Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/8122/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2024. Зареєстровано: 09.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2024.

Номер судового провадження: 2/524/622/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 524/8122/23
		Провадження №2/524/622/24
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.09.2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі: - секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., - позивача ОСОБА_1 , розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про захист прав споживачів шляхом визнання протиправної бездіяльності щодо ненадання доступної інформації та покладення зобов`язання щодо надання доступної інформації,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У жовтні 2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до АТ «Укрзалізниця» про захист прав споживачів шляхом покладення зобов`язання щодо надання доступної інформації.
		В обґрунтування позову позивач вказував, що при придбані послуг та товарів на офіційному сайті АТ «Укрзалізниця» (https://booking.uz.gov.ua/), при замовленні харчових продуктів, зокрема: «Локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти «Болоньєзе з базиліком», «бойового чаю», розчинної кави, авторського чаю, дріп-кави, інших харчових продуктів ані на цьому сайті, ані на інших сайтах АТ «Укрзалізниця» не зазначається перелік інгредієнтів, кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання, найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт (а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера), інформація про поживну цінність харчового продукту.
		Із посиланням на Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», позивач зазначив, що інформація про фасовані харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно, має бути доступною споживачу для ознайомлення до моменту продажу харчового продукту і розміщуватися у матеріалах, які супроводжують такі фасовані харчові продукти або надавати в інший спосіб, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, визначений оператором ринку харчових продуктів. Звідси вбачає в діях відповідача порушення вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Просив зобов`язати відповідача забезпечити надання доступної інформації до моменту продажу харчового продукту (зокрема, перелік інгредієнтів, кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання, найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт (а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера), інформація про поживну цінність харчового продукту) при замовленні харчових продуктів, зокрема, «Локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти «Болоньєзе з базиліком», «бойового чаю», розчинної кави, авторського чаю, дріп-кави, інших харчових продуктів.
		Ухвалою судді Семенової Л.М. від 10 листопада 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін (а.с. 18).
		Ухвалою судді ОСОБА_2 виправлено описку в ухвалі судді від 10 листопада 2023 року (а.с. 24А). 
		14 листопада 2023 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовним вимог (а.с. 35-36). Остаточно, позивач просив визнати протиправною бездіяльність АТ «Укрзалізниця» щодо ненадання доступної інформації до моменту продажу харчового продукту (зокрема, переліку інгредієнтів, кількості харчового продукту в установлених одиницях вимірювання, найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт (а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера), інформації про поживну цінність харчового продукту) при замовленні харчових продуктів, зокрема, «Локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти «Болоньєзе з базиліком», «бойового чаю», розчинної кави, авторського чаю, дріп-кави, інших харчових продуктів. Зобов`язати АТ «Укрзалізниця» забезпечити надання доступної інформації до моменту продажу харчового продукту (зокрема, перелік інгредієнтів, кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання, найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт (а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера), інформація про поживну цінність харчового продукту) при замовленні харчових продуктів, зокрема, «Локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти «Болоньєзе з базиліком», «бойового чаю», розчинної кави, авторського чаю, дріп-кави, інших харчових продуктів. 
		На підставі розпорядженням керівника апарату суду від 17 січня 2024 року за № 315 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку із достроковим закінченням відрядження (як тимчасове переведення) судді ОСОБА_2 . Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2024 року визначено головуючим у справі суддю Нестеренка С.Г. (а.с. 63-64).
		23 січня 2024 року до суду від відповідача АТ «Укрзалізниця» надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 71-74), в якому відповідач висловив свою незгоду з позовом.
		Представник відповідача посилався на те, що позивач продукції не купляв і послугами перевезення залізничним транспортом не користувався, для з`ясування якості продукції до відповідача та інших компетентних органів не звертався. Крім того, звернув увагу, що з інформацією про продукцію позивач може ознайомитися у місцях, де вона реалізується, а саме у пасажирських поїздах. Вважав, що права позивача у даному випадку не порушені. Вказав, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, в розумінні ст. 16 ЦК України. Просив відмовити у задоволенні позову.
		30 січня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача на позов (а.с. 80-82).
		Позивач вказав, що не зазначення відповідачем всієї інформації при здійсненні онлайн-продажу є грубим порушенням п. 3 ч. 1 ст. 6 та ст. 9 ЗУ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», де вказано про обов`язковість подання інформації та відомостей щодо нефасованих харчових продуктів, продаж яких здійснюється дистанційно, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, до моменту придбання споживачем таких продуктів. Звернув увагу на те, що не придбання у відповідача продукції та послуг не свідчить про відсутність порушення його прав, адже за ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачем є не тільки особа, яка придбаває, замовляє, використовує, а і та, яка має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
		Ухвалою суду від 22 лютого 2024 року визнано підготовку справи до розгляду закінченою, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду. Визнано яку позивача обов`язковою з метою надання особистих пояснень (а.с. 96).
		26 лютого 2024 року до суду від позивача надійшло клопотання про огляд у судовому засіданні веб-сайту відповідача - https://booking.uz.gov.ua/ (а.с. 104).
		Ухвалою суду від 27 лютого 2024 року виправлено описку в ухвалі суду від 22 лютого 2024 року (а.с. 108).
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявлений позов, з урахуванням збільшених позовних вимог, підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в ньому, зокрема звернув увагу повторно на статус споживача, яким є фізична особа, навіть, коли вона має намір придбати, замовити тощо товар, послугу.
		У судове засідання представник відповідача повторно не прибув. У поданій до суду заяві від 21.03.2024 року, із посиланням на введений правовий режим воєнного стану, просив справу розглядати без участі представника АТ «Укрзалізниця».
		Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.
		Позивач ОСОБА_1 , маючи намір придбати квиток на поїзд Київ-Пасажирський-Львів у жовтні 2023 року звернувся за придбанням даної послуги до АТ «Укрзалізниця» через офіційний сайт відповідача - https://booking.uz.gov.ua/ (а.с. 5), який було оглянуто у судовому засіданні. 
		Бажаючи додати до електронного квитка послугу із замовлення харчових продуктів, позивач виявив, що при замовленні у відповідача харчових продуктів, зокрема, «Локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти «Болоньєзе з базиліком», «бойового чаю», розчинної кави, авторського чаю, дріп-кави, інших харчових продуктів ані на цьому сайті, ані на інших сайтах АТ «Укрзалізниця» не зазначається перелік інгредієнтів, кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання, найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт (а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера), інформація про поживну цінність харчового продукту. 
		Вважаючи даний факт грубим порушенням вимог Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» та Закону України «Про захист прав споживачів», позивач звернувся до суду.
		Суд звертає увагу сторін у справі на наступне.
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Частиною ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг та робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
		Закон України «Про захист прав споживачів» є спеціальним законом.
		Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		Верховна Рада України, як єдиний законодавчий орган України, котрий не передавав будь-яким органам державної влади та іншим особам відповідні повноваження щодо відповідного визначення та трактування положень законодавчих актів, у п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначив поняття та статус споживача, а саме вказав, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на: належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
		Згідно з частиною першою ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
		Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» встановлює правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров`я громадян і задоволення їхніх соціальних та економічних інтересів.
		Нормами ст. 4 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» передбачено, що харчові продукти, призначені для кінцевих споживачів або закладів громадського харчування, повинні супроводжуватися інформацією про харчові продукти відповідно до вимог цього Закону. Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача.
		Інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо:
		1) характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення);
		2) приписування харчовому продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання;
		3) особливих характеристик харчового продукту, якщо аналогічні харчові продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів та/або поживних речовин;
		4) припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього ж Закону, оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, зобов`язаний забезпечити наявність і точність інформації про харчовий продукт відповідно до цього Закону.
		Згідно положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», з урахуванням винятків, передбачених цим розділом для фасованих харчових продуктів, обов`язковою для надання є така інформація: 1) назва харчового продукту; 2) перелік інгредієнтів; 3) будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які наведені у додатку № 1 до цього Закону або походять з речовин чи продуктів, наведених у додатку № 1 до цього Закону, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі; 4) кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів у випадках, передбачених цим Законом; 5) кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання; 6) мінімальний термін придатності або дата «вжити до»; 7) будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби); 8) найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера; 9) країна походження або місце походження - у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону; 10) інструкції з використання - у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту; 11) для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об`ємних одиниць - фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТ ЗЕД); 12) інформація про поживну цінність харчового продукту; 13) позначення, що ідентифікує партію (лот), до якої (якого) належить харчовий продукт.
		За вимог ч. ч. 1-4 ст. 8 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», обов`язкова інформація про харчові продукти повинна надаватися та бути легкодоступною для споживачів щодо всіх харчових продуктів відповідно до вимог цього Закону. Обов`язкова інформація про фасовані харчові продукти має міститися безпосередньо на упаковці або етикетці, приєднаній до неї. Обов`язкова інформація про харчові продукти розміщується на видному місці, має бути чіткою і розбірливою та, за потреби, наноситися у спосіб, що унеможливлює її видалення. Обов`язкова інформація про харчові продукти не повинна приховуватися або спотворюватися іншою текстовою чи графічною інформацією.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, обов`язкова інформація про фасовані харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно, крім інформації, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 6 цього Закону, має бути доступною споживачу для ознайомлення до моменту продажу харчового продукту і розміщуватися у матеріалах, які супроводжують такі фасовані харчові продукти, або надаватися в інший спосіб, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, визначений оператором ринку харчових продуктів. Оператор ринку харчових продуктів не має права стягувати із споживача додаткову плату за надання обов`язкової інформації про харчові продукти в інший спосіб або засобами, відмінними від маркування.
		Зі змісту наведених правових норм вбачається, що одним із способів захисту прав споживачів, забезпечення високого рівня захисту здоров`я громадян і задоволення їхніх соціальних та економічних інтересів є надання споживачам повної, достовірно та чіткої інформації у доступній формі про харчові продукти.
		Як було встановлено судом, позивач не звертався до відповідача з приводу надання інформації щодо конкретного товару та/або з пропозицією придбати певний вид товару (отримати певну послугу) дистанційно, мотивуючи це тим, що обов`язкова інформація про фасовані харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно, має бути доступною споживачу для ознайомлення до моменту продажу харчового. Таким чином, він як споживач має право отримати інформацію про товар - харчові продукти до його придбання, а саме: склад продукту (перелік інгредієнтів), вагу, найменування виробника, імпортера (для імпортованих харчових продуктів), інформацію про поживну цінність, термін придатності тощо.
		У судовому засіданні було досліджено електронний доказ шляхом ознайомлення з веб-сайтом відповідача https://booking.uz.gov.ua/, де у розділі послуг з придбання квитка можливо замовити та придбати харчові продукти. При огляді судом запропонованих відповідачем напоїв (різноманітних чаїв) та харчових продуктів було встановлено, що інформація про такі харчові продукти є неповною, а саме: авторський чай, бойовий чай та дріп-кава не містять доступної повної інформації про його склад (перелік інгредієнтів), вагу, країну походження, інформацію про поживну цінність, термін придатності тощо. Щодо запропонованих відповідачем харчових продуктів, а саме: локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти Болоньєзе з базиліком, то такі продукти хоча і містять інформацію про їх вагу, але не містять складу (інгредієнтів), інформацію про виробника, про поживну цінність, дату виготовлення та термін придатності тощо.
		У контексті обов`язку суб`єкта господарювання добросовісно інформувати споживачів про склад харчових продуктів, слід зауважити, що у практиці вирішення приватно-правових спорів застосовується доктрина «venire contra factum proprium» (заборона суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці); в основі доктрини «venire contra factum proprium» знаходиться засада добросовісності як одна із складових верховенства права. При цьому, під час вирішення деяких категорій публічно-правових спорів також слід виходити з того, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інших суб`єктів правовідносин; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
		Такий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 380/744/20.
		Таким чином, у розрізі спірних правовідносин, судом було встановлено, що відповідачем АТ «Укрзалізниця» не були дотримані усі положення Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» в частині надання споживачу, який має намір придбати продукцію, обов`язкової та доступної інформації про фасовані харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно, а саме: перелік інгредієнтів, їх кількості, кількість харчового продукту, мінімальний термін придатності або дата «вжити до», інформацію про поживну цінність харчового продукту, умови зберігання та/або використання (за потреби), найменування виробника, а для імпортних харчових продуктів найменування імпортера тощо.
		Суд не погоджується з позицією відповідача щодо того, що позивач продукції не купляв і послугами перевезення не користувався і крім того, з інформацією про продукцію позивач може ознайомитися у місцях, де вона реалізується, а саме у пасажирських поїздах.
		Суд звертає увагу, що відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Отже, придбання товару не є обов`язковою умовою. Позивач, як споживач, мав намір придбати послугу з перевезення - електронний квиток, а також мав намір додатково скористатися послугами з придбання харчування. Однак, внаслідок того, що він у повній мірі не отримав обов`язкової інформації про фасовані харчові продукти, що пропонувалися відповідачем для продажу дистанційно, позивач відмовився від придбання послуг з перевезення та від послуги замовлення та придбання харчових продуктів.
		Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно, зокрема, для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.
		Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо який у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно з ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		У частині 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію [про захист прав людини і основоположних свобод] та практику Європейського Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтується. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		У своїй позовній заяві позивач заявив фактично про порушення прав споживачів стосовно необмеженого кола осіб - споживачів, тоді як позов заявлено позивачем з приводу порушення його особистих прав, тому з огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
		Необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача АТ «Укрзалізниця» щодо ненадання позивачу, як споживачу, котрий мав намір у жовтні 2023 року придбати квиток на переїзд залізничним транспортом та замовити продукцію для особистих потреб, доступної інформації до моменту продажу харчового продукту, а саме переліку інгредієнтів, кількості харчового продукту в установлених одиницях вимірювання, найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера, інформації про поживну цінність харчового продукту при замовленні харчових продуктів, зокрема локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти «Болоньєзе» з базиліком, бойового чаю, розчинної кави, авторського чаю, дріп-кави, інших харчових продуктів.
		Крім того необхідно зобов`язати відповідача забезпечити надання позивачеві, як споживачу, котрий мав намір у жовтні 2023 року придбати квиток на переїзд залізничним транспортом та замовити продукцію для особистих потреб, доступної інформації до моменту продажу харчового продукту, а саме переліку інгредієнтів, кількості харчового продукту в установлених одиницях вимірювання, найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера, інформації про поживну цінність харчового продукту при замовленні харчових продуктів, зокрема локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти «Болоньєзе» з базиліком, бойового чаю, розчинної кави, авторського чаю, дріп-кави, інших харчових продуктів.
		У ч. 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно ч. 6 статті 141 КПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
		На підставі підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Прожитковий мінімум у 2023 році для працездатних осіб становив - 2684,00 грн. (станом на 01.01.2023 року), а отже, при поданні позову до суду позивач мав сплатити - 1073,60 грн. (0,4 х 2684 грн.).
		Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору на користь держави при поданні позову, тому необхідно стягнути з позивача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
		Позивачем у позовній заяві було попередньо заявлено про понесення ним витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. та повідомлено, що відповідні доказу будуть надані суду в подальшому. 
		На час розгляду справи позивач не подав остаточний розрахунок витрат на правову допомогу, а також вказав у судовому засіданні, що заяву про такий розрахунок витрат на правничу допомогу буде ним подано до суду протягом 5 днів після ухвалення судом рішення у справі відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
		Сторони не заявляли про понесення ними інших судових витрат.
		Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами у справі доказів.
		Керуючись ст. 42, 129 Конституції України ст. 3, 6, 11, 14, 15, 16, 614, 638, 711 ЦК України, ст. 1, 4, 5, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 4, ч. 1 ст. 6, ст. 8, 9, 12, 13 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 137, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до АТ «Укрзалізниця» про захист прав споживачів шляхом визнання протиправної бездіяльності щодо ненадання доступної інформації та покладення зобов`язання щодо надання доступної інформації - задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність АТ «Укрзалізниця» щодо ненадання ОСОБА_1 , як споживачу, котрий мав намір у жовтні 2023 року придбати квиток на переїзд залізничним транспортом та замовити продукцію для особистих потреб, доступної інформації до моменту продажу харчового продукту, а саме переліку інгредієнтів, кількості харчового продукту в установлених одиницях вимірювання, найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера, інформації про поживну цінність харчового продукту при замовленні харчових продуктів, зокрема локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти «Болоньєзе» з базиліком, бойового чаю, розчинної кави, авторського чаю, дріп-кави, інших харчових продуктів.
		Зобов`язати АТ «Укрзалізниця» забезпечити надання ОСОБА_1 , як споживачу, котрий мав намір у жовтні 2023 року придбати квиток на переїзд залізничним транспортом та замовити продукцію для особистих потреб, доступної інформації до моменту продажу харчового продукту, а саме переліку інгредієнтів, кількості харчового продукту в установлених одиницях вимірювання, найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження імпортера, інформації про поживну цінність харчового продукту при замовленні харчових продуктів, зокрема локшини вегетаріанської з овочами та грибами в соусі «Теріякі», пасти «Болоньєзе» з базиліком, бойового чаю, розчинної кави, авторського чаю, дріп-кави, інших харчових продуктів.
		Стягнути з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: АТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ: 40075815, юридична адреса: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. № 5.
		Повний текст рішення суду виготовлено 09 жовтня 2024 року.
		Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
		Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. 
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...