Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/6260/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 01.10.2024. Зареєстровано: 02.10.2024. Оприлюднено: 03.10.2024.
Дата набрання законної сили: 23.09.2024
Номер судового провадження: 11-кп/811/76/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140060000908

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/6260/20                         Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/811/76/24         Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ 
		 
		23 вересня 2024 року у м. Львові Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі
		 
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		секретаря ОСОБА_5 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційні скаргизахисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 08 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
		 
		з участю: прокурора ОСОБА_10 
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 
		обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
		потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		 
		встановила:
		 
		вироком Залізничного районного суду м. Львова від 08 грудня 2023 року  ОСОБА_8  визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та призначено йому покарання за: ч.4 ст.187 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі, остаточно призначено покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з 14.04.2020р.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
		Цим же вироком ОСОБА_9  визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та призначено йому покарання за: ч.4 ст.187 КК України - 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна;
		На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі, остаточно призначено покарання обвинуваченому ОСОБА_9 у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з 15.04.2020р.
		Запобіжний захід ОСОБА_9 у виді тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
		Вирішено питання про процесуальні витрати, речові докази та арешт майна.
		На вказаний вирок суду апеляційні скарги подали захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 .
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		На підтримку своїх апеляційних вимог захисник вказує, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий,жодних правопорушень не вчиняв і він добре характеризується,сприяв слідству і розкриттю злочину. Вказує, що судом не враховано пом`якшуючі обставини. 
		Наголошує, що у судовому засіданні ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково. Визнав, що вчинив вбивство, але заперечив умисел на умисне вчинення вбивства. Вказує, що ОСОБА_8 категорично заперечив, що зробив це за попередньою домовленістю. Визнав викрадення речей з квартири,але заперечив,що це був розбій. Пояснив, що лише шукав житло з метою оренди. Він не мав умислу вчиняти жодні протизаконні дії і тому не розробляв жодного на це плану. 
		Акцентує, що ОСОБА_8 неодноразово вказував, що не пам`ятає частину подій, однак суд відмовив у задоволенні клопотання про необхідність призначення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, для встановлення чи міг він перебувати в неосудному або обмежено осудному стані.
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить змінити оскаржуваний вирок у частині призначеного ОСОБА_9 покарання у виді довічного позбавлення волі та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
		Свої апеляційні вимоги захисник мотивує тим, що місцевий суд не в повній мірі враховано, що обвинувачений ОСОБА_9 , перебуваючи у слідчому ізоляторі протягом чотирьох років, фактично відбув частину покарання, що глибоко вплинуло на його самосвідомість та відношення до вчиненого ним діяння. За цей період характеризується позитивно. Крім цього, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, займався суспільно-корисною працею.
		Вважає, що місцевий суд при призначенні ОСОБА_9 покарання знехтував положеннями ст.ст. 50, 65 КК України та призначив йому надто суворе покарання, не розглянувши можливості застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
		23.08.2024 захисник ОСОБА_7 подав зміни до апеляційних вимог, в яких просить вирок Залізничного районного суду м. Львова від 08.12.2023 щодо ОСОБА_9 скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
		В обґрунтування доводів зазначає, що органом досудового розслідування було достеменно встановлено, який злочин ОСОБА_8 вчинив сам, а який злочин вчинив за попередньою змовою групою осіб. Виходячи з цього у ЄРДР були внесені відомості відносно ОСОБА_8 про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 КК України без кваліфікуючої ознаки (вчинене за попередньою змовою групою осіб) та про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 КК України з кваліфікуючою ознакою (вчинене за попередньою змовою групою осіб).
		Стверджує, що з наявних у матеріалах кримінального провадження допустимих доказів очевидно вбачається, що при вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 КК України мав місце ексцес виконавця.
		Вважає, що перед оголошенням підозри ОСОБА_9 за п.п.1,6,12 ч.2 ст.115 КК України, відносно нього окремо повинно було бути зареєстроване в ЄРДР кримінальне провадження за цією кваліфікацією і цьому провадженню повинен був бути присвоєний окремий номер. Відтак на думку захисника оголошена ОСОБА_9 уточнена підозра та його обвинувачення за п.п.1,6,12 ч.2 ст.115 КК України є незаконними.
		30.08.2024 захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав доповнення до апеляційної скарги, в яких просить вирок Залізничного районного суду м. Львова від 08.12.2023 щодо ОСОБА_9 скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
		Свої вимоги захисник мотивував тим, що:
		- протокол обшуку автомобіля від 15.04.2020 сфальсифіковано, бо ОСОБА_9 запропонували видати речі не перед початком, а при завершенні обшуку;
		- працівники поліції керували автомобілем ОСОБА_9 з АДРЕСА_1 , де автомобіль не опечатувався і не убезпечувався від стороннього доступу, перебуваючи в такому стані до початку обшуку;
		- протокол обшуку автомобіля ОСОБА_9 від 15.04.2020 і постанова про визнання речовими доказами речей, вилучених під час обшуку цього автомобіля є неналежними доказами;
		- місцевий суд не викликав для допиту свідка ОСОБА_14 , а ухвалу про її привід не виконано, бо у рапорті вказано про іншого свідка чоловічої статі;
		- мав місце ексцес виконавця при вчиненні ОСОБА_8 вбивства;
		- протокол проведення 16.04.2020 слідчого експерименту з ОСОБА_9 є тільки повторним допитом і повним повторенням тексту протоколу допиту ОСОБА_9 як підозрюваного, без відтворення обстановки і обставин подій. Допит ОСОБА_9 як підозрюваного проведено без адвоката, а зізнавальні показання отримано через застосування насильства;
		- уточнення підозри ОСОБА_9 співпало в часі з його зверненням до ДБР щодо вибивання зізнавальних показань;
		- неправильно встановлено час вчинення злочину, бо ОСОБА_8 напав на ОСОБА_15 12.04.2020 з 15:06 год. до 15:20 год., а з інформації оператора мобільного зв`язку відомо, що в цей період ОСОБА_8 4 рази телефонував ОСОБА_9 , о 15:06 год., 15:14 год., 15:18 год. і 15:20 год., а на квартиру по АДРЕСА_2 вони проникли аж через 3 год., тобто з 18:30 год. до 18:40 год.;
		- аналіз інформації операторів мобільного зв`язку, протокол тимчасового вилучення майна від 22.05.2020 і доручення на проведення слідчих (розшукових) дій від 09.06.2020 з відеоносіями є неналежними доказами;
		- повідомлення про підозру і обвинувачення ОСОБА_9 є незаконними.
		Згідно оскаржуваного вироку суду,  ОСОБА_9 у першій декаді квітня 2020 року, працюючи на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_3 , спільно із ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на умисне вчинення вбивства двох осіб, з корисливих мотивів, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , розповів ОСОБА_8 про те, що у січні-лютому 2020 року тимчасово проживав та винаймав кімнату у квартирі по АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_16 , під час проживання за вказаною адресою вивчив обстановку у вказаній квартирі, маршрути підходу та відходу з вказаної адреси, інтенсивність руху сторонніх осіб у різні дні тижня, наявність камер спостереження на територіях прилеглих будинків, можливі шляхи проникнення для вчинення вбивства, розбійного нападу на потерпілих та втечі після цього із викраденим майном; повідомив, що під час проведення оплати за оренду житла зібрав відомості про особу ОСОБА_16 , знає номер мобільного телефону, марку та державний реєстраційний номер транспортного засобу, на якому постійно пересувається потерпілий, маршрут, яким до будинку зазвичай на автомобілі приїжджає потерпілий; можливу наявність у останнього великої суми коштів при собі або за місцем постійного проживання ОСОБА_16 та його дружини ОСОБА_17 , отриманих потерпілими від підприємницької діяльності, в тому числі від здачі в оренду наявних на праві власності та користування об`єктів нерухомості; запропонував ОСОБА_8 , з метою заволодіння цінним чужим майном, вчинити, за попередньою змовою в групі з ним, умисне вбивство ОСОБА_16 ; а в разі присутності дружини потерпілого ОСОБА_17 , умисне вбивство цих двох осіб. Під час тимчасового проживання ОСОБА_9 в квартирі на АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 декілька разів відвідував ОСОБА_9 , знав обстановку у квартирі та прилеглій території до будинку, при цьому, погодився спільно з ОСОБА_9 вчинити вказані злочини.
		У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою реалізації своїх спільних злочинних намірів, розробили детальний план вчинення умисного вбивства ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та вчинення розбійного нападу на вказаних осіб, викрадення у ході цього грошових коштів, інших наявних матеріальних цінностей.
		ОСОБА_8 у мобільному додатку «Вайбер» з номеру свого мобільного телефону мав написати повідомлення на номер мобільного телефону до власника помешкання на АДРЕСА_4 ОСОБА_16 (номер мобільного телефону йому попередньо надав ОСОБА_9 ), в розмові мав висловити бажання ніби то орендувати вказану квартиру, домовитись у визначений день оглянути в присутності власника зазначене житло, після чого під виглядом огляду квартири, з метою ніби то подальшого тимчасового проживання та оренди, незаконно проникнути в житло, будинок на АДРЕСА_4 , із застосуванням заздалегідь підібраного ножа, у ході вчинення розбійного нападу подолати можливий опір потерпілого, не дати скористатися засобами зв`язку та позбавити можливості повідомити про напад правоохоронні органи, покликати на допомогу чи здійснювати опір нападнику, вчинити шляхом застосуванням ножа вбивство ОСОБА_18 , а якщо ОСОБА_16 приїде на АДРЕСА_4 на зустріч з ОСОБА_8 із дружиною ОСОБА_17 , вчинити також вбивство останньої. Після цього, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 мав заволодіти грошима чи цінними речами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , знайти в одязі чи особистих речах потерпілих або в салоні їх автомобіля та заволодіти ключами від квартири, де потерпілі постійно проживають.
		Згідно розробленого плану ОСОБА_9 на автомобілі, яким постійно користувався, марки «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , мав привезти ОСОБА_8 в АДРЕСА_4 . ОСОБА_9 мав спостерігати за навколишньою обстановкою, підтримувати постійний зв`язок по мобільних телефонах із ОСОБА_8 , здійснювати спостереження на повороті з АДРЕСА_5 , негайно повідомити ОСОБА_8 про прибуття в район місця події потерпілого ОСОБА_16 на автомобілі останнього марки «ХьюндаіСантаФе», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в тому числі обов`язково повідомити, чи в салоні автомобіля останнього є його дружина ОСОБА_17 або інші особи. Після вчинення вбивства потерпілих, ОСОБА_9 з ОСОБА_8 мали, використовуючи викрадені ключі від квартири постійного проживання подружжя ОСОБА_19 , на автомобілі ОСОБА_9 поїхати за встановленою адресою цієї квартири, незаконно проникнути до житла потерпілих, де заволодіти грошима та іншим цінним майном.
		На виконання цього наперед розробленого плану, ОСОБА_8 , 11.04.2020 року, близько 20 год. 53 хв., у мобільному додатку «Вайбер» з номеру свого мобільного телефону НОМЕР_3 написав повідомлення на номер мобільного телефону НОМЕР_4 ОСОБА_16 (номер мобільного телефону йому попередньо надав ОСОБА_9 ), у подальшому в телефонній розмові висловив бажання ніби то орендувати квартиру на АДРЕСА_4 , попередньо домовився про зустріч на АДРЕСА_4 з ОСОБА_16 , а 12.04.2020 року у телефонній розмові остаточно домовився на 15.00 год. про зустріч з ОСОБА_16 на АДРЕСА_4 з метою ніби то огляду умов проживання квартири.
		12.04.2020 року ОСОБА_9 , близько 14.20 год., маючи умисел на вчинення вбивства двох осіб ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_8 , на автомобілі під керуванням ОСОБА_9 , марки «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , приїхав з ОСОБА_8 на вулицю Повітряну м. Львова, де ОСОБА_9 припаркував автомобіль біля повороту на вулицю Моторну. ОСОБА_8 попередньо взяв із собою для вчинення обумовлених злочинів ніж із лезом чорного кольору з написом «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належав його знайомому ОСОБА_20 , без дозволу останнього, вийшов з автомобіля та попрямував в сторону будинку АДРЕСА_4 .
		У цей час, ОСОБА_9 постійно залишався у своєму автомобілі, вів спостереження на повороті з АДРЕСА_5 за навколишньою обстановкою, підтримував постійний зв`язок по мобільному телефону із ОСОБА_8 , постійно координував таким чином дії ОСОБА_8 , близько 14.54 год. по мобільному телефону повідомив ОСОБА_8 про прибуття в район місця події потерпілого ОСОБА_16 на автомобілі останнього марки «ХьюндаіСантаФе», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Надалі ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_9 , на подвір`ї будинку на АДРЕСА_4 зустрівся з ОСОБА_16 , зайшов з останнім до квартири, ОСОБА_17 у цей час залишилась на вулиці біля будинку. ОСОБА_8 , в присутності ОСОБА_16 , оглянув кімнати квартири, переконав потерпілого, що для подальшого тимчасового проживання хоче орендувати одну з кімнат квартири, попросив продиктувати номер банківської картки ОСОБА_16 для здійснення ніби то переказу 13 тисяч гривень за майбутню оренду квартири за перший та останній місяць, незаконно проникнув таким чином у житло, квартиру будинку на АДРЕСА_4 , що належала на праві власності ОСОБА_16 ; відволік таким чином увагу потерпілого ОСОБА_16 , якому у цей момент згідно попередньої домовленості на мобільний телефон здійснив дзвінок ОСОБА_9 , знаходячись з потерпілим у кімнаті, зліва від входу у квартиру, у період часу з 15.06 год. по 15.20 год., здійснив напад на потерпілого ОСОБА_16 , правою рукою зверху вниз наніс удар по потилиці потерпілому, на що останній взявся за голову та встав із крісла, після чого ОСОБА_8 реалізовуючи, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_9 , свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_16 (вбивство), діставши із-за пояса штанів вказаний вище ніж та завдав цим ножем 15 ударів в область грудної клітки, живота, кінцівках потерпілого, чим спричинив ОСОБА_16 , згідно висновку судово-медичного експерта № 351/2020 від 14.05.2020 року, проведеному ЛОБСМЕ множинні проникаючі колото-різані поранення грудної клітки, живота, з пошкодженням легень, навколосерцевої сорочки і серця, дуги аорти, брижі тонкого кишківника, що призвело до гострої крововтрати з обезкровленням організму, що є причиною смерті ОСОБА_16 , тобто умисно протиправно позбавив життя потерпілого ОСОБА_16 .
		Згідно висновку судово-медичного експерта № 351/2020 від 14.05.2020 року ОСОБА_8 при цьому спричинив потерпілому ОСОБА_16 наступні тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану рану на передній поверхні грудної клітки зліва, проходить через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини, хрящову ділянку 4-го ребра зліва біля грудинної лінії, з лінійним пошкодженням навколосерцевої сорочки і висхідної ділянки дуги аорти з напрямком спереду до заду, зверху вниз, дещо вправо; дві проникаючі колото-різані рани, розташовані на передній поверхні грудної клітки, які проходять через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини грудної клітки з пошкодженням навколосерцевої сорочки, наскрізними пошкодженнями передніх стінок обох передсердь, з напрямком раневих каналів спереду до заду, зверху вниз, дещо вправо; проникаючу колото-різану рану з висотою розташування на відстані 136 см. від підошвинної поверхні стопи до верхнього її краю; колото-різану рану в проекції передньо-пахвинної лінії; колото-різану рану зліва на боковій поверхні грудної клітки в проекції середньо-пахвинної лінії, що проходять через підшкірно-жирову клітковину, м`язи грудей, міжреберний м`яз на рівні 5-6-го міжребер`я, по нижньому краю 7-го ребра зліва, проникають у ліву плевральну порожнину з пошкодженням передньої та бокової поверхонь нижньої частки лівої легені і закінчуються паренхімі легені з напрямком спереду до заду, зліва направо досередини; шість проникаючих колото-різаних ран, які паралельно розташовані між собою на передній стінці живота зліва є проникаючими, проходять через підшкірно-жирову клітковину, м`язи живота, проникають у черевну порожнину з множинними пошкодженнями брижі кишківника; різану рану, розташовану по зовнішньо - боковій поверхні правої кисті; колоту-різану не проникаючу рану, розташовану на внутрішньо боковій поверхні верхньої третини правого стегна з висотою розташування 68 см від підошвинної поверхні стопи до верхнього краю рани з заглибленням у м`які тканини стегна на довжину біля 3-х см з напрямком раневого каналу зліва направо незначно доверху і до середини; колото-різану не проникаючу рану, розташовану в ділянці правої підколінної ямки, з висотою розташування 50 см від підошвинної поверхні стопи до верхнього краю рани з напрямком раневого каналу справо наліво, з довжиною раневого каналу біля 7 см. Враховуючи характер та особливості поранень у всіх вищевказаних ділянках грудної клітки і живота, а саме: лінійні та дугоподібні форми ран, без дефектів тканин, з рівними гладкими краями, гладкими стінками, з п-подібними та гострокутними кінцями, значне переваження довжин раневих каналів над розмірами шкірних отворів, а також беручи до уваги результати медико-криміналістичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики клаптя шкіри де було виявлено наскрізне колото-різане ушкодження, можна вважати, що всі виявлені колото-різані поранення на грудях і животі утворилися від неодноразової дії плоского колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який мав одне лезо та обух, являються проникаючими в тавральні та черевну порожнини з ушкодженнями внутрішніх органів (легень, серця, дуги аорти.), згідно судово-гістологічних даних є прижиттєві (крововилив з ділянок ушкоджень- з мінімальними реактивними змінами), утворились незадовго до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя на момент спричинення і перебувають в причинному зв`язку з настанням смерті. Різана рана, розташована по зовнішньо-боковій поверхні правої кисті, утворилися від дії гострої кромки леза клинка ножа. Колото-різані непроникаючі рани на внутрішньо-боковій поверхні верхньої третини правого стегна, в ділянці правої підколінної ямки, утворились від дії гострого колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який мав одне лезо та обух, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Після цього, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій спільний з ОСОБА_9 злочинний умисел на умисне вбивство двох осіб подружжя ОСОБА_16, після умисного вбивства ОСОБА_16 , близько о 15.20 год. зателефонував зі свого мобільного телефону на мобільний телефон ОСОБА_9 , повідомив останньому про те, що вбив ОСОБА_16 , повідомив, що дружина вбитого ОСОБА_17 чекає на подвір`ї біля будинку, отримав від ОСОБА_9 вказівку на її вбивство, доведення запланованого злочину до кінця.
		Продовжуючи свій злочинний умисел та з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_9 , під приводом видуманого виклику до будинку від її чоловіка ОСОБА_16 , заманив ОСОБА_17 до помешкання, де у період часу з 15.20 год. до 15.25 год., знаходячись у кімнаті квартири на АДРЕСА_4 , справа від входу у квартиру, здійснив напад на потерпілу ОСОБА_17 , тримаючи в руці згаданий вище ніж, завдав цим ножем близько шести ударів в область грудної клітки, живота, кінцівках потерпілої, чим спричинив ОСОБА_17 згідно висновку судово-медичного експерта № 350/2020 від 13.05.2020 року, проведеному ЛОБСМЕ, множинні проникаючі колото-різані поранення грудної клітки та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до внутрішньої та зовнішньої кровотечі та гострої крововтрати, що є причиною смерті ОСОБА_17 , тобто умисно протиправно позбавив життя потерпілу ОСОБА_17 .
		Згідно висновку судово-медичного експерта № 350/2020 від 13.05.2020 року ОСОБА_8 при цьому спричинив потерпілій ОСОБА_17 наступні тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану рану на грудній клітці по передній поверхні справа на рівні третього міжребер`я по білягрудинній лінії з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини третього міжребер`я справа по білягрудинній лінії, перикард, праве передсердя, передньої стінки аорти та легеневої артерії з напрямком спереду до заду, зверху вниз та справа наліво; проникаючу колото-різану рану на грудній клітці справа під правою молочною залозою, на рівні 8 ребра по середньо-ключичній лінії з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини 6-го міжребер`я та 7-го ребра справа по середньо-ключичній лінії, діафрагму, праву долю печінки у верхній частині, діафрагму та нижню частину правої легені з напрямком спереду до заду, дещо зверху вниз та справа наліво; проникаючу колото-різану рану на черевній стінці спереду по серединній лінії, з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини зліва від мечеподібного відростка грудини, ліву долю печінки та проникає через передню стінку в порожнину шлунку з напрямком раневого каналу спереду до заду, дещо зверху вниз та справа наліво; проникаючу колото-різану рану на черевній стінці справа по передньо-пахвовій лінії з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, хрящ 10-го ребра справа, діафрагму, нижній відділ правої долі печінки та через передню стінку шлунку проникає його порожнина з напрямком раневого каналу спереду до заду, справа наліво та дещо зверху вниз; проникаючу колото-різану рану на грудній клітці зліва на рівні восьмого міжребер`я по середньо пахвовій лінії з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, восьме ребро та м`які тканини восьмого міжребер`я, тканину селезінки біля верхнього полюсу, діафрагму, перикард по задній поверхні та задню стінку лівого шлуночка з напрямком раневого каналу спереду до заду, знизу вверх та зліва направо; проникаючу колото-різану рану на лівій боковій поверхні тулуба по задньо-пахвовій лінії на рівні верхнього краю крила тазової кістки зліва з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину та м`які тканини очеревини і проникає в черевну порожнину - вище описані тілесні ушкодження утворилися незадовго до та в момент настання смерті ОСОБА_17 від дії плоского колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, який міг мати лезо та обух (згідно медико-криміналістичної експертизи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень в момент їх спричинення та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті); а також різані рани на долонній поверхні основної фаланги 1-го пальця лівої китиці, на середній фаланзі 2-го пальця лівої китиці по долонній поверхні, на основній фаланзі 3-го пальця лівої китиці по долонній поверхні та на середній фалангах 4-го і 5-го пальців по долонній поверхні, котрі утворились прижиттєво, від дії гострої ріжучої кромки, колюче-ріжучого чи ріжучого предмета або знаряддя, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Після цього, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_9 , реалізовуючи спільний корисливий мотив із ОСОБА_9 , у приміщенні квартири на АДРЕСА_4 , заволодів майном потерпілого ОСОБА_16 , а саме: мобільним телефоном «Redmi 4 Pro» IMEI: НОМЕР_5 , ключами від автомобіля «HyundaiSantaFe», а також майном потерпілої ОСОБА_17 , а саме: мобільним телефоном «Redmi 6» IMEI: НОМЕР_6 , та в подальшому, вийшовши на подвір`я, використовуючи раніше викрадені ключі, проник в автомобіль «HyundaiSantaFe», номерний знак НОМЕР_2 , на якому прибули потерпілі, що був припаркований на подвір`ї будинку АДРЕСА_4 , звідки викрав грошові кошти в сумі 850 гривень та ключі від помешкання потерпілих, за допомогою яких в подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 цього ж дня 12.04.2020 року у період часу з 18.30 год. по 18.40 год. проникли в квартиру АДРЕСА_6 , звідки викрали майно належне потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а саме грошові кошти в сумі 200 доларів США. (станом на 12.04.2020 року по курсу НБУ становить 5 450 грн.); 700 Євро (станом на 12.04.2020 року по курсу НБУ становить 20 741 грн.); прикраси із біжутерії, ювелірні вироби, монети та два ножі. Згідно висновку товарознавчої експертизи № 16/1/957 від 06.10.2020 року ринкова вартість представлених на дослідження об`єктів, а саме: каблучки гладкої виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 4,99 г.; каблучки декоративної виготовленої зі сплаву на основі золота 585 проби масою 0,83 г.; каблучки декоративної зі вставкою хризопразу масою 0,96 г. виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 3,79 г. загальною масою 4,75 г.; пари сережок виготовлених зі сплаву на основі золота 585 проби загальною масою 2,92 г.; сережки виготовленої зі сплаву на основі золота 585 проби масою 1,22 г.; ланцюжка на шию довжиною 47 см. виготовленого зі сплаву на основі золота 585 проби масою 10,90 г.; підвіски із зображенням скорпіона виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 1,02 г.; ланцюжка на шию довжиною 45 см. виготовленого зі сплаву на основі золота 585 проби масою 3,43 г.; каблучки декоративної зі вставками діамантів загальною масою 0,012 г. виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 6,28 г. загальною масою 6,29 г.; каблучки декоративної зі вставками фіанітів загальною масою 0,1 г. виготовленої зі сплаву на основі золота 585 проби масою 3,37 г. загальною масою 3,47 г.; каблучки декоративної зі вставкою фіаніту масою 0,16 г. виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 2,18 г. загальною масою 2,34 г., станом на 12.04.2020 року, становила 61 652 (шістдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят дві грн.) 75 коп.
		Визначити ринкову вартість пари сережок зі вставками скла червоного кольору масою 0,16 г. виготовлених зі сплаву на основі срібла 875 проби масою 0,72 г. загальною масою 0,88 г. не представляється можливим. У подальшому викрадене майно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розділили між собою та розпорядились на власний розсуд.
		Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кваліфіковано за п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
		ОСОБА_9 у першій декаді квітня 2020 року, працюючи на будівництві житлового будинку по АДРЕСА_3 , спільно із ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), з корисливих мотивів, розповів ОСОБА_8 про те, що у січні-лютому 2020 року тимчасово проживав та винаймав кімнату у квартирі по АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_16 , під час проживання за вказаною адресою вивчив обстановку у вказаній квартирі, маршрути підходу та відходу з вказаної адреси, інтенсивність руху сторонніх осіб у різні дні тижня, наявність камер спостереження на територіях прилеглих будинків, можливі шляхи проникнення для вчинення вбивства, розбійного нападу на потерпілих та втечі після цього із викраденим майном; повідомив, що під час проведення оплати за оренду житла зібрав відомості про особу ОСОБА_16 , знає номер мобільного телефону, марку та державний реєстраційний номер транспортного засобу, на якому постійно пересувається потерпілий, маршрут, яким до будинку зазвичай на автомобілі приїжджає потерпілий; можливу наявність у останнього великої суми коштів при собі або за місцем постійного проживання ОСОБА_16 та його дружини ОСОБА_17 , отриманих потерпілими від підприємницької діяльності, в тому числі від здачі в оренду наявних на праві власності та користування об`єктів нерухомості; запропонував ОСОБА_8 , з метою заволодіння цінним чужим майном, вчинити, за попередньою змовою в групі з ним, розбійний напад на ОСОБА_16 ; а в разі присутності дружини потерпілого ОСОБА_17 , ще й розбійний напад на останню. Під час тимчасового проживання ОСОБА_9 в квартирі на АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 декілька разів відвідував ОСОБА_9 , знав обстановку у квартирі та прилеглій території до будинку, при цьому, погодився спільно з ОСОБА_9 вчинити вказані злочини.
		У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою реалізації своїх спільних злочинних намірів, розробили детальний план вчинення умисного вбивства ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та вчинення розбійного нападу вказаних осіб, викрадення у ході цього грошових коштів, інших наявних матеріальних цінностей.
		ОСОБА_8 у мобільному додатку «Вайбер» з номеру свого мобільного телефону мав написати повідомлення на номер мобільного телефону до власника помешкання на АДРЕСА_4 ОСОБА_16 (номер мобільного телефону йому попередньо надав ОСОБА_9 ), в розмові мав висловити бажання ніби то орендувати вказану квартиру, домовитись у визначений день оглянути в присутності власника зазначене житло, після чого під виглядом огляду квартири, з метою ніби то подальшого тимчасового проживання та оренди, незаконно проникнути в житло, будинок на АДРЕСА_4 , із застосуванням заздалегідь підібраного ножа, у ході вчинення розбійного нападу подолати можливий опір потерпілого, не дати скористатися засобами зв`язку та позбавити можливості повідомити про напад правоохоронні органи, покликати на допомогу чи здійснювати опір нападнику, вчинити шляхом застосуванням ножа вбивство ОСОБА_18 , а якщо ОСОБА_16 приїде на АДРЕСА_4 на зустріч з ОСОБА_8 із дружиною ОСОБА_17 , вчинити також вбивство останньої. Після цього, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 мав заволодіти грошима чи цінними речами ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , знайти в одязі чи особистих речах потерпілих або в салоні їх автомобіля та заволодіти ключами від квартири, де потерпілі постійно проживають.
		Згідно розробленого плану ОСОБА_9 на автомобілі, яким постійно користувався марки «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , мав привезти ОСОБА_8 в АДРЕСА_4 . ОСОБА_9 мав спостерігати за навколишньою обстановкою, підтримувати постійний зв`язок по мобільних телефонах із ОСОБА_8 , здійснювати спостереження на повороті з АДРЕСА_5 , негайно повідомити ОСОБА_8 про прибуття в район місця події потерпілого ОСОБА_16 на автомобілі останнього марки «ХьюндаіСантаФе», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в тому числі обов`язково повідомити чи в салоні автомобіля останнього є його дружина ОСОБА_17 або інші особи. Після вчинення розбійного нападу на потерпілих, ОСОБА_9 з ОСОБА_8 мали, використовуючи викрадені ключі від квартири постійного проживання подружжя ОСОБА_19 , на автомобілі ОСОБА_9 поїхати за встановленою адресою цієї квартири, незаконно проникнути до житла потерпілих, де заволодіти грошима та іншим цінним майном.
		На виконання цього наперед розробленого плану, ОСОБА_8 , 11.04.2020 року, близько 20 год. 53 хв., у мобільному додатку «Вайбер» з номеру свого мобільного телефону НОМЕР_3 написав повідомлення на номер мобільного телефону НОМЕР_4 ОСОБА_16 (номер мобільного телефону йому попередньо надав ОСОБА_9 ), у подальшому в телефонній розмові висловив бажання ніби то орендувати квартиру на АДРЕСА_4 , попередньо домовився про зустріч на АДРЕСА_4 з ОСОБА_16 , а 12.04.2020 року у телефонній розмові остаточно домовився на 15.00 год. про зустріч з ОСОБА_16 на АДРЕСА_4 з метою ніби то огляду умов проживання квартири.
		12.04.2020 року ОСОБА_9 , близько 14.20 год., маючи умисел на вчинення розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_8 , на автомобілі під керуванням ОСОБА_9 , марки «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , приїхав з ОСОБА_8 на вулицю Повітряну м. Львова, де ОСОБА_9 припаркував автомобіль біля повороту на вулицю Моторну. ОСОБА_8 попередньо взяв із собою для вчинення обумовлених злочинів ніж із лезом чорного кольору з написом «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належав його знайомому ОСОБА_20 , без дозволу останнього, вийшов з автомобіля та попрямував в сторону будинку АДРЕСА_4 .
		У цей час, ОСОБА_9 постійно залишався у своєму автомобілі, вів спостереження на повороті з АДРЕСА_5 за навколишньою обстановкою, підтримував постійний зв`язок по мобільному телефону із ОСОБА_8 , постійно координував таким чином дії ОСОБА_8 , близько 14.54 год. по мобільному телефону повідомив ОСОБА_8 про прибуття в район місця події потерпілого ОСОБА_16 на автомобілі останнього марки «ХьюндаіСантаФе», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		Надалі ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_9 , на подвір`ї будинку на АДРЕСА_4 зустрівся з ОСОБА_16 , зайшов з останнім до квартири, ОСОБА_17 у цей час залишилась на вулиці біля будинку. ОСОБА_8 , в присутності ОСОБА_16 , оглянув кімнати квартири, переконав потерпілого, що для подальшого тимчасового проживання хоче орендувати одну з кімнат квартири, попросив продиктувати номер банківської картки ОСОБА_16 для здійснення ніби то переказу 13 тисяч гривень за майбутню оренду квартири за перший та останній місяць, незаконно проникнув таким чином у житло, квартиру будинку на АДРЕСА_4 , що належала на праві власності ОСОБА_16 ; відволік таким чином увагу потерпілого ОСОБА_16 , якому у цей момент згідно попередньої домовленості на мобільний телефон здійснив дзвінок ОСОБА_9 , знаходячись з потерпілим у кімнаті, зліва від входу у квартиру, у період часу з 15.06 год. по 15.20 год., здійснив напад на потерпілого ОСОБА_16 , правою рукою зверху вниз наніс удар по потилиці потерпілому, на що останній взявся за голову та встав із крісла, після чого ОСОБА_8 реалізовуючи, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_9 , свій злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), діставши із-за пояса штанів вказаний вище ніж та завдав цим ножем 15 ударів в область грудної клітки, живота, кінцівках потерпілого, чим спричинив ОСОБА_16 , згідно висновку судово-медичного експерта № 351/2020 від 14.05.2020 року, проведеному ЛОБСМЕ множинні проникаючі колото-різані поранення грудної клітки, живота, з пошкодженням легень, навколосерцевої сорочки і серця, дуги аорти, брижі тонкого кишківника, що призвело до гострої крововтрати з обезкровленням організму, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, що є причиною смерті ОСОБА_16 , тобто умисно протиправно позбавив життя потерпілого ОСОБА_16 .
		Згідно висновку судово-медичного експерта № 351/2020 від 14.05.2020 року ОСОБА_8 при цьому спричинив потерпілому ОСОБА_16 наступні тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану рану на передній поверхні грудної клітки зліва, проходить через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини, хрящову ділянку 4-го ребра зліва біля грудинної лінії, з лінійним пошкодженням навколосерцевої сорочки і висхідної ділянки дуги аорти з напрямком спереду до заду, зверху вниз, дещо вправо; дві проникаючі колото-різані рани, розташовані на передній поверхні грудної клітки, які проходять через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини грудної клітки з пошкодженням навколосерцевої сорочки, наскрізними пошкодженнями передніх стінок обох передсердь, з напрямком раневих каналів спереду до заду, зверху вниз, дещо вправо; проникаючу колото-різану рану з висотою розташування на відстані 136 см. від підошвинної поверхні стопи до верхнього її краю; колото-різану рану в проекції передньо-пахвинної лінії; колото-різану рану зліва на боковій поверхні грудної клітки в проекції середньо-пахвинної лінії, що проходять через підшкірно-жирову клітковину, м`язи грудей, міжреберний м`яз на рівні 5-6-го міжребер`я, по нижньому краю 7-го ребра зліва, проникають у ліву плевральну порожнину з пошкодженням передньої та бокової поверхонь нижньої частки лівої легені і закінчуються паренхімі легені з напрямком спереду до заду, зліва направо досередини; шість проникаючих колото-різаних ран, які паралельно розташовані між собою на передній стінці живота зліва є проникаючими, проходять через підшкірно-жирову клітковину, м`язи живота, проникають у черевну порожнину з множинними пошкодженнями брижі кишківника; різану рану, розташовану по зовнішньо - боковій поверхні правої кисті; колоту-різану не проникаючу рану, розташовану на внутрішньо боковій поверхні верхньої третини правого стегна з висотою розташування 68 см від підошвинної поверхні стопи до верхнього краю рани з заглибленням у м`які тканини стегна на довжину біля 3-х см з напрямком раневого каналу зліва направо незначно доверху і до середини; колото-різану не проникаючу рану, розташовану в ділянці правої підколінної ямки, з висотою розташування 50 см від підошвинної поверхні стопи до верхнього краю рани з напрямком раневого каналу справо наліво, з довжиною раневого каналу біля 7 см. Враховуючи характер та особливості поранень у всіх вищевказаних ділянках грудної клітки і живота, а саме: лінійні та дугоподібні форми ран, без дефектів тканин, з рівними гладкими краями, гладкими стінками, з п-подібними та гострокутними кінцями, значне переваження довжин раневих каналів над розмірами шкірних отворів, а також беручи до уваги результати медико-криміналістичної експертизи у відділенні судово-медичної криміналістики клаптя шкіри де було виявлено наскрізне колото-різане ушкодження, можна вважати, що всі виявлені колото-різані поранення на грудях і животі утворилися від неодноразової дії плоского колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який мав одне лезо та обух, являються проникаючими в тавральні та черевну порожнини з ушкодженнями внутрішніх органів (легень, серця, дуги аорти.), згідно судово-гістологічних даних є прижиттєві (крововилив з ділянок ушкоджень- з мінімальними реактивними змінами), утворились незадовго до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя на момент спричинення і перебувають в причинному зв`язку з настанням смерті. Різана рана, розташована по зовнішньо-боковій поверхні правої кисті, утворилися від дії гострої кромки леза клинка ножа. Колото-різані непроникаючі рани на внутрішньо-боковій поверхні верхньої третини правого стегна, в ділянці правої підколінної ямки, утворились від дії гострого колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа, який мав одне лезо та обух, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Після цього, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій спільний з ОСОБА_9 злочинний умисел на розбійний напад на подружжя ОСОБА_19 , після умисного вбивства ОСОБА_16 , близько о 15.20 год. зателефонував зі свого мобільного телефону на мобільний телефон ОСОБА_9 , повідомив останньому про те, що вбив ОСОБА_16 , повідомив, що дружина вбитого ОСОБА_17 чекає на подвір`ї біля будинку, отримав від ОСОБА_9 вказівку на вчинення щодо неї розбійного нападу, доведення запланованого злочину до кінця. Продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_9 , під приводом видуманого виклику до будинку від її чоловіка ОСОБА_16 , заманив ОСОБА_17 до помешкання, де у період часу з 15.20 год. до 15.25 год., знаходячись у кімнаті квартири на АДРЕСА_4 , справа від входу у квартиру, здійснив напад на потерпілу ОСОБА_17 , тримаючи в руці згаданий вище ніж, завдав цим ножем близько шести ударів в область грудної клітки, живота, кінцівках потерпілої, чим спричинив ОСОБА_17 згідно висновку судово-медичного експерта № 350/2020 від 13.05.2020 року, проведеному ЛОБСМЕ, множинні проникаючі колото-різані поранення грудної клітки та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до внутрішньої та зовнішньої кровотечі та гострої крововтрати, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя на момент спричинення, що є причиною смерті ОСОБА_17 , тобто умисно протиправно позбавив життя потерпілу ОСОБА_17 .
		Згідно висновку судово-медичного експерта № 350/2020 від 13.05.2020 року ОСОБА_8 при цьому спричинив потерпілій ОСОБА_17 наступні тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану рану на грудній клітці по передній поверхні справа на рівні третього міжребер`я по білягрудинній лінії з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини третього міжребер`я справа по білягрудинній лінії, перикард, праве передсердя, передньої стінки аорти та легеневої артерії з напрямком спереду до заду, зверху вниз та справа наліво; проникаючу колото-різану рану на грудній клітці справа під правою молочною залозою, на рівні 8 ребра по середньо-ключичній лінії з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини 6-го міжребер`я та 7-го ребра справа по середньо-ключичній лінії, діафрагму, праву долю печінки у верхній частині, діафрагму та нижню частину правої легені з напрямком спереду до заду, дещо зверху вниз та справа наліво; проникаючу колото-різану рану на черевній стінці спереду по серединній лінії, з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, м`які тканини зліва від мечеподібного відростка грудини, ліву долю печінки та проникає через передню стінку в порожнину шлунку з напрямком раневого каналу спереду до заду, дещо зверху вниз та справа наліво; проникаючу колото-різану рану на черевній стінці справа по передньо-пахвовій лінії з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, хрящ 10-го ребра справа, діафрагму, нижній відділ правої долі печінки та через передню стінку шлунку проникає його порожнина з напрямком раневого каналу спереду до заду, справа наліво та дещо зверху вниз; проникаючу колото-різану рану на грудній клітці зліва на рівні восьмого міжребер`я по середньо пахвовій лінії з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину, восьме ребро та м`які тканини восьмого міжребер`я, тканину селезінки біля верхнього полюсу, діафрагму, перикард по задній поверхні та задню стінку лівого шлуночка з напрямком раневого каналу спереду до заду, знизу вверх та зліва направо; проникаючу колото-різану рану на лівій боковій поверхні тулуба по задньо-пахвовій лінії на рівні верхнього краю крила тазової кістки зліва з утворенням раневого каналу, котрий проходить через підшкірно-жирову клітковину та м`які тканини очеревини і проникає в черевну порожнину - вище описані тілесні ушкодження утворилися незадовго до та в момент настання смерті ОСОБА_17 від дії плоского колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, який міг мати лезо та обух (згідно медико-криміналістичної експертизи, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень в момент їх спричинення та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті); а також різані рани на долонній поверхні основної фаланги 1-го пальця лівої китиці, на середній фаланзі 2-го пальця лівої китиці по долонній поверхні, на основній фаланзі 3-го пальця лівої китиці по долонній поверхні та на середній фалангах 4-го і 5-го пальців по долонній поверхні, котрі утворились прижиттєво, від дії гострої ріжучої кромки, колюче-ріжучого чи ріжучого предмета або знаряддя, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Після цього, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_9 , реалізовуючи спільний корисливий мотив із ОСОБА_9 , у приміщенні квартири на АДРЕСА_4 , заволодів майном потерпілого ОСОБА_16 , а саме: мобільним телефоном «Redmi 4 Pro» IMEI: НОМЕР_5 , вартість якого досудовим розслідуванням не встановлено, ключами від автомобіля «HyundaiSantaFe», а також майном потерпілої ОСОБА_17 , а саме: мобільним телефоном «Redmi 6» IMEI: НОМЕР_6 , вартість якого досудовим розслідуванням не встановлено, та в подальшому, вийшовши на подвір`я, використовуючи раніше викрадені ключі, проник в автомобіль «HyundaiSantaFe», номерний знак НОМЕР_2 , на якому прибули потерпілі, що був припаркований на подвір`ї будинку АДРЕСА_4 , звідки викрав грошові кошти в сумі 850 гривень та ключі від помешкання потерпілих, за допомогою яких в подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 цього ж дня 12.04.2020 року у період часу з 18.30 год. по 18.40 год. проникли в квартиру АДРЕСА_6 , звідки викрали майно належне потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а саме грошові кошти в сумі 200 доларів США. (станом на 12.04.2020 року по курсу НБУ становить 5 450 грн.); 700 Євро (станом на 12.04.2020 року по курсу НБУ становить 20 741 грн.); прикраси із біжутерії, ювелірні вироби, монети та два ножі. Згідно висновку товарознавчої експертизи № 16/1/957 від 06.10.2020 року ринкова вартість представлених на дослідження об`єктів, а саме: каблучки гладкої виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 4,99 г.; каблучки декоративної виготовленої зі сплаву на основі золота 585 проби масою 0,83 г.; каблучки декоративної зі вставкою хризопразу масою 0,96 г. виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 3,79 г. загальною масою 4,75 г.; пари сережок виготовлених зі сплаву на основі золота 585 проби загальною масою 2,92 г.; сережки виготовленої зі сплаву на основі золота 585 проби масою 1,22 г.; ланцюжка на шию довжиною 47 см. виготовленого зі сплаву на основі золота 585 проби масою 10,90 г.; підвіски із зображенням скорпіона виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 1,02 г.; ланцюжка на шию довжиною 45 см. виготовленого зі сплаву на основі золота 585 проби масою 3,43 г.; каблучки декоративної зі вставками діамантів загальною масою 0,012 г. виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 6,28 г. загальною масою 6,29 г.; каблучки декоративної зі вставками фіанітів загальною масою 0,1 г. виготовленої зі сплаву на основі золота 585 проби масою 3,37 г. загальною масою 3,47 г.; каблучки декоративної зі вставкою фіаніту масою 0,16 г. виготовленої зі сплаву на основі золота 583 проби масою 2,18 г. загальною масою 2,34 г., станом на 12.04.2020 року, становила 61 652 (шістдесят одна тисяча шістсот п`ятдесят дві грн.) 75 коп.
		Визначити ринкову вартість пари сережок зі вставками скла червоного кольору масою 0,16 г. виготовлених зі сплаву на основі срібла 875 проби масою 0,72 г. загальною масою 0,88 г. не представляється можливим. У подальшому викрадене майно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розділили між собою та розпорядились на власний розсуд.
		Дії ОСОБА_9 , ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України.
		       При апеляційному розгляді справи обвинувачені та їх захисники підтримали подані стороною захисту апеляційні скарги, з наведених у них мотивів, та просили такі задоволити.
		Прокурор і потерпілі заперечили апеляційні скарги сторони захисту, з огляду на безпідставність та необґрунтованість таких, зазначивши про законність, обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного судового рішення.
		Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
		Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		У відповідності до положень ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно вимог ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок суду ухвалений на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом першої інстанції відповідно до ст.94 КПК України в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У вироку суду наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		На переконання колегії суддів місцевий суд правильно встановив фактичні обставини кримінального провадження, навівши такі у вироку, та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях обвинувачених складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України.
		Такі висновки місцевого суду підтверджуються сукупність досліджених та належно оцінених місцевим судом доказів, як наведено в оскаржуваному вироку, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , оглянутими в судовому засіданні в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України відеозаписом додаткового допиту свідка ОСОБА_14 від 15.04.2020р.; електронним рапортом ЄО № 8703 від 13.04.2020р.; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.04.2020р. від ОСОБА_13 ; протоколом обшуку від 13.04.2020р. з додатками, фототаблицею та відеоносієм, який оглянуто у судовому засіданні, проведеного на підставі постанови про проникнення до житла чи іншого володіння особи від 13.04.2023р.; клопотанням про проведення обшуку від 14.04.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2020р.; постановою про визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження від 14.04.2020р.;
		заявою про добровільну видачу ноутбука від 14.04.2020р.; протоколом огляду від 13.04.2023р., проведеного на підставі доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 13.04.2020р. № 4022/38/02-20;протоколом обшуку від 14.04.2020р. з фототаблицею та відеоносієм, який оглянуто у судовому засіданні, проведеного на підставі постанови про проникнення до житла чи іншого володіння особи від 13.04.2023р.; клопотанням про проведення обшуку від 14.04.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2020р.;постановою про визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження від 14.04.2020р.; протоколом огляду предмета, мобільного телефона марки «Samsung» IMEI НОМЕР_7 , IMEI НОМЕР_8 від 14.04.2020р.; протоколом обшуку від 14.04.2020 року з фототаблицею та відеоносієм, який оглянуто у судовому засіданні, проведеного на підставі постанови про проникнення до житла чи іншого володіння особи від 14.04.2023р.; постановою про визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження від 14.04.2020р.; клопотанням про проведення обшуку від 14.04.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2020р.; клопотанням про проведення обшуку від 14.04.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2020р.; протоколом обшуку від 15.04.2020р. з таблицею № 1 та відеоносієм; постановою про визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження від 15.04.2020р.; клопотанням про накладення арешту від 16.04.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 21.04.2020р.; заявою-зізнанням ОСОБА_8 від 14.04.2020р.; протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2020р. та відеоносієм, який оглянуто у судовому засіданні, з підозрюваним ОСОБА_9 за участю захисника ОСОБА_27 ; постановою про визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження від 16.04.2020р.; клопотанням про накладення арешту від 15.04.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 21.04.2020р.; клопотанням про проведення обшуку від 15.04.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 15.04.2020р.; протоколом обшуку від 16.04.2020р. та відеоносієм; аналітичним звітом № 13 від 16.04.2020р. № 1759/14/01; запитом про надання інформації та документальних матеріалів від 13.04.2020р. № 4035/38/02-2020 та відповіддю ТОВ «Споживчий Центр» на запит від 21.04.2020р. № 259; постановами про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 13.04.2020р.;
		протоколами про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 13.04.2020р.;
		постановою про відібрання зразків відбитків рук від 13.04.2020р.; протоколом про отримання зразків для експертизи від 13.04.2020р.; постановами про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 14.04.2020р.; протоколами про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 14.04.2020р.; постановами про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 16.04.2020; протоколами огляду трупів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 14.04.2020р.; клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю від 23.04.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 24.04.2020р.; протоколом тимчасового вилучення майна від 28.09.2020р.; клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю від 29.04.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 04.05.2020р.;протоколом тимчасового вилучення майна від 06.05.2020р.;висновком експерта від 29.05.2020р. № 288 за результатами судової біологічної експертизи; висновком експерта від 29.05.2020р. № 10/3/836 за результатами дактилоскопічної експертизи;висновком експерта від 07.08.2020р. № СЕ/109/12/2-228МГ/20 за результатами молекулярно-генетичної експертизи; висновком експерта від 11.09.2020р. № СЕ/109/12/2-234МГ/20 за результатами молекулярно-генетичної експертизи;висновком експерта від 12.08.2020р. № СЕ/109/12/2-231МГ/20 за результатами молекулярно-генетичної експертизи; висновком експерта від 30.09.2020р. № СЕ/109/12/2-232МГ/20 за результатами молекулярно-генетичної експертизи;висновком експерта від 13.08.2020р. № СЕ/109/12/2-229МГ/20 за результатами молекулярно-генетичної експертизи; висновком експерта від 20.08.2020р. № СЕ/109/12/2-226МГ/20 за результатами молекулярно-генетичної експертизи;
		висновком експерта від 28.08.2020р. № СЕ/109/12/2-248МГ/20 за результатами молекулярно-генетичної експертизи; заявами від 07.05.2020р. про долучення до матеріалів даного кримінального провадження відеозаписів з камер відеоспостереження; аналітичним звітом від 20.04.2020р. № 2261/14/01;ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 24.04.2023р. про тимчасовий доступ до речей та документів, протоколом тимчасового вилучення майна від 22.05.2020р. та дорученням про проведення слідчих розшукових дій від 09.06.2020р.№ 1340 з відеоносіями; висновком судово-психіатричної експертизи експерта № 81 від 15.07.2020р., згідно якої ОСОБА_8 під час інкримінованих йому подій хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовими та іншими хворобливими розладами психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; протоколом пред`явлення особи для впізнання від 28.05.2020р. з фототаблицею та протоколом пред`явлення речей для впізнання від 28.05.2020р. за участю свідка ОСОБА_24 ; висновком експерта № 351/2020 від 14.05.2020р. щодо причин смерті 
		ОСОБА_16 ; висновком експерта № 350/2020 від 13.05.2020р. щодо причин смерті ОСОБА_17 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 від 05.06.2020р. та додатком до нього (в частині впізнання предметів); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.06.2020р. та додатком до нього (в частині впізнання предметів); постановами про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 15.06.2020р., 16.06.2020р., дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій, протоколом отримання зразків для експертизи від 16.06.2020р., постановою про призначення судової імунологічної експертизи від 16.06.2020р., висновком експерта від 16.06.2020р. № 856/2020-ім, висновком експерта від 16.06.2020р. № 857/2020-ім, протоколом про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 16.06.2020р.; висновком експерта від 14.08.2020р.; клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю від 15.06.2020р. та ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 18.06.2020р., протоколом тимчасового вилученого майна від 13.07.2020р., дорученням про проведення слідчих дій від 10.08.2020р., відеоносій; актом експертизи № 6 від 18.08.2020р.;
		висновком експерта від 25.09.2020р. № СЕ-19-20/27524-ГМ;висновком судово-психіатричної експертизи експерта № 414 від 10.09.2020р., згідно якої ОСОБА_9 під час інкримінованих йому подій хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовими та іншими хворобливими розладами психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; висновком експерта від 06.10.2020р. № 10/5/1356; висновком експерта від 06.10.2020р. № 10/1/1-385; висновком експерта від 06.10.2020р. № 16/1/957.
		Ухвалюючи оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд першої інстанції, покликавшись на безпосередньо досліджені докази, відповідно до ст. 94 КПК України всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, та дійшов до правильного висновку про доведеність вини обвинувачених  ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України, належним чином обґрунтувавши свої висновки.
		На переконання колегії суддів судовий розгляд даного кримінального провадження місцевим судом проведено повно та із чітким дотриманням вимог кримінального процесуального кодексу.
		Щодо доводів апеляційної скарги, що оголошена ОСОБА_9 уточнена підозра та його обвинувачення за п.п.1,6,12 ч.2 ст. 115 КК України є незаконними, то колегія суддів, виходить з наступного.
		Пунктами 4 і 5 ч. 5 ст. 214 КПК визначено, що до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
		Оскільки відомості до ЄРДР вносять до здійснення досудового розслідування, очевидно, що слідчий (дізнавач, прокурор), зазначає відомості щодо короткого викладу обставин і попередньої кваліфікації, виходячи із інформації, якою володіє на момент реєстрації.
		Лише в ході розслідування, коли орган досудового розслідування встановить обставини визначені у ст. 91 КПК, стане зрозуміло, чи була попередня кваліфікація, яку внесено до ЄРДР і короткий виклад обставин, відповідними вчиненому діянню, або внесено припущення, яке не було підтверджено, і діяння має іншу кваліфікацію.
		При цьому як обсяг відомостей, так і правова кваліфікація вчиненого діяння, можуть змінюватися упродовж всього розслідування. Адже, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку). 
		У разі наявності підстав, що зумовлюють зміну кваліфікації на стадії після повідомлення про підозру (заміна раніше повідомленої підозри або підстави для повідомлення нової), згідно зі ст. 279 КПК слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені ст. 278 цього Кодексу.
		Внесення до ЄРДР відомостей саме стосовно конкретної особи чинний КПК України не передбачає. Як наслідок, в ЄРДР відсутня технічна можливість вносити відомості про вчинення злочину якоюсь конкретною особою злочинця, тобто стосовно особи. Натомість, з дотриманням положень ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості саме про вчинення певного злочину, тобто за фактом його скоєння і тільки після цього можна внести дані про конкретну особу чи осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину. Наведене відповідає вимогам ст. 276 КПК України щодо повідомлення про підозру
		Як слідує з матеріалів кримінального провадження 13.04.2020 до ЄРДР було внесено відомості за № 12020140060000910 про скоєння вбивства ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , тобто за фактом вчинення злочину, з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України (Т. 4 а.с. 204).
		14.04.2020 було внесено відомості № 12020140060000910 за ч. 4 ст. 187 КК України, де зазначено, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12020140060000908 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України встановлено, що ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб вчинив напад з метою заволодіння чужим майном. Цього ж дня, 14.04.2020 вказані 2 кримінальні провадження про вчинення умисного вбивства та про скоєння розбійного нападу було об`єднано в одне провадження (Т. 4 а.с. 206-207). 
		Відтак, відомості про вчинення умисного вбивства, за ст. 115 КК України, а також про скоєння розбійного нападу, за ст. 187 КК України окремо, 13.04.2020 і 14.04.2020 було внесено до ЄРДР та в подальшому об`єднано у одне провадження (Т. 4 а.с. 206-207). 
		06.10.2020 року ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 15.04.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України на п.п.1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України в присутності захисника. 
		Зміни до ЄРДР № за 12020140060000908 від 13.04.2020 року були внесені 08.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України, де зазначено прізвища осіб, яким повідомлено про підозру, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_8 Змінені підозри вручені підозрюваним в присутності захисників.
		Відтак, на переконання колегії суддів доводи захисника в тій частині є безпідставними та необґрунтованими.
		Щодо доводів сторони захисту, що протокол обшуку автомобіля ОСОБА_9 від 15.04.2020 та похідна від нього постанова про визнання речовими доказами речей, вилучених під час обшуку автомобіля не можуть вважатися належними доказами у значенні ст.85 КПК України, то такі є безпідставними виходячи з наступного.
		Не вбачається релевантною спірним у цьому провадженні правовідносинам наведена захисником позиція Верховного Суду у постанові № 754/2553/18 від 10.10.2023,  оскільки у цьому кримінальному провадженні мова йде про відбиток пальця засудженого, який було залишено на пляшці з написом « Моршинська ». Суд встановив, що автомобіль було двічі обшукано, однак під час першого обшуку жодних пляшок не виявлено. В інший день цей же автомобіль було повторно обшукано і виявлено там пляшку, якої перед цим не було. З огляду на це Верховний Суд визнав недоведеним належність виявленого на пляшці відбитку пальця до подій, які становлять предмет злочину, а протокол обшуку визнав неналежним доказом.
		Однак, у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обшук автомобіля проводився тільки 1 раз, в ході якого було виявлено та вилучено золоті кільця в кількості 6 штук, золоті сережки в кількості 5 штук, золоті браслети в кількості 2 штуки, золота підвіска в кількості 1 штука, мобільний телефон марки «Samsung DUOS», сірого кольору, сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар», фіскальні чеки в кількості 2 штуки, банки з під напою «Red Bull» в кількості 2 штуки, прозора пляшка ємкістю 2 літри, кофта червоного кольору, штани синього кольору з полосами білого кольору, ніж металевий розкладний, телескопічна палка, кросівки сірого кольору, мобільний телефон марки «Meizu» чорного кольору, автомобіль марки «BMW-530», д.н.з.  НОМЕР_9 , синього кольору та ключі до нього в кількості 1 штука, технічний паспорт на зазначений автомобіль серії KP/ AAC №1171579  та серія DR/BAL № 2050727(т. 2 а.с. 4-16).
		Наведене узгоджується з протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2020 з підозрюваним  ОСОБА_9  за участю захисника ОСОБА_27 ,в ході якого ОСОБА_9 показав, як у квартирі за місцем проживання потерпілих вони знайшли та забрали золоті вироби, готівку, біжутерію, тощо (Т. 2 а.с. 23-29).
		Крім того,за місцем вбивства потерпілих, у їхньому автомобілі і за місцем їх проживання на час проведення обшуку уже не було згаданих золотих виробів. Наведене узгоджується з протоколами обшуку від 13.04.2020 і від 16.04.2020, а також з постановою про визнання речовими доказами та долучення до матеріалів кримінального провадження від 14.04.2020(Т. 1 а.с. 7-127, 135, 136, Т. 2 а.с. 42-48).
		Відтак, у розпорядженні працівників поліції не було і не могло бути майна потерпілих, яке було знайдено у автомобілі ОСОБА_9 .
		Окрім того слід зазначити, що твердження захисника про доступ працівників поліції до автомобіля ОСОБА_9 ще перед проведенням обшуку не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
		Вказане стосується і аргументу адвоката про фальсифікацію протоколу обшуку автомобіля через пропозицію видати відшукувані речі вже при завершенні обшуку, що не узгоджується зі змістом самого протоколу обшуку (Т. 2 а.с. 5). 
		Крім того, вказане твердження адвоката у жодний спосіб не впливає на зміст чи результати проведеної слідчої дії, не спростовує факту виявлення та вилучення з автомобіля ОСОБА_9 золотих виробів потерпілих, не свідчить про незаконність обшуку чи про будь-яке порушення прав і свобод ОСОБА_9 та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке в силу ч. 1 ст. 412 КПК України могло б мати наслідком незаконність слідчої дії в цілому.
		Більше того, обшук автомобіля проводився у присутності ОСОБА_29 , ОСОБА_9 ,спеціалістів ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ,понятих ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , однак ніхто з них не висловлював і не подавав будь-яких пропозицій чи зауважень при проведенні обшуку (Т. 2 а.с. 10).
		Отже, протокол обшуку автомобіля ОСОБА_9 від 15.04.2020 є належним доказом, у розумінні ст. 85 КК України. Наведене стосується і похідної від нього постанови про визнання речовими доказами речей, вилучених під час обшуку цього автомобіля.
		Крім того, як на підставу для скасування судового рішення, у доповненні до апеляційної скарги захисник вказують про те, що: протокол проведення 16.04.2020 слідчого експерименту з ОСОБА_9 є тільки повторним допитом і повним повторенням тексту протоколу допиту ОСОБА_9 , як підозрюваного, без відтворення обстановки і обставин подій; допит ОСОБА_9 як підозрюваного проведено без адвоката; мав місце ексцес виконавця при вчиненні ОСОБА_8 вбивства; пізнавальні показання отримано через застосування насильства; неправильно встановлено час вчинення злочину та аналіз інформації операторів мобільного зв`язку, протокол тимчасового вилучення майна від 22.05.2020 і доручення на проведення слідчих (розшукових) дій від 09.06.2020 з відеоносіями є неналежними доказами. 
		Наведені доводи сторони захисту, на переконання колегії суддів, не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Так, протокол допиту підозрюваного не є доказом винуватості, у розумінні ст. 84 КПК України. Відтак, районний суд не досліджував текст чи зміст письмових показань ОСОБА_9 , які вказано у протоколі допиту підозрюваного та відповідно не посилався на них як на доказ при внесенні вироку.
		Крім того, доводи захисту про застосування працівниками поліції недозволених методів досудового розслідування було перевірено Територіальним управлінням ДБР, в ході чого не виявлено в діях працівників Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. Відтак, постановою старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові від 19.11.2021 закрито кримінальне провадження № 62020140000000696 від 23.06.2020 за ч. 2 ст. 365 КК України (Т. 4 а.с. 113-119). 
		З дослідженого районним судом протоколу слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_9 від 16.04.2020 та відеозапису слідчої дії, проведеної за участі його захисника ОСОБА_27 вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 разом готували вбивство потерпілих і подальше заволодіння їхнім майном (Т. 2 а.с. 23-29).
		Так, ОСОБА_9 розробив план, координував вчинення злочину, надав ОСОБА_8 необхідну інформацію, автомобілем доставив його до місця скоєння вбивства, а ОСОБА_8 безпосередньо виконував об`єктивну сторону цього кримінального правопорушення. В подальшому ОСОБА_8 і ОСОБА_9 разом піднялись до квартири за місцем проживання потерпілих.
		В ході проведення слідчої дії ОСОБА_9 безпосередньо відтворив обставини скоєння злочинів, показував місця їх вчинення, місце схову речових доказів, маршрут їхнього пересування, а також конкретні дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , пов`язані з вчиненням ними злочинів. 
		З протоколу також вбачається, що слідчий експеримент з ОСОБА_9 проводився почергово, за 7-ма різними адресами, які він повідомляв.
		Відтак, протокол проведення з ОСОБА_9 слідчого експерименту містись численні ознаки відтворення, підозрюваний показував різні місця, де вчинялись підготовчі дії до злочину, безпосереднє їх скоєння та подальші дії і маршрут зловмисників після вчинення кримінальних правопорушень. 
		Таким чином, вказаний протокол проведення слідчого експерименту не є повторним допитом підозрюваного ОСОБА_9 , як помилково вважає адвокат.
		Окрім того, слід зазначити, що слідчий експеримент проводився з участю захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_27 ..
		При цьому ні ОСОБА_9 , а ні його адвокат не висловлювали жодних зауважень під час проведення 16.04.2020 слідчого експерименту, його результатів чи порядку здійснення слідчої дії (т. 2 а.с. 23-29).
		Також, з аналізу протоколу цієї слідчої дії і відеозапису її проведення слідує, що скоєння розбою у період з 18:30 год. до 18:40 год. не накладається в часі на вчинення обвинуваченими будь-яких інших дій, які б унеможливлювали вчинення ними розбою саме у вказаний час.
		Щодо інформації операторів мобільного зв`язку, то вона у повній мірі відповідає вимогам ст. 85 КПК України, оскільки прямо підтверджує існування обставин, які згідно з ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні і мають значення для кримінального провадження. Телефонні дзвінки ОСОБА_8 до ОСОБА_9 у період з 15:06 год. до 15:20 год., тобто перед початком вчинення вбивства та після його скоєння, а також зміст розмов кожного з цих телефонних дзвінків свідчать про узгодженість дій обвинувачених щодо скоєння вбивства, намагання ОСОБА_9 допомогти ОСОБА_8 несподівано напасти на потерпілого шляхом відволікання його уваги телефонним дзвінком, доповіданням ОСОБА_8 про окремі етапи скоєння вбивства кожного з потерпілих, координацію ОСОБА_9 дій ОСОБА_8 , а також надання йому рекомендацій і вказівок щодо подальших дій. Наведене узгоджується з протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_9 від 16.04.2020 та відеозаписом цієї слідчої дії (Т. 2 а.с. 23-29), з аналітичним звітом № 13 щодо руху транспортного засобу ОСОБА_9 (Т. 2 а.с. 50-102) та з аналітичним звітом № 24 щодо записів з камер відеоспостереження за місцем вбивства потерпілих і самими відеозаписами (т 4 а.с. 93-115).
		Отже, інформація операторів мобільного зв`язку є належним доказом, у розумінні ст. 85 КК України. Наведене стосується і похідних від неї протоколу тимчасового вилучення майна від 22.05.2020 та доручення на проведення слідчих (розшукових) дій від 09.06.2020 з відеоносіями.
		Щодо доводів захисника, що місцевий суд не викликав для допиту свідка ОСОБА_14 , а ухвалу про її привід не виконано, бо у рапорті вказано про іншого свідка чоловічої статі, то слід зазначити наступне.
		За правилами ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується тією стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик, а суд тільки сприяє сторонам у забезпеченні явки свідка шляхом здійснення судового виклику.
		Відтак, оскільки клопотання про виклик свідка ОСОБА_14 заявлено стороною захисту, то виходячи з положень ч. 2 ст. 327 КПК України саме на сторону захисту покладено обов`язок забезпечити прибуття в суд заявленого ними свідка. 
		Разом з тим, ухвалами Залізничного районного суду м. Львова від 11.10.2021 та 18.11.2021 оголошено здійснити привід свідка ОСОБА_14 .
		З рапорту від 09.11.2021 вбачається, що дільничним офіцером поліції здійснено вихід за адресою місця проживання свідка ОСОБА_14 , яку вказано в ухвалі суду про привід, однак дверей будинку ніхто не відчинив (т. 2 а.с. 218). 
		Враховуючи наведене, формулювання у рапорті по батькові свідка « ОСОБА_34 » замість « ОСОБА_35 » не свідчить про невжиття заходів до виявлення і приводу саме свідка ОСОБА_14 . Разом з тим, оскільки дверей будинку ніхто так і не відчинив, то формулювання у рапорті по батькові свідка ніяк не вплинуло на результати виконання приводу.
		У рапорті також зазначено, що прибудинкова територія за вказаною районним судом адресою заросла бур`яном, сусіди відсутні, а сам будинок перебуває у занедбаному стані (т. 2 а.с. 218). 
		Окрім того слід зазначити, що у судовому засіданні 11.10.2021 ОСОБА_9 заперечував проти застосування приводу до цього ж свідка ОСОБА_14 , а обвинувачений ОСОБА_8 поклався на думку суду (Т. 2 а.с. 186, 187). 
		       Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доповнення і зміни до апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 не містять правових підстав для скасування оскаржуваного вироку суду, а отже такі визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
		Згідно поданої апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , неповноту судового розгляду остання фактично мотивує тим, що під час судового розгляду не було встановлено чи міг обвинувачений ОСОБА_8 перебувати в неосудному або обмежено осудному стані, оскільки місцевий суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 судової психіатричної експертизи, незважаючи на те, що останній, даючи показання у судовому засіданні місцевого суду неодноразово вказував на те, що не пам`ятає частину подій.
		Перевіривши такі твердження захисника, колегія суддів встановила, що захисник  ОСОБА_6  подала до суду першої інстанції клопотання про призначення щодо ОСОБА_8  судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої слід поставити такі питання: який загальний психічний стан ОСОБА_8 .?чи страждав ОСОБА_8 під час вчинення кримінального правопорушення будь-якими психічними захворюваннями, якщо так, то якими саме, чи проявлялись в нього тимчасовий розлад психічної діяльності під час вчинення кримінального правопорушення? чи міг під час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 усвідомлювати свої дії та керувати ними?чи страждає ОСОБА_8 будь-якими психічними захворюваннями на даний час, якщо так, то якими саме, з якого часу і чи є вони тимчасовими і такими, що позбавляють його на даний час здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними? чи потребує ОСОБА_8 застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме? (т. 5 а.с. 192).
		При цьому, зазначене клопотання мотивовано тим, що в ході проведення розслідування не було встановлено чи ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, під час вчинення суспільно небезпечного діяння міг перебувати в неосудному або обмежено осудному стані.
		Ухвалою суду першої інстанції від 04.12.2023р. у задоволенні вказаного клопотання сторони захисту було відмовлено, оскільки у даному кримінальному провадженні вже було проведено судово-психіатричну експертизу, зокрема, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , висновок якої міститься у матеріалах кримінального провадження, такий був досліджений місцевим судом у судовому засіданні та врахований при ухваленні оскаржуваного вироку (т.5 а.с. 247-248).
		З таким рішенням погоджується і колегія суддів, оскільки згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 81 від 15.07.2020р. ОСОБА_8 під час інкримінованих йому подій хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовими та іншими хворобливими розладами психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На час проведення експертизи ОСОБА_8 психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За психічним станом ОСОБА_8 застосування примусових заходів не потребує (т. 4 матеріалів кримінального провадження а.с. 127-130).
		Будь яких інших клопотань щодо визначення стану ОСОБА_8 сторона захисту не подавала.
		Більше того, у матеріалах справи відсутні жодні відомості, які б ставили під сумнів встановлений експертизою психічний стан обвинуваченого ОСОБА_8 , а той факт що під час дачі показань у судовому засіданні місцевого суду обвинувачений ОСОБА_8 не повідомив усіх обставин вчинення злочинів, покликавшись, що він не пам`ятає деякі моменти, у даному випадку, не може свідчити про існування сумнівів у його осудності.
		Водночас, згідно врахованих місцевим судом даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , останній не перебуває на обліку ні у лікаря психіатра, ні у лікаря нарколога.
		Матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б викликали сумнів в осудності обвинуваченого ОСОБА_8 , не представлено таких даних і при апеляційному розгляді справи.
		Щодо посилання захисника в апеляційній скарзі, що до ОСОБА_8 під час проведення слідчих дій застосовувались недозволені методи слідство, то для перевірки вказаних доводів 18.07.2024 було внесено відомості до ЄРДР за № 42024142080000082 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
		За результатами перевірки доводів ОСОБА_8 про застосування до нього працівниками поліції недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, орган ДБР встановив відсутність в діях працівників поліції складу кримінального правопорушення. Відтак, постановою від 13.09.2024 було прийнято рішення про закриття кримінального провадження за даним фактом, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Перевіривши апеляційні доводи сторони захисту щодо призначеного обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання, колегія суддів враховує наступне.
		В силу вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.  Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
		Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання у цілому.
		На переконання колегії суддів призначене місцевим судом як обвинуваченому ОСОБА_8 , так і обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України,відповідає вимога ст.ст. 50, 65 КК України.
		Так, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8  покарання, місцевим судом у повній мірі враховано, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, якікласифікуються, як особливо тяжкі, пов`язані із посяганням на життя потерпілих, що згідно Конституції України є найвищою соціальною цінністю, конкретні обставини кримінального провадження, наслідки вчиненого у вигляді загибелі двох людей, які не створювали для нього ніякої небезпеки, не чинили щодо нього протиправних дій, поведінку обвинуваченого до, в момент та після вчинення злочинів, зокрема, ретельна підготовка, кількість нанесених тілесних ушкоджень, приховування слідів, дані про особу винного, який раніше не судимий,вину визнав частково, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, характеризується позитивно, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, а також наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину щодо осіб похилого віку.
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 вказує, що місцевий суд при призначенні ОСОБА_8 покарання не врахував обставин, які пом`якшують покарання, зокрема те, що він сприяв розкриттю злочину.
		Водночас, колегія суддів визнає такі доводи захисника неспроможними, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні дані про те, що обвинувачений вчинив будь-які активні дії, спрямовані на допомогу правоохоронним органам та суду у встановленні обставин даної справи.
		Згідно даних обвинувального акта під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не було встановлено жодної обставини, яка пом`якшує покарання. Не було встановлено таких обставин і під час судового розгляду у суді першої інстанції.
		При цьому, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково.
		Також слід враховувати посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 , який після скоєння вбивства залишив потерпілих на місці події, не вжив жодних заходів для надання їм медичної допомоги, а поїхав за місцем проживання потерпілих з метою заволодіння їх майном.
		Отже, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи відсутні данні, які б свідчили про наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 будь-яких обставин, які пом`якшують покарання.
		Урахувавши наведені обставини у сукупності, колегія суддів визнає правильним та обґрунтованим висновок місцевого суду про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у межах санкцій інкримінованих йому злочинів, а саме: за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 15 років позбавлення волі; за п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі, та призначення йому остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, оскільки встановлені місцевим судом обставини підтверджують висновок місцевого суду, що обвинувачений ОСОБА_8 являє собою високу небезпеку для суспільства.
		Щодо призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_9 колегія суддів встановила наступне.
		Так, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9  покарання, місцевим судом у повній мірі враховано, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, які класифікуються, як особливо тяжкі, пов`язані із посяганням на життя потерпілих, що згідно Конституції України є найвищою соціальною цінністю, конкретні обставини кримінального провадження, наслідки вчиненого у вигляді загибелі двох людей, які не створювали для нього ніякої небезпеки, не чинили щодо нього протиправних дій, поведінку обвинуваченого до, в момент та після вчинення злочинів, зокрема, організація, ретельна підготовка, приховування слідів, дані про особу винного, який раніше не судимий,вину не визнав, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, характеризується позитивно, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, а також наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення злочину щодо осіб похилого віку.
		Колегія суддів не приймає до уваги апеляційні доводи захисника ОСОБА_7 про те, що перебування обвинуваченого певний час у слідчому ізоляторі вплинуло на його свідомість та відношення до вчиненого, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненому не визнав, не розкаявся, не висловив жаль за скоєне, жодним чином не сприяв слідству у розкритті злочинів.
		Урахувавши наведені обставини у сукупності, колегія суддів визнає правильним та обґрунтованим висновок місцевого суду про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_9  покарання у межах санкцій інкримінованих йому злочинів, а саме: за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 15 років позбавлення волі; за п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі, та призначення йому остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, оскільки встановлені місцевим судом обставини підтверджують висновок місцевого суду, що обвинувачений  ОСОБА_9  являє собою високу  небезпеку для суспільства.
		При цьому, колегія суддів враховує, що встановлені місцевим судом обставини вчинених обвинуваченими злочинів безперечно свідчать про байдуже ставлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до життя інших людей та вказують на відсутність у них відчуття цінності такого. 
		Наведене вище у сукупності із відсутністю в обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 жодного прояву каяття у вчинених ними діяннях свідчить про небажання обвинувачених стати на шлях виправлення, стійку злочинну поведінку, їх суспільну небезпечність і, як наслідок, нехтування загальнолюдськими цінностями, зокрема, життям людини.
		За наведених обставин, висновок місцевого суду про неможливість призначення як обвинуваченому ОСОБА_8 , так і обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на певний строк є правильним, оскільки у даному випадку будь-який інший вид покарання, окрім довічного позбавлення волі, не забезпечить мету покарання у виді виправлення обвинувачених та запобігання вчинення нових злочинів.
		Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання у виді довічного позбавлення волі справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.
		На думку колегії суддів, такі висновки місцевого суд, з урахуванням обставин цього кримінального провадження, відповідають принципам законності, індивідуалізації та справедливості призначення покарання.
		Висновки місцевого суду, викладені у вироку, щодо призначеного обвинуваченим покарання належним чином вмотивовані.
		Переконливих доводів про необхідність призначення як обвинуваченому ОСОБА_8 , так і обвинуваченому ОСОБА_9 менш суворого покарання в апеляційних скаргах не наведено, у зв`язку з чим не вбачається підстав, вважати, що призначене обвинуваченим покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особам засуджених.
		Крім того, за наслідками апеляційного перегляду істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
		Керуючись ст.ст. 376,404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 08 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без змін.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою, в цей же строк з дня отримання копії ухвали.
		 
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...