Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/17962/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2024. Зареєстровано: 05.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2024.
Дата набрання законної сили: 03.10.2024
Номер судового провадження: К/990/28282/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №160/17962/23
		адміністративне провадження № К/990/28282/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Губської О.А.,
		суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.
		розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 160/17962/23
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року, прийняте у складі судді - Рянської В.В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: Шлай А.В. (головуючий суддя), Кругового О.О., Щербака А.А.
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1. ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач), у якому просив: 
		2. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в оформленні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та ненадання довідки про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 6 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; 
		3. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, шляхом направлення йому на поштову адресу: АДРЕСА_1 , довідки про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 6 частиною першою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
		5. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем права позивача у спірних правовідносинах не порушено. Також зазначено, що позивачем не було надано суду першої інстанції доказів свого працевлаштування, отримання доходу, а також того, що він є єдиним годувальником у сім`ї, утримує дружину - ОСОБА_2 та її неповнолітню доньку з інвалідністю - ОСОБА_3 .
		6. Суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення суду першої інстанції виходив з того, що факт спільного проживання однією сім`єю не є безумовним свідченням того, що вітчим виховує дитину дружини (падчерку), зважаючи на наявність в останньої матері (опікуна) та батька. Крім того, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, як це визначено частиною 2 статті 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України). Вказав, на не підтвердження доказами утримання (матеріального забезпечення) доньки дружини ОСОБА_3 , тобто виховання останньої.
		ІІІ. Касаційне оскарження
		7. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу.
		8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування абзацу 6 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		9. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому, зокрема, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , а оскаржувані судові рішення залишити - без змін.
		IV. Установлені судами фактичні обставини справи
		10. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 як офіцер запасу.
		11. З 20 липня 2016 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 15 вересня 2022 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
		12. ОСОБА_2 є матір`ю, а ОСОБА_5 - батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що встановлено з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17.01.2008 Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.
		13. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дитиною з інвалідністю.
		14. Відповідно до посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, серії НОМЕР_3 , виданого 18 листопада 2022 року Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 є законним представником дитини з інвалідністю ОСОБА_3 , державну соціальну допомогу призначено з 09 березня 2022 року до 28 грудня 2025 року у сумі 2100,00 грн.
		15. 27 лютого 2018 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська у справі № 200/3046/18 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітної доньки - ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого державою для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
		16. Виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання зазначеного судового наказу перебуває у провадженні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Згідно з виданим 24 серпня 2023 року державним виконавцем розрахунком заборгованість ОСОБА_5 зі сплати аліментів на ОСОБА_3 станом на 01 серпня 2023 року становила 203627,05 грн. За змістом розрахунку ОСОБА_5 не сплачує аліменти з лютого 2018 року.
		17. Комісією Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Прибрежний» 02 травня 2023 року складено довідку (акт) про спільне проживання однією сім`єю, в якій зазначено, що в результаті обстеження квартири АДРЕСА_2 встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
		18. Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідку форми ОК-5, сформовану станом на 08 червня 2022 року) стосовно ОСОБА_6 за 2005-2010, 2012, 2016-2020 роки. У вказаній довідці за 2016-2019 роки відсутні відомості про суму заробітку для нарахування пенсії, за 2020 рік наявні відомості про суму заробітку для нарахування пенсії за червень-серпень, страхувальником зазначено ОСОБА_6 .
		19. Згідно із нотаріально посвідченою заявою від 25 серпня 2023 року, ОСОБА_2 підтверджує спільне проживання однією сім`єю з 2016 року її, доньки - ОСОБА_3 та чоловіка - ОСОБА_1 . У заяві зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 як вітчим виховує разом з нею її доньку ОСОБА_3 , вона та її донька перебувають на утриманні ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_5 не бере участі у вихованні та житті доньки, не виконує обов`язок з її утримання, має заборгованість зі сплати аліментів.
		20.Заява від імені неповнолітньої ОСОБА_3 від 25 серпня 2023, непосвідчену нотаріально, у якій наведено обставини, тотожні викладеним у заяві ОСОБА_2 від 25.08.2023.
		21. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 16 травня 2023 року, у якій просив оформити йому звільнення/відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та надати йому виписку з книги протоколів комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 або довідку про оформлення звільнення/відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; виписку з книги протоколів комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 або довідку про оформлення звільнення/відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації надіслати йому поштою; проставити відповідну відмітку у військовому квитку про оформлення йому звільнення/відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; анулювати видану йому в січні 2023 року повістку про виклик на 31 січня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних на підставі поважної причини неявки - перебування на лікарняному з 30 січня 2023 року до 06 лютого 2023 року.
		22. Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2863 від 25 травня 2023 року ОСОБА_1 були надані роз`яснення з питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та повідомлено про необхідність прибути до Центру особисто.
		23. 05 червня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 повторну заяву про оформлення відстрочки/звільнення від призову на військову службу під час мобілізації.
		24. Листом № 3278 від 15 червня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив ОСОБА_1 про розгляд порушених ним у заяві питань та направлення повідомлення листом № 2863 від 25 травня 2023 року.
		25. Позивач, не погодившись з вказаними діями відповідача, звернувся з цим позовом до суду.
		V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
		26. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		27. Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		28. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		29 .За приписами частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		30. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі також -Закон № 2232-ХІІ)
		31. За частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		32. Частинами першою, п`ятою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
		33. Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону № 3543-ХІІ.
		34. Відповідно до абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
		35. Частиною другою статті 23 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
		36. Відповідно до частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
		37. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина перша статті 180 СК України).
		38. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею (частина друга статті 157 СК України). 
		39. Згідно з частиною першою статті 260 СК України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
		40. Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина статті 268 СК України).
		VI. Позиція Верховного Суду
		41. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		42. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		43. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в її межах.
		44. Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ.
		45. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням дій відповідача, що виразились у відмові в оформленні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та ненаданні довідки про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ.
		46. Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, дійшли висновку про правомірність вказаної відмови.
		47. Переглядаючи судові рішення судів попередніх інстанції, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.
		48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 16 травня 2023 року, зокрема, з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. 
		49. У якості правової підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач зазначив абзац 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ (жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років).
		50. Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2863 від 25 травня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність прибути до Центру особисто для проходження медичного огляду на встановлення ступеню придатності для проходження служби та вказано про те, що подані ним документи не являються підставою для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації посилаючись на положення статтей 141, 157 СК України.
		51. В подальшому ОСОБА_1 повторно звернувся з такою ж заявою до відповідача, за наслідками розгляду якої листом № 3278 від 15 червня 2023 року було повідомлено про те, що звернення від 16 травня 2023 року про оформлення відстрочки/звільнення від призову на військову службу під час мобілізації та про анулювання повістки про виклик ІНФОРМАЦІЯ_1 про уточнення облікових даних було розглянуто та за результатами звернення на ім`я позивача направлено 25 травня 2023 року відповідь за вих. № 2863. 
		52. Так, відповідно до абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
		53. Отже, визначальними для вирішення цього публічно-правового спору є встановлення факту виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років ОСОБА_1 .
		54. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 20 липня 2016 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
		55. ОСОБА_2 є матір`ю, а ОСОБА_5 - батьком ОСОБА_3 . 
		56. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дитиною з інвалідністю.
		57. Таким чином, ОСОБА_1 є вітчимом дитини своєї дружини.
		58. В аспекті встановлених обставин судами попередніх інстанцій колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів частини першої та другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
		59. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
		60. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею (частина друга статті 157 СК України).
		61. Водночас загальний порядок здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов`язків закріплено у статтях 14, 15 СК України.
		62. Сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
		63. Згідно з частиною першою статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
		64. Виходячи з аналізу вищевказаних норм, Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2 , має право на участь у вихованні її неповнолітньої дитини - ОСОБА_3  (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо виховання ОСОБА_3 відповідно до положень СК України покладено, зокрема, на її батька ОСОБА_5 .
		65. Та обставина, що між батьками неповнолітньої ОСОБА_3 розірвано шлюб не звільняє ОСОБА_5 (батька) від виконання обов`язку по вихованню своєї дитини та не зменшує обсяг його прав та обов`язків.
		66. Підсумовуючи Верховний Суд зазначає, що оскільки обов`язок по вихованню дитини з інвалідністю ОСОБА_3 , приписами частини другої статті 157 СК України покладено на її батька ОСОБА_5 , а відповідно до частини першої статті 260 СК України ОСОБА_1 (вітчим) реалізовує таке право на добровільних засадах, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на позивача, за обставин цієї справи, розповсюджуються положення абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ.
		67. Отже, Верховний Суд резюмує, що у спірних правовідносинах позивач, звертаючись до відповідача з вказаними заявами, не надав належних доказів наявності правових підстав застосування до нього абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ.
		68. За наведених обставин у справі Верховний Суд доходить висновку щодо правомірності відмови відповідача з підстав її відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
		69. Суди попередніх інстанцій правильно встановивши обставини справи та прийняли правильне по суті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, однак мотиви таких рішень підлягають зміні з врахуванням висновків суду, які викладені у цій постанові.
		70. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		71. За правилами частини 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		72. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		73. Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		74. Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають зміні в мотивувальній частині, а в решті - залишенню без змін.
		VІІ. Судові витрати
		75. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		76. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року змінити в їх мотивувальній частині, виклавши в редакції, наведеній у цій постанові.
		В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіО.А. Губська М.В. Білак   В.Е. Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...