року (№ 1974, протокол № 40/4/514).
		Ухвалою суду від 13 травня 2024 року витребувано від військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином завірені копії медичних документів та інших доказів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 11.02.2024 року № 1974 стосовно ОСОБА_1 , у тому числі протокол № 40/4/514 від 11.02.2024 року.
		Ухвалою суду від 06 червня 2024 року застосовано до ІНФОРМАЦІЯ_2 захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку ч.1 ст. 145 та ч. 1 ст. 149 КАС України. 
		Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування заходів процесуального примусу - відмовлено. Повторно зобов`язано Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладно подати до Закарпатського окружного адміністративного суду докази, витребувані ухвалою від 13 травня 2024 року, а саме: належним чином завірені копії медичних документів та інших доказів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 11.02.2024 року № 1974 стосовно ОСОБА_1 , у тому числі протокол № 40/4/514 від 11.02.2024 року. 
		26 вересня 2024 року до суду, на виконання вимог ухвал суду, надійшли копії медичних документів щодо ОСОБА_1 .
		Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року про застосування заходів процесуального примусу.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою, оформленою довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11 лютого 2024 року позивача визнано придатним до військової служби. Позивач вважає таку постанову протиправною, оскільки відповідачем не була дотримана процедура проведення ВЛК. Позивачу не була надана можливість надати ВЛК амбулаторну карту по формі 25/о, а також довідки про хронічні хвороби, в результаті чого постанова ВЛК від 11.02.2024 року та її висновок не враховує тяжкі неврологічні захворювання позивача. Позивачу не було проведено інших обстежень, обов`язкових для осіб старших 40 років. Крім того, картка обстеження та медичного огляду не підписана позивачем.
		Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків. 
		Судом встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11 лютого 2024 року № 1974 позивача визнано придатним до військової служби. 
		Із наданої до суду картки обстеження та медичного огляду від 11.02.2024 року позивач оглянутий лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом, травматологом. 
		З наданої ІНФОРМАЦІЯ_7 медичної документації вбачається, що позивачу проводився аналіз крові на гемоглобін, ериторцити, швидкість осідання еритроцитів, кольоровий показник, тромбоцити; дослідження крові на резус-антитіла; серологічне дослідження на сифіліс; дослідження на наявність антигену р24 та/або антитіл до ВІЛ; дослідження зразка сироватки крові на маркери до гепатитів; аналіз сечі; біохімічні аналізи. 
		Вважаючи висновок про придатність до військової служби протиправним, позивач звернувся до суду. 
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов`язок від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
		Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
		Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).
		Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
		Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
		Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
		Як передбачено підпунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
		Порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних врегульований пунктом 3 розділу ІІ Положення № 402.
		Відповідно до п. 3.2 розділу ІІ Положення № 402 кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
		Згідно з п. 3.4 розділу ІІ Положення № 402 перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
		Пунктом 3.6 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ІНФОРМАЦІЯ_8 до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.
		Відповідно до п. 3.8 розділу ІІ Положення № 402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:
		«Придатний до військової служби»;
		«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
		«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку»;
		«Обмежено придатний до військової служби»;
		«Придатний (або непридатний) до військової служби за військовою спеціальністю (вказати спеціальність)».
		Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
		Отже, законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця ВЛК, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань.
		При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
		Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
		Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
		Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби.
		Повертаючись до перевірки дотримання ВЛК процедури, визначеної Положенням №402 суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що постановою військово-лікарської комісії, оформленою довідкою від 11.02.2024 за №1974, позивач був визнаний придатним до військової служби.
		Із наданої до суду картки обстеження та медичного огляду від 11.02.2024 року позивач оглянутий лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, лором, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом, травматологом. 
		На виконання ухвал суду від 13.05.2024 року та 26.08.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_9 надав суду копії медичних матеріалів щодо позивача. З наданих документів вбачається, що позивачу проводився аналіз крові на гемоглобін, еритроцити, швидкість осідання еритроцитів, кольоровий показник, тромбоцити; дослідження крові на резус-антитіла; серологічне дослідження на сифіліс; дослідження на наявність антигену р24 та/або антитіл до ВІЛ; дослідження зразка сироватки крові на маркери до гепатитів; аналіз сечі; біохімічні аналізи. 
		В той же час, з наданої суду медичної документації вбачається, що позивачу не було здійснено флюорографію органів грудної клітки. Крім того, надана документація не містить відомостей про вимірювання позивачу внутрішньоочного тиску як особі, якій на дату проведення огляду виповнилось більше 40 років.
		Водночас, пункт 3.4 глави 3 розділу II Положення №420 передбачає обов`язковість таких методів дослідження.
		Вищенаведені обставини в їх сукупності вказують на допущене порушення процедури проведення огляду позивача та є самостійною підставою для скасування рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки така прийнята відповідачем без урахування усіх передбачених Положенням №420 факторів, що характеризують стан здоров`я позивача.
		В той же час, суд не оцінює надану позивачем медичну документацію щодо його діагнозу, оскільки це перебуває поза межами компетенції суду.
		Щодо тверджень позивача про те, що ВЛК було проведено не за місцем проживання позивача, який зареєстрований у м. Київ, суд зазначає, що приписи «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» та «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» стосовно «військовозобов`язаних» не містять заборон можливості проведення їх медичного огляду військово-лікарськими комісіями не за зареєстрованим їх місцем проживання/перебування.
		При цьому, посилання позивача на примус та фізичне викрадення не можуть братись до уваги, позаяк не знаходять свого доказового підтвердження.
		Отже, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом було встановлено допущені з боку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 порушення саме процедури проведення медичного огляду позивача, проведення медичного огляду не в повному обсязі, суд дійшов висновку, що рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.02.2024 року прийнято без дотримання вимог Порядку №402, про що зазначено вище.
		Відтак, постанова військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 прийнята необґрунтовано, без належного та повного медичного обстеження позивача, у зв`язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.
		За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн. 
		Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання  АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови  задовольнити.
		 
		2. Визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка оформлена довідкою від 11.02.2024 року № 1974. 
		 
		3.Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання  АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
		 
		4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		СуддяН.Д. Маєцька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...