Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 743/766/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2024.
Дата набрання законної сили: 03.10.2024
Номер судового провадження: 51-7806км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020270000000184

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 743/766/21
		провадження № 51-7806км23
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                          ОСОБА_1 ,
		суддів                                                      ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  
		за участю:
		секретаря судового засідання          ОСОБА_4 , 
		прокурора                                              ОСОБА_5 , 
		засудженого                                         ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), захисника                                              ОСОБА_7 ,  
		перекладача                                          ОСОБА_8 , 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270000000184, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі Республіки Грузії, громадянина Російської Федерації, який на час затримання проживав (утримувався) у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (далі - Чернігівський ПТПІ), що незаконно перебувають на території України, за адресою: АДРЕСА_3 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255-1, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2022 року ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з недоведенням вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255-1 Кримінального кодексу України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
		ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
		Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
		За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 у невстановлений час, але не пізніше 16 березня 2021 року, та в невстановлений спосіб за невстановлених обставин незаконно, з метою подальшого збуту придбав пігулки білого кольору в блістері з написом «Метадон-3Н»,  які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон) у великому розмірі, та пігулки білого кольору у блістері з написом «Морфін-3Н», що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - морфін, а також придбав речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, які, незаконно зберігаючи при собі, переніс до місця свого проживання, а саме до кімнати АДРЕСА_1 , де продовжив незаконно зберігати з метою збуту.
		16 березня 2021 року з 17:05 по 17:18 працівники поліції у приміщенні кімнати АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_6 , виявили та вилучили з блістера з надписом «Метадон-3Н» дві плоскоциліндричні пігулки білого кольору з рискою на одній із поверхонь, що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), масою 0,0194 г та 0,0192 г, загальною масою 0,0386 г, і з блістера з надписом «Морфін-3Н» -  дві плоскоциліндричні пігулки білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - морфін, масою 0,0041 г та 0,0040 г, загальною масою 0,0081 г, які ОСОБА_6 незаконно зберігав з метою збуту, та подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якої заборонено, - канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 7,493 г, яку ОСОБА_6 незаконно зберігав з метою збуту.
		26 березня 2021 року з 13:42 по 14:05 працівники поліції у приміщенні цієї ж кімнати з приліжкової тумби виявили та вилучили з блістера з написом «Метадон-3Н» дві пігулки білого кольору, що містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), загальною масою 0,0414 г, які ОСОБА_6 незаконно зберігав з метою збуту.
		31 березня 2021 року з 14:28 до 17:45 у ході обшуку в приміщенні зазначеної вище кімнати працівники поліції виявили та вилучили пігулки білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон), масою 0,0395 г, які ОСОБА_6 незаконно зберігав з метою збуту.
		У кінці березня 2021 року, більш точний час не встановлено, перебуваючи в приміщенні кімнати № 14, ОСОБА_6 незаконно збув громадянину ОСОБА_9 ( ОСОБА_9 ) дев`ять блістерів з пігулками з написом «Метадон-3Н»,  які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон) у великому розмірі та речовину рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, які останній переніс до місця свого проживання (утримання), а саме до кімнати АДРЕСА_2, де продовжив незаконно зберігати.
		31 березня 2021 року з 19:51 до 21:30 у ході огляду кімнати АДРЕСА_2, ОСОБА_9 добровільно видав 90 пігулок білого кольору, які містилися у дев`яти блістерах з написом «Метадон-3Н», які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 1,8814 г, що є великим розміром, та речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 7,708 г.
		Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» морфін і метадон (фенадон) віднесені до Таблиці 2 Списку 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено», канабіс був віднесений до Таблиці 1 Списку 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».
		Відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року № 188, метадон (фенадон) масою від 1,6 г до 20,0 г є великим розміром.
		Умисні дії ОСОБА_6 , які виразилися в незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з метою збуту, наркотичних засобів, обіг яких обмежено, - морфіну, і метадону (фенадону) у великих розмірах, та особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, і у збуті наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону) у великих розмірах й особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, підлягають кваліфікації як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в умисному встановленні та поширенні в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України, що вчинене особою, яка перебуває у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі». Такі дії ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 255-1 КК України, за обставин, викладених у вироку.
		Місцевий суд, проаналізувавши докази, зробив висновок, що прокурор не надав достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255-1 КК України, тобто вина його за цим обвинуваченням не доведена, і виправдав його.
		За ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_11   залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 - без змін.
		Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить змінити судові рішення щодо нього через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання в межах санкції статті; визнати показання свідка ОСОБА_9 , надані ним під час проведення досудового слідства та під час слідчого експерименту, а також протокол огляду місця події від 31 березня 2021 року недопустимими доказами. Зазначає, що заяву на проведення огляду кімнати ОСОБА_9 написав під тиском, а тому вважає цей доказ недопустимим. На думку засудженого, протокол огляду місця події від 31 березня 2021 року є недопустимим доказом, оскільки він не відображає суті слідчої дії та проведений без ухвали слідчого судді. Засуджений зауважує, що показання ОСОБА_9 , які викладені у протоколі огляду місця події, останній давав за відсутності захисника і перекладача. ОСОБА_6 cтверджує, що він був наркозалежним, лікувався за програмою замісної підтримувальної терапії, а наркотичні засоби, які було вилучено в кімнаті № 14 гуртожитку, де він проживав,  зберігав для власного вживання. Стверджує, що місцевий суд порушив його права, не забезпечивши перекладу вироку російською або рідною мовами. Вважає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги його захисника ОСОБА_7 та безпідставно відмовив у дослідженні речових доказів, а саме медичного препарату «Метадон-3Н», вилученого під час огляду місця події.
		 
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає судові рішення щодо ОСОБА_6 такими, що постановлені з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і просить:
		- у частині засудження ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України за епізодом передачі на зберігання (збуту) наркотичних засобів «Метадон-ЗН» у кількості 90 пігулок та особливо небезпечного наркотичного засобу рослинного походження - канабісу громадянину Грузії ОСОБА_9 судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати і закрити кримінальне провадження;
		- у частині засудження ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України за епізодом виявлення під час проведення негласних слідчих дій 16 і 26 березня 2021 року та обшуку 31 березня 2021 року в кімнаті № 14 гуртожитку № 2 Чернігівського ПТПІ ДМС України особливо небезпечного наркотичного засобу рослинного походження - канабісу, а також наркотичних засобів - метадону та морфіну, обіг яких обмежено, у великих розмірах - судові рішення змінити у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а саме перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.
		- визнати недопустимим та виключити з переліку доказів показання свідка ОСОБА_9 , надані ним під час досудового розслідування 31 березня 2021 року, під час проведення слідчого експерименту 20 квітня 2021року, протокол огляду місця подій від 31 березня 2021 року у кімнаті 13 гуртожитку № 2 Чернігівського ПТПІ ДМС України за місцем проживання громадянина Грузії ОСОБА_9 і вилучені під час обшуку речові докази: дев`ять блістерів з написом «Метадон-ЗН» та особливо небезпечний наркотичний засіб рослинного походження - канабіс.
		Захисник вважає порушенням вимог статей 23, 95 КПК України обґрунтування вироку суду показаннями свідка ОСОБА_9 , надані ним під час досудового слідства. Вважає недопустимими доказами заяву про добровільну згоду на огляд житла та протокол огляду місця події.
		Обґрунтовує свою позицію про перекваліфікацію дій ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК України наркозалежністю та лікуванням останнього.
		Стверджує, що ОСОБА_6 був наркозалежним, лікувався за програмою замісної підтримувальної терапії, а наркотичні засоби, які були вилучені в кімнаті № 14 гуртожитку, де підзахисний проживав, він зберігав для власного вживання.
		Зазначає, що місцевий суд безпідставно відмовив стороні захисту в допиті експерта, який проводив судову експертизу наркотичних засобів, та не дослідив речових доказів, а саме: пігулок наркотичного засобу «Метадон-ЗН» (а фактично медичний препарат, який використовується під час лікування наркозалежності) і полімерний пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору.
		Стверджує, що місцевий суд порушив права ОСОБА_6 , а саме -  не забезпечив перекладу вироку російською або рідною мовами.
		Вважає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів його апеляційної скарги та безпідставно відмовив у дослідженні речових доказів, а саме медичного препарату «Метадон-3Н», вилученого під час огляду місця події. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає положенням статей 370, 419 КПК України.
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений ОСОБА_6 і його захисник ОСОБА_7 підтримали свої касаційні скарги.
		Прокурор ОСОБА_14 заперечувала щодо задоволення касаційних скарг засудженого і його захисника.
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження,  перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість при перегляді судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
		У касаційних скаргах судові рішення в частині виправдання  ОСОБА_6 у зв`язку з недоведенням вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 255-1 КК України, не оспорюються.
		У скаргах засуджений ОСОБА_6 та його захисник не погоджуються з висновками судів у частині засудження  ОСОБА_6 за фактом збуту наркотичного засобу громадянину Грузії, який перебував в ПТПІ, ОСОБА_9 .
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК України, на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
		На обґрунтування обвинувачення ОСОБА_6 за фактом збуту наркотичного засобу громадянину Грузії ОСОБА_9 , який перебував в ПТПІ,  суд послався на такі докази:
		показання свідка ОСОБА_9 , який був допитаний у режимі відеоконференції за межами приміщення суду (у Грузії) та який пояснив, що під час слідчого експеримента, де він показував і видавав наркотичні засоби, він був змушений так діяти через погрози, побиття. На відеозаписі не видно слідів побиття, бо били по руках та ногах. Під час спілкування зі слідчими перекладач була присутня, але чи правильно вона перекладала, сказати не може, оскільки погано знає російську мову. Все, що відбувалося в його кімнаті в присутності працівників поліції, було за їх вказівками. Так, вони йому сказали, де і що лежить та звідки діставати. Він не знає, що то було, можливо, ті речі залишилися від попередніх мешканців кімнати. Особливо з цих подій нічого не пам`ятає, оскільки був у стресі.  
		Суд критично поставився до показань свідка ОСОБА_9 щодо його необізнаності з приводу наркотичних засобів, вилучених у кімнаті ПТПІ, де проживав свідок.
		Судом було задоволено клопотання прокурора про оголошення показань свідка ОСОБА_9 , даних ним під час досудового слідства, з яких вбачається, що йому було відомо статус ОСОБА_6 , з поваги до його статусу він йому надавав допомогу в організації побуту. Також на прохання ОСОБА_6 в середині березня 2021 року в кімнаті № 14 гуртожитку № 2 він прийняв на зберігання наркотичні засоби, які йому передав ОСОБА_6 . Вказані наркотичні засоби він повинен був повернути на прохання ОСОБА_6 . Ці наркотичні засоби він заховав в ніжки стільців у кімнаті № 13 гуртожитку № 2, де він проживав сам. 31 березня 2021 року наркотичні засоби він видав працівникам поліції.
		Указані показання узгоджуються з іншими доказами, що досліджені судом, визнані належними та допустимими, зокрема з такими: 
		даними протоколу проведення слідчого експерименту від 20 квітня 2021 року, проведеним за участі свідка ОСОБА_9 в приміщенні кімнати № 12 гуртожитку № 2 Чернігівського ПТПІ ДМС України; 
		заявою ОСОБА_9 від 31 серпня 2021 року, з якої вбачається, що останній добровільно надав згоду на проведення огляду кімнати, в якій мешкає, а саме кімнати АДРЕСА_2 ДМС України; 
		протоколу огляду місця події від 31 березня 2021 року, яким установлено, що під час огляду кімнати АДРЕСА_2 ДМС України працівники поліції виявили та вилучили дев`ять блістерів з таблетками, на яких міститься напис «Метадон-ЗН», та полімерний пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору; 
		протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 квітня 2021 року вбачається, що свідок ОСОБА_9 впізнав за зовнішніми рисами обличчя особи на ім`я ОСОБА_6 , якому він допомагав у ПТПІ. Згідно з довідкою до вищевказаного протоколу, цією особою є ОСОБА_6 ;
		висновком експерта від 13 квітня 2021 року № СЕ-19/125-21/2972-НЗПРАП, складеним за результатом проведення експертом Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», відповідно до якого надані на експертизу 90 таблеток білого кольору, які містяться в дев`яти блістерах із написом «Метадон-3Н», містять в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), маса метадону (фенадону) у наданих на експертизу таблетках становить відповідно 0,2239 г, 0,2125 г, 0,2093 г, 0,1971 г, 0,2068 г, 0,2028 г, 0,2130 г, 0,2087 г, 0,2073 г, загальна маса - 1,8814 г.
		Таким чином, факт збуту ОСОБА_6 наркотичного засобу - метадону (фенадону) у великому розмірі та особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу громадянину Грузії ОСОБА_9 підтверджується сукупністю фактичних даних, які покладено в основу вироку і на яких ґрунтується обвинувачення, вони отримані в порядку, визначеному КПК України, узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані на підставі ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні. 
		Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з доводами засудженого і його захисника про те, що наркотичні засоби ОСОБА_6 зберігав не з метою збуту, а для власного вживання, оскільки є наркозалежним.
		Доводи сторони захисту про наркотичну наркозалежність ОСОБА_6 та зберігання наркотичних засобів для власного вживання перевірялися апеляційним судом та обґрунтовано визнані безпідставними.
		Апеляційний суд в ухвалі зазначив, що заперечення сторони захисту щодо фактів збуту ОСОБА_6 наркотичних засобів і зберігання таких лише для власного вживання, крім вищенаведеного, прямо спростовується також їх кількістю, виявленою за місцем проживання останнього, та зафіксованими в ході НСРД неодноразовими фактами пригощання ним осіб, які заходили до його кімнати.
		Посилання захисника ОСОБА_7 на довідку, долучену до судової справи, про те, що ОСОБА_6 є наркозалежним і зберігав наркотичні засоби для власного вживання як особа, яка проходить наркозамісну терапію, не спростовує пред`явленого ОСОБА_6   обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
		Отже, місцевий суд дослідив зібрані докази та правильно кваліфікував дії ОСОБА_6 , які виразилися в незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів: метадону у великих розмірах, морфіну, обіг яких обмежено, та особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, обіг якого заборонений, а також за збут наркотичного засобу - метадону у великих розмірах та збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, а саме за ч. 2 ст. 307 КК України.
		Відповідно до змін, що внесені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653, канабіс із 16 серпня 2024 року уже не є особливо небезпечним наркотичним засобом, а обіг якого уже обмежено. Однак це не впливає на встановлені судом фактичні обставини справи та на правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України.
		Перевірялися судом апеляційної інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними доводи засудженого і його захисника стосовно визнання недопустимими доказами показань свідка ОСОБА_9 , наданих ним під час проведення досудового слідства та під час слідчого експерименту, протоколу огляду місця події від 31 березня 2021 року.
		Апеляційний суд зазначив, що він погоджується з критичною оцінкою місцевим судом показань свідка ОСОБА_9 щодо його необізнаності з приводу наркотичних засобів, вилучених у кімнаті ПТПІ, де він проживав, з огляду на таке.
		Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 20 квітня 2021 року, проведеного за участі ОСОБА_9 , останній підтримав показання, надані ним 31 березня 2021 року, та додаткові показання, дані 16 квітня 2021 року, відповідно до яких ОСОБА_6 передав йому пакет, який був обгорнутий папером, та наказав йому його сховати, він узяв пакет і пішов до себе в кімнату, де в ніжку стільця заховав вміст пакета.
		31 березня 2021 року за згодою ОСОБА_9 було проведено огляд кімнати, під час якого останній видав працівникам поліції пакет, в якому знаходилися пігулки, що ще йому невідомо, оскільки ОСОБА_6 сказав не відкривати пакет, працівниками поліції було виявлено та вилучено: дев`ять блістерів із таблетками, на яких міститься напис «Метадон - ЗН» і полімерний пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору.
		І відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-21/2972-НЗПРАП від 13 квітня 2021 року останні містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальна маса 1,8814 г.
		Доводи сторони захисту стосовно недопустимості як доказу протоколу огляду місця події, перевірялися апеляційним судом та визнані безпідставними.
		Як зазначив апеляційний суд, згідно із заявою ОСОБА_9 від 31 березня 2021 року останній добровільно надав згоду на проведення огляду кімнати, в якій він мешкає. При проведенні огляду самостійно повідомив про знаходження в оглядовій кімнаті наркотичних речовин, які дістав з конструктивних елементів стільця, тобто йому було достовірно відомо їх знаходження у прихованому від сторонніх осіб місці та повідомив, що їх йому передав ОСОБА_6 . Наведене свідчить про відсутність таких дій правоохоронних органів, які б містили елементи, притаманні саме процедурі проведення обшуку, на чому наголошує сторона захисту. І згідно з протоколом відповідної слідчої дії, від її учасників не надходило заяв чи зауважень, зокрема, щодо відсутності перекладача чи необхідності залучення захисника, участь яких, в даному випадку, не визначена, як обов`язкова, так само не було і скарг від ОСОБА_9 , як у ході слідчої дії, так і після щодо неналежного поводження з ним чи застосування щодо нього примусу, та на те, що огляд було проведено всупереч його волі, він не заявляв. За таких обставин сукупність дій ОСОБА_9 свідчить про його згоду на проведення огляду, і сторона захисту не надала будь-яких доказів, які би ставили під сумнів добровільність цієї згоди.
		Крім того, ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 квітня 2021 року задоволено клопотання слідчого про проведення огляду кімнати АДРЕСА_2, у якій проживав ОСОБА_9 , та надано відповідний дозвіл. Тобто, в ході досудового розслідування було додатково легалізовано вказану слідчу дії і при розгляді клопотання було констатовано, що огляд місця події проведено відповідно до вимог ст. 237 КПК України у присутності двох понятих і необхідність термінового проведення огляду місця події, без наявності ухвали слідчого судді, була викликана невідкладністю випадку, що є об`єктивною причиною проведення огляду кімнати, з вилученням певних речей.
		З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погоджується колегія суддів Верховного Суду.
		Доводи у скаргах засудженого та його захисника про те, що місцевий суд порушив права ОСОБА_6 , а саме - не забезпечив переклад вироку російською або рідною мовами, є слушними.
		Частинами 4, 6 ст. 14, ст. 15 Закону України від 3 липня 2012 року 
		№ 5029-VI «Про засади державної мовної політики» визначено, що особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат. Слідчі і судові документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі (обвинуваченому у кримінальній справі), державною мовою, або в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють. Мовою роботи та актів з питань досудового розслідування та прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Кожна особа має право бути невідкладно повідомлена мовою, яку вона розуміє, про мотиви арешту чи затримання і про природу та причини звинувачення проти неї і захищати себе, користуючись цією мовою, у разі необхідності, з безкоштовною допомогою перекладача.
		Відповідно до ч. 4 ст. 29 КПК України судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надаються сторонам кримінального провадження або особі, стосовно якої вирішено питання щодо застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, а також представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у перекладі на їхню рідну або іншу мову, якою вони володіють. 
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується із доводами скаржників, що місцевий суд допустив порушення КПК України, не надавши  ОСОБА_6 судового рішення, перекладеного російською мовою, однак не вважає це порушення істотним і таким, що вплинуло на законність судових рішень. Крім цього, дана обставина не була перешкодою для оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку. 
		Не є слушним довід захисника про те, що місцевий та апеляційний суди безпідставно відмовили стороні захисту в допиті експерта, який проводив судову експертизу наркотичних засобів. Як убачається зі скарги захисника, експерт міг би пояснити походження наркотичного засобу «метадон». Відповідно до положень ст. 69 КПК України це питання не належить до компетенції судового експерта.
		Безпідставним є довід захисника про те, що апеляційний суд за клопотанням сторони захисту не дослідив речових доказів, а саме пігулок наркотичного засобу «Метадон-ЗН» та канабісу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, у суді апеляційної інстанції прокурор заявив клопотання про дослідження доказів, яке було задоволено, та суд дослідив матеріали кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України.
		З урахуванням положень ч. 3 ст. 404 КПК України недослідження речових доказів апеляційним судом не є істотним порушенням кримінального процесуального закону України.
		Отже, порушень вимог ч. 3 ст. 404 КПК з боку апеляційного суду не вбачається.
		Призначене  ОСОБА_6  покарання відповідає приписам статей 50, 65 КК України і у скаргах не оспорюється.
		Апеляційний розгляд проведено з дотриманням вимог статей 404, 405 КПК України. При цьому, залишаючи без задоволення апеляційні скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_11 , а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 - без змін, апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і підстави, з яких скарги апелянтів  визнав необґрунтованими.
		Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам                статей 370, 419 КПК України.
		Отже, з огляду на те, що не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування судових рішень стосовно  ОСОБА_6 , касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 не підлягають задоволенню. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року стосовно  ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7  - без задоволення. 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.    
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...