Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/5106/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 03.10.2024. Зареєстровано: 04.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2024.
Дата набрання законної сили: 24.10.2024
Номер судового провадження: 2/296/2402/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/5106/24
		2/296/2402/24 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня 2024 р.        м.Житомир
		 
		Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючого - судді Шкирі В.М., з участю: секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В :
		30.05.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», зі змісту якого просить зобов`язати відповідача відновити залишок коштів на її рахунку до стану, у якому він був перед виконанням операцій зі зняття коштів у розмірі 75492,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона являюся споживачем фінансових послуг Акціонерного товариства «Приватбанк» вже багато років, підписавши заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг від 03.08.2020 та має платіжні картки: «універсальна Gold» із встановленням відновлювального кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі до 75 000 гривень, яким вона не користувалась та «зарплатну». В січні 2024 року вона зверталась до AT «Приватбанк» для продовження строку користування карткою та їй було видано нову картку.
		Близько 13 год. 30 хв. 18.03.2024 невстановлена особа, керуючись її номером телефону, перебуваючи у невстановленому місці, з використанням електронно- обчислювальної техніки, вчинила шахрайство, списавши грошові кошта з її кредитної картки в AT «Приватбанк» на загальну суму 75 492 грн.
		Шахраї подзвонили з номеру НОМЕР_1 , представилися працівниками ПРАТ "КИЇВСТАР", сказали, що в них проводяться технічні роботи, через що номер телефону, який за нею закріплений, може змінитися. Якщо вона хоче, щоб її номер телефону за нею закріпився, вона повинна підтвердити таку заявку, назвавши їм код, який прийде їй в смс. 
		18.03.2024 о 14:01 год. на електронну пошту вона отримала повідомлення про нетиповий вхід у мій акаунт Приват24, який був зроблений з іншого пристрою. Шахраї перераховували о 14:45 год. маленькими сумами усі гроші на невідому картку АТ "Райффайзен Банк.
		Позивач вважає, що грошові кошти списано з вини банку, адже вона не сприяла своїми діями незаконному використанню сторонніми особами інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції на вказану суму, та вчасно повідомила банківську установу з метою припинення незаконних дій з її рахунком.
		Ухвалою від 31.05.2023 року вказана позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено строки для подання учасниками справи заяв по суті справи.
		Від відповідача до суду надійшов відзив, яким він заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , будучи клієнтом АТ «ПриватБанк», в порушення умов договору комплексного банківського обслуговування за вказівкою «працівників Київстар» виконала дії, що дозволило третій особі отримати доступ до системи «Інтернет-банкінг».
		23.08.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, якою підтримано позовні вимоги, а також додатково зазначено, що банк через систему дистанційного обслуговування, повинен спрешу достеменно ідентифікувати особу, яка ініціює списання та пересвідчитися ,що такою особою є власник відповідного банківського рахунку..
		В судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги просила задовольнити.
		Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Згідно поданої заяви від 11.09.2024 просила розгляд справи провести у її відсутність. Просила відмовити у задоволенні позову.
		Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
		Так, ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
		За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
		В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Частиною 1 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Документом на переказ є електронний або паперовий документ, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.
		Засіб дистанційної комунікації - засіб комунікації, що використовується у процесі укладання правочинів щодо надання платіжних послуг (у тому числі для надсилання та отримання всіх необхідних для цього документів та відомостей) та/або ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача.
		Еквайрингова установа (еквайр) - юридична особа, яка здійснює еквайрінг.
		Еквайрингом в свою чергу є послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі;
		Емітентом електронних платіжних засобів вважається банк, що є учасником платіжної системи та здійснює емісію електронних платіжних засобів;
		Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Внутрішньодержавна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України. Міжнародна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.
		Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		Згідно із пунктом 14.16 статті 14 вказаного Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів; під час реєстрації банком повідомлення користувача щодо втрати електронного платіжного засобу банк зобов`язаний відобразити дату та час повідомлення.
		Аналогічні норми містить Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 (далі - Положення) (чинному на момент списання грошових коштів).
		Так, пунктами 5, 6, 8, 7, 9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження №61-1396св18) вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Як встановлено судом при розгляді даної справи, 03.08.2020 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг та має платіжні картки: «універсальна Gold» із встановленням відновлювального кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі до 75 000 гривень, яким вона не користувалась та «зарплатну». В січні 2024 року вона зверталась до AT «Приватбанк» для продовження строку користування карткою та їй було видано нову картку.
		Як свідчить виписка з рахунку ОСОБА_1 , з її картки НОМЕР_2 з 14.45 год. 18.03.2024 по 15.25 год. 18.03.2024 п`ятьма транзакціями списано кошти в загальній сумі 65840,18 грн., на карту 4119970015039104.
		18.03.2024 о 15.23 год. було оформлено Договір оплати частинами №12031836057552 на суму 63998,00 грн. в онлайн магазині Comfi. 
		Згідно Інформації з виписки по кредитному рахунку за період з 14.45 год. 18.03.2024 по 15.25 год. 18.03.2024 свідчить, що на вказаний ОСОБА_1 для здійснення банківського обслуговування номер телефону НОМЕР_3 надходили повідомлення від банку:
		2024-03-18 14:00:38 Багаторівневі IVR-опитування про зміну пароля;
		- 2024-03-18 14:02:58 Сценарії в Channels (Privat24) про персональні налаштування користувача;
		- 2024-03-18 14:04:57 Текстові повідомлення в SMS про персональні налаштування користувача 2024-03-18 14:22:36 Багаторівневі IVR-опитування про зміну кредитного ліміту
		- 2024-03-18 14:31:21 Багаторівневі IVR-опитування про авторизацію
		- 2024-03-18 14:32:05 E-mail про нетиповий вхід
		- 2024-03-18 14:23:09 Сценарії в Channels (Privat24): Заявка поднятия лимита и оплата платежа
		- 2024-03-18 14:37:49 Багаторівневі IVR-опитування про списання коштів з карти 4*84
		- 2024-03-18 14:38:45 Багаторівневі IVR-опитування про списання коштів з карти 4*84 
		- 2024-03-18 15:15:50 094713 Текстові повідомлення в SMS про авторизацію (а.с. 76-93).
		Тобто, з наведеного вбачається, що про фінансові операції Банк повідомляв ОСОБА_1 на її фінансовий номер телефону НОМЕР_3 та фінансову електронну адресу.
		Проте, ОСОБА_1 повідомила Банк про шахрайські операції лише 18.03.2024 о 21.08. зателефонувавши на гарячу лінію.
		В результаті з банківської карти позивача було знято грошові кошти в загальній сумі 65840,18 грн., зняттю яких передував дзвін ок працівників Київстар, які повідомили, що якщо клієнтка бажає зберегти свій номер, вона має виконати певні дії, які їй озвучать. В результаті, чого позивач за вказівкою даних осіб вводила на телефоні комбінацію 245..., після цього їй на телефон надійшов від Київстару USSD-код, з якого вона продиктувала даним особам 5 останніх цифр. Дані особи попередили клієнтку, що в неї годину не буде зв`язку.
		Таким чином, треті особи шляхом заміни сім картки отримали доступ до фінансового номеру телефону позивачки, скористалися її фінансовим додатком та провели ряд операцій по зняттю коштів.
		Позивач вважає, що кошти в сумі 75492,00 грн. списані з її рахунку відповідачем безпідставно, оскільки вона повідомила про цей факт банк та правоохоронні органи.
		Виходячи з приписів законодавства та судової практики, саме банківська установа в даній справі має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності зазначених обставин необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні спірних грошових коштів.
		Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги» ініціатором платіжної операції може бути платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції).
		Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом:
		1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок;
		2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції;
		Ініціювання платіжної операції є завершеним з моменту прийняття платіжної інструкції до виконання надавачем платіжних послуг платника.
		Пунктом 21 статті 1 вказаного Закону передбачено, що ініціатором є особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжував.
		Частинами 6, 7 статті 42 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що згода на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача.
		Згода на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій) може бути відкликана платником у будь-який час, але не пізніше настання моменту безвідкличності платіжної інструкції відповідно до цього Закону.
		Частинами 1, 9 статті 45 вказаного Закону передбачено, що платіжна інструкція може бути відкликана платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем.
		Якщо платіжна операція ініціюється через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції, платник не має права відкликати платіжну інструкцію після надання надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції.
		За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг з ініціювання платіжної операції - це юридична особа, яка в установленому цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України порядку отримала право на надання послуг з ініціювання платіжної операції.
		Таким чином, ОСОБА_1 , своїми необережними діями, передавши пароль третій особі, надала згоду - надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції на ініціювання операції з перерахування коштів в сумі 75492,00 грн. на картку НОМЕР_4 , що призвело до втрати нею фінансових коштів.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Вимогами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
		Таким чином,враховуючи,що належними,допустимими,достовірними тадостатніми доказамиу справідоведено наявністьобставин,які безспірнодоводять, що позивач своїми діями сприяла незаконному використанню третьою особою інформації, яка надала змогу ініціювати платіжні операції з кредитним рахунком позивача, отже у задоволенні позову слід відмовити.
		Судові витрати у справі розподілу не підлягають оскільки в позові відмовлено
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
		                              У Х В А Л И В :
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		   Суддя                                        В. М. Шкиря

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...