Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/461/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2024. Зареєстровано: 07.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2024.
Дата набрання законної сили: 07.11.2024
Номер судового провадження: 1-кп/610/7/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023220000000099

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		 
		Іменем України
		 
		  № 610/461/23 № 1-кп/610/7/2024м. Балаклія07 жовтня 2024 року
		 
		 
		Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
		 
		головуючого:  ОСОБА_1 ,
		 
		за участю
		 
		секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченої: ОСОБА_8 ,
		захисника: ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженки: с. Чистоводівка Ізюмського району Харківської області; зареєстрованої і проживаючої: АДРЕСА_1 ; громадянки України; з професійно-технічною освітою, фельдшера; на час вчинення кримінального правопорушення працювала фельдшером амбулаторії загальної практики-сімейної медицини АДРЕСА_2 ; незаміжньої, має на утриманні неповнолітню дочку 2008 р.н.; рнокпп НОМЕР_1 ; раніше не судимої. Під вартою з 02.05.2023,
		       
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_8 до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (Російської Федерації), будучи мешканкою АДРЕСА_2 , маючи середню спеціальну освіту, отримала достатній досвід роботи по спеціальності фельдшера у системі охорони здоров'я в умовах незалежної України.
		При цьому ОСОБА_8 , будучи переведеною на посаду фельдшера амбулаторії загальної практики-сімейної медицини в с. Веселе згідно наказу головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Балаклійської районної ради Харківської області «Балаклійського районного центру первинної медико-санітарної допомоги» за № 37-ОС від 04.06.2019, здійснювала свою професійну діяльність у приміщенні амбулаторії, яка розташована у АДРЕСА_2 , та як особа, приналежна до середнього медичного персоналу, являлась помічником лікаря та іноді надавала медичну допомогу самостійно в умовах зазначеної амбулаторії, знала та керувалась основами права в медицині, а також чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров`я, організацію долікарської допомоги дорослому та дитячому населенню.
		Саме 24.02.2022 Російською Федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна, в тому числі й Ізюмського району Харківської області.
		При цьому ОСОБА_8 , як житель Савинської селищної територіальної громади, де вона мешкала на той час у будинку АДРЕСА_3 разом зі своєю неповнолітньою донькою та співмешканцем, за вище вказаних обставин опинилася на тимчасово окупованій території України.
		Згідно з Конституцією, Україна є суверенною і незалежною державою, та її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. 
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькою конвенцією 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		В порушення норм міжнародного гуманітарного права, Президент Російської Федерації (далі - РФ), а також інші представники військово-політичного керівництва РФ, всупереч вимогам п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали із залученням підрозділів збройних сил РФ агресивну війну та військовий конфлікт на території України.
		Так, Президент РФ, бажаючи розпочати ведення агресивної війни проти України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами країни, яке було задоволено, а вже 24.02.2022 о 5 годині ним було оголошено про рішення розпочати повномасштабне військове вторгнення в Україну.
		В той же день, 24.02.2022, на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку.
		У період з 24 лютого по серпень 2022 року в ході агресивної війни проти України, державою-агресором здійснено окупацію частини території України, в тому числі частини Харківської області та, зокрема, Савинської селищної територіальної громади Ізюмського району Харківської області.
		У свою чергу ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що вона є громадянкою України, але, не маючи достатньо патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, та з особистих інтересів і вигоди, оцінивши обстановку в умовах тимчасової окупації, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора вирішила стати на шлях протиправної діяльності та вчинила злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з колабораційною діяльністю зі збройними формуваннями держави-агресора, за наступних обставин:
		Так, ОСОБА_8 , починаючи з перших днів березня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Веселе Ізюмського району Харківської області, виявила бажання здійснити передачу військовослужбовцям збройних формувань держави-агресора приміщення амбулаторії загальної практики-сімейної медицини с. Веселе, де вона працювала фельдшером до початку повномасштабного вторгнення збройних сил РФ в Україну, разом із ввіреними їй матеріальними ресурсами (медикаментами та побутовим обладнанням).
		Реалізуючи свій протиправний задум, ОСОБА_8 , виявила бажання вчинити передачу представникам збройних формувань держави-агресора матеріальних ресурсів, якими вона користувалася за часів незалежної України, здійснюючи та використовуючи свої професійні обов`язки та статус фельдшера амбулаторії у АДРЕСА_2 .
		З цією метою вона встановила контакт з невстановленими військовослужбовцями збройних формувань держави-агресора та, використовуючи свій статус фельдшера амбулаторії загальної практики-сімейної медицини в с. Веселе всупереч інтересам держави, переслідуючи мету отримання привілейованого ставлення до себе та членів своєї сім`ї від військових і представників окупаційних сил, зуміла запевнити і переконати останніх у своїй прихильності до окупаційної влади та, як представниця структурного підрозділу амбулаторії центру первинної медичної допомоги, що забезпечувала надання долікарської медичної допомоги населенню зазначеного населеного пункту, виказала готовність щодо передачі збройним формуванням держави-агресора матеріальних ресурсів, які перебували у її віданні і користуванні, а саме приміщення громадського будинку АДРЕСА_2 - амбулаторії загальної практики-сімейної медицини площею 311,1 м2 разом із матеріальними цінностями у користування.
		Крім того, нею було узгоджено з представниками збройних формувань держави-агресора (точні анкетні дані яких в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе) передачу вказаного вище нерухомого майна для спільного використання його не лише за призначенням в якості амбулаторії, але і для надання торгових послуг у сфері роздрібної торгівлі різноманітними товарами та продукцією, завезених представниками окупаційної влади та збройними формуваннями держави-агресора. 
		Тим самим ОСОБА_8 , врахувавши ту обставину, що вона являлась матеріально-відповідальною особою і мала у своєму розпорядженні матеріальні ресурси у вигляді медикаментів, медпрепаратів та побутового обладнання, які повинна була використовувати в разі потреби в інтересах держави та її громадян, за відсутності завідуючого загальної практики-сімейної медицини в с. Веселе, маючи вільний доступ до приміщення амбулаторії та свого робочого місця, діючи всупереч інтересам держави, переслідуючи корисливу мету отримання матеріальної вигоди, у невстановлені дату, час та місці, досягла усної угоди зі збройними формуваннями держави-агресора щодо співробітництва у сфері торговельної діяльності з використанням переданого в їх спільне користування приміщення амбулаторії загальної практики-сімейної медицини.
		При цьому, ОСОБА_8 , не будучи зареєстрованою як суб`єкт господарської діяльності, отримала від представників збройних формувань держави-агресора, які в умовах наближення до лінії фронту одночасно виконували в с. Веселе функції окупаційної адміністрації держави-агресора, усний дозвіл на зайняття господарською діяльністю, пов`язаною з реалізацією продукції та надання послуг. Основна умова даного дозволу на ведення господарської діяльності полягала в отриманні нею від вказаних осіб товарів, з метою їх подальшої реалізації.
		Приблизно у середині березня 2022 року, (точна дата у ході досудового розслідування не встановлена), ОСОБА_8 , переслідуючи злочинну мету, та, втілюючи її в життя, реалізуючи злочинний умисел, направлений на вчинення усвідомлених дій щодо здійснення передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора, маючи вільний доступ до приміщення амбулаторії та свого робочого місця, добровільно передала у розпорядження військових збройних сил держави-агресора приміщення громадського будинку амбулаторії АДРЕСА_2 площею 311,1 м2 разом із матеріальними цінностями (медикаментами та побутовим обладнанням) для потреб окупаційних військ з метою проживання та інших побутових потреб, а також подальшого спільного використання під час провадження господарської діяльності.
		В подальшому, ОСОБА_8 після добровільної передачі для спільного використання збройним формуванням держави-агресора зазначеного приміщення амбулаторії, у період приблизно з середини березня та включно по серпень 2022 року, не приховуючи свою лояльність, симпатії та бажання прислужити військовим збройних сил держави-агресора, нехтуючи нормами моралі, на фоні наглядного сприяння, надання моральної, матеріальної допомоги, вираження солідарності з діями та рішеннями окупаційної адміністрації держави-агресора, висловлення симпатії ворогу в особі військових держави-агресора, здійснювала у зазначеному приміщенні роздрібну торговельну діяльність. 
		У підсумку для отримання прибутку ОСОБА_8 ініціативно, систематично здійснювала на власний ризик у взаємодії з державою-агресором, торгову діяльність щодо продажу кінцевим споживачам медикаментів та медпрепаратів, наявних у амбулаторії та завезених військовими збройних сил держави-агресора разом з товарами повсякденного попиту та алкогольними напоями, у приміщенні громадського будинку амбулаторії АДРЕСА_2 , яке не призначене для ведення будь-якої роздрібної торгівельної діяльності. 
		Таким чином, ОСОБА_8 у зазначений вище період часу вчинила кримінально карані дії, пов`язані з передачею матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, основними складовими взаємопов`язаними ознаками та мотивами якого є: 
		oспеціальний антидержавницький мотив - вчинення діяння на шкоду інтересам України, а також ідеологічний мотив та отримання особистих привілеїв; 
		oмета - спричинити шкоду державі Україна, її патріотам, отримання матеріальної вигоди та привілейованого ставлення до себе та членів своєї сім`ї від військових і представників окупаційної влади;
		oвідверта співпраця з військовими збройних формувань держави-агресора, шляхом передачі їм матеріальних ресурсів, та з окупаційною адміністрацією держави-агресора шляхом провадження господарської діяльності;
		oдобровільний характер її протиправної, злочинної діяльності, здійснений з власного бажання, без фізичного та психічного примусу;
		oпровадження господарської діяльності за фактичними її ознаками,  у взаємодії з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією;
		oспрямованість всіх її дій, пов 'язаних з передачею у розпорядження військових збройних сил ворога приміщення громадського будинку амбулаторії АДРЕСА_2 площею 311,1 м2 разом із матеріальними цінностями для потреб окупаційних військ та його подальшого спільного з нею використання під час провадження нею господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, і не приховане бажання цього, характеризуються її усвідомленістю того, що вона вчинила колабораційне протиправне діяння.
		 
		Дії обвинуваченої кваліфіковані за:
		 
		ч. 4 ст. 111-1 КК України як 
		передача матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора, та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		 
		За правилом п. 1 ст. 468, ст. 472 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості, в якій наряду з іншим, зазначається узгоджене сторонами покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення.
		 
		27.09.2024 під час судового розгляду укладено угоду між прокурором та обвинуваченою про визнання винуватості за зміненим в суді обвинуваченням. 
		 
		Обвинувачена зобов`язалася: беззастережно визнати обвинувачення, сприяти судовому розгляду кримінального провадження у встановленні обставин інкримінованого злочину.
		 
		Сторонами угоди узгоджено покарання за ч. 4 ст. 111-1 КК України - штраф десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 гривень, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років, з конфіскацією майна.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Тобто суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.
		 
		Санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України КК України передбачає покарання - штраф до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
		 
		Обвинувачена: раніше не судима; за місцем попередньої роботи у амбулаторії загальної практики-сімейної медицини в с. Веселе та за місцем постійного проживання характеризується в цілому позитивно, оскільки протилежне не доведено; не перебуває на обліках у нарколога, психіатра; незаміжня, має на утриманні неповнолітню дочку 2008 р.н.
		 
		В суді обвинувачена винуватою себе у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, що свідчить про надання допомоги у встановленні обставин справи, щиро розкаялася, що на підставі ст. 66 КК України визнається обставинами, що пом`якшують покарання. 
		Відсутні обставини, що обтяжують покарання.
		 
		На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його необхідно призначити у узгоджених видах і розмірах санкції.
		 
		Саме таке покарання є необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин. 
		 
		Переконавшись у тому, що обвинувачена повністю розуміє обставини, зазначені у ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; передбачені ст. 476 КПК України наслідки невиконання угоди; наполягає на затвердженні угоди на визначених у ній умовах; виконавши вимоги ч. 6 ст. 474 КПК України; перевіривши угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону в порядку ч. 7 ст. 474 КПК України, узгодженість її з положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України; у добровільності укладення угоди сторонами; роз`яснивши обмеження у підставах для оскарження вироку, суд розглянув справу відповідно до положень ст. 474, 475 КПК України.
		 
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 475 КПК України суд переконавшись, що угода може бути затверджена, ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		 
		Обвинувачена під вартою тримається з 02.05.2023, тобто вже більше 1 року 5 місяців. Оскільки призначається покарання не пов`язане з позбавленням волі, тому запобіжний захід обвинуваченій необхідно скасувати.
		Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
		В порядку забезпечення кримінального провадження був накладений арешт на речові докази, який необхідно скасувати за відсутністю потреби у його продовженні, оскільки встановлено, що ці предмети не відповідають вимогам ст. 98 КПК України та не належать обвинуваченій.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 369-378 КПК України,
		 
		у х в а л и в:
		 
		1.Затвердити угоду між прокурором та ОСОБА_8 про визнання винуватості від 27.09.2024.
		 
		2.ОСОБА_8 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, призначивши їй покарання - штраф десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 гривень, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років, з конфіскацією майна.
		 
		3.Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави - скасувати, негайно звільнити її з-під варти.
		 
		4.Після набрання вироком законної сили речові докази: мобільний телефон марки «Iphone»; ноутбук марки «Lenovo» моделі «IdeaPad 320» із зарядним пристроєм; ноутбук марки «HP» моделі «Probook 45405», які зберігаються у слідчому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 - повернути ОСОБА_8 , як законному представнику неповнолітньої дочки ОСОБА_10 , скасувавши арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.05.2023.
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинувачена має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...