Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/6486/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2024. Зареєстровано: 03.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2024.

Номер судового провадження: 2/334/191/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 25.09.2024
		Справа № 334/6486/23
		Провадження № 2/334/191/24
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       25 вересня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
		головуючого судді                Філіпової І. М.,
		за участю секретаря                Мандик М. О., 
		позивача                         ОСОБА_1 , 
		представника позивача         ОСОБА_2 ,
		представника відповідача         Дем`янова І. Ю. , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій незаконними, стягнення коштів, стягнення моральної шкоди, 
		ВСТАНОВИВ :
		       02.08.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до АТ «Ощадбанк» та просить визнати дії відповідача незаконними про проведення операцій з зняття коштів з рахунку ОСОБА_1 в сумі 29 000,00 грн та 8175,00 грн, номер рахунку IBAN№ НОМЕР_1 , а саме: 
		- операція від 04.06.2023 року 16:53 год. переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 87603430010001 в сумі 29 000,00 грн;
		- операція від 04.06.2023 року 16:54 год. переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 87603430010001 в сумі 8175,00 грн;
		       Також позивач просить стягнути з банку суму в розмірі 37175,00 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., судові витрати понесені відповідачем.
		       20.09.2023 року позивачем було подано уточнену позовну заяву, в якій позивач уточнив позивні вимоги в частині номеру рахунку, з якого були незаконно списані кошти - IBAN№ НОМЕР_2 .
		       В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначив, що 05.01.2022 року він заповнив заяву про приєднання №1187123/091017 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного (пенсійного) рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної кати).
		В п. 3.4.3 вказаного договору клієнт відмовився від будь-якого інформування його про стан рахунку за номером телефону, оскільки не користується банківськими додатками та надає перевагу в користування банківським и послугами у відділеннях банку.
		Також, позивачем з метою оформлення кредитної карти було укладено кредитний договір з АТ «Ощадбанк» та відкрито рахунок IBAN№ НОМЕР_2 . 
		04.06.2023 року на телефон позивача почали надходити дзвінки від особи, яка представилася працівником АТ «Ощадбанк» в яких представник банку в цілях безпеки просив надати одноразовий пароль від мобільного додатку. Позивач проігнорував вказаний дзвінок та не розповсюджував пароль будь-яким третім особам. 
		04.06.2023 року о 16.53 год. невстановленою особою, діючи умисно з корисливих мотивів було здійснено переказ грошових коштів у сумі 29000,00 грн та 8175,00 грн з банківського рахунку позивача.
		Позивач жодних переказів не робив, згоди на здійснення такої операції не надавав. В той же день позивав звернувся з заявою до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.
		Позивач вважає, що відносно його телефоної сім-карти було створено дублікат на який також прийшов аналогічний дзвінок від системи банку та шахраї могли отримати доступ до банківського онлайн кабінету. В той же час, ОСОБА_1 підписуючи договір з банком не надав жодної згоди щодо відновлення паролю для входу до додатку банку через телефон, а тому вказані дії банку є незаконними, оскільки банк повинен пересвідчитись в належній безпеці своїх додатків. В мобільному додатку Ощадбанк - онлайн достатньо мати лише доступ до телефонного номеру, щоб отримати повний доступ до карти та коштів. 
		Одразу після того, як позивач дізнався про списання коштів з його рахунку, він звернувся до відділення банку щодо анулювання вказаних операцій, які ним здійснення не були. 08.06.2023 року ОСОБА_1 заповнив заяву клієнта, в якій вказав про шахрайську операцію з його особовим рахунком. 
		Банк окрім здійснення розрахунково - касового обслуговування клієнта, також виконує функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи. Згідно ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку. 
		Щодо моральної шкоди, то позивач вказує, що позивач був змушений звертатися до відділень банку, де його не вислухали та фактично переклали на нього відповідальність за незаконне списання коштів з рахунку. Позивач був змушений звертатися до органів поліції та за правовою допомогою, що вплинуло на його психічний стан. Позивач відчуває моральні страждання через те, що не знає як повертати кошти банку, які він фактично не отримував. Представники банка у свою чергу здійснюють дзвінки та попереджають позивача про нарахування відсотків та штрафних санкцій по кредиту. Свої душевні страждання позивач оцінює у розмірі 10 000,00 грн.
		Також, позивач просить стягнути на його користь судові витрати на правову допомогу.
		05.10.2024 року представником відповідача подано відзив на уточнену позовну заяву, в якому просить відмовити у позовних вимогах у повному обсязі. 
		Відповідач вказує, що 26.03.2019 року позивач відповідно до заяви №1187123/091017 приєднався до договору комплексного обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу, йому було відкрито рахунок IBAN№ НОМЕР_2 та видану платіжну карту № НОМЕР_3 .
		Згідно п. 3.1 підписаної заяви про приєднання, шляхом підписання зазначеної заяви клієнт беззастережно приєднується до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка діяла на день підписання заяви на приєднання, яка розміщена на інтернет - сторінці банку www.oshadbank.ua та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку. Вказаний договір в редакції на дату проведення спірних операцій 04.06.2023 року є публічно доступним на інтернет - сторінці банку. 
		Відповідно до п. 4.1 заяви позивач погодився, що заява про приєднання та додатки до договору складають єдиний документ - договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, позивач підтвердив ознайомлення та погодження із Правилами користування карткою, що є додатком 3 до договору. 
		Згідно п. 2.2 заяв позивач в якості контактної інформації зазначив номер мобільного телефону НОМЕР_4 . Пунктом 3.3.2 заяви визначено прохання позивача підключити платіжну картку до послуги СМС-інформування до номеру мобільного телефону НОМЕР_4 .
		Відповідно до п. 3.5 Розділу ІІІ договору, банк і позивач допускають можливість використання у вигляді електронного підпису підтвердження через одноразовий цифровий пароль, який містить комбінацію символів у вигляді цифр, що генерується МПС, і яку направляють держателю картки у виді СМС - повідомлення на верифікований номер мобільного телефону клієнта, зафіксований в інформаційних системах банку. 
		Розділом IX договору передбачено наступне:
		-Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт (п.9.15);
		-Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефону (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений банку в іншому встановленому договором порядку як номер мобільного телефону клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону клієнта (п.9.16);
		-Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології біометрії, в тому числі якщо у мобільному пристрої збережені відбитки пальця(-ів) сторонньої особи, (п.9.17);
		-Будь-яку особу, що використала біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), банк безумовно вважає клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися (п.9.18).
		Відповідно до п. 10.1.5 Розділу XX договору позивач зобов`язаний у разі втрати або крадіжки карток або у випадку їх компрометації вжити таких заходів:
		-негайно повідомити про це банк, зателефонувавши до Контакт-центру. та надати інформацію згідно з інструкцією оператора Контакт-центру або заблокувати картку в системі ДБО у відповідності до Інструкції користувача;
		-звернутися до банку з клопотанням про перевипуск карток у зв`язку з їх тою/крадіжкою/компрометацією шляхом безпосереднього подання до банку письмової заяви або шляхом звернення до Контакт-центру банку або шляхом подання відповідної заявки через систему ДБО у відповідності до Інструкції користувача (у разі технічної реалізації). 
		Згідно з п.3.15 Розділу III договору банк здійснює всі операції за рахунком(-ами), операції за яким можуть здійснюватися із використанням електронного платіжного засобу депозитним(-и) рахунком(-ами) клієнта згідно із законодавством та цим договором за умови оплати послуг банку за діючими на момент надання таких послуг тарифами, операції за поточним(-и) рахунком(-ами), операції за яким(-и) можуть здійснюватися за допомогою електронного платіжного засобу, здійснюються також з урахуванням правил відповідної платіжної системи.
		Відповідно до п.2.1 Правил користування платіжними картками, емітованими в AT «Ощадбанк» (Додаток 3 до договору) позивач повинен вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, крадіжки чи незаконного використання платіжних карток.
		Якщо Платіжну картку втрачено, викрадено або з іншої причини вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код, CVV 2/CVC 2 та інші реквізити картки стали відомі сторонній особі, позивач повинен в усній формі терміново заявити про це в Контакт - центр AT «Ощадбанк» та протягом 3 днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу до установи банку. Позивач відповідає за всі суми по операціях з платіжною карткою, якщо він передав платіжну картку сторонній особі або не повідомив банк про те, що її загублено (п.2.2 Правил).
		Позивач 08.06.2023 (четвертий день після проведення спірної операції) звернувся до відповідача з заявою щодо надання пояснень стосовно трансакції по рахунку № НОМЕР_2 на суму 29000,00 грн. та 8175,00, проведених 04.06.2023 за допомогою платіжної картки № НОМЕР_5 на адресу торговця «mobile banking». 
		Спірні операції по рахунку позивача відбулися після успішної верифікації (прив`язки) платіжної карти 04.06.2023 року о 16:53:43 та 04.06.2023 о 16:54:21. Верифікацію проведено коректно за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, зокрема CVC та з використанням 3DS-паролю, який надходив після введення даних платіжної карти на фінансовий номер телефону клієнта НОМЕР_4 , без введення якого в систему та проведення операцій щодо перерахунку коштів не можливо завершити. 
		Позивач не звертався до банку про блокування платіжної картки у зв`язку з несанкціонованими платіжними операціями, проведеними 04.06.2023 року та продовжував отримати кошти та здійснювати операції. 
		Також, відповідач вказує, що Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», на який посилається позивач втратив чинності у зв`язку з набранням чинності Закону України « Про платіжні послуги» на момент проведення спірних операцій. Відповідно до ст. 86 Закону України «Про платіжні системи» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Позивачем 04.06.2023 року було ініційовано, а банком проведено операцію щодо списання грошових коштів з рахунку позивача, яке відбулося відповідно до умов договору, на підставі введених особисто позивачем даних платіжної карти № НОМЕР_6 та 3DS-паролю (унікального ідентифікатору), тому відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову. 
		Відповідач також заперечує щодо вимог про стягнення моральної шкоди, вказуючи, що позивач не довів наявність моральної шкоди, наявність причинно - наслідкового зв`язку між рішенням відповідача та завданою моральною шкодою. 
		26.10.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив. Позивач вказує, що він не погоджувався на СМС-інформування, це не було проханням позивача. Позивач 04.06.2023 року одночасно звернувся до поліції та до банку щодо шахрайських дій. При цьому, позивач не підписував договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та не був ознайомлений з його змістом. Оскільки позичальником не було підписано вказаний договір, то відсутня згода позичальника з вказаним документом, вони не є частиною укладеного між сторонами правочину, а тому не повинні враховуватися судом. Позивач вважає, що саме на банк покладено обов`язок уникнення доступу шахраїв до рахунків клієнтів. Банк не виконав свого обов`язку щодо убезпечення інформації про рахунки клієнтів. При цьому, позивач не повідомляв інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, не втрачав картку або мобільний телефон. Здійснення спірних операцій стало можливим через недосконалість системи безпеки банку.
		26.10.202 року представником позивача було подано ще одну уточнену позовну заяву, протокольною ухвалою від 16.01.2024 року було відмовлено у прийнятті вказаної уточненої позовної заяви.
		У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
		ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 04.06.2023 року його розбудив дзвінок з невідомого номеру телефону. Дівчина представилася працівником АТ «Ощадбанк» та повідомила, що позивачу необхідно пройти перевірку даних, тому йому зараз подзвонить інший працівник банку. Через кілька хвилин передзвонив чоловік, який також представився працівником АТ «Ощадбанк», він уточнив прізвище, ім`я, по батькові позивача та номер його картки, щоб перевірити його дані. Більше жодної інформації щодо його картки чи паролів позивач йому не повідомляв. Він почав сумніватися щодо вказаних дзвінків, тому приблизно через годину зателефонував своєму сину, який порадив негайно телефонувати на гарячу лінію банку з метою перевірки вказаних обставин. Позивач подзвонив на гарячу лінію банку щоб заблокувати свою картку. Потім вирішив перевірити баланс по карті через мобільний додаток та виявив, що з його карти були списані кошті. Після цього він подзвонив до поліції за номером 102 та у подальшому звернувся до відділку поліції з метою написання заяви щодо вчинення щодо нього злочину. У 2021 році при оформленні картки для отримання пенсії, йому окремо оформили картку для отримання заробітної плати, а також підписав кредитний договір. Які саме документи при цьому підписував та які документи йому надавалися для ознайомлення не пам`ятає. Кредитними коштами відповідача він користувався, але заборгованість перед банком вже погасив. 
		Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у повному обсязі з підстав зазначених у процесуальних заявах. Спірне списанні коштів відбулося з вини позивача, який повідомив шахраям інформацію для отримання доступу до власного рахунку. Банк не може захистити рахунки клієнта, якщо сам клієнт розголошує інформацію щодо платіжної карти. 
		Вислухавши пояснення позивача, її представника та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступних висновків. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Ощадбанк», має відкриті рахунки у банку, користується платіжними картками. До проведення спірних транзакцій 04.06.2023 року сторони належним чином виконували умови укладеного договору, ОСОБА_1 користувався у тому числі кредитними коштами банку, заборгованість погасив повністю. Вказані обставини визнаються сторонами, тому не підлягають доказуванню.
		05.01.2022 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання №1187123/09107 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної карти). 
		Відповідно до п. 3.1 вказаної заяви, шляхом підписання цієї заяви про приєднання до договору клієнт беззастережно приєднується до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка діяла на день підписання заяви на приєднання, яка розміщена на інтернет - сторінці банку www.oshadbank.ua та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг, та підтверджує своє ознайомлення з умовами договору. 
		Відповідно до п. 3.2 заяви про приєднання, вказана заява є двостороннім правочином клієнта та банку, невід`ємною частиною договору і містить індивідульану частину договору в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо послуг (фінансових операцій), зазначених у цій заяві про приєднання.
		Згідно п. 3.3 заяви про приєднання відповідно до умов договору банк відкриває на ім`я клієнта поточний рахунок операції за яким можуть бути здійснені з використанням електронного платіжного засобу за дебетовою - кредитною схемою. П. 3.4.2 заяви номер телефону НОМЕР_7 визначено як фінансовий номер клієнта. 
		Відповідно до п. 10.1 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб клієнт зобов`язаний не розголошувати ПІН-код, Логін, Пароль, ПІН-код до системи ДБО, реквізити картки та не передавати картки у користування третім особам; вжити заходів щодо заміни Логіну, Паролю або ПІН - коду для входу до системи ДБО або випуску нової картки при виникненні підозри, що логін, пароль або ПІН -код або реквізити картки стали відомими іншим особам; у разі втрати або крадіжки карток або у випадку їх компрометації негайно повідомити про це банк, зателефонувавши до Контакт - центру, звернутися до банку з клопотанням про перевипуск карток.
		Згідно наданої інформації банком, відповідно до виписки по картковому рахунку за період з 01.06.2023 року по 23.08.2023 року, з рахунку позивача № НОМЕР_2 , картка НОМЕР_8 були здійснені наступні перекази:
		- операція від 04.06.2023 року 16:53:41 год. переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 87603430010001 в сумі 29 000,00 грн;
		- операція від 04.06.2023 року 16:54:21 год. переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 87603430010001 в сумі 8175,00 грн;
		На мобільний номер позивача НОМЕР_7 04.06.2023 о 16:45:24 банком було направлено повідомлення з кодом для входу в систему Oshad24/7. 
		08.06.2024 року ОСОБА_1 подав до АТ «Ощадбанк» заяву клієнта про надання пояснень клієнта стосовно транзакцій, суми яких були дебітовані 04.06.2023 року у сумі 29000,00 грн та 8175,00 грн. Згідно вказаної заяви ОСОБА_1 вказує, що на момент здійснення транзакцій картка перебувала в нього; він не здійснював та нікого не уповноважував здійснювати ці транзакції, а також не робив замовлень по пошті або телефону; просить повернути цю суму коштів.
		Згідно копії талону - повідомлення єдиного обліку №11906 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, від ОСОБА_1 було прийнято заяву наступного змісту: 04.06.2023 року о 18.32 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 04.06.2023 року о 18.31 за адресою: Дніпровський район, м. Запоріжжя, вул. Зарічна, буд. 1/3, 16.40 год. з картки заявника шахраї зняли 37000,00 грн з картки Ощадбанка. До цього телефонували 04422246941; 0443500133 та шахрайським шляхом вивідали усі дані, що стало проводом зняти гроші з картки заявника.
		Згідно відповіді ПрАТ «Київстар» електроні комунікаційні послуги за телефонним номером НОМЕР_4 станом на 04.06.2023 року надавалися на умовах предплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації. Згідно наявної інформації вхідних та вихідних телефоних дзвінків та текстових повідомлень по номеру НОМЕР_4 за 04.06.2023 року наявна наступна інформація: 
		-04.06.2023 16:41:39, вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_12, тривалість 229 сек.
		-04.06.2023 16:45:34, вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_13, тривалість 64 сек.
		-04.06.2023 16:46:46, вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_12 , тривалість 263 сек
		-04.06.2023 16:49:35. вхідні СМС Oshadbank
		-04.06.2023 17:50:46 вихідний дзвінок на номер НОМЕР_11, тривалість 301 сек
		-04.06.2023        17:56:14 вихідний дзвінок на номер НОМЕР_14, тривалість 1555 сек.
		Згідно відповіді Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області від 17.06.2024 року, слідчим СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до ЄРДР за №12023082050001158 від 05.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. На теперішній час у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, досудове розслідування триває. 
		Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
		За положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
		Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
		Відповідно до п. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний:
		1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;
		2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;
		3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;
		4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
		5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		Згідно ч. 3 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.
		Відповідно до ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Відповідно до п. 117 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ №164 від 29.07.2022 року, платіжний застосунок для здійснення платіжних та/або інших операцій з використанням платіжного інструменту в платіжній системі має одночасно відповідати вимогам:
		1) надавача платіжних послуг до технологій захисту здійснення операцій з використанням платіжних інструментів;
		2) відповідної платіжної системи до безпеки технологій захисту здійснення операцій з використанням платіжних інструментів.
		Відповідно до п. 136 Положення користувач зобов`язаний:
		1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень;
		2) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.
		Згідно п. 140 Положення користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 платіжну картку та мобільний телефон не втрачав, на момент вчинення спірних операцій вказані речі перебували у його володінні та користуванні. 
		Також, позивач стверджував, що невідомій особі, яка переставилася працівником банку він повідомив лише своє прізвище, ім`я та по батькові та номер його картки (16 цифр які зазначені картці), без повідомлення ПІН -коду, CVV 2/CVC 2 та інших реквізитів картки. Позивач впевнений, що не повідомляв код з СМС та не пам`ятає, що б таке СМС приходило на його телефон. 
		Відповідно  до п.п 14 п. 3 Положення індивідуальна облікова інформація - індивідуалізований набір інформації, що надається надавачем платіжних послуг користувачу або його уповноваженому представнику для цілей автентифікації.
		Аналогічна норма закріплена у п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги».
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Відповідно до п. 9.15 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 15.08.2015 року №694 (в редакції від 15.09.2022 року) клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, а також ПІН, CVV 2/CVC 2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт. 
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі N 537/3312/16-ц (провадження N 61-17629св18) зазначено, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів (Постанова Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 року справа №176/1445/22). 
		Розголошення прізвища та номеру картки не відомій особі є явно не достатнім для ініціювання платіжної операції та несанкціонованого доступу до картки позивача, доказів щодо розголошення позивачем будь-якої іншої індивідуальної облікової інформації судом не встановлено.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення на його користь коштів у розмірі 37175,00 грн.
		Позивачем також заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди, яка була йому завдана внаслідок незаконних операцій по його рахунку. 
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		У позовній заяві позивачем не вказано у чому виражалася моральна шкода, завдана відповідачем, оскільки крім констатації факту моральних страждань позовна заява не містить жодних пояснень у чому полягала моральна шкода. Суд не заперечує, що самі по собі шахрайські дії щодо його карткового рахунку викликали у позивача негативні емоції, проте суд вважає, що позивачем не було доведено належними доказами, що такі негативні емоції досягли рівня страждання, які заподіюють моральну шкоду. Крім того, судом не встановлено причинно - наслідкового зв`язку між діями відповідача та моральними стражданнями позивача. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди. 
		Судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. 
		03.07.2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Юрконсалт» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.
		Відповідно до копії додаткового договору від 03.07.2023 року до договору про надання правової допомоги від 03.07.2023 року, копії рахунку від 03.07.2023 року, копії акту від 03.07.2023 року про надані послуги, ОСОБА_1 отримав наступні послуги - складення позовної заяви вартістю 5000,00 грн.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.  Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Відповідно до ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Враховуючи, що позовні вимоги задоволені не в повному обсязі, суд вважає, що понесені витрати позивачем на правову допомогу також підлягають зменшенню пропорційно до суми задоволених позовних вимог. 
		Керуючись 4, 12, 13, 76- 81, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,
		ВИРІШИВ:
		       Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій незаконними, стягнення коштів, стягнення моральної шкоди задовольнити частково. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 37 175 грн 00 коп.
		У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3622 грн 15 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір у розмірі 846 грн 02 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
		Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», юридична адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129, МФО 324805.
		       Суддя:                                                                 Філіпова І. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...