Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/26659/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2024. Зареєстровано: 08.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2024.
Дата набрання законної сили: 04.10.2024
Номер судового провадження: А/857/16359/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/26659/23 пров. № А/857/16359/24
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		 
		головуючої судді Хобор Р.Б.,
		суддів Бруновської Н.В., Глушка І.В.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження, в електронній формі, в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року, ухвалене суддею Москаль Р.М. у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/26659/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про скасування рішення про відмову в перетині кордону, 
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 23.09.2023 року;
		- зобов`язати відповідача не чинити перешкод в перетині державного кордону України за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон та документів, що підтверджують виключення з військового обліку, крім випадків передбачених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».
		21 червня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив.
		Визнав протиправним та скасував рішення про відмову в перетинанні державного кордону України, прийняте 23.09.2023 начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , відповідно до якого відмовлено у виїзді з України громадянину України ОСОБА_3 з причини відсутності документів, що підтверджують підстави для виїзду за кордон в період дії на території України воєнного стану.
		У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
		Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 536 гривень 80 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2684 гривні.
		Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що виключення громадянина України з військового обліку як такого, що раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та, на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.
		Факт виключення позивача з військового обліку свідчить про те, що позивач більше не є військовозобов`язаним та, відповідно, не може бути призваний на військову службу під час мобілізації тому рішення відповідача від 23.09.2023 є втручанням у свободу пересування позивача.
		Не погодившись із цим рішенням суду, в частині задоволення позову, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.
		Таку позицію обґрунтовує тим, що рішення про відмову позивачу у перетинанні державного кордону України є правильним, оскільки, позивач не надав на паспортний контроль документів, які дають право на виїзд з України в умовах дії правового режиму воєнного стану відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України". Водночас, виключення позивача з військового обліку не надає позивачу можливість безперешкодно перетинати державний кордон в умовах воєнного стану.
		Заслухавши суддю  доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
		Суд першої інстанції встановив те, що позивач 30.10.2019 виключений з військового обліку, відповідно до пункту 6 частини 6статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		23.09.2023 позивач метою здійснення перетину державного кордону на виїзд з України в пункті пропуску "Грушів" пред`явив паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та довідку ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21.09.2023 № 1/254.
		За результатами здійснення прикордонного контролю, відповідач прийняв рішення від 23.09.2023 про відмову позивачу в перетинанні державного кордону України з тієї причини того, що позивач не надав на паспортний контроль документи, які дають право на виїзд з України в умовах дії правового режиму воєнного стану відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України".
		Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно  правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. 
		Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Оскільки відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, то апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.
		Частиною 1ст. 33 Конституції України передбачено, щокожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Відповідно дост. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63цієїКонституції.
		Право особи на вільний перетин державного кордону України може бути обмежене в умовах воєнного стану.
		Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 грудня 2015 року № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затвердженийЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"від 24 лютого 2022 року N 2102-IX.
		Пунктом 3 Указу N 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		В подальшому, воєнний стан був продовжений Указами Президента України, зокрема,Указом Президента України від 14 березня 2022 року N 133/2022з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб,Указом Президента України від 18 квітня 2022 року N 259/2022з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб таУказом Президента України від 17 травня 2022 року N 341/2022з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежувалось законодавством.
		Відповідно до п. 6 ч. 6ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу",виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		З огляду на це апеляційний суд зазначає, що громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, котрі, відповідно до п. п. 6 п. 6ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу",підлягають виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) і не входять до кола осіб, визначенихЗаконом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як такі, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
		Однак, факт зняття з військового обліку на підставі п. п. 6 п. 6ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" не є підставою (у передбачених законом випадках) для виїзду за кордон у період введення на території України воєнного стану.
		Системний аналіз норм законодавства, що регламентують порядок здійснення військового обліку, свідчить, що документами, які посвідчують факт зняття особи з військового обліку, є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з відповідною відміткою.
		Апеляційний суд, на підставі інформації, що є у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного позивача, встановив, що позивач 30.10.2019 знятий з обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Водночас, апеляційний суд зауважує, що військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з відміткою про зняття з обліку, як документ засвідчує, виключно, питання військового обліку особи і не є документом, що дає підстави для перетину державного кордону позивачем в умовах воєнного стану.
		Апеляційний суд встановив, що, крім паспорту громадянина України для виїзду за кордон, позивач для проходження прикордонного контролю надав тільки тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з відміткою про виключення позивача з військового обліку відповідно до п. 6 ч. 6ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		Оскільки, позивач під час перетину кордону не надав документів, які б підтверджували його право на перетин кордону, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивач не мав правових підстав для виїзду за кордон у період введення на території України воєнного стану.
		Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 09 березня 2023 року у справі № 600/2520/22-а.
		Отже, рішення відповідача, на думку апеляційного суду, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.
		Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні позову. 
		Водночас, суд першої інстанції неправильно розтлумачив норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, тому зробив неправильний висновок про право позивача на перетин державного кордону в умовах воєнного стану.
		Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції, в частині задоволення позову, порушив норми матеріального права, а тому зробив неправильний висновок про часткове задоволення позову.
		Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги підставними та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, в частині задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позову, скасувати та відмовити в задоволенні позову в цій частині.
		Судові витрати новому розподілу не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) задовольнити.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року в справі № 380/26659/23 скасувати в частині задоволення позову та прийняти постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.
		Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до Львівського окружного адміністративного суду для приєднання до матеріалів справи № 380/26659/23.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. 
		Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська   І. В. Глушко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...