Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 553/2648/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2024. Зареєстровано: 02.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/553/1231/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170420002369

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 553/2648/23 
		Провадження № 1-кп/553/1231/2023 
		В И Р О К 
		Іменем України
		 
		02.10.2024м. Полтава
		Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
		 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170420002369 від 30.08.2023 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кротенки Полтавського району Полтавської області, є громадянином України, має повну середню освіту, працює інкасатором-водієм, охоронцем в АТ КБ "Приватбанк", не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України,
		 
		сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
		 
		прокурор  ОСОБА_4 ,
		обвинувачений  ОСОБА_3 ,
		захисник  адвокат ОСОБА_5 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		30.08.2023, о 07:06 год, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Героїв Крут в м. Полтаві (другорядна дорога), в напрямку вул. Панянка, та під`їжджаючи до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг з головною дорогою вул. Шолом-Алейхема, повністю зупинився. В подальшому, ОСОБА_3 , керуючи вказаним автомобілем, перед виїздом на перехрестя, не переконався в безпечності виконуваного ним маневру, розпочав рух вперед, не надав дорогу велосипедисту ОСОБА_6 , який рухався по головній дорозі по вул. Шолом-Алейхема в напрямку вул. Великорогізнянська, виїхав на його смугу для руху, чим створив небезпеку для руху велосипедиста та допустив з ним зіткнення.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, велосипедист ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого багатоскалкового гвинтоподібного перелому проксимального метадіафізу правої великогомілкової кістки зі зміщенням, закритого гвинтоподібного перелому верхньої третини діафізу правої малогомілкової кістки зі зміщенням ; рваної рани м`яких тканин виличної ділянки зліва та садна шкіри ділянки лівого плечового суглобу, які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.
		За вищевказаних обставин, причиною дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм автомобіля Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , вимог п. п. 10.1, 16.11, 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
		10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
		16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
		2.1 розділу 33 "Дати дорогу". Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою.
		Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням ДТП, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п. п. 10.1, 16.11, 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.Зазначеними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
		Від потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, вказав, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має, матеріальна та моральна шкода відшкодована, просить суворо його не карати.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнав у повному обсязі, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення так, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорює правову кваліфікацію вчиненого злочину.
		Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання про те, що 30.08.2023, о 07:00 год він, керуючи автомобілем Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Героїв Крут в напрямку вул. Панянка, та під`їжджаючи до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг з вул. Шолом-Алейхема, спочатку зупинився, потім почав рух, однак не помітив велосипедиста та скоїв наїзд. Після ДТП викликати швидку та поліцію. Потерпілому він одразу надавав допомогу, відшкодував повністю матеріальну та моральну шкоду. У вчиненому щиро кається, просить сурово не карати.
		З показань обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що вину у вчиненому злочині він визнає повністю.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Враховуючи той факт, що обвинувачений визнав свою вину у повному обсязі та не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст вказаних фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.
		З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
		Таким чином, суд доходить висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
		Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, не одружений, офіційно працевлаштований, працює інкасатором-водієм, охоронцем в АТ КБ "Приватбанк", за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання.
		Судом також враховується висновок органу пробації, який міститься у досудовій доповіді від 15.04.2024.
		Обставинами, які відповідно до частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставин, які відповідно до частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
		Відповідно до положень статті 50 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		Водночас, згідно із частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
		Згідно з частиною 2 статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким умисним злочином, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу винного, відсутність претензій з боку потерпілого, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції частини 2 статті 286 Кримінального кодексу, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
		На підставі статті 75 Кримінального кодексу України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
		Підстав для призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу із застосуванням положень статті 69 Кримінального кодексу України, про що було зазначено захисником на стадії судових дебатів, суд не вбачає. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Питання про долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, підлягають скасуванню відповідно до частини 4 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України.
		Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно статті 124 Кримінального процесуального кодексу України.
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався і підстав для обрання не вбачається.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України,
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.
		Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речовий доказ - автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на спеціальному майданчику ГУНП в Полтавській області (с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, вул. Кременчуцька, 2В), після набрання вироком законної сили повернути власнику.
		Скасувати арешт на майно: автомобіль Hyundai Tucson, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 04.09.2023.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової інженерно транспортної експертизи (висновок № СЕ-19/117-23/13535-ІТ від 21.09.2023) у розмірі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн. 00 к.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
		Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...