Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 556/2352/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2024. Зареєстровано: 08.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/556/268/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024182490000048

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 556/2352/24  
		Номер провадження 1-кп/556/268/2024 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                  
		                                                                                                                                               
		                        
		04.10.2024 
		Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 
		за участю прокурора -  ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець кримінальне провадження №42024182490000048 від 18.04.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,  освіта неповна середня, неодруженого,  військовослужбувця за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, гранатометник 2 стрілецького відділення 1  стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини  НОМЕР_1 , солдат,  раніше не судимого,-
		 за ч.1 ст.263 КК України,-
		                                         
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призивом під час мобілізації, у порушення вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1 до Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 07 червня 1992 року №2471-701 «Про право власності на окремі види майна», п. 2 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №576 від 12 жовтня 1992 року, п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу (ліцензії) на придбання, носіння, збут бойових припасів та вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), маючи прямий умисел на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів, у І півріччі 2022 року (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у лісовій зоні, неподалік АДРЕСА_2 незаконно придбав, шляхом отримання на безоплатній основі від нині покійного односельчанина ОСОБА_6 , гранату типу Ф-1, бойові припаси - 86 патронів калібру 5,45х39 мм, 62 патрона калібру 7,62х39 мм, стрілецьку вогнепальну зброю - автомат конструкції Калашникова АК-74 та підствольний гранатомет, які незаконно переніс у лісовий масив неподалік залізничної колії в АДРЕСА_2 , де закопав та почав незаконно зберігати з можливістю подальшого збуту.
		Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну діяльність, об`єднану єдиним злочинним наміром, спрямованим на збут бойових припасів та вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи корисливий мотив та мету, попередньо домовившись про зустріч, 30 квітня 2024 року, близько 12 години 38 хвилин, під час проведення оперативної закупки, перебуваючи в приміщенні покинутого залізнодорожного ангару, який знаходиться неподалік залізничної станції АДРЕСА_2 , незаконно збув покупцю ОСОБА_7 (анкетні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні») за грошові кошти у розмірі 100 (сто) доларів США 1 (одну) гранату типу Ф-1, яка являються боєприпасами ІІІ (обмежено небезпечний) та ІІ (небезпечний) категорії.
		Крім цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну діяльність, об`єднану сдиним злочинним умислом, спрямованим на збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи корисливий мотив та мету, попередньо домовившись про зустріч, 21 травня 2024 року, близько 15 години 30 хвилин під час проведення оперативної закупки, перебуваючи в лісовому масиві АДРЕСА_2 , незаконно збув покупцю гр. ОСОБА_7 (анкетні дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні») бойові припаси у кількості 86 патронів калібру 5,45х39 мм, 62 патрона калібру 7,62х39 мм, стрілецьку вогнепальну зброю - автомат конструкції Калашникова АК-74 та підствольний гранатомет, після чого був затриманий працівниками поліції.
		Таким чином ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, що виразилось у придбання, носінні, зберіганні, збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
		31 липня 2024 року між прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_4 та захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно з умовами вказаної угоди, ОСОБА_4  повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов`язався під час судового розгляду беззастережно визнати обвинувачення в обсязі висунутого у судовому провадженні та зобов`язується у подальшому подібного не вчиняти. Щиро розкаявся у вчиненому. 
		Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме:  за ч.1 ст.263 КК України - у вигляді позбавлення волі, строком на п"ять років. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном. На призначення зазначеного покарання обвинувачений погодився. 
		Відповідно до угоди, обвинуваченому відомо та зрозуміло, що згідно із вимогами ст. 473 КПК України, наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України. Йому також роз`яснено та є зрозумілими, визначені п.1 ч.4 ст.394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, а також підстави для касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України
		В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені  ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання. А також для обвинуваченого - зазначені наслідки  відмовивід здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 3 п.1 ч.4 ст.474 КПК України.
		Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468, ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у  провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України  в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
		Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст. 263 КК України.
		Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		При обранні міри покарання, суд враховує, згідно ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання, що вчинив тяжкий злочин.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені  ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
		За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. ст.263 КК України, за якими належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
		Призначене покарання, на думку суду, буде необхідне й достатнє для виправлення  ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Враховуючи вище викладене, тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного, конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
		Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4  від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, сприяв у розкритті злочину.
		Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Згідно ч.4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин. І оскільки ОСОБА_4 являється військовожлужбовцем, нагляд за поведінкою останнього покласти на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі його звільнення із військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.
		Окрім того, за приписами ч. 4 ст. 174 КПК України,  суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України  слід скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді  Володимирецького районного суду Рівненської області від 24 травня 2024 року на мобільний телефон, марки moto g13 з сім-картою мобільного оператора Київстар НОМЕР_2 ; патрони калібру 7.62мм. у кількості 62шт.; патрони калібру 5.45мм. у загальній кількості 86шт., автомат конструкції Калашникова "АК-74", калібру5,45х39 мм № НОМЕР_3 ; чотири предмети зовні схожі на магазини, з яких три чорного кольору, один коричневого кольору, та підсумок; предмет ззовні схожий на підствольний гранатомет із позначеннями " НОМЕР_4 "; поліетиленовий пакет чорного кольору; предмет зовні схожий на полум`ягасник (глушник) з позначеннями "БМ SN: НОМЕР_5 "; мобільний телефон, марки "Xiaomi Redmi Note" 12 PRO, IMEII: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 із сім-карткою з абонентськими номерами НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .
		Питання про речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України.
		Враховуючю клопотання прокурора та вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 414 від 26 березня 2022 року «Про внесення зміни до Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» - патрони калібру 7.62мм. у кількості 62шт.; патрони калібру 5.45мм. у загальній кількості 86шт., автомат конструкції Калашникова "АК-74", калібру5,45х39 мм № НОМЕР_3 - передати для потреб військової частини НОМЕР_10 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_11 .
		Цивільний позов не заявлявся.
		Також з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення експерта в сумі 15902 грн 88 коп, згідно ст.124 КПК України.
		Відносно ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 травня 2024 року). Строк дії запобіжного заходу продовжувався на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 19 липня 2024 року. Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчився. Підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
		Керуючись статтями 100, 124,  174, 373, 424, 468, 469, 374, 473-476 КПК України, ст.ст.12, 263, 336 КК України, суд,-
		 
		у х в а л и в:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 липня 2024 року, укладену між прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 .
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити покарання: 5 (п`ять) років позбавлення волі;
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із трирічним іспитовим строком.
		Покласти на  ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.1 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Згідно ч.4 ст.76 КК України, нагляд за поведінкою засудженого покласти на командира військової частини, де ОСОБА_4  проходить військову службу, а у разі його звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
		Підстави для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу - відсутні.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування в загальній сумі 15902 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот два) гривні 88 копійок.  
		Речові докази: 
		- мобільний телефон, марки moto g13 з сім-картою мобільного оператора Київстар НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_8 ;
		- патрони калібру 7.62мм. у кількості 62шт.; патрони калібру 5.45мм. у загальній кількості 86шт., автомат конструкції Калашникова "АК-74", калібру5,45х39 мм № НОМЕР_3 - передати для потреб військової частини НОМЕР_10 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_11 ;
		- чотири предмети зовні схожі на магазини, з яких три чорного кольору, один коричневого кольору, та підсумок; предмет ззовні схожий на підствольний гранатомет із позначеннями " НОМЕР_4 "; поліетиленовий пакет чорного кольору; предмет зовні схожий на полум`ягасник (глушник) з позначеннями "БМ SN: НОМЕР_5 "; первинна упаковка та залишки об"єктів дослідження - знищити;
		- мобільний телефон, марки "Xiaomi Redmi Note" 12 PRO, IMEII: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 із сім-карткою з абонентськими номерами НОМЕР_8 , НОМЕР_9 - повернути ОСОБА_4 .
		Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		 
		Суддя:                                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...