Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/10676/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2024. Зареєстровано: 09.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2024.
Дата набрання законної сили: 14.10.2024
Номер судового провадження: 1-кс/461/6089/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023140000000290

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 461/10676/23 
		Провадження № 1-кс/461/6089/24 
		 
		 
		УХВАЛА
		про продовження дії запобіжного заходу
		 
		09.10.2024 року місто Львів
		Слідчий суддяГалицького районногосуду містаЛьвова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, адвоката, 
		 
		встановив:
		 
		слідчим відділом УСБ України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023140000000290 від 20.09.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 161 та ч. ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України.
		Прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовженнястроку діїзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_4 , без визначення розміру застави. 
		В обґрунтування поданого клопотання прокурор покликається на те, що 21 лютого 2024 року, ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом надання допомоги іноземній державі в проведенні підривної діяльності проти України
		02 жовтня 2024 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, шляхом надання допомоги іноземній державі та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та про нову підозру: 
		-в умисних діях спрямованих на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України;
		-у поширенні та публічному використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України;
		-у повторному поширенні та публічному використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-1 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.02.2024 до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 28.04.2024, який у подальшому було неодноразово продовжено до 14.10.2024.
		04.10.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023140000000290 від 20.09.2023 завершено, та відповідно до вимог статей 283, 290 КПК України надано підозрюваній ОСОБА_4 та її захиснику  адвокату ОСОБА_5 доступ до матеріалів досудового розслідування у слідчому відділі Управління СБУ у Львівській області.
		Прокурор вказує на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана може: 
		- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		З урахуванням вищенаведеного, просить клопотання задовольнити.
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому. 
		Підозрювана та її захисник, кожен окремо, у судовому засіданні клопотання заперечили. Сторона захисту вважає, що ризики, наведені прокурором є необґрунтованими, а доводи клопотання безпідставні. Підозрювана наголосила на тому, що у даному випадку її дії не підпадають під кваліфікацію визначену органом досудового розслідування, а орган досудового розслідування та прокурор діють по відношенню до неї упереджено. Також, підозрювана вказала, що дане кримінальне провадження не повинно розслідуватись відповідним слідчим підрозділом УСБУ у Львівській області, а тому клопотання не підсудне Галицькому районному суду міста Львова.
		Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши доводи прокурора, підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з нижченаведених доводів, міркувань та мотивів.
		Відповідно до ч.1ст.199 КПК України,клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Оцінюючи доводи підозрюваної щодо надання їй додаткового часу для ознайомлення з матеріалами клопотання, вважаю за необхідне відзначити наступне.
		Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
		За твердженням підозрюваної та її захисника матеріали клопотання вони отримали 07.10.2024 року. Крім того, при визначенні часу розгляду клопотання слідчим суддею було враховано обсяг таких матеріалів, а тому розгляд справи призначено на 09.10.2024. Тобто з моменту отримання матеріалів та початку розгляду клопотання фактично минуло дві доби. Більше того, в процесі розгляду клопотання слідчим суддею оголошувалась перерва для додаткового ознайомлення стороною захисту з матеріалами клопотання та конфіденційного спілкування підозрюваної з захисником для узгодження своєї позиції.
		У свою чергу, згідно положень ст. 28 КПК України, під часкримінального провадженнякожна процесуальнадія абопроцесуальне рішенняповинні бутивиконані абоприйняті врозумні строки.Розумними вважаютьсястроки,що єоб`єктивно необхіднимидля виконанняпроцесуальних дійта прийняттяпроцесуальних рішень.Розумні строкине можутьперевищувати передбаченіцим Кодексомстроки виконанняокремих процесуальнихдій абоприйняття окремихпроцесуальних рішень. Проведеннядосудового розслідуванняу розумністроки забезпечуєпрокурор,слідчий суддя(вчастині строківрозгляду питань,віднесених дойого компетенції),а судовогопровадження -суд. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
		Отже, слідчим суддею вжито відповідних заходів для забезпечення сторони захисту, зокрема можливостей підозрюваної реалізувати свої права у цій частині.
		Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
		Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до особливо тяжких злочинів.
		Згідно приписівст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
		Факти, які є причиною виникнення підозри на стадії досудового розслідування, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, що здійснюється на наступній стадії процесу(судове провадження). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.
		Встановлено, що слідчим відділом УСБ України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023140000000290 від 20.09.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 161 та ч. ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України.
		02 жовтня 2024 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, шляхом надання допомоги іноземній державі та її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 1 ст. 436-1, ч. 2 ст. 436-1 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29.02.2024 до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 28.04.2024, який у подальшому було продовжено.
		04.10.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023140000000290 від 20.09.2023 завершено, та відповідно до вимог статей 283, 290 КПК України надано підозрюваній ОСОБА_4 та її захиснику  адвокату ОСОБА_5 доступ до матеріалів досудового розслідування у слідчому відділі Управління СБУ у Львівській області.
		Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення вих. № 62/2/1-3663нт від 01.09.2023; протоколом огляду від 02.10.2023; протоколом огляду від 02.11.2023; протоколом огляду від 05.02.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.01.2024; протоколом огляду від 13.02.2024; висновком судового експерта № 54/15/6-332 від 08.01.2024; висновком судового експерта № 1539-Е від 25.04.2024; висновком судового експерта № 6254/24-36/6255/24-61 від 12.08.2024; висновком судового експерта № 2000-Е від 03.06.24; висновком судового експерта № 1824-Е від 26.07.24; висновком судового експерта № 1934-Е від 26.07.24; висновком судового експерта № 1828-Е від 26.06.24; протоколом огляду від 09.04.2024; протоколом огляду від 10.04.2024; протоколом огляду від 11.04.2024; протоколом огляду від 13.03.2024; протоколом огляду від 12.04.2024; протоколом огляду від 08.04.2024; протоколом огляду від 28.05.2024; протокол огляду від 11.04.2023; протоколом огляду від 29-30.05.2024; іншими матеріалами кримінального провадження № 22023140000000290 від 20.09.2023.
		Під час розгляду клопотання встановлено, що обсяг і зміст наведених доказів підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, в тому числі для переконання стороннього спостерігача у тому, що підозрюваним могло бути вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.
		Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.
		Оцінивши наявніу матеріалахсправи доказиу їхсукупності змотивами наведенимиу клопотанні, атакож доводамиучасників процесу,не вирішуючипитання продоведеність винита остаточноїкваліфікації дійпідозрюваної,виходячи зїх змісту,приходжу довисновку пронаявність наданому етапіпровадження обґрунтованоїпідозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованих кримінальнихправопорушень,завикладених уклопотанні обставин. Отже, на даній стадії слідчим та прокурором, з посиланням на вказані вище докази, наведено належні мотиви з приводу того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні правопорушення, яке їй інкримінується.
		Під час розгляду клопотання встановлено доцільність застосування запобіжного заходу задля забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також нівелювання ризиків зазначених устатті 177 КПК України.
		Також, приймаю до уваги наступне.
		Відповідно до ч.4 ст.196 КПК,слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч.3 ст.197 КПК,строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Зі змісту ч.4 ст.196, ч.3 ст.197 КПКвбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування у рамках певного кримінального провадженні ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо продовження особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Адже, вказане питання регулюється ч.1 ст.197 КПК, у відповідності до якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		При цьому, не включення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК, в зазначені у ст.219 КПКстроки, не свідчить про обмеження строку застосування запобіжного заходу строками досудового розслідування.
		З наведеного вбачається, що строк на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід,КПКне обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст.203 КПК.
		Згідно ч.4 ст.176 КПК,запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
		Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 завершується 14.10.2024, відтак на даний час виникла об`єктивна необхідність вирішення питання доцільності його продовження.
		Під час розгляду клопотання встановлено, що вищенаведені ризики, які враховані при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу на даний час фактично не зменшились. Більше того, 02.10.2024 підозрювану повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
		При вирішенніпитання застосуваннязапобіжного заходуслідчим суддеюберуться доуваги обставинивизначені уч.1ст.178КПК України,зокрема вагомістьнаявних доказівпро вчиненняпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкістьпокарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється; вікта станздоров`я підозрюваного; міцністьсоціальних зв`язківпідозрюваного вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; наявністьу підозрюваногопостійного місцяроботи абонавчання; репутаціюпідозрюваного; майновийстан підозрюваного; відомостіпро притягненнядо кримінальноївідповідальності підозрюваного; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
		У ході розгляду клопотання обставин, які перешкоджають застосуванню запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної не встановлено.
		Також, в ході розгляду клопотання встановлено, що застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу не може належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Наведені обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваної під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, з дотриманням справедливого балансу між цими стандартами і правами та інтересами підозрюваного.
		Водночас, ухвалюючи рішення за клопотанням, враховую і те, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте воно у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
		Запобіжний захід тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості злочину у вчиненні якого особа підозрюється, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню підозрюваного від суду та вчиненню інших дій спрямованих на перешкоджання проведенню об`єктивного досудового розслідування.
		Слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів, дані про її особу, у тому числі вік та стан здоров`я, майновий стан, ступінь соціальних зав`язків, характер інкримінованого злочину, наявність факторів, що можуть спонукати підозрювану переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто обставин визначених ст. 177 КПК України, у світлі наявних даних про характер злочину, у якому вона підозрюється. 
		У даному конкретному випадку, ризики визначені ст. 177 КПК України є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами та підтверджені в процесі розгляду клопотання, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України. 
		Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, у сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та незаконного впливу на учасників кримінального провадження, тобто перешкоджання кримінальному провадженню, підтверджує наведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних процесуальних дій.
		Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, вважаю, що такі є вмотивованими.
		Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту про відсутність існування ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза будь-яким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Наведені доводи та положення чинного законодавства неодноразово були роз`яснені учасникам даного кримінального провадження в процесі розгляду аналогічних клопотань і підстав змінювати такий підхід до оцінки відповідних ризиків на даний час не встановлено.
		Оцінюючи твердження підозрюваної щодо упередженості слідчих та прокурорів, виходжу з того, що об`єктивних даних які доводять наведені обставини в ході розгляду клопотання не встановлено. Натомість, не можна не відзначити, що для вирішення даного питання КПК України сторону провадження наділено правом подати клопотання про усунення слідчого чи прокурора (відвід).
		Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги те, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинені кримінальні правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
		Оцінюючи питання можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, приймаю до уваги те, що тяжкість кримінального покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною, свідчить про те, що запропонований запобіжний захід може вважатися законним та обґрунтованим, не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Окрім того, рішення слідчого судді у цій справі повинно забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
		Як вказувалось слідчим суддею раніше у даному провадженні, суспільна небезпека інкримінованого правопорушення та обізнаність підозрюваної з механізмами та методами проведення досудового розслідування також свідчать про ризик перешкоджання інтересам правосуддя. Той факт, що кримінальне провадження безпосередньо пов`язане із фактами транслювання інформації, яке може бути здійснено з будь-якого цифрового пристрою також свідчить про відсутність підстав для застосування іншого запобіжного заходу, оскільки у такому випадку підозрювана фактично буде мати можливість неконтрольованого доступу до таких пристроїв.
		Вказаний запобіжний захід є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування. Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваної під вартою. 
		Наведені доводи послідовно приймались до уваги слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, з врахуванням характеру інкримінованого злочину та рівня його суспільної небезпеки в умовах оголошення воєнного стану у країні, і ці обставини не змінились.
		Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що існує вагомий ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність, оскільки, будучи медійною особою систематично приймала участь у політичних передачах з потенційно високим ступенем інформативного впливу, зможе транслювати інформацію спрямовану на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі, деморалізацію армії, розпалювання ворожнечі, провокацію конфліктів, підрив суспільної єдності народу України, формування передумов для соціального вибуху в Україні та формування сепаратистських настроїв, тобто вчинити дії які безпосередньо пов`язані з інкримінованим злочином і можуть підпадати під визначення кримінальне правопорушення, зокрема злочини проти основ національної безпеки України.
		Щодо тверджень сторони захисту, зокрема підозрюваної, про порушення її прав як професійного адвоката, виходжу з того, що достовірних та переконливих даних про те, що мало місце порушення гарантій адвокатської діяльності в ході розгляду клопотання не встановлено. Зокрема, даних про те, що підозрювана притягується до відповідальності саме за діяльність як професійного адвоката (захист осіб, участь у процесуальних діях, подача клопотань тощо) не встановлено. Крім того, не встановлено очевидних порушень положень чинного законодавства щодо збору доказів стосовно підозрюваної, адже з матеріалів клопотання встановлено, що такі докази отримувались на підставі відповідних положень КПК України, у тому числі за санкцією слідчого судді.
		Запропонований запобіжний захід не має карального характеру, а його метою є саме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, для того щоб орган досудового розслідування зміг виконати завдання передбачені ст.ст. 2, 9 КПК України.
		Слідчий суддя послідовно підкреслює, що він не надає у даному провадженні оцінки діям ОСОБА_4 щодо наявності у її діях складу того чи іншого кримінального правопорушення, оскільки це питання відноситься до компетенції суду під час судового розгляду, а лише оцінює обґрунтованість підозри у сукупності з іншими обставинами справи. 
		У свою чергу, наявність підстав для продовження дії запобіжного заходу оцінюється, серед іншого, у контексті наявності відповідних ризиків. Зокрема, з моменту продовження дії запобіжного заходу не змінився той факт, що на даний час, в силу військової агресії рф на Україну, держава не контролює усі без виключення ділянки державного кордону. Натомість, суть інкримінованого правопорушення, а також зв`язки ОСОБА_4 з громадянами держави-агресора можуть свідчити про можливість та вірогідність ухилення від слідства та суду. Такий ризик оцінюється у контексті наявності відповідної можливості, а не з огляду на те, що він обов`язково буде мати місце за умови не застосування відповідного запобіжного заходу.
		Фактично доводи підозрюваної щодо заперечення клопотання, здебільшого зводяться до невірної кваліфікації її дій та необґрунтованості підозри. Натомість, в ході розгляду клопотання слідчий суддя не наділений повноваженнями визначати остаточну кваліфікацію дій відповідної особи або встановлювати наявність чи відсутність у її діях складу кримінального правопорушення. Питання застосування запобіжного заходу вирішується з врахуванням даних саме про обґрунтованість підозри і такі дані в ході розгляду клопотання знайшли своє підтвердження. На цьому також зверталось увагу сторони захисту під час розгляду аналогічних клопотань прокурора.
		Слідчий суддя повторно підкреслює, що підозрювана жодним чином не обмежувалась у реалізації її прав під час розгляду відповідного клопотання. ОСОБА_4 у судовому засіданні було забезпечено можливість висловити усі доводи щодо питання, яке розглядається слідчим суддею. Непогодження підозрюваної з процесуальними рішеннями слідчого судді не можна вважати належним доказом упередженості складу суду, тим більше у ситуації коли жодне процесуальне рішення з наведених підстав судом апеляційної чи касаційної інстанції скасоване чи змінене не було.
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри фактично містять посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами та тлумачення їх змісту, а тому на даному етапі кримінального провадження є непереконливими. Доводи підозрюваної про те, що її притягують до відповідальності за дії, які не передбачені чинним КК України є надуманими, адже дії підозрюваної кваліфіковано за чинними статтями Кримінального кодексу України з наведенням відповідної правової кваліфікації.
		Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу подано з порушенням правил підслідності і підсудності, вчергове доводжу до відома учасників провадження наступне.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:
		1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
		2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
		З матеріалів клопотання, зокрема витягу з ЄРДР та процесуальних рішень у кримінальному провадженні, встановлено, що орган досудового розслідування у кримінальному провадженні  слідчий відділ УСБУ у Львівській області. Даний орган знаходиться на території на яку поширюється юрисдикція Галицького районного суду міста Львова.
		Не встановлено в ході розгляду клопотання порушень вимог ст. 218 КПК України.
		Таким чином, наведені доводи сторони захисту є безпідставними.
		З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним у справі ризикам. 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваної та тяжкості пред`явленої підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження. 
		Беручи до уваги ризики, які продовжують існувати, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих злочинів, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаних кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу.
		Згідно п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.
		З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також наведені вище обставини встановлені в ході розгляду клопотання, зокрема ризики, керуючись ч. 4ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваній.
		Крім того, вважаю за необхідне зазначити наступне.
		В ході розгляду клопотання підозрювана повідомила слідчого суддю про наявність перешкод в належному ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відкритими в порядку ст.290 КПК України, внаслідок недотримання відповідних умов у місці утримання  Державній установі Львівська установа виконання покарань №19.
		Питання забезпечення належних умов утримання відноситься до компетенції адміністрації відповідної установи, а також прокуратури яка уповноважена здійснювати контроль за дотриманням прав ув`язнених осіб.
		З огляду на наведене, вважаю за необхідне скерувати копію даної ухвали до адміністрації Державної установи Львівська установа виконання покарань №19 та Львівської обласної прокуратури для перевірки даної заяви та повідомлення ОСОБА_4 про результати такої перевірки.
		Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, 
		 
		постановив:
		 
		Клопотання задовольнити.
		Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без альтернативи внесення застави.
		Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури  ОСОБА_3 .
		Строк дії ухвали до 07 грудня 2024 року включно.
		Копію даної ухвали скерувати до адміністрації Державної установи Львівська установа виконання покарань №19 та Львівської обласної прокуратури для перевірки заяви ОСОБА_4 про незабезпечення належними умовами у місці тримання під вартою та повідомлення ОСОБА_4 про результати такої перевірки
		Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...