Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/2501/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання спадщини відумерлою.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2024.
Дата набрання законної сили: 02.10.2024
Номер судового провадження: 61-6954ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 357/2501/22
		провадження № 61-6954св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		заявник -  ОСОБА_1 ,
		заінтересовані особи:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Білоцерківська міська рада, приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак Альона Петрівна,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Білоцерківської міської ради на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Бебешко М. М., від 21 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: 
		Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А., від 17 травня 2023 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст заяви
		1.           У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання відумерлою спадщини ОСОБА_5 , померлої 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з 1/2 частини квартири 
		АДРЕСА_1 , та просив передати вказане майно у власність територіальної громади м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради.
		2.           В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 вказав, що 13 лютого 
		2010 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , як позичальниками, та ним, як кредитором, було укладено договір, відповідно до умов якого позичальники взяли у нього в борг 50 000 доларів США, на строк до 13 серпня 2010 року, а виконання цих зобов`язань забезпечили іпотекою квартири 
		АДРЕСА_1 , яка належала боржникам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Білоцерківським міськвиконкомом 16 січня 1997 року за № 17301 та зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації Київської області 23 січня 1997 року.
		3.           У зв`язку з невиконанням позичальниками обов`язку щодо повернення боргу, 27 вересня 2011 року державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру, яка є предметом іпотеки. 
		4.           Також заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року у справі № 357/8502/15-ц задоволено його позов та стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на різницю між вартістю предмета іпотеки та сумою фактично позичених грошових коштів у розмірі 439 613грн, що еквівалентно 20 854,51 доларів США основного боргу, а також 3% річних у сумі 160 438, 82 грн, що еквівалентно 7 610,95 доларів США та судові витрати.
		5.           Після того, як йому стало відомо, що ОСОБА_5 померла, він звернувся до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Приймак А. П. з претензією до спадкоємців боржника про погашення боргу, на підставі якої була заведена спадкова справа № 43/2021.
		6.           Відповідно до інформації наданої йому приватним нотаріусом, станом на 22 січня 2022 року спадкоємці ОСОБА_5 не заявили про свої спадкові права, а єдиним органом уповноваженим управляти спадковим майном від імені територіальної громади м. Біла Церква є Білоцерківська міська рада.
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		7.           Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 
		від 21 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано відумерлою спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , що складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , та передано вказане майно у власність територіальної громади м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради.
		8.           Суди попередніх інстанцій вказали, що спадкоємців ОСОБА_5 , які б у визначений законом строк прийняли спадщину, не встановлено, а заявник, як кредитор, має право звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
		9.           Апеляційним судом додатково враховано, що з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 минуло понад 5 років, впродовж яких її спадкоємці, як за заповітом, так і за законом, не звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та не заявили про свої права на спадкове майно.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		10.        У касаційній скарзі Білоцерківська міська рада просить скасувати оскаржені судові рішення, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		11.        08 травня 2024 року Білоцерківська міська рада подала касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 
		від 21 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду 
		від 17 травня 2023 року у справі № 357/2501/22.
		12.        Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у липні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
		13.        Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		14.        Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень статті 1277 ЦК України при вирішенні питання про визнання спадщини відумерлою (пункт 3 частини другої 
		статті 389 ЦПК України).
		15.        Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		16.        Вважає помилковими посилання судів попередніх інстанцій на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 листопада 
		2019 року у справі № 199/353/17-ц, від 20 січня 2021 року справі 
		№ 644/3546/17, від 08 листопада 2021 року у справі № 646/6443/18, 
		від 15 грудня 2021 року у справі № 442/3046/20, від 26 квітня 2022 року у справі № 204/5431/19 та від 15 грудня 2021 року у справі № 442/3046/20, оскільки у вказаних справах висновки сформовані за відсутності інформації про спадкоємців.
		17.        Вказує, що визнання спадщини у вигляді 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 відумерлою та передання її у комунальну власність Білоцерківської міської територіальної громади призведе до порушення законних прав спадкоємців, які мають право оформити свої спадкові права на майно після смерті ОСОБА_5 та мають право заявити про поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини.
		18.        Зазначає, що орган місцевого самоврядування подає заяву про визнання спадщини відумерлою лише у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.
		19.        Стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували долучені до матеріалів справи докази, які підтверджують, що у ОСОБА_5 наявні живі спадкоємці за законом: син - ОСОБА_3 , брат - ОСОБА_2 , а також спадкоємець за заповітом - ОСОБА_4 , які можуть і мають право заявити про свої спадкові права.
		20.        Зауважує, що судами попередніх інстанцій не було враховано факт проживання у спірній квартирі осіб, які її орендують, не встановлено хто є орендодавцем та орендарем цієї квартири.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		21.        У липні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. 
		22.        Зазначає, що спадкоємцями ОСОБА_5 не прийнято спадщину і впродовж тривалого часу не вчинено жодних дій, які б свідчили про бажання її прийняти.
		23.        Вважає, що доводи міської ради про те, що судами попередніх інстанцій не встановлено хто є орендодавцем та орендарем спірної квартири не впливають на правильність оскаржених судових рішень.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		24.        13 лютого 2010 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , з одного боку і ОСОБА_1 , був укладений договір, за умовами якого ОСОБА_6 і 
		ОСОБА_5 позичили у ОСОБА_1 50 000 доларів США строком до 13 серпня 2010 року та в забезпечення виконання своїх зобов`язань передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їм на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Білоцерківським міськвиконкомом 16 січня 1997 року. Договір посвідчено державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Магдич Т. І. 13 лютого 2010 року.
		25.        Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 
		1/2 частині за кожною.
		26.        Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року у справі № 357/8502/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 439 613 грн заборгованості, що еквівалентно 20 854,51 доларів США основного боргу, 
		3% річних у сумі 160 438, 82 грн, що еквівалентно 7 610,95 доларів США, та судові витрати у сумі 3 654грн. Рішення суду не виконано.
		27.         ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , після смерті якої ІНФОРМАЦІЯ_3 була заведена спадкова справа державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської нотаріальної контори.
		28.         ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .
		29.        26 жовтня 2005 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що за законом вона буде мати право, заповіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Іванчишиною Л. Г. та зареєстрований у Спадковому реєстрі 26 жовтня 
		2005 року.
		30.        КП Білоцерківської міської ради «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг» листом від 12 грудня 2018 року за № 212 повідомив, що згідно записів в журналі реєстрації поховань померлих: ОСОБА_6 похована 07 жовтня 2015 року на кладовищі «Новокиївське 2», ОСОБА_5 похована 22 листопада 2017 року на кладовищі «Новокиївське 1».
		31.        ФОП ОСОБА_8 повідомила Білоцерківському міську раду про таке:
		- відповідно до накладної № 74 від 06 жовтня 2015 року - замовником ритуальних послуг на поховання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначено ОСОБА_2 , який назвався сином покійної;
		- відповідно до накладної № 118 від 22 листопада 2017 року - замовником ритуальних послуг на поховання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначено ОСОБА_2 , який назвався братом покійної.
		32.        02 липня 2021 року ОСОБА_1 направив приватному нотаріусу Приймак А. П. претензію про погашення боргу спадкоємцями ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		33.        На підставі претензії ОСОБА_1 приватним нотаріусом Приймак А. П. заведена спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_5 .
		34.        На час відкриття спадщини, ОСОБА_5 зареєстрованого місця проживання у м. Біла Церква не мала, її спадкоємець за заповітом 
		ОСОБА_4 був зареєстрований до 04 серпня 2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , відомостей про його спільне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини матеріали справи не містять. Також під час судового розгляду не було встановлено, що ОСОБА_4 , як спадкоємець ОСОБА_5 за заповітом прийняв спадщину у встановлений законом строк та спосіб.
		35.        Спадкоємцем ОСОБА_5 за законом є її брат ОСОБА_2 , який на час відкриття спадщини був зареєстрований за адресою: 
		АДРЕСА_2 , однак, заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк та спосіб не подав.
		36.        Не містять матеріали справи і відомостей про прийняття спадщини ОСОБА_5 іншими її спадкоємцями за законом, зокрема - чоловіком 
		ОСОБА_9 та сином ОСОБА_3 .
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		37.        Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		38.        Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		39.        Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		40.        Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
		41.        Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		42.        Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
		43.        За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		44.        До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
		45.        Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
		46.        Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		47.        Частиною третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
		48.        У частині першій статті 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
		49.        Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини
		50.        Відповідно до статті 1277 ЦК України, у редакції на час відкриття спадщини ОСОБА_5 , у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. 
		Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
		Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
		Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
		Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.
		51.        Враховуючи відсутність спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , які б у встановленому законом порядку прийняли спадщину, а також з огляду на право кредитора спадкодавця звернутися із заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини, суди попередніх інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою є законними та обґрунтованими, у зв`язку із чим його заява підлягає задоволенню.
		52.        Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 199/353/17-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 644/3546/17, від 08 листопада 2021 року в справі 
		№ 646/6443/18, від 15 грудня 2021 року у справі № 442/3046/20.
		53.        Посилання міської ради на те, що після смерті ОСОБА_5 наявні спадкоємці як за законом, так і за заповітом, висновків судів не спростовують, оскільки у розглядуваній справі не встановлено, що ці спадкоємці у встановленому законом порядку прийняли спадщину.
		54.        З моменту відкриття спадщини до часу звернення ОСОБА_1 до суду у розглядуваній справі минуло понад чотири роки. Відомості про те, що спадкоємці ОСОБА_5 вчинили будь-які дії щодо прийняття спадщини, чи є такими, що прийняли спадщину в силу закону, матеріали справи не містять і таких доказів судам не надано.
		55.        Жоден зі спадкоємців ОСОБА_5 судові рішення у розглядуваній справі не оскаржував, а Білоцерківська міська рада не уповноважена на представництво їх інтересів в суді.
		56.        З урахуванням того, що інші наведені в касаційній скарзі доводи загалом аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 367, 368 ЦПК України перевірив їх та обґрунтовано відхилив, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.
		57.        Суди належним чином виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримали вимог статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судових рішень.
		58.        Незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржених судових рішень.
		59.        Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		60.        Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
		61.        Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		62.        Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
		63.        Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		64.        Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень.
		65.        Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 
		ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу Білоцерківської міської ради залишити без задоволення.
		2.           Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 
		від 21 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду 
		від 17 травня 2023 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...