Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/11607/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано судом: 07.10.2024. Зареєстровано: 08.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2024.
Дата набрання законної сили: 02.10.2024
Номер судового провадження: 10844/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 жовтня 2024 р.Справа № 480/11607/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
		Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
		за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МХП-Урожайна країна" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2024, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/11607/23
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МХП-Урожайна країна" 
		до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області , Державної служби України з безпеки на транспорті 
		про визнання протиправним та скасування постанови,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "МХП-Урожайна країна", звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області, Державної служби України з безпекина транспорті, у якій просило:
		- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування адміністративно - господарського штрафу №342752 від 26.06.2023, якою на позивача накладено адміністративно - господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. 
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про автомобільний транспорт», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
		Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. 
		Представник позивача надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.
		Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
		Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судовим розглядом встановлено, що10.05.2023 головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області та старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області на а/д М-06 267км+100м було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортного засобу марки "SСАNIА", державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , який належить ТОВ «МХП-УРОЖАЙНА КРАЇНА».
		Під час перевірки водієм була надана ТТН №107077 від 10.05.2023 (а.с.106).
		З наданої накладної було встановлено, що автомобільний перевізник ТОВ «МХП-УРОЖАЙНА КРАЇНА» здійснює перевезення вантажу - трактору "Fendt-936" та сівалки "Пьотінгер".
		За наслідками перевірки посадовими особами Відділів державного нагляду (контролю) у Рівненській області та Донецькій області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №020583 від 10.05.2023 (а.с.102).
		Так, в момент перевірки виявлено перевищення габаритних норм, встановлених законодавством, а саме: висота т/з склала 4,09 м (перевищення на 2,25%), ширина 3,0 (перевищення на 15,38%), довжина 22,40 (перевищення на 19,47%), що порушує вимоги п. 22.5 ПДР, без відповідного дозволу, чим порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за які передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевищення встановлених законодавством габаритних норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу.
		Також, посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) в Донецькій області було проведено габаритно-ваговий контроль, за наслідками якого складено довідку №0072351 від 10.05.2023 (а.с.104) та акт перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №021069 від 10.05.2023 (а.с.17).
		Водій транспортного засобу - Михайло Голуб, з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №020583 від 10.05.2023 та актом перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №021069 від 10.05.2023 ознайомлений, жодних зауважень не надав, про що свідчать його підписи у графах актів.
		26.06.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Сумській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №342752, якою постановлено стягнути з позивача штраф у сумі 17000,00 грн (а.с.108).
		Не погодившись з даним рішенням, позивачем на зазначену вище постанову було подано скаргу №05/07-23 від 05.07.2023 (а.с.20-25).
		За результатами розгляду скарги №05/07-23 від 05.07.2023, Державна служба України з безпеки на транспорті листом від 25.07.2023 повідомила позивача про те, що постанову №342752 від 26.06.2023 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с.26-29).
		Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова обґрунтована, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р. (в подальшому  Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
		Відповідно до п. 8 Положення № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Підпунктом 15 пункту 5 Положення № 103 встановлено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.
		Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 р. (в подальшому - Порядок № 1567).
		Відповідно до п. 12 Порядку № 1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
		Згідно із п.п. 13, 14 Порядку № 1567, графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
		Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
		Згідно із п. 16 Порядку № 1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.
		Відповідно до п. 20 Порядку № 1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
		Пунктом 25 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
		Згідно із п.п. 26, 27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
		Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		Згідно із ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 30 (в подальшому  Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
		Пунктом 4 Правил № 30 встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
		Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: б) фактичної маси, зокрема: комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом максимального значення для автомобільних доріг державного значення  40 тонн; в) навантаження на вісь - максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, зокрема: на одинарну вісь - 11,5 тонн.
		Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (в подальшому  Порядок № 879).
		Згідно із п.п. 3, 4, 6 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
		Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.
		Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
		Згідно із п.п. 15 - 18, 20 Порядку № 879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
		Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
		Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Судовим розглядом встановлено, що в ході перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення габаритних норм, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: висота т/з склала 4,09 м (перевищення на 2,25%), ширина 3,0 (перевищення на 15,38%), довжина 22,40 (перевищення на 19,47%), що зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №342752 від 26.06.2023, акті перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №021069 від 10.05.2023, а також довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0072351 від 10.05.2023.
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до цих результатів габаритні параметри вищевказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі габаритні обмеження більш ніж на 10%, що дало підставою вважати цей транспортний засіб великогабаритним, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.
		Крім того,колегія суддів наголошує, що такий дозвіл у позивача відсутній, зазначене свідчить про те, що відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.
		Стосовно доводів позивача, що відповідно до п. 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу» від 17.06.2022 №2296, переміщення сільськогосподарської техніки здійснюється без обмеження за габаритами таких транспортних засобів, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з п. 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу» від 17.06.2022 №2296-IX, рух (переміщення) сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст здійснюється без обмеження за габаритами таких транспортних засобів у супроводі автомобіля прикриття суб`єкта господарювання. Така сільськогосподарська техніка та автомобілі прикриття обладнуються проблисковими маячками оранжевого кольору без дозволу на їх встановлення.
		Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених вище норм вбачається, що в даному випадку Закон №2296-IX поширює свою дію, якщо сільськогосподарська техніка здійснює рух - власним ходом та/або переміщення. При цьому, за наявності супроводу автомобіля прикриття суб`єкта господарювання, як то передбачено Законом, із відповідно встановленими маячками оранжевого кольору на автомобілі прикритті та сільськогосподарській техніці.
		Як встановлено судовим розглядом, 10.05.2023 сільськогосподарська техніка (трактор та сівалка) знаходились на причепі транспортного засобу марки "SСАNIА", державний номерний знак НОМЕР_1 , що вказує на перевезення вантажу. Крім того, вантаж (трактор та сівалка) перевозився на причепі транспортного засобу марки "SСАNIА" без супроводу автомобіля прикриття суб`єкта господарювання та без обладнання проблисковими маячками оранжевого кольору, що підтверджується наданим відповідачем до відзиву відеозаписом.
		Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування Відділом державного нагляду (контролю) у Сумській області до позивача адміністративно-господарського штрафу оскаржуваною постановою.
		Щодо посилання апелянта на те, що Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті не має правомочності щодо розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, оскільки не є а ні філією, ані відокремленим підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті, колегія суддів зазначає.
		Так, згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
		Пунктом 16 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
		Відповідно до пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Так, у відповідності до ч. 3,4 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись, ліквідовуватись, реорганізовуватись керівником центрального органу виконавчої влади як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, та Кабінетом Міністрів України.
		Територіальні органи центрального органу виконавчої влади створюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про центральний орган виконавчої влади, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
		Отже, зі змісту вказаної норми випливає, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись як структурні підрозділи апарату центрального органу виконавчої влади.
		Наказом Державної служби України безпеки на транспорті №1046 від 30.12.2021 "Про введення в дію структури штатного розпису Державної служби України безпеки на транспорті" утворено Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області.
		Отже, Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області не є юридичною особою, однак є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті та входить до її складу як структурний підрозділ.
		У відповідності до п. 8 Положення про державну Службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 103, Уктрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені встановленому порядку територіальні органи.
		Згідно матеріалів справи спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята відповідачем за наслідком рейдової перевірки, порядок проведення якої врегульований Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2006 р. за № 1567.
		У відповідності до п. 25 вказаного Порядку справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
		За змістом п. 27 Порядку за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
		Отже, діючим законодавством надано повноваження саме територіальному органу Уктрансбезпеки щодо розгляду справи про порушення організації перевезень автомобільним транспортом та прийняття постанови про застосування штрафу.
		Вказані повноваження передбачені Положенням про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого головною Державної служби України з безпеки на транспорті 01.03.2023.
		Так, у відповідності до пунктів 1.2, 1.7, 3.29 вказаного Положення відділи державного нагляду (контролю) у відповідних областях є структурними підрозділами апарату Укртрансбезпеки і забезпечують виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань на території областей, в Автономній Республіці Крим, та у містах Києві та Севастополі. Територіальний орган має печатки зі своїм найменуванням та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, у випадках, передбачених законодавством, виносить в установленому порядку постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів. 
		В той же час у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАСУ суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		В силу ч. 4 ст. 46 КАСУ України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
		З аналізу вказаних норм випливає, що відповідачем у справі може бути суб`єкт владних повноважень незалежно від наявності у нього статусу юридичної особи.
		Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19 квітня 2022 року у справі №400/3989/19.
		Враховуючи, що Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області як територіальний орган Укртрансбезпеки наділений повноваженнями щодо розгляду справи про притягнення до відповідальності за статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», отже діє як самостійний суб`єкт, наділений певною компетенцією, а тому повинен відповідати за вказаним позовом.
		Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
		Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За змістом ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МХП-Урожайна країна" залишити без задоволення.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 480/11607/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді   Л.В. Любчич   О.В. Присяжнюк   Повний текст постанови складено 07.10.2024 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...