Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/10092/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2024. Зареєстровано: 01.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/646/435/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000003192

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		Справа № 646/10092/23 
		№ провадження 1-кп/646/435/2024 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30.09.2024   Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №22022220000003192 від 19.10.2022 щодо
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гусинка Куп`янського району Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, яка обвинувачується за ч.5 ст.111-1 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 ,
		ВСТАНОВИВ:
		Після незаконного вторгнення на територію України збройних сил російської федерації у громадянки України ОСОБА_4 не пізніше 20 травня 2022 року виник кримінально-протиправний умисел, направлений на колабораційну діяльність з державою-агресором - російською федерацією, а саме на добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно  розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		З цією метою ОСОБА_4 з 20.06.2022 року по вересень 2022 року, більш точний час у ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, перебуваючи на території Куп`янського району Харківської області, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, добровільно надала згоду представникам збройних сил рф та представникам так званої «ВГА Харьковской области» на призначення на посаду, пов`язану з виконанням організаційно  розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме на посаду « исполняющей обязанности помощника начальника отдела (сельський) Кондрашовского территориального отдела Временной Гражданской Администрации Купянского района Харьковской области» при окупаційній адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території.
		Перебуваючи на вищевказаній посаді в період часу з 20.06.2022 по вересень 2022 року, ОСОБА_4 , використовуючи свої знання та досвід у сфері місцевого самоврядування, з метою забезпечення становлення і функціонування так званого «Кондрашовского териториального отдела» на території тимчасово окупованого Куп`янського району Харківської області та наближених до нього населених пунктів, здійснювала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, за що отримувала в подальшому заробітну платню, а саме: організовувала збір даних для формування відомостей для подальшої виплати місцевим жителям с. Гусинка Куп`янського району Харківської області матеріальної допомоги від окупаційної влади рф у російських рублях; здійснювала видачу грошової матеріальної допомоги від окупаційної влади рф місцевим мешканцям с. Гусинка Куп`янського району Харківської області по 10000 російських рублів.
		Так, 20.06.2022 року, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , добровільно зайняла посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області. 
		Наказом так званого «и.о. главы временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» ОСОБА_7 , ОСОБА_4 призначена на вищевказану посаду, та в якості активного учасника працювала на посаді, яка пов`язана з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій у окупаційній адміністрації держави-агресора, створеній на тимчасово окупованій території. 
		Своїми діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України  колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнала частково, пояснила, що до окупації с. Гусинка Куп`янського р-ну Харківської області вона працювала на посаді старости. 24.02.2022 село вже було окуповане російськими військами, населення було в шоці, ніхто не знав, що робити. Ніяких розпоряджень від влади не було. Потім їй подзвонив голова ОТГ ОСОБА_8 , повідомив, що місцевий фермер буде випікати хліб на своїй пекарні та попросив її допомагати видавати його людям, оскільки вона знала кожну сім`ю в селі. Вона ходила кожен день до пекарні, видавала людям хліб та продукти харчування, які виділив фермер, це продовжувалось у березні-квітні 2022 року. В травні 2022 року у приміщенні ОТГ в м. Куп`янську була нарада, де вона подала заяву на звільнення, 19.06.2022 її звільнили з посади старости Гусинської ОТГ. Потім в червні до неї додому прийшли окупанти, вони були із зброєю, в «балаклавах», чоловіка вивели у двір, а їй сказали, що «ти будеш працювати», погрожували. 14.06.2022 її чоловік поламав ногу, його відвезли у лікарню у м. Куп`янську, вона кожен день їздила до нього доглядати. Потім додому знову прийшли військові, вона була дуже налякана, вони вимагали, щоб вона вийшла працювати. На її утриманні ще була мати 85-років, яка самостійно не могла пересуватися і потребувала сторонньої допомоги. Потім під тиском підписала заяву про прийняття її на роботу «и.о. помощника начальника отдела Гусинской администрации» та віддала її ОСОБА_9 у приміщенні ОТГ в м. Куп`янську. Будь-яку документацію вона не заповнювала, копії документів не надавала. ОСОБА_8 просив її видавати мешканцям села матеріальну допомогу по 10 тис рублів, в кінці липня вона цим займалася, а саме видавала по 10 тис російських рублів пенсіонерам, інвалідам, які були мешканцями с. Гусинка. Ці кошти отримував ОСОБА_8 , передавав їй. Вона складала списки, брала в людей заяву на видачу допомоги, копію паспорта, пенсійного посвідчення, видавала гроші, їй допомагала ОСОБА_10 . В сільську раду вона ходила іноді лише, щоб поливати квіти. Технічного працівника сільради Кузнецова вона просила виходити на роботу, забезпечувати функціонування водогону, щоб люди не залишилися без води. 10.08.2022 вона забрала чоловіка з лікарні і більше на роботу не ходила. Що стосується зброї, то це було розпорядження ОСОБА_8 , вона до цього не мала відношення, лише відкрила сейф у приміщенні сільради, куди мисливці принесли та здали свою вогнепальну зброю. На початку вересня, коли село було звільнено, вона повернула цю зброю мисливцям. Стосовно перейменування вулиць, їй нічого не відомо, ніяких перейменувань у селі в той час не було. Що стосується розміщення російських військових для проживання у приміщенні школи, ремонту системи опалення, зазначила, що їй була вказівка від ОСОБА_8 відчинити приміщення школи, вона викликала ОСОБА_11 , в якої були ключі, разом показали приміщення, там не було опалення, військові не захотіли там розміщуватися, ніякого доручення на ремонт вона не надавала. Також вказала, що в неї не було вибору, вона була змушена так вчинити під тиском, бо представники окупантської воєнної комендатури її залякували, казали «будем разговаривать в другом месте». Дійсно, вона знала про введення в Україні воєнного стану, але зайняла цю посаду, щоб допомагати людям, ніяких адміністративних обов`язків вона не виконувала, організаційно-розпорядчих функцій не здійснювала, лише видавала мешканцям матеріальну допомогу. Також вважає, що її дії органом досудового розслідування кваліфіковані неправильно, з її боку мала місце колабораційна діяльність, яка кваліфікується за ч.2 ст.111-1КК України. 
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 111-1 КК України, встановлені судом обставини повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які суд вважає належними та допустимими.
		Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні повідомила, що до окупації Кіндрашівської ОТГ вона працювала секретарем виконавчого комітету Кіндрашівської сільської ради, а ОСОБА_4 була старостою. Після окупації вони продовжували працювати, а в середині липня 2022 ОСОБА_8 запропонував піти на роботу до відділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка була створена окупаційною владою. ОСОБА_4 зайняла посаду «исполняющей обязанности помощника начальника Кондрашовского териториального отдела ВГА», вона була присутня на нарадах, які проводив ОСОБА_12 , він був начальником Кондрашовского териториального отдела ВГА. Вони отримували заробітну плату в російських рублях. Він казав, що треба працювати, бо їх не випустять з окупації і кожен сам приймав відповідне рішення. Фізичного тиску або впливу на осіб, які погодилися співпрацювати з окупаційною владою, не було, такі випадки їй невідомі. 
		Свідок ОСОБА_13 пояснила у судовому засіданні, що до окупації території Кіндрашівської ОТГ вона працювала діловодом у Гусинській селищній раді, після окупації- не працювала. ОСОБА_4 готувала списки мешканців для отримання матеріальної допомоги 10 тис російських рублів, яка була назва її посади, свідку не відомо, вона вирішувала якісь організаційні питання у селищній раді, видавала довідки. Там також працювали сторож, прибиральниця. Свідку також відомо, що в лікарні с. Гусинка в липні та серпні 2022 року знаходилися російські військові.
		Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що працював лікарем у Гусинській лікарні під час тимчасової окупації села російськими військами. ОСОБА_4 була помічником ОСОБА_8 , який займав посаду начальника відділу ВГА, з нею він перетинався на нарадах, що проводив ОСОБА_8 .. Також ОСОБА_4 вирішувала питання щодо опалення у будівлі Гусинської школи на опалювальний сезон 2022-23 року.
		Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , на початку військового вторгнення рф він мешкав у с. Гусинка Кіндрашівської сільради. 24.02.2022 у селі вже були російські військові та їх техніка. ОСОБА_8 , який погодився працювати з окупаційною владою, запропонував свідку піти на посаду директора школи, але він відмовився. ОСОБА_4 продовжувала працювати старостою у сільській раді, де були ще діловод, сторож, прибиральниця, як називалася її нова посада, свідку не відомо. Також у березні місяці ОСОБА_4 видавала мешканця гуманітарну допомогу (масло), а в липні видавала по 10 тисяч російських рублів. В сільській лікарні висів червоний прапор, там жили російські військові. Також свідок додав, що чув від односельців, що по селу збирали зброю, яку мали цивільні мешканці, мисливці.
		Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що до окупації села він працював сторожем у сільській раді. Після окупації ОСОБА_17 зверталася до нього з проханням покосити траву на центральній вулиці, іноді, коли було світло, накачати воду у систему водопостачання. У приміщенні сільської лікарні знаходилася також бібліотека, звідти вивезли українські книжки, які він допомагав грузити за проханням ОСОБА_4 , а потім у приміщення заселилися російські військові.
		Свідок ОСОБА_18 , який є чоловіком обвинуваченої, пояснив суду, що вона не є колаборанткою, вона лише допомагала людям під час окупації російськими військами, бо населенню потрібна була допомога. Дружині погрожували російські військові, вони із зброєю приходили до них додому. Влітку 2022 року він знаходився у лікарні у м. Куп`янську з поламаною ногою, тому дружина їздила до нього у лікарню, її мати також потребувала догляду, та ці сімейні обставини вплинули на неможливість виїхати з окупації. Свідку невідомо, яку посаду займала його дружина та які були її посадові обов`язки, вона лише займалася забезпеченням життєдіяльності мешканців села та не мала будь-яких намірів спричинити шкоду Україні.
		Як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , на початку військової агресії рф вона працювала заступником директора Гусинського ліцею Кіндрашівської сільської ради, а ОСОБА_4 була у селі старостою. 24.02.2022 село було окуповане російськими військовими. 11.03.2022 ОСОБА_4 її покликала до приміщення шкоди, оскільки ключі були у свідка, сказала, що їх чекають. Там стояли російські військові, сказали відчинити приміщення, хотіли туди заселитися, але в приміщенні не було опалення. ОСОБА_4 покликала кочегара, він підтвердив відсутність опалення. Її вдарив прикладом російський військовий, щоб вона не розмовляла українською мовою. Тоді військові спитали, де можна поселитися, ОСОБА_4 подзвонила ОСОБА_8 , той сказав, що можна зайняти приміщення лікарні і військові туди поїхали. Крім того, їй відомо, що ОСОБА_4 з російськими військовими приходила до мешканців села, у яких була зброя, та забирала її, а потім вона зберігалася у приміщенні сільської ради. Також обвинувачена виконувала роль старости під час окупації села, видавала мешканцям допомогу, яку надала рф, приймала людей, селила військових по хатам. При цьому свідок додала, що населення бачило, що російські військові обстрілюють українську територію, іде війна, та всі розуміли, що співпраця з окупаційною владою потягне кримінальну відповідальність. Яку назву достеменно мала посада ОСОБА_4 в окупаційній адміністрації, свідку не відомо.
		Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що є чоловіком ОСОБА_11 та мешканцем с. Гусинка. ОСОБА_4 , яка була старостою села, продовжувала працювати на цій посаді після окупації російськими військами, видавала мешканцям російську гуманітарну допомогу, видавала у сільраді хліб. 11.03.2022 вона приїхала до них додому та сказала його дружині, що треба заселяти російських військових у приміщення школи. Коли вони з дружиною приїхали до школи, один з військових вдарив дружину по спині прикладом автомата, щоб та розмовляла на російській мові. Їм пояснили, що у школі відсутнє опалення, тоді вони поїхали до лікарні. Крім того, ОСОБА_4 дала вказівку, щоб видали військовим матраци, які були у школі, та вони їх забрали. Також свідок додав, що його брат ОСОБА_20 розповів, що ОСОБА_4 ходила по селу із списком мисливців, які мали зброю, та вказала, щоб вони здали зброю до сільської ради. Свідок особисто бачив, як вона спілкувалася з російськими військовими.
		Свідок ОСОБА_21 , допитана за клопотанням сторони захисту, у судовому засіданні пояснила, що знає обвинувачену тривалий час, є її односельцем. До початку військової агресії рф ОСОБА_4 була старостою с. Гусинка, а під час окупації продовжувала допомагати людям, видавала гуманітарну допомогу, яку надавав місцевий фермер, у приміщенні пекарні видавала хліб. До початку воєнних дій свідок працювала у Гусинській сільській раді прибиральницею, а у червні 2022 року вона була звільнена за наказом ОСОБА_8 , який був до окупації головою сільради, ОСОБА_4 видала їй трудову книжку. Ще в сільраді працювали ОСОБА_13 діловодом і КузнецовО. ОСОБА_22 господарчим робітником. Також свідок додала, що вона не бачила, щоб ОСОБА_4 ходила по селу збирала зброю, мисливці самі здавали її до сільської ради за вказівкою ОСОБА_8 . ОСОБА_4 люди поважали, вона користувалася авторитетом серед односельців.
		Також свідок сторони захисту ОСОБА_23 пояснив у судовому засіданні, що ОСОБА_4 знає як порядну людину, вона залишилася старостою після окупації села, видавала людям продукти, які виділяв фермер, а також видавала пенсіонерам російськими рублями матеріальну допомогу, хто не мав можливості самостійно отримати її в м. Куп`янську, бо не ходили автобуси. Наскільки йому відомо, після окупації села сільська рада була закрита, в приміщенні ніхто не працював.
		Як пояснив у судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_24 , він є односельцем обвинуваченої, йому відомо, що за вказівкою ОСОБА_8 мисливці, які мали зброю, принесли її до сільської ради на зберігання. Російські військові жили у приміщенні лікарні. Про перейменування вулиць йому нічого не відомо. ОСОБА_4 видавала пенсіонерам по 10 тис рублів у сільській раді, також видавала у пекарні людям хліб, продукти. Вона добросовісна людина, не шкодила Україні, а лише допомагала односельцям.
		Крім того, винуватість обвинуваченої у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується слідуючими письмовими доказами, що були досліджені у судовому засіданні.
		Згідно витягу з ЄРДР №22022220000003192 19.10.2022 за матеріалами правоохоронних органів було внесено відомості про те, що ОСОБА_4 під час окупації Куп`янського району Харківської області добровільно зайняла посаду в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме посаду старости с. Гусинка Куп`янської цивільної адміністрації Харківської області. 
		Відповідно до листа заступника начальника Куп`янської районної військової адміністрації ОСОБА_25 від 09.03.2023 №145/1-в нею повідомлено Куп`янську окружну прокуратуру про те, що після прибуття на своє робоче місце у будівлі Куп`янської міської ради нею та іншими працівниками було виявлено документи та речі, які використовувалися окупаційною адміністрацією Куп`янського району, що була створена у березні 2022 року, які вона надала органу досудового розслідування в межах розслідування кримінальних проваджень.
		Як вбачається з протоколу огляду документів від 10.03.2023 заступник керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_26 провів огляд документів, що були надані заступником начальника Куп`янської районної військової адміністрації ОСОБА_27 , а саме, складені на російській мові : трудовой договор №123 от ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_28 и ОСОБА_4 ; трудовой договор №63 от 27.06.2023 между временной гражданской администрацией Купянского района Харьковской области в лице и.о. главы ОСОБА_7 и ОСОБА_4 ; заявление от 27.06.2022 ОСОБА_4 на имя главы временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области ОСОБА_7 с просьбой принять на должность исполняющего обязанности помощника начальника Кондрашовского отдела; приказ и.о. главы временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области от 27.06.2022 №199/лс о назначении ОСОБА_4 на должность исполняющей обязанности помощника начальника отдела (сельский) Кондрашовского территориального отдела временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области ; личная карточка работника ОСОБА_4 ; согласие на обработку персональных данных работника ОСОБА_4 ; ксерокопія паспорту громадянина України ОСОБА_4 , копія диплому НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_29 , копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_18 і ОСОБА_29 , копія трудової книжки ОСОБА_4 БТ №4879322 . 
		Згідно постанови від 10.03.2023 заступник керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_26 провів огляд документів, що були надані заступником начальника Куп`янської районної військової адміністрації ОСОБА_27 , та визнав їх речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
		За постановою заступника керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_26 від 14.11.2023 було отримано експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_4 для проведення експертного дослідження. 
		Згідно висновку експерта №104 від 01.12.2023 Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз ОСОБА_30 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в документі складеному на російській мові з назвою «трудовой договор №63» від 27.06.2022 виконаний ОСОБА_4 ; підпис від імені ОСОБА_4 в документі складеному на російській мові з назвою «заявление о принятии на работу» від 20.06.2022 виконаний ОСОБА_4 ; підпис від імені ОСОБА_4 в документі складеному на російській мові з назвою «личная карточка работника» від 20.06.2022 виконаний ОСОБА_4 ; підпис від імені ОСОБА_4 в документі складеному на російській мові з назвою «согласие на обработку персональных даных» виконаний ОСОБА_4 .
		Відповідно до протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем від 01.11.2023, проведеного старшим слідчим СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_31 , нею було оглянуто матеріали пошукової сторінки в інтернеті через мессенджер «Телеграм» до відкритого телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », де виявлено печатний запис від 29.07.2022 з фото, на яких зображена ОСОБА_4 , яка під час окупації займала посаду старости с. Гусинка, під фото текст: «при окупации продолжила занимать пост в органе самоуправления и дальше работала под протекторатом страны-агрессора, участвовала в изъятии охотничьего оружия у гражданских, а также занималась расселением орков по домам, у людей, которые выехали». 
		За протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.11.2023 року ОСОБА_4 була фактично затримана старшим слідчим СВ Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_31 об 11год 50 хв у АДРЕСА_3 .
		Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.11.2023 ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
		Відповідно до протоколу обшуку, який було проведено згідно ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.10.2023 за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено папку з документами, ноутбук, експертні пакети. Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 на вилучене в ході обшуку майно: ноутбук чорного кольору марка «Lenovo» марки « 80MJ» в комплектації із зарядним пристроєм марки «gembird universal adapter», картонну папку з документацією, яка містить підписи « ОСОБА_4 » на 34 арк; полімерні експертні пакети з маркуванням «Експертна служба МРВ» із 1955394; № 1955395 було накладено арешт.
		Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування уКПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК Українисудом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначенихст. 87 КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні докази відповідають вимогам щодо їх отримання, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів. 
		Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання свідків, які є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються між собою яксукупність доказів, які судом покладено у вирок. Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб суд не вбачає.
		Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспектіст.94 КПКз точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбаченіст.91 вказаного Кодексуобставини, що належать до предмета доказування, суд вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять факт вчинення обвинуваченою кримінально-караного діяння, передбаченого ч.5ст.111-1 КК Україниі вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 .
		Суд вважає вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановленою та доведеною у повному обсязі, та кваліфікує її дії за ч. 5ст. 111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Що стосується обставин, які зазначено в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_4 надавала доручення щодо проведення ремонту опалювальної системи у закладі освіти, формувала акти прийому -передачі грошових коштів, сприяла функціонуванню так званого Кондрашовского териториального отдела, а саме формувала інформацію про назви вулиць та території с. Гусинка до перейменування та після перейменування, то це не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
		Доводи сторони захисту щодо необхідності перекваліфікації дій ОСОБА_4 на ч.2 ст.111-1 КК України відсутності в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст. 111-1 КК України, а також вчинення вказаного кримінального правопорушення під тиском та примусом, відсутність у неї мети на завдання шкоди державі, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
		У своїй постанові від 20.06.2024 №953/7182/23 Верховний суд вказав, що суспільна небезпечність таких дій полягає в тому, що особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади, яка є основою функціонування державного механізму загалом, така форма колабораційної діяльності визнається законодавцем найбільш суспільно небезпечною. З огляду на формулювання диспозиції ч. 5 ст. 111-1 КК України, сам факт добровільного зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в незаконному органі є достатнім для кваліфікації відповідних дій за цією кримінально-правовою нормою.
		Здійснення громадянином України на тимчасово окупованій території діяльності не в органі влади (на підприємстві, в установі, організації; зайняття індивідуальним підприємництвом тощо) або виконання роботи, що не пов`язана із зайняттям посади (лікар, фармацевт, працівник житлово-комунальної сфери, пожежник, працівник рятувальної служби чи кладовища, адвокат тощо), не утворює складів кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 5 та 7 ст. 111-1 КК України.
		Що стосується доводів сторони захисту про вчинення вказаного кримінального правопорушення обвинуваченою під тиском погроз та насильства, суд виходить з такого. Відповідно до ч. 1ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1ст. 284 КПК України. Фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбаченихст. 111-2 КК, відповідно до статей39і40 КК України.
		Суду не надано доказів, що ОСОБА_4 зайняла посаду, яка зазначена в обвинувальному акті під безпосереднім впливом: а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катуванняв розумінніст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави, цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). 
		При цьому, пояснення допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 об`єктивно вказують на добровільність її дій. Ніяких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_4 застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу у період часу з кінця червня 2022 року по 10 вересня 2022 року, внаслідок застосування якого вона зайняла посаду и.о. помощника начальника отдела (сельский) Кондрашовського териториального отдела, суду не надано.
		Що стосується питання допустимості доказів, а саме додатків до повідомлення, що надійшли на адресу Куп`янської окружної прокуратури Харківській області 10.03.2023 від Куп`янської районної державної адміністрації за підписом ОСОБА_25 : трудовой договор №23 от 20.06.2023 г. Купянск, трудовой договор от 27.06.2023 г. Купянск, заявление о принятии на работу ОСОБА_4 помощником начальника отдела (сельский) Кондрашовського териториального отдела, приказ от назначении на должность ОСОБА_4 , личная карточка работника, копия паспорта, копия диплома ОСОБА_4 ,копия свідоцтва про шлюб, копія трудової книжки БТ- НОМЕР_2 ОСОБА_4 на 4 арк., согласие на обработку персональних данних, які постановою від 10.03.2023 заступника керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_26 було визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні, суд виходить із слідуючого.
		Вказані речові докази є джерелом обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення та стали підставою згідно ст. 214 КПК України для внесення у ЄРДР відомостей за ч.5 ст.111-1КК України за фактом того, що ОСОБА_4 під час окупації Куп`янського району Харківської області добровільно зайняла посаду в окупаційній адміністрації держави-агресора. 
		Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також висновків, що містяться у Постанові Великої Палати ВС від 31.08.2022(Справа № 756/10060/17, провадження № 13-3 кс 22), згідно яких не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушенняКПК Україниістотним і яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Частинами другою і третьою ст.87 КПК України передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.
		За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду. Аналогічних висновків дійшов ККС ВС у своїх постановах від 8 жовтня 2019 року у справі№ 639/8329/14-к (провадження № 51-8259км18)та від 6 липня 2021 року у справі№ 720/49/19 (провадження № 51-3230км19), а також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 31 серпня 2022 року у справі№ 756/10060/17 (провадження № 13-3кс22).Водночас, суд зазначає, що достовірність отриманих фактичних даних щодо обставин злочину не дає підстав для сумнівів у них, не зважаючи на те, що первинні відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які було внесено до ЄРДР та зазначено у повідомленні про підозру ОСОБА_4 , вказують на зайняття нею посади старости с. Гусинка, а не «и.о. помощника начальника отдела (сельский) Кондрашовського териториального отдела Военно Гражданской администрации», оскільки повноваження, визначені вказаними посадами є аналогічними. Розбіжності у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру та в обвинувальному акті, за умови, що такий їх виклад в обвинувальному акті дає повне розуміння кожного з елементів складу кримінального правопорушення для юридично-правової оцінки діяння за відповідною кримінально-правовою нормою, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. (Постанова ОП ККС від 15.01.2024 у справі № 683/694/20).
		 Зогляду назазначене суд,вирішуючи питанняпро впливбудь-якихпорушень порядкупроведення процесуальнихдій надоказове значенняотриманих уїх результатівідомостей, з`ясовуєвплив цихпорушень наті чиінші конвенційніабо конституційніправа людини,зокрема встановлює,наскільки процедурнінедоліки "зруйнували"або звузилиці праваабо жобмежили особув можливостяхїх ефективноговикористання.Суд приходитьдо висновку,що уданому випадкудії органудосудового розслідуваннята прокуроращодо збираннядоказів сторониобвинувачення ніякимчином непризвели дообмеження правобвинуваченої тазменшення можливостейїх ефективноговикористання. На підставі викладеного, суд вважає доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів даному кримінальному провадженні такими, що не грунтуються на законі та не заслуговують на увагу.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
		Суд, дослідивши докази надані сторонами кримінального провадження, оцінивши кожний доказ за своїм внутрішнім переконанням, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 і констатує, що вона своїми умисними і протиправними діями вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора створеній на тимчасово окупованій території.
		При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе визнати стан здоров`я обвинуваченої, яка є особою з інвалідністю, має ряд захворювань (часткову атрофію зорового нерву, менінгіому) та потребує обстеження та оперативного втручання. Обставиною, що відповідно дост. 67 КК України, обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		Щодо відомостей про особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку лікаря-нарколога не перебуває, за психіатричною допомогою не зверталася, є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання, заміжня, має місце проживання АДРЕСА_1 .
		Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинівяк засудженими, так і іншими особами. 
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, передбаченого ч. 5ст. 111-2 КК України, у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч. 5ст. 111-2 КК України, оскільки її виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 1ст. 111-2 КК Українияк обов`язкового, у виді з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 1ст. 111-2 КК України у виді конфіскації всього майна, яке є її особистою власністю. Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 основного покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням додаткових покарань, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.
		При цьому, щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_4 обов`язкового додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 5ст. 111-1 КК України- позбавленням права займатися певною діяльністю, суд вважає необхідним зазначити наступне.
		Згідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 02.02.2022 у справі №344/16025/18, у разі визначення санкцією статті характеру посади або виду діяльності, формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції та має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Таким чином, суд призначає додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, є подальшою конкретизацією обсягу застосованих обмежень, з чітким визначенням виду (роду) тієї діяльності, права займатися якою позбавляється обвинувачений.
		Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» суд залишає без змін до набрання цим вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з моменту її затримання 01.11.2023. Відповідно до ч. 5ст. 72 КК Українизарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 01.11.2023 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Враховуючи, що судом призначено покарання з конфіскацією майна, то слід залишити діючим захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту зазначеного майна до виконання вироку суду в частині конфіскації.
		Судові витрати на залучення експертів у даному кримінальному слід стягнути з обвинуваченої.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.368-371, 374 КПК України, суд, 
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України і призначити їй покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування строком на десять років з конфіскацією всього належного їй майна.
		Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання, а саме з 01.11.2023 року, зарахувавши у строк покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення із розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 1 ( один) дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у виді тримання під вартою.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 3823,68грн за проведення почеркознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні.
		Скасувати арешт,накладений Ухвалоюслідчого суддіЧервонозаводського районногосуду м.Харкова від06.11.2023на вилученев ходіобшуку майно: ноутбук чорного кольору марка «Lenovo» марки « 80MJ» в комплектації із зарядним пристроєм марки «gembird universal adapter», картонну папку з документацією, яка містить підписи « ОСОБА_4 » на 34 арк; полімерні експертні пакети з маркуванням «Експертна служба МРВ» із 1955394; № 1955395.
		Речові докази після набрання вироком законної сили: трудовой договор №123 от 20.06.2023 между временной гражданской администрацией Купянского района Харьковской области в лице и.о. главы ОСОБА_28 и ОСОБА_4 ; трудовой договор №63 от 27.06.2023 между временной гражданской администрацией Купянского района Харьковской области в лице и.о. главы ОСОБА_7 и ОСОБА_4 ; заявление от 27.06.2022 ОСОБА_4 на имя главы временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области ОСОБА_7 с просьбой принять на должность исполняющего обязанности помощника начальника Кондрашовского отдела; приказ и.о. главы временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области от 27.06.2022 №199/лс о назначении ОСОБА_4 на должность исполняющей обязанности помощника начальника отдела (сельский) Кондрашовского территориального отдела временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области ; личная карточка работника ОСОБА_4 ; согласие на обработку персональных данных работника ОСОБА_4 ; ксерокопія паспорту громадянина України ОСОБА_4 , копія диплому НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_29 , копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_18 і ОСОБА_29 , копія трудової книжки ОСОБА_4 БТ №4879322 -залишити в матеріалах кримінального провадження; ноутбук чорного кольору марка «Lenovo» марки « 80MJ» в комплектації із зарядним пристроєм марки «gembird universal adapter» - повернути володільцю; картонну папку з документацією, яка містить підписи « ОСОБА_4 » на 34 арк; полімерні експертні пакети з маркуванням «Експертна служба МРВ» із 1955394; № 1955395 -знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженою- в той же самий строк з моменту отримання копії вироку.
		Прокурору, засудженій, захисникові копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...