Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/10840/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 03.10.2024. Зареєстровано: 04.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2024.
Дата набрання законної сили: 03.10.2024
Номер судового провадження: К/990/16596/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №400/10840/21
		адміністративне провадження № К/990/16596/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Єзерова А.А. та судді Тацій Л.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області
		про визнання протиправним та скасування рішення
		за касаційною скаргою  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у складі судді Мельника О.М. від 22 грудня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Ступакової І.Г., Бітова А.І., Лук`янчук О.В. від 26 березня 2024 року
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У листопаді 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -          ФОП ОСОБА_1 ; позивачка) звернулася до суду з позовом до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі також - Южноукраїнська міська рада; міська рада; відповідач), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28 жовтня 2021 року № 713 «Про демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (три торгові павільйони) за адресою: АДРЕСА_1 ».
		2.           На обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначала, що Южноукраїнська міська рада прийняла рішення про демонтаж належних їй торгівельних павільйонів з автобусною зупинкою, право власності на які 30 березня 2006 року було зареєстровано в установленому законом порядку. У вересні 2020 року Архітектурно-містобудівна рада міста  Южноукраїнська погодила їй ескізні пропозиції реконструкції зупиночного комплексу «Альянс», позивачка розпочала будівельні роботи, проте надалі Южноукраїнська міська рада заборонила їй здійснювати реконструкцію зупинки, а потім вирішила демонтувати об`єкт.
		3.          Южноукраїнська міська рада не визнала позов; у відзиві зазначала, що  ФОП ОСОБА_1 у листопаді-грудні 2020 року розпочала будівництво трьох тимчасових споруд на земельній ділянці, кадастровий номер 4810800000:13:001:0008, та прилеглих територіях без отримання паспорта прив`язки та без правовстановлюючих документів на земельну ділянку; торгівельні павільйони будуються з порушенням меж "червоних ліній" та не відповідають погодженим позивачці ескізним пропозиціям, якими передбачено зміну фасаду існуючого зупинкового комплексу «Альянс» зі встановленням однієї тимчасової споруди (громадської вбиральні) та критої зупинки.
		4.          Позивачка у відповіді на відзив зазначала, що Генеральний план міста Южноукраїнська не передбачає відступу від "червоних ліній" магістральних та/або житлових вулиць та що вона дотрималася погоджених ескізних пропозицій.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		5.          Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 22 грудня 2023 року відмовив у задоволенні позову.
		6.          Суд першої інстанції мотивував таке рішення тим, що позивачка відмовилася добровільно демонтувати три тимчасові споруди на зупиночному комплексі «Альянс», будівництво яких здійснила без отримання паспорту прив`язки та з порушенням меж «червоних ліній», тому міська рада мала підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
		7.          П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 березня 2024 року скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		8.          Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції без зміни кінцевого результату розгляду справи, виходив з того, що Миколаївський окружний адміністративний суд вирішив розглядати справи в порядку загального позовного провадження, у зв`язку з неявкою сторін у підготовче засідання та поданням клопотання про проведення підготовчого засідання у їх відсутність закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, проте постановив оскаржуване рішення в порядку письмового провадження. При цьому, апеляційний суд погодився із зробленими судом першої інстанції висновками щодо відсутності підстав для скасування рішення відповідача про демонтаж самовільно розміщених позивачкою тимчасових споруд та відхилив доводи ФОП ОСОБА_1 про наявність у неї правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості, площею 198,0 кв. м.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		9.          ФОП ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		10.          Южноукраїнська міська рада у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		11.           ФОП ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували  положення частини першої статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", частини другої статті 331 Цивільного кодексу України, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" від 07 червня 2017 року            № 406, пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 квітня 2020 року у справі                             № 742/1756/17, від 15 травня 2020 року у справі № 813/1885/16 та від 03 листопада 2020 року у справі № 814/162/16 щодо застосування Порядку № 466 та пунктів 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
		Скаржниця зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини здійснення нею будівництва у листопаді-грудні 2020 року трьох тимчасових споруд та те, що вона не має документів; зазначає, що виконувала ремонт та поліпшення зупинки, яка є прилеглою до належного її торгівельного павільйону та навісів, а тому в неї не було обов`язку реєструвати відповідну декларацію в органах державного архітектурно-будівельного контролю та приймати в експлуатацію об`єкт будівництва; також неодноразово звертався до Южноукраїнської міської ради щодо надання в довгострокову оренду землі під навісами, однак постійно отримувала відмову; належний їй об`єкт не порушує меж "червоних ліній" та відповідає будівельним нормам ДБН Б.2.2-12:2019 і статті 18 Закону України від 08 вересня 2005 року              № 2862-IV "Про автомобільні дороги".
		12.          Южноукраїнська міська рада у відзиві зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили технічні характеристики тимчасових споруд ФОП ОСОБА_1 , яка реконструювала зупинку громадського транспорту у тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		14.           ФОП ОСОБА_1 24 квітня 2024 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
		15.          Верховний Суд ухвалою від 20 травня 2024 року відкрив касаційне провадження.
		16.            30 травня 2024 року Южноукраїнська міська рада подала відзив на касаційну скаргу.
		17.          Верховний Суд ухвалою від 02 жовтня 2024 року призначив розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 03 жовтня 2024 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		18.          Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 26 листопада 2004 року виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради рішенням № 855 погодив ОСОБА_1 проєкт землеустрою щодо відведення 0,0129 га земельної ділянки в оренду на 10 років для комерційного використання під розміщення торгівельного кіоску в комплексі з автобусною зупинкою біля будинку АДРЕСА_2 , а 26 січня 2005 року Южноукраїнська міська рада рішенням № 406 затвердила вказане рішення виконавчого комітету. 
		19.           14 квітня 2005 року міська рада уклала з ФОП ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки на 10 років для розміщення торгівельного кіоску з автобусною зупинкою.
		20.           25 квітня 2005 року відділ архітектури Южноукраїнської міської ради видав ОСОБА_1 дозвіл на виконання будівельних робіт, а 03 березня 2006 року державна приймальна комісія, створена за рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 28 лютого 2006 року № 132, прийняла в експлуатацію закінчений будівництвом торгівельний кіоск з автобусною зупинкою в районі житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 79,6 кв. м, торговельною площею 68,2 кв. м.
		21.           Згідно з технічним паспортом загальна площа торгівельного кіоску з автобусною зупинкою та трьома навісами становить 198 кв. м.
		22.           30 березня 2006 року виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради видав                   ФОП ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на об`єкт, площею 79,6 кв. м.
		23.           19 квітня 2006 року виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради № 254 перейменував «торговельний кіоск з автобусною зупинкою» на «торгівельний павільйон з автобусною зупинкою».
		24.           30 серпня 2006 року міська рада рішенням № 56 присвоїла торгівельному павільйону з автобусною зупинкою поштову адресу - АДРЕСА_1 .
		25.           26 лютого 2014 року позивачка зареєструвала право власності на торгівельний павільйон, загальною площею 79,6 кв. м.
		26.           26 березня 2015 року Южноукраїнська міська рада поновила договір оренди земельної ділянки від 14 квітня 2005 року, а 06 травня 2015 року міська рада уклала з ФОП ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4810800000:13:001:0008, загальною площею 0,0129 га, терміном на 10 років.
		27.           22 січня 2021 року працівники Управління екології, охорони навколишнього середовища та земельних відносин Южноукраїнської міської ради за результатами перевірки виявили нове будівництво на АДРЕСА_1 , а 13 серпня 2021 року встановили, що позивачка використовує для розміщення тимчасових споруд земельну ділянку, більшу за орендовану на 0,0079 га.
		28.           18 лютого 2021 року Южноукраїнська міська рада прийняла рішення № 223 «Про подання позову до суду про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки на проспекті Незалежності та знесення самочинного будівництва об`єкту незаконної реконструкції зупиночного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ».
		29.           23 березня 2021 року ФОП ОСОБА_1 подала до виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради заяву на отримання паспорту прив`язки, проте 06 квітня 2021 року отримала відмову, оформлену листом № 12/02-34/1018, у зв`язку з дією мораторію на розміщення тимчасових споруд, введеним рішенням Южноукраїнської міської ради від 19 квітня 2018 року.
		30.           20 квітня 2021 року позивачка повторно подала заяву, проте виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради листами від 26 квітня 2021 року № 12/02-34/1238 і                               № 12/02-34/1249 відмовив у видачі паспорту прив`язки у зв`язку з порушенням меж "червоних ліній" та запропонував ФОП ОСОБА_1 у термін до 15 червня 2021 року добровільно звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, демонтувати об`єкт реконструкції зупиночного комплексу «Альянс» та відновити благоустрій цієї території.
		31.          Надалі ФОП ОСОБА_1 неодноразово подавала заяви на отримання паспорту прив`язки, а виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради відмовляв їй цьому листами від 16 червня 2021 року № 12/02-34/1940, від 02 липня 2021 року № 12/02-34/2151, від 12 серпня 2021 року № 12/02-34/2594 та від 22 вересня 2021 року № 17/02-34/3001.
		32.           18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Южноукраїнського міського голови із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 0,01607 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення торгівельних павільйонів, терміном на 10 років.
		33.           28 жовтня 2021 року Южноукраїнська міська рада ухвалила рішення № 713 «Про демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (три торгові павільйони) за адресою: АДРЕСА_1 ».
		34.          ФОП ОСОБА_1 не погодилася із зазначеним рішенням Южноукраїнської міської ради та оскаржила його до суду в цій справі.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		35.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також зважаючи на межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
		36.          Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		37.          Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		38.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		39.          Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
		40.          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		41.          Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		42.          У статті 1 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807-IV) наведено визначення благоустрою населених пунктів як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
		43.          Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформована, зокрема, у постановах від 03 квітня 2018 року в справі № 826/20088/16, від 11 квітня 2018 року в справі № 826/24716/15, від 24 квітня 2018 року в справі № 405/1317/15-а (2-а/405/59/15),                  від 21 червня 2018 року в справі № 389/2880/15-а(2-а/389/64/15), від 18 жовтня 2018 року                   в справі № 808/742/17, від 20 грудня 2018 року в справі № 127/3709/17, від 20 грудня 2018 року     в справі № 712/9009/17, від 20 грудня 2018 року в справі № 712/7287/17, від 15 листопада               2019 року в справі № 461/7365/16-а, від 26 листопада 2019 року у справі № 183/6195/17(2-а/183/251/17), від 21 грудня 2019 року та у справа № 2а-14806/10/2670.
		44.          До об`єктів благоустрою населених пунктів відповідно до статті 13 Закону № 2807-IV належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;  б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти;  г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
		До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
		45.           На об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо (пункт 5 частини першої статті 16 Закону  № 2807-IV).
		46.           Аналогічні положення містяться у пункті 3 розділу ІІІ Правил благоустрою, забезпечення чистоти і порядку на території міста обласного значення Южноукраїнська, затверджених Южноукраїнською міською радою рішенням від 25 червня 2020 року № 1919.
		47.          Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 3038-VI розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		48.          Механізм розміщення тимчасових споруд (далі - ТС) для провадження підприємницької діяльності - одноповерхових споруд, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту, регулюється Порядком, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244).
		49.          Суб`єкт господарювання (замовник) реалізує право розмістити ТС на підставі паспорта прив`язки ТС, що є комплектом документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності (пункт 1.4. розділу I Порядку № 244).
		50.          Замовник, який має намір встановити ТС, згідно з пунктом 2.2. розділу IІ Порядку № 244 звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
		51.          З огляду на пункти 2.20., 2.21. розділу IІ Порядку № 244 встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки ТС та відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається.
		52.          У пункті 2.34. розділу IІ Порядку № 244 закріплено, що документація щодо встановлення ТС, видана до набрання чинності цим Порядком, дійсна до закінчення її терміну дії, а пунктом 2.30. розділу IІ Порядку № 244 прямо забороняється самовільне розміщення ТС.
		53.          Отже, самовільне встановлення тимчасової споруди означає її розміщення без необхідних документів - паспорту прив`язки або іншої документації на розміщення ТС, виданої до набрання чинності Порядком № 244.
		54.          Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у пункті 18 постанови від 17 червня 2020 року у справі № 607/4698/15-а та пункті 33 постанови від 20 серпня 2024 року у справі № 580/8225/21.
		55.           У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу (пункт 2.29 розділу IІ Порядку № 244).
		56.          Таким чином, самовільне встановлення тимчасової споруди, як і закінчення строку дії чи анулювання паспорта прив`язки (чи іншої документації на розміщення ТС), є підставою для демонтажу ТС.
		57.           У пункті 3.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Южноукраїнська Миколаївської області, затвердженого Южноукраїнською міською радою рішенням від 28 січня 2016 року № 73, зі змінами, внесеними рішенням від 23 березня 2017 року № 585 (далі - Порядок № 73), передбачено, що тимчасова споруда підлягає демонтажу, а відповідна земельна ділянка приведенню у належний стан з відновленням її благоустрою у разі, серед іншого, відсутності паспорта прив`язки, самовільного розміщення ТС.
		58.          У пункті 3.2 Порядку № 73 передбачено, що підставою для проведення демонтажу ТС є рішення Южноукраїнської міської ради про демонтаж ТС. В рішенні повинно бути зазначено місце розташування ТС, відомості про власників (користувачів) ТС (якщо вони відомі), з визначенням для власників (користувачів) строку добровільного демонтажу, який становить тридцять робочих днів, та вимогою про приведення земельної ділянки в належний стан з відновленням її благоустрою. Строк для виконання, встановлений у рішенні розпочинається з моменту опублікування відповідного оголошення в газеті «Контакт» та на офіційному сайті міста Южноукраїнська.
		59.          У справі, що розглядається, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на місці торгівельного павільйону з автобусною зупинкою, площею 79,6 кв. м, розмістила три торгівельні павільйони, загальною площею 198 кв. м.
		60.          Отриманню паспорту прив`язки має передувати перевірка уповноваженим органом відповідності наміру розміщення тимчасової споруди комплексній схемі розміщення ТС, якщо така схема розроблена, та недопущення порушення правил містобудування щодо розміщення ТС в межах «червоних ліній».
		61.          Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 31 травня 2019 року в справі № 823/687/18 та від 03 жовтня 2019 року в справі № 823/2149/18.
		62.          Подання ФОП ОСОБА_1 до виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради заяв на отримання паспорту прив`язки після розміщення торгівельних павільйонів не усуває порушення пунктів 2.20., 2.21. розділу IІ Порядку № 244, оскільки у такому разі позивачка не може розраховувати не позитивне вирішення питання отримання паспорту прив`язки та не виконувати вимогу Южноукраїнської міської ради щодо відновлення благоустрою земельної ділянки у попередньому стані. 
		63.          Суд апеляційної інстанції встановив, що ФОП ОСОБА_1 на момент звернення до суду з цим позовом не отримала паспорт прив`язки на розміщення ТС на земельній ділянці на АДРЕСА_1 .
		64.          Законність рішень виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради щодо відмови позивачці у видачі паспорту прив`язки не перевірялися у цій справі, оскільки не було предметом спору.
		65.          З огляду на це, розміщення ФОП ОСОБА_1 трьох торгівельних павільйонів без отримання паспорту прив`язки, незалежно від правових підстав, на яких раніше розміщувався один торгівельний павільйон, є свідченням самовільного встановлення таких ТС, тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позову та залишив чинним рішення Южноукраїнської міської ради від 28 жовтня 2021 року № 713 про демонтаж ТС.
		66.          Правовий висновок, на якій покликається скаржниця, сформований Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року в справі № 742/1756/17, від 15 травня 2020 року в справі           № 813/1885/16 та від 03 листопада 2020 року в справі № 814/162/16, стосується тлумачення пунктів 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» у питанні відмінностей капітального ремонту та реконструкції, а саме, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва.
		67.          ФОП ОСОБА_1 посилається на таку правову позицію Верховного Суду в розрізі того, що здійснені нею зміни у конструкції ТС є капітальним ремонтом, а не реконструкцією ТС, та, відповідно, такі будівельні роботи не потребують отримання дозвільної документації.
		68.          Тобто, зазначені доводи скаржниці стосуються переоцінки обставин, встановлених у постанові суду апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 на місці однієї ТС встановила три та зміни не обмежилися кількістю ТС, але й супроводжувалися зміною їх площі (геометричних розмірів) з 79,6 кв. м до 198,0 кв. м.
		69.          Верховний Суд є судом права, а не судом факту, в силу статті 341 КАС України перевіряє правильність застосування судами першої та/чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин, тому не може переоцінювати докази та встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
		70.           Між тим, ФОП ОСОБА_1 не зазначає доказів, зібраних у справі, які не були досліджені  судом апеляційної інстанції та могли вплинути на висновок суду, що здійснені позивачкою будівельні роботи на зупиночному комплексі «Альянс» не змінюють геометричні розміри введеного в експлуатацію в 2006 році торгового павільйону.
		71.           Тому Суд не має підстав вважати, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи та що наявні підстави, передбачені статтею 353 КАС України, для направлення справи на новий розгляд.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		72.          Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		73.          Суд не встановив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні постанови у цій справі.
		74.          Зважаючи на це, Суд вважає, що касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року - без змін.
		75.           У такому разі судові витрати відповідно до частини шостої статті 139 КАС України новому розподілу не підлягають.
		76.          Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Cуд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі                              № 400/10840/21 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                                               Я.О. Берназюк
		 
		Судді:                                                                                                                                   А.А. Єзеров
		 
		                                                                                                              Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...