Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/4875/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Умисне знищення або пошкодження майна.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2024. Зареєстровано: 04.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/398/425/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024121060001233

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа №: 398/4875/24
		провадження №: 1-кп/398/425/24
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		"04" жовтня 2024 р.                                                                 м. Олександрія
		 
		Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:                головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря - ОСОБА_2 , 
		прокурора - ОСОБА_3 , 
		захисника - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в кримінальне провадження №12024121060001233 від 01.07.2024 року по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Олександрія Кіровоградської області, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є Російська Федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави.
		Кожна держава має невід`ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН.
		Кожна держава зобов`язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів.
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканою.
		Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 Російською Федерацією.
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ).
		Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та Російською Федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою.
		При цьому, ст. 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
		Водночас, ст. 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		В порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, 20 лютого 2014 року вище політичне та військове командування Російської Федерації розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України.
		Частиною 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від  15 квітня 2014 № 1207-VII констатовано, що тимчасова окупація території України розпочалася 20 лютого 2014 року.
		Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року № 2268-VIII визначено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності; Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації , підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами Російської Федерації та світовою спільнотою, 21.02.2022 року Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
		22.02.2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24.02.2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		У подальшому Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		24.02.2022 Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був неодноразово продовжений та безперервно триває до цього часу.
		Судовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в жовтні 2023 року, більш точної дати судовим розслідуванням не встановлено, використовуючи свій обліковий запис у загальнодоступному ресурсі мережі Інтернет «Telegram» з номером телефону НОМЕР_1 , з метою заробітку грошових коштів приєдналась до спільноти у загальнодоступному ресурсі мережі Інтернет «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 
		29.06.2024 громадянка України ОСОБА_5 в ході листування з користувачем загальнодоступного ресурсу мережі Інтернет «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ім`я користувача у профілі - «ІНФОРМАЦІЯ_6») отримала пропозицію про здійснення підпалів майна представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на території АДРЕСА_2 за грошову винагороду в сумі 10 000 грн., а також інструкції щодо виготовлення запалювальної суміші та способів підпалу транспортних засобів, на що ОСОБА_5 погодилась з корисливих мотивів. 
		Того ж дня, приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи поблизу будинку під АДРЕСА_2 , громадянка України ОСОБА_5 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, здійснила фотозйомку автомобіля марки «Mitsubishi L200», кольору «хакі», номерний знак НОМЕР_2 , та із застосуванням месенджеру «Telegram»  відправила вказані фотознімки користувачу « ОСОБА_6 » (ім`я користувача у профілі - «ІНФОРМАЦІЯ_6»). Останнім було ідентифіковано належність даного автомобіля до майна представників ІНФОРМАЦІЯ_5 та надано завдання щодо його знищення шляхом підпалу за винагороду в сумі 10 000 грн. 
		О 22 год. 11 хв. 30.06.2024 громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою перешкоджання діяльності представників Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом підпалу автомобіля, який використовується у службовій діяльності, на автомобільній заправній станції «БРСМ» за адресою: АДРЕСА_3 , придбала 2,26 літри бензину етанолового марки А-95 у заздалегідь приготовану пластикову ємність від води. 
		В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, будучи впевненою у використанні вказаного автомобіля представниками підрозділів Збройних Сил України, оскільки він мав відповідне маскувальне забарвлення, з метою перешкоджання їх діяльності, о 22 год. 20 хв. 30.06.2024, перебуваючи поблизу автомобіля марки «Mitsubishi L200», кольору «хакі», номерний знак НОМЕР_2 , що знаходився поруч з житловим багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , облила частиною об`єму попередньо придбаного бензину ляду кузовного відсіку вказаного автомобіля, а залишок бензину в пластиковій ємності помістила в кузовний відсік автомобіля, після чого здійснила підпал. 
		Після чого здійснила відеозйомку палаючого автомобіля на власний телефон марки «Xiaomi» та в подальшому, в якості підтвердження виконання завдання, відправила відео користувачу загальнодоступного ресурсу мережі Інтернет «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ім`я користувача у профілі - «ІНФОРМАЦІЯ_6»).
		Судовим розслідуванням встановлено, що автомобіль марки «Mitsubishi L200», номерний знак НОМЕР_2 , використовується у службовій діяльності військовослужбовцем Національної гвардії України - старшим інструктором з тактико-спеціальної та вогневої підготовки Центру спеціального призначення «ОМЕГА» для виконання ним службових завдань, зокрема пов`язаних з підготовкою особового складу підрозділу в м. Олександрія. 
		Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 КК України. 
		 Крім цього, судовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в жовтні 2023 року, більш точної дати судовим розслідуванням не встановлено, використовуючи свій обліковий запис у загальнодоступному ресурсі мережі Інтернет «Telegram» з номером телефону НОМЕР_1 , з метою заробітку грошових коштів приєдналась до спільноти у загальнодоступному ресурсі мережі Інтернет «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 
		29.06.2024 громадянка України ОСОБА_5 в ході листування з користувачем загальнодоступного ресурсу мережі Інтернет «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ім`я користувача у профілі - «ІНФОРМАЦІЯ_6») отримала пропозицію про здійснення підпалів майна представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на території АДРЕСА_2 за грошову винагороду в сумі 10 000 грн., а також інструкції щодо виготовлення запалювальної суміші та способів підпалу транспортних засобів, на що ОСОБА_5 погодилась з корисливих мотивів. 
		Того ж дня, приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи поблизу будинку під АДРЕСА_2 , громадянка України ОСОБА_5 , усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, здійснила фотозйомку автомобіля марки «Mitsubishi L200», кольору «хакі», номерний знак НОМЕР_2 , та із застосуванням месенджеру «Telegram»  відправила вказані фотознімки користувачу « ОСОБА_6 » (ім`я користувача у профілі - «ІНФОРМАЦІЯ_6»). Останнім було ідентифіковано належність даного автомобіля до майна представників ІНФОРМАЦІЯ_5 та надано завдання щодо його знищення шляхом підпалу за винагороду в сумі 10 000 грн. 
		О 22 год. 11 хв. 30.06.2024 громадянка ОСОБА_5 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою підпалу автомобіля, який використовується у службовій діяльності, на автомобільній заправній станції «БРСМ» за адресою: АДРЕСА_3 , придбала 2,26 літри бензину етанолового марки А-95 у заздалегідь приготовану пластикову ємність від води. 
		В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, о 22 год. 20 хв. 30.06.2024, перебуваючи поблизу автомобіля марки «Mitsubishi L200», кольору «хакі», номерний знак НОМЕР_2 , що знаходився поруч з житловим багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , облила частиною об`єму попередньо придбаного бензину ляду кузовного відсіку вказаного автомобіля, а залишок бензину в пластиковій ємності помістила в кузовний відсік автомобіля, після чого здійснила підпал. 
		Згідно з висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи від 16.08.2024 № 1540/24-27,  вартість матеріального збитку, завданого внаслідок підпалу колісного транспортного засобу «Mitsubishi L200», номерний знак НОМЕР_2 , 2006 року виготовлення, складає 269044,66 грн.
		         Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст.194 КК України
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, визнала у повному обсязі, щиро розкаялась і надала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень. 
		Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився. До початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив ОСОБА_5 покарати суворо. 
		Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу. При цьому судом роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Заслухавши прокурора, захисника, обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності іншого військового формування в особливий період та за ч. 2 ст. 194 КК України, як пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
		Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованих їй злочинах ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самої обвинуваченої яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18)).
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами), особу винної та обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		ОСОБА_5 є громадянка України, одружена, офіційно не працевлаштована, без постійного місця реєстрації, водночас має місце проживання, на обліку лікарів психіатра або нарколога не перебуває, раніше не судима, характеризується за місцем проживання задовільно.
		Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , суд враховує: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Відповідно до ст. 67 КК України до обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Пунктом 3 частини 1 статті 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Таким чином,враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини даного кримінального провадження, давши їм оцінку, думку потерпілого ОСОБА_7 , який просив обвинувачену ОСОБА_5 покарати суворо, беручи до уваги особу обвинуваченої, тяжкість вчинених нею злочинів, керуючись вимогами кримінального закону та передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченої ОСОБА_5 , можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і суду є підстави застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 покарання пов`язане з позбавленням волі, визначивши його строк у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 70 КК України, а саме за сукупністю злочинів з застосуванням принципу повного поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		На переконання суду таке порання буде відповідати ступеню тяжкості вчинених обвинуваченою злочинів та є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів, тобто для досягнення мети покарання, відповідно до положень, які містяться в ст.50 КК України.
		При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_5 перешкоджала законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а також умисно пошкодила майно, вчинене шляхом підпалу, в умовах воєнного стану, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченої, зазначені обставини прямо вказують на те, що ОСОБА_5  є ініціативною та енергійною особою, вміє чітко планувати свою діяльність та дотримуватись певних умов, наслідком яких є власна незаконна вигода, отже її виправлення можливе лише в ізоляції від суспільства з реальним відбуванням покарання.
		За встановлених обставин, суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, не вбачає підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України до обвинуваченої ОСОБА_5 .
		В даному випадку, суд вважає, що таке покарання та принцип його призначення повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки і не становитиме для неї особистого надмірного тягаря, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винній.
		Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Цивільний позов не заявлений.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів.
		Згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
		Згідно з ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч.2 ст. 96-1 КК України).
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
		Таким чином, речові докази мобільний телефон марки «Xiaomi» білого кольору, іmeі1: НОМЕР_3 , іmeі2: НОМЕР_4 , який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1170877; мобільний телефон марки «ASTRO» кнопковий, який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1338033; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, іmeі1: НОМЕР_5 , іmeі2: НОМЕР_6 , який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1170876; мобільний телефон марки «Флай» копковий, який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP117087, на підставі ч.1 ст.96-1 та п.4 ч.1 ст.96-2 КК підлягає спеціальній конфіскації як знаряддя вчинення умисного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		Щодо інших речових доказів питання слід вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною в скоєнні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.114-1 та ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити їй покарання у виді :
		- за ч.1 ст.114-1 КК України - шість років позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 194 КК України - три роки позбавлення волі;
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді шести років позбавлення волі.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня її взяття під варту 05.07.2024 р.
		В строк відбування покарання   ОСОБА_5 зарахувати строк перебування її під вартою день за день в період з 05.07.2024 р. по день набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_5 , витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів (висновок від 05.07.2024 року № СЕ -19/112-24/8892-ФХД) у розмірі 2271,84 грн., за проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів (висновок від 05.07.2024 року №СЕ-19/112-24/8891-ФХД) у розмірі 2271,84 грн., за проведення судової біологічної експертизи (висновок від 30.07.2024 року № СЕ-19/112-24/9022-БД) у розмірі 11927,85 грн., за проведення судової пожежно-технічної експертизи (висновок від 30.07.2024 № СЕ-19/112-24/9313-ПТ) у розмірі 6058,24 грн., за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи(висновок від 16.08.2024 року № 154/24-27) у розмірі 11359,20 грн., а всього у розмірі 33 888,97 грн. (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 97 копійок).
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2024, на: змив з задньої правої частини кузова автомобіля, який упаковано до спеціального пакету НПУ PSP1166570; змив з задньої лівої частини кузова автомобіля, який упаковано до спеціального пакету НПУ PSP1166568; змив з задньої середньої частини кузова автомобіля, який упаковано до спеціального пакету НПУ PSP1166569; контрольний змив, який упаковано до спеціального пакету НПУ PSP1166567; полімерний пакет жовтого кольору з малюнком полуниць, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2024, на: мобільний телефон марки «Xiaomi» білого кольору, іmeі1: НОМЕР_3 , іmeі2: НОМЕР_4 , який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1170877; мобільний телефон марки «ASTRO» кнопковий, який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1338033; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, іmeі1: НОМЕР_5 , іmeі2: НОМЕР_6 , який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1170876; мобільний телефон марки «Флай» копковий, який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1170879; медична маск, яка упакована до спеціального пакету «НПУ» PSP1338032; лосіни чорного кольору, які упаковано до спеціального пакету «НПУ» KIV5104362; кросівки марки «Найк» сіро-рожевого кольору, які упаковано до спеціального пакету «НПУ» KIV5104356; кофта сірого кольору типу спортивна, яка упакована до спеціального пакету НПУ CRI1168737; окуляри сонцезахисні чорного кольору, які упаковано до спецпакету CRI1168737; грошові кошти номіналом 200 гривень в кількості 2 штуки, номіналом 50 гривень в кількості 1 штука, які упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1165917; дві банківські картки № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , які упаковано до спеціального пакету PSP1165917; сумку жіночу бежевого кольору, яку упаковано до спеціального пакету QYH0073371.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме на підставі ч.9 ст. 100 КПК України, ст. 96-1, п. 4 ч. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави мобільний телефон марки «Xiaomi» білого кольору, іmeі1: НОМЕР_3 , іmeі2: НОМЕР_4 , який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1170877; мобільний телефон марки «ASTRO» кнопковий, який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1338033; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, іmeі1: НОМЕР_5 , іmeі2: НОМЕР_6 , який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1170876; мобільний телефон марки «Флай» копковий, який упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1170879;
		Медичну маску, яка упакована до спеціального пакету «НПУ» PSP1338032; лосіни чорного кольору, які упаковано до спеціального пакету «НПУ» KIV5104362; кросівки марки «Найк» сіро-рожевого кольору, які упаковано до спеціального пакету «НПУ» KIV5104356; кофта сірого кольору типу спортивна, яка упакована до спеціального пакету НПУ CRI1168737; окуляри сонцезахисні чорного кольору, які упаковано до спецпакету CRI1168737; грошові кошти номіналом 200 гривень в кількості 2 штуки, номіналом 50 гривень в кількості 1 штука, які упаковано до спеціального пакету «НПУ» PSP1165917; дві банківські картки № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , які упаковано до спеціального пакету PSP1165917; сумку жіночу бежевого кольору, яку упаковано до спеціального пакету QYH0073371 - повернути власнику; 
		Транспортний засіб - автомобіль марки Mitsubishi L 200 червоного кольору д.н.з. НОМЕР_2 - залишити у користуванні ОСОБА_7 
		Змив з задньої правої частини кузова автомобіля, який упаковано до спеціального пакету НПУ PSP1166570; змив з задньої лівої частини кузова автомобіля, який упаковано до спеціального пакету НПУ PSP1166568; змив з задньої середньої частини кузова автомобіля, який упаковано до спеціального пакету НПУ PSP1166569; контрольний змив, який упаковано до спеціального пакету НПУ PSP1166567; полімерний пакет жовтого кольору з малюнком полуниць, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                                                         ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...