Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/1157/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.10.2024. Зареєстровано: 03.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2024.
Дата набрання законної сили: 04.11.2024
Номер судового провадження: 2/0182/1700/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 182/1157/24
		Провадження № 2/0182/1700/2024 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		 
		03.10.2024 року                                м. Нікополь
		 
		Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від іменіта в інтересах якоїдіє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		04.03.2024 року позивач звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.
		Позивач перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу. Від даних стосунків у них народився син  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2018 році сторони припинили відносини та стали проживати окремо. Син залишився проживати разом з матір`ю. 
		При зверненні до органу соціального захисту населення для подачі заяви на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам позивач дізналась, що її син взятий на облік та на його ім`я оформлено допомогу на проживання його батьком  ОСОБА_3 , так як син був зареєстрований разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . 
		22.10.2022 року відповідач звернувся до Покровського центру надання адміністративних послуг із заявою про призначення допомоги на проживання. Згідно його заяви від 22.10.2022 року, ОСОБА_3 було призначено допомогу з 01.10.2022 року по 29.02.2024 року з урахуванням у складі сім`ї неповнолітнього сина  ОСОБА_4 . За даний період відповідач отримав допомогу на неповнолітнього сина в розмірі 3000 грн. щомісяця, загальна сума виплаченої допомоги становить 51 000 грн. 
		Проте в даний період дитина проживала з матір`ю, а тому позивачка вважає, що відповідач отримав дані кошти неправомірно, та просила його повернути дані кошти їй. Але відповідач категорично відмовляється, оскільки ніде не зафіксовано, що син проживає не з ним. Відповідач зробив єдиний переказ на банківську картку для дитини на суму 4 475 грн.
		З цих підстав, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь неправомірно отримані кошти в сумі 46525,00 грн. та суму судового збору 4625,55 грн., а всього 51177, 55 грн.
		Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено відповідачу його право на підготовку відзиву на позов (а.с.38-39).
		Сторони були повідомлені про розгляд справи належним чином, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження (а для відповідача, і копії позову з додатками) на зазначені в позовній заяві адреси.
		Позивач та її представник додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направили.
		Відповідач, 22.03.2024 року отримавши копію ухвали про відкриття провадження та копію позову з додатками, про що свідчать розписки (а.с.25,26), скористався своїм правом та, 05.04.2024 року направив на адресу суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись на наступне. Вони з позивачкою, дійсно є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження сина, позивачка покинула їх і виїхала з м. Нікополя в невідомому напрямку. 14 років вона не з`являлась в житті дитини, не цікавилась долею сина. Відповідач самостійно виховував дитину, матеріально забезпечував. З позовом про стягнення аліментів з позивачки до суду не звертався, оскільки його доходи дозволяли утримувати сина одноосібно. Його неодноразово перевіряли працівники служби в справах дітей Нікопольської міської ради, ніяких претензій, як до батька, до нього не було. На початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, він з сином переїхав проживати в с. Менжинське, Нікопольське району, де вони зареєструвались як внутрішньо переміщені особи. Належним чином оформивши всі документи, він став отримувати соціальну допомогу, як внутрішньо переміщена особа, на себе і на сина. Всі кошти витрачав на дитину, купував продукти харчування, одяг, взуття, купив синові комп`ютер для його розвитку. Рік тому з`явилась позивачка з проханням бачитись з дитиною. Відповідач не заперечував, дозволив їй на деякий час брати сина до себе. Згодом ОСОБА_6 вирішив, що хоче залишитись проживати з матір`ю на постійній основі. 
		З цих підстав відповідач вважає, що позивачка не має право вимагати від нього повернення отриманих ним коштів, оскільки це є допомогою від держави, і з позовом про стягнення з нього отриманих коштів може звернутись лише Управління соціального захисту населення Нікопольської міської ради, в разі доведення, що дані кошти він отримав неправомірно. 
		Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
		На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Як встановлено в судовому засіданні, позивач з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах без офіційної реєстрації шлюбу. Від даних стосунків у них народився син  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 23.02.2022 року (а.с.5). Сторони припинили шлюбні стосунки, проживають окремо. 
		Відповідач разом з сином зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 15.11.2023 року (а.с.14) та витягом з реєстру територіальної громади від 23.01.2024 року (а.с.40).
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Відповідно до ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1цього Закону.
		Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 22.03.2022 року визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332 (далі  Порядок).
		За змістом п. 2 Порядку, допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та, що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.
		Так, у листі Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №74 від 13.02.2024 року (а.с.13), зазначено, що 21.10.2022 року ОСОБА_4 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа, довідка про взяття на облік №1227-7001584939 від 21.10.2022 року (а.с.36). Згідно Єдиної інформаційної бази даних ВПО ОСОБА_4 перебував у складі сім`ї свого батька ОСОБА_3 .
		Відповідно до п. 3 Порядку (в редакції, яка діяла на момент призначення і виплати допомоги) допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану. 
		Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і, які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
		Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Міністерством реінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
		Відповідач 22.10.2022 року особисто звернувся до Покровського центру надання адміністративних послуг із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Згідно наданої заяви йому було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.10.2022 року по 29.02.2024 року з урахуванням у складі сім`ї неповнолітнього сина. В період з 01.10.2022 року по 29.02.2024 року відповідач отримував на неповнолітнього сина допомогу в розмірі 3 000 грн. щомісяця, а всього за даний період 51 000 грн. 
		В своєму відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факт отримання ним допомоги, але стверджує, що отримував її правомірно, оскільки на момент оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи та подання заяви про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи, син проживав разом з ним та входив до складу його сім`ї. 
		Стаття 1212 ЦК Українирегулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
		Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отримуванням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).
		Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншого (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшенняабо не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підставидля вказаної зміни майнового стану цих осіб.
		За змістомстатті 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
		Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).
		Відповідно до частини першоїстатті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно, зобов`язана повернути потерпілому це майно.
		Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. 
		В матеріалах справи не міститься інформація, що Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області зверталось до відповідача із листом про повернення неправомірно отриманої допомоги або оскаржувало даний факт в суді, а отже, суд приходить до висновку, що на момент розгляду даної справи немає підстав вважати, що ОСОБА_3 отримував дану допомогу неправомірно і безпідставно. 
		Крім того, суд зазначає, що в разі визнання факту неправомірного отримання відповідачем допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, із вимогою повернення такої допомоги до суду може звернутись лише орган, що її призначив, в даному випадку Управління соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
		Відповідно до ст. 263 ч.1 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Наведене вище свідчить про те, що доводи позову ОСОБА_1 кизи є необґрунтованими, підстави для його задоволення відсутні, а тому позовні вимоги про повернення коштівне підлягають задоволенню. 
		Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положеньст. 141 ЦПК Україниі, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.
		 
		На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст. ст. 1212, 1213, 1215 ЦК України, ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", ст. ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
		 
		 В И Р І Ш И В:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 , від іменіта в інтересах якоїдіє представник ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 про стягнення коштів  відмовити. 
		На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.
		 
		 
		 
		Суддя:  О.  В.  Рунчева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...