Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990SСGС/12/24 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2024.
Дата набрання законної сили: 12.09.2024
Номер судового провадження: 11-138сап24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 вересня 2024 року
		м. Київ
		Справа № 990SCGC/12/24
		Провадження № 11-138сап24
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Шевцової Н. В.,
		суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.
		розглянула в порядку письмового провадження скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Озюменко Євген Юрійович, на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 18 червня 2024 року № 1860/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду її скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП (далі - Третя Дисциплінарна палата) від 1 травня 2024 року № 1336/3дп/15-24,
		УСТАНОВИЛА:
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
		1.              28 червня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1 (далі також скаржниця), в інтересах якої діє адвокат Озюменко Є. Ю., на рішення ВРП від 18 червня 2024 року № 1860/0/15-24 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 травня 2024 року № 1336/3дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області» (далі - оскаржуване рішення).
		2.              Це рішення ВРП ОСОБА_1 оскаржує з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року
		№ 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), оскільки вважає, що в ньому відсутні посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП та її дисциплінарний орган дійшли відповідних висновків. 
		3.              На обґрунтування наведених у скарзі вимог представник скаржниці зазначає, що в основу оскаржуваного рішення ВРП, як і її дисциплінарний орган раніше, поклала зміст обвинувального акта в кримінальному провадженні № 22022080000000068 від 16 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України (далі - КК України), ухвал про застосування до неї запобіжних заходів та рішень ВРП про надання дозволу на притягнення судді до кримінальної відповідальності та утримання під вартою. Представник скаржниці переконує, що відповідно до положень частини четвертої статті 110 та статті 198 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) ці документи мають суб`єктивний процесуальний характер і не мають преюдиціального значення. На підставі зазначеного представник скаржниці наполягає, що наявність кримінального провадження відносно судді не може бути безумовною підставою для притягнення цього судді до дисциплінарної відповідальності, а факт вчинення саме дисциплінарного проступку має бути доведеним допустимими та належними доказами під час розгляду дисциплінарної справи, однак Третя Дисциплінарна палата за результатами розгляду дисциплінарної справи самостійно не встановила факту дисциплінарного проступку, підтвердженого доказами, наданими та отриманими в межах дисциплінарного провадження, які для підтвердження існування такої підстави повинні бути чіткими та переконливими, а ВРП, своєю чергою, допущених дисциплінарним органом помилок не виправила, не дослідила всіх наявних в матеріалах дисциплінарної скарги доказів та вдалася до вибіркового дослідження наявних доказів без зазначення підстав надання переваги одним доказам та неврахування інших. 
		4.              Так, представник скаржниці стверджує, що ВРП, як і Третя Дисциплінарна палата, формально зазначаючи про недопустимість надання оцінки доказам, отриманим у результаті проведення досудового розслідування, не дотрималася критерію забезпечення права на захист у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), коли, незважаючи на отримання дозволу на використання матеріалів кримінального провадження під час розгляду дисциплінарної скарги, не надала належної правової оцінки поясненням судді ОСОБА_1 , чим фактично визнала її винною у вчиненні кримінального правопорушення, безальтернативно визначивши певні обставини та факти в оскаржуваному рішенні, які підлягали доказуванню в межах кримінального провадження. Водночас представник скаржниці зауважує, що зібрані та досліджені докази під час розгляду дисциплінарної скарги, які спростовують факт вчинення суддею ОСОБА_1. дисциплінарного проступку, в основу оскаржуваного рішення покладені не були і взагалі не згадуються в ньому. 
		У цьому контексті представник скаржниці зазначає, що Третя Дисциплінарна палата та ВРП безпідставно піддали критичній оцінці пояснення судді ОСОБА_1 , оскільки вважає, що відсутність її звернень до правоохоронних органів з повідомленням щодо ймовірного вербування її представниками федеральної служби безпеки російської федерації (далі - фсб рф), втручання в її діяльність, впливу або інших неправомірних дій цих осіб стосовно неї не може бути достатньою та самостійною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді в розумінні вимог та критеріїв оцінки, визначених частиною шістнадцятою статті 49 Закону № 1798-VIII. Крім того, представник скаржниці стверджує, що вказані критичні висновки не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження протоколами допиту судді ОСОБА_1 одразу після виїзду з окупованої території України до моменту повідомлення про підозру. 
		Також представник скаржниці переконує, що ВРП під час перевірки законності прийнятого її дисциплінарним органом рішення не надала оцінки наявним у матеріалах дисциплінарної справи письмовим доказам, а саме: рішенню Вільнянського суду Запорізької області від 28 червня 2022 року, в якому встановлено обставини та місце трагічної загибелі військовослужбовців; акту про нещасний випадок, у якому визначено місце загибелі військовослужбовця на території морського порту а місті Маріуполь; поясненням допитаних як свідків суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23.; стенограмам розмов від 3 та 13 квітня 2022 року.
		Представник скаржниці вважає, що наведені докази в сукупності спростовують не лише факт вчинення суддею ОСОБА_1. дисциплінарного проступку, але і кримінального правопорушення, оскільки безумовно виключають факти її співпраці, пливу, підбурювання, а також спонукання до співпраці з представниками фсб рф.
		5.              Покликаючись на статті 31, 32 Конституції України, представник скаржниці наполягає, що ВРП та її дисциплінарний орган під час розгляду дисциплінарної справи не мали б ураховувати як докази матеріали негласних слідчих розшукових дій (далі - НРСД), проведених під час досудового розслідування, для підтвердження наявності складу дисциплінарного проступку в діях судді ОСОБА_1 , оскільки використання результатів НСРД допускається лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 
		6.              Крім того, представник скаржниці звертає увагу, що оскаржуваним рішенням ВРП визначено, що суддю  ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку, який порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, проте чітко не зазначено, які саме дії судді стали підставою для таких висновків і якими доказами це підтверджується. При цьому, на переконання представника скаржниці, оскаржуване рішення не відповідає принципу законності, оскільки містить посилання на висновки Третьої Дисциплінарної палати про наявність підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яких немає в рішенні Третьої Дисциплінарної палати.
		7.              Також 10 вересня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли доповнення  ОСОБА_1 до скарги, в яких вона просить оскаржуване рішення скасувати.
		8.              На обґрунтування доповненої скарги ОСОБА_1 наполягає, що викладені в оскаржуваному рішенні обставини спростовуються матеріалами кримінального провадження, які досліджені Хортицьким районним судом міста Запоріжжя.
		9.              Скаржниця переконує, що ВРП в оскаржуваному рішенні не мала б посилатися на висновок експерта Запорізького науково-дослідного 
		експертно-криміналістичного центру МВС України від 3 лютого 2023 року 
		№ СЕ-19/108-23/1044 ПЧ за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи, оскільки вважає його недопустимим доказом.
		10.           Скаржниця також наполягає, що пояснення, надані ВРП суддями Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
		11.           Скаржниця стверджує, що на засіданнях Третьої Дисциплінарної палати і ВРП вона не надавала пояснень, що зустрічалася з представниками окупаційної влади саме 9 та ІНФОРМАЦІЯ_5 року. Поряд із цим скаржниця наполягає, що обманула особу (представника окупаційної влади), з якою спілкувалася, оскільки боялася за своє життя та життя своїх батьків похилого віку і при цьому не скоїла жодного злочину та не порушувала присяги судді.
		12.           Також скаржниця наполягає, що Третя Дисциплінарна палата і ВРП на засіданні не розглядали наданих нею письмових доказів, якими, як вона вважає, спростовуються обставини обвинувального акта, що мали значення й для прийняття рішення в дисциплінарній справі.
		Позиція ВРП
		13.           25 липня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшов відзив ВРП на скаргу, в якому представник ВРП просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		14.           Так, представник ВРП зазначає, що оскаржуване рішення прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. При цьому суддю ОСОБА_1 та її представника - адвоката Озюменка Є. Ю. було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. З огляду на викладене представник ВРП не вбачає визначених 
		пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстав для оскарження і скасування оскаржуваного рішення.
		15.           Окрім цього, посилаючись на обставини, встановлені в ході дисциплінарної справи, та відповідні висновки ВРП, викладені в оскаржуваному рішенні, представник ВРП обґрунтовує безпідставність доводів скарги про відсутність визначених законом підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та наполягає, що дії судді ОСОБА_1 під час її перебування на тимчасово окупованій території ІНФОРМАЦІЯ_3 Запорізької області свідчать про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, а наведені в скарзі доводи, на переконання представника ВРП, не спростовують обставин, встановлених Третьою Дисциплінарною палатою під час розгляду дисциплінарної справи та ВРП під час розгляду скарги на рішення її дисциплінарного органу. З огляду на викладене представник ВРП не вбачає і визначених пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстав для оскарження і скасування рішення ВРП.
		16.           Зокрема, представник ВРП наголошує, що ані Третя Дисциплінарна палата, ані ВРП під час розгляду дисциплінарної справи щодо судді ОСОБА_1 не вирішували питання про обґрунтованість обвинувачення її у вчиненні кримінального правопорушення, а лише перевіряли викладені в дисциплінарних скаргах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обставини на предмет дотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Так, Третя Дисциплінарна палата під час дисциплінарного провадження встановила факти і з`ясувала обставини, що мають значення виключно для ухвалення дисциплінарним органом рішень у межах його компетенції, та жодним чином не встановлювала доведеності вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. При цьому представник ВРП доводить, що наведення в мотивувальній частині оскаржуваного рішення фрагментів з обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22022080000000069 від 16 березня 2022 року, як і посилання в цьому рішенні на ухвалені ВРП рішення за результатами розгляду подання заступника Генерального прокурора про надання згоди на утримання під вартою судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , відрядженої з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, та клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, не дають підстав для висновку, що вказані документи були предметом оцінки Третьої Дисциплінарної палати як докази на підтвердження вчинення суддею ОСОБА_1. дисциплінарного проступку чи, що обставинам, установленим за результатами оцінки змісту таких документів, було надано перевагу перед доказами, здобутими під час дисциплінарного провадження. Представник ВРП також наполягає, що Третя Дисциплінарна палата отримала чіткі та переконливі докази на підтвердження наявності в діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), і проаналізувала їх саме в контексті предмета доказування в дисциплінарному провадженні - підтвердження наявності чи відсутності у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а не на підтвердження наявності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження № 22022080000000068 від 16 березня 2022 року.
		17.           Стосовно доводів представника скаржниці про те, що інформація, отримана в результаті НСРД, не може бути предметом доказу в дисциплінарному провадженні, представник ВРП зазначає, що процедура доказування в межах дисциплінарного провадження щодо суддів визначається спеціальним законодавством, яке не містить обмежень щодо допустимості доказів, отриманих унаслідок НСРД.
		Рух скарги
		18.           Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 9 липня 2024 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Озюменко Є. Ю., та ухвалою від 29 липня 2024 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки матеріали справи не містять клопотань від учасників справи про розгляд скарги за їх участю.
		Обставини справи
		19.           Постановою Верховної Ради України від 20 вересня 2001 року № 2738-ІІІ «Про обрання суддів»  ОСОБА_9 була обрана на посаду судді Бердянського міського суду Запорізької області безстроково.
		20.           Президент України Указом від 23 березня 2004 року № 358/2004 «Про переведення суддів місцевих загальних судів та призначення виконуючих обов`язки голів цих судів» перевів ОСОБА_10 на посаду судді новоутвореного Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
		21.           Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону № 1402-VІІІ, ураховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Голови Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність судових справ Бердянського міськрайонного суду Запорізької області змінено та визначено Томаківському районному суду Дніпропетровської області, а згодом розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року № 49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» визначено територіальну підсудність судових справ Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Жовтневому районному суду міста Запоріжжя.
		22.           Згідно з рішенням Голови Верховного Суду від 4 травня 2022 року № 97/0/149-22 суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 із 5 травня 2022 року відряджено до Полтавського районного суду Полтавської області для здійснення правосуддя.
		23.           2 листопада 2022 року зборами суддів Полтавського районного суду Полтавської області за результатами таємного голосування ОСОБА_1 обрано на посаду голови цього суду.
		24.           14 та 26 червня 2023 року до ВРП за вхідними № Б-714/1/7-23, 
		№ Б-714/5/7-23 надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_7 стосовно судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області.
		25.           26 червня 2023 року до ВРП за вхідним № Ч-153/14/7-23 надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_8 стосовно судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області.
		26.           Автори дисциплінарних скарг просили притягнути суддю ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та застосувати до неї стягнення у вигляді подання про звільнення з посади судді. 
		Як доводили автори дисциплінарних скарг, таку поведінку суддя ОСОБА_1 допустила у період її перебування на тимчасово окупованій території ІНФОРМАЦІЯ_3 Запорізької області після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України і виявилася вона в тому, що ОСОБА_1 «злила» ворогу відомості про переміщення трьох бійців окремого загону спецпризначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» з ІНФОРМАЦІЯ_2, а також підготувала список суддів ІНФОРМАЦІЯ_3 як «яростных противников всего этого», про що вони дізналися зі змісту рішень ВРП від 5 травня 2023 року № 458/0/15-23 про надання згоди на утримання під вартою судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , відрядженої з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області; від 8 травня 2023 року № 459/0/15-23 про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 та тимчасове, до 27 червня 2023 року, відсторонення судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , відрядженої з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності; від 22 червня 2023 року № 649/0/15-23 про продовження до 22 серпня 2023 року строку тимчасового відсторонення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області, від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності; оприлюднених 10 травня 2023 року Службою безпеки України фрагментів аудіозаписів розмов судді ОСОБА_1 із представником фсб рф. 
		Автори дисциплінарних скарг також припускали, що суддя ОСОБА_1 відрядилася до Полтавського районного суду Полтавської області з метою подальшої агентурної діяльності на користь рф, адже мала доступ до потрібної ворогу інформації на посаді судді районного суду. Такі дії судді ОСОБА_1 , на переконання авторів дисциплінарних скарг, суперечать не лише морально-етичним принципам, а й ставлять під сумнів незалежність і чесність судді під час здійснення правосуддя та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства шкодять авторитету судової влади та довірі до неї суспільства.
		27.           Третя Дисциплінарна палата ухвалою від 17 січня 2024 року
		№ 102/3дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області  ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області, з підстав можливої наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
		28.           Рішенням Третьої Дисциплінарної палати від 1 травня 2024 року № 1336/3дп/15-24 суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області  ОСОБА_1 , відряджену до Полтавського районного суду Полтавської області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
		29.       Вирішуючи питання про притягнення або відмову в притягненні судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області, Третя Дисциплінарна палата виходила з таких установлених під час дисциплінарного провадження обставин.
		29.1. Слідчі слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000068 від 16 березня 2022 року, в якому 27 квітня 2023 року заступник Генерального прокурора ОСОБА_11 склав повідомлення про підозру судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України, яке вручено їй того самого дня. 
		29.2. ВРП рішенням від 5 травня 2023 року № 458/0/15-23 надала згоду на утримання під вартою судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , відрядженої з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
		29.3. Рішенням від 8 травня 2023 року № 459/0/15-23 ВРП частково задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 та тимчасово, до 27 червня 2023 року, відсторонила суддю Полтавського районного суду Полтавської областіОСОБА_1 , відряджену з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності. 
		29.4. Рішенням від 22 червня 2023 року № 649/0/15-23 ВРП задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 та продовжила до 22 серпня 2023 року строк тимчасового відсторонення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області, від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
		29.5. 1 серпня 2023 року старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_12. затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України [державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану], який у подальшому скерував до Хортицького районного суду міста Запоріжжя.
		За змістом обвинувального акта інкриміноване  ОСОБА_1 діянняполягало в її поведінці у період перебування на тимчасово окупованій території ІНФОРМАЦІЯ_3 Запорізької області після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України приблизно у другій декаді березня 2022 року, а саме у тому, що « ОСОБА_1 , будучи суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, …> діючи умисно, всупереч складеної Українському народові присязі,…> діючи в умовах воєнного стану, добровільно та ініціативно надала представнику іноземної держави - співробітнику фсб рф з позивним «ОСОБА_18» згоду на виконання його доручень і завдань та здійснювала в інтересах останнього збір і передачу інформації про розташування та переміщення військових підрозділів України, про проукраїнськи і проросійськи налаштованих працівників суду та медичних закладів міста Бердянськ, а також надавала допомогу у підборі кадрів до штату окупаційних органів влади і формуванні серед місцевого населення позитивного ставлення до рф та її окупаційної адміністрації».
		29.6. Постановою від 11 грудня 2023 року старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_12 надав членам Третьої Дисциплінарної палати дозвіл на ознайомлення із частиною матеріалів кримінального провадження № 22022080000000068 від 16 березня 2022 року, а також на розголошення відомостей досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні з правом використання їх копій під час розгляду дисциплінарних скарг ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на дії судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області.
		29.7. Постановою від 21 лютого 2024 року старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_12 надав суддям Бердянського міськрайонного суду Запорізької області дозвіл на розголошення інформації, яка перевірялась у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000068 від 16 березня 2022 року, з правом використання їхніх пояснень під час розгляду Третьою Дисциплінарною палатою дисциплінарної справи щодо судді ОСОБА_1 .
		29.8. У наданих Третій Дисциплінарній палаті поясненнях суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_5., відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, зокрема, повідомила, що 24 чи 25 лютого 2022 року їй на мобільний телефон подзвонила керівник апарату Бердянського міськрайонного суду Запорізької області  ОСОБА_13 і повідомила, що потрібно прийти на роботу для отримання особової справи судді. 26 лютого 2022 року вона приїхала на своєму авто до приміщення суду, де зустрілася з багатьма своїми колегами - суддями, у тому числі й з ОСОБА_1 . Як зазначила ОСОБА_5 , вони перебували в кабінеті керівника апарату, усі колеги були в пригніченому та панічному настрої через воєнні дії, окрім ОСОБА_1 , яка тоді була у піднесеному і оптимістичному настрої.
		ОСОБА_5 також зазначила, що була розгублена, її колеги - судді ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , переведені до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з Шахтарського міськрайонного суду Донецької області у 2014-2015 році, її заспокоювали, говорили, що на момент лютого 2022 року склалася не така ситуація, яка була у Донецьку і Луганську у 2014 році, вона повністю відрізняється від тих подій на Донбасі, все буде Україна, все буде добре, влада та народ не дозволять росіянам окупувати всю Україну. ОСОБА_5 зауважила, що при цій розмові була присутня й ОСОБА_1 , яка добре чула, що колеги її підтримують та що вони висловлюються проукраїнські настрої.
		Крім того, ОСОБА_5 зазначила, що підвозила додому суддів ОСОБА_1. та ОСОБА_3 , і коли вони з ОСОБА_1 залишилися в авто наодинці, то ОСОБА_1 почала розказувати, будучи у піднятому та позитивному настрої, як все буде добре, що вона хвилюється дарма, судді будуть продовжувати працювати в суді, все буде тихо та добре. ОСОБА_5 зауважила, що на слова ОСОБА_1 мовчала, оскільки не розуміла, що на сказане взагалі можна відповісти, не розуміла позицію ОСОБА_1 і не знала, як вона може підтримувати рф та розпочату нею широкомасштабну війну, і що може бути добре і як може бути тихо, якщо в Україні йде війна. ОСОБА_5 пояснила, що відтоді вона не відповідала на дзвінки ОСОБА_1 та особисто з нею не бачилася.
		29.9. У наданих Третій дисциплінарній палаті поясненнях суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_6., відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, повідомила, що особисто чула позицію ОСОБА_1 щодо підтримки рф, патріотичні ж погляди щодо України  ОСОБА_1 , за твердженням судді ОСОБА_6 , висловлювала лише після виїзду наприкінці травня 2022 року на підконтрольну Україні територію, коли вона була обрана на посаду голови Полтавського районного суду Полтавської області.
		У поясненнях суддя ОСОБА_6 зазначила, що «в перші дні широкомасштабної війни  ОСОБА_1 мене та моїх колег-суддів постійно заспокоювала, говорила, що все нормально, все добре і не варто хвилюватися. Особисто до мене  ОСОБА_1 з будь-якими розмовами щодо відкритої підтримки чи непідтримки окупаційної влади російської федерації не підходила. Разом з тим було декілька розмов з ОСОБА_1 , які я сприймала як намагання останньої видати інформацію двоякого значення та зчитати мою реакцію на сказане нею.
		Перша подібна розмова відбулася під час знаходження на території окупованого ІНФОРМАЦІЯ_3, коли прийшла до приміщення суду з метою відсканувати резонансні справи, які були у моєму провадженні, задля направлення інформації до Запорізького апеляційного суду, при цьому точної дати не пам`ятаю, можливо десь у період на початку березня 2022 року і приблизно до 10 березня 2022 року. Так, я зайшла в кабінет до голови суду - ОСОБА_2 , в якому також знаходилися  ОСОБА_16 та  ОСОБА_1 , посеред обговорення питань можливості купити необхідні для життя товари повсякденного побуту ОСОБА_1 видала нам з колегами інформацію, що окремі співробітники Бердянського супермаркету пішли на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, після чого спостерігала нашу реакцію на сказане. ОСОБА_2 , ОСОБА_16 і я на сказане ОСОБА_1 промовчали. Після того, як  ОСОБА_1 вийшла, я запитала у колег: до чого це було сказано, ми ж судді, а не працівники обслуговування та торгівлі, ми ж не можемо піти на співпрацю.
		Друга ситуація, пов`язана з ОСОБА_1 , яку пригадую, відбулася 15 квітня 2022 (дату запам`ятала, оскільки це день народження мого племінника): мені на мобільний телефон зателефонувала  ОСОБА_1 і сказала з нормальною, спокійною не нервовою інтонацію: «Ты знаешь, уже флаг повесили?» (йшлося про вивішення російського триколору над будівлею суду, на вказану подію, як я пам`ятаю, навіть співачка ОСОБА_17 приїжджала). Сказане ОСОБА_1 та її тон, яким вона це сказала, мене обурило. На це я відповіла, що «Как повесили, так и снимут». Після цього  ОСОБА_1 більше не намагалася мені нічого подібного ні про росію, ні про саму війну говорити, скоріше за все через мою негативну реакцію на вищесказане ОСОБА_1 ». 
		У поясненнях суддя ОСОБА_6. звернула увагу, що наведені нею випадки сприймала в сенсі того, що « ОСОБА_1 видавала інформацію про події на території міста Бердянськ, пов`язані з окупацією міста, а потім чекала на реакцію, як я це сприйму та що на це відповім. Особисто мені  ОСОБА_1 не повідомляла про те, що представники окупаційної влади, представники фсб рф чи будь-які інші військовослужбовці рф на неї тиснуть, їй погрожують, або будь-яким іншим чином впливають на неї».
		29.10. У наданих Третій дисциплінарній палаті поясненнях суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_21., відряджена до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, вказала, що вона не володіє інформацією стосовно можливої співпраці судді ОСОБА_1 із співробітниками фсб рф, збору і передачі інформації про розташування та переміщення військових підрозділів України, про проукраїнськи і проросійськи налаштованих працівників суду та медичних закладів ІНФОРМАЦІЯ_3, а також надання допомоги у підборі кадрів до штату окупаційних органів влади і формування серед місцевого населення позитивного ставлення до рф та її окупаційної адміністрації.
		29.11. У наданих Третій дисциплінарній палаті поясненнях суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_4., відряджена до Баришівського районного суду Київської області, суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_16., відряджений до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_3., відряджена до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя, судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_22. та ОСОБА_23., відряджені до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, повідомили, що інформація стосовно можливої співпраці судді ОСОБА_1 із співробітниками фсб рф, збору і передачі інформації про розташування та переміщення військових підрозділів України, про проукраїнськи і проросійськи налаштованих працівників суду та медичних закладів міста Бердянська, а також надання допомоги у підборі кадрів до штату окупаційних органів влади і формування серед місцевого населення позитивного ставлення до рф та її окупаційної адміністрації їм стала відома вже після публікації в засобах масової інформації та з публікації, розміщеної на офіційній сторінці Служби безпеки України.
		29.12. Під час розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата опитала як свідка суддю Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, ОСОБА_2 , відрядженого до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, який зазначив, що під час його перебування на окупованій території йому не було відомо про співпрацю ОСОБА_1 із окупаційною владою. Вперше про це йому стало відомо із засобів масової інформації.
		ОСОБА_2 також повідомив, що перше його спілкування з представниками окупаційної влади відбулось десь через тиждень після вторгнення. Про зустріч із такими представниками йому повідомила  ОСОБА_1 , яка зателефонувала напередодні ввечері і повідомила, що до неї звернулись невідомі особи (представники окупаційної влади) та повідомили, що в приміщенні прокуратури було знайдено список суддів, тому вони їй зателефонували та запропонували зустрітись і поспілкуватись. Проте  ОСОБА_1 зазначила, що з нею спілкуватись нема про що, оскільки вона не є головою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області. Суддя ОСОБА_1 вказала, що є голова суду, тому спілкуйтесь з ним.
		При цьому суддя ОСОБА_2 зауважив, що про спілкування ОСОБА_1 з представниками окупаційної влади йому стало відомо зі слів самої ОСОБА_1 , особисто він таких розмов не чув.
		29.13. У наданих Третій дисциплінарній палаті письмових поясненнях суддя ОСОБА_1. заперечувала викладені у дисциплінарних скаргах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обставини та доводи, не визнала своєї вини та наполягала на тому, що «для збереження свого життя та життя своїх батьків похилого віку (85 років), а також подальшого виїзду із незаконно окупованої території на підконтрольну Україні територію, надала особі на ім`я « ОСОБА_18 », вигадану інформацію, тобто цю особу обманула».
		Суддя  ОСОБА_1 також зазначила, що «відмовляючи особі на ім`я « ОСОБА_18 » у запропонованих їй посадах голови суду, заступника голови суду та судді окупованої влади та щоб зберегти своє життя та життя своїх батьків, уникнути арешту, який повинен був відбутися на слідуючий день, про що їй заздалегідь було повідомлено особою на ім`я « ОСОБА_18 », а також подальшого застосування до неї фізичного насильства та інших дій, вона і здійснила ІНФОРМАЦІЯ_5 року дзвінки для того, щоб надати вигадану інформацію та обманути особу на ім`я « ОСОБА_18 », що і зробила».
		У письмових поясненнях суддя ОСОБА_1. просила зупинити розгляд дисциплінарної справи до винесення остаточного рішення у кримінальному провадженні.
		Під час розгляду дисциплінарної справи Третьою Дисциплінарною палатою суддя ОСОБА_1. підтримала письмові пояснення та зазначила, що не визнає обставин, викладених у дисциплінарних скаргах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , при цьому, не заперечувала, що двічі телефоном спілкувалася та зустрічалася з представниками окупаційної влади.
		У контексті зазначеного суддя  ОСОБА_1 повідомила, що вперше їй зателефонувала невідома особа (дату не пам`ятає) з пропозицією зустрітись, на що вона зазначила, що зустрінеться тільки в присутності голови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 , і потім надала його номер мобільного телефону. Після чого повідомила про розмову голову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 .
		Як повідомила суддя  ОСОБА_1 , вдруге, 9 березня 2022 року, їй зателефонувала невідома особа з пропозицією зустрітись, на що вона погодилась. Під час зустрічі він почав їй погрожувати, разом з ним були присутні озброєні представники окупаційної влади. Вона зрозуміла, що за нею будуть спостерігати, контролювати та вона не зможе виїхати з ІНФОРМАЦІЯ_3.
		Суддя ОСОБА_1 зазначила, що 16 березня 2022 року їй зателефонували знов та запропонували зустрітися, на що вона погодилась. Під час зустрічі їй знову запропонували посади голови суду, заступника голови суду та судді окупованої влади, дали 10 днів на роздуми для надання інформації про проукраїнськи і проросійськи налаштованих осіб.
		Також суддя ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року під час зустрічі з представником окупаційної влади їй погрожували фізичною розправою, а тому вона вирішила надати вигадану інформацію.
		При цьому суддя ОСОБА_1 зауважила, що вона не приховувала та не заперечує, що їй неодноразово пропонувались посади голови суду, заступника голови суду та судді в тимчасово окупованому місті Бердянськ.
		29.14. Згідно з характеристикою, затвердженою рішенням зборів суддів Полтавського районного суду Полтавської області від 24 січня 2024 року № 1, суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1., відряджена до Полтавського районного суду Полтавської області, здійснюючи правосуддя в цьому суді, відповідно до законодавства України, в судових засіданнях розглядала цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, аналізувала судову статистику, вивчала та узагальнювала судову практику, здійснювала контроль за своєчасним зверненням судових рішень до виконання.
		Під час роботи в Полтавському районному суді Полтавської області дотримувалась трудової дисципліни, належно організовувала робочий процес. Пунктуальна та цілеспрямована. Суддя  ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності під час роботи в Полтавському районному суді Полтавської області не притягувалася.
		30.       Третя Дисциплінарна палата наголосила, що в межах наданих їй законом повноважень не вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а лише перевіряє викладені в дисциплінарних скаргах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обставини на предмет дотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. При цьому Третя Дисциплінарна палата зауважила, що під час дисциплінарного провадження вона встановила факти і з`ясувала обставини, що мають значення виключно для ухвалення дисциплінарним органом рішень у межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
		31.       Водночас Третя Дисциплінарна палата критично поставилась до пояснень, які надала суддя ОСОБА_1., оскільки після виїзду на підконтрольну Україні територію суддя ОСОБА_1 не звернулась до відповідних правоохоронних органів та ВРП з повідомленням щодо ймовірного вербування її представниками фсб рф, втручання в її діяльність, впливу або інших неправомірних дій, учинених стосовно неї вказаними особами.
		32.       Проаналізувавши зібрані під час розгляду дисциплінарної справи матеріали, Третя Дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії судді ОСОБА_1 свідчать про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя та утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. Такі дії судді ОСОБА_1 , за висновком дисциплінарного органу, слід кваліфікувати як вчинення істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді. 
		33.       У підсумку Третя Дисциплінарна палата виснувала, що з огляду на характер та зміст допущеного суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який є істотним, зважаючи на його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової влади загалом, ані особа судді та ступінь її вини, ані відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть впливати на застосування до неї іншого стягнення, аніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 
		Закону № 1402-VIII і статті 50 Закону № 1798-VIII. 
		34.       Не погодившись із рішенням Третьої Дисциплінарної палати від 1 травня 2024 року № 1336/3дп/15-24, суддя ОСОБА_1. звернулася зі скаргою на це рішення, яка надійшла до ВРП 14 травня 2024 року.
		35.       За результатами розгляду скарги судді  ОСОБА_1 на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 1 травня 2024 року № 1336/3дп/15-24 про її притягнення до дисциплінарної відповідальності ВРП прийняла оскаржуване рішення.
		36.       За змістом оскаржуваного рішення, перевіривши доводи скарги судді ОСОБА_1., зміст оскаржуваного рішення Третьої Дисциплінарної палати, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та ознайомившись із частиною матеріалів кримінального провадження № 22022080000000068 від 16 березня 2022 року на підставі дозволу, отриманого у встановленому статтею 222 КПК України порядку від прокурора у кримінальному провадженні, заслухавши пояснення судді ОСОБА_1 та її представника - адвоката Озюменка Є. Ю., скаржниці ОСОБА_7 , ВРП дійшла висновку, що Третя Дисциплінарна палата правильно встановила наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Наведені ж у скарзі доводи, на думку ВРП, не спростовують обставин, установлених Третьою Дисциплінарною палатою під час розгляду дисциплінарної справи, тому відсутні підстави для задоволення скарги.
		37.       Так, ВРП зауважила, що дисциплінарна відповідальність за своєю юридичною природою істотно відрізняється від кримінальної за підставами, процедурою реалізації, колом суб`єктів, а також характером і наслідками стягнень. Покликаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 4 квітня 2019 року (провадження № 11-945сап18), від 19 травня 2021 року у справі № 9901/997/18 (провадження № 11-291заі20), ВРП зазначила, що дисциплінарна і кримінальна відповідальність належать до різних видів юридичної відповідальності, а тому їх застосування з огляду на положення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції, частини першої статті 61 Конституції України не є взаємовиключним. ВРП наголосила, що питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу - Дисциплінарним палатам ВРП. При цьому дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Під час дисциплінарного провадження надається оцінка лише фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. 
		38.       ВРП зауважила, що Третя Дисциплінарна палата, перевіряючи наявність у поведінці судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, проаналізувала в сукупності матеріали дисциплінарного провадження, а висновки Третьої Дисциплінарної палати про вчинення суддею ОСОБА_1 дій, які порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя, ґрунтуються, зокрема, на: поясненнях судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_5 , відрядженої до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, про «піднятий та піднесений настрій ОСОБА_1 » у перші дні після повномасштабного вторгнення, анонсування суддею ОСОБА_1., що «все буде добре судді будуть продовжувати працювати в суді, все буде тихо та добре»; поясненнях судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_6 , відрядженої до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, про зміст розмови під час телефонного дзвінка ОСОБА_1 15 квітня 2022 року, коли вона «нормальною, спокійною не нервовою інтонацією», повідомила: «Ты знаешь, уже флаг повесили?» (мова була про вивішення російського триколору над будівлею суду)».
		Решта суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, а саме суддя ОСОБА_4., відряджена до Баришівського районного суду Київської області, суддя ОСОБА_16., відряджений до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, суддя ОСОБА_3., відряджена до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя, судді ОСОБА_22. та ОСОБА_23., відряджені до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, на запит доповідача - члена Третьої Дисциплінарної палати ОСОБА_19 повідомили, що їм стала відома інформація щодо можливої співпраці судді ОСОБА_1 із співробітниками фсб рф щодо збору та передання інформації про розташування та переміщення військових підрозділів України, про проукраїнськи і проросійськи налаштованих працівників суду та медичних закладів ІНФОРМАЦІЯ_3, а також про надання допомоги в підборі кадрів до штату окупаційних органів влади і формування серед місцевого населення позитивного ставлення до рф та її окупаційної адміністрації після публікування такої інформації у медіа та з публікації, розміщеної на офіційній сторінці Служби безпеки України.
		У цьому контексті ВРП зауважила, що у поясненнях суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області йдеться про фрагменти аудіозаписів розмов судді ОСОБА_1. із представником окупаційної влади на ім`я « ОСОБА_18 », що відбулася ІНФОРМАЦІЯ_5 року, оприлюднених Службою безпеки України на офіційній сторінці за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, що є складовою частиною стенограми телефонних розмов, зафіксованих у протоколі за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20 травня 2022 року № 59/14/188т.
		39.       Проаналізувавши наявні в дисциплінарному провадженні матеріали у їх сукупності, ВРП виснувала, що Третя Дисциплінарна палата мотивовано відхилила як непереконливі доводи судді ОСОБА_1 про те, що вона не співпрацювала з представниками окупаційної влади, оскільки такі аргументи судді спростовуються наявними у справі доказами і, при цьому, після виїзду на підконтрольну Україні територію суддя   ОСОБА_1 не звернулася до відповідних правоохоронних органів та ВРП з повідомленням щодо ймовірного вербування її представниками фсб рф, втручання в її діяльність, впливу або інших неправомірних дій, учинених стосовно неї вказаними особами.
		40.       З огляду на наведене ВРП погодилася з висновком Третьої Дисциплінарної палати про те, що поведінка судді ОСОБА_1 під час її перебування на тимчасово окупованій території ІНФОРМАЦІЯ_3 Запорізької області свідчить про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, оскільки після початку повномасштабного вторгнення, коли вся країна згуртувалася проти російських загарбників, суддя ОСОБА_1. навпаки - проявила лояльність до представників окупаційної влади, радо вітала «успіхи» окупаційної влади, запевняла колег - суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області в можливості «продовжувати працювати в суді» на окупованій території за окупаційної влади, рекомендувала «лояльних громадян» на посади в органи окупаційної влади.
		41.       При цьому, за висновком ВРП, наведені в мотивувальній частині рішення Третьої Дисциплінарної палати про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності частини фрагментів із обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22022080000000069 від 16 березня 2022 року, як і посилання в цьому рішенні на ухвалені ВРП рішення за результатами розгляду подання заступника Генерального прокурора про надання згоди на утримання під вартою судді ОСОБА_1 та клопотань про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, не дають підстав дійти висновку про те, що вказані документи були предметом оцінки Третьої Дисциплінарної палати як докази на підтвердження вчинення суддею ОСОБА_1. дисциплінарного проступку, чи про те, що обставинам, установленим за результатами оцінки змісту таких документів, було надано перевагу перед доказами, здобутими під час дисциплінарного провадження.
		42.       Реагуючи на доводи судді  ОСОБА_1 про порушення дисциплінарним органом під час розгляду дисциплінарної справи стандарту доказування, визначеного частиною шістнадцятою статті 49 Закону № 1798-VIII (наявність чітких і переконливих доказів), ВРП зазначила, що Третя Дисциплінарна палата отримала чіткі та переконливі докази на підтвердження наявності в діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, і проаналізувала ці докази в контексті предмета доказування в дисциплінарному провадженні - підтвердження наявності чи відсутності у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а не на підтвердження наявності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження № 22022080000000068 від 16 березня 2022 року.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		43.       Дослідивши наведені в скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши суддю-доповідача у справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Озюменко Є. Ю., з таких мотивів.
		Щодо меж перегляду оскаржуваного рішення ВРП
		44.           Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		45.           Частина друга статті 55 Конституції України постулює, що права і свободи громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		46.           Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
		47.           Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII. 
		48.           Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
		49.           Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
		50.           Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, за приписами частин першої та третьої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
		51.           Згідно із частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та частиною другою статті 52 Закону № 1798-VIII на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом. При цьому право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.
		52.           Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		53.           Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		54.           Згідно із частиною першою статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		55.           У пункті 123 рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у зазначеному вище органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (див. пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» та пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (див. пункти 44-47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 згаданого рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).
		56.           На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду зазначає, що ВРП у дисциплінарному провадженні є квазісудом, оскільки здійснює розгляд скарги на рішення дисциплінарного органу про притягнення / відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та приймає рішення на підставі балансу поданих доказів. 
		57.           Водночас Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції як визначений статтею 266 КАС України судовий орган, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення, ухвалені за результатом розгляду скарг на рішення її дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
		58.           При цьому розгляд таких скарг Велика Палата Верховного Суду здійснює за правилами касаційного провадження, встановленими КАС України.
		59.           Так, частиною першою статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		60.           За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Стосовно підстав перегляду рішення ВРП
		61.           Частиною першою статті 52 Закону № 1798-VIII визначено вичерпний перелік підстав оскарження та скасування рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, а саме: 
		1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
		2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
		3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
		4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
		62.           У своїй скарзі ОСОБА_1 не ставить питання про незаконність оскаржуваного рішення з підстав, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIIІ.
		63.           При цьому Велика Палата Верховного Суду не встановила обставин чи підстав, які б указували на те, що ВРП ухвалила оскаржуване рішення у складі, який не мав повноважень його ухвалювати; рішення не підписав хтось зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП.
		64.           Оцінюючи викладені представником ОСОБА_1 у скарзі доводи щодо недотримання ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення положень пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого. 
		65.           У справах про оскарження рішення ВРП, яким залишено без змін рішення дисциплінарного органу про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, такий акт має оцінюватися, зокрема, в аспекті його обґрунтованості, безсторонності, розсудливості, своєчасності і пропорційності. Обов`язковим критерієм обґрунтованості рішення за наслідками дисциплінарного провадження є врахування всіх обставин, що є визначальними для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.
		66.           Предметом розгляду оскаржуваного рішення ВРП було рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 1 травня 2024 року № 1623/1дп/15-21 про притягнення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області, до дисциплінарної відповідальності.
		67.           В оскаржуваному рішенні визначеною законом підставою притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вказано пункт 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
		68.           Так, за наслідком розгляду скарги, дослідивши встановлені під час перевірки скарги обставини, описані вище у цій постанові, ВРП, як і її дисциплінарний орган раніше, виснувала, що суддя ОСОБА_1. допустила поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
		69.           Надаючи оцінку доводам скаржниці та її представника щодо незгоди із цим висновком ВРП, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
		70.            Як визначено пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII, суддя зобов`язаний, зокрема: дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
		71.           Згідно зі статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною. 
		72.           За змістом пунктів 60, 61 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності (далі - Висновок КРЄС), у кожній країні закон або базові правові положення, які застосовуються до суддів, повинні визначати в якнайточнішому формулюванні ті порушення, які можуть призвести до застосування дисциплінарних санкцій.
		73.           У пункті 29 Висновку КРЄС зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.
		74.           Щодо правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов`язків та в особистому житті (пункт 50 Висновку КРЄС).
		75.           Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід`ємною частиною діяльності суддів.
		Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов`язок прийняти низку обмежень, і хоч пересічному громадянину ці обов`язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
		76.           Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165(1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).
		77.           Отже, посада судді покладає на нього додаткові обмеження та обов`язки, які водночас є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися. Зокрема, запорукою утвердження довіри до суду має бути законослухняна і добропорядна поведінка суддів у повсякденному житті.
		78.           Європейська асоціація суддів у пункті 2 Резолюції (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) наголошує, що суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише у випадках, коли мала місце не гідна його звання поведінка, наслідки якої є настільки серйозними і жахливими, що потребують накладення дисциплінарних стягнень.
		79.           У параграфах 3, 6 Висновків першої експертної комісії Міжнародної асоціації суддів «Правила етичної поведінки суддів, їх застосування та дотримання» (2004 року) зазначається, що професійні стандарти відображають ту модель поведінки, до якої судді мають прагнути, та підкреслюється необхідність розмежовувати поняття порушення професійних стандартів та дисциплінарних проступків.
		80.           Аналіз суб`єктивних та об`єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов`язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до негативних наслідків.
		81.           Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку передбачає наявність умислу в діях судді, свідомого порушення ним встановлених законом вимог та настання / можливість настання негативних наслідків.
		82.           Кваліфікація діяння - це точна правова оцінка конкретного діяння, яка полягає у встановленні точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками, визначеними законом. Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад. Наслідки вчинення певних дій у кожному конкретному випадку мають бути встановлені й поставлені у вину суб`єктові дисциплінарного правопорушення, якщо між його діянням і наслідками існує причинний зв`язок. Настання описаних у законі наслідків є свідченням того, що вони виконують роль обставин, які надають проступку кваліфікованого виду.
		83.           За змістом оскаржуваного рішення, предметом розгляду в дисциплінарній справі щодо судді ОСОБА_1 була її поведінка у період перебування на тимчасово окупованій території ІНФОРМАЦІЯ_3 Запорізької області після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України (24 лютого 2022 року) до виїзду на підконтрольну Україні територію (11 травня 2022 року).
		84.           Варто зауважити, що за правилами частини першої статті 107 Закону 
		№ 1402-VIII право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. При цьому жодних обмежень щодо суб`єкта звернення з дисциплінарною скаргою Закон № 1402-VIII не містить.
		85.           Право громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачене законом з метою інформування ВРП як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти і обставини неналежної поведінки судді.
		86.           Разом з тим підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не власне дисциплінарна скарга з викладеними у ній мотивами, а факт допущення таким суддею порушення закону чи морально-етичних вимог, яке містить склад дисциплінарного проступку. Тому у випадку встановлення таких обставин дисциплінарним органом ВРП у процесі розгляду дисциплінарної справи сама по собі скарга та наведені в ній мотиви вже не мають правового значення для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
		87.           Так, дисциплінарну скаргу щодо судді ОСОБА_1 . Третя Дисциплінарна палата відкрила за дисциплінарними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . На обґрунтування своїх доводів про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, автори дисциплінарних скарг послалися на зміст розміщених на офіційному вебсайті ВРП рішень від 5 травня 2023 року 
		№ 458/0/15-23 про надання згоди на утримання під вартою судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , відрядженої з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області; від 8 травня 2023 року № 459/0/15-23 про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 та тимчасове, до 27 червня 2023 року, відсторонення судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , відрядженої з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності; від 22 червня 2023 року № 649/0/15-23 про продовження до 22 серпня 2023 року строку тимчасового відсторонення судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області, від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності; оприлюднених 10 травня 2023 року Службою безпеки України фрагментів аудіозаписів розмов судді ОСОБА_1 із представником фсб рф.
		88.           Як установили під час розгляду дисциплінарної справи ВРП і її Третя Дисциплінарна палата, слідчі слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000068 від 16 березня 2022 року, в якому 27 квітня 2023 року заступник Генерального прокурора ОСОБА_11 склав повідомлення про підозру судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України. У цьому кримінальному провадженні 1 серпня 2023 року старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_12 затвердив обвинувальний акт, який скерував до Хортицького районного суду міста Запоріжжя. Станом на час розгляду Третьою Дисциплінарною палатою та ВРП дисциплінарної справи тривав розгляд у Хортицькому районному суді міста Запоріжжя справи за обвинуваченням судді ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України.
		89.           Під час розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата отримала письмові пояснення судді ОСОБА_1 та інших суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області (відряджених до місцевих загальних судів на підконтрольній Україні території) щодо її можливої співпраці із співробітниками фсб рф, збору та передання інформації про розташування й переміщення військових підрозділів України, про проукраїнськи та проросійськи налаштованих працівників суду та медичних закладів ІНФОРМАЦІЯ_3, а також про надання допомоги в підборі кадрів до штату окупаційних органів влади, формування серед місцевого населення позитивного ставлення до рф та її окупаційної адміністрації.
		90.           Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження у сукупності, Третя Дисциплінарна палата дійшла висновку, з яким погодилася й ВРП, про те, що дії судді ОСОБА_1 свідчать про допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя та утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
		91.           З огляду на характер та зміст допущеного суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зважаючи на його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової влади загалом, Третя Дисциплінарна палата дійшла висновку, з яким погодилася й ВРП, про наявність підстав для застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку.
		92.           Такі висновки ВРП та її дисциплінарного органу ґрунтуються, зокрема, на письмових поясненнях судді ОСОБА_1 , які вона підтримала під час розгляду дисциплінарної справи, а також письмових поясненнях судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_5 , відрядженої до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, та судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_6 , відрядженої до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, зміст яких викладено вище у цій постанові.
		93.           Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП про те, що поведінка судді  ОСОБА_1 під час її перебування на тимчасово окупованій території ІНФОРМАЦІЯ_3 Запорізької області свідчить про допущення нею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, оскільки після початку повномасштабного вторгнення вона проявила лояльність до представників окупаційної влади, запевняла колег - суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області в можливості «продовжувати працювати в суді» на окупованій території за окупаційної влади, рекомендувала «лояльних громадян» на посади в органи окупаційної влади. 
		94.           Велика Палата Верховного Суду вважає встановленими та доведеними ВРП обставини спілкування судді ОСОБА_1 з представниками окупаційної влади, оскільки такі обставини підтверджено наявними у справі доказами, власне її ж поясненнями, і, при цьому, після виїзду на підконтрольну Україні територію суддя ОСОБА_1 не звернулася до відповідних правоохоронних органів та ВРП з повідомленням щодо ймовірного вербування її представниками фсб рф, втручання в її діяльність, впливу або інших неправомірних дій, учинених стосовно неї вказаними особами.
		95.           Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи представника скаржниці про неврахування ВРП під час перевірки законності прийнятого її дисциплінарним органом рішення пояснень суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_2 (відряджених до інших місцевих загальних судів на підконтрольній Україні території), оскільки в оскаржуваному рішенні ВРП врахувала, що Третя Дисциплінарна палата, перевіряючи наявність у поведінці судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, дослідила серед іншого і надані цими суддями пояснення. При цьому зміст пояснень, наведений вище у цій постанові, не дозволяє дійти висновку, що вони містять інформацію щодо предмета доказування в дисциплінарному провадженні, оскільки судді лише повідомляли, що вони не володіють інформацією про обставини, які були предметом перевірки у дисциплінарній справі щодо судді ОСОБА_1 , або дізналися про них вже після публікації в засобах масової інформації та з публікації, розміщеної на офіційній сторінці Служби безпеки України. 
		96.           Не заслуговують на увагу також і доводи скаржниці та її представника про ненадання ВРП в оскаржуваному рішенні оцінки рішенню Вільнянського суду Запорізької області від 28 червня 2022 року, акту про нещасний випадок, стенограмам розмов від 3 та 13 квітня 2022 року та протоколам допиту судді ОСОБА_1 одразу після виїзду з окупованої території України до моменту повідомлення про підозру, оскільки ці документи не доводять наявності або відсутності у діях скаржниці ознак дисциплінарно проступку та можуть мати значення лише в межах вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.
		97.           У контексті правовідносин, щодо яких виник спір, Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що в дисциплінарному провадженні Третя Дисциплінарна палата з`ясовувала питання наявності або відсутності в діях судді  ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку в частині допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, а не доведеності її вини у вчиненні кримінального правопорушення, що перебуває поза межами компетенції ВРП.
		98.           При цьому ВРП, як і її Третя Дисциплінарна палата раніше, дійшла висновку про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, дослідивши зібрані у дисциплінарній справі докази у сукупності, зокрема й ті, що не пов`язані з матеріалами кримінального провадження № 22022080000000069 від 16 березня 2022 року. 
		99.           Отже, рішення про притягнення скаржниці до дисциплінарної відповідальності, хоча і прийняте з урахуванням частини матеріалів, що містяться у кримінальному провадженні, однак базується на самостійних правових підставах. При цьому Третя Дисциплінарна палата лише перевірила викладені у дисциплінарних скаргах обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до суддів, та наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку і не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення судді ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України.
		100.       Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на відсутність підстав вважати, що надані старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_12  у встановленому статтею 222 КПК України порядкуокремі матеріали кримінального провадження № 22022080000000068 від 16 березня 2022 року ВРП і її Третя Дисциплінарна палата використали у спосіб, не передбачений законом, оскільки оцінювалися ці матеріали ВРП та її Дисциплінарною палатою лише в аспекті того, чи були в діях судді ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. 
		101.       З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погоджується з позицією ВРП про те, що наведення в мотивувальній частині рішення Третьої Дисциплінарної палати про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності фрагментів із обвинувального акта в кримінальному провадженні № 22022080000000069 від 16 березня 2022 року, як і посилання в цьому рішенні на ухвалені ВРП рішення за результатами розгляду подання заступника Генерального прокурора про надання згоди на утримання під вартою судді ОСОБА_1 та клопотань про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, не дають підстав виснувати про те, що вказані документи були предметом оцінки Третьої Дисциплінарної палати як докази на підтвердження вчинення суддею ОСОБА_1. дисциплінарного проступку, чи про те, що обставинам, установленим за результатами оцінки змісту таких документів, було надано перевагу над доказами, здобутими під час дисциплінарного провадження.
		102.       Не є слушними й посилання представника скаржниці на те, що вчинення суддею  ОСОБА_1 дисциплінарного проступку не може бути доведено матеріалами НСРД, оскільки при вирішенні питання про притягнення скаржниці до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата та ВРП враховували інші докази, зібрані саме в межах дисциплінарної справи, а не матеріали НСРД.
		103.       Велика Палата Верховного Суду враховує, що згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).
		104.       У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.
		105.       Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
		106.       Установлені в ході дисциплінарного провадження факти і з`ясовані обставини мають значення виключно для прийняття дисциплінарним органом рішення у межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. 
		107.       Отже, встановлення дисциплінарним органом у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку не порушує презумпцію невинуватості, оскільки правові наслідки такого висновку обмежуються дисциплінарними відносинами та не впливають на хід і результати інших проваджень щодо скаржниці, тому не є слушними посилання представника скаржниці на те, що ВРП визнала суддю ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, безальтернативно визначивши певні обставини та факти в оскаржуваному рішенні, які підлягали доказуванню в межах кримінального провадження.
		108.       З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що ВРП і її Третя Дисциплінарна палата дійшли обґрунтованого висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення судді  ОСОБА_1  до дисциплінарної відповідальності, оскільки розглядувана у цій справі поведінка судді ОСОБА_1 , безсумнівно, порочить звання судді, а її наслідки призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової влади загалом.
		109.       Велика Палата Верховного Суду зазначає, що ВРП у спірному рішенні навела обґрунтування його прийняття, висновки ВРП щодо наявності підстав для притягнення судді  ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є достатньо мотивованими. 
		110.       Водночас незгода скаржниці з мотивами такої оцінки не свідчить про їх відсутність у рішенні ВРП.
		111.       Обираючи вид стягнення, яке слід застосувати до судді  ОСОБА_1 , Третя Дисциплінарна палата врахувала: характер допущеного суддею дисциплінарного проступку, який визнала істотним; наслідки допущеного суддею дисциплінарного проступку, які виявилися у підриві авторитету правосуддя, що негативно вплинуло на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому; особу судді, відомості, наведені у її характеристиці, ступінь її вини, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень.
		112.       ВРП в оскаржуваному рішенні, врахувавши встановлені обставини, погодилася зі здійсненою її дисциплінарним органом кваліфікацією поведінки судді ОСОБА_1 як істотного дисциплінарного проступку. 
		113.       З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що зазначені в оскаржуваному рішенні висновки ВРП щодо вчинення суддею  ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, є належним чином умотивованими, ґрунтуються на доказах, а застосований вид дисциплінарного стягнення є пропорційним.
		Висновки за результатами розгляду скарги
		114.       Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ВРП, ухвалюючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом № 1798-VІІІ, з дотриманням балансу у визначенні дисциплінарного стягнення, і таке рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких ВРП дійшла правильного висновку про необхідність застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, що є пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку.
		115.       Отже, оскаржуване рішення повністю відповідає вимогам частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII, а тому не підлягає скасуванню.
		Керуючись статтями 266, 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Озюменко Євген Юрійович, на рішення Вищої ради правосуддя від 18 червня 2024 року 
		№ 1860/0/15-24 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 травня 2024 року № 1336/3дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , відрядженої до Полтавського районного суду Полтавської області» залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 18 червня 2024 року № 1860/0/15-24 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  Н. В. ШевцоваСудді: О. О. Банасько О. В. Кривенда Ю. Л. Власов М. В. Мазур І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв М. І. Гриців О. В. Ступак Ж. М. Єленіна І. В. Ткач І. В. Желєзний О. С. Ткачук Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич В. В. Король Є. А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...