Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/8135/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2024.
Дата набрання законної сили: 02.10.2024
Номер судового провадження: 61-11699ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/8135/22
		провадження № 61-11699св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Фаловської І. М.,
		суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Приватне акціонерне товариство «Систем Кепітал Менеджмент», 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лисенко Ганна Олександрівна, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року у складі суддіМарфіної Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Систем Кепітал Менеджмент» (далі - ПАТ «СКМ») про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Позов обґрунтований тим, що з 14 серпня 2017 року вона обіймала посаду внутрішнього аудитора у структурному підрозділі «Київське відділення» Акціонерного товариства «Систем Кепітал Менеджмент» (далі - АТ «СКМ»). Надалі була переведена на посаду старшого внутрішнього аудитора, а також менеджера відділу внутрішнього аудиту. 
		20 липня 2022 року в електронній поштовій скриньці вона виявила наказ від 20 липня 2022 року № 145-К «Про зміну істотних умов праці», яким роботодавець прийняв рішення про зміну істотних умов праці з 21 липня 2022 року, встановив їй посадовий оклад у розмірі 6 500,00 грн та неповний робочий день тривалістю 2 години з 09:00 год до 11:00 год при п`ятиденному робочому тижні з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Зміну істотних умов праці обґрунтовано змінами в організації праці в ПАТ «СКМ» обумовлені обмеженим функціонуванням та зменшенням обсягів господарської діяльності холдингу UMG. Їй не було відомо про зміни в організації праці ПАТ «СКМ» та її не ознайомлювали з розпорядчими документами ПАТ «СКМ» у зв`язку зі змінами в організації праці, тому вона не погодилась на зміну умов праці. Іншим працівникам відділу внутрішнього аудиту аналогічних змін умов праці не запроваджувалося. 
		Вважає цей наказ протиправним, оскільки у ньому не зазначено які саме зміни відбулися в організації праці у ПАТ «СКМ» і як саме такі зміни зумовлюють необхідність перегляду істотних умов праці для неї.
		21 липня 2022 року вона надіслала заяву про незгоду зі зміненими умовами праці і в цей же день на електронну пошту отримала наказ від 21 липня 2022 року
		№ 146-К про звільнення з роботи у зв`язку з відмовою від продовження роботи в зв`язку зі зміною істотних умов праці на підставі пункту 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). 
		Протоколом засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» (далі - ПАТ «ВЕСКО») від 27 вересня 2019 року № 37 створено комітет Наглядової ради з питань аудиту, обрано його склад та доручено комітету Наглядової ради з питань аудиту залучати до роботи комітету та запрошувати на засідання комітету експертів з питань аудиту, зокрема і її. 
		Протоколом засідання Наглядової ради ПАТ «ВЕСКО» від 19 липня 2022 року № 19/07-2022 її виключено з числа осіб, яких комітет Наглядової ради з питань аудиту має залучати до роботи та запрошувати на засідання у разі необхідності. Утворені Наглядовою радою акціонерного товариства комітети є частиною наглядового органу корпоративного управління акціонерного товариства. Залучення її до роботи в комітеті у складі Наглядової ради товариства є окремим видом професійної діяльності, який не пов`язаний із трудовими відносинами з ПАТ «СКМ». 
		Рішенням єдиного учасника Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» (далі - ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС») від 09 червня 2020 року № 09/06-2020 був утворений аудиторський комітет ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС», а вона призначена її секретарем. 
		Рішенням єдиного учасника ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» від 19 липня 2022 року № 19/07-2022 її виключено зі складу аудиторського комітету. Аудиторський комітет ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» за своєю природою є одним із органів корпоративного управління, можливість утворення якого передбачена статтею 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Призначення її секретарем цього аудиторського комітету є окремим видом професійної діяльності, який не пов`язаний з її трудовими відносинами з АТ «СКМ», оскільки на вказаній посаді вона керувалася Положенням про Аудиторський комітет ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС», затвердженим рішенням єдиного власника від 09 червня 2020 року № 09/06-2020, а не посадовою інструкцією менеджера відділу внутрішнього аудиту. 
		Виключення її зі складу органів управління господарських товариств не є підставою для зміни істотних умов праці, оскільки участь у них не пов`язана з її трудовою функцією та посадовою інструкцією. 
		Фінансування діяльності органів управління, включаючи виплату винагороди членів органів управління та залучених експертів господарських товариств, покладається безпосередньо на товариства, в яких утворені відповідні органи управління. Наведений в наказі від 20 липня 2022 року № 145-К склад посадових обов`язків не узгоджується з її посадовою інструкцією як менеджера відділу внутрішнього аудиту. Її посадові обов`язки охоплюють виконання завдань внутрішнього аудиту, виконання заходів та процедур внутрішнього аудиту безпосередньо в ПАТ «СКМ» й в усіх інших установах SCM, а не обмежуючись лише холдингом UMG. 
		Відповідач не надав розпорядчих документів на підтвердження факту обмеженого функціонування, зменшення обсягів господарської діяльності ПАТ «СКМ», зміни чинних моделей корпоративного управління, реорганізації або ліквідації органів корпоративного управління в ПАТ «СКМ» та в інших його установах, які зумовлюють зміну в організації праці працівників відділу внутрішнього аудиту. 
		Зі змісту наказу від 20 липня 2022 року № 145-К випливає, що склад посадових обов`язків, складність виконуваної роботи та кваліфікаційні вимоги до менеджера відділу внутрішнього аудиту ПАТ «СКМ» не змінились, тому це виключає підстави для зменшення розміру її посадового окладу у двадцятикратному розмірі. 
		Відповідач на порушення чинного законодавства та на власний розсуд визначив спосіб електронної комунікації, надіславши свої накази на електронну поштову скриньку, яка належить та перебуває в його ж адмініструванні. Отже, відповідач у будь-який час має можливість обмежити доступ до такої електронної скриньки, видаляти отримані повідомлення та змінювати їх зміст. Зміна істотних умов праці та подальше її звільнення проведено з порушенням умов трудового законодавства у зв`язку із чим відповідні накази підлягають скасуванню.
		Просила визнати незаконним та скасувати наказ від 20 липня 2022 року № 145-К «Про зміну істотних умов праці», скасувати наказ від 21 липня 2022 року № 146-К «З особового складу», поновити її на посаді менеджера відділу внутрішнього аудиту, стягнути з АТ «СКМ» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, у позові відмовлено. 
		Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що оспорюваний наказ про зміну істотних умов праці виданий відповідачем за наявності доведених змін в організації виробництва і праці, роботодавець у належний спосіб та строк повідомив  ОСОБА_1 про відповідні зміни, а позивач письмово відмовилась від роботи за зміненими умовами, що стало підставою для припинення трудового договору з позивачем за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Позивач фактично отримала наказ про зміну істотних умов праці, мала належну змогу ознайомитись з його змістом та надіслала відповідачу заяву про незгоду продовжувати роботу на змінених умовах праці, тому застосований електронний спосіб комунікації не призвів до порушення будь-яких прав позивача, що могло б бути підставою для визнання такого наказу незаконним та його скасування. Щодо наказу від 21 липня 2022 року № 146-К, яким позивача було звільнено за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, то його текст додатково надсилався на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу позивача, що підтверджується наявними у справі належними доказами.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У серпні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лисенко Г. О., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 750/5798/16-ц, від 31 березня 2021 року у справі № 332/890/20, від 19 січня 2022 року у справі № 369/15995/18, від 26 січня 2022 року у справі № 671/875/20, від 26 січня 2022 року у справі № 344/11212/21, від 28 квітня 2022 року у справі № 460/1908/19, від 13 липня 2022 року у справі № 229/4863/15-ц, від 29 вересня 2022 року у справі № 465/6963/20, від 18 жовтня 2022 року у справі № 501/4183/19, від 18 січня 2023 року у справі № 466/1680/21, не дослідили зібрані у справі докази, встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва та праці. Відповідач не надав доказів зміни в організації виробництва та праці та не довів наявність підстав для зміни їй істотних умов праці.
		Наказ від 10 травня 2022 року № 24 є неналежним доказом у справі, оскільки він не визначає зміну в організації виробництва та праці, а лише зменшує навантаження, зупиняючи діяльність за одним із напрямків - проведення аудиторських проєктів (аудиторських перевірок). Тобто цей наказ не може вважатися наказом про зміну в організації виробництва і праці, оскільки він нічого не змінює для працівника. Крім того, вона не брала участь в аудиторських проєктах, оскільки це не входило до її посадових обов`язків. Основною її трудовою функцією була оцінка ефективності управління.
		Службова записка від 19 липня 2022 року є недопустимим та недостовірним доказом у справі. У цій службовій записці ОСОБА_2 доповідає про те, що у зв`язку із бойовими діями її посадові обов`язки втратили актуальність. Проте, нею ніякі зміни в організацію виробництва і праці не вносяться та не можуть вноситися, оскільки ОСОБА_2 таких повноважень не має. Відповідач не надав до суду статутних документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_2 на прийняття рішень (розпоряджень) стосовно змін в організації виробництва і праці. Крім того, надана відповідачем копія службової записки не мала підпису особи, що її склала. 
		Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставини того, чи дійсно вона відмовилася від продовження роботи на нових умовах.
		Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилось те, що іншим працівникам відділу внутрішнього аудиту істотні умови праці змінювались на підставі їх заяв та у зв`язку із їх особистими сімейними обставинами. Підстави зміни умов праці цим працівникам були іншими, не пов`язаними зі зміною в організації виробництва і праці. Зміна істотних умов праці для цих працівників не була викликана зміною в організації виробництва і праці оскільки такої зміни у відповідача не було. Крім того, суди залишили поза увагою те, що якщо наказ від 10 травня 2022 року № 24 змінює організацію виробництва і праці для неї, то він мав змінювати організацію виробництва та праці й для всіх інших працівників відділу внутрішнього аудиту (8 штатних одиниць). Проте, жодному іншому працівнику відділу внутрішнього аудиту умови праці змінені не були.
		Аргументи інших учасників справи
		У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ «СКМ»на касаційну скаргу, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, а також не є такими, що здійснені з відступленням від правових позицій.
		Поняття «зміна істотних умов праці» є загальним, а поняття «зміна умов оплати праці» є одним із випадків зміни істотних умов праці. Порядок впровадження таких змін є однаковим. Відповідно, відсутні підстави вважати, що зміст, співвідношення та механізм застосування вказаних понять містить виключно правову проблему чи взагалі будь-які інші суперечності.
		У касаційній скарзі заявник визнає факт наявності змін в її організації праці, однак не визнає одночасних змін в організації виробництва ПАТ «СКМ», проте абсолютно логічним та послідовним є висновок, що одне не можливе без іншого.
		Обмежене функціонування і зменшення обсягів господарської діяльності підприємств холдингу UMG через війну щодо яких позивач мала трудові функції на роботі в ПАТ «СКМ» спричинило втрату актуальності цих трудових функцій, як наслідок ПАТ «СКМ» впровадило зміни в організації виробництва і праці, скасувавши виконання аудиторських проєктів (рішеннями підприємств групи UMG позивача виключено з роботи аудиторських комітетів та призупинено виконання плану роботи аудиту з холдингу UMG), що стало підставою для змін істотних умов праці позивача в ПАТ «СКМ».
		Заявник стверджує, що наказ від 10 травня 2022 року № 24 є неналежним доказом, однак наведене не відповідає дійсності.
		Відповідно до вказаного наказу, у зв`язку зі зменшенням обсягів господарської діяльності установ СКМ внаслідок військової агресії російської федерації (далі - рф) проти України було вирішено з 02 травня 2022 року зупинити проведення всіх запланованих на 2022 рік аудиторських проєктів (аудиторських перевірок) відділу внутрішнього аудиту по всім установах СКМ та довести наказ до відома керівника напрямку внутрішнього аудиту. Оскільки позивач працювала на посаді менеджера внутрішнього аудиту у відділі внутрішнього аудиту ПАТ «СКМ», виконувала задачі, пов`язані з функціями внутрішнього аудиту (зокрема, виконання спеціальних аудиторських завдань, розслідувань та участь у формуванні достатньої та відповідної функції внутрішнього аудиту в установах СКМ шляхом реалізації окремих проєктів з побудови цієї функції), тобто аудиторські проєкти/завдання, цей наказ прямо стосувався роботи позивача.
		Разом з відзивом на позовну заяву ПАТ «СКМ» до матеріалів справи було долучено копію службової записки від 19 липня 2022 року яка була належним чином підписана. Вказана службова записка не є документом на підставі якого відбулися зміни в організації виробництва і праці, а є одним з доказів, що фіксує такі зміни та доводить їх існування.
		Наказ від 20 липня 2022 року № 145-К було направлено позивачу на її електронну адресу. У відповідь на вказаний лист, позивач на електронну адресу ПАТ «СКМ» надіслала заяву про незгоду з істотно зміненими умовами праці. 
		До матеріалів справи було долучено низку кадрових наказів щодо працівників різноманітних підрозділів ПАТ «СКМ», зокрема й відділу внутрішнього аудиту. Загалом кількість працівників ПАТ «СКМ» скоротилась із 113 до 89 осіб, що випливає з витягу зі штатного розкладу ПАТ «СКМ».
		Більшість з наданих наказів оформлено з підставою у зв`язку з сімейними обставинами.
		В матеріалах справи наявна копія наказу ПАТ «СКМ» від 05 квітня 2022 року
		№ 113-К відповідно до змісту якого ОСОБА_3 було встановлено посадовий місячний оклад у розмірі 6 500,00 грн та неповний робочий день тривалістю 2 години.
		Отже, визначальним є факт зміни умов прані та згода працівників з такими оновленими умовами, кожен з яких самостійно визначав підстави які й були відображені у відповідних заявах.
		Такий підхід, як подальше оформлення трудових правовідносин, як за заявою працівника у зв`язку з сімейними обставинами, є саме індикатором досягнення порозуміння між роботодавцем (ПАТ «СКМ») та працівниками, і ніяк не спростовує факту змін в організації виробництва і праці.
		У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатЛисенко Г. О., подала додаткові пояснення в яких заявник просить задовольнити касаційну скаргу.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Письмові пояснення на касаційну скаргу підлягають залишенню без розгляду з таких підстав.
		Відповідно до частин першої, другої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна надати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
		Отже, процесуальним законом визначено форму звернення до суду касаційної інстанції учасників справи, її порядок та строк, який встановлюється судом.
		Додаткові пояснення щодо касаційної скарги ОСОБА_1 по суті є доповненнями до її касаційної скарги, поданої до Верховного Суду 16 жовтня 2023 року, тобто поза межами встановленого строку для їх подання. Поважних причин, які стали підставою для пропуску ОСОБА_1 строку для подання додаткових пояснень (доповнення до касаційної скарги) пояснення не містять.
		Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
		Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		У частинах першій та другії статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
		Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Ураховуючи наведене, додаткові пояснення ОСОБА_1 , які по суті є доповненням до касаційної скарги, підлягають залишенню без розгляду.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лисенко Г. О., строк на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
		У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
		Позиція Верховного Суду
		Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
		Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_1 обіймала посади внутрішнього аудитора в структурний підрозділ «Київське відділення» АТ «СКМ», старшого внутрішнього аудитора, менеджера відділу внутрішнього аудиту її посадовий оклад за посадою менеджера відділу внутрішнього аудиту становив 45 540,00 грн (т. 1, а. с. 12-14). 
		Відповідно до посадової інструкції менеджер відділу внутрішнього аудиту АТ «СКМ» підпорядковується старшому менеджеру відділу внутрішнього аудиту. 
		Згідно з пунктом 2 посадової інструкції менеджер внутрішнього аудиту: бере участь в проведенні оцінки корпоративного управління в установах SCM та розробляє відповідні рекомендації з їх удосконалення; бере участь в проведенні комплексної оцінки ризиків установ SCM в межах операційної діяльності окремих установ; проводить оцінку ефективності відповідних процесів та розробляє рекомендації з їх вдосконалення; бере участь у формуванні достатньої та відповідної функції внутрішнього аудиту в установах SCM шляхом реалізації окремих проєктів з побудови цієї функції; відповідає за виконання спеціальних завдань з оцінки ефективності групових бізнес-проєктів; відповідає за надання аналітичних матеріалів менеджменту компанії в межах функцій відділу; відповідає за виконання спеціальних аудиторських завдань та розслідувань; виконує доручення керівництва, пов`язані з основною діяльністю менеджера відділу внутрішнього аудиту, але не вказані у цій інструкції (т. 1, а. с. 15-16). 
		Наказом Генерального директора ПАТ «СКМ» від 20 липня 2022 року № 145-К з 21 липня 2022 року менеджеру відділу внутрішнього аудиту ОСОБА_1 змінені істотні умови праці, встановлений посадовий місячний оклад у розмірі 6 500,00 грн та неповний робочий день тривалістю 2 години з 09:00 год до 11:00 год при п`ятиденному робочому тижні з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Видання наказу обґрунтовано введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану, із-за збройної агресії рф наслідком якої стали: знищення офісу Товариства у м. Маріуполь, евакуація більшості працівників Товариства за кордон або на захід України, зменшення обсягів господарської діяльності товариства, обмежене функціонування та зменшення обсягів господарської діяльності холдингу UMG, а також об`єктивного скорочення до мінімуму або повністю потреби в проведенні оцінки корпоративного управління в холдингу UMG та розробці рекомендацій щодо його удосконалення; проведенні комплексної оцінки ризиків холдингу UMG в рамках операційної діяльності окремих бізнесів цього холдингу; проведенні оцінки ефективності відповідних процесів та розробки рекомендацій щодо їх вдосконалення; реалізації проєктів щодо побудови функції внутрішнього аудиту в холдингу UMG; виконанні спеціальних задач щодо оцінки ефективності групових бізнес-процесів UMG; наданні аналітичних матеріалів менеджменту в рамках функцій відділу; виконанні спеціальних аудиторських завдань та розслідувань; в реалізації інших подібних завдань, що складає функціональні обов`язки ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 17-18). 
		21 липня 2022 року ОСОБА_1 подала на ім`я генерального директора ПАТ «СКМ» заяву, якою повідомила про відмову продовжувати роботу в ПАТ «СКМ» на умовах, визначених наказом від 20 липня 2022 року № 145-К (т. 1, а. с. 21-22). 
		Наказом ПАТ «СКМ» від 21 липня 2022 року № 146-К ОСОБА_1 звільнено з посади менеджера відділу внутрішнього аудиту 21 липня 2022 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України (т. 1, а. с. 19-20).
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 
		Згідно зі статтею 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. 
		Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. 
		У пункті 2 «Прикінцеві положення» КЗпП України визначено, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Указом Президента України від 04 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, воєнний стан неодноразово продовжувався.
		24 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 2136-IX).
		Згідно з частиною третьою статті 1 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом № 2136.
		Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
		У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 КЗпП України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
		Водночас Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» частина друга статті 3 Закону № 2136-IX була змінена: У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
		У постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 754/5228/22, провадження № 61-12418св23, зазначено, що «аналіз частини третьої статті 32 КЗпП України свідчить, що істотними умовами праці є, зокрема: система та розміри оплати праці; пільги та компенсації, передбачені колективним договором, локальними актами або чинним законодавством; режим роботи (дистанційна, надомна робота, гнучкий режим тощо); встановлення або скасування неповного робочого часу (неповного робочого дня чи неповного робочого тижня); зміна робочого часу та часу відпочинку, графіків змінності; суміщення професій; зміну розрядів і найменування посад; зміну посадових обов`язків; зміна строку трудового договору. Цей перелік не є вичерпним. Істотними можуть вважатися й інші умови праці, як свідчить судова практика, це зокрема зменшення педагогічного навантаження, введення контрактної форми трудового договору, зміна посадових обов`язків працівника при продовженні роботи на тій самій посаді тощо. Зазначені зміни можуть застосовуватися до окремого працівника, відділу або до всього підприємства».
		Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу (частина четверта статті 32 КЗпП України). 
		У пункті 6 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
		Суди встановили, що відповідно до посадової інструкції менеджера відділу внутрішнього аудиту, на ОСОБА_1 були покладені, зокрема, обов`язки з оцінки корпоративного управління в установах СКМ та розробки відповідних рекомендацій з його удосконалення, з комплексної оцінки ризиків установ СКМ в межах операційної діяльності окремих установ, формування достатньої та відповідної функції внутрішнього аудиту в установах СКМ шляхом реалізації окремих проєктів з побудови такої функції. 
		ОСОБА_1 була обрана секретарем аудиторського комітету товариства ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС», який створений 09 червня 2020 року. 20 грудня 2021 року головою аудиторського комітету наглядової ради UMG затверджені аудиторські проєкти, по яких виконавцем, зокрема є і позивач, а саме: інвентаризація регламентних документів по всіх активах холдингу UMG; аудит корпоративного управління холдингу UMG по всіх активах холдингу UMG; комплексний аудит групи Recycling (ТОВ Ресаклинг Солюшенз, ТОВ Арнокс) (т. 1, а. с. 200). 
		Рішенням єдиного власника ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» від 19 липня 2022 року № 19/07-2022 повноваження членів аудиторського комітету товариства, зокрема й позивача, припинені (т. 1, а. с. 24). 
		За рішенням наглядової ради ПАТ «ВЕСКО» від 27 вересня 2019 року вирішено доручити комітету наглядової ради з питань аудиту залучати до роботи комітету та запрошувати на засідання комітету експертів з питань аудиту, зокрема ОСОБА_1 рішенням наглядової ради ПАТ «ВЕСКО» від 19 липня 2022 року ОСОБА_1 виключено з числа осіб, які залучаються до роботи комітету наглядової ради з питань аудиту та запрошуються на засідання комітету як експерти з питань аудиту (т. 1, а. с. 26-28). 
		Аудиторським комітетом ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» від 19 липня 2022 року № 1/2022 прийнято рішення про призупинення виконання затвердженого плану роботи підрозділу внутрішнього аудиту на 2022 рік, у зв`язку зі змінами в організації праці, спричиненими військовою агресією рф проти України, наслідками якої стали зменшення обсягів господарської діяльності товариства, обмежене функціонування та зменшення обсягів господарської діяльності (т. 1, а. с. 25, 201). 
		Наказом Приватного акціонерного товариства «ОГНЕУПОРНЕРУД» (далі - ПАТ «ОГНЕУПОРНЕРУД») від 28 лютого 2022 року № 09.02 у зв`язку із зупинкою роботи, спричиненою відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, запровадженням воєнного стану в Україні, запроваджено на певний період часу простій не з вини працівників (т. 1, а. с. 147). 
		Наказами ПАТ «ВЕСКО» від 28 лютого 2022 року № 270 та від 22 березня 2022 року № 291, у зв`язку із зупинкою роботи, спричиненою відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, введенням воєнного стану в Україні, оголошено на визначений період простій працівника для працівників товариства, а наказом від 29 липня 2022 року № 483 у зв`язку зі зменшенням обсягів робіт з 01 серпня 2022 року оголошено простій не з вини працівника для працівників, які не залучені в організації виробничого процесу (т. 2, а. с. 66-67, 71). 
		Наказом ПАТ «ВЕСКО» від 31 травня 2022 року № 153-К призупинено дію трудових договорів з сьома працівниками, а наказом від 30 червня 2022 року № 191 припинено трудовий договір з аудитором товариства за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (т. 2, а. с. 69-70). 
		Наказом ПАТ «ВЕСКО» від 31 серпня 2022 року № 636 «Про скорочення штату та чисельності працівників» у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, зменшенням обсягів робіт, скасовано частину структурних підрозділів підприємства та скорочено штатні одиниці (т. 2, а. с. 72-77). 
		Наказом ПАТ «ОГНЕУПОРНЕРУД» від 31 серпня 2022 року № 08.08 «Про скорочення штату та чисельності працівників» у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, зменшенням обсягів робіт, з 21 вересня 2022 року скасовано деякі структурні підрозділи підприємства, скорочено штатні одиниці та оголошено простій не з вини працівника працівникам, які підпадають під скорочення (т. 1, а. с. 148). 
		Наказом Приватного акціонерного товариства «Дружківське Рудоуправління» (далі - ПАТ «Дружківське Рудоуправління») від 28 лютого 2022 року № 62 у зв`язку із зупинкою роботи, спричиненою відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, запровадженням воєнного стану в Україні, запроваджено на певний період часу простій не з вини працівників (т. 1, а. с. 143). 
		Наказом ПАТ «Дружківське Рудоуправління» від 31 серпня 2022 року № 169 «Про скорочення штату та чисельності працівників» у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, зменшенням обсягів робіт, з 21 вересня 2022 року скасовано деякі структурні підрозділи підприємства, скорочено штатні одиниці та оголошено простій не з вини працівника працівникам, які підпадають під скорочення (т. 1, а. с. 144-146). 
		Згідно з наказами Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНОКС» (далі - ТОВ «АРНОКС») від 01 березня 2022 року № 12/2-ОД та №12/3-ОД у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства у повному обсязі під час воєнного стану, керуючись статтею 113 КЗпП України, оголошено простій не з вини працівників на визначений період часу десяти працівникам виробничої ділянки Запоріжсталь та оголошено простій не з вини працівників одинадцятьом працівникам виробничої ділянки Азовсталь (т. 1, а. с. 135-136). 
		Наказом Приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке Рудоуправління» (далі - ПАТ «Новотроїцьке Рудоуправління») від 31 березня 2022 року, зважаючи на окупацію території підприємства військами рф, неможливістю забезпечити працівників роботою та безпечними умовами праці, а працівникам виконувати роботу на підприємстві за укладеними трудовими договорами, неможливістю встановлення дистанційної роботи для переважної більшості працівників, зважаючи на виробничий характер діяльності підприємства, встановлено простій на визначений період для всіх працівників підприємства, крім зазначених у Додатку 1, а також з 01 квітня 2022 року призупинено дії трудових договорів з усіма працівниками, крім зазначених у додатку 2 (т. 1, а. с. 141-142). 
		Наказом Публічного акціонерного товариства «Промислово-виробниче підприємство «КРИВБАСВИБУХПРОМ» (далі - ПАТ «ПВП «КРИВБАСВИБУХПРОМ») від 29 квітня 2022 року № 354 у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території Дніпропетровської області, а також зменшенням обсягів виробництва, оголошено простій з 01 травня 2022 року до наказу про скасування в Гірничому та Автотранспортному цехах (т. 1, а. с. 155-156). 
		Наказом ПАТ «ПВП «КРИВБАСВИБУХПРОМ» від 30 червня 2022 року № 433 у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території Дніпропетровської області, а також зменшенням обсягів виробництва, на підставі пункту 1 наказу від 25 травня 2022 року № 379 у липні 2022 року додатковими вихідними днями визначені 08, 15, 22, 29 липня 2022 року (т. 1, а. с. 157). 
		24 березня 2022 року ПАТ «Новотроїцьке Рудоуправління» звернулось до правоохоронних органів із заявою (повідомленням) про злочин щодо незаконного заволодіння майном підприємства у зв`язку із чим 25 березня 2022 року зареєстроване кримінальне провадження за частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України (т. 1, а. с. 139-140). 
		17 травня 2022 року ПАТ «СКМ» звернулось до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину у зв`язку зі знищенням збройними військами рф приміщення офісу товариства у м. Маріуполь разом з матеріальними цінностями та первинними документами (т. 2, а. с. 78-79). 
		28 червня 2022 року із заявою (повідомленням) про злочин до правоохоронних органів звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресайклінг Солюшинс» у зв`язку із втратою підприємством контролю над майном, що знаходиться на території м. Маріуполя Донецької області й за таких умов майно товариства може бути знищене, пошкоджене або їм можуть незаконно заволодіти сторонні особи (т. 1, а. с. 137-138). 
		Акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат» зверталось до правоохоронних органів із заявами від 09 липня 2022 року, від 19 вересня 2022 року, від 29 вересня 2022 року, від 06 жовтня 2022 року про кримінальне правопорушення у зв`язку з пошкодженням адміністративної будівлі підприємства, належних товариству гуртожитку та господарських будівель (т. 1, а. с. 149-152). 
		03 червня 2022 року із заявою до правоохоронних органів звернулось Дочірне підприємство «Рутекс Керам» Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутекс Керам», зазначаючи про те, що 01 червня 2022 року в результаті артилерійського удару було нанесено пошкодження майну підприємства (т. 1, а. с. 153-154). 
		14 вересня 2022 року, 21 вересня 2022 року та 26 вересня 2022 року із заявами про вчинення кримінальних правопорушень зверталось ПАТ «ВЕСКО» у зв`язку з пошкодженням внаслідок обстрілу майна підприємства та пораненням працівників підприємства (т. 2, а. с. 63-65). 
		Згідно з копією витягу зі штатного розкладу АТ «СКМ» від 20 грудня 2022 року, станом на 31 грудня 2021 року в штатному розписі підприємства обліковувалось 113 працівників, з них у відділі внутрішнього аудиту 8 працівників. Станом на 19 липня 2022 року в штатному розписі підприємства обліковувалось 89 працівників, з них у відділі внутрішнього аудиту 8 працівників (включно одну особу, що перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3 років) (т. 2, а. с. 153). 
		Наказами ПАТ «СКМ» від 31 березня 2022 року № 104-К та № 112-К у зв`язку із сімейними обставинами встановлено з 01 квітня 2022 року двом менеджерам відділу корпоративних прав, старшому менеджеру відділу антимонопольного комплексу, старшому менеджеру відділу корпоративних прав, старшому інженеру-програмісту, старшому фахівцю з інвестиційного аналізу, старшому адміністратору системи, менеджеру з вебкомунікацій і даних, фахівцю з вебкомунікацій і даних неповний робочий день тривалістю від 4 до 6 годин при п`ятиденному робочому тижні з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (т. 1, а. с. 158-165). 
		Наказами ПАТ «СКМ» від 02 травня 2022 року № 117-К, № 118-К, № 124-К у зв`язку із сімейними обставинами встановлено менеджеру відділу внутрішнього аудиту, внутрішньому аудитору, інженеру з технічного нагляду та захисту інформації з 02 травня 2022 року та з 01 червня 2022 року неповний робочий день тривалістю 4 години при п`ятиденному робочому тижні з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (т. 1, а. с. 167-169). 
		Наказом ПАТ «СКМ» від 05 квітня 2022 року № 113-К з 11 квітня 2022 року ОСОБА_3 менеджеру з роботи з персоналом та організації заходів змінено істотні умови праці та з 11 квітня 2022 року встановлено їй місячний оклад в розмірі 6 500,00 грн і неповний робочий день тривалістю 2 години з 09:00 год до 11:00 год при п`ятиденному робочому тижні з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (т. 1, а. с. 166).
		Наказом ПАТ «СКМ» від 06 червня 2022 року № 125-К старшому фахівцю відділу казначейства та корпоративних фінансів з 06 червня 2022 року встановлено посадовий місячний оклад у розмірі 62 115,00 грн та неповний робочий день тривалістю 2 години з 09:00 год до 11:00 год при п`ятиденному робочому тижні з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу за її згодою (т. 1, а. с. 170). 
		Наказом ПАТ «СКМ» від 30 червня 2022 року № 144-К у зв`язку із сімейними обставинами встановлено старшому фахівцю відділу з інформаційної безпеки з 01 липня 2022 року неповний робочий день тривалістю 6 годин з 09:00 год до 15:00 год при п`ятиденному робочому тижні з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (т. 1, а. с. 171). 
		Наказом ПАТ «СКМ» від 21 вересня 2022 року № 149-К у зв`язку із сімейними обставинами встановлено старшому інженеру-програмісту з 22 вересня 2022 року неповний робочий день тривалістю 4 години з 09:00 год до 13:00 год при п`ятиденному робочому тижні з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (т. 1, а. с. 172). 
		Наказом генерального директора ПАТ «СКМ» від 10 травня 2022 року № 24 у зв`язку зі зменшенням обсягів господарської діяльності установ СКМ внаслідок військової агресії рф проти України наказано з 10 травня 2022 року зупинити проведення всіх запланованих на 2022 рік аудиторських проєктів (аудиторських перевірок) відділу внутрішнього аудиту по всім установам СКМ. Довести наказ до відома керівника внутрішнього аудиту ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 173). 
		19 липня 2022 року керівник напрямку внутрішнього аудиту ОСОБА_2 подала на ім`я генерального директора ПАТ «СКМ» службову записку, якою повідомила про припинення актуальності в умовах воєнного стану припинились без перспективи відмовлення (як мінімум на період воєнного стану) наступних задач, які складали посадові обов`язки менеджера відділу внутрішнього аудиту ОСОБА_1 , - стосовно холдингу UMG (проведення оцінки корпоративного управління та розробка рекомендацій щодо його удосконалення, проведення комплексної оцінки ризиків в рамках діяльності окремих бізнесів холдингу, проведення оцінки ефективності відповідних процесів та розробки рекомендацій щодо їх вдосконалення, участь у формуванні достатньої та відповідної функції внутрішнього аудиту, виконання спеціальних задач щодо оцінки ефективності групових бізнес-процесів). Зазначені задачі менеджера ОСОБА_1 фактично припинились через критичне зменшення обсягів господарської діяльності холдингу UMG (більшість бізнесів холдингу здійснювали діяльність в Донецькій області й нині знаходяться або на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, частина залежала від діяльності компаній металургійного комплексу, що суттєво скоротили свою діяльність через війну). Виконання затвердженого плану роботи аудиту з цього холдингу призупинено (протокол засідання аудиторського комітету UMG Investments від 19 липня 2022 року). Менеджер з внутрішнього аудиту холдингу UMG звільнився з 01 липня 2022 року. Внаслідок втрати актуальності зазначених задач ОСОБА_1 було виведено з аудиторських комітетів (ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» та ПАТ «ВЕСКО» з 19 липня 2022 року). Інші спеціальні аудиторські завдання, підготовка аналітичних матеріалів. З 10 травня 2022 наказом директора ПАТ «СКМ» було зупинено проведення всіх запланованих на 2022 рік аудиторських проєктів (аудиторських перевірок) відділу внутрішнього аудиту по всім установах СКМ. Покладена на ОСОБА_1 задача щодо підготовки/rеviеw DCF моделей для цілей аудиту консолідованої звітності СКМ/окремої звітності закордонних холдингів групи СКМ була завершена. Аудит моделей за 2021 рік був завершений у червні 2022 року. На період воєнного стану подальші аудиторські задачі з підготовки/rеviеw проводитись не будуть. Покладена на ОСОБА_1 задача щодо моніторингу реалізації проєкту «Довіра» у всіх установах СКМ (ініціативи з протидії корупції та шахрайству) втратила актуальність у зв`язку зі зміною пріоритетів під час війни. Внесення платежів та бюджету відділу внутрішнього аудиту в систему планування платежів. З березня 2022 року ОСОБА_1 була звільнена від виконання вказаних задач на її прохання. Враховуючи вищевикладене, організацію праці ОСОБА_1 змінено. Вона продовжуватиме виконувати лише окремі доручення керівника (підготовка окремих довідок, задачі адміністративно організаційного характеру щодо діяльності відділу) в межах своїх посадових обов`язків. Відповідно робоче навантаження ОСОБА_1 складе не більше 2 годин на день, складність інтенсивність задач, а також їх роль для СКМ значно зменшиться. Просила вказане врахувати при визначенні умов праці ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 203-204). 
		З 23 червня 2021 року і на сьогодні ОСОБА_2 обіймає посаду керівника напрямку внутрішнього аудиту ПАТ «СКМ», в період з 23 червня 2022 року до 21 липня 2022 року ОСОБА_2 була безпосереднім керівником ОСОБА_1 . Для цілей ефективної організації роботи відділу внутрішнього аудиту, методологічна підтримка установ СКМ за напрямком внутрішнього аудиту та контролю було розділено між працівниками відділу, хоча інколи працівники відділу у складі робочих груп залучались до аудиторських перевірок інших установ. Згідно з внутрішнім розподілом установ СКМ між працівниками відділу внутрішнього аудиту за рішенням керівника відділу до зони відповідальності ОСОБА_1 відносився холдинг UMG (з липня 2020 року весь холдинг, а група VESCO цього холдингу - з вересня 2019 року). Холдинг UMG включає різні групи компаній у напрямку бізнесів (групи UMGІ, VESCO, Recycling, Intek тощо). ОСОБА_1 в межах своїх посадових обов`язків (участь у формуванні достатньої та відповідної функції внутрішнього аудиту в установах СКМ шляхом реалізації окремих проєктів з побудови цієї функції) здійснювала щодо Холдингу UMG: контроль за дотриманням процесу погодження фінансової звітності, вибором зовнішнього аудитора та фінансових радників, здійснювала перегляд індивідуальної та консолідованої звітності, надавала методологічну підтримку внутрішньому аудитору Холдингу (перевірка планів роботи, робочих документів, погодження звітів аудиту, перевірка відповідності стандартам аудиту), виконання окремих аудиторських завдань, брала участь в роботі аудиторських комітетів як член або експерт (ТОВ «ЮМДЖИ ІНВЕСТМЕНТС» з 09 червня 2020 року, ПАТ «ВЕСКО» з 27 вересня 2019 року). З 18 березня 2020 року (у зв`язку з епідемією коронавірусу) і на час звільнення ОСОБА_1 , як і решта працівників ПАТ «СКМ», переведена на дистанційний режим роботи. Все спілкування з робочих питань та обмін інформацією відбувався телефоном та через корпоративну електронну пошту. Після 24 лютого 2022 року задачі, що складали основні посадові обов`язки ОСОБА_1 було скорочено. У зв`язку з втратою актуальності основних завдань, що складали посадові обов`язки ОСОБА_1 , її робоче навантаження зменшилось, а обсяг роботи надалі міг зводитись лише до виконання окремих доручень керівника (підготовка окремих довідок, задачі адміністративно-організаційного характеру щодо діяльності відділу) в межах її посадових обов`язків. Таким чином, в організації праці менеджера відділу внутрішнього аудиту ОСОБА_1 відбулись об`єктивні зміни, спричинені військовою агресією рф проти України, наслідками якої стали знищення офісу СКМ в м. Маріуполь, евакуація більшості працівників СКМ за кордон або на захід України, зменшення обсягів господарської діяльності СКМ, обмежене функціонування та зменшення обсягів господарської діяльності всіх установ СКМ, зокрема, холдингу UMG. Як наслідок, 21 липня 2022 року ОСОБА_1 було змінено істотні умови праці. Продовжувати працю на нових умовах ОСОБА_1 відмовилась, у зв`язку із цим була звільнена. Зміни в організації праці відбулись також стосовно інших працівників відділу внутрішнього аудиту у зв`язку із чим з 02 травня 2022 року введено неповний робочий день менеджеру відділу внутрішнього аудиту та внутрішньому аудитору за їх згодою (т. 1, а. с. 205-208). 
		Відповідно до звіту незалежного аудитора від 08 червня 2022 року «Про окрему фінансову звітність ПАТ «СКМ» станом на 31 грудня 2021 року», аудитор розглянув належний характер використання керівництвом припущення про безперервність діяльності, а саме ризиків, що стосуються безперервності діяльності товариства внаслідок збройної агресії рф проти України. Як зазначено в розділі 8 Приміток до фінансової звітності «Події після дати балансу», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, вторгненням озброєних формувань на територію України, прийняттям Указу Президента України № 64/2022 про введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року господарська діяльність товариства зазнала чималих змін. Попри це управлінський персонал зауважує, що товариство у своїй господарській діяльності не залежить від російського чи білоруського ринків, ніяким чином не пов`язана з особами, що перебувають під санкціями та не має дочірніх підприємств/товариств/утворень та активів у рф, білорусії. Дочірні компанії володіють активами, які перебувають у зоні військових дій у Донецькій області. Встановити точний перелік знищених чи пошкоджених активів на теперішній час не видається можливим. Але, за поясненням управлінського персоналу, навіть втрата цих активів суттєво не вплине на діяльність товариства. Товариство, як і його власники та посадові особи, здатні своєчасно та в повному обсязі забезпечити організацію бухгалтерського обліку та фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій навіть під час дії воєнного стану та не зважаючи на військову агресію рф проти України. Отже, події після звітної дати не призвели до погіршення результатів діяльності товариства та фінансового стану на стільки серйозно, щоб поставити під значний сумнів здатність товариства продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Під час перевірки аудитор не виявив доказів, що дають підстави сумніватись в невідповідності використання управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності товариства. Також, не виявлена необхідність переглядати раніше оцінених ризиків. Висновки аудитора ґрунтуються на аудиторських доказах, отриманих до дати звіту аудитора. Втім майбутні події або умови можуть примусити компанію припинити свою діяльність на безперервній основі (т. 1, а. с. 237-239). 
		На підтвердження зменшення в ПАТ «СКМ» обсягів господарської діяльності відповідач подав копії звіту про фінансові результати за 2021 рік та звіту про фінансові результати за 9 місяців 2022 року зі змісту яких випливає, що фінансові результати діяльності товариства значною мірою змінились у бік їх погіршення у 2022 році (т. 2, а. с. 28-32). 
		Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що зазначеними документами підтверджено наявність підстав та реальних змін в організації виробництва і праці ПАТ «СКМ».
		Таким чином, ОСОБА_1 не довела порушення ПАТ «СКМ» трудового законодавства при винесенні наказу від 20 липня 2022 року № 145-К «Про зміну істотних умов праці», тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання його незаконним.
		Враховуючи, що позивач згідно з її заявою від 21 липня 2022 року, яка підписана електронним підписом (т. 1, а. с. 21, 22), письмово відмовилась від роботи зі зміненими умовами праці, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач звільнена з посади з дотриманням вимог трудового законодавства, тому правових підстав для задоволення позову немає.
		З таким висновком погоджується й Верховний Суд.
		Отже, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставини того, чи дійсно вона відмовилася від продовження роботи на нових умовах, є необґрунтованими.
		У касаційній скарзі заявник також посилається на те, що поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилось те, що іншим працівникам відділу внутрішнього аудиту істотні умови праці змінювались на підставі їх заяв та у зв`язку із їх особистими сімейними обставинами. Підстави зміни умов праці цим працівникам були іншими, не пов`язаними зі зміною в організації виробництва і праці. Зміна істотних умов праці для цих працівників не була викликана зміною в організації виробництва і праці оскільки такої зміни у відповідача не було. Крім того, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що якщо наказ від 10 травня 2022 року № 24 змінює організацію виробництва і праці для неї, то він мав змінювати організацію виробництва та праці й для всіх інших працівників відділу внутрішнього аудиту (8 штатних одиниць). Проте, жодному іншому працівнику відділу внутрішнього аудиту умови праці змінені не були.
		Крім того, на обґрунтування цих доводів, посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 750/5798/16-ц.
		Зазначені доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
		У постанові від 16 січня 2018 року у справі № 750/5798/16-ц Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач всупереч вимог закону в односторонньому порядку зменшив розмір заробітної плати ОСОБА_1 та запровадив для неї скорочений робочий час за відсутності змін в організації виробництва і праці в міській організації. Крім того, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність доказів щодо зміни в організації виробництва і праці відповідача; всі надані відповідачем докази вказують на зміну істотних умов праці саме позивача та не містять відомостей щодо зміни істотних умов праці інших працівників.
		У цій справі встановлено, що істотні умови праці змінювалися не лише позивачу ОСОБА_1 , роботодавець, відповідно до статті 29 КЗпП України, ознайомив працівника з графіком роботи, умовами та розміром оплати праці, проте остання відмовилася працювати на нових умовах, тому відповідач правомірно звільнив позивача на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
		Отже, у справі яка переглядається, та у справі № 750/5798/16-ц встановлені інші фактичні обставини, тому зазначений висновок Верховного Суду не може бути застосований до цієї справи.
		Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 754/5228/22, провадження № 61-12418св23, зміна істотних умов праці може застосовуватися як до окремого працівника, так і до відділу або до всього підприємства.
		Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 332/890/20, від 19 січня 2022 року у справі № 369/15995/18, від 26 січня 2022 року у справі № 671/875/20, від 26 січня 2022 року у справі № 344/11212/21, від 28 квітня 2022 року у справі № 460/1908/19, від 13 липня 2022 року у справі № 229/4863/15-ц, від 29 вересня 2022 року у справі № 465/6963/20, від 18 жовтня 2022 року у справі № 501/4183/19, від 18 січня 2023 року у справі № 466/1680/21, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
		У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 332/890/20 зазначено, що «доказами такої відмови повинно бути письмове повідомлення роботодавця про майбутню зміну істотних умов праці з розпискою працівника про відмову від продовження роботи або письмова заява працівника про відмову від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці».
		У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 369/15995/18 вказано, що «суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню, і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи».
		У постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 229/4863/15-ц зазначено, що зміна істотних умов праці (розміру оплати праці, тривалості робочого часу, режиму роботи) може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.
		У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 465/6963/20 вказано, що «відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що утворення Апарата директора з економічної та інформаційної безпеки та ліквідація Департаменту економічної та інформаційної безпеки відповідає вимогам законодавства щодо зміни в організації виробництва і праці як передумови для законної і обґрунтованої зміни істотних умов праці позивача, та не доведено утворення Апарата директора з економічної та інформаційної безпеки та ліквідація Департаменту економічної та інформаційної безпеки спричинило необхідність у зміні істотних умов праці позивача».
		У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 501/4183/19 зазначено, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.
		У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 466/1680/21 вказано, що «під змінами в організації виробництва і праці необхідно розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі та приватизації, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов тощо».
		З урахуванням наведеного, ухвалені у цій справі рішення не суперечать висновкам суду касаційної інстанції, викладеним у зазначених постановах.
		У постановах від 26 січня 2022 року у справі № 671/875/20, від 28 квітня 2022 року у справі № 460/1908/19 Верховний Суд не викладав висновків, на які посилається заявник у касаційній скарзі, тому Верховний Суд їх до уваги не бере.
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 344/11212/21, Верховний Суд до уваги не бере з огляду на таке.
		Посилаючись у касаційній скарзі на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій вказаних правових висновків, позивач зазначила номер постанови суду касаційної інстанції, проте не зазначила, щодо якої конкретно норми права Верховний Суд зробив висновок та яка норма, на думку заявника, неправильно застосована судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи.
		Верховний Суд зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. 
		Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має бути тоді, коли суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в інший спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в подібній справі.
		З огляду на викладене Верховний Суд зазначає, що посилання  ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 344/11212/21, без зазначення норми, яка ймовірно неправильно застосована, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		Щодо доводів касаційної скарги за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України
		У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо порушення процедури зміни істотних умов праці у взаємозв`язку із нормами частин другої, третьої статті 95 та статті 103 КЗпП України та щодо розмежування категорій «зміна істотних умов праці» та «зміна умов оплати праці».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2023 року у справі № 212/2542/22 (провадження № 61-162св23) вказано, що «за пунктом 2 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України (який є чинним з 24 березня 2022 року) під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ (який набрав чинності з 24 березня 2022 року) (далі - Закон України № 2136-ІХ) на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. За частиною другою статті 3 Закону України № 2136-ІХ у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Цей Закон діє у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (пункт 3 Прикінцевих положень Закону України № 2136-ІХ)».
		Таким чином, є необґрунтованим посилання заявника на порушення відповідачем приписів статті 103 КЗпП України.
		У статті 32 КЗпП України визначено, що є випадками зміни істотних умов праці, зокрема зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших.
		Таким чином, поняття «зміна істотних умов праці» є загальним, а поняття «зміна умов оплати праці» є однією з підстав зміни істотних умов праці.
		Виходячи з наведеного, Верховний Суд не бере до уваги посилання у касаційній скарзі про відсутність висновку щодо питання застосування частин другої, третьої статті 95 та статті 103 КЗпП України, оскільки наявний висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах і доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.
		Щодо доводів касаційної скарги за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України
		Самостійною підставою касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є визначені ЦПК України процесуальні порушення, а саме, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Під час подання касаційної скарги за пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України на заявника покладається обов`язок додатково обґрунтувати підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
		Тобто підстава касаційного оскарження судових рішень, закріплена у пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, застосовується спільно з пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Водночас за умови не підтвердження підстав касаційного оскарження, передбаченими пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, підстави для перегляду судових рішень у касаційному порядку за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України відсутні.
		У справі, яка переглядається, заявник не довела підстав для оскарження судових рішень за пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а тому пункт 4 частини другої вказаної статті ЦПК України як підстава касаційного оскарження не підлягає застосуванню.
		Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням встановлених у цій справі обставин не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилався заявник у касаційній скарзі.
		Виходячи з наведеного, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
		Щодо судових витрат
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лисенко Ганна Олександрівна, залишити без задоволення.
		Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                          І. М. Фаловська
		Судді:                                                                                                                     В. М. Ігнатенко
		        С. О. Карпенко
		        В. В. Сердюк
		        О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...