Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/5915/24-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 03.10.2024. Зареєстровано: 03.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2024.
Дата набрання законної сили: 04.11.2024
Номер судового провадження: 2/759/5143/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ун. № 757/5915/24-ц
		пр. № 2/759/5143/24
		03 жовтня 2024 року року м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва 
		у складі: головуючого судді         Ул`яновської О.В.,
		секретаря судового засідання                  Кривонос Ю.Р.,
		за участю позивача ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про повернення безпідставно списаних коштів,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Позиція сторін у справі
		у лютому 2024 р. позивач звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не повідомлення про списання коштів, які здійснювались за допомогою банківських карток, не надсилання запиту на підтвердження списання коштів, зобов`язання повернути кошти в розмірі 4000 грн. 00 коп. на банківську карту та 25000 грн. 00 коп. на банківську кредитну картку, стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 12300 грн. 00 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є клієнтом АТ «Державний ощадний банк України». 23.07.2023 позивач перейшла за посиланням https:taplink.cc/otrymaymayvyolate для отримання допомоги ВПО, де на вказаному сайті вибрала банк для отримання допомоги, внесла відомості про банківську карту № НОМЕР_1 та пін-код. Після чого з даної банківської карти були зняті грошові кошти в сумі 4000 грн. 00 коп. Також з кредитної банківської карти АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 було знято 25000 грн. 00 коп. При цьому, пін-код до останньої картки позивач не зазначала. Кошти було переведено на невстановлений банківський рахунок. Під час виконання операції зі списання коштів з банківських карток, банк не надіслав запит на згоду щодо здійснення операції та здійснив банківську операцію без згоди позивача. ОСОБА_1 не надавала згоду на здійснення жодних банківських операцій з картками. Через неналежні дії відповідача щодо підтвердження банківських операцій зі списання коштів, відповідач порушив права позивача як споживача на належне надання послуги, в результаті чого позивач втратила грошові кошти на загальну суму 29000 грн. 00 коп.
		03.09.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що позивач є споживачем фінансових послуг, що надаються АТ «Ощадбанк» відповідно до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) згідно заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) приєднання до умов ДКБО від 02.06.2020, на підставі чого позивачу відкрито поточний рахунок в гривні за тарифним пакетом «Моя кредитка». 23.07.2023 банківські операції зі списання коштів було здійснено в мобільному додатку «Ощад 24/7» (нова версія Flumo). Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовуються ПК та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на номер телефону позивача. Вхід у мобільний додаток «Ощад 24/7» відбувся коректно, з підтвердженням біометрії або кодом доступу та використання номеру телефону позивача. Виконані операції також були підтверджені біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першому вході у мобільний додаток. 23.07.2023 позивачем було здійснено ряд переказів, з карти клієнта списалось 29000 грн. 00 коп. Позивач своїми діями сприяла розкриттю фінансової безпеки стороннім особам, яка дає можливість ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Враховуючи, що вхід до мобільного додатку відбувся коректно, платіжні операції були підтверджені біометрією або кодом доступу, тому відповідачем правомірно були проведені операції від 23.07.2023 по переказу коштів, у відповідності до положень ЦК та ДКБО. Вина в діях відповідача відсутня. Позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, а тому не підлягають задоволенню.
		 
		ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
		ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2024 позовну заяву передано на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва (а.с. 31-32).
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 справу розподілено на суддю Ул`яновську О.В. 
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін.
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.08.2024 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання.
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 90).
		Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, вважає, що позовні вимоги є належним чином обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. 
		Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		ІІІ. Фактичні обставини справи
		судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Ощадбанк», має відкритий картковий рахунок № НОМЕР_3 (платіжна картка № НОМЕР_2 ) та рахунок № НОМЕР_4 (платіжна картка № НОМЕР_1 ).
		23.07.2023 позивач здійснила вхід до мобільного додатку «Ощад 24/7» (нова версія Flumo).
		У подальшому, 23.07.2023 о 16 год. 31 хв. з рахунку позивача № НОМЕР_3 здійснено переказ грошових коштів в сумі 25000 грн. 00 коп. на картку НОМЕР_5 ) IBAN НОМЕР_6 .
		23.07.2023 о 16 год. 32 хв. з рахунку позивача № НОМЕР_7 здійснено переказ грошових коштів в сумі 4000 грн. 00 коп. на картку НОМЕР_5 ) IBAN НОМЕР_6 .
		Вказані перекази здійснено в мобільному «Ощад 24/7» (нова версія Flumo) із застосуванням біометрії або коду доступу, який встановлюється при першому вході в мобільний додаток.
		23.07.2023 о 16 год. 35 хв. позивач звернулась на гарячу лінію АТ «Ощадбанк» та повідомила, що в месенджері Viber отримала повідомлення з пропозицією оформити грошову допомогу в розмірі 6500 грн. 00 коп. від Ощадбанк та перейшла за посиланням. Клієнт повідомила, що розголосила 4 останні цифри картки НОМЕР_12 та пін-код. Оператор заблокував ПК № НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ), НОМЕР_10 ( НОМЕР_11 ) з причини шахрайства, зафіксував відмову від операцій за 23.07.2023, закрив та заблокував обліковий запис Ощад 24/7 та токени.
		23.07.2023 о 17 год. 03 хв. відповідач здійснив перевипуск картки. 
		23.07.2023 о 19 год. 00 хв. позивач звернулась до банку щодо повернення коштів. Оператор повідомив, що кошти вже списані з рахунку, рекомендував звернутись до правоохоронних органів.
		01.08.2023 Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за №12023100040002723 за ч. 3 ст. 190 КК України.
		Позивачу надаються банківські послуги відповідно до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
		Пунктом 9.15 даного договору зазначено, що клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий рахунок, а також ПІН, CVV2-CVC2, строк дії, номер картки тощо. Ризик відповідальності за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе виключно клієнт.
		Банк здійснює дистанційне обслуговування клієнта за допомогою дистанційних каналів обслуговування, зокрема, але не виключно за допомогою чат-бот, системи ДБО та всіх його каналів обслуговування, за плату, в розмірі комісійної винагороди, визначеної тарифами (п. 17.1.1).
		В силу п. 17.1.5 сторони домовились, що послідовне введення одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений клієнтом банку в порядку та спосіб, визначений договором або ідентифікація клієнта шляхом біометрії, є аналогом власноручного підпису клієнта.
		Банк не несе відповідальності за помилкове зарахування (списання) коштів на (з) рахунки (-ів) клієнта, яке відбулось з вини клієнта (п. 17.3.3); наслідки несвоєчасного попередження клієнтом банку про невірно проведені операції або про необхідність блокування облікового запису клієнта в системі ДБО (п.17.3.7); наслідки операцій в системі ДБО, здійснених з використанням облікового запису клієнта. Відповідальність за такі операції несе особисто клієнт, не банк.
		Пунктом 17.4.1 договору визначено, що клієнт зобов`язаний забезпечити належний рівень захисту свого облікового запису в системі ДБО, а саме: нікому не передавати управління своїм обліковим записом в системі ДБО; нікому не передавати в будь-якій формі свої логін та пароль облікового запису в системі ДБО; забезпечити захист свого мобільного та SIM-карти, на номер якої система ДБО надсилає коди підтвердження операцій.
		Банк не несе відповідальності за операції з картковим рахунком клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних (п. 17.4.4).
		Клієнт зобов`язується не розголошувати ПІН-код, Логін, Пароль, ПІН-код до системи ДБО, реквізити картки та не передавати картки в користуванням третім особам (п. 10.1.3). 
		Банк зобов`язується провести розслідування у випадку отримання письмової претензії від клієнта щодо спірних трансакцій/операцій, поданої не пізніше 120 календарного дня з дня здійснення операції.
		 
		ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
		Згідно з статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 1 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Згідно з пунктами 140, 141 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів», затвердженому постаново правління НБУ №164 від 29.07.2022 року користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		Емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).
		Пунктом 139 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів», затвердженому постаново правління НБУ №164 від 29.07.2022  зазначено, що емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем.
		Пунктом 140 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів», затвердженому постаново правління НБУ №164 від 29.07.2022  визначено, що користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
		У постанові Верховного Суду у справі № 387/746/18 від 03.10.2022 зазначено, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
		Банк зобов`язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов`язаний повідомляти банк про всі оспорюванні ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу.
		Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов`язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.
		При цьому на платника покладається відповідальність за здійснення несанкціонованих ним платежів за умови доведеності, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати або незаконного використання платіжного засобу чи інформації, які дають можливість ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі № 6-71цс15, постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 202/10128/14, від 13.09.2019 у справі № 501/4443/14-ц, від 20.11.2019 у справі № 577/4224/16-ц, від 17.06.2021 у справі № 759/4025/19.                                              .
		Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.
		Відповідно до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що оспорювані позивачем перекази здійсненні в результаті переходу позивача за посилання, що надійшло в месенджер Viber, де в подальшому вона зазначила, повідомила третім особам відомості своєї банківської карти та пін-код, в результаті чого сталось списання грошових коштів.
		Тобто в даному випадку позивач своїми активними своїми здійснила платіжну операцію з розголошення третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу. Вказані обставини безспірно доводять, що дії позивача призвели до незаконного використання інформації, які дають можливість ініціювати платіжні операції, в результаті чого відбулось списання грошових коштів з рахунку позивача. 
		Лише після проведення такої операції позивач повідомила банк про несанкціоноване списання коштів. 
		До моменту повідомлення банку про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача, тобто позивача. Відповідальність банку щодо списання грошових коштів в даному випадку відсутня.
		 Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		 
		V. Розподіл судових витрат
		у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору під час подання позовної заяви до суду, а у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору необхідно віднести на рахунок держави.
		Також, враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, в порядку ст.141 ЦПК України, суд залишає за позивачем.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 15, 1066, 1073 ЦК України,  Законом України «Про платіжні послуги», Положенням про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів», затвердженому постаново правління НБУ №164 від 29.07.2022, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про повернення безпідставно списаних коштів відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя:                                                                         О.В. Ул`яновська
		  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст судового рішення складено 03.10.2024.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...