Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/956/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань.
Надіслано судом: 09.10.2024. Зареєстровано: 10.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2024.
Дата набрання законної сили: 09.01.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08.10.2024 Справа № 914/956/24 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Пустомитівської окружної прокуратури, м. Пустомити, Львівської області в інтересах держави в особі
		позивача: Городоцької міської ради Львівської області, м. Городок, Львівської області; 
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло», м. Львів;
		про стягнення коштів в сумі 2 064 151,90грн. 
		За участю представників сторін:
		від прокуратури: Цинайко Наталія Іванівна;
		від позивача: Несімко Микола Петрович - представник;
		від відповідача: не з`явився.
		Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
		Розгляд справи судом.
		На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Городоцької міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло» про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 2 064 151,90грн.
		Ухвалою суду від 16.04.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.05.2024р. Ухвалою суду від 14.05.2024р. підготовче засідання відкладено на 11.06.2024р. Ухвалою суду від 11.06.2024р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 09.07.2024р. Ухвалою суду від 09.07.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.07.2024р. Ухвалами суду від 23.07.2024р. та від 17.09.2024р. відкладено розгляд справи на 08.10.2024р. 
		На адресу суду від відповідача 02.05.2024р. надійшов відзив на позовну заяву за вх.№11991/24. Через систему «Електронний суд» прокурор 09.05.2024р. подав відповідь на відзив за вх. № 12518/24. Через систему «Електронний суд» прокурор 29.05.2024р. подав заяву за вх. № 14366 /24, якою надав додаткові пояснення у даній справі щодо правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах.
		Прокурор та представник позивача в судове засідання 08.10.2024р. з`явилися, надали суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримали позовні вимоги.
		Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 08.10.2024р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, шляхом скерування ухвали суду від 17.09.2024р. до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
		Позиції учасників справи.
		Позиція позивача.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Пустомитівською окружною прокуратурою Львівської області проведено вивчення законності в сфері дотримання містобудівного законодавства, зокрема щодо повноти та своєчасності сплати пайових внесків на створення і розвиток інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в місті Городок Львівської області та встановлено, що в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, відомості і документи якої є офіційними, зареєстровано дозвільний документ  дозвіл на виконання будівельних робіт реєстраційний номер ЛВ 112172570224 від 14.09.2017р. на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 » (кадастровий номер земельної ділянки 4620910100:29:009:0147). Вид будівництва  нове будівництво будинків багатоквартирних масової забудови. Загальна площа об`єкту за проектом становить 7128,6 кв.м.
		Прокурор вказує, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки видані сектором містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації №32 від 21.10.2016р. на об`єкт нового будівництва за адресою: Львівська область, Львівській район, Городоцька територіальна громада, м.Городок, вулиця Чорновола, б.22 «а» (адресний номер об`єкту нового будівництва присвоєно відповідно до наказу № 55 від 18.02.2021р. виконавчого комітету Городоцької міської ради).
		Прокурор звертає увагу на те, що відповідно до вказаних містобудівних умов та обмежень сектором містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації №32 від 21.10.2016р. замовником будівництва являється ТОВ «БК Добре житло», будівництво здійснюється на земельній ділянці площею 0,6323 га з кадастровим номером 4620910100:29:009:0147 з цільовим призначенням для іншої житлової забудови, для будівництва і обслуговування житлового кварталу К-4.
		Прокурор зазначає, що відповідно до даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Відповідачем отримано Сертифікат №ЛВ122210812587 від 26.08.2021р., що виданий на підставі Акту готовності до експлуатації, відтак вказаний об`єкт будівництва побудований та зданий в експлуатацію.
		Відповідно до Акту готовності об`єкта до експлуатації від 06.08.2021р. (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АС01:1567-6869-2836-9291) будівництво здійснювалось на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ112172570224 від 14.09.2017р., виданому Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, будівельні роботи виконувались у строк: вересень 2017  квітень 2021 років.
		Прокурор вказує, що у п.12 Акту готовності також вказано, що кошти пайової участі не сплачувались на підставі ст.13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та згідно з інформацією Городоцької міської ради ТОВ «БК Добре житло» до міської ради не зверталось із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта за адресою будівництва м. Городок, вулиця Чорновола, б.22 «а» та не подавали документи, що підтверджують вартість будівництва даного об`єкту у зв`язку із чим договір пайової участі не укладався, кошти пайової участі за вказаним об`єктом відповідачем не сплачувались.
		Прокурор стверджує, що вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію становить 29809,626 тис.грн., у тому числі витрати на будівельні роботи 27742,673 тис.грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 2066,953 тис.грн. Загальна площа квартир за результатами технічної інвентаризації складає 7141,9 кв.м. Згідно з п.2 ч.6 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» граничний розмір пайової участі становив: 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта  для житлових будинків. Статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено з 01.01.2020 року (Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№132-IX, прийняття від 20.09.2019р., набрання чинності  17.10.2019р.). Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» передбачено, що у 2020 році замовники будівництва перераховують кошти до місцевого бюджету  для житлових будинків  2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. Згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України №230 від 10.09.2021р., яким затверджено показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 липня 2021 року), вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку у Львівській області становила  14 451 грн. Відтак, враховуючи загальну площу збудованого об`єкту, замовник будівництва ТОВ «БК Добре житло» зобов`язаний був сплатити 2 064 151,9 грн. (7149,9 кв.м. х 14 451 грн./ 2%) пайового внеску, однак свого обов`язку не виконав.
		Прокурор зазначає, що Пустомитівською окружною прокуратурою протягом тривалого часу неодноразово скеровувались листи до Городоцької міської ради Львівської області як спеціально уповноваженого державного органу у даній сфері №14.55/04-27-2149вих-23 від 30.03.2023р., №14.55/04-27-2598вих-23 від 20.04.2023р., №14.55/04-27-5588вих-23 від 30.08.2023р., №14.55/04-32-1663вих-24 від 13.03.2024р. щодо необхідності захисту інтересів територіальної громади міста.
		Прокурор зазначає, що необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - територіальної громади) й замовника будівництва, та стягненні коштів за договором про пайову участь до бюджету, оскільки уповноваженим органом самостійно не здійснюється захист інтересів територіальної громади. Відтак, підставою для представництва інтересів держави в особі Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, шляхом подання позову є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів, які останній мав сплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, що у свою чергу призвело до порушення інтересів держави, при тому, що позивачем, як уповноваженим органом, належних заходів з метою стягнення відповідних коштів до бюджету вжито не було.
		У відповіді на відзив прокурор зазначив, що вважає позицію відповідача необґрунтованою, а зазначені доводи такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Прокурор вказує, що відповідачем фактично не заперечуються фактичні обставини спору в частині факту будівництва об`єкта нерухомості, строків отримання дозвільних документів, введення в експлуатацію, факту несплати пайових внесків, розрахунку безпідставно збережених коштів та інше, проте зазначається, що внаслідок зміни законодавства на час введення в експлуатацію об`єкта будівництва в нього не було обов`язку сплачувати до бюджету пайові внески.
		Прокурор стверджує, що строк, визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір. Тобто відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
		Прокурор зазначає, що практика Верховного Суду, на яку він покликається, є усталеною і застосовується при вирішенні спорів і на теперішній час і підстав для відступу від даної позиції не встановлено (постанова Верховного Суду від 07.09.2023р. у справі № 916/2709/22) та просить суд не брати до уваги доданий до відзиву лист Міністерства розвитку громад та територій України №1/15.2/515-21 від 12.02.2021р., оскільки він не має жодного нормативного характеру.
		Враховуючи вищевикладене, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Городоцької міської ради Львівського району Львівської області безпідставно збережені кошти в розмірі 2 064 151,90 грн.
		Позиція відповідача.
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, ним не визнаються повністю з наступних причин.
		Відповідач вказує, що стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються. Відповідач стверджує, що аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-УІ після втрати нею чинності.
		Відповідач зазначає, що пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
		Зважаючи на викладене та враховуючи, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, відповідач вважає, що наразі відсутня правова підстава для укладання договорів та, відповідно, сплати коштів пайової участі по об`єктах будівництва, спорудження яких розпочато до скасування зазначеного обов`язку та які підлягають прийняттю або прийняті в експлуатацію після 01.01.2021р., однак договір між замовниками таких об`єктів та органами місцевого самоврядування не було укладено.
		Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добре Житло» про стягнення безпідставно збережених коштів, за безпідставністю вимог.
		Обставини, встановлені судом.
		21.10.2016р. сектором містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації було видано Товариству з обмеженою відповідальністю «БК Добре Житло» Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки №32 м. Городок, вул. Чорновола, зем.діл. №22, Городоцького р-ну, Львівської області».
		Пунктом 1-4 містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки №32 від 21.10.2016р. визначено об`єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок в м. Городок, вул. Чорновола, зем.діл. №22, Городоцького р-ну, Львівської області; замовником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Добре Житло»; намірами забудови вказано- будівництво багатоквартирного житлового будинку; адресою будівництва або місця розташування об`єкта вказано: м. Городок, вул. Чорновола, зем. діл. №22, Городоцького р-ну, Львівської області.
		У пункті 5 містобудівних умов зазначено відомості про документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень №037928416 від 22.05.2015р. Відповідно до п. 6, 7 містобудівних умов площа земельної ділянки: 0,6323 га; цільове призначення земельної ділянки: для іншої житлової забудови, для будівництва та обслуговування житлового кварталу К-4. Згідно з п. 10 містобудівних умов визначено основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва (орієнтовні): площа земельної ділянки - 0,6323 га; площа твердого покриття - 1280,0 м2; площа озеленення - 2814,34м2; площа забудови  1491,66м2; загальна площа будинку  8238,1м2; поверховість  7-8.
		Відповідно до містобудівного розрахунку щодо Багатоквартирного житлового будинку в м. Городок по вул. В. Чорновола, земельна ділянка 22, Городоцький р-н., Львівська обл., складеного ТзОВ «Балмікс», на земельній ділянці пропонується будівництво багатоквартирного житлового будинку в м.Городок по вул. В. Чорновола земельна ділянка 22, Городоцький р-н., Львівська обл., що належить ТзОВ «БК Добре Житло».
		Пунктом 2.1 містобудівного розрахунку визначено площу та опис меж земельної ділянки, її цільове призначення, відомості про її власника (користувача) за даними Державного земельного кадастру. Площа земельної ділянки 0,6323 га. Земельна ділянка межує: з півночі - вул. В. Чорновола; з заходу -землі Городоцької міської ради, земельна ділянка гр. ОСОБА_1 ; з півдня - землі загального користування  проїзд; зі сходу - землі загального користування проїзд. Цільове призначення земельної ділянки- для іншої житлової забудови, для будівництва та обслуговування житлового кварталу К4.
		Відповідно до п. 3.1 містобудівного розрахунку встановлено наступні основні техніко-економічні показники об`єкта містобудування, які характеризують намір забудови для об`єктів цивільного призначення: вид об`єкта (житловий, дитячий дошкільний, навчальний, охорони здоров`я, спортивний тощо) - багатоквартирний житловий будинок; площа забудови -1491,66 м.кв.; висота - 28,87метрів; технічні характеристики об`єкта (кількість, структура та загальна площа квартир, робоча/торговельна площа, місткість/пропускна здатність або інша технічна характеристика громадських об`єктів, розрахункова чисельність населення, персоналу тощо) - проектований багатоквартирний житловий будинок із загальною площею 8238,1 м.кв. та загальною площею квартир 7162,2 м.кв.; призначення вбудованих та прибудованих приміщень - громадське обслуговування.
		Відповідно до Акту готовності об`єкта до експлуатації від 06.08.2021р. (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: АС01:1567-6869-2836-9291) будівництво здійснювалось на підставі документу виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №ЛВ112172570224 від 14.09.2017р., ( п. 4 Акту). Згідно з пунктом 5 Акту будівельні роботи розпочато у вересні 2017 року та закінчено у квітні 2021 року. В пункті 6.1 акту зазначено, зокрема загальну площу квартир за результатами технічної інвентаризації  7141,9 м2.
		У п.12 Акту готовності вказано, що кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не сплачувались на підставі ст.13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».
		12.08.2021р. відповідачем через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія) подано заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 » та видачу сертифіката.
		26.08.2021р. Сектором державної архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради видано сертифікат № ЛВ122210812587, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації: найменування об`єкта згідно з проектом - Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 ; характер будівництва нове будівництво; місце розташування об`єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт - 81500, Львівська обл., Львівський район, Городоцька територіальна громада, м. Городок (станом на 01.01.2021р.), вулиця Чорновола В., б. 22а.
		У сертифікаті також зазначені основні показники об`єкта: Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 : Житлова площа приміщень  3858,1; поверх розташування  8; житлова площа двокімнатних квартир  3236,2; кількість поверхів  8; площа житлового будинку  9102,6; кількість двокімнатних квартир  97; кількість трикімнатних квартир  14; загальна площа двокімнатних квартир  6030,5; загальна площа  9102,6; загальна кількість квартир  111; площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень  1960,7; загальна площа трикімнатних квартир  1111,4; загальна площа будівлі  9102,6; загальна площа квартир  7141,9; житлова площа трикімнатних квартир  621,9; будівельний об`єм вище відм. 0.00  36270; будівельний об`єм нижче відм. 0.00  4600; загальний будівельний об`єм  40870.
		15.02.2024р. Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до Городоцької міської ради із запитом № 14.55/04-32-1046ВИХ-24, яким просила з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді скерувати до окружної прокуратури завірену копію містобудівних умов і обмежень, видані сектором містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації №32 від 21.10.2016р.; документи забудовника, що надавались в Городоцьку РДА для видачі таких містобудівних умов та обмежень; кошторисної документації вартості будівництва, тощо. 
		Городоцька міська рада листом №130-463/0/2-24 від 01.03.2024р. надала прокуратурі копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки АДРЕСА_1 , назва об`єкта будівництва: «Багатоквартирний житловий будинок», замовник: ТзОВ «БК ДОБРЕ ЖИТЛО» від 21 жовтня 2016 року № 32 та містобудівний розрахунок багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 (виконавець ТзОВ «БАЛМІКС»).
		30.03.2023р. Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до Городоцької міської ради із листом № 14.55/04-27-2149ВИХ-23, яким просила з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, надати до Пустомитівської окружної прокуратури наступну інформацію та належним чином завірені копії документів: чи укладався між Городоцькою міською радою та ТзОВ «БК Добре житло» договір пайової участі у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв`язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (надати його копію); якщо вказаний договір не укладався, чи вживалися міською радою до його укладання (скеровувалися претензії, проекти договору тощо), в тому числі у судовому порядку (з наданням підтверджуючих документів); якщо вище наведені заходи не вживалися  повідомити причини, особливо враховуючи, що будівництво було розпочато ще у 2017 році; чи звертався до міської ради забудовник з пропозицією укладання відповідного договору, результати розгляду; чи вживалися міською радою заходи до стягнення з ТзОВ «БК Добре житло» безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України з наданням підтверджуючих документів; надати розрахунок пайової участі у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, яку мало б сплатити ТзОВ «БК Добре житло» у зв`язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .
		Городоцька міська рада листом №567/03-23 від 17.04.2023р. повідомила прокуратурі про те, що 12.01.2017р. з ТзОВ «БК Добре житло» укладено договір про пайову участь (внесок) замовника у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Городка (будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ) та надала прокуратурі копію договору про пайову участь від 12.01.2017р.; копію розрахунку розміру пайової участі та копію розрахунку величини пайової участі (внеску).
		20.04.2023р. Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до Городоцької міської ради із листом № 14.55/04-27-2598ВИХ-23, яким просила з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, надати до Пустомитівської окружної прокуратури наступну інформацію та належним чином завірені копії документів: положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, рішення Городоцької міської ради про його затвердження; нормативи для одиниці створеної потужності об`єкту будівництва в м.Городок, рішення про їх затвердження; чи звертався до міської ради забудовник з пропозицією укладення відповідного договору, результати розгляду; чи вживалися міською радою заходи до стягнення з ТзОВ «БК Добре житло» безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України з наданням підтверджуючих документів; надати розрахунок пайової участі у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, яку мало б сплатити ТзОВ «БК Добре житло» у зв`язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .
		Городоцька міська рада листом №669/03-23 від 03.05.2023р. повідомила прокуратурі про те, що ТзОВ «БК Добре житло» до Городоцької міської ради з питань укладання договору про пайову участь по вищезгаданому об`єкту будівництва не зверталось; міська рада заходів щодо стягнення з ТзОВ «БК Добре житло» коштів пайової участі по зазначеному об`єкту будівництва не проводила. Розрахунок пайової участі (внеску) на розвиток інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок при будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 не здійснювався у зв`язку з ненаданням забудовником вихідних документів для цього; за інформацією замовника (ТзОВ «БК Добре житло») кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектно-кошторисною документацією становила 26499,598тис.грн., вартість фондів, які приймаються в експлуатацію, про що зазначено в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, становить 29809,626 тис. грн. та надала прокуратурі Рішення V сесії Городоцької міської ради сьомого скликання за №110 від 25 02.2016р. «Про затвердження «Положення про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок» з додатком.
		30.08.2023р. Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до Городоцької міської ради із листом № 14.55/04-27-55888ВИХ-23, яким просила з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, надати до Пустомитівської окружної прокуратури наступну інформацію та належним чином завірені копії документів: список всіх об`єктів нерухомості із зазначенням адреси, забудовника, реєстраційного номеру в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва будівництво яких розпочато (надано дозвіл на початок будівельних робіт, містобудівні умови та ін.) в місті Городок Львівської області в 2016-2020 році включно (т.б. до 01.01.2021р.); за кожним вищезазначеним об`єктом зазначити чи укладався договір про пайову участь, чи сплачені за ним кошти (в т.ч. за договором № 2 від 12.01.2017р.), чи ініціювались питання міською радою про укладення таких договорів, пред`являлись з цих питань позови. Надати копії вказаних договорів, додатків до них та у разі несплати внеску - докази претензійної роботи (листів, претензій, позовів); чітко зазначити які саме об`єкти нерухомості будувались (будуються) в АДРЕСА_1 (із зазначенням адреси в т.ч. секції, черги будівництва, реєстраційного номеру в ЄДЕССБ), по яким об`єктам укладались договори про пайову участь, а в яких - ні і з яких причин. У разі несплати (чи не повної сплати) пайових внесків за вказаними об`єктами надати інформацію і належним чином завірені копії переписки міської ради щодо необхідності сплати таких платежів.
		Городоцька міська рада листом №669/03-23 від 03.05.2023р. повідомила прокуратурі про те, що в Єдиній Державній електронній системі у сфері зареєстровано дозвільний документ - дозвіл на виконання будівельних робіт реєстраційний номер ЛВ 112172570224 від 14.09.2017р. на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 » ( кадастровий номер земельної ділянки 4620910100:29:009:0147). Клас наслідків (відповідальності) об`єкта-СС2. Метод проектування - без черг та пускових комплексів. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки видані сектором містобудування та архітектури Городоцької районної державної адміністрації № 32 від 21.10.2016 р. Місце розташування об`єкта : Львівська область, Львівський район, Городоцька територіальна громада, м. Городок, вулиця Чорновола, б 22 «а» (відповідно до наказу № 55 від 18.02.2021 виконавчого комітету Городоцької міської ради об`єкту нового будівництва присвоєно адресний номер АДРЕСА_1 ). Сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації зареєстровано за номером ЛВ 122210812587 від 26.08.2021р. Замовник будівництва ТзОВ «БК Добре житло» до Городоцької міської ради не звертався із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Тому по даному об`єкту договір щодо пайової участі не укладався.
		13.03.2024р. Пустомитівська окружна прокуратура звернулася до Городоцької міської ради із запитом № 14.55/04-32-1663ВИХ-23, яким просила з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, надати до Пустомитівської окружної прокуратури наступну інформацію: чи подававало ТзОВ «БК Добре житло» до міської ради заяву та відповідні кошторисні документи - для розрахунку пайового внеску на будівництво багатоквартирного житлового будинку в м.Городок, вул. Чорновола, буд. 22а; чи сплачено ТзОВ «БК Добре житло» пайові внески за будівництво багатоквартирного житлового будинку в м. Городок, вул. Чорновола, буд. 22а; якщо такий внесок не сплачено зазначити чи вживались міською радою заходи щодо примусового їх стягнення в тому числі у судовому порядку.
		Городоцька міська рада листом №638/03-24 від 10.03.2024р. повідомила прокуратурі про те, що з метою правильного застосування законодавства, яке регулюють відносини щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів, міською радою скеровувався лист №640/03-23 від 27.04.2023р. на адресу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, однак відповіді міська рада не отримала. Також повідомлено що ТзОВ «БК Добре Житло» не зверталось до міської ради із заявами та кошторисними документами для визначення і укладення договору пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту при будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул.Чорновола,22А в м. Городок; ТзОВ «БК Добре Житло» не сплачувало пайові внески пайової участі при будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул.Чорновола,22А в м. Городок; у зв`язку із зміною законодавства, яке регулює пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту, міською радою не вживались заходи щодо стягнення з ТзОВ «БК Добре Житло» коштів за пайову участь, при будівництві багатоквартирного житлового будинку по вул.Чорновола,22А в., м. Городок.
		01.04.2024р. Пустомитівська окружна прокуратура скерувала Городоцькій міській раді повідомлення про звернення до суду № 14.55/04-32-2024ВИХ-24, у якому зазначила, що Пустомитівською окружною прокуратурою встановлено достатні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Городоцької міської ради у Львівській області внаслідок чого підготовлено та найближчим часом буде подана до Господарського суду Львівської області позовна заява до ТОВ «БК Добре Житло» про стягнення безпідставно збережених коштів пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в сумі 2064151,9грн. 
		Оцінка суду.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
		Законом України від 02.06.2016р. № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016р., до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України врегульовано Законом України «Про прокуратуру».
		Згідно статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		Однією з функцій, що покладаються на прокуратуру є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом України «Про прокуратуру». Представництво прокуратурою інтересів держави в суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Так, зокрема згідно частини 1 статті 23 вказаного закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
		Згідно абзацу першого та другого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. 
		Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.
		З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17).
		Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
		Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано на порушення норм інвестиційного законодавства, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси територіальної громади, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави. Як зазначає прокурор, ненадходження коштів зі сплати пайового внеску до місцевого бюджету перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави. 
		Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, що передбачено пунктом 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Частиною 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно з положеннями частини 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
		Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, в галузі бюджету, фінансів і цін визначені у статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів селищних рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
		Городоцька міська рада як розпорядник відповідного бюджету, є особою, уповноваженою на вжиття заходів щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним використанням коштів місцевого бюджету.
		Таким чином, органом який уповноважено здійснювати захист інтересів держави щодо спірної земельної ділянки у даному випадку, є Городоцька міська рада Львівської області.
		Відповідно до листа Городоцької міської ради №638/03-24 від 10.03.2024р., наданого на запит прокуратури, міською радою не вживались заходи щодо стягнення з ТзОВ «БК Добре Житло» коштів за пайову участь, та про намір вжити таких заходів не повідомлено.
		Вищенаведене свідчить про нездійснення вказаним органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави в особі територіальної громади у встановленому законодавством порядку, що відповідно є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування в якості позивача.
		При цьому також слід зазначити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019р. у справі №915/20/18).
		З питань представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у її постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.
		Крім того, відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
		На виконання вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 01.04.2024р. Пустомитівська окружна прокуратура скерувала Городоцькій міській раді повідомлення про звернення до суду № 14.55/04-32-2024ВИХ-24.
		Враховуючи дані обставини, керівник Пустомитівської окружної прокуратури підставно звернувся до суду в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
		Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Предметом позовних вимог є вимога про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту .
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		На час отримання відповідачем містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 2). За змістом частини 3 зазначеної статті Закону Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. 
		У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
		За приписами ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
		Судом встановлено, що Городоцькою міською радою Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту стосовно будівництва спірного об`єкту нерухомості не укладався.
		Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 08.10.2019р. у справі № 911/594/18 і від 14.12.2021р. у справі №643/21744/19, перерахування замовником об`єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону.
		Строк, визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.
		Тобто відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
		Однак, на момент прийняття в експлуатацію спірного об`єкту відповідача (26.08.2021р.) статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (з 01.01.2020).
		Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (Закон № 132-IX) врегулював відповідні правовідносини у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» та установив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема:
		- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування (підпункт 1 частини 2);
		- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (підпункт 3 частини 2);
		- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію (підпункт 4 частини 2).
		При цьому договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання (частина 1).
		Тобто відповідно до внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» змін з 01.01.2020р. у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, є лише договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року (ч. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»).
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021р. у справі №643/21744/19 виклала висновок щодо вирішення правової проблеми, пов`язаної з застосуванням норм права до правовідносин, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір.
		Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими. 
		Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.
		Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.
		Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а отже, і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
		Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після втрати нею чинності.
		Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в розвитку інфраструктури населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
		У зв`язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.
		У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
		Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).
		Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
		Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
		Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Отже, у разі порушення зобов`язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов`язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.
		Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.07.2022р. у справі №910/9548/21 дійшов висновку, що законодавець під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») чітко визначив підстави та порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту щодо об`єктів, будівництво яких було розпочато до внесення законодавчих змін, а саме:
		- договори пайової участі, укладені до 01.01.2020 на підставі вимог статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», залишались дійсними та підлягали до їх повного виконання і після виключення вказаної статті (абзац 1 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX). Тобто істотні умови, зокрема щодо розміру пайової участі, строку сплати пайової участі, відповідальності сторін, які відповідно до закону підлягали врегулюванню у таких договорах, залишались незмінними;
		- якщо станом на 01.01.2020 такі об`єкти не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені та, оскільки з 01.01.2020 встановлений статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язок щодо укладення відповідного договору, перестав існувати, тому законодавець визначив нормативне регулювання таких правовідносин, зокрема, абзацом 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX.
		Отже, розмір та порядок пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту без відповідної вказівки у законі не можуть по-новому визначатись нормами абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, якщо відповідні істотні умови були визначені укладеним до 01.01.2020 договором про пайову участь, який згідно з абзацом 1 вказаного пункту розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX є дійсним та продовжує свою дію до моменту його повного виконання.
		Передбачений вказаною нормою порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: (1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; (2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
		Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.
		Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:
		- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020р. вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020р.; - для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
		Отже, для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.
		Такі висновки Верховного Суду відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020р. та добросовісно виконав встановлений законом (статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво у попередні роки до 01.01.2020р., але до цієї дати такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо затягуючи процес здачі об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.01.2020р. з метою уникнення сплати пайової участі.
		Водночас у вказаній постанові Верховний Суд також зауважив, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021р. зі справи №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту буде звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
		Аналогічні за змістом правові висновки наведені Верховним Судом у постановах від 13.12.2022р. у справі № 910/21307/21 та від 20.08.2024р. у справі № 910/7707/19.
		Враховуючи наведені правові позиції, Господарський суд Львівської області відхиляє доводи відповідача про те, що наразі відсутня правова підстава для укладання договорів та, відповідно, сплати коштів пайової участі по об`єктах будівництва, спорудження яких розпочато до скасування зазначеного обов`язку та які підлягають прийняттю або прийняті в експлуатацію після 01.01.2021р., однак договір між замовниками таких об`єктів та органами місцевого самоврядування не було укладено. 
		Наведені твердження відповідача ґрунтуються на помилковому тлумаченні ним положень зазначеної правової норми та суперечать послідовним висновкам Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах, зокрема, викладеним у постановах від 14.12.2021р. у справі №643/21744/19, від 20.07.2022р. у справі №910/9548/21, від 07.09.2023р. у справі №916/2709/22, від 20.08.2024р. у справі № 910/7707/19. Суд наголошує, що відсутність обов`язку станом на 2021 рік укладення договору про пайову участь в розвитку інфраструктури населеного пункту, в зв`язку із зміною законодавства, не позбавляє відповідача обов`язку щодо сплати пайового внеску.
		Натомість у цій справі прокурор звернувся до господарського суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі замовника у розвитку населеного пункту на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, і вказаний спосіб захисту суд визнає як належний.
		Зважаючи на встановлення на підставі наданих учасниками справи доказів обставин, які свідчать про закінчення відповідачем будівництва спірного об`єкту в квітні 2021 року із отриманням сертифікату готовності об`єкта до експлуатації 26.08.2021р., водночас відсутності укладення ним з позивачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до 01.01.2020р., суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин норм абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ, які встановлюють розмір та порядок пайової участі замовників будівництва протягом 2020 року.
		Рішенням Городоцької міської ради Львівської області № 110 від 25.02.2016р. «Про затвердження Положення про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок» затверджено Положення про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок.
		Відповідно до п. 4. 6 положення форма договору про пайову участь (внесок) замовника у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Городок затверджується рішенням сесії Городоцької міської ради. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі забудовників у розвиток інфраструктури м. Городок, який визначається у грошовому виразі відсоткового значення від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а в разі його відсутності - звіту про експертну оцінку основних фондів, які вводяться в експлуатацію або іншого документа, у якому відображено кошторисну вартість будівництва об`єкта, визначену згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж, споруд та транспортних комунікацій.
		Згідно з п. 4.7 положення у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на підставі прогнозних середньорічних показників опосередкованої вартості спорудження 1 кв.м об`єктів житлового будівництва за регіонами України, затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України або на підставі експертної оцінки, проведеної у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1891 «Про затвердження Методики оцінки майна», що множиться на загальну площу об`єкта будівництва станом на момент проведення Розрахунку. У разі визначення вартості будівництва об`єкта на підставі експертної оцінки, оцінка проводиться за кошти замовника.
		Розмір (величину) пайової участі замовника будівництва прокуратурою визначено, виходячи із вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019р. та Положення про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Городок, затвердженого рішенням Городоцької міської ради Львівської області № 110 від 25.02.2016р., а також виходячи із наявних у нього відомостей щодо загальної площі квартир, а саме, 7141,9 м. кв. й на підставі опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування для житлових будинків (наказ Міністерства розвитку громад та територій України №230 від 10.09.2021р. «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України»).
		Судом встановлено, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України №230 від 10.09.2021р. для Львівської області визначено показник опосередкованої вартості спорудження житла в розмірі 14451,00 грн за 1 кв.м загальної площі квартир у будинку (з урахуванням ПДВ).
		Відповідно до розрахунку прокуратури, враховуючи загальну площу збудованого об`єкту, відповідач безпідставно зберіг кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в загальному розмірі 2 064 151,90 грн. Розрахунок викладено у позовній заяві та перевірено судом.
		Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
		Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 2 064 151,90 грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
		На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.
		Розподіл судових витрат.
		Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду Львівською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір в сумі 24769,82 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №671 від 02.04.2024р. Враховуючи те, що спір виник із вини відповідача відтак, з відповідача підлягають відшкодуванню витрати на оплату судового збору.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 185, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов задоволити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло» (79071, Львівська обл., місто Львів, вулиця Скнилівська, будинок 3 Б; ідентифікаційний код юридичної особи 39611010) на користь Городоцької міської ради Львівської області (81500, Львівська обл., Львівський р-н, місто Городок, майдан Гайдамаків, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи 26269892) 2 064 151,90 грн.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добре житло» (79071, Львівська обл., місто Львів, вулиця Скнилівська, будинок 3 Б; ідентифікаційний код юридичної особи 39611010) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код юридичної особи 02910031) 24769,82 грн. судового збору.
		Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
		Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
		Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
		Повний текст рішення складено 03.10.24р.
		 
		СуддяІванчук С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...