Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/1074/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 09.10.2024. Зареєстровано: 10.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2024.

Номер судового провадження: 2/362/289/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 362/1074/23
		Провадження № 2/362/289/24 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		11 вересня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
		за участю секретаря Тельнової О.О.,
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про укладення договору земельного сервітуту, 
		в с т а н о в и в:
		У лютому 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат Головко О.С. звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі  ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі») про укладення договору земельного сервітуту. 
		Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0614 га, кадастровий номер 3210700000:04:043:0154 з цільовим призначенням для колективного садівництва, розташованої за адресою: Київська обл., м. Васильків, садове товариство «Екран» на території Крушинської сільської ради (далі- земельна ділянка). Право власності позивача на земельну ділянку посвідчується державним актом від 02.04.1998 року, виданого на підставі рішення Крушинської сільської ради від 24.09.1997 року.
		Вказував, що на момент відведення позивачу даної земельної ділянки, на ній жодних опор ЛЕП не перебувало. Однак, на теперішній час, на території даної земельної ділянки знаходиться опора лінії електропередач (ЛЕП) №9 з відтяжкою (типу ПУБ 35-110-1.1) ПЛ-35 кВ «Васильків-Комсомольська». Дана ЛЕП належить ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», який діє на території Київської області як оператор системи розподілу електричної енергії. 
		Дана опора ЛЕП №9, безпосередньо займає на земельній ділянці площу 0,0171 га, площа якої розрахована відповідно до ДБН В.2.5-16-99 С.15 Інженерне обладнання споруд, зовнішніх меж Визначення розмірів земельних ділянок для об?єктів електричних мереж. А також, розміщенням даної опори визначена і охоронна зона. Так, охоронна зона розрахована на відстані 15 метрів уздовж повітряної лінії електропередачі у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів при не відхиленому їх положенні, як то передбачено п.5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року №209.
		Таким чином, загальна площа обмежень охоронної зони разом із розміщеною опорою ЛЕП становить - 0,0528 га, що відображено у кадастровому плані земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:04:043:0154 і фактично становить - 86% від загальної площі земельної ділянки.
		Фактичне розташування опори з урахуванням конфігурації земельної ділянки і місця проходження самої охоронної зони, унеможливлює вільне використання даної земельної ділянки за її цільовим призначенням з урахуванням заборон визначених п.8 Правил охорони електричних мереж зокрема, заборони будувати дачні будинки, складати добрива, корми, дрова та інші матеріали, саджати дерева та інші багаторічні насадження тощо.
		Тобто, відповідачем, у не встановлений час, без належних на те правових підстав було незаконно влаштовано існуючу на сьогодні опору №9 типу ПУБ 35-110-1.1 на приватній земельній ділянці, в результаті чого виникла і охоронна зона, що суттєво порушило умови використання належної земельної ділянки приватної форми власності.
		Крім того, зазначав, що позивач листами від 31.03.2020 року, від 07.09.2021 року та від 25 жовтня 2021 року направляв на адресу відповідача свої пропозиції як щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту, так і щодо викупу земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки, однак від відповідача пропозиції щодо укладення договору земельного сервітуту з розміщення опори ЛЕМ №9 не надійшло, а у викупі даної земельної ділянки та в укладенні договору оренди земельної ділянки відповідач листами від 06.10.2021 року та від 04.11.2021 року відмовив.
		Враховуючи, що від відповідача пропозиції щодо укладення договору про встановлення платного земельного сервітуту не надходило, викупити земельну ділянку відповідач відмовляється, також відмовляється укладати договір оренди земельної ділянки, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогою про усунення перешкод у праві вільного користування власною земельною ділянкою шляхом демонтажу опори ЛЕП №№9 з відтяжкою (типу ПУБ 35-110-1.1) 11/1-35 кВ «Васильків-Комсомольська».
		Однак, рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі №362/6486/21 від 28.12.2022 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу опори ЛЕП №9 з відтяжкою (типу ПУБ 35-110- 1.1) ПЛ-35 кВ «Васильків-Комсомольська», було відмовлено. 
		В подальшому, позивач, через свого представника, повторно направив відповідачу письмову пропозицію від 13.12.2022 року щодо укладення відповідного договору платного земельного сервітуту на зазначену вище земельну ділянку з доданим до нього додатком  три примірники договору про встановлення сервітуту.
		Однак, листом від 12.01.2023 року відповідач відмовив позивачу в укладенні платного договору земельного сервітуту, посилаючись на відсутність в його розпорядженні грошових коштів для оплати земельних сервітутів.
		На думку позивача, посилання відповідача на відсутність у нього коштів не може розглядатися як підстава для відмови в укладенні відповідного договору про встановлення земельного сервітуту, оскільки розміщена на земельній ділянці позивача опора ЛЕП №9 задіяна і використовується відповідачем у схемі електропостачання споживачів та електрична енергія в Україні не є безкоштовна, за неї споживачами сплачується відповідна вартість електричної енергії так само і відповідач, як оператор системи, отримує відповідну від споживачів плату за утримання електричних мереж. 
		Посилаючись на наведене, просив встановити земельний сервітут стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:04:043:0154 площею 0,0614 га розташованої за адресою: Київська область, м. Васильків, садове товариство «Екран» на території Крушинської сільської ради, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 шляхом визнання укладеним договору про встановлення земельного сервітуту з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», код ЄДРПОУ 23243188, викладеного в наданій позивачем редакції. 
		Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.48). 
		Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позов не визнає, позовну заяву вважає необгрунтованою, а викладені в ній обставини вважає такими, що не відповідають дійсності. Вказував, що опора лінії електропередач (ЛЕП №9) це складова частина ПЛ  35 кВ «Васильків-Комсомольська». Дана ПЛ була побудована у 1972 році на виділеній із земель запасу на потреби електроенергетичної галузі території. У 1972 році вона була введена в експлуатацію, що підтверджується Паспортом лінії. При цьому, вказана ПЛ з часу побудови не переміщувалась та не змінювала свого місця розташування. Даний об`єкт обліковується на балансі ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з 01.01.1972 року, що підтверджується Довідкою про балансову належність, Паспортом повітряної лінії електропередавання «Васильків-Комсомольська», Витягом з Переліку нерухомого майна, що увійшло до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації станом на 01.07.1995 р., з якої відповідач почав своє функціонування як суб`єкт господарювання у сфері електроенергетики. Отже, опора електропередач була встановлена до набуття позивачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3210700000:04:043:0154. Таким чином, твердження позивача про те, що відповідачем, у невстановлений час, без належних на те правових підстав було незаконно влаштовано існуючу на сьогодні опору № 9 типу ПУБ 35-110-1.1 на приватній земельній, в результаті чого виникла і охоронна зона не відповідають дійсності. Крім того, на момент державної реєстрації права власності на земельну ділянку позивачу було відомо про наявність повітряної лінії, що проходить по даній земельній ділянці, що підтверджується наданим позивачем Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3215056432019 від 18.04.2019, в якому зазначено про наявність обмеження у використанні земельної ділянки в межах охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи. Таким чином, при оформленні земельної ділянки позивач бачив і знав про проходження через неї повітряної лінії електропередач, однак незважаючи на це, все одно оформив право власності на вказану земельну ділянку, а отже позивач зобов`язаний використовувати дану земельну ділянку з обмеженнями, встановленими законодавством України. Повітряна лінія як і сама опора ЛЕП була розміщена на земельній ділянці раніше ніж сформовано земельну ділянку, відповідно дана земельна ділянка перейшла у власність позивача вже із зобов`язаннями щодо обмеженого її використання. При цьому, звертав увагу на те, що рішенням Васильківського міськрайонного суду у справі № 362/6486/21 за позовом ОСОБА_3 да ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили. Зазначеним рішенням встановлено недоведеність позивачем факту порушення його права власності на земельну ділянку. За таких обставин, з огляду на положення ст. 98, 100, 101 ЗК України, виходячи з вимог Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів», Правила охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997 року № 209, вимога позивача про встановлення земельного сервітуту стосовно земельної ділянки площею 0,0614 га з кадастровим номером 3210700000:04:043:0154, за адресою: Київська обл., м. Васильків, садове товариство «Екран» шляхом визнання укладеним договору земельного сервітуту в редакції позивача, є безпідставною та необгрунтованою. Посилаючись на викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.51-50).
		Не погоджуючись з відзивом, представник позивача  адвокат Головко О.С. подав відповідь на відзив, у якому зазначав, що наведені відповідачем у відзиві твердження відповідача не відповідають дійсності та не підтверджуються належними та допустимими доказами. Відповідач не надав доказів того, що дана опора ЛЕП №9 побудована у 1970 році на виділеній із земель запасу на потреби електричної галузі території, а надані відповідачем докази такого не підтверджують. Також, не надано жодного доказу того, що опора ЛЕП №9 встановлена на земельній ділянці позивача до набуття ним права власності на земельну ділянку. Навпаки, твердження відповідача спростовуються тим, що позивач набув право власності на земельну ділянку на підставі рішення Крушинської сільської ради від 24.09.1997 року з отриманням Державного акту на право власності на землю від 02.04.1998 року, і даний Державний акт не містить обмежень у використанні земельної ділянки. Крім того, вказував, що ст. 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» передбачено мати договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об`єктів енергетики та передачі електричної енергії, відповідно належним способом захисту у цій справі є саме просити суд визнати такий договір укладеним із відповідачем, який фактично займає і користується земельною ділянкою позивача шляхом розташування на ній опори ЛЕП ПЛ-35 кВ, а сам відповідач від укладення такого договору ухиляється. Виходячи з наведеного вважав, що позов має бути задоволений у повному обсязі (а.с.95-100).
		Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено дану справ для розгляду по суті (а.с.199-200).
		У судовому засіданні представник позивача  адвокат Головко О. С. просив позов задовольнити, оскільки на земельній ділянці позивача перебуває об?єкт енергетики (опора), який належить відповідачу, стосовно технічної документації щодо сервітуту, то вона не виготовлялась, вважав, що її не потрібно виготовляти, оскільки позивач просить встановити сервітут на всю земельну ділянку, а не на її частину. 
		Представник відповідача  адвокат Безштанько В.В. просив у задоволенні позову відмовити, з позицією позивача щодо укладення сервітуту на платній основі та на всю земельну ділянку відповідач не погоджується, оскільки опора була побудована у 1972 році, тобто раніше ніж позивач отримав у власність земельну ділянку, земельна ділянка передана позивачу у власність з обмеженням її використання в межах охоронної зони навколо (вздовж) об?єкта енергетичної системи та наявність опори на земельній ділянці ніяк не перешкоджає її використанню.
		Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в межах заявлених позовних вимог, враховуючи відзив відповідача, відповідь на відзив позивача, відповідно до норм матеріального права, дотримуючись норм процесуального права, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
		Судом встановлено, що згідно з копією Державного акту серії ІІІ-КВ № 110480, виданого 02 квітня 1998 року Крушинською сільською радою на підставі рішення Крушинської сільської ради № 1/3 від 24 вересня 1997 року ОСОБА_7 є власником земельної ділянки загальною площею 0,061 га, кадастровий номер 3210700000:04:043:0154, розташованої на території Крушинської сільської ради для ведення садівництва в с/т «Екран» (а.с.14).
		Відповідач ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електромережі» (до перейменування - ПрАТ «Київобленерго») є власником опори № 9 (типу ПУБ 35-110-1.1) повітряної лінії електропередавання ПЛ - 35 кВ «Васильків-Комсомольська», зазначений об?єкт побудовано у 1972 році, з 01.01.1972 року даний об?єкт перебуває на балансі енергетичної компанії, що підтверджується копіями Довідки про балансову належність, Паспорта повітряної лінії електропередавання «Васильків-Комсомольська», Витягу з Переліку нерухомого майна, що увійшло до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації станом на 01.07.1995 р (а.с.61-84).
		Як вбачається з копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку державну реєстрацію земельної ділянки проведено позивачем 18.04.2019 року, згідно з яким площа земельної ділянки позивача - 0,0614 га, кадастровий номер 3210700000:04:043:0154, місце розташування: Київська обл., м. Васильківський р-н, с/т «Екран» на території Крушинської сільської ради, цільове призначення - для колективного садівництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для колективного садівництва, обмеження у використанні земельної ділянки  Охоронна зона навколо (вздовж) об?єкта енергетичної системи, площа земельної ділянки (її частини) на яку поширюється дія обмеження  0,0528 га, підстава виникнення обмеження у використанні земельної ділянки - Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил охорони електричних мереж» №209 від 04.03.1997, строк дії обмеження  безстроково (а.с.39-41).
		Таким чином, опору № 9 (типу ПУБ 35-110-1.1) ПЛ - 35 кВ «Васильків-Комсомольська» було побудовано до набуття позивачем права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0614 га з кадастровим номером 3210700000:04:043:0154 та земельна ділянка перейшла у власність позивача вже із зобов`язаннями щодо обмеженого її використання.
		З наданих позивачем копій листів від 31.03.2020 року, від 09.09.2020 року, від 07.09.2021 року та від 25 жовтня 2021 року вбачається, що позивач направляв на адресу відповідача свої пропозиції щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту, викупу земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки із зазначенням заперечень проти безоплатного встановлення земельного сервітуту (а.с. 17, 20,21-22, 26).
		З копій листів ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електромережі» від 06.10.2021 року № 15/100/16380 та від 04.11.2021 року №15/100/17987 вбачається, що відповідачем надавались відповіді на листи позивача, за змістом яких відповідач повідомивши позивача про те, що оскільки земельна ділянка перебуває у власності позивача з 02.04.1998 року, що посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю, а відомості про дану земельну ділянку були внесені до Земельного Державного кадастру 18.04.2019 та враховуючи, що опора повітряної лінії електропередачі знаходиться у власності Товариства і вона була розміщена на земельній ділянці до моменту оформлення її у власність позивача та, що земельна ділянка була оформлена у власність позивача разом із площею ділянки під опорою ПЛ - 35 кВ, тобто була незаконно оформлена у власність позивачем, рекомендував позивачу звернутися до Товариства для укладення договору про встановлення безоплатного безстрокового земельного сервітуту із заявою, в якій буде зазначено площу частини земельної ділянки, на яку буде поширюватись право сервітуту, площу, тощо з відповідними документами (а.с.23-24, 27-28).
		В подальшому, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у праві вільного користування власною земельною ділянкою шляхом демонтажу опори ЛЕП №9 з відтяжкою (типу ПУБ 35-110-1.1) ПЛ-35 кВ «Васильків- Комсомольська». 
		Відповідно до копії рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області в справі № 362/6486/21 за позовом ОСОБА_8 до ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електромережі» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в задоволенні позову відмовлено (а.с.30-33).
		Зазначене рішення суду 31.10 2022 року набрало законної сили.
		З вказаного рішення суду вбачається, що суд відмовляючи в задоволенні позову встановив, що ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електромережі» є власником опори № 9 (типу ПУБ 35-110-1.1) ПЛ - 35 кВ «Васильків-Комсомольська», яка перебуває на балансі відповідача з 01.01.1972 року, державну реєстрацію земельної ділянки, позивачем було проведено 18.04.2019 року із зазначенням обмеження у використанні земельної ділянки «Охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи» на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил охорони електричних мереж» №209.
		Суд першої інстанції встановивши, що опора № 9 (типу ПУБ 35-110-1.1) ПЛ - 35 кВ «Васильків-Комсомольська» були побудовані до набуття позивачем права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0614 га з кадастровим номером 3210700000:04:043:0154, розташованої за адресою: Київська обл., м. Васильків, садове товариство «Екран» на території Крушинської сільської ради і земельна ділянка, як стверджує відповідач, перейшла у власність ОСОБА_4 вже із зобов`язаннями щодо обмеженого її використання та, що позивачем не доведено факт порушення його права власності на земельну ділянку, відмовив в задоволенні позову.
		Згідно з наданою позивачем копією пропозиції від 13 грудня 2022 року, представник позивача  адвокат Головко О.С. звертався до відповідача з пропозицією щодо укладення договору про встановлення земельного сервітуту, додатком до якої є три примірники Договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об?єктів енергетики та передачі електричної енергії (а.с.34-35).
		Зі змісту наданої позивачем копії Договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об?єктів енергетики та передачі електричної енергії вбачається, що Договір є платним (а.с. 36-38).
		Відповідно до ст. 22 ЗК України, 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення права власності позивача на земельну ділянку) право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності.
		Згідно зі ст. 23 ЗК України, 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення права власності позивача на земельну ділянку) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
		Статтею 40 ЗК України, 1990 року (в редакції, чинній на час набуття права власності позивача на земельну ділянку) власники земельних ділянок і землекористувачі зобов?язані забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання.
		Відповідно до ч. 4 ст. 69 ЗК України, 1990 року (в редакції, чинній на час набуття права власності позивача на земельну ділянку) вздовж повітряних і наземних кабельних ліній електропередачі встановлюється охоронна зона. Землі в межах цих зон у власників та землекористувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, що передбачаються правилами, затвердженими у встановленому порядку.
		За змістом Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 року №209 (далі- Правила) (в редакції, чинній на час набуття права власності позивача на земельну ділянку) підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об?єкти електричних мереж, зобов?язані вживати належних заходів до збереження зазначених об?єктів.
		Пунктом п.8 Правил визначено, що забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: будувати житлові, громадські та дачні будинки; влаштовувати будь-які звалища; складати добрива, корми, дрова, інші матеріали; саджати дерева та інші багаторічні насадження, тощо.
		У п.9 Правил визначено, що у межах охоронних повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представників забороняється: будівництво, реконструкція, капітальних ремонт, знесення будівель і споруд; проїзд машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра; виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях  на глибині понад 0,45 метра, тощо. 
		01 січня 2002 року ЗК України 1990 року втратив чинність на підставі ЗК України від 25 жовтня 2001 року.
		Згідно з внесеними змінами та доповненнями Законом України № 5245-VI від 06.09.2012 до ЗК України 2001 року, зокрема, ч. 3 ст. 79-1 передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
		Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.
		Згідно зі до ст.14 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель: вид; опис меж; площа; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об`єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об`єкта); інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.
		Статтею 28 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель здійснюється у формі: державної реєстрації обмежень у використанні земель; внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Загальні правила встановлення сервітуту визначені ЦК України.
		Згідно з ч.1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
		За змістом ч.1 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
		Відповідно до ч.2 ст. 404 ЦК України особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
		Також Главою 16 ЗК України передбачено право земельного сервітуту.
		Разом з тим, оскільки спір стосується переданої у власність позивача частини земельної ділянки, на якій була розташована опора № 9 (типу ПУБ 35-110-1.1) повітряної лінії електропередавання ПЛ - 35 кВ «Васильків-Комсомольська», що перебуває у власності відповідача, спеціальним законом, який регулює відповідні правовідносини є Закон України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів». 
		Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» №2480-VI (далі Закон- №2480-VI) для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури земельні ділянки всіх форм власності, за договором з власником чи користувачем земельної ділянки, можуть використовуватися також шляхом встановлення постійних або строкових земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
		Частинами 1-3 ст. 16 Закону №2480-VI визначено, що підприємства, які будують чи експлуатують об`єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об`єктів, зазначених у частинах другій та четвертій цієї статті, на праві постійних або строкових земельних сервітутів. Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, пристроїв і споруд. Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури.
		Таким чином, положеннями вказаної статті визначено право підприємства, які будують чи експлуатують об`єкти енергетики та передачі електричної енергії, використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки.
		У частині 9 ст. 16 Закону №2480-VI зазначено, що в разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».
		Згідно з ч.1, 2 ст. 18 Закону №2480-VI для забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об`єктів і об`єктів передачі електричної та теплової енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища встановлюються спеціальні зони об`єктів енергетики, зокрема охоронні зони об`єктів енергетики. Земельні ділянки в межах спеціальних зон об`єктів енергетики не вилучаються (викупляються) у власників чи користувачів земельних ділянок, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням).
		Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про ринок електричної енергії» в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об`єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів».
		Згідно зі ст. 32 Закону №2480-VI у межах охоронних зон об`єктів енергетики забороняється будувати житлові будинки, будинки громадського призначення; розміщати споруди іншого призначення на меншій відстані від елементів електричних мереж, ніж встановлена нормами; складати будь-які матеріали, розпалювати вогнища, влаштовувати звалища; саджати дерева, крім кущів та саджанців з висотою перспективного росту не більше двох метрів та ін.
		Як встановлено судом, відповідач є власником опори № 9 (типу ПУБ 35-110-1.1) повітряної лінії електропередавання ПЛ - 35 кВ «Васильків-Комсомольська», яка перебуває в нього на балансі з 01.01.1972 року.
		Позивач є власником земельної ділянки площею 0,0614 га, кадастровий номер 3210700000:04:043:0154, розташованої за адресою: Київська обл., м. Васильківський р-н, с/т «Екран» на території Крушинської сільської ради з 02 квітня 1998 року згідно з Державним актом (а.с.14).
		Державна реєстрація земельної ділянки позивача проведена із зазначенням обмеження у використанні земельної ділянки - Охоронна зона навколо (вздовж) об?єкта енергетичної системи на підставі Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил охорони електричних мереж» №209 (а.с.39-41). 
		Таким чином, опору № 9 (типу ПУБ 35-110-1.1) повітряної лінії електропередавання ПЛ - 35 кВ «Васильків-Комсомольська» було побудовано до набуття позивачем права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0614 га з кадастровим номером 3210700000:04:043:0154 та земельна ділянка перейшла у власність позивача вже із зобов`язаннями щодо обмеженого її використання.
		Вказані обставини також встановлені рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області в справі № 362/6486/21 за позовом ОСОБА_8 до ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електромережі» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яке набрало законної сили.
		Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		Крім того, суд встановив, що позивач просить встановити сервітут на земельну ділянку площею 0,0614 га, власником якої він є. 
		У той час як обмеження у використанні земельної ділянки позивача поширюються лише на її частину - 0,0528 га, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.39-41).
		За таких обставин та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, суд вважає, що земельний сервітут щодо належної відповідачу земельної ділянки не може бути встановлений, тому вимоги позивача про встановлення сервітуту стосовно земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу шляхом визнання укладеним договору про встановлення земельного сервітуту з відповідачем, у наданій позивачем редакції є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат (ст. 264 ЦПК України).
		Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється відповідно до ст. 141 ЦПК України.
		Враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача та стягненню з відповідача не підлягають. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 401, 402, 404 ЦК України, статтею 16 ЗК України, статтями 12, 13, 76-79, 81, 82, 44, 133, 137, 141, 247, 258, 263-265, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
		у х в а л и в:
		У задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про укладення договору земельного сервітуту  відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», ЄДРПОУ 23243188, місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А. 
		Повний текст рішення виготовлено 24.09.2024 року.
		 
		Суддя                  Г.М. Лебідь-Гавенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...