Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/10089/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2024. Зареєстровано: 04.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/766/1217/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023080030000198

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №766/10089/23 
		н/п 1-кп/766/1217/24
		04 жовтня 2024 року м. Херсон 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторони кримінального провадження прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в режимі відеоконференції в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження внесене до ЄРДР №62023080030000198 від 30.05.2023 року, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Генічеськ Херсонської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого одруженого, військовослужбовця військової служби НОМЕР_1 категорії - кулеметника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 , сержанта
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 , 24 лютого 2022 року близько 12 години 00 хвилин, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення ст.ст. 2, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», під час передислокації підрозділу 79 прикордонного загону, рухаючись автодорогою М-14 Херсон-Мелітополь маршем у складі автоколони підрозділу 79 прикордонного загону, поблизу повороту до АДРЕСА_2 , з метою ухилитися від військової служби, самовільно залишив місце служби - район виконання завдань поблизу АДРЕСА_2 , покинувши склад похідної автоколони на транспортному засобі «ВАЗ-21099», червоного кольору попрямувавши у напрямку АДРЕСА_3 .
		Таким чином, дії ОСОБА_6 , кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, знає або повинен був знати про розпочате щодо нього кримінального провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 6 березня 2024 року прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.
		У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_5 , який показань суду не надав, будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Так, відповідно до ухвали суду від 06.03.2024 р. вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження (т. 1 арк.справи 131-134).
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним або який повинен був бути обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр» (том 1 арк. справи 27, 64, 78, 156, том 2 арк. справи 59, 94-95, 157), на сайті офісу Генерального Прокурора (том 1 арк. спарви 26, том 2 арк. справи 78, 106, 108, 110, 158), судові повістки за останнім відомим місцем проживання не надсилалися оскільки обвинувачений знаходиться на тимчасово окупованій території (том арк. справи 23, 34, 45, 60, 72, 142, 150, 163, том 2 арк. справи 56, 67, 76, 91, 124, 155), оголошення на сайті суду (том 1 арк. спарви 19, 32, 41, 58, 67, 137, 138, 145, 161, том 2 арк. справи 53, 65, 72, 89, 123, 153), судові повістки надсилалися захисникові обвинуваченого (том 1 арк. справи 22, 33, 42, 59, 69, 141, 162, том 2 арк. справи 55, 66, 75, 122, 152).
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який повинен був знати про розпочате щодо нього кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед судом за діяння вчинені на території суверенної України, та захищати себе безпосередньо у суді, а також свідчать про його намір ухилення від кримінальної відповідальності на тимчасово окупованій території України.
		У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (пп. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з гарантій презумпції невинуватості.
		У той же час, це кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях (том 1 арк. справи 240).
		При цьому захисник посилався на те, що не встановлені причини за яких обвинувачений залишив місце служби.
		Не дивлячись на висловлену захисником процесуальну позицію, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, за наведених вище обставин знайшла своє підтвердження наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими судом доказами.
		Так, згідно повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за підписом начальника 5 відділу 7 управління ДВКР СБ України від 07.03.2022 було повідомлено керівнику Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, що отримана інформація щодо військослужбовців, які разом зі зброєю (АК-74 та набої) самовільно залишили розташування підрозділу прикордонного загону ДПСУ 24.02.2022 року під час військової агресії з боку збройних сил рф на Генічеському напрямку, відмовилися виконувати накази командирів та зникли у невстановленому напрямку. Серед таких військовослужбовців, які станом на 01.03.2022 не вийшли на зв`язок з командирами та не з`явилися до теперішнього місця дислокації підрозділу, зокрема, є ОСОБА_5 , сержант (том 1 арк. справи 178-179)
		Вказані відомості 08.03.2022 були внесені до ЄРДР за №42022231270000026 (том 1 арк. справи 177).
		В подальшому матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_5 виділені в окреме провадження, відомості про прийняте рішення внесені до ЄРДР 30.05.2023 номер кримінального провадження 62023080030000198 (том 1 арк. справи 164-176).
		Наказом № 371-ОС від 23.07.2020 року молодшого сержанта ОСОБА_5 призначено інспектором прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1, арк. справи 203).
		Наказом № 363-ОС від 16.07.2021 р. призначено ОСОБА_5 інспектором 3 категорії - кулеметника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1 арк. справи 200).
		За довідкою начальника відділу кадрів 79 ПЗ ДПСУ (ВЧ НОМЕР_3 ) від 17.08.2022 р. ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 з 23.07.2020 року по день видачи довідки (том 1, арк. справи 201).
		Вказані відомості підтверджені даними біографічної довідки сержанта ОСОБА_5 (том 1 арк. справи 204-205).
		Наказом № 289-АГ від 13.08.2022 р. начальником 79 прикордонного загону ДПСУ призначено службове розслідування за фактом можливого неналежного виконання слудбових обов`язків сержантом ОСОБА_7 (том 1 арк. справи 199).
		Згідно «Висновку службового розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов`язків з боку інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону сержанта ОСОБА_5 » було здійснено службове розслідування за наслідками якого встановлено факти неналежного виконання службових обов`язків, самовільного залишення військової частини або місця служби достеменно встановити неможливо, цей факт ймовірно буде встановлений та кваліфікований в рамках кримінального провадження.
		З рапорту начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) підполковника ОСОБА_8 від 15.08.2022 р. на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що 24.02.2022 року персонал виконував бойові завдання з метою стримування збройної агресії та передислокації підрозділу на зайняті рубежі. Була отримана доповідь начальника відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Чонгар» ОСОБА_9 , що сержант ОСОБА_5 зі зброєю (АК-74 та повний бойовий комплект, ПМ 2 магазини до нього) не прибув у складі підрозділу на місце тимчасового розташування прикордонного загону в н.п.Подільске. Станом на 15.08.2022 р. сержант ОСОБА_5 відсутній в підрозділі без поважних причин, зв`язок з ним не підтримується (том 1 арк. справи 210).
		За службовою характеристикою від 15.08.2022 р. молодший сержант ОСОБА_5 характеризується задовільно (том 1 арк. справи 214).
		Допитані в судовому засіданні свідки повідомили, наступне:
		- свідок ОСОБА_10 показав, що 24.02.2022 року, приблизно о 12 годині, під час слідування у складі колони підрозділу ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у м. Запоріжжя спостерігав як з їх колони на транспортному засобі «ВАЗ 21099» червоного кольору поблизу повороту на АДРЕСА_2 на автодорозі Херсон-Мелітополь ОСОБА_5 , разом із іншими військовослужбовцями звернув у зворотному напрямку;
		- свідок ОСОБА_11 , вказав, що 24.02.2022 року, під час слідування у складі колони підрозділу з Чонгар у м. Запоріжжя спостерігав як з їх колони на транспортному засобі Жигулі червоного кольору поблизу повороту на АДРЕСА_2 на автодорозі Херсон-Мелітополь ОСОБА_5 , разом із іншими військовослужбовцями звернув у зворотному напрямку;
		- свідок ОСОБА_12 показав, що 24.02.2022 року, під час маршу з Чонгар на Запоріжжя в складі колони біля Нижніх Сірогоз зник ОСОБА_5 разом із іншими військовослужбовцями на транспортному засобі червоного кольору - повернули в зворотному напрямку на Чонгар, йому дзвонили, він не відповідав. Наразі йому відомо від знайомих, що ОСОБА_5 в Генічеську працює в окупаційній поліції;
		- свідок ОСОБА_13 вказав, що 24.02.2022 року, під час слідування у складі колони підрозділу ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у м. Запоріжжя спостерігав як з їх колони на транспортному засобі «ВАЗ 21099» червоного кольору поблизу повороту на АДРЕСА_2 на автодорозі Херсон-Мелітополь ОСОБА_5 , разом із іншими військовослужбовцями звернув у зворотному напрямку;
		- свідок ОСОБА_14 повідомив суду, що під час слідування у складі колони підрозділу ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у м. Запоріжжя було виявлено, що колону на транспортному засобі на автодорозі Херсон-Мелітополь покинув ОСОБА_5 , разом із іншими військовослужбовцями у зворотному напрямку;
		- свідок ОСОБА_15 , під час допиту в судовому засіданні показав, що його підлеглий ОСОБА_5 24.02.2022 р. зі зброєю та боєприпасами свідомо змінив маршрут, який був встановлений до м.Запоріжжя та разом ще з декількома військовослужбовцями на транспортному засобі «ВАЗ 21099» червоного кольору поблизу повороту на АДРЕСА_2 на автодорозі Херсон-Мелітополь покинув колонну;
		- свідок ОСОБА_16 повідомив суду, що 24.02.2022 року, приблизно о 12 годині, під час слідування у складі колони підрозділу ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у м. Запоріжжя спостерігав як з їх колони на транспортному засобі «ВАЗ 21099» червоного кольору поблизу повороту на АДРЕСА_2 на автодорозі Херсон-Мелітополь ОСОБА_5 , разом із іншими військовослужбовцями звернув у зворотному напрямку;
		- свідок ОСОБА_17 , повідомив, що 24.02.2022 року бачив ОСОБА_5 на лінії оборони с.Партизан, десь о 7-8 ранку при марші востаннє, потім йому стало відомо, що ОСОБА_5 дезертирував разом ще з іншими військовослужбовцями, виїхав з колони в зворотному напрямку, при цьому він був озброєний, ніяких дозволів покинути колону не надавалося і не могло бути надано. 
		В судовому засіданні 03.10.2023, після дослідження в повному обсязі доказів сторони обвинувачення та захисту зазначили про відсутність доповнень.
		В свою чергу, належність, допустимість та достовірність наведених вище доказів сторони обвинувачення у суду сумніву не викликає, адже вони отримані у порядку, встановленому КПК України, без порушення закону, узгоджуються один з одним, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим суд їх прийняв, та вважає такими, що є достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Перед допитом свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 були ознайомленні із обсягом прав та обов`язків у кримінальному судочинстві та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Їх показання є логічними, послідовними, узгоджуються та не суперечать один одному та іншим доказам по кримінальному провадженню.
		Клопотань про визнання доказів недопустимими сторони кримінального провадження, зокрема і захисник, не заявляли.
		Досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби - район виконання завдань поблизу смт. Нижні Сірогози Генічеського району Херсонської області, покинувши склад похідної автоколони на транспортному засобі «ВАЗ-21099», червоного кольору попрямувавши у напрямку АДРЕСА_3 . Тобто, самовільно залишив місце служби саме з метою ухилення від неї.
		При цьому з об`єктивної сторони дезертирство полягає у діях або бездіяльності, які мають дві відповідні форми: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез`явлення на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. У першій формі дезертирство є закінченим злочином з моменту, коли суб`єкт фактично залишив розташування військової частини (місця служби).
		Обґрунтування здійснення всіх можливих передбачених законом заходів щодо дотримання прав ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження (ч. 5 ст. 374 КПК України).
		Згідно постанови слідчого ТУ ДБР у м.Мелітополі від 16.06.2023 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 (том 1 арк. справи 244-246).
		Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 25.10.2023 задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі та обрано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою з подальшим доставленням до слідчого судді, суду не пізніше 48 годин з часу доставки до місця кримінального для розгляду за його участю питанння щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який (том 1, арк.справи 115-120).
		Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 25.10.2023 задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі і надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023080030000198 від 30.05.2023 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 (том 1 арк. справи 121-125).
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 6 березня 2024 задоволено клопотання прокурора і вирішено здійснювати судовий розгляд кримінального провадження № 62023080030000198 від 30.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст.408 КК України, за відсутністю обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження (том 1, арк.справи 131-134).
		При цьому судом встановлено, що наявні достатні дані про те, що ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Тому були наявні всі підстави для здійснення спеціального досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження (in absentia).
		Під час досудового розслідування і на протязі судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 викликався до слідчого та в судові засідання, інформувався про прийняті рішення відповідно до вимог ст. 297-5, ч. 3 ст. 323 КПК України, в тому числі шляхом публікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора та Херсонського міського суду Херсонської області. Крім того кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях. Захисник ОСОБА_4 з`являвся за викликами, приймав участь в судових засіданнях в режимах відеоконференції, в тому числі при дослідженні доказів, висловлював думку щодо клопотань сторони обвинувачення та критичне ставлення щодо доказів сторони обвинувачення, наводив доводи, здійснював допит свідків, в цілому займав активну позицію при реалізації його процесуальних прав та обов`язків.
		Отже під час кримінального провадження були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia).
		Об`єктом злочину, передбаченого ст. 408 КК України, є порядок проходження військової служби.
		З об`єктивної сторони дезертирство полягає у діях або бездіяльності, які мають дві відповідні форми: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез`явлення на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. У першій формі дезертирство є закінченим злочином з моменту, коли суб`єкт фактично залишив розташування військової частини (місця служби), а у другій - коли він не з`явився в частину (до місця служби) в установлений строк.
		Фактичний термін відсутності військовослужбовця в місці служби при дезертирстві може не перевищувати навіть і однієї доби, але це має значення лише для призначення покарання.
		Від злочину, передбаченого ст. 407 КК України, злочин, передбачений ст. 408 КК України, відрізняється в основному за своєю суб`єктивною стороною. Обов`язковою ознакою дезертирства є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від військової служби протягом не трьох діб, місяця, двох місяців тощо, тобто не тимчасово, а ухилитися від військової служби взагалі, назавжди. При цьому військовослужбовець може заявляти про свій намір ухилитися від військової служби взагалі або ухилятися від неї протягом невизначеного часу (наприклад, доки його не затримають).
		Для наявності складу дезертирства немає значення, в який момент у особи виник намір ухилитися від служби - безпосередньо в момент самовільного залишення частини або вже в період незаконного перебування за її межами. Коли військовослужбовець після самовільного залишення частини приймає рішення ухилитися від військової служби, його дії слід кваліфікувати як дезертирство (постанова Верховного Суду від 01 грудня 2022 року по справі № 297/2178/21).
		Аналізуючи фактичні дані, встановлені на підставі наведених вище доказів, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий; одружений, відомості про наявність утриманців відсутні; місце його реєстрації та місце постійного проживання знаходяться на тимчасово окупованій території Херсоснької області (м.Генічеськ); дані про його перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні; на момент вчинення кримінального правопорушення був військовослужбовцем військової служби за контрактом, інспектором 3 категорії - кулеметника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 , сержант; за місцем проходження служби характеризувався посередньо. 
		Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відсутні.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до умисних особливо тяжких злочинів; конкретні обставини скоєного ним кримінального правопорушення; особу винного; відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Підстав застосування статті 69 КК України, а тим більше статті 75 цього Кодексу, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Так, звільнення від відбування покарання з випробуванням військовослужбовця за дезертирство не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, тобто відмову від захисту Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що мета покарання ОСОБА_5 , зокрема і загальної превенції, може бути досягнута лише шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 408 КК України, яке належить відбувати реально.
		Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання - з дня фактичного затримання.
		Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонській міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копії процесуальних документів, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику.
		Копію вироку негайно після його проголошення надіслати прокурору та захиснику.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...