Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/17813/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2024. Зареєстровано: 04.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2024.
Дата набрання законної сили: 05.11.2024
Номер судового провадження: 1-кп/308/1137/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023070000000132

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/17813/23
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 жовтня 2024 року                                м. Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
		Головуючого судді  ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_3 
		за участю захисника  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке 06.09.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023070000000132 по обвинуваченню:  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Слов`яносербськ, Луганської області, громадянина України, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.111-2 Кримінального кодексу України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами  є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на військове вторгнення збройних сил та інших збройних підрозділів російської федерації на територію України, з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням рф про військове вторгнення на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України.
		У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, під тимчасовою окупацією з 03.03.2022 перебуває вся територія Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, на території якої терористичною організацією «ЛНР» створено незаконні органи влади.
		З метою відсічі військовій агресії рф 24.02.2022 Указами Президента України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України.
		Починаючи з 03.03.2022 територія Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі за текстом - зф держави-агресора рф).
		Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п .7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», територія Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), з 03.03.2022 та на час повідомлення про підозру перебуває в окупації.
		Окрім цього, починаючи з 2014 року, збройні сили держави-агресора  російської федерації розпочали бойові дії на території України та окупували Автономну Республіку Крим, а також частину територій Донецької та Луганської областей України.
		Таким чином, на частині території Луганської області захоплення органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств розпочалося ще з 2014 року, а окуповану військовим шляхом територію фактично контролювала терористична організація «Луганська Народна Республіка».
		Після остаточної військової окупації частини населених пунктів Старобільського району Луганської області у лютому 2022 року, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
		Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів Луганської Народної Республіки від 03.02.2015 № 02-05/14/15 було прийнято рішення створити Державне унітарне підприємство Луганської Народної Республіки «Луганский автодор» (мовою оригіналу  «Государственное унитарное предприятие Луганской Народной Республики «Луганский автодор»). Зазначене підприємство було створене на матеріально-технічній базі існуючого на території Луганської області та незаконно захопленого представниками воєнізованих формувань Державного підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»).
		Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Старобільського району Луганської області представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення здійснили захоплення органів державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, серед яких - філія «Новопсковський райавтодор» ДП «Луганський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».
		У зв?язку з окупацією Луганської області збройними формуваннями держави-агресора рф та введенням воєнного стану на всій території України, виконавчим директором ДП «Луганський облавтодор» видано наказ № 05 від 05.04.2022, відповідно до якого начальникам філій, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, доручено забезпечити зміну місцезнаходження відокремленого структурного підрозділу на підконтрольну українській владі територію.
		Наказом ДП «Луганський облавтодор» № 04 від 01.04.2022 начальників та тимчасово виконуючих обов?язки начальників філій ДП «Луганський облавтодор», виробничі бази яких знаходяться на тимчасово окупованій території України, зобов`язано призупинити до закінчення воєнного стану будь-яку виробничу діяльність та вжити заходів щодо консервування рухомого майна для недопущення його використання.
		У той же час, відповідно до постанови Уряду ЛНР від 09.04.2022 №323/22 «Про передачу в тимчасове зовнішнє управління майна», прийнято рішення ввести тимчасове зовнішнє управління майном дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у складі 12 відокремлених управлінь, серед яких  філія « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		На підставі зазначеної постанови Уряду ЛНР від 09.04.2022 №323/22 директор ДУП ЛНР «Луганський автодор» ОСОБА_6 видав наказ № 42 від 22.04.2022, відповідно до якого передав у тимчасове зовнішнє управління тимчасово виконуючих обов?язки начальників філій ДУП ЛНР «Луганський автодор» майно філій ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
		У подальшому, на підставі цієї ж постанови Уряду ЛНР від 09.04.2022 №323/22 директор ДУП ЛНР «Луганський автодор» ОСОБА_6 видав наказ № 55 від 05.05.2022, відповідно до якого створив Комісію по інвентаризації майна дочірнього підприємства «Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з метою його подальшої передачі у власність ЛНР.
		Згідно статуту підконтрольного окупаційній владі ДУП ЛНР «Луганський автодор», затвердженого наказом міністерства інфраструктури та транспорту ЛНР від 18.01.2023 № 3-ОД, управління підприємством здійснюється відповідно до діючого законодавства російської федерації, луганської народної республіки та цього статуту.
		Відповідно до п. 6.5. Статуту до складу ДУП ЛНР «Луганський автодор» входять філії, серед яких - філія « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (292300, ЛНР, муніципальний район Старобільський, сільське поселення Новопсковське, смт. Новопсков, вул. Леніна, 134).
		Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обраним та зареєстрованим депутатом Старобільської районної ради Луганської області від Луганської обласної організації політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА  ЗА ЖИТТЯ», не раніше 23.04.2022, перебуваючи на території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, яка з 03.03.2022 та на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, перебуваючи на посаді начальника філії «Новопсковський райавтодор» ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та досвід роботи ДП «Луганський облавтодор», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також розуміючи факт захоплення Старобільського району Луганської області збройними силами російської федерації та лнр, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію та те, що Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою, будучи обізнаним про те, що територія Старобільського району Луганської області є невід`ємною складовою частиною України, ОСОБА_5 виконуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади російської федерації, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Луганської області системи органів державної влади, створеної окупаційною владою, керуючись раніше виниклим мотивом, почав надавати допомогу державі-агресору, збройним формуванням, окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), що діяла на окупованій частині Луганської області.
		Так ОСОБА_5 прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняв посаду начальника філії «Кремінський райавтодор» підконтрольного окупаційній владі Державного унітарного підприємства ЛНР «Луганський автодор» (мовою оригіналу - «Государственное унитарное предприятие Луганской Народной Республіки «Луганский автодор»).
		У період з 23.04.2022 по теперішній час, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника філії «Новопсковський райавтодор» ДУП ЛНР «Луганський автодор» не виконав накази виконавчого директора ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 04 від 01.04.2022 та № 05 від 05.04.2022, не припинив діяльність підпорядкованого йому підрозділу, не вжив заходів щодо зміни місцезнаходження філії на підконтрольну українській владі територію та не забезпечив консервування наявного в філії майна для недопущення його використання окупаційною владою.
		Натомість, діючи з метою завдання шкоди Україні, не раніше 23.04.2023 ОСОБА_5 підтримав та реалізував рішення окупаційної адміністрації держави-агресора, а також передав представникам держави агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора та незаконним збройним формуванням матеріальні цінності та інші активи. Зокрема, ОСОБА_5 виконав постанову Уряду ЛНР від 09.04.2022 №323/22 «Про передачу в тимчасове зовнішнє управління майна», а також виданий на її виконання наказ ДУП ЛНР «Луганський автодор» № 42 від 22.04.2022, за яким рухоме та нерухоме майно, яке перебувало у власності філії «Новопсковський райавтодор» ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», перейшло у власність ДУП ЛНР «Луганський автодор».
		На займаній посаді ОСОБА_5 видавав накази, розпорядження, підписував документи вказаної філії та вчиняв інші дії на користь держави-агресора, її збройних формувань та окупаційної адміністрації.
		Так, відповідно до листа ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» начальник філії «Новопсковський райавтодор» ОСОБА_5 будучи матеріально відповідальною особою за ввірене йому майно філії, організував проведення його інвентаризації та перереєстрації на баланс підконтрольного окупаційній адміністрації ДУП ЛНР «Луганський автодор». Зокрема, під керівництвом ОСОБА_5 на баланс ДУП ЛНР «Луганський автодор» було передане наступне майно: виробнича база за адресою: АДРЕСА_2 (адміністративна будівля, склад паливно-мастильних матеріалів, деревообробний цех, котельня, цементний цех, гараж на 7 машин, автогараж, пилорамний цех, зварювальний цех, омшанник, будівля контори, туалет, підвал); асфальтобетонний завод за адресою: АДРЕСА_3 ; виробнича база за адресою: АДРЕСА_4 (будинок контори, гараж на 4 машини, будинок котельної, автогараж на 12 машин, ангар, будинок прохідної, туалет, погріб, складське приміщення), вантажний ЗІЛ-433102 (р.н.з. НОМЕР_1 ), автоцистерна ГАЗ-52 (р.н.з. НОМЕР_2 ), вантажний фургон ГАЗ-66 (р.н.з. НОМЕР_3 ), вахтовка УРАЛ-4320 (р.н.з. НОМЕР_4 ), легковий фургон ГАЗ-2705 (р.н.з. НОМЕР_5 ), легковий автомобіль ДЭУ-Леганза (р.н.з. НОМЕР_6 ), легковий автомобіль ВАЗ-21213 (р.н.з. НОМЕР_7 ), легковий автомобіль ВАЗ-21150 (р.н.з. НОМЕР_8 ), самоскид КрАЗ-256Б (р.н.з. НОМЕР_9 ), самоскид К-АЗ-256Б (р.н.з. НОМЕР_10 ), самоскид КрАЗ-6510 (р.н.з. НОМЕР_11 ), самоскид КАМАЗ-55102 (р.н.з. НОМЕР_12 ), автогрейдер ДЗ-122А (р.н.з. НОМЕР_13 ), автогрейдер ДЗ-122А (р.н.з. НОМЕР_14 ), асфальтоукладальник ДС-195, бітумовоз КАМАЗ-53213 (р.н.з. НОМЕР_15 ), автогудронатор ЗІЛ-130 (р.н.з. НОМЕР_16 ), автокран КрАЗ-65101 КС-4574 (р.н.з. НОМЕР_17 ), вантажний автомобіль КрАЗ-651001 КДМ (р.н.з. НОМЕР_18 ), вантажний автомобіль З-Л-131 КДМ (р.н.з. НОМЕР_19 ), вантажний автомобіль ЗИЛММ-З4502 КДМ (р.н.з. НОМЕР_20 ), коток КС-2 Т1301ЛУ, коток ДУ-48Б Т1303ЛУ, коток ЮМЗ-6 б/н ,обладнання КрАЗ КДМ, піскорозкидач, обладнання на ЗІЛ-130, причіп ПФ Фермер (р.н.з. НОМЕР_21 ), навантажувач Т-156 (р.н.з. НОМЕР_22 ), навантажувач ЗТМ-216 (р.н.з. НОМЕР_23 ), трактор Т-150К (р.н.з. НОМЕР_24 ), трактор Т-150К (р.н.з. НОМЕР_25 ), трактор Т-150К (р.н.з. НОМЕР_26 ), трактор НОМЕР_27 , шнекоротор ЗІЛ-157 КД Д-470 (р.н.з. НОМЕР_28 ), САК САК б/н, косарка КР-1, косарка Z-069, фреза навісна горизонтальна НОМЕР_29 ).
		Також дії ОСОБА_5 , який діяв за вказівками керівництва ДУП ЛНР «Луганський автодор» та в інтересах держави-агресора (пособництво), збройних формувань та окупаційній адміністрації держави-агресора сприяли подоланню опору місцевого населення по відношенню до окупаційної влади, утвердженню окупаційної адміністрації та завоювання прихильності місцевих мешканців, формуванню у останніх негативної думки про українську владу, тобто таким чином ОСОБА_5 підтримав рішення та дії держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації та добровільно підготував і передав матеріальні ресурси та інших активів представникам держави-агресора, збройних формувань, окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме: вчинення умисних дій, які спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора та шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.
		Так, відповідно до ст. 129 Конституції України,ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 06.03.2024 року прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого. У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст.2КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаний, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр» .
		У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_5 ..
		Суд вважає, що дослідженими у суді доказами винуватість ОСОБА_5 у вчинені даного кримінального правопорушення доведена .
		Зокрема, в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_7 , з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого йому відомі керівники філій (райавтодорів) підприємства, які працювали там до 24.02.2022 та ті, які працюють у співпраці з окупаційною владою, серед яких ОСОБА_5 , який працював керівником Новопсковського рйавтодору до 24.02.2022 та залишився працювати у співпраці з окупаційною владою.
		Також в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_8 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого йому відомі керівники філій (райавтодорів) підприємства, які працювали там до 24.02.2022 та ті, які працюють у співпраці з окупаційною владою, серед яких ОСОБА_5 , який працював керівником Новопсковського рйавтодору до 24.02.2022 та залишився працювати у співпраці з окупаційною владою.
		Також в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_9 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого йому відомі керівники філій (райавтодорів) підприємства, які працювали там до 24.02.2022 та ті, які працюють у співпраці з окупаційною владою, серед яких ОСОБА_5 , який працював керівником Новопсковського рйавтодору до 24.02.2022 та залишився працювати у співпраці з окупаційною владою. 
		Також в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_10 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого їй відомі керівники філій (райавтодорів) підприємства, які працювали там до 24.02.2022 та ті, які працюють у співпраці з окупаційною владою, серед яких ОСОБА_5 , який працював керівником Новопсковського рйавтодору до 24.02.2022 та залишився працювати у співпраці з окупаційною владою.
		Також в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_11 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого йому відомі керівники філій (райавтодорів) підприємства, які працювали там до 24.02.2022 та ті, які працюють у співпраці з окупаційною владою, серед яких ОСОБА_5 , який працював керівником Новопсковського рйавтодору до 24.02.2022 та залишився працювати у співпраці з окупаційною владою.
		Також в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_12 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого йому відомі керівники філій (райавтодорів) підприємства, які працювали там до 24.02.2022 та ті, які працюють у співпраці з окупаційною владою, серед яких ОСОБА_5 , який працював керівником Новопсковського рйавтодору до 24.02.2022 та залишився працювати у співпраці з окупаційною владою.
		Також в порядку ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_13 з долученим до нього одностороннім оптичним диском з відеозаписом проведення допиту, згідно якого їй відомі керівники філій (райавтодорів) підприємства, які працювали там до 24.02.2022 та ті, які працюють у співпраці з окупаційною владою, серед яких ОСОБА_5 , який працював керівником Новопсковського рйавтодору до 24.02.2022 та залишився працювати у співпраці з окупаційною владою.
		Відповідно до ст. ст. 84-85 КПКУкраїни, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:
		- повідомленням про кримінальне правопорушення №5/7-2543 з додатком від 23.06.2022;
		- відповіддю на доручення №5/7/3/4-16405 від 21.11.2022, згідно якої ОСОБА_5 обіймаючи посаду керівника філії «Новопсковський райавтодор» ДП «Луганський облавтодор» перейшов на бік ворога, передав окупаційній адміністрації рф майно державного підприємства та у подальшому добровільно зайняв посаду в ДУП ЛНР «Луганський автодор», який був утворений окупаційною адміністрацією рф на базі захопленого підприємства та за рахунок переданого майна;
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-6044 від 04.04.2023;
		- відповідь на доручення №78/3/5/7-11253 від 30.05.2023, згідно якої встановлено наступних керівників ДУП ЛНР «Луганьский автодор» та його структурних підрозділів: начальник філії «Новопсковський автодор» ДУП ЛНР « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_4 )  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-976/73 від 28.06.2023; зокрема досліджені копії господарської діяльності філії «Новопсковський автодор» дуп лнр « ІНФОРМАЦІЯ_3 », наказ по філії за підписом ОСОБА_5 ;
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-2981/73 від 28.07.2023;
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-3400/73 від 03.08.2023;
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-3709/73 від 09.08.2023;
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-3870/73 від 15.08.2023; 
		- відповіддю на запит з додатками №02-06/32 від 10.08.2023, згідно з якою до складу ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» входить серед іншого філія «Новопсковський райавтодор». За адресою даного структурного підрозділу підприємства та адресою його дільниці залишилось все рухоме та нерухоме майно, матеріали, оргтехніка, програмне забезпечення та документи, які накопичились за багато років існування філії і доступу до яких немає;
		- копіями матеріалів стосовно Луганського автодору;
		- відповіддю на доручення №5/2-1409 від 18.08.2023, згідно якої начальник філії «Новопсковського автодора» дуп лнр «Луганський автодор» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є депутатом Старобільської районної ради Луганської області.
		- протоколом огляду telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з оптичним диском від 10.08.2023;
		- протоколом огляду telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з оптичним диском від 16.08.2023;
		- протоколом огляду telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з оптичним диском від 31.08.2023;
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-4096/73 від 21.08.2023, згідно якої громадянин України ОСОБА_5 , який очолив філію «Новопсковський автодор» дуп лнр « ІНФОРМАЦІЯ_3 », перебуває на окупованій території Луганської області у смт. Новопсков. За отриманими даними ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_5 , продовжує обіймати посаду начальника філії «Новопсковський автодор» дуп лнр «Луганський автодор» та здійснювати протиправну діяльність, спрямовану на пособництво державі агресору;
		- відповіддю на доручення №78/3/5/7-4882/73 від 24.08.2023, згідно якої не встановлено фактів звернення до правоохоронних органів із заявами від ОСОБА_5 щодо вчинення стосовно нього фізичного та психологічного тиску з боку представників окупаційних військ та адміністрації рф з метою примушення зайняття ним керівної посади в структурному підрозділі дуп лнр « ІНФОРМАЦІЯ_3 », співпраці ї представниками окупаційної адміністрації та виконання чи підтримки рішень держави-агресора (рф);
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 27.07.2023 року за участі свідка ОСОБА_7 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_5 ;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 27.07.2023 року за участі свідка ОСОБА_8 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_5 ;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 02.08.2023 року за участі свідка ОСОБА_9 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_5 ;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 02.08.2023 року за участі свідка ОСОБА_10 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнала ОСОБА_5 ;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 08.08.2023 року за участі свідка ОСОБА_11 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_5 ;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 10.08.2023 року за участі свідка ОСОБА_12 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнав ОСОБА_5 ;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 11.08.2023 року за участі свідка ОСОБА_13 , з якого вбачається, що вказаний свідок впізнала ОСОБА_5 ;
		Також у судовому засіданні були дослідженні наступні докази, а саме: витяг з ЄРДР від 12.10.2023; постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 06.09.2023; супровідний лист №10-1221вих23 від 07.09.2023; постанова про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 06.09.2023; постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 06.09.2023; доручення у порядку ст. 40 КПК України №78/3/3/6703 від 19.08.2022; витяг з ЄРДР від 15.03.2023; постанова про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 01.03.2023; постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 29.03.2023; постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 29.03.2023; супровідний лист №10-450вих23 від 30.03.2023; постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 29.03.2023; постанова про визначення підслідності від 11.04.2023; витяг з ЄРДР від 20.04.2023; постанова про призначення групи слідчих від 20.04.2023; постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 28.04.2023; постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 11.05.2023; постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 22.05.2023; супровідний лист №10-719вих23 від 23.05.2023; постанова про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 24.05.2023; постанова про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення від 07.06.2023; постанова про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення від 11.08.2023; доручення у порядку ст. 40 КПК України №58/6/1187 від 04.04.2023; доручення у порядку ст. 40 КПК України №58/6/1781 від 25.05.2023; доручення у порядку ст. 40 КПК України №58/6/2327 від 10.07.2023; доручення у порядку ст. 40 КПК України №58/6/2955 від 16.08.2023; витяг з ЄРДР від 22.08.2023; запит у порядку ст. 93 КПК України №58/6/2915 від 07.08.2023; постанова про залучення захисника в кримінальному провадженні від 11.08.2023; доручення про надання безоплатної правової допомоги №007-001156ч від 21.08.2023; копія свідоцтва; витяги з газети «Урядовий кур`єр»; публікація на сайті ОГП від 23.08.2023; постанова про оголошення розшуку підозрюваного від 06.09.2023; доручення у порядку ст. 40 КПК України №58/6/3582 від 21.09.2023; ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2023; публікація на сайті ОГП від 27.09.2023; публікація на сайті ОГП від 28.09.2023; публікація на сайті ОГП від 09.10.2023; характеризуючі дані на ОСОБА_5 .
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.
		В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбачений КПК України. 
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
		При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено та судом достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлював, що він вчиняв умисні дії, які спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора та шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України.
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим по пред`явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення, як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинувачених, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_5 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
		У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 111-2 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.
		Отже, особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини їх вчинення, характер діянь, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5  та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обставини, відповідно дост. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.
		Обставиною, відповідно дост. 67 КК України, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих обставин та наявність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкцій встановлених ч. 1 ст. 111-2 КК України з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, з застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації особистого майна.
		Частиною 2 ст. 55 КК України передбачено позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд прийшов до висновку про необхідність позбавити обвинуваченого ОСОБА_5 права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, оскільки такий вчинив суспільно-небезпечне кримінальне правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також враховуючи те, що останній, маючи правовий зв`язок з Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов`язках, будучи зобов`язаними здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в порушення зазначених зобов`язань добровільно вчинив умисні дії, які спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора та шляхом добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбаченихст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положеньст. 69 КК України.
		Таке покарання стосовно ОСОБА_5 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Речові докази у справі відсутні. 
		Судові витрати у справі відсутні.
		Цивільний позов по справі не заявлений.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 124,368,370,374 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та призначити йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
		 
		Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_5 обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто, із дня фактичного його затримання.
		 
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		 
		На вирок може бути подано учасниками судового провадження апеляційні скарги до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті суду, згідно зі ст. 323 КПК України.
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...