Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/12966/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2024. Зареєстровано: 04.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2024.
Дата набрання законної сили: 02.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		про забезпечення позову
		 
		м. Вінниця
		02 жовтня 2024 р.Справа № 120/12966/24
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , подану до суду до подання позовної заяви, в адміністративній справі 
		за позовом: ОСОБА_1 
		до: ІНФОРМАЦІЯ_1 
		про: визнання протиправним та скасування рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		30.09.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, подана представником заявника - адвокатом Чайкою А.О. до подання позовної заяви.
		В заяві про забезпечення позову представник заявника просить:
		зупинити дію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу, а також шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та його переміщення до військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України.
		Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, представник заявника зазначає, що відповідно до витягу з наказу від 05.07.2024 №2302-к ОСОБА_1 є працівником ТОВ «НоваПей», яке наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 29.04.2024 № 384 віднесено до підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Водночас у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76, позивач заброньований за ТОВ «НоваПей» терміном до 21.02.2025, що відображено в його військово-обліковому документі «Резерв+».
		 Представник заявника вказує, що 26.09.2024 року по АДРЕСА_1 до ОСОБА_1 підійшли невідомі особи, що представились працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , та проти волі позивача доставили його на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		З метою визначення ступеня придатності до військової служби позивача направлено для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 , де у спішному порядку, у супроводі конвоя, він пройшов медичну комісію.
		За результатами огляду, військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 прийнято рішення про придатність позивача до військової служби, однак ні постанови, оформленої довідкою військово-лікарської комісії, ні її копії позивачу вручено не було.
		Зі слів ОСОБА_1 , останнього не ознайомлювали та не надавали під підпис мобілізаційне розпорядження та наказ на відправку до військової частини, на відміну від інших військовозобов`язаних, які пройшли ВЛК у той же час.
		Незважаючи на чинне та не анульоване бронювання, відповідач здійснив призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період, видавши неправомірний наказ про призов на військову службу під час мобілізації (копію якого позивачу не видали та не ознайомили) та виписавши повістку на відправку до навчального центру 27.09.2024 року о 08:00 год. команда №235-НЦ.
		При цьому ОСОБА_1 мав дійсну відстрочку від мобілізації, а тому не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, про що відповідачу було відомо і в його розпорядженні були усі необхідні підтверджуючі документи.
		Як зазначає представник заявника, предметом майбутнього позову є визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу.
		Представник заявника вважає, що мобілізація заявника є очевидно протиправною, оскільки відповідач призвав на військову службу заброньованого військовозобов`язаного. Відтак, без вжиття судом заходів забезпечення позову, мобілізаційний процес щодо особи, яка за законом не підлягала призову на військову службу, буде завершено, що, у свою чергу, істотно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.
		Таким чином, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, посилаючись на наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України), а саме очевидну протиправність рішень та дій суб`єкта владних повноважень та порушення такими рішеннями й діями прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , а також, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
		При цьому, на думку представника заявника, такий спосіб забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного наказу, а також шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та його переміщення до військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України обґрунтовується очевидною протиправністю здійснення призову позивача на військову службу під час мобілізації з огляду на те, що позивач не підлягав мобілізації.
		Відповідно, внаслідок таких неправомірних рішень та дій відповідача порушується право позивача на відстрочку, термін дії якої на момент призову і на цей час не закінчився, що свідчить про незаконність направлення його для проходження та проходження ним військової служби.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд зазначає таке. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: 
		1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
		2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
		3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
		Згідно з положеннями частин 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
		Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні здійснюється виключно у разі, якщо матеріали заяви про забезпечення позову та надані заявником пояснення та додаткові докази свідчать про неможливість об`єктивного розгляду заяви без участі сторін.
		Проте, в даному випадку, ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
		Так, відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За змістом частини 4 статті 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Відповідно до положень статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
		При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
		Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
		Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
		У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
		Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
		Отже, заходи забезпечення можуть бути вжиті лише в межах позовних вимог та мають бути співмірними з заявленими вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 року у справі № 826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).
		З доданих до позовної заяви документів вбачається, що ОСОБА_1 перебуває з 08.07.2024 року в трудових відносинах з ТОВ "Нова пошта" ( де працює за сумісництвом ), яке наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 29.04.2024 № 384 віднесено до підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
		Крім того, ОСОБА_1 перебуває з 08.07.2024 року в трудових відносинах з ТОВ "НоваПей" ( основне місце роботи ), якому відповідно до наказу Національного банку України від 21.02.2024 №165-но продовжено статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, який був наданий наказом Національного банку України від 18.04.2023 №378-но.
		Встановлено, що ОСОБА_1 заброньований за ТОВ "НоваПей" до 21.02.2025 засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 № 650 "Деякі питання бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану", що підтверджується витягом від 26.09.2024 з результатів бронювання за заявою 20240925-241106. 
		Поряд із цим, відповідно до наданих представником заявника матеріалів, встановлено, що стосовно ОСОБА_1 представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняються дії щодо його мобілізації до лав Збройних Сил України, що підтверджується виданою повісткою на відправку (команда № 235НЦ, ВОС П ), відповідно до якої ОСОБА_1 наказано з`явитися 27.09.2024 року на 8:00 з речами до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також розпискою №71, виданою ОСОБА_1 , про те, що військово - обліковий документ, який належить йому, серії МО № 724840 прийнятий для зберігання до 27.09.2024 з метою уточнення військово - облікових даних, проведення загальної мобілізації.
		В цьому контексті слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
		За змістом ст. 24 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" бронюванню підлягають, зокрема, військовозобов`язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (ч. 2 ст. 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
		Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 № 650 затверджено Порядок бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Порядок № 650), який визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов`язаних засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, зокрема тих, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення
		життєдіяльності населення в особливий період (далі установи).
		Згідно з пунктом 3 Порядку № 650 для цілей бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов`язаних (далі Єдиний перелік), до якого включаються державні органи, підприємства, установи.
		Пунктами 12-19 Порядку № 650 передбачено, що бронювання військовозобов`язаних,
		зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками засобами Порталу Дія.
		Списки подаються державними органами, підприємствами, установами, які включені
		до Єдиного переліку.
		Керівник державного органу, підприємства, установи або уповноважена ним особа засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, формує списки після проходження ідентифікації та автентифікації.
		Під час формування списку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр військовозобов`язаних) шляхом електронної інформаційної взаємодії отримуються відомості щодо: загальної кількості військовозобов`язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, які формуються на підставі даних з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; загальної кількості військовозобов`язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік.
		Керівник державного органу, підприємства, установи або уповноважена ним особа може подати заяву в електронній формі засобами Порталу Дія та отримати інформацію про військовозобов`язаних в державному органі, на підприємстві, в установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік, що міститься в Реєстрі військовозобов`язаних, а саме: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дата народження; ознака військового обліку за призначенням (загальний або спеціальний); дата закінчення строку дії відстрочки та перебування на спеціальному військовому обліку.
		У списку зазначаються такі відомості щодо: 1) державного органу, підприємства, установи: повне найменування та місцезнаходження; код згідно з ЄДРПОУ; 2) військовозобов`язаного: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); строк дії відстрочки.
		Формування списку засобами Порталу Дія завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, підприємства, установи або уповноваженої ним особи.
		Сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов`язаних з метою
		перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі.
		У разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до пункту 18 цього Порядку, засобами Реєстру військовозобов`язаних автоматично здійснюється переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки.
		З моменту переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік він вважається заброньованим та йому надається відстрочка на період, визначений пунктом 2 Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650.
		Згідно з пунктом 21 Порядку № 650 інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.
		Відповідно до пункту 22 Порядку № 650 за заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов`язаного (далі витяг), який є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки.
		З аналізу процитованих норм видно, що заброньовані військовозобов"язані під час мобілізації на особливий період не підлягають призову на військову службу, на строк дії такого бронювання. 
		З матеріалів заяви про забезпечення позову слідує, що ОСОБА_1 , як працівник підприємства, віднесеного до підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, був заброньований за ТОВ «НоваПей» терміном до 21.02.2025 із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, і, відповідно, йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на вказаний період.
		Всупереч наведеному працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 вчиняються дії щодо мобілізації заявника, що підтверджується вищезазначеними судом доказами, зокрема виданою ОСОБА_1 повісткою на відправку 27.09.2024 (команда № 235НЦ, ВОС П ).
		Враховуючи викладене, з огляду на те, що матеріали заяви містять докази вчинення відповідачем на теперішній час певних дій, спрямованих на мобілізацію заявника, направлення для проходження військової служби до військової частини ( навчального центру), що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання прийнятого за результатом розгляду справи рішення, якщо таке буде прийнято на користь заявника, суд вважає обґрунтованим запропонований представником заявника спосіб забезпечення позову в частині заборони посадовим/службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та його переміщення для проходження військової служби до військової частини ( навчального центру) - до набрання законної сили судовим рішенням в цій адміністративній справі № 120/12966/24.
		При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Суд зауважує, що згідно положень частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
		1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
		2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
		3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
		4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
		5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення даного позову. Водночас, такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
		Щодо іншого заходу забезпечення позову, вжити який просить заявник, а саме зупинити дію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу, суд зауважує таке. 
		Конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.
		Пунктом 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 ( далі - Порядок №560 ), визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, зокрема з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби ( підпункт 1 пункту 27).
		Згідно з п. 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють, зокрема резервістів та військовозобов`язаних  районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ.
		Відповідно до п. 82 Порядку №560 наказ про призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в день відправки військової команди до військових частин (установ) у разі призову резервістів командиром військової частини, резервістів та військовозобов`язаних керівником розвідувального органу або визначеного ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, керівником Центрального управління або регіонального органу СБУ  в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу). 
		Представник заявника зазначає, що предметом майбутнього позову є визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу.
		В той же час, до матеріалів заяви про забезпечення позову вказаний наказ не наданий. Як і не повідомлено заявником реквізити такого наказу (номер, дата його прийняття ).
		Наведене не дає суду підстав для висновку, що такий наказ вже був виданий на час звернення з заявою про забезпечення позову.
		Надані представником заявника докази лише свідчать про вчинення відповідачем дій щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, зокрема направлення повістки на відправку, проте, не містять відомостей про явку ОСОБА_1 27.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 і, відповідно, видачу наказу про призов, або що такий наказ був виданий раніше. 
		Відтак, в даному випадку, вимоги клопотання про забезпечення позову в частині зупинення дії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 в частині призову ОСОБА_1 для проходження військової служби, є необгрунтованими, оскільки не підтверджуються відповідними доказами щодо існування такого наказу.
		Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.
		Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
		Водночас, суд зауважує, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
		При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
		Згідно з частиною 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
		З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом, на підставі поданих заявником доказів, фактичних обставин, суд дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача до вирішення спору по суті адміністративний позов має бути забезпечено шляхом заборони посадовим/службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та його переміщення для проходження військової служби до військової частини ( навчального центру) - до набрання законної сили судовим рішенням в цій адміністративній справі №120/12966/24.
		Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		Заяву представника заявника про забезпечення позову задовольнити частково.
		Забезпечити позов шляхом заборони посадовим/службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та його переміщення для проходження військової служби до військової частини ( навчального центру) - до набрання законної сили судовим рішенням в цій адміністративній справі №120/12966/24.
		В іншій частині клопотання про забезпечення позову відмовити.
		 
		Згідно з положеннями ч. 1 та 3 ст. 156 КАС України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
		 
		Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
		Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
		Копію ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також для негайного виконання ІНФОРМАЦІЯ_8 .
		 
		СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...