Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/19797/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 09.10.2024. Зареєстровано: 10.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2024.
Дата набрання законної сили: 12.12.2024
Результат оскарження 12.12.2024 Апеляційний суд Рівненської області: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кс/569/7113/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021180000000236

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/19797/21
		1-кс/569/7113/24
		 
		УХВАЛА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		04 жовтня 2024 року              м. Рівне
		Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Слідчий, у рамках кримінального провадження № 12021180000000236 від 20.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 205-1 КК України, звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного  ОСОБА_5 . 
		В обґрунтування клопотання зазначено, що 24 лютого 2022 року о 05 годині 30 хвилин Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
		Водночас, в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_5 діючи з прямим умислом за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, покликаючись на свій кримінальний статус «смотрящего» за містом Рівне, погрожуючи застосуванням фізичного насильства та знищенням майна потерпілого, не пізніше 28 серпня 2023 року, висловили вимогу ОСОБА_9 передати грошові кошти в сумі 9000 доларів США. 
		ОСОБА_9 , будучи обізнаним з кримінальним статусом ОСОБА_5 , сприйняв погрози, як реальні та у продовж вересня  листопада 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, періодично, не менше трьох разів, в приміщенні або поряд з приміщенням ТЦ «Новус», що знаходиться по  АДРЕСА_1 , передав різними сумами ОСОБА_5 , грошові кошт в загальній сумі 4500 США (чотири тисячі п`ятсот), та згідно курсу НБУ становить 163688,40 гривень (сто шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень сорок копійок).
		В цей же період отриманні від ОСОБА_9 в результаті вимагання кошти,  ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , розділили між собою та використали на власний розсуд.
		Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу на вимагання у ОСОБА_9 грошових коштів в загальній сумі 9000 доларів, 21 грудня 2023 року, в період часу приблизно з 10 год. 37 хв. до 11 год. 44 хв., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи поряд з приміщенням ТЦ «Новус», що знаходиться по  АДРЕСА_1 , погрожуючи застосуванням фізичного насильства висловили ОСОБА_9 вимогу передати їм ще 4500 доларів США. В цей же час, з метою підтвердження реальності погроз ОСОБА_7 наніс один удар долонею руки в область потилиці потерпілого.
		Однак, незважаючи на те, що потерпілим погрози сприймались як реальні, протиправні вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілий виконувати відмовився. 
		У подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу на заволодіння грошових коштів в загальній сумі 9000 доларів, у період січня-вересня 2024 року неодноразово обговорювали між собою способи незаконного впливу на ОСОБА_9 з метою примусити його до передачі їм другої частини коштів в сумі 4500 доларів США, а також почергово періодично телефонували до нього, висловлюючи під час розмов погрози застосування фізичного насильства у разі не виконання їх вимог.
		Однак, незважаючи на те, що потерпілим погрози сприймались як реальні, протиправні вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілий виконувати відмовився. 
		Однак, у період з 1 по 3 жовтня 2024 року, ОСОБА_5 , отримавши із невстановленого джерела відомості про те, що потерпілий ОСОБА_9 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів, усвідомлюючи, що його дії викрито та він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, припинив реалізацію злочинного наміру стосовно ОСОБА_9 .
		04.10.2024 ОСОБА_5  повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення (злочину),  передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
		Причетність підозрюваного до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме:
		-допитом потерпілого ОСОБА_9 від 05.01.2024,та матеріаламипроведених негласнихслідчих (розшукових)дій,а саме:протоколом №1098нт/55/116-2024від 20.02.2024за результатамипроведення негласноїслідчої (розшукової)дії зняття інформаціїз електроннихкомунікаційних мережвідносно ОСОБА_5 ;протоколом №1637нт/55/116-2024від 14.03.2024 за результатамипроведення негласноїслідчої (розшукової)дії аудіо-,відео контрольособи відносно ОСОБА_9 ;протоколом №2334нт/55/116-2024від 11.04.2024 за результатамипроведення негласноїслідчої (розшукової)дії зняття інформаціїз електроннихкомунікаційних мережвідносно ОСОБА_5 ;протоколом №1099нт/55/116-2024від 20.02.2024 за результатамипроведення негласноїслідчої (розшукової)дії аудіо-,відео контрольособи відносно ОСОБА_5 ;протоколом №1636нт/55/116-2024від 14.03.2024 за результатамипроведення негласноїслідчої (розшукової)дії зняття інформаціїз електроннихкомунікаційних мережвідносно ОСОБА_7 ;протоколом №3600нт/55/116-2024від 22.05.2024за результатамипроведення негласноїслідчої (розшукової)дії зняття інформаціїз електроннихкомунікаційних мережвідносно ОСОБА_7 ;протокол №6112нт/55/116-2024від 21.08.2024 за результатамипроведення негласноїслідчої (розшукової)дії аудіо-,відео контролюособи відносно ОСОБА_5 ;протокол №6110нт/55/116-2024від 21.08.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. 
		Покликаючись на викладене, відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо  ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання виникнення вказаних ризиків. 
		З огляду на вказані обставини, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти виникненню ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою, неможливе.
		В судовому засіданні слідчий та прокурор повністю підтримали клопотання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. 
		Підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний західу виді домашнього арешту, оскільки вважають підозру необгрунтовану, намірів ухилятись від слідства та суду, перешкоджати досудовому розслідуванню у ОСОБА_5 немає. Крім того, останній страждає рядом невилікованих тяжких захворювань, а в умовах слідчого ізолятора, немає можливості отримати кваліфіковану медичну допомогу. 
		Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та додані до матеріалів кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до такого висновку. 
		Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021180000000236 від 20.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 205-1 КК України.
		За вищевказаних обставин, 04.10.2024 ОСОБА_5  повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення (злочину),  передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
		Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу.
		Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Відповідно дост. 177 КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам:1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно дост. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1ст. 178 КПК України.
		Тобто, за наявності вказаних обставин існує можливість збільшення наявності ризиків передбаченихст. 177 КПК України.
		У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.
		Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов`язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.
		У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
		Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року  «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».
		Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом. 
		Згідно п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року). 
		Під часрозгляду клопотання,стороною обвинуваченнядоведено,що вказаніризики існуютьта єактуальними,оскільки вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення,передбачене ч.4ст.189КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний володіє паспортом для виїзду за кордон та є особою з інвалідністю ІІ групи, тому має право безперешкодного перетину державного кордону в умовах воєнного стану. Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
		Крім того, відповідно до оперативної інформації, яка надійшла з УСР в Рівненській області ДСР НПУ, ОСОБА_5 планував виїхати за межі України, з метою уникнення від проведення досудового розслідування та суду у зв`язку із злочином у вчиненні якого він підозрюється.
		Ризиком знищити,сховати таспотворити будь-якуіз речейта документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення, є те що ОСОБА_5 підозрюється у вимаганні вчиненому з погрозою застосування насильства, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, а в ході досудового розслідування, на даний час не встановлено весь механізм злочину, не встановлено також і всіх інших учасників вказаної групи осіб, а тому, існує ризик того, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить інші речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення. Такими речами і документами є чорнові записи про так звані боргові зобов`язання потерпілого, мобільні телефони з наявними в них переписками між співучасниками та потерпілим, тощо.
		Також існування ризику впливу на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні стверджується тим, що ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим, підозрюється у вчиненні корисливого злочину в умовах воєнного стану, на шлях виправлення не став та в ході злочинної діяльності продовжив вчиняти насильницькі злочини, тому перебуваючи на волі, зможе чинити тиск на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою їх залякування щодо відмови від дачі показань, під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді.
		Крім того, згідно аналізу протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що при вчиненні злочину ОСОБА_5 здійснював тиск на потерпілого, з метою мати можливість уникнути відповідальності за скоєні злочини.
		ОСОБА_5 відомі анкетні дані потерпілого, відоме місце його проживання, номер мобільного телефону, а тому останній, у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, буде незаконно впливати на потерпілого шляхом залякування, чинити на нього тиск з метою відмови від дачі показань як під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді. Крім того, на даному етапі досудового розслідування не встановлені всі особи, які входять до групи осіб, причетних до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків через інших осіб. Тому, існує ризик того, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню.
		ОСОБА_5 , користуючись в суспільстві «злочинним авторитетом», іншими особистими якостями у злочинному середовищі має змогу залучити сторонніх осіб з «кримінальним минулим» з метою здійснення впливу на потерпілого та свідків, з метою зміни їх показань.
		Обґрунтування ризикувчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомупідозрюється, є те, що підозрюваний постійних доходів немає, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Окрім того встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, де проживає разом із сім`єю, має на своєму утриманні неповнолітнього сина, має ряд захворювань, зокрема цукровий діабет та потребує лікування, раніше судимий. 
		Таким чином, слідчий, звертаючись із клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та прокурор при його розгляді довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
		Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_5 винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1 - 5 ст. 177 КПК України та гарантувати його належну процесуальну поведінку. 
		Даних, які б вказували на неможливість застосування щодо підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено. 
		Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюзобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.
		Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		У відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
		Тому, враховуючи суспільну небезпечність особи підозрюваного ОСОБА_5 , який вчинив насильницький злочин, є необхідним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що на думку слідчого судді, є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у даному кримінальному провадженні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання задоволити.
		Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 днів, тобто до 02.12.2024
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі Рівненський слідчий ізолятор - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.
		Визначити строк дії ухвали до 02.12.2024. 
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", вручити підозрюваному та прокурору.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...