Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/5184/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 07.10.2024. Зареєстровано: 07.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2024.
Дата набрання законної сили: 26.02.2025 (частково)
Результат оскарження 26.02.2025 Апеляційний суд Харківської області: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/642/124/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023220000000726

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		07.10.2024                              
		 
		                        
		                       
		               Справа № 642/5184/23
		Провадження №1-кп 642/124/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		07 жовтня 2024 року                         м. Харків 
		Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
		захисника - ОСОБА_6 ,
		потерпілої - ОСОБА_7 ,
		представників потерпілої - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		розглянувши в залі суду у судовому засіданні в містіХаркові, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023220000000726 від 23.06.2023 року відносно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, працюючого соціальним працівником Благодійної організації «Харківський благодійний фонд «Благо», волонтер, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 286 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_10 , 22.06.2023, приблизно о 13-05 годині, більш точний час в ході розслідування не встановлено, керував технічно справним автомобілем «ВАЗ 21099» д.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , на якому рухався по вул. Різдвяній в м. Харкові зі сторони вул. Полтавський шлях в напрямку вул. Чоботарської на швидкості 30 км/год.
		Під час руху по вказаній вулиці в районі перехрестя вул. Різдвяної з вул. Чоботарською, водій ОСОБА_10 , здійснюючи поворот на ліво на вул. Чоботарську, діючи необережно, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, повертаючи ліворуч на перехресті та під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, на якому в той час перебував пішохід, не зменшив швидкість та не зупинився перед ним, не надавши дорогу пішоходу, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
		п. 10.1. "Перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху";
		п.16.2."Нарегульованих інерегульованих перехрестяхводій,? повертаючись праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку";
		п. 18.1. "Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби, зупинитися, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїжджу частину вул. Чоботарської по нерегульованому пішохідному переході з ліва на право по ходу руху автомобіля «ВАЗ 21099» д.з. НОМЕР_2 .
		Внаслідок даної дорожньо-транспортної події ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани носу, перелому кісток носу, садна в області лівого колінного суглобу та закритого перелому лівого наколінника, що в своїй сукупності відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
		Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_12 виразилося в тому, що він керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21099» д.з. НОМЕР_2 , діючи необережно, не переконався в безпеці свого руху та при здійсненні повороту на ліво з АДРЕСА_2 , під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, на якому в той час перебував пішохід, не зменшив швидкість та не зупинився перед ним, не надавши дорогу пішоходу, тобто не вжив усіх необхідних заходів для того, щоб забезпечити безпеку пішоходу при проїзді пішохідного переходу, тобто не зупинив керований ним автомобіль, маючи таку можливість, щоб дати дорогу пішоходу, який перетинав проїжджу частину з ліва на право відносно руху автомобіля, чим спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7 .
		Дії водія ОСОБА_13 згідно висновків судово авто технічних експертиз перебувають у причинному зв`язку з подією та наслідками що наступили.
		Органом досудового слідства дії ОСОБА_13 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив фактичні обставини вчиненого злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину. В своїх показах пояснив, що він не відчув, що бампером автомобіля штовхнув потерпілу. А йому здається, що вона впала з переляку, оскільки його автомобіль виїхав на пішохідний перехід. 
		Вказав, що вибачився перед потерпілою, а також відшкодував завдану шкоду, про що потерпіла йому написала розписку і не мала до нього матеріальних претензій. В подальшому потерпіла уклала угоду з адвокатами, перестала виходити на зв`язок та звернулася з позовом про стягнення моральної шкоди. 
		У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо не карати. Частково визнав позов про відшкодування моральної шкоди.
		Допитана всудовому засіданніпотерпіла  ОСОБА_7 пояснила,що 22.06.2023, приблизноо 13-05годині,вона  вийшла на нерегульований пішохідний перехід в темпі звичайного кроку, по АДРЕСА_3 та перейшла вже майже дорогу, як автомобіль «ВАЗ 21099» д.з. НОМЕР_2 збив її передньою правою частиною. Після удару потерпіла впала та отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме - у вигляді забійної рани носу, перелому кісток носу, садна в області лівого колінного суглобу та закритого перелому лівого наколінника.
		Також потерпіла просила призначити максимальне покарання в межах санкції статті та на максимальний строк позбавити права керування транспортними засобами. 
		Крім того, потерпілою заявлений позов про стягнення з обвинуваченого 170000 гривень моральної шкоди. 
		Ставити під сумнів показання потерпілої ОСОБА_7 суд підстав не вбачає, оскільки вони є послідовними, логічними і такими, що узгоджуються з іншими доказами, наданими стороною обвинувачення.
		Так, винуватість обвинуваченого підтверджується показаннями потерпілої, та письмовими доказами, дослідженими під час судового розгляду:
		-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.06.2023;
		- заявою потерпілої ОСОБА_7 , що 22.06.2023 близько 13-15 в районі перехрестя вул. Чоботарської з вул. Різдвяною в м. Харкові на неї стався наїзд автомобілем ВАЗ 21099, під керуванням ОСОБА_5 в результаті чого потерпіла отримала тілесні ушкодження; 
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою до протоколу огляду та фото таблицею;
		- постановою про призначення слідчого у кримінальному провадженні;
		- постановою про визначення групи прокурорів для здійснення процесуального керівництва; 
		- постановою про визнання речових доказів, автомобіля ВАЗ21099 д.з. НОМЕР_2 ; 
		- висновком щодо результату медичного огляду від 22.06.2023 відповідно висновку якого у обвинуваченого ОСОБА_5 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено; 
		- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 27.06.2023; 
		- висновком експерта № 12-14/340-А/23 від 27.06.2023, відповідно до якого у ОСОБА_7 , 60 років, в зв`язку з дорожньо-транспортної подією 22.06.2023 р., мали місце: підшкірна гематома надбрівної ділянки справа, забійна рана носа, перелом кісток носу; садна в області лівого колінноґо суглобу, закритий перелом лівого надколінка.
		Вищевказані ушкодження утворилися від ударної травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості травматичної поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися. При цьому, характер не виключає можливості утворення їх в умовах дорожньо-транспортної події 22.06.2023, за обставин і в термін, що відомі з постанови слідчого.
		Враховуючи характер і локалізацію пошкоджень можна припустити, що первинний удар виступаючою частиною автотранспортного засобу довівся в область лівого колінного суглоба, коли потерпіла знаходилася у вертикальному або близькому до нього положенні, потім послідкувало падіння потерпілої і утворилися інші пошкодження. Отже, між тілесними пошкодженнями і дорожньо-транспортною подією мається причинно-наслідковий зв`язок.
		Вказані вище тілесні ушкодження, у своїй сукупності, не є небезпечними для життя в момент їх утворення, а спричинили собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою відповідно до п. 2.2.1. «а,б,в», п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., у сукупності, слід віднести до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості; 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.08.2023 за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в якому сторони уточнили деталі скоєної дорожньо-транспортної пригоди;
		- постановою про призначення автотехнічної експертизи від 08.08.2023; 
		-висновком експерта від 16.08.2023 № СЕ-19/121-23/17230-ІТ за вихідними даними за показами ОСОБА_5 відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ - 21099» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_10 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху. Оцінка дій пішохода ОСОБА_7 не потребує застосування спеціальних знань і виконання розрахунків, тому може бути дана слідчим (судом) самостійно відповідно до розділу 4 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «ВАЗ - 21099» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_10 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху.    В діяхводія автомобіля«ВАЗ -21099»р.н. НОМЕР_2  ОСОБА_13 вбачаються невідповідностівимогам п.п.10.1та 16.2Правил дорожньогоруху, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з настанням ДТП.;
		- постановою про призначення автотеханічної експертизи від 08.08.2023;
		- висновком експерта від 17.08.2023 № СЕ-19/121-23/17229-ІТ за вихідними даними за показами ОСОБА_7 відповідно до якого у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ - 21099» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_10 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху. Оцінка дій пішохода ОСОБА_7 не потребує застосування спеціальних знань і виконання розрахунків, тому може бути дана слідчим (судом) самостійно відповідно до розділу 4 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «ВАЗ - 21099» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_10 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху В діях водія автомобіля «ВАЗ - 21099» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_13 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з настанням ДТП.
		Таким чином, вина ОСОБА_5 доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій.
		За змістом статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення і попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
		При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обирати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
		Судова дискреція (судовий розсуд) є інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Поняття судового розсуду у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною.
		Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити менш суворий вид покарання або більш суворий в межах санкції статті. А у випадках, коли санкція статті передбачає тільки один вид покарання, суд наділений функцією обирати розмір цього покарання. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість призначення передбаченого законом покарання, яке б сприяло його меті та було достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Як убачається з матеріалів які характеризують особу обвинуваченого, він раніше не судимий, вину у скоєному визнав, розкаявся, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює, позитивно характеризується.
		В досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні зазначено, що виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнав щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків. 
		Обставин, що обтяжують покарання суд не встановив.
		При цьому суд враховує, що обвинувачений скоїв наїзд на потерпілу на пішохідному переході, чим грубо порушив ПДР України.
		При таких обставинах суд вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який віднесений до нетяжких, особу обвинуваченого, і вважає, що він заслуговує на покарання у виді обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на певний термін.
		З урахуванням даних про особу обвинуваченого, його розкаяння у вчиненому, добровільне відшкодування завданої шкоди, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбуття основного покарання з випробуванням - іспитовим строком на певний термін з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства і вважає, що таке покарання буде справедливим і достатнім для його виправлення.
		Доводи потерпілої ОСОБА_7 що суду необхідно призначити найсуворіше покарання яке передбачено санкцією статті, оскільки обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суд не бере до уваги оскільки, думка потерпілої може враховуватись судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною.
		Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
		Вказана правовапозиція міститьсяв постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 вересня 2021 року справа №392/746/20 (провадження №51-2171км21), аналогічна правова позиція міститься в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 вересня 2018 року у справі № 647/1831/15-к (провадження № 51-336км17). 
		Що стуснується заявленого цивільного позову суд зазначає, що 27.10.2023 на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з його примиренням із потерпілою ОСОБА_7 та повним відшкодуванням завданих матеріальних збитків й моральної шкоди, а також відсутності до нього будь-яких претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілої ОСОБА_7 на час подання заяви та в подальшому.
		У якості додатку до зазначеної заяви суду надано власноручно написану заяву потерпілою ОСОБА_7 від 29.08.2023, у якій остання зазначає про відсутність будь-яких претензій матеріального та морального характеру до водія ОСОБА_5 , оскільки завдана їй шкода відшкодована у повному обсязі, у зв`язку з чим просила кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 № 12023220000000726 від 23.06.2023 закрити за примиренням сторін.
		06.03.2024 потерпілою ОСОБА_7 був заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у якому вона просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на свою користь моральну шкоду в сумі 170 000,00 грн., а також просила стягнути з обвинуваченого судові витрати на правничу допомогу.
		В обґрунтування своїх вимог зазначила, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 їй були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості фактично по всьому тілі, а саме: забійна рана носу, перелам кісток носу, садна в області лівого колінного суглобу та закритий перелам лівого надколінника, що призвело до тривалого розладу здоров`я, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_7 зазнала фізичного болю та мук, сильних душевних страждань та емоційного стресу.
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 06.03.2024 цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди прийнято до розгляду.
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 31.07.2024 за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_6 у якості третьої особи на стороні цивільного відповідача залучено страхову компанію ПАТ «НАСК «ОРАНТА». 
		В обґрунтування розміру спричиненої моральної шкоди потерпіла ОСОБА_7 надала документи, які підтверджують факт спричинення та характер ушкоджень, завданих їй 22.06.2023 внаслідок ДТП (виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова» ХМР про проходження лікування у стаціонарі з 22.06.2023 по 27.06.2023, консультативний висновок КНП «Міська клінічна лікарня № 30» ХМР від 22.06.2023, консультативний висновок центру лазерної косметології «Лазерхаус» від 17.09.2023, висновок за результатами МРТ лівого колінного суглоба від 07.10.2023, консультативний висновок спеціаліста ТОВ «Інтер-мед» від 23.09.2023, виписку із медичної картки стаціонарного хворого КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» про проходження лікування у стаціонарі з 30.11.2023 по 07.12.2023, консультативний висновок спеціаліста ТОВ «Інтер-мед» від 09.11.2023, консультативний висновок спеціаліста Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» від 19.10.2023.
		Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник  адвокат ОСОБА_6 цивільний позов не визнали, пославшись на відсутність правових підстав відшкодувати завдану шкоду, оскільки ОСОБА_5 у добровільному порядку надавав допомогу потерпілій, а саме: сплачував всі рахунки, пов`язані з лікуванням потерпілої ОСОБА_7 , наймав осіб, що здійснювали догляд, крім того його цивільна відповідальність була застрахована страховою компанією ПАТ «НАСК «ОРАНТА», яка повинна бути належним відшкодувачем шкоди, завданої внаслідок ДТП.
		У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
		За вимогами ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зав`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд враховує практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року справа Abdulaziz, Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним.
		Судом об`єктивно встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 внаслідок отримання тілесних ушкоджень дійсно перенесла фізичний біль, стрес та душевні страждання, внаслідок ДТП був суттєво змінений звичний спосіб її життя, однак, враховуючи той факт, що обвинуваченим ОСОБА_5 були здійснені у добровільному порядку дії по відшкодуванню матеріальних та моральних збитків, про що свідчить власноручна заява потерпілої, суд вважає за необхідне в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 суму у розмірі 30 000,00 грн., оскільки заявлений потерпілою розмір моральної шкоди у розмірі 170 000,00 грн. є завищеним, і саме такий розмір відшкодування буде співмірним та достатнім, виходячи з принципів розумності та справедливості. Доказів заподіяння моральної шкоди потерпілій у більшому розмірі суду не надано.
		Крім того, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо необхідності стягнення суми відшкодування моральної шкоди зі страхової компанії ПАТ «НАСК «ОРАНТА», оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження фактів наявності полісу страхування цивільної відповідальності, а також повідомлення страхувальника про наявність страхового випадку у встановленому законом порядку. 
		Під час розгляду справи у суді запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не продовжувався та будь-який інший не застосовувався.
		Підстав передбачених ст.177,178 КПК України для обрання обвинуваченому будь-якого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Відповідно до ч. 4 ст.174КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Долю речових доказів суд уважає за необхідне вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, при цьому скасувавши арешт накладений на них ухвалою слідчого судді у відповідності до ст. 174 КПК України.
		Процесуальні витрати у справі за проведення експертиз, що в загальному розмірі складають 3824 гривень 00 коп. слід покласти на обвинуваченого.
		На підставі наведеного, керуючись ст.314,373,374,394,474,475 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В : 
		 
		Визнати винуватим  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді - 1 (одного) року обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття основного покарання з випробуванням- строком на 1(один) рік. 
		Покластина  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку. 
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судових автотеханічних експертиз № СЕ-19/121-23/17230- ІТ та СЕ-19/121-23/17229- ІТ в сумі 3824 гривень 00 коп.(три тисячі вісімсот двадцять чотири грн.).
		Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 30000 грн. (тридцять тисяч) грн. відшкодування моральної шкоди.
		Арешт слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.06.2023 про накладення арешту скасувати. 
		Речові докази: транспортний засіб «ВАЗ 21099» д.з. НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_11 . 
		Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...