Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/154/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2024.
Дата набрання законної сили: 11.09.2024
Номер судового провадження: 14-24цс24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 вересня 2024 року
		місто Київ
		 
		справа № 554/154/22
		провадження № 14-24цс24
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Погрібного С. О.,
		суддів: Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
		 
		розглянула в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акта державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна 
		із чужого незаконного володіння,
		за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Державне підприємство «СЕТАМ», приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, про визнання права власності на нерухоме майно
		за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року, постановлене суддею Блажко І. О., та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Хіль Л. М., Пилипчук Л. І., Триголова В. М.,
		УСТАНОВИЛА:
		Вступ
		У цій справі оскаржуються судові рішення в частині задоволення первісного позову про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акта державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння від набувача.
		Позивач визначив підставами згаданого позову те, що торги відбулися 
		з порушенням вимог законодавства, оскільки суд визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку вартості квартири у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна від 08 липня 2021 року № 615, а також те, що його не було повідомлено про проведення електронних торгів.
		Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли переконання про наявність підстав для задоволення позову лише тому, що в порушення вимог чинного законодавства позивач не був повідомлений про день та час проведення електронних торгів.
		У касаційній скарзі заявник зазначив, що позивачне надав доказів порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), 
		а також того, що такі порушення вплинули на результат електронних торгів і могли обмежити його права та законні інтереси, оскільки самий лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення електронних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними.
		Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновки Верховного Суду України та Верховного Суду про те, що самий лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. У спорах про оспорювання торгів визначальним є наявність таких порушень, які б могли вплинути на їх результат та призвести до порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює торги.
		За результатами вирішення спору Велика Палата Верховного Суду частково погодилася з доводами, викладеними у касаційній скарзі, змінила рішення судів у частині мотивування їх висновків, оскільки такий позов має бути задоволений саме у зв`язку з тим, що іншим судовим рішенням визнано такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про незалежну оцінку вартості спірної квартири і таке рішення набрало законної сили. Реалізація на торгах майна за безпідставною, заниженою ціною, що преюдиційно встановлено судовим рішенням, безпосередньо порушує права та інтереси боржника.
		І. ФАБУЛА СПРАВИ
		Стислий виклад позиції позивача
		1.                  ОСОБА_1 у січні 2022 року звернувся до суду з позовом до 
		Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 
		(далі - ПСМУ МЮ (м. Суми)), Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» 
		(далі - ПАТ «МТБ Банк»), Державного підприємства «СЕТАМ» 
		(далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. (далі - приватний нотаріус), у якому просив:
		- визнати незаконними та скасувати результати електронних торгів, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 06 жовтня 2021 року № 555758 
		(далі - протокол проведення електронних торгів), з продажу квартири 
		АДРЕСА_1 , що на праві власності належала ОСОБА_3 ;
		- визнати незаконним і скасувати акт державного виконавця про проведені електронні торги від 05 листопада 2021 року, затверджений виконувачем обов`язків начальника Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 
		(далі - Відділ) Лукмаслом М. М. ;
		- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів від 18 листопада 2021 року № 959, видане приватним нотаріусом;
		- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру  АДРЕСА_1 , 
		з одночасним припиненням її права власності;
		- витребувати спірну квартиру з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
		2.                 Позивач обґрунтував пред`явлений позов тим, що у провадженні Відділу був виконавчий лист від 26 березня 2018 року № 554/4712/15-ц, виданий Октябрським районний судом м. Полтави, про солідарне стягнення 
		з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» заборгованості за сумою кредиту 
		в розмірі 29 077,13 дол. США, за відсотками - 2 911,04 дол. США, 
		за пенею - 67 073,60 грн та судового збору.
		3.                 Державний виконавець у цьому виконавчому провадженні вчинив підготовчі дії з проведення ДП «СЕТАМ» електронних (прилюдних) торгів та реалізував на них спірну квартиру. Торги, за твердженням позивача, провели 
		з порушеннями Порядку № 2831/5.
		4.                 Позивач зазначив, що 13 липня 2021 року йому направили лист, у якому повідомили вартість описаного нерухомого майна (378 000,00 грн). Ознайомившись зі звітом про незалежну оцінку майна, він не погодився з такою та порядком її проведення, тому подав до суду скаргу на дії державного виконавця. Ухвалою від 26 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, Октябрський районний суд м. Полтави частково задовольнив скаргу ОСОБА_1 . Суд визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку вартості квартири у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна від 08 липня 2021 року № 615; в іншій частині вимог скарги відмовив.
		5.                  ОСОБА_1 зазначив, що ДП «СЕТАМ» не надсилало на його адресу відомостей про день та час проведення електронного аукціону з реалізації спірної квартири як предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів, зокрема, й повідомлення про проведення електронних торгів 06 жовтня 2021 року. Він не отримав протоколу проведення електронних торгів, про його існування дізнався 01 грудня 2021 року під час ознайомлення зі змістом акта про проведені електронні торги, а також з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.
		6.                 Отже, позивач визначив дві підстави позову про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів як таких, що відбулися з порушенням вимог законодавства, а саме те, що суд визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку вартості квартири у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна від 08 липня 2021 року № 615, а також те, що його не було повідомлено про проведення оспорюваних ним електронних торгів.
		Стислий виклад змісту вимог зустрічного позову
		7.                  ОСОБА_2 у лютому 2022 року подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , треті особи: ПСМУ МЮ (м. Суми), ПАТ «МТБ Банк», ДП «СЕТАМ», приватний нотаріус, у якому просила визнати за нею право власності на квартиру  АДРЕСА_1 .
		8.                 Зустрічний позов ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що вона є добросовісною набувачкою спірної квартири.
		Стислий виклад змісту судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		9.                 Рішенням від 17 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, Октябрський районний суд м. Полтави задовольнив позов ОСОБА_1 .
		Суд визнав незаконними та скасував результати електронних торгів від 06 жовтня 2021 року з продажу квартири АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_3 , оформлені протоколом проведення електронних торгів від 06 жовтня 2021 року № 555758.
		Визнав незаконним та скасував акт державного виконавця про проведені електронні торги від 05 листопада 2021 року, затверджений виконувачем обов`язків начальника Відділу Лукмаслом М. М. 
		Визнав недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів від 18 листопада 2021 року, серія та номер 959, видане приватним нотаріусом.
		Скасував державну реєстрацію права власності від 18 листопада 2021 року 
		з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на квартиру 
		АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23027958.
		Витребував із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23027958.
		Суд відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
		10.            Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував рішення тим, що ДП «СЕТАМ» не повідомило ОСОБА_1 про день і час проведення електронних торгів, що є порушенням приписів законодавства. Оскільки електронні торги є незаконними, їх результати скасовані, то ОСОБА_1 має право на витребування квартири з незаконного володіння ОСОБА_2 .
		11.            Також суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що зустрічний позов є безпідставним, оскільки ОСОБА_2 не надала належних і допустимих доказів порушення її права на спірну квартиру.
		12.            Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що до позивача як спадкоємця, який подав заяву про прийняття спадщини померлого ОСОБА_3 у строк, визначений Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), з моменту відкриття спадщини перейшли всі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема й право оспорити торги та витребувати квартиру із чужого незаконного володіння відповідачки.
		13.            Апеляційний суд наголосив, що доводи апеляційної скарги про заниження початкової вартості описаного майна, а також про те, що оскарження боржником оцінки майна не вплинуло на результати торгів, є необґрунтованими, адже були порушені правила проведення електронних торгів.
		Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
		14.            Відкрите акціонерне товариство «Морський транспортний банк» 
		(далі - ВАТ «МТБ»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» (далі - ПАТ «Марфін банк»), а надалі ПАТ «МТБ Банк», та ОСОБА_1 14 травня 2008 року уклали кредитний договір № 00546/RР, відповідно до якого позивач отримав кредит у виді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 56 120,46 дол. США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 11,90 % і з терміном погашення до 12 травня 2023 року.
		15.            На забезпечення виконання зобов`язання за цим кредитним договором ВАТ «МТБ» та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки № 00633rP, відповідно до якого іпотекодавець надав в іпотеку квартиру  АДРЕСА_2 .
		16.            Рішенням від 20 листопада 2017 року у справі № 554/4712/15-ц Октябрський районний суд м. Полтави задовольнив позов ПАТ «Марфін банк», стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Марфін банк» заборгованість за кредитним договором від 14 травня 2008 року № 00546/RР, зокрема заборгованість за сумою кредиту в розмірі 29 077,13 дол. США, за відсотками - 2 911,04 дол. США, за пенею - 67 073,60 грн. Здійснив розподіл судових витрат.
		17.            Листом від 22 серпня 2017 року № 2179/12.30-04-31 Шевченківський районний у м. Полтаві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області повідомив банк про наявність в архіві запису про смерть ОСОБА_3 .
		18.            Виконавчий лист з примусового виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2017 року у справі № 554/4712/15-ц був на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції 
		у Полтавській області.
		19.            Четверта полтавська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 08 жовтня 2019 року повідомила, що 14 листопада 2013 року заведено спадкову справу № 370/2013 щодо майна ОСОБА_3 .
		20.            Листом від 13 березня 2020 року № 261/02-14 Четверта полтавська державна нотаріальна контора ПСМУ МЮ (м. Суми) повідомила, що у спадковій справі № 370/2013 є заява ОСОБА_1 від 14 листопада 2013 року про прийняття спадщини, втім свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
		21.            Постановою від 29 жовтня 2020 року у справі № 554/4712/15-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11 травня 2021 року, Полтавський апеляційний суд звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .
		22.            Постановою від 25 листопада 2020 року державний виконавець Відділу здійснив опис та наклав арешт на квартиру  АДРЕСА_1 .
		23.            Постановою від 31 травня 2021 року старший державний виконавець Відділу Ніколенко С. В. призначив суб`єкта оціночної діяльності - Приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа від 26 березня 2018 року № 554/4712/15-ц, виданого Октябрським районним судом м. Полтави.
		24.            Листом від 13 липня 2021 року № 02.1.18/10532 ОСОБА_1 повідомили про проведення оцінки нерухомого майна та отримання звіту про незалежну оцінку майна від 06 липня 2021 року № 615, відповідно до якого вартість описаного нерухомого майна складає 378 000,00 грн.
		25.            Ознайомившись зі звітом про незалежну оцінку майна № 615, ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави зі скаргою на дії державного виконавця.
		26.            Ухвалою від 26 серпня 2021 року у справі № 554/4712/15-ц, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, Октябрський районний суд м. Полтави частково задовольнив скаргу ОСОБА_1 . Суд визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна від 08 липня 2021 року № 615 про вартість майна - квартири АДРЕСА_1 . Ухвалою від 31 січня 2022 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою 
		ПАТ «МТБ Банк» на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України, визнавши касаційну скаргу необґрунтованою.
		27.             ОСОБА_1 30 серпня 2021 року письмово повідомив ДП «СЕТАМ» про це рішення.
		28.            Листом від 06 листопада 2021 року № 2995/20637-9-21/7 ДП «СЕТАМ» надіслало ОСОБА_1 нотаріально посвідчену копію акта державного виконавця про проведені електронні торги від 05 листопада 2021 року, затвердженого виконувачем обов`язків начальника Відділу Лукмаслом М. М. , який позивач отримав 01 грудня 2021 року.
		29.            Відповідно до зазначеного акта спірне майно реалізоване 06 жовтня 2021 року на других електронних торгах за ціною продажу 302 400,00 грн з ПДВ. Переможцем електронних торгів згідно з протоколом проведення електронних торгів від 06 жовтня 2021 року № 555758 є ОСОБА_2 
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		30.            ПАТ «МТБ Банк» 28 березня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		31.            Підставами касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначив те, що:
		- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 листопада 2017 року 
		у справі № 668/5633/14-ц, за змістом яких самий лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання торгів недійсними;
		- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16, від 29 червня 2016 року у справі № 6-547цс16, у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16, від 18 травня 2022 року 
		у справі № 361/3505/20, відповідно до яких головною умовою визнання торгів недійсними, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення вимог закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
		32.            ПАТ «МТБ Банк» зазначило, що ОСОБА_1 не надав доказів порушення Порядку № 2831/5, а також того, що такі порушення вплинули на результат електронних торгів і могли обмежити його права та законні інтереси. Самий лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення електронних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		33.             ОСОБА_1 у травні 2023 року з використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПАТ «МТБ Банк», у якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року - без змін.
		ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
		34.            Ухвалою від 20 квітня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 20 грудня 2023 року призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
		35.            Ухвалою від 14 лютого 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частин третьої, п`ятої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правових висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду 
		у складі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21 (918/955/21), а також для вирішення виключної правової проблеми щодо вибору ефективного способу захисту порушеного права у справах із подібними правовідносинами, вважаючи, що ефективним способом захисту 
		у спірних правовідносинах є саме вимога про витребування відчуженого на торгах майна від його набувача, а не інші вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387, 388 ЦК України.
		36.            Ухвалою від 24 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла справу до розгляду.
		37.            З метою визначення меж розгляду справи Велика Палата Верховного Суду застосовує правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи 
		в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також 
		у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		38.            Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі 
		і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		39.            ПАТ «МТБ Банк» фактично оскаржує судові рішення лише в частині задоволення первісного позову ОСОБА_1 , і доводи касаційної скарги ґрунтуються винятково на тому, щосамий лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними.
		40.            Відповідачка ОСОБА_2 як переможець торгів правом на касаційне оскарження не скористалася, рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		у частині вирішення первісного позову ОСОБА_1 не оскаржила.
		41.            Тож Велика Палата Верховного Суду переглядає справу винятково за доводами касаційної скарги ПАТ «МТБ Банк»у частині вирішення судами позову ОСОБА_1 в аспекті наявності таких порушень, що могли вплинути на результат оспорюваних торгів та призвести до порушень прав і законних інтересів позивача.
		42.            У частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 судові рішення не оскаржуються та відповідно не є предметом касаційного перегляду.
		ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		43.            Велика Палата Верховного Суду перевірила в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.
		Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
		44.            Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		45.            Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		46.            З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		47.            З огляду на правову природу процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
		48.            Наведене узгоджується з правилами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає 
		з їхньої суті.
		49.            Тож правова природа продажу майна з публічних (електронних) торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі приписів цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо дотримання визначених правил про процедуру, порядок проведення торгів.
		50.            У касаційній скарзі ПАТ «МТБ Банк» посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року 
		у справі № 6-1749цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, 
		у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16, від 18 травня 2022 року у справі № 361/3505/20.
		51.            Так, у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року 
		у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16, від 18 травня 2022 року 
		у справі № 361/3505/20 зроблено висновки, що дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Самий собою факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути встановлено порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
		52.            Верховний Суд України у постановах від 25 листопада 2015 року 
		у справі № 6-1749цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16 виснував, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Установивши, що при проведенні прилюдних торгів відбулося порушення норм законодавства, суди мають перевірити, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати торгів, оскільки підставою для задоволення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення закону при проведенні торгів разом із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
		53.            За усталеною практикою суду касаційної інстанції, для визнання судом електронних торгів недійсними обов`язковими умовами є наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи вплинули ці порушення на результати торгів та чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
		54.            Отже, проведення електронних торгів з порушенням вимог законодавства є підставою для визнання таких торгів недійсними винятково за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, та у разі якщо такі порушення вплинули на результати торгів.
		55.            Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		56.            Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних 
		у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, 
		а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
		57.            У справі, що переглядається, підставою позову ОСОБА_1 визначив те, що торги відбулися з порушенням вимог законодавства, оскільки суд визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку вартості квартири у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна від 08 липня 2021 року № 615, 
		а також те, що його не було повідомлено про проведення електронних торгів.
		58.            Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки він не був повідомлений про день та час проведення електронних торгів, що є порушенням чинного законодавства.
		59.            ПАТ «МТБ Банк» не погодилося з такими висновками судів та подало касаційну скаргу, у якій покликається на те, що ОСОБА_1 не надав доказів як порушення Порядку № 2831/5, так і того, що існуючі, на думку позивача, порушення вплинули на результат електронних торгів і могли обмежити його права та законні інтереси.
		60.            Так, у пункті 2 розділу VIIПорядку № 2831/5 передбачено, що організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує 
		в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на вебсайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані 
		у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна. За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора та покупцем предмета іпотеки. Протягом трьох робочих днів після надходження від переможця електронних торгів підписаного протоколу його копія надсилається іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та виконавцю. Організатор протягом трьох днів з дня підписання переможцем протоколу електронних торгів надсилає відповідний протокол виконавцю. Протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки відповідно до вимог статті 47 Закону України «Про іпотеку» та не пізніше наступного робочого дня надсилає його організатору. Протягом п`яти робочих днів з дня надходження від виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор видає цей акт переможцю електронних торгів (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.
		61.            Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ДП «СЕТАМ» не надсилало на адресу ОСОБА_1 відомості про день та час проведення електронного аукціону з реалізації предмета іпотеки, зокрема й не надіслало повідомлення про проведення електронних торгів 06 жовтня 2021 року. Також ДП «СЕТАМ» не надіслало позивачу протокол проведення електронних торгів від 06 жовтня 2021 року. У матеріалах виконавчого провадження немає доказів щодо надсилання цих документів та їх вручення ОСОБА_1 , а самі лише супровідні листи цих фактів не підтверджують.
		62.            Тож суди констатували порушення організатором торгів вимог пункту 2 розділу VII Порядку № 2831/5 та вважали його достатнім для висновку про порушення прав та інтересів позивача оспорюваними торгами.
		63.            Утім, суди не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 листопада 2017 року 
		у справі № 668/5633/14-ц та у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16, від 18 травня 2022 року у справі № 361/3505/20, на які покликається заявник у касаційній скарзі та відповідно до яких самий собою факт неналежного повідомлення боржника про проведення торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними.
		64.            Суди не врахували, що у спорах про оспорювання торгів визначальним є наявність таких порушень, які б могли вплинути на їх результат і призвести до порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює торги.
		65.            Водночас ОСОБА_1 у позовній заяві лише констатував певні порушення Порядку № 2831/5, проте не зазначав, як саме неповідомлення про день та час проведення електронних торгів, а також ненадсилання протоколу порушило його права та інтереси та як це вплинуло на результати торгів, що є найважливішим.
		66.            Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, які саме права й законні інтереси боржника порушено його неналежним повідомленням про проведення торгів та як це вплинуло на їх результати. До того ж позивач не заперечував, що він був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, арешт майна та здійснення його оцінки.
		67.            Отже, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову ОСОБА_1 лише з тієї підстави, що він не був повідомлений про день та час проведення електронних торгів. Відповідні доводи касаційної скарги підтвердилися.
		68.            Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує, що для визнання судом торгів недійсними обов`язковим є встановлення сукупності таких обставин, як: порушення правил проведення електронних торгів, їх вплив на результати торгів, а також порушення (невизнання або оспорювання) суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду з відповідним позовом.
		69.            Особливістю справи, що переглядається, є те, що ОСОБА_1 
		в установлений законом спосіб оскаржив дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна, які вчинені до передачі майна на реалізацію.
		70.            Ухвалою від 26 серпня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави визнавтакою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна від 08 липня 2021 року № 615, а саме про вартість квартири АДРЕСА_1 .
		71.            Зазначеним судовим рішенням встановлено, що оцінку житла проведено без огляду приміщення та оцінювач не навів пояснень неможливості особистого огляду об`єкта дослідження, не навів обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та частин першої, шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
		72.            Також цим судовим рішенням установлено, що певні характеристики об`єкта оцінки, зазначені у звіті № 615, не відповідають його дійсним характеристикам. Відповідно до висновку оціночно-будівельної експертизи від 26 липня 2021 року № 53, складеного судовим експертом Авдєєвою Н. М. на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість спірної квартири склала 561 400,00 грн. Згідно з довідкою про оціночну вартість нерухомості від 27 липня 2021 року ринкова вартість спірної квартири - 1 020 584,64 грн. Вартість квартир, загальною площею 45,8 кв. м, які розташовані наближено до житлового будинку  АДРЕСА_3 , є значно вищою за ту вартість, яка зазначена в оцінці Приватного підприємства «Центр незалежної оцінки та експертизи».
		73.            До того ж зазначеним судовим рішенням установлено, що при застосуванні суб`єктом оціночної діяльності порівняльного методу визначення ціни об`єкта оцінки не було правильно підібрано приміщення для порівняння, які подібні до приміщення, що оцінюється, та не було проведено в натурі огляду квартири. Водночас правильність обрання суб`єктом оціночної діяльності об`єктів для порівняння має істотне значення для визначення реальної ринкової ціни об`єкта оцінки.
		74.            Постановою від 08 грудня 2021 року Полтавський апеляційний суд залишив без змін ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2021 року.
		75.            Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, 
		у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		76.            Отже, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2021 року, яка надалі залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, визнано такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту від 08 липня 2021 року № 615 про вартість квартири  АДРЕСА_1 , через допущені оцінювачем порушення, які вплинули на визначення вартості майна.
		77.            Надалі спірна квартира була реалізована на оспорюваних у цій справі торгах за ціною 302 400,00 грн, що істотно менше від ринкових цін, проаналізованих судом під час розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна.
		78.            На переконання Великої Палати Верховного Суду,реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати істотних збитків стягувачу у виді неотриманого доходу, а боржнику - у виді передачі майна на реалізацію за значно нижчою від ринкової вартістю.
		79.            Велика Палата Верховного Суду висновує, що в разі встановлення такої обставини, як реалізація майна за заниженою ціною, такі торги є несправедливими та не можуть створити для його учасників правомірні наслідки.
		80.            Ураховуючи викладене, а також фактичні та преюдиційно встановлені обставини справи, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що права позивача під час проведення електронних торгів були порушені, однак не з тієї підстави, що він не був повідомлений про проведення торгів, а з тієї підстави, що реалізація на торгах майна за необґрунтованою, заниженою ціною безпосередньо впливає на результати торгів та зачіпає і порушує права та інтереси боржника, оскільки ціна, за якою майно реалізується на торгах, впливає на обсяг зобов`язань, які будуть погашені під час відповідного виконавчого провадження.
		81.            Тож оскільки оспорювані торги відбулися з порушенням правил їх проведення і є несправедливими, а позивач довів, що ці порушення вплинули на результати торгів та його права порушено оспорюваними торгами, оскільки він є власником згаданої квартири, яку реалізовано на торгах за неправильно визначеною ціною, що преюдиційно встановлено ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 серпня 2021 року, яка набрала законної сили, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , проте з інших мотивів.
		Оцінка можливості вирішення виключної правової проблеми та відступу від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
		82.            Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголосила, що, на її переконання, для забезпечення єдності судової практики щодо захисту права власності позивача, який вважає себе власником майна, відчуженого на електронних торгах за договором, стороною якого він не був, важливо вирішити такі питання:
		- яким є ефективний спосіб захисту прав власника (законного користувача) 
		у спорах про продаж його майна на прилюдних торгах у процедурі примусового виконання судового рішення, якщо такий позивач не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем торгів;
		- чи потрібно у таких спорах для захисту прав позивача пред`являти вимоги про визнання недійсним укладеного з переможцем торгів договору купівлі-продажу (стороною якого позивач не був, унаслідок чого він формально не може вимагати застосування наслідків недійсності цього договору в разі визнання його недійсним), про визнання недійсними та скасування торгів (їхніх результатів), 
		а також інші вимоги, відмінні від вимоги про витребування предмета купівлі-продажу.
		83.            Також колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду вважала, що є підстави для відступу від висновків, викладених у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21 (918/955/21), щодо ефективності вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і припинення права власності за подібних правовідносин у спорах про захист прав власника (законного користувача) майна, яке було відчужене в процедурі примусового виконання судового рішення.
		84.            Колегія суддів пропонувала зазначити, що ефективним способом захисту 
		у спірних правовідносинах є саме вимога про витребування відчуженого на публічних торгах майна від його набувача, а не інші вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387, 388 ЦК України.
		85.            Справу передано на підставі частин третьої, п`ятої статті 403 ЦПК України, відповідно до яких суд, який розглядає справу в касаційному порядку 
		у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду 
		у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
		86.            Для з`ясування питання можливості вирішити виключну правову проблему та відступити від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, як про те просила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 14 лютого 2024 року, Велика Палата Верховного Суду передовсім має визначити межі розгляду цієї справи судом касаційної інстанції.
		87.            У процесуальному законодавстві принцип диспозитивності реалізується через засадниче правило «ne eat judex ultra petita partium» - немає суду за межами вимог сторін. Тобто у судовому процесі потрібно виходити з того, що саме стороні належить право обрати та визначити цілі свого звернення до суду. Суд не вправі змінювати обране особою спрямування, а помилка у праві має наслідком відмову у задоволенні вимог процесуального звернення або інші несприятливі правові наслідки.
		88.            Вихід суду за межі заявлених доводів та вимог процесуального звернення конкурує з принципом змагальності, оскільки жодна сторона судового процесу не повинна спростовувати те, на що інша сторона не посилалася.
		89.            Межі касаційного розгляду завжди є вужчими за межі позовних вимог. Межі позовних вимог називають матеріальними межами судового процесу, й це стосується як розміру позовних вимог, так і способу захисту, про застосування якого просить позивач. Матеріальні межі, за загальним правилом, є нездоланними для суду, тобто суд за власною ініціативою не вправі вийти за такі межі, за винятком випадків, прямо передбачених законом. Інші межі касаційного розгляду справи судом є процесуальними. Матеріальні межі розгляду є абсолютними, а процесуальні - відносними.
		90.            Як вже зазначено, згідно із частинами першою, третьою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		91.            Отже, межі розгляду справи судом касаційної інстанції у порядку касаційного перегляду у зв`язку з оскарженням рішень судів першої та апеляційної інстанцій встановлено: 1) межами позовних вимог; 2) межами касаційної скарги, тобто межами доводів, які можуть стосуватися винятково питань правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, та вимог, викладених заявником у такому процесуальному зверненні; 3) у межах касаційного перегляду перебувають винятково питання права, не вирішуються питання факту.
		92.            Законодавець, визначаючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, мав на меті, передовсім, створити умови, за яких суд касаційної інстанції реалізовуватиме одне із основних завдань його функціонування - формування єдиної правозастосовної практики, а не здійснення нового розгляду справи судом касаційної інстанції саме тоді, як спір по суті вимог має бути вирішений за результатами повного та всебічного його розгляду з оцінкою усіх доказів, наданих сторонами, судами першої та/або апеляційної інстанції.
		93.            Межі розгляду справи судом касаційної інстанції пов`язані з підставами касаційного оскарження судових рішень. Натомість усі підстави касаційного оскарження судових рішень стосуються неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно суд касаційної інстанції має проаналізувати застосування судами попередніх інстанцій саме певних норм права, на яких акцентує увагу заявник, й співставити таке правозастосування з наявними висновками Верховного Суду в інших справах щодо застосування тих самих норм права.
		94.            Межі касаційної скарги визначаються викладеними у ній заявником доводами та вимогами.
		95.            Доводи касаційної скарги - це логічно побудовані та викладені аргументи на користь тієї правової позиції, яку обстоює заявник у своєму зверненні до суду касаційної інстанції на обґрунтування вимог скарги про зміну або скасування ухвалених у справі судових рішень у зв`язку з порушенням його прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків такими судовими актами. 
		96.            Верховний Суд не є обмеженим доводами та вимогами касаційної скарги 
		у тому випадку, якщо під час касаційного розгляду виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені у пунктах 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу. 
		97.            Отже, вихід за межі доводів та вимог касаційної скарги здійснюється у разі встановлення таких обов`язкових підстав для скасування судових рішень, як-от: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені 
		в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; а також усі випадки порушення правил юрисдикції загальних судів. Цей перелік не підлягає розширювальному тлумаченню.
		98.            Окремо у частині третій статті 400 ЦПК України застережений той випадок, коли після подання касаційної скарги Верховний Суд вперше виклав правовий висновок, якому суперечать висновки судів першої та апеляційної інстанцій. Це є самостійною підставою вийти за межі доводів касаційної скарги, винятком 
		з принципу диспозитивності цивільного процесу, що зумовлено потребою 
		у забезпеченні єдності судової практики шляхом застосування актуальної, станом на момент вирішення спору судом касаційної інстанції, правової позиції.
		99.            Потрібно враховувати, що у частині другій статті 19 Конституції України запроваджений такий принцип публічного права (в аспекті законності), відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		100.        Органи публічної влади повинні діяти відповідно до закону і в межах норм, що визначають їхні повноваження, не повинні діяти свавільно. Якщо дії органу публічної влади виходять за межі його повноважень (ultra vires), такі дії будуть незаконними.
		101.        Суд має дотримуватися закону, від приписів якого він не може відступити у зв`язку з їх диспозитивністю, і не підміняти його своїм власним висновком. Суд як орган державної влади наділений державою певними функціями і повноваженнями, є джерелом утвердження законності та справедливості, основним принципом його діяльності має бути «dura lex, sed lex».
		102.        Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань як базовим складовим верховенства права (правовладдя); дискримінує іншу сторону правовідносин.
		103.        Суд, реалізуючи свої владні функції, зобов`язаний дотримуватися засадничих принципів публічного права, діяти на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії (ухвалювати рішення), не виходячи за межі чітко окреслених законом прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх повноважень.
		104.        Така процесуальна дія суду як вихід суду касаційної інстанції за межі доводів та вимог касаційної скарги, за винятком випадків, прямо передбачених 
		у законі, позбавляє учасників справи можливості та права оспорити та спростувати ті аргументи, які, не будучи предметом заперечення в судовому провадженні, стали підґрунтям ухваленого судом рішення, а так само права на оскарження з цих підстав судового рішення касаційного суду, оскільки таке рішення є остаточним та не підлягає оскарженню. 
		105.        Відповідно вихід судом касаційної інстанції за межі доводів та вимог касаційної скарги є можливим винятково як реалізація принципу законності як засади функціонування національного суду та застосування цим судом приписів закону, якими прямо передбачено таку процесуальну дію суду.
		106.        Наведені вимоги не є надмірно формальними, оскільки їх реалізація забезпечує дотримання засадничих принципів судового процесу - принципу змагальності сторін та принципу диспозитивності цивільного судочинства, 
		а також враховує особливість повноважень суду касаційної інстанції як суду оцінки права, а не з`ясування факту.
		107.        Отже, суд касаційної інстанції під час розгляду справи є безумовно обмеженим доводами та вимогами касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Вихід за межі таких доводів та вимог є можливим лише у виняткових, прямо передбачених процесуальним законодавством випадках (правові висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 201/15228/17).
		108.        З огляду викладене та на чітко окреслені в процесуальному законі межі розгляду справи судом касаційної інстанції Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що приписи статті 400 та частин третьої, п`ятої статті 403 ЦПК України дають підстави для висновку, що межі розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду визначаються не підставами передачі касаційним судом справи на її розгляд, а передовсім доводами та вимогами касаційної скарги (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 191/4364/21).
		109.        У цій справі підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції ПАТ «МТБ Банк» визначило пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та посилалося на застосування судами в оскаржуваних судових рішеннях норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених 
		у постановах Верховного Суду України та Верховного Суду, відповідно до яких самий лише факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання торгів недійсними; головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення вимог закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
		110.        Велика Палата Верховного Суду наголошує, що доводи касаційної скарги ПАТ «МТБ Банк» стосуються винятково того, що, на переконання заявника, оспорювані торги не порушили прав позивача ОСОБА_1 як боржника 
		у виконавчому провадженні. Ці доводи Велика Палата Верховного Суду визнала необґрунтованими та відхилила з тих мотивів, що реалізація на торгах майна за безпідставною, заниженою ціною, що преюдиційно встановлено судовим рішенням, впливає на результати торгів, безпосередньо зачіпає і порушує права та інтереси боржника.
		111.        У касаційній скарзі ПАТ «МТБ Банк» не навело доводів про свою незгоду 
		з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо ефективності вибраних позивачем способів захисту його порушених прав та не зазначило жодної підстави касаційного оскарження судових рішень в частині цих висновків, а суд касаційної інстанції обмежений доводами касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		112.        Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав вийти за межі доводів касаційної скарги ПАТ «МТБ Банк» у частині висновків судів першої та апеляційної інстанцій про способи захисту прав позивача, оскільки не виявлено порушень норм процесуального права, які передбачені у пунктах 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а саме таких обов`язкових підстав для скасування судових рішень як: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; порушено правила юрисдикції загальних судів.
		113.        Також Велика Палата Верховного Суду не встановила такої підстави для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги, як обов`язковість врахування нового правового висновку Верховного Суду, який уперше сформульований після подання касаційної скарги.
		114.        ПАТ «МТБ Банк» подало касаційну скаргу 28 березня 2023 року, тоді як висновки щодо ефективних способів захисту в разі оспорювання торгів неодноразово викладалися Верховним Судом задовго до подання цієї скарги, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року 
		у справі № 910/3907/18, від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 28 вересня 2022 року 
		у справі № 483/448/20 та інших, а також у постановах Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 
		115.        Ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, тобто після подання касаційної скарги у справі, що переглядається, не дає підстав вийти за межі доводів касаційної скарги банку, оскільки в цій постанові лише систематизовано актуальні висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правомірного та ефективного способу захисту 
		у разі оскарження результатів торгів, зокрема й ті, які зазначені в попередньому пункті цієї постанови, проте нових висновків щодо застосування норм права та нового алгоритму вирішення питання про спосіб захисту у цій постанові не сформульовано.
		116.        За протилежного розуміння, тобто без урахування новизни правового висновку, всі правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах після подання касаційної скарги, будуть вважатися підставою для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги, й приписи статті 400 ЦПК України нівелюватимуться, фактично ця правова норма стане «мертвою», що призведе до порушення принципів верховенства права (правовладдя), принципів законності, диспозитивності, змагальності, правової визначеності та легітимних очікувань учасників справи.
		117.        Врахувавши чітко визначені у частині першій статті 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також відсутність підстав для виходу за межі доводів касаційної скарги, передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду не встановила правових підстав виснувати щодо правомірного та ефективного способу захисту прав позивача у таких правовідносинах й відповідно оцінювати висновки судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині, оскільки ПАТ «МТБ Банк» не зазначило у касаційній скарзі доводів щодо незаконності оскаржуваних судових рішень стосовно невідповідності праву та неефективності застосованих способів захисту прав ОСОБА_1 .
		118.        У постанові від 27 березня 2024 року у справі № 191/4364/21 Велика Палата Верховного Суду сформулювала таку думку, що правовий висновок - це умовивід з приводу тлумачення тієї норми права, що застосована саме Верховним Судом з метою правильного та справедливого вирішення спору 
		у справі. Вочевидь Верховний Суд не має повноважень формулювати висновки щодо тих норм права, які ним не застосовані під час розв`язання спору.
		119.        З огляду на межі судового розгляду суду касаційної інстанції у цьому спорі Велика Палата Верховного Суду не має повноважень вирішувати ті правові питання, які сформулювала для її вирішення колегія суддів Касаційного цивільного суду, та формулювати висновки щодо тих норм права, які нею не застосовані під час розв`язання спору, а саме щодо ефективного (правомірного) способу захисту цивільного права (інтересу) позивача, оскільки такі межі не підлягають довільному розширенню з підстав, не передбачених приписами статті 400 ЦПК України. 
		120.        Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що суд касаційної інстанції вправі вийти за межі доводів та вимог касаційної скарги в разі належного обґрунтування такого виходу із посиланням на обставини, визначені нормами процесуального законодавства, які надають таку можливість.
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		121.        За приписами пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення 
		у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		122.        Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено 
		з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати 
		в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини
		(частини перша - четверта статті 412 ЦПК України).
		123.        З огляду на висновки, зроблені в цій постанові, Велика Палата Верховного Суду вважає за потрібне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині вирішення позову  ОСОБА_1 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, оскільки первісний позов мав бути задоволений саме у зв`язку з тим, що реалізація на торгах майна за безпідставною, заниженою ціною, що преюдиційно встановлено судовим рішенням, безпосередньо порушує права та інтереси боржника.
		124.        В частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 судові рішення не оскаржувалися, тому Велика Палата Верховного Суду не переглядала їх 
		в зазначеній частині.
		Розподіл судових витрат
		125.        Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		126.        За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		127.        У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		128.        Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги ПАТ «МТБ Банк», змінила оскаржувані судові рішення в частині вирішення позову  ОСОБА_1 , виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, тобто правовий результат вирішення спору залишився без змін, то судові витрати, понесені заявником у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на ПАТ «МТБ Банк».
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» задовольнити частково.
		Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                     С. О. Погрібний
		 
		Судді:                                    О. О. Банасько                                           О. В. Кривенда
		 
		                                               Ю. Л. Власов                                              М. В. Мазур
		 
		                                               І. А. Воробйова                                          С. Ю. Мартєв
		 
		                                               М. І. Гриців                                                  О. В. Ступак
		 
		                                               Ж. М. Єленіна                                             І. В. Ткач
		 
		                                               І. В. Желєзний                                            О. С. Ткачук
		 
		                                               Л. Ю. Кишакевич                                      В. Ю. Уркевич
		 
		В. В. Король                                                Є. А. Усенко
		 
		С. І. Кравченко                                           Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...