Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/2893/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано судом: 10.10.2024. Зареєстровано: 10.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2024.
Дата набрання законної сили: 05.12.2024
Результат оскарження 05.12.2024 Львівський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/461/182/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141360000027

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/2893/23
		1-кп/461/182/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		09.10.2024                      м.Львів 
		Галицький районний суд м. Львова в складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання         ОСОБА_2 ,
		за участі:
		прокурора      ОСОБА_3 
		представника потерпілого             ОСОБА_4 
		обвинуваченого          ОСОБА_5 
		захисника                     ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141360000027 від 03.01.2023 року за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Бровари, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-
		 
		встановив:
		 
		    ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 05:05 год., маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно, викрав із кімнати ключі від транспортного засобу марки «Hyundai Sonata» державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві володіння належить ОСОБА_8 , після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, покинув приміщення вказаної вище квартири, та за допомогою раніше викраденого ним ключа, відчинив автомобіль марки «Hyundai Sonata» державний номерний знак НОМЕР_1 ., запустивши двигун внутрішнього згоряння попрямував, чим заволодів вказаним автомобілем вартістю 284620 грн. 00коп., за межі м. Львів, де у с. Куликів, Жовківського району Львівської області вчинив дорожньо-транспортну пригоду.
		   
		   Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що свою вину в інкримінованому йому злочині визнає повністю. Вказав, що на момент подій зазначених в обвинувальному акті, він працював у ресторані на посаді офіціанта. Після роботи, він разом із своїми знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пішли в парк, а згодом, вони втрьох, за пропозицією ОСОБА_11 , викликали таксі та поїхали до його орендованої квартири, де він проживав зі ОСОБА_12 . Вони всі разом вживали спритні напої та спілкувались. Обвинувачений зазначив, що просив у ОСОБА_11 ще у парку, а згодом і в квартирі, дати йому дозвіл покататись на автомобілі, однак останній йому відмовив. Обвинувачений повідомив, що після того як ОСОБА_13 заснув, він потайки взяв ключі від автомобіля, які лежали на столі, сів у автомобіль, та поїхав до себе додому на АДРЕСА_3 , де перебував певний час. Близько 5 ранку, тобто коли вже закінчилась комендантська година, він вирішив повернутись до квартири, яку винаймав ОСОБА_14 , однак в процесі поїздки, наважився ще поїздити на авто та в результаті опинився на трасі, на відстані близько 15 км від Львова, де здійснив наїзд на пішохода. Обвинувачений просив суд врахувати, що він вчинив злочин необдумано, не передбачив настання таких тяжких наслідків та щиро кається. Додатково вказав, що вибачився перед потерпілим та відшкодував останньому завдану шкоду.
		 
		    В ході судового провадження судом було створено необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що зокрема підтверджується тим, що усі докази були досліджені судом безпосередньо в присутності учасників процесу, а кожен з учасників процесу мав можливість скористатись правом на подачу доказів суду, висловитись щодо допустимості та належності кожного доказу окремо та заявити відповідні клопотання суду. Крім того, жоден з учасників процесу не висловив заперечень проти завершення дослідження обставин справи, перед оголошенням завершення такого.
		 
		   Безпосередньо дослідивши нижченаведені докази, подані під час судового розгляду, оцінюючи їх у сукупності, з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши потерпілого, свідків, перевіривши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні дій, наведених у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, повністю та об`єктивно підтверджується наступними дослідженими по справі доказами:
		 
		-    показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який повідомив, що у зв`язку з початком війни, він перегнав своє авто до знайомого ОСОБА_15 у місто Львів та надав останньому дозвіл на безоплатне користування цим автомобілем. При цьому, потерпілий зазначив, що вказаний автомобіль був придбаний ним за договором лізингу, зобов*язання за яким він виконав у повному обсязі. Однак, через військову агресію російської федерації він не встиг переоформити автомобіль на себе в установленому законом порядку. Вказав, що безпосередньо з обвинуваченим ОСОБА_7 він не знайомий, дозволу на користування автомобілем останньому він не давав;
		 
		-    даними договору фінансового лізингу № 20211012/1 від 12.10.2021 року, акту приймання передачі до договору фінансового лізингу, договору купівлі-продажу (викупу предмету лізингу), укладених між ТОВ «Фастфінанс» та ОСОБА_8 , відповідно до яких лізингодавець, у зв`язку з заявою лізингоодержувача, на підставі договору купівлі-продажу, зобов`язується набути у власність та передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування транспортний засіб, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти ТЗ та сплачувати лізингові платежі, інші платежі та виконувати інші обов`язки згідно з умовами договору. Предметом договору є автомобіль марки «HyundaiSonata 2.0 LPI 6AT» із викупною вартістю 284620 грн.;
		 
		-    даними акту погодження взаєморозрахунків та приймання передачі транспортного засобу у власність від 10 грудня 2022 року до договору фінансового лізингу № 20211012/1 від 12 жовтня 2021 року, відповідно до якого у зв`язку із повним виконанням лізингоодержувачем ( ОСОБА_8 ) своїх зобов`язань за договором, право власності на об`єкт лізингу переходить до лізингоодержувача;
		-    показаннями свідка ОСОБА_16 , який повідомив, що автомобіль «Хюндай Соната» чорного кольору, разом з ключами від нього та техпаспортом, він отримав від ОСОБА_8 для особистого користування, з умовою нікому його не передавати. 02 січня 2022 року він разом з обвинуваченим ОСОБА_7 (з яким він вже був знайомий) та спільною знайомою ОСОБА_10 прогулювались містом та ближче до настання комендантської години вирішили поїхати до квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Свідок зазначив, що у вказаній квартирі він проживає спільно з ОСОБА_17 , який на момент їхнього приїзду, вже перебував у цій квартирі. Після прибуття до квартири вони почали вживати алкогольні напої та спілкуватись між собою. Свідок вказав, що в ході розмов обвинувачений ОСОБА_7 просив у нього дозволу взяти автомобіль «Хюндай Соната» для того щоб поїздити по місту, однак він категорично йому відмовив. Ключі від автомобіля лежали біля дивану. Близько першої години ночі він пішов спати, а прокинувшись зранку, помітив, що ключів та автомобіля немає. В подальшому, йому зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що це він взяв ключі, автомобіль і потрапив у ДТП;
		 
		-    даними вироку Жовківського районного суду Львівської області від 02 серпня 2023 року (справа 444/849/23), відповідно до якого 03.01.2023 року приблизно о 06:30 год. водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «HyundaiSonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним у правій смузі руху автодороги «Львів - Рава-Руська» у смт. Куликів, Львівського району Львівської області в напрямку до м. Жовква порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_18 , та в подальшому здійснив зіткнення із автопоїздом у складі сідлового тягача марки «Scania», р.н. НОМЕР_2 , та напівпричепа марки «SDC», р.н НОМЕР_3 , який перебував у нерухомому стані;
		 
		-    показаннями свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що з обвинуваченим він знайомий, оскільки раніше вони разом працювали у ресторані. У січні 2023 року ОСОБА_7 разом із спільними знайомими, а саме, ОСОБА_19 та ОСОБА_10 , приїхали до нього додому в гості, а саме до квартири за адресою: АДРЕСА_4 , яку він спільно винаймав з ОСОБА_19 , де всі разом випивали спиртні напої та спілкувались. Свідок зазначив, що під час спілкування обвинувачений спитав у ОСОБА_15 чи можна йому взяти ключі від автомобіля, яким користується останній, однак ОСОБА_13 категорично йому відмовив. Що було далі йому не відомо, так як він пішов спати, а про події, які інкримінуються ОСОБА_7 , дізнався зранку від працівників поліції;
		 
		-    даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03.01.2023 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_16 просив вжити заходів до ОСОБА_7 , який 03.01.2023 року близько 05 год. 05 хв. незаконно заволодів транспортним засобом марки «Хьюндай Соната» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 у АДРЕСА_5 ;
		 
		-    даними протоколу огляду місця події від 03.01.2023 року з фототаблицею, відповідно до якого предметом огляду була проїзна частина дороги вкрита бруківкою, яка знаходиться на відстані 1.5 м. від житлового буднику за адресою: АДРЕСА_6 . На відстані приблизно 2м від тротуару знаходиться місце, на яке вказує заявник ОСОБА_16 де він 02.01.2023 року близько 21 год. 00 хв. припаркував авто марки «HyundaiSonata» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Водночас, на місці події видимих слідів протекторів шин та інших сторонніх предметів не виявлено;
		 
		-    даними протоколу огляду предмету від 03.01.2023 року, а саме диску з відеозаписом, який був здійснений з камери зовнішнього відеоспостереження, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , на якому зафіксовано, що 03.01.2023 п 07:57:41 (похибка в часі -2 години) год. автомобіль чорного кольору, з увімкнутими передніми фарами та поворотними фарами з правої сторони рухається по вул. Вічева, що розташована у м. Львові, після чого вищевказаний транспортний засіб переметнув поворотну фару, яка на автомобілі знаходиться ліворуч, та продовжив рух по АДРЕСА_5 ;
		 
		-    даними, що містяться у висновку експерта № 93-Е від 22.03.2023 року за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Hyundai Sonata 2.0 LPI 6AT» 2015 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , без врахування пошкоджень отриманих у ДТП, а з врахуванням тільки тих особливостей його стану, що мали місце ще до пошкодження, які можна було встановити при експертному дослідженні 01.02.2023 вже пошкодженого автомобіля, в цінах на момент ДТП 03.01.2023, становила 290914 грн.
		   Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Hyundai Sonata 2.0 LPI 6AT» 2015 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження, виходячи з результатів його експертного обстеження 01.02.2023, визначається у розмірі ринкової вартості цього автомобіля на момент до його пошкодження у ДТП 03.01.2023, яка становила 290914 грн.;
		 
		-    даними протоколу слідчого експерименту від 04.04.2023 року з відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 у присутності понятих повідомив та показав, як 02.01.2023 року близько 00 год. 00 хв. він разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_20 приїхали на таксі до будинку, що за адресою: АДРЕСА_4 , після чого зайшли в під`їзд та попрямували до квартири АДРЕСА_5 на першому поверсі, у якій він проживає. У квартирі вони зняли верхній одяг та пішли до його кімнати, де сіли на диван та почали розмовляти. Близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_21 заснула на дивані та через деякий час свідок ОСОБА_16 теж заснув біля неї, а ОСОБА_22 залишився з його товаришем у кімнаті та ще певний час спілкувались. Свідок в ході слідчого експерименту також показав, як зайшовши до квартири, він поклав ключі від машини на гладильну дошку, яка знаходилась біля дивану у його кімнаті. Свідок доповнив, що в ході спілкування ОСОБА_22 просив дати йому ключі від машини, однак він категорично відмовив. Зранку, ОСОБА_16 помітив відсутність ключів від машини, а вийшовши на двір помітив відсутність і самої машини;
		 
		 
		 
		   Аналізуючи показання потерпілого та свідків, які були допитані під час судового розгляду, суд розцінює їх показання як правдиві, оскільки вони логічні, послідовні, узгоджуються між собою та з іншими доказами, які безпосередньо досліджені судом та наведені у вироку, а саме з даними протоколів огляду місця події, протоколів огляду, висновку експерта, слідчого експерименту, які підтверджують винуватість ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими, та викладених у вироку.
		   Всі вищенаведені докази, досліджені в судовому засіданні, оцінені судом як належні та допустимі, містять інформацію щодо предмету доказування у даному кримінальному провадженні.
		   Під час дослідження документів, судом не встановлено їх неналежності чи недопустимості, згідно вимог ст.ст. 85-89 КПК України.
		   Таким чином, вищенаведені докази в сукупності доводять викладені у даному вироку фактичні обставини, у зв`язку із чим суд визнає ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		   
		Мотиви призначення покарання обвинуваченому.
		 
		Суд, з урахуванням позиції прокурора, визнає обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_7  щире каяття.    
		   Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно послідовної практики Верховного Суду розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття  це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
		   Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайшов своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		Обвинувачений ОСОБА_7 засуджує своюповедінку, усунувзаподіяну нимшкоду таприйняв рішеннябільше невчиняти злочинів,і цеоб`єктивнопідтверджується визнаннямособою своєївини, усвідомленням протиправностівчиненого, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, відшкодуванню заподіяної шкоди потерпілому.
		 
		Обставин, які відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		 
		   Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		   Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
		Частиною 2 статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		   На підставі викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому відповідно дост. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, обставини його вчинення, та наслідки вчинення кримінального правопорушення у вигляді завдання матеріальних збитків потерпілому.
		Судтакож приймаєдо увагидані проособу обвинуваченого,який ранішене судимий, нестановить високоїнебезпеки длясуспільства, наобліку улікаря наркологата лікаряпсихіатра неперебуває,є особоюмолодого віку,працюючий,  відсутністьобставин,які обтяжують покарання,щире каяттята відшкодування потерпіломузавданої матеріальноїшкоди уповному обсязі,а відтак  вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 , а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, застосування до нього покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі, визначеної санкцією інкримінованої йому статті Особливої частиниКримінального кодексу України. Підстав для застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України судом встановлено не було.
		 
		Призначене покарання, на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		 
		При цьому, судом враховується, що  ОСОБА_7 вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02 серпня 2023 року (справа 444/849/23) засуджений за ч. 3 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 ( п*яти) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.
		На підставі частин 1, 4ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання за цим вироком необхідно частково приєднати покарання за вищевказаним вироком суду. 
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні.
		 
		У даному провадженні потерпілим ОСОБА_8 було пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 290914 грн.
		    У подальшому представник потерпілого звернувся до суду з заявою про відмову від позову, оскільки шкода відшкодована йому обвинуваченим у повному обсязі. Враховуючи положення ст. 206 та п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд приймає відмову цивільного позивача від позову та закриває провадження за цивільним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 290914 грн.
		   
		Вирішення процесуальних питань.
		 
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		 
		Згідно з положеннями ст. 124 КПК України витрати на проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого та стягнути з нього на користь держави 16728,60 грн. витрат на проведення судово транспортно-товарознавчої експертизи (висновок експерта № 93-Е від 22.03.2023 року).
		   
		Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні не обирався.
		 
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371,374, 376 КПК України, суд 
		   
		ухвалив:
		 
		    ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		   На підставі ч.4 ст. 70 КК України до данного покарання частково приєднати покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02 серпня 2023 року у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років і остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 5 (п`яти) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.
		   Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з часу його фактичного затримання 03.01.2023 року.
		   У строк покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів зарахувати покарання відбуте частково за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02 серпня 2023 року.
		   
		   Прийняти відмову цивільного позивача ОСОБА_8 від цивільного позову.
		 
		   Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 16728 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) гри. 60 коп.
		 
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		 
		- DVD-R диски - зберігати при матеріалах справи.
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного судушляхом подачі апеляції через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...