Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/2092/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2024. Зареєстровано: 09.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/537/194/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170540000082

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/194/2024 
		Справа № 537/2092/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   09.10.2024  року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
		головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора - ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 , 
		захисника  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024170540000082 року від 02.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Ростовської області, Константинівського району, ст. Миколаївська, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, одруженого, офіційно не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за таких обставин:
		Згідно Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», дію якого продовжено востаннє відповідно до Закону України № 3564-IX від 06.02.2024 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»».
		У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991року, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.
		Відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" N 2232-XII від 25.03.92 року, Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" N 3543 - XII від 21.10.93 року, ОСОБА_4 , перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов`язаний.
		У період дії Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" N 2105-IX від 03.03.2022 року, дію якого неодноразово продовжено, востаннє відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 3565-IX від 06.02.2024 року, пройшов з 14.02.2024 року по 19.02.2024 року у медичному закладі комунальному медичному підприємстві «Лікарня Придніпровська», що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , обстеження та медичний огляд відповідно до картки №1/592 та 19.02.2024 року у порядку передбаченому Наказом Міністерства оборони N 402 від 14.08.2008 року "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", за результатами якого, ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби, що засвідчується довідкою військово-лікарської комісії.
		Цього ж дня 19.02.2024 року приблизно о 10 годині у приміщенні комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , діючи всупереч вимогам статті 65 Конституції України, статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ОСОБА_4 будучи військовозобов`язаним, визнаним придатним до військової служби та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, тобто на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, без поважних на те причин і підстав, у присутності свідків відмовився від отримання повістки на відправку до військової частини НОМЕР_1 з вимогою про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в тому числі від підписання розписки про її отримання, що засвідчено актом про відмову від отримання повістки.
		У подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову служб під час загальної мобілізації, на особливий період, не з`явився у визначений уповноваженою особою та вказаний у повістці час та місце, а саме о 20 годині 26 лютого 2024 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташований за адресою АДРЕСА_3 , при цьому не повідомивши про поважність причин своєї неявки, тим самим порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації, ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації, на особливий період.
		Своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні спочатку свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав і пояснив суду, що не вважає, що він вчинив злочин при обставинах, як вказано в обвинувальному акті. По суті показав, що він відповідно до закону став на обліку в ТЦК та оновив свої дані в 2023 році, в подальшому після отримання повістки прибув в ТЦК та отримав направлення на ВЛК. При проходженні перший раз ВЛК він надавав медичні документи для уточнення його діагнозів і це затягнулося на 2-2,5 місяці і йому надали висновок від 22.06.2023 року з вказанням його тимчасової непридатності до військової служби. Через два місяці його викликали в кабінет № 23 ТЦК, де сказали знову пройти ВЛК в лікарні по вул. Жадова, яку він не пройшов повному обсязі , при цьому терапевт йому вказала діагнози, в яких він засумнівався. Тому він і не до пройшов комісію та пішов по лікарях самостійно з`ясовувати свої хвороби. Через 2 місяці йому зателефонували з поліції і повідомили , що він оголошений в розшук і на питання , що йому робити сказали , щоб він з`явився в ТЦК та пройшов комісію. Тому він знову проходив комісію вже після операції зі свищем , яка визнала його придатним , від чого він був здивований , так як вважає себе хворим. На комісії були голова , секретар та представники ТЦК. Він відмовився від отримання бойової повістки, вказавши , що він після операції, на що представник ТЦК відповів, що його зразу не заберуть , але повістку на відправку випишуть. 
		На питанняпрокурора відповів,що першийраз вінстав наоблік втравні 2023року.Проходив комісіючотири рази:перший раз-22.06.2023року ,де визнали тимчасовонепридатним; другий раз-через тримісяці ввересні -жовтні 2023року ,яку пройшовне докінця,так яквиникли сумнівипо статтямв першійкартці іне пройшовшиголову ВЛКпокинув приміщеннякомісії тапісля цього самостійнопочав ходитипо лікарям.Десь черезпівтора місяця,в кінці2023-початок 2024року ,йому зателефонувализ поліціїта повідомили,що вінперебуває врозшуку черезне проходженняВЛК ійому требапройти комісію.Він пройшовкомісію влистопаді 2023року,де йомудали відстрочкуна 2місяці,коли вінпоказав,що унього єнарив ійому необхіднозробити операціюв лікарні.Оперували його08.01.2024року івін бувна стаціонарідо 19.01.2024року.У виписцівказано амбулаторнелікування 4-ритижні та обмеженняфізичних навантажень6-тьтижнів.Вчетверте вінпроходив ВЛКв кінцілютого 2024року протягомчотирьох днів іхірург йомусказав,що вінздоровий .Після проходження ВЛКйому повідомили інаписали вдовідці ,що вінпридатний алевін відмовивсяотримувати повістку.В подальшомувін  прийшов в ТЦК та отримав військовий квиток та в ньому дану довідку для того, щоб самостійно знайти в/ч в межах Полтавської області для проходження військової служби а також звертався в з цього приводу в рекрутингові центри по інтернету. Протягом двох тижнів він не зміг знайти в/ч а потім загострилась інша хвороба і він звертався до лікарів з цього приводу. На питання чому він відмовився від отримання бойової повістки відповів, що він астматик а це війна і він боїться померти. Його не влаштовувало рішення ВЛК від 19.02.2024 року так як він астматик і гіпертонік. Підтвердив, що отримавши довідку ВЛК в травні - червні 2024 року він її не оскаржував так як не думав про це. 
		На уточнююче питання головуючого , що саме було вказано в документі, який йому надавали після проходження ВЛК 19.02.2024 року відповів, що було вказано, що він придатний і тому він відмовився отримувати бойову повістку та відмовився від підпису.
		В судових дебатах обвинувачений вказав, що він розуміє, що порушив закон, але він був в шоковому стані від того, що він, астматик, може бути придатний до військової служби і буде відправлений на передову , чого він боїться , у нього за останні роки були панічні атаки , останні два роки він лікує гіпертонію. Вину визнає, щиро кається і прохає його суворо не карати. 
		Захисник всудових дебатахвказав,що вдіях обвинуваченогоє деякіобставини провиниостаннього,але прохаєсуд врахувати ,що єдійсно хворіособи ,яких ТЦК хапаєта відправляєна ЗСУа здоровілюди можутьвідкупитися відслужби. Звертає увагуна хворобливийстан обвинуваченого,що ОСОБА_4 розкаюється увчиненому алеза станомздоров`я дійсноне можедовго працювати.При цьому,в данійситуації працівникиТЦК безвідповідально віднеслисьдо своїхобов`язків алікарі комісії,маючи доступдо електронноїбази військовозобов`язаних,не дивилисьна виявленіпри попередніхкомісіях діагнозиобвинуваченого,так якраніше буливстановлені тридіагнози ана останнійкомісії тількидва.Отримавши висновок,що вінпридатний ,обвинувачений розхвилювавсята утого піднявсятиск ітому відмовився отримуватибойову повісткуі навітьне почувдату ,коли требаприбути дов/ч. Вказав, що ніякої комісії не проводилось в кінці дня, в довідці відсутній підпис обвинуваченого про ознайомлення і той його не ставив. Вказав, що є розбіжності в картках медобстеження , так як в попередній вказано три діагнози хвороб обвинуваченого а в останній тільки два , хоча захворювання не зникають . Тому не згоден з думкою прокурора щодо покарання у виді 3 років позбавлення волі без застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, так як у ОСОБА_4 міцні соціальні зв`язки, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, він вперше притягується до кримінальної відповідальності , характеризується позитивно, тощо.
		Свідок ОСОБА_9 , дружина обвинуваченого, в судовому засіданні 23.09.2024 року показала, що проживає в селі в приватному домоволодінні разом з чоловіком та двома дітьми, не працює, так як займається вирощуванням овочів та фруктів на особистому городі та продає продукти на ринку. Їй відомо, що чоловік кілька разів, десь три - чотири рази , проходив ВЛК. При цьому, перша комісія, весною 2023 року, визнала його тимчасово непридатним до військової служби через хвороби гіпертонії та щитовидної залози з зобов`язанням з`явитися через 2-3 місяці. Потім чоловік в червні 2023 року самостійно пройшов повторну ВЛК , про результати комісії їй нічого не відомо. Потім через 2 місяці в вересні - жовтні 2023 року, втретє проходив комісію, яку не завершив, з причини, яка їй невідома. Вчетверте на комісію ходив тільки після того, як прийшов дільничний з вимогою пройти комісію повністю. 
		На питання прокурора свідок відповів, що на останню комісію в січні - лютому 2024 року чоловік ходив з медичними документами щодо наявних в нього хвороб., які він завжди брав з собою при попередніх комісіях, їй невідомо , чи оспорював чоловік рішення останньої ВЛК. 
		На питання захисника свідок відповів, що чоловік є годувальником в сім`ї, при цьому вказала , що чоловік взагалі не працює.
		Свідок ОСОБА_10 , син обвинуваченого, в судовому засіданні 23.09.2024 року показав, що проживає в домоволодінні з батьками , не працює, так як займається вирощенням овочів та фруктів на городі разом з матір`ю. Відомо, що батько пройшов ВЛК та визнаний після першої комісії тимчасово непридатним до військової служби. Через два місяці батько вдруге проходив комісію, яку не пройшов повністю і втретє пройшов комісію після спілкування з поліцією. Відомо, що батько на комісії надавав наявні у нього медичні документи щодо стану свого здоров`я. 
		На питання прокурора свідок відповів , що батько фізичної участі у вирощуванні городини крім поливу, не приймає.
		Свідок ОСОБА_11 , начальник відділу військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 , в судовому засіданні показав, що з матеріалів особової справи обвинуваченого, останній 19..02.2024 року пройшов ВЛК і був визнаний придатним до військової служби і при його чергуванні по РТЦК та СП , йому доповіли , що останній не прибув до РТЦК та СП за повісткою на відправку 26.02.2024 року , яка видавалася обвинуваченому після проходження ВЛК 19.02.2024 року, яку останній відмовився при свідках отримувати. Про вказаний факт було повідомлено юристу ОСОБА_12 для направлення документів про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності. 
		На питання прокурора відповів, що підставою відмови обвинуваченого від отримання бойової повістки на відправку, як доповів свідок ОСОБА_13 , який вручав повістку обвинуваченому, була незгода з висновком комісії щодо його придатності до військової служби. Також відповів, що якщо особа не пройшла повністю усіх лікарів на ВЛК і не з`явилася протягом чотирьох днів для проходження всіх лікарів, то приймається рішення щодо доставки таких осіб до ТЦК та в подальшому на ВЛК. Чи перебував обвинувачений в розшуку йому невідомо та після проходження ВЛК в лютому обвинувачений відмовився отримувати повістку на відправку. Вказав, що ВЛК функціонувала не в ТЦК а при лікарні « Придніпровська» і всі особи , які пройшли комісію, вносились в протокол про її проходження та комісією надавались працівникам ТЦК, які перебували в лікарні, документи стосовно даних осіб , яким потім видавались повістки. Повістки видавались належно оформлені з обов`язковим вказанням дати та часу прибуття на відправку. Те, що обвинувачений не з`явився на вказану дату на відправку є підтвердженням відсутності запису його прізвища в журналі реєстрації ТЦК за 26.02.2024 року, в якому обов`язково реєструються всі особи , які відвідують ТЦК. 
		На питання захисника відповів, що законодавством України чітких термінів вручення особам «бойових повісток» не передбачено , повістки на відправку можуть вручатись і в день проходження ВЛК, коли особа визнана комісією придатною до військової служби на відправку через кілька годин, щоб особа могла зібратися чи на наступні дні. Все залежить від плану ОСОБА_14 ЗСУ по особам вікової групи чи необхідних військових спеціальностей, тощо., який доводиться працівникам ТЦК, в тому числі ОСОБА_13 , який видавав повістку обвинуваченому. Особа після проходження ВЛК, реєструється у працівника ТЦК , якому ВЛК передає документи комісії. Обвинувачений пройшов комісію 19.02.2024 року а бойова повістка йому була виписана на 26.02.2024 року з вказанням анкетних даних, дати та часу прибуття на відправку. 
		На додаткове питання прокурора відповів, що рішення ВЛК щодо обвинуваченого та інших осіб з урахуванням вказаних діагнозів враховуються при подальшому розпорядженні згідно наказу № 402 щодо ступенів придатності по категоріям ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . Також відповів, що як йому відомо, даний висновок ВЛК обвинувачений не оскаржував. Також відповів, що якщо особа повністю не пройшла ВЛК без поважних причин, то повідомляється поліція , особові справи заводяться в ТЦК тільки на офіцерів , на солдатський та сержантський склад заводиться облікова картка і дані заносяться в електронну базу ТЦК. На даний час дається чотири дні на проходження ВЛК , якщо особа на 5-й день не з`явилася , направляються документи в правоохоронні органи. Що за в/ч НОМЕР_1 зараз не пам`ятає, скоріш якийсь навчальний центр. Вказав, що вже є вироки Верховного суду щодо того, що особи з релігійних мотивів не можуть відмовитись від військової служби , так як можуть приносити користь ЗСУ несучи службу на кухні, ремонтних роботах, копати окопи, на тилових посадах, тощо, уточнив, що в кожній в/ч є тилові підрозділи. 
		Свідок ОСОБА_19 , голова ВЛК, лікар - невропатолог лікарні « Придніпровська», в судовому засіданні 23.09.2024 року на питання прокурора відповів, що згідно довідки ВЛК відносно обвинуваченого від 19.02.2024 року вказані терапевтичні діагнози , згідно наказу № 402 і додатках до наказів. Він був на час проходження обвинуваченим ВЛК головою комісії, яка працювала в лікарні « Придніпровська». Якщо при проходженні комісії військовозобов`язаний надає медичні документи , лікарі, їх розглядають і згідно наказу № 402 по статтям встановлюють діагноз. ВЛК працює як МСЕК , тобто вони документи не перевіряють , якщо щось в документах лікарів не задовольняє, можливо направлення на консультацію до вузького спеціаліста. ОСОБА_4 інші документи по хворобам, які вказані, не надавались. Відомості щодо оскаржень висновків ВЛК не ведуться , особи направляються в кабінет № 25, де подається скарга і всі медичні документи з висновком направляються до вищестоящої ВЛК , або Полтава або Харків, які можуть повернутись зі своїм висновком , яке відповідно скасовує їх рішення . Стосовно ОСОБА_4 до них не приходила картка обстеження за формою 13 з висновком вищої ВЛК . Якщо особа придатна до військової служби, то готується до видачі картка обстеження (форма 13) та дві довідки , до яких долучаються копії мед документів, які особа надавала. Діагнози «39» та «47» не можуть бути виявлені лікарями ВЛК а вказуються на підставі наданих особою медичних документів. 
		На питання захисника відповів, що картку форми 13 та дві довідки видаються в присутності особи та працівників ТЦК поряд за столом і ОСОБА_4 після цього сів до столу ТЦК для подальшого оформлення . Списки осіб, які пройшли ВЛК складаються в кінці роботи в той же день і заноситься в книгу протоколів. Головою ВЛК працює з липня 2023 року, коли був призначений на цю посаду рішенням сесії міськради. Також на питання відповів, що якщо в довідці обвинуваченого не записано ст.13 «хвороба щитовидної залози» то значить , що обвинувачений не надав лікарям медичні документи з діагнозом по цьому захворюванню. Окремої думки лікарів комісії стосовно обвинуваченого не було. На надані документи обвинуваченим від 11.08.2024 року відповів, що це стосується больового синдрому при остеохондрозі. 
		На уточнююче питання головуючого відповів, що висновок щодо придатності зачитується особі після його оформлення комісією.
		Свідок ОСОБА_20 , член ВЛК, лікар - терапевт лікарні « Придніпровська», в судовому засіданні 23.09.2024 року на питання прокурора відповів,, що обвинувачений в лютому 2024 року прибув та пройшов комісію і надавав медичні документи та рішенням комісії його було визнано придатним до військової служби., але потім останній в ОСОБА_12 не з`явився. ОСОБА_21 йому були записані згідно наказу № 402 з розшифровками., при цьому «о»- це найлегша стадія хвороби. Гіпертонічна хвороба розподіляється на 1-шу, 2-гу та 3-тю стадії, при цьому перша стадія взагалі не діагностується. Всі діагнози обвинуваченого були встановлені по документам, які надав останній. Захворювання щитовидної залози відносяться до його профілю., однак обвинувачений будь яких документів по даній хворобі йому не надавав. 
		На питання захисника відповів, що він є лікарем  терапевтом загальної практики, має стаж роботи 2 роки. В довідці обвинуваченого від 22.06.2023 року вказана ст.13в. На питання, чому попередня ВЛК вказала , що особа хвора за цією статтею, а остання комісія, що ні, відповів,, що конкретно на останній комісії обвинувачений надавав документи тільки по астмі та гіпертонічній хворобі, інших документів не надавав. Лікарі не можуть записувати статті без документального підтвердження їх медичними документами. Картки проходження раніше ВЛК знаходяться в ТЦК , а при новій комісії необхідно пройти всіх лікарів заново і видається новий висновок , який може відрізнятися від попереднього. Особа могла надавати будь які документи, які в неї були та є в наявності і лікарі роблять копії з цих документів , а оригінали завжди повертаються особі та знаходяться у неї і ніким не забираються. Протокол комісії складає секретар, по обвинуваченому було засідання комісії і окремої думки щодо стану здоров`я обвинуваченого у комісії не було., він записав свій висновок в картку обстеження (форму13) та довідку. Вказав, що обвинувачений повністю пройшов комісію і за наказом № 402 визнаний придатним до військової служби і всі діагнози записані згідно поданих останнім медичних документів. 
		На питання обвинуваченого , що він вже 10 років астматик відповів, що згідно документів у нього легенева недостатність як «о» і згідно наказу № 402 обвинувачений придатний.
		На уточнююче питання головуючого відповів, що протокол ведеться по завершенню проходження всіх людей комісії, обвинувачений не казав йому про наявність у нього інших хвороб та не надавав інших документів, представники ТЦК знаходились в місці проведення ВЛК. 
		На додатковіпитання захисникавідповів,що карткута довідкивидає секретаркомісії втой жедень заформою 13працівникам ТЦК.Стосовно оскарження довідкиобвинувачений мігзвернутися доТЦК що віннезгоден з висновкомі потребує йогооскарження. 
		Свідок ОСОБА_13 , штаб-сержант 3 категорії групи військового обліку солдат, сержантів ІНФОРМАЦІЯ_6 , в судовому засіданні 26.09.2024 року показав, що обвинуваченого знає, як особу , яка взимку 2023-2024 років проходила ВЛК в приміщенні лікарні « Придніпровська» . В його обов`язки входило реєстрація військовозобов`язаних , які проходили ВЛК, вносити їх дані в відомості ТЦК і виписувати вказаним особам, які пройшли комісію та визнані придатними до військової служби , бойові повістки , тобто повістки на відправку в складі відповідних команд. Обвинувачений , пройшовши ВЛК і будучи визнаний придатним , відмовився від отримання бойової повістки і ним був складений акт про відмову в присутності секретаря ВЛК і голови ВЛК. 
		На питання прокурора відповів щодо порядку реєстрації осіб , які пройшли ВЛК , що в ТЦК у звітності є особи , які направляються на ВЛК, проходять комісію та відомості за результатами комісії, тобто анкетні дані особи , дата направлення на ВЛК і щоденно вносяться відомості щодо проходження ВЛК, тобто ці дані контролюються щоденно і коли особа пройшла ВЛК , то в відомості вносяться відомості про результати проходження комісії. Також відповів, що після проходження особами комісії і видачею останнім бойової повістки він всіх попереджає про кримінальну відповідальність за ст.336 КК України , за якою передбачено позбавлення волі , в тому числі попереджав і обвинуваченого. Це фіксується в акті при свідках , в якому особа ставить свій підпис , при відмові ставити підпис, це підтверджується підписами свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Що конкретно казав обвинувачений при відмові від отримання бойової повістки він зараз не пам`ятає. Засідання комісії відбувається у одному приміщенні, в якому перебуває голова комісії, лікарі, секретар, особи, які проходять комісію і представники ТЦК Коли військовозобов`язаний закінчує проходження комісії, секретар виписує дві довідки комісії та картку обстеження , одну довідку передає особі а інші надають працівнику ТЦК., який вносить дані особи в електронну форму та в подальшому довідка 11.03.2024 року була зареєстрована в ТЦК та видає особі бойову повістку. Яку по рахунку комісію проходив обвинувачений йому це невідомо. 
		На питання захисника відповів, що бойова повістка оформлюється ТЦК і виписується конкретно на особу на місці після проходження нею ВЛК і яка визнана придатною до військової служби і це займає після проходження комісії кілька хвилин. Дата та час коли особі необхідно прибути на відправку по повістці зачитується вголос особі , тобто повістка зачитується особі повністю. На питання чи є у свідка докази , що ним виписувалась обвинуваченому повістка з вказанням дати прибуття до ТЦК на відправку , відповів , що він не уповноважений надавати будь які докази. Щодо можливої фото/відео фіксації цього відповів, що це можливо проводити , але таких випадків багато і це не входить в його повноваження. 
		На додаткові питання прокурора відповів, що бойова повістка зачитується особі вголос в присутності свідків і в самій повістці ці дані обов`язково вказуються. Всім особам, які пройшли ВЛК в конкретний день бойові повістки можуть виписуватися на різні дати, це залежить від віку військовозобов`язаного, його стану здоров`я, військової спеціальності , різних команд, відповідно до наказів Генштабу ЗСУ. Також відповів, що обвинувачений після отримання довідки ВЛК не казав, що він має намір його оскаржувати та в разі незгоди особи з висновком особа за процедурою пише заяву в ТЦК на оскарження і в подальшому дана заява підлягає розгляду у вищестоящій комісії в м. Полтава. 
		На додаткові питання захисника відповів, що в/ч НОМЕР_1 - це навчальний центр в Чернігівській області з загальним профілем, тобто з базовою загальною військовою підготовкою з подальшим направленням у військову частину за отриманою спеціальністю. Довідка з висновком комісії видається в двох екземплярах - один надається представнику ТЦК при комісії а інший - особі на руки. ОСОБА_24 при відмові отримати бойову повістку ніде свій підпис не ставив.
		На питання обвинуваченого щодо подальшого проходження служби після навчального центру свідок відповів, що коли йому ставлять такі питання він відповідає , що ніхто заздалегідь не може передбачити де військовозобов`язаний буде в подальшому проходити службу , це залежить від багатьох чинників , про які він вже вказував раніше. 
		На уточнююче питанняголовуючого відповів,що унього вжевироблений такби мовитиалгоритм роз`ясненьособам щодоучбового центру,куди направляють,що кращез собоювзяти ,до чогоготуватися нанавчанні,тощо.Якщо бобвинувачений вказав бина незгодуз висновкомВЛК товін вказавби йомуписати оскарження,яке вподальшому направляєтьсяпо інстанціямі обов`язковорозглядається. 
		На додаткове питання захисника відповів, що якщо особа відмовляється ставити свій підпис в акті про відмову від отримання бойової повістки він не може особу примусити поставити підпис чи отримувати повістку але це відбувається при свідках, які підтверджують ці обставини та підписують акт. Згідно акту від 19.02.2024 року , який він склав, обвинувачений відмовився від отримання бойової повістки та підпису в ній, що підтвердили свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . 
		Свідок ОСОБА_25 , секретар ВЛК, в судовому засіданні 26.09.2024 року показала , що обвинувачений проходив ВЛК в лютому 2024 року. Вона, як секретар комісії , приймає участь з початку до кінця роботи комісії. Комісія тоді працювала в лікарні « Придніпровська» у одному великому приміщенні, де перебуває голова комісії, вона та працівники ТЦК . Особи коли заходять в залу ВЛК спочатку реєструються у працівників ТЦК, потім підходять до неї і вона також їх реєструє в базі та вказує до якого лікаря необхідно підійти для обстеження та які аналізи необхідно здати. Після цього особи проходять всіх необхідних лікарів по кабінетам та здають всі аналізи , при цьому надають профільним лікарям медичні документи стосовно наявних у них хвороб та по кінцю проходження комісії вона все реєструє та подає документи голові комісії для складання висновку комісії щодо принадності/непридатності особи , який вона також підписує. Після цього вона реєструє дві довідки та картку обстеження за формою 13, які при особі тут же передаються працівникам ТЦК на реєстрацію та одна довідка надається особі. 
		На питання прокурора відповіла , що особи повинні надавати лікарям всі наявні у них на руках медичні документи щодо стану свого здоров`я і лікарі обов`язково беруть їх до уваги . Якщо особа такі документи не надає то вони і не відображаються в картці та довідці.. При проходженні комісії особа проходить комісію повністю і за результатами робиться висновок , при цьому висновки попередніх комісій можуть різнитися , якщо особа не подає всіх документів . Тобто , всі медичні документи комісією враховуються і вказуються в картці та довідці ,і висновки попередньої комісії відносно обвинуваченого можуть відрізнятися від останньої в разі ненадання таких медичних документів. Пам`ятає, що обвинувачений проходив комісію не перший раз і його медичні документи направлялися в Полтаву в обласну ВЛК при ТЦК, яка скасувала попереднє рішення стосовно обмеження придатності обвинуваченого. 
		Відповідно до ст.ст. 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Також, докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
		Відповідно до ст. 62 Конституції Українии обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. 
		Вивчивши ідослідивши матеріалисправи,оцінившивсі дослідженісудом докази,суд приходитьдо висновку,що крім невизнання  ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, його вина повністю підтверджується як показаннями самого обвинуваченого, показаннями свідків так і іншими належними та допустимими доказами по справі. 
		Суд приймаючи дане рішення виходив з наступного:
		Згідно ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням , яке грунтується на всебічному , повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності , допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, надаючи оцінку показанням ОСОБА_9 суд звертає увагу , що свідок показала , що на останню комісію чоловік ходив тільки після того, як прийшов дільничний з вимогою пройти комісію повністю. На питання прокурора відповіла, що на комісію в лютому 2024 року чоловік ходив з медичними документами щодо наявних в нього хвороб., які він завжди брав з собою при попередніх комісіях.. Однак, суд критично оцінює показання свідка стосовно того, що чоловік є годувальником в сім`ї, так як при цьому свідок вказала , що чоловік взагалі не працює, а свідок ОСОБА_10 , син обвинуваченого, показав, що батько займається по господарству тільки поливом огороду.
		Свідок ОСОБА_19 , голова ВЛК, підтвердив, що висновок зачитується особі після його оформлення комісією, що спростовує показання обвинуваченого щодо відсутності повідомлення йому 19.02.2024 року висновків комісії щодо його придатності до військової служби.
		Свідок ОСОБА_13 показав,що датата час,коли особінеобхідно прибутина відправкупо повістцізачитується особі вголос,тобто повістказачитується особіповністю авідмова відотримання повістки фіксуваласяв акті присвідках ,що підтверджуєтьсяїх підписами.Якщо бобвинувачений вказав бина незгодуз висновкомВЛК товін вказавби йомуписати оскарження,яке вподальшому направляєтьсяпо інстанціямі обов`язковорозглядається. 
		Суд звертає увагу , що в акті про відмову вказано число 26.02.2024 року та час прибуття  20 год. та підписи свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_20 . 
		Також, суд звертає увагу, що захисник неодноразово ставив під сумнів той факт, що ОСОБА_4 був повідомлений про результати комісії та отримував довідку про висновки ВЛК 19.02.2024 року , однак сам обвинувачений підтвердив , що відмовився від її отримання, залишивши її а також від отримання повістки через незгоду з висновками комісії, яка визнала його придатним, тобто результати комісії йому були достеменно відомі ще 19.02.2024 року та крім того підтвердив, що отримав його разом з військовим квитком в травні  червні 2024 року. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 показав, що перший раз пройшов комісію 22.06.2023 року та був визнаний тимчасово непридатний та потребує лікування до 22.08.2023 року ( а.с.131) ; другий раз в вересні  жовтні 2023 року , яку пройшов не до кінця, так як виникли сумніви по статтям в першій картці і не пройшовши голову ВЛК він покинув приміщення комісії і після цього самостійно почав ходити по лікарям, що підтверджено копією картки від 22.09.2023 року ( а.с.130) , втретє в кінці 2023, де його знову визнали тимчасово непридатним та дали відстрочку на 2 місяці, коли він показав, що у нього є свищ і йому необхідно зробити операцію в лікарні, що підтверджується карткою від 17.11.2023 року ( а.с. 129). Підтвердив , що після проходження ВЛК 19.02.2024 року йому повідомили і написали в довідці , що він придатний до військової служби.
		На уточнююче питання головуючого , що саме було вказано в документі, який йому надавали після проходження ВЛК 19.02.2024 року відповів, що було вказано, що він придатний і тому він відмовився отримувати довідку та в подальшому бойову повістку та відмовився від підпису.
		Також,суд критичнооцінює посиланняобвинуваченого проте,що вінв подальшому  прийшов в ТЦК та отримав довідку про придатність до служби та самостійно намагався знайти в/ч в межах міста та Полтавської області для проходження військової служби а також звертався в рекрутингові центри по інтернету, при тому , що доказів таких дій ні обвинуваченим ні стороною захисту суду не надано 
		Суд бере до уваги , що обвинувачений , вказуючи на його хворобливий стан здоров`я, наявність численних захворювань та лікувань останніх, надав копії медичних документів: консультаційний висновок від 19.03.2023 року щодо наявності бронхіальної астми ( а.с.132), висновок від 16.06.2023 року ендокринолога ( а.а.133), висновку від 01.06.2023 року щодо гіпертонічної хвороби ( а.с.134, 135), консультативні висновки спеціаліста ( а.с.138 -141) , які датовані 2015, 2020, 20203 роками.
		При цьому , суд бере до уваги , що згідно картки обстеження обвинуваченого ( форма 13) за результатами проходження ВЛК від 22.06.2023 року дані хвороби були комісією враховані та вказано на його тимчасову непридатність та необхідності лікування до 22.08.2023 року ( а.с.131) та за результатами проходження ВЛК від 17.11.2023 року також вказано на його тимчасову непридатність та необхідності лікування до 17.01.2024 року ( а.с.129). 
		Однак, суд звертає увагу , що обвинувачений умисно ухилився від проходження комісії в вересні 2023 року з причини , за поясненнями обвинуваченого , незгоди з висновками лікарів комісії та самовільно залишив місце проходження ВЛК без будь яких пояснень чи заяв ( а.с.130), що вказує на дії, які в подальшому вказують на умисне ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
		Суд звертає увагу , що після лікування на стаціонарі з 08.01.2024 року по 19.01.2024 року , згідно виписного епікризу № 243 (а.с.128) було встановлено амбулаторне лікування протягом чотирьох тижнів , тобто до 19.02.2024 року та обмеження фізичних навантажень протягом шести тижнів, тобто до 07.03.2024 року, при цьому доказів проходження амбулаторного лікування в поліклініці протягом 4-х тижнів обвинувачений суду не надав.
		При цьому, суд бере до уваги , що вказані обмеження могли бути дотримані в навчальному центрі при тому, що стороною захисту не було надано беззаперечних доказів можливого порушення таких обмежень . 
		Разом з тим, обвинувачений пройшов вчетверте комісію та визнаний придатним до військової служби, згідно картки обстеження від 19.02.2024 року, в якій були враховані наявні захворювання останнього за статтями ( а.с.105). 
		Однак обвинувачений, стверджуючи на не вказання в картці від 19.02.2024 року всіх наявних у нього хвороб, згідно довідки «Кременчуцька міська лікарня « Правобережна» № 279/01-16 від 18.04.2024 року з 19.02.2024 року по теперішній час не звертався за медичною допомогою та не стаціонарному лікуванні в закладі не перебував ( а.с.92); згідно довідки « Кременчуцька Перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» № 455/01-22 від 24.09.2024 року з 19.02.2024 року по теперішній час на стаціонарному лікуванні в закладі не перебував, медична документація у реєстратурі поліклініки відсутня ( а.с.94); згідно довідки « Лікарня інтенсивного лікування « Кременчуцька» № 01-18/763 від 19.04.2024 року в період часу з 19.02.2024 року по теперішній час до лікувального закладу за медичною допомогою не звертався ( а.с.96).
		Таким чином , суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 стверджуючи щодо наявності у останнього низки захворювань та відсутності урахування даних хвороб у картці обстеження за висновком ВЛК від 19.02.2024 року , з 19.02.2024 року, тобто з часу визнання його придатним до військової служби, фактично до часу завершення досудового розслідування на направлення кримінального провадження до суду для розгляду по суті та судових дебатів жодного разу не звертався до медичних установ міста та району щодо лікування наявних у нього захворювань. 
		Суд бере до уваги , що обвинувачений, як на підставу своєї незгоди з висновком ВЛК від 19.02.2024 року, посилається на буцім то не вказання всіх наявних у нього захворювань, які були враховані попередніми комісіями, при тому, що у картках обстежень від 22.06.2023 року, 17.11.2023 року вказувалась тільки його тимчасова непридатність з встановленням конкретних термінів лікування , а саме 22.06.2023 року  до 22.09.2023 року, в картці від 17.11.2023 року  до 17.01.2024 року, тобто кожного разу строком на два місяці. 
		При цьому, суд звертає увагу, що при проходженні комісії у вересні 2023 року , обвинувачений взагалі не пройшов комісію лікарів в повному обсязі та не здавши необхідні аналізи без будь яких обґрунтувань., що вказує на умисне ухилення від її проходження ще до складання висновку та вказання наявних хвороб. 
		Таким чином, суд критично оцінює надані обвинуваченим та стороною захисту копії медичних документів щодо наявності у ОСОБА_4 захворювань на підставі яких обвинувачений та сторона захисту стверджують , що ОСОБА_4 непридатний до військової служби , враховуючи , що питання придатності /непридатності особи до військової служби, згідно законодавства України , є виключними повноваженнями ВЛК .
		Також, суд звертає увагу, що обвинувачений з 19.02.2024 року , тобто з часу , коли йому стало достеменно відомо після проходження ВЛК щодо його придатності до військової служби так як він відмовився в приміщенні комісії отримувати з цієї причини бойову повістку на відправку від представника ТЦК, що підтверджується актом від 19.02.2024 року , так і після завершення досудового розслідування та направлення кримінального провадження до суду та клопотання щодо забезпечення його права на правову допомогу захисника, який в подальшому здійснював його захист , як і в ході судового розгляду , неодноразово стверджував , що вказаний висновок ВЛК від 19.02.2024 року ним не оскаржувався як до вищестоящої ВЛК так і до суду. 
		Також, суд критично оцінює посилання сторони захисту що «є дійсно хворі особи , яких ТЦК хапає та відправляє в ЗСУ, а здорові люди можуть відкупитися від служби», як такі , що не відносяться до суті даного кримінального провадження та ніяким чином не спростовують винуватість ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні. 
		Також, суд звертає увагу, що захисник в судових дебатах вказавши, що в діях обвинуваченого є деякі обставини провини , однак не вказав на дані обставини та в чому конкретно провина обвинуваченого виражається. 
		Крім показань свідків та обвинуваченого, вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, повністю підтверджується іншими доказами по справі:
		- рапортом про внесення відомостей в ЄО від 01.03.2024 року за фактом відмови ОСОБА_4 від отримання бойової повістки 19.02.2024 року та повідомленням про кримінальне правопорушення за даним фактом за ст.336 КК України ( а.с.65-68);
		- карткою обстеження обвинуваченого ( форма 13) за результатами проходження ВЛК від 22.06.2023 року., згідно якої комісією враховані хвороби обвинуваченого та вказано на його тимчасову непридатність та необхідності лікування до 22.08.2023 року ( а.с.131);
		- копією картки обстеження обвинуваченого ( форма 13) за результатами проходження ВЛК від 17.11.2023 року, згідно якої комісією враховані хвороби обвинуваченого та вказано на його тимчасову непридатність та необхідності лікування до 17.01.2023 року ( а.с.129);
		- копією картко обстеження обвинуваченого ( форма 13) за результатами проходження ВЛК від 22.09..2023 року , згідно якої обвинувачений без поважних причин умисно не пройшов в повному обсязі комісію ( а.с.130);
		- речовим доказом - карткою обстеження № 1/592 від 14.02.2024 року обвинуваченого ( форма 13) за результатами проходження ВЛК від 19.02.2024 року , згідно якої комісією враховані хвороби обвинуваченого та вказано на його придатність до військової служби ( а.с.105);
		- речовим доказом - повісткою від 19.02.2024 року про прибуття до ТЦК на відправку до в/ч на 20 год. 26.02.2024 року, яку обвинувачений відмовився отримувати та ставити свій підпис ( а.с. 106);
		- речовим доказом - облікової карткою до військового квитка НОМЕР_2 обвинуваченого( а.с.107);
		- речовим доказом - довідкою ВЛК від 19.02.2024 року щодо придатності обвинуваченого до військової служби ( а.с.108);
		- речовим доказом - рапортом начальником відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 про відмову обвинуваченого від отримання бойової повістки 19.02.2024 року( а.с.109);
		- речовим доказом - актом про відмову в отриманні обвинуваченим бойової повістки 19.02.2024 року ( а.с.110);
		- речовими доказами  карткою обстеження та медичного огляду № 1/592, обліковою карткою до військового квитка НОМЕР_2 , рапортом ОСОБА_27 , корінцем бойової повістки , довідкою ВЛК, актом про відмову від отримання повістки, які визнані речовими доказами за постановою слідчого від 24.04.2024 року ( а.с.111);
		- оглядом документів за протоколом огляду документів від24.04.2024 року ( а.с.112);
		- копією книги реєстрації направлень для проходження медогляду від 10.11.2023 року , згідно якої ОСОБА_4 отримав направлення для проходження ВОК 14.02.2024 року ( а.с.115,116);
		- рішенням сесії виконкому Кременчуцької міської ради Кременчуцького району № 2386 від 03.11.2023 року щодо призначення членів комісії ВЛК ( а.с.117,118);
		- копією книги запису відвідувачі ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08.08.2023 року , згідно якої ОСОБА_4 не прибув до ТЦК 26.02.2024 року на 20 годину на відправку за бойовою повісткою ( а.с.120-122). 
		Таким чином, судовим розглядом та дослідженими доказами винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому нетяжкого злочину, передбаченого ст..336 КК України доведена належними та допустимими доказами.
		Призначаючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_4 згідно вимоги ДІТ МВС України раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, офіційно та неофіційно не працює, тобто не займається суспільно - корисною працею та не отримує дохід, має соціальні зв`язки , одружений, має неповнолітню доньку, однак не є годувальником, так як не працює та не отримує будь який дохід, що обвинувачений не заперечував, враховуючи, що годувальником в сім`ї є дружина обвинуваченого, що не спростовувалось самим обвинуваченим. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України суд не може визнати щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину так як щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність а активне сприяння розкриттю злочину означає, що винний добровільно в якійсь формі своїми активними діями надає допомогу у з`ясуванні тих обставин, що мають істотне значення для всебічного , повного та об`єктивного розгляду всіх обставин кримінального правопорушення. 
		При цьому, обвинувачений за час судового розгляду вину у вчиненому кримінальному правопорушенні фактично не визнавав, стверджуючи, що рішення комісії за результатами його медичного обстеження приймалось з численними порушеннями та не відповідає його стану здоров`я, про рішення комісії від 19.02.2024 року про його придатність до військової служби йому не повідомляли , так як відсутні його підписи про ознайомлення з даними висновком, бойову повістку йому не вручали , так як відсутній його підпис про її вручення, що в повістці не були вказані його анкетні дані , не вказувалось дату та час прибуття на відправку, тощо, однак в ході судового розгляду підтвердив, що відмовою від отримання повістки була його незгода з рішенням комісії, не заперечував обставини намагання вручити йому повістку , зачитування йому вголос бойової повістки , складання акту про відмову в отриманні повістки , тощо.
		Таким чином, дослідженими доказами , в тому числі показаннями самого обвинуваченого та свідків, письмовими та речовими доказами доведено, що обвинуваченому 19.02.2024 року після проходження комісії вголос повідомляли про його придатність за станом здоров`я до військової служби та намагались вручити належним чином оформлену бойову повістку на відправку на 20 годину 26.02.2024 року , яку останній відмовився при свідках отримувати, при тому , що в акті працівником ТЦК вказана причина такої відмови обвинуваченого , а саме за станом здоров`я , що в повній мірі спростовує показання обвинуваченого та вибрану ним позицію захисту. 
		При цьому, посилання сторони захисту , що буцімто через хвилювання обвинувачений не міг зрозуміти, що йому оголошують та не зрозумів коли йому необхідно прибути на відправку в ТЦК не заслуговують на увагу , тому , що нічого не заважало ОСОБА_4 на наступний день чи в подальшому з`ясувати це питання у представників ТЦК , тощо.
		Таким чином , формальне вказання обвинуваченим в судових дебатах щодо свого щирого каяття не може бути судом взято до уваги, як і посилання стороною захисту про наявність в діях обвинуваченого активного сприяння розкриттю злочину як обставина , яка пом`якшує покарання. 
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
		   Отже, в даному кримінальному провадженні суд знаходить, що стороною обвинувачення доведено подію кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, також, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, що можливо встановити із показань обвинуваченого, свідків, письмовими та речовими доказами.
		Всі доказина підтвердженнявказаних обставиноцінені судом,як коженокремо,так ів своїйсукупності.Вказані доказипередбачені якджерела доказуванняу КПК України , зібрані у відповідності з чинним кримінально процесуальним законодавством.
		   Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ «суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
		   Оцінка доказів, в розумінні практики Європейського суду з прав людини, суд керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення випливає із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою («Кобець проти України», № 16437/08, п. 43, рішення від 14 лютого 2008).
		   Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують винуватість  ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення , передбаченого ст.336 КК України.
		   Отже, дослідивши під час судового розгляду надані сторонами та іншими учасниками кримінального провадження докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості і достатності відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого  ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ст.336 КК України, так як він вчинив умисні дії, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Вина  ОСОБА_4 виходячи з критерію поза розумним сумнівом, доведена повністю.
		Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу засудженого та відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 покарання за ст.336 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином , відсутність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		В судовихдебатах прокурорпрохав небрати доуваги щирекаяття останнього,висловлене підчас судовихдебатів якобставину ,яка пом`якшуєпокарання,враховуючи,що вході судовогорозгляду останнійфактично заперечувавсвою вину.Тому ,враховуючи відсутністьобставин,які пом`якшуютьпокарання ОСОБА_4 ,враховуючи спрямованістьйого умислу,суспільнунебезпеку вчиненогозлочину дляіснування державив особливийперіод підчас оголошеннямобілізації,в особливийперіод,з метоювиправлення тапопередження аналогічнихкримінальних правопорушень , вважав за необхідне призначити реальне покарання в межах мінімальної санкції статті КК без застосування інституту звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, що буде сприяти меті покарання, а саме виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами. Також, прохав за необхідне до вступу вироку в законну силу обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час , а саме з 18 години до 07 години, поклавши на останнього обов`язок не залишати у визначений час житло, в якому він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та не відлучатися за межі Кременчуцького району Полтавської області без дозволу суду.
		Враховуючи викладене та особу обвинуваченого, вчинене ним кримінальне правопорушення, думку прокурора, обвинуваченого , захисника, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 мінімальне покарання в межах санкції статті КК України у виді позбавлення волі, без застосування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком .
		При цьому , враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, думку учасників процесу, суд вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час , а саме з 21 години до 07 години , поклавши на останнього обов`язок не залишати у визначений час житло, в якому він зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 та не відлучатися за межі Кременчуцького району Полтавської області без дозволу суду.
		Долю речових доказів визначити відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, ст.ст.66, 67 КК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим за ст. 336 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу обрати у виді домашнього арешту в нічний час , а саме з 21 години до 07 години, поклавши на останнього обов`язок не залишати у визначений час житло, в якому він зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 та не відлучатися за межі Кременчуцького району Полтавської області без дозволу суду. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу фактичного затримання після вступу вироку в законну силу.
		Речові докази - картку обстеження та медичного огляду № 1/592 , облікову картку до військового квитка НОМЕР_2 , рапортом ОСОБА_27 , корінець бойової повістки , довідку ВЛК, акт про відмову від отримання повістки , які визнані речовими доказом за постановою слідчого від 24.04.2024 року ( а.с.111) - залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги .
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...