Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/9580/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано судом: 10.10.2024. Зареєстровано: 10.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2024.
Дата набрання законної сили: 03.12.2024
Результат оскарження 03.12.2024 Житомирський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/295/843/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024060000000033

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/9580/24
		 
		1-кп/295/843/24
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10.10.2024 року м. Житомир
		Богунський районний суд м. Житомира
		у складі: 
		головуючого  судді             ОСОБА_1                    
		секретаря судового
		засідання ОСОБА_2    
		розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Житомирі кримінальнепровадження №22024060000000033 від 16.02.2024 про обвинувачення 
		ОСОБА_3 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. рогозівка ромненського району амурської області рф, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей 2006 та 2008 року народження, раніше судимого :
		07.09.2020 Дергачівським районним судом Харківської області за ст. 260 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі; 
		11.12.2020 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст.ст. 391, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, -
		за ст. ст. 436-2 ч.1, 436-2 ч.3 КК України, 
		з участю: 
		прокурора         ОСОБА_4 
		обвинуваченого         ОСОБА_3 
		 
		в с т а н о в и в :
		   Згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		 
		   Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент російської федерації (далі - рф) путін в.в., а також інші представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 9 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), від 21 грудня 1965 року № 2131(ХХ), від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України. 
		   20 лютого 2014 рф розпочато збройну агресію проти України шляхом порушення зс рф, всупереч міжнародно-правовим зобов`язанням рф, порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і рф про статус та умови перебування Чорноморського флоту рф на території України від 28 травня 1997 року, для блокування військових частин ЗСУ. 
		 
		   У подальшому 24 лютого 2022 о 5 годині президентом рф путіним в.в. оголошено про початок спеціальної військової операції на території України. Того ж дня, близько 5 години 10 хвилин зс рф, що діяли за наказом керівництва рф, здійснено обстріли крилатими та балістичними ракетами аеродромів, військових штабів, складів, підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань. 
		 
		   На виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф, шляхом застосування зброї, незаконно вторглись на суверенну територію України через державний кордон України та здійснили збройні напади на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, цивільні об`єкти, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також здійснюють окупацію окремих частин з числа вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до цього часу та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
		 
		   Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який востаннє указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 № 271/2023 продовжено з 14.05.2024 строком на 90 діб. 
		 
		   01 лютого 2024 близько 11 години 30 хвилин ОСОБА_3 , будучи засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, перебуваючи у приміщенні Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» за адресою: м.Житомир, проспектНезалежності, 172, будучи достовірно обізнаним про факт розв`язання та здійснення рф агресивної війни проти України, зокрема шляхом повномасштабного військового вторгнення та тимчасової окупації частини території України, діючи умисно, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед оточуючих, у розмові з працівниками зазначеної установи виконання покарань заперечував збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, висловлюючи, зокрема, наступні твердження: «це Україна почала цю війну, що це Україна обстрілює росію»; «это ваша Украина напала на россию и что когда россия выиграет эту войну, часть Украины пойдет в Польшу, а типа будем вас охранять, россия будет охранять, у неё будет власть», у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		 
		   В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 02 лютого 2024 близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» за адресою: м.Житомир, проспект Незалежності, 172, будучи достовірно обізнаним про факт розв`язання та здійснення рф агресивної війни проти України, зокрема шляхом повномасштабного військового вторгнення та тимчасової окупації частини території України, діючи умисно, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед оточуючих, у розмові з іншим засудженим, який відбуває покарання у зазначеній установі виконання покарань, повторно виправдовував збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році, висловлюючи, зокрема, наступні твердження: «це Україна спровокувала росію на повномасштабну війну своїми діями. Коли вони зробили днр і лнр і українці почали «ущемлять» права громадян днр і лнр, з приводу того що російськомовних громадян «ущемляють». Почали тероризувати цих людей»; «Тобто коли був радянський союз, не заслужено цю східну територію і Крим, ну не має бути українською державою. Це має бути російським і все», у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		   Надалі, 13 лютого 2024 в період з 16 години 37 хвилин по 16 годину 44 хвилини, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» за адресою: АДРЕСА_2 , будучи достовірно обізнаним про факт розв`язання та здійснення рф агресивної війни проти України, зокрема шляхом повномасштабного військового вторгнення та тимчасової окупації частини території України, діючи умисно, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед оточуючих, у розмові з працівником зазначеної установи виконання покарань повторно виправдовував збройну агресію рф проти України, розпочату у 2014 році та заперечував тимчасову окупацію частини території України, висловлюючи, зокрема, наступні твердження: «говорю, что все, вся Украина, кроме Донецка и Луганска, сепаратисты. Это я утверждаю»; «если взять от Киева и додальнего Востока,это одиннарод,один народ славяни.Вы,вот этавот шайка,вся Украина,кроме Донецкаи Луганска,вы решили отделитьсяот славяни пойтина сторонуевропейцев.Кричали,вы стоялина Майданеи кричали»;«Вы сепаратистысамые настоящиеи васза этонужно казнить»;« ОСОБА_5 предателиявляетесь предателиславянского народаи православно-христианскойверы»;«Киев напална Донбасв четырнадцатомгоду»;«Вы жек намс мечомпришли.А кток намс мечомприйдет,тот отмеча и…»;« ОСОБА_5 пришлик нам.В началеу васбыл Майдан,на Майданевы петрушкусадили.Вы чтозабыли?»;«в четырнадцатомгоду,одиннадцатого маяу васздесь происходитне понятнокакая движуха,люди жгуткоктели Молотова,бросают ихв Беркут,жгут людей.В Одессеэто было,там вначале сожглилюдей.Не помню,когда этобыло,ну веснойуже.В домепрофсоюзов сожглилюдей,соответственно мысобираемся иговорим унас производственныйрегион,мы промышленики.Это вытам гуляете,три огородаобработала,одна дыняуродила,гей гуляй…это вытам гуляєте,а мыпромышленики,у наспромышленность идет,у наснету временигулять.Мы собираемся,проводим референдум,на котороммы вседобровольно соглашаемсяи подписываемуказ.Ну неуказ,а это,голосование проводим.Мы хотимсами определитьсякак намдальше,мы хотимсами определиться,как намжить дальше»,у якихмістяться виправдовуваннязбройної агресіїросійської федераціїпроти України,розпочатої у2014році,а такожзапереченнятимчасової окупації частини території України.
		 
		   В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу,
		07 березня 2024 у період часу з 11 години 15 хвилин по 11 годину 18 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед оточуючих, у розмові з працівником зазначеної установи виконання покарань повторно виправдовував, заперечував збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, стверджуючи, що актуальну війну почала не рф, а Україна в 2014 році на Донбасі: «так вы ж пришли ко мне в Донбас и начали рассказывать, как надо жить» та висловлюючи, зокрема, наступні твердження: «Война все спишет», «Так вот вообще с вас началось, с Украины, с Киева, с Майдана в тринадцатом году. А дальше война это ж дело такое, ее легко, легко начать войну. Но ее закончить тяжело, сложно, тяжело, сложно закончить. А сколько их было. Сам смысл, это как пожар, огонь. Загорелось, а там уже начинается там туда-сюда, нормально не нормально, от туда ветер подул, туда перебросилось»; «В тринадцатом году война началась, а если точнее быть самый исток это две тысячи одиннадцатый год…», у яких містяться виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
		 
		   В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу,
		26 березня 2024 о 14 годині 11 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед оточуючих, у розмові з працівником зазначеної установи виконання покарань повторно заперечував збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, стверджуючи, що жителі Донбасу зверталися до рф по військову (зброя, військова техніка), гуманітарну допомогу для протидії українським збройним силам, при цьому висловлюючи наступні твердження: «я у них просил помощи в Донецке. Они мне давали оружие, они мне давали гуманитарку, они мне давали технику, они мне давали танки. Я лично просил у них танки…», у яких містяться заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
		 
		   В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу,
		04 квітня 2024 у період часу з 12 години 19 хвилин по 12 годину
		33 хвилини ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед оточуючих, у розмові з працівником зазначеної установи виконання покарань повторно заперечував збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, висловлюючи, зокрема, наступні твердження, в яких містяться заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році: «Я не видел! Я был, мои пацаны были, мои соседи были. Я не видел никакие войска, я видел п..(нецензурна лексика), которые ПТН, ПТНХ и не путина говорю, не путина, а моих пацанов убивать ездили», стверджуючи, що збройні формування т.зв. «днр» воювали проти ЗСУ, щоб захистити свій регіон (у відповідь на агресивні дії українських військовослужбовців): « ІНФОРМАЦІЯ_2 (нецензурна лексика), сами украинская армия, они заходят… и тут летят вертушки и начинают открывать огонь, начинается тривога», відстоюючи своє право на автономність («ты то пришел ко мне и начал диктовать как мне жить»), стверджуючи, що жителі Донбасу зверталися до рф по військову (зброя, військова техніка): « ОСОБА_6 на россию и говорю: «Братья, помогите б..(нецензурналексика)от п..(нецензурналексика)на..(нецензурналексика)защитится» для протидії українським збройним силам; заперечував тимчасову окупацію частини території України, висловлюючи твердження: «конечно.Я отстоял,я отстоялсвой регион»,в якомуміститься заперечення тимчасової окупації частини території України.
		 
		   В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу,
		19 квітня 2024 у період часу з 13 години 36 хвилин по 13 годину 40 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед оточуючих, у розмові з працівником зазначеної установи виконання покарань повторно заперечував збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, висловлюючи, зокрема, наступні твердження, у яких міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту: «а я говорю, что ты заблуждаєшься», «вот вот, поэтому я говорю, что ты заблуждаєшься и тебя никто не притесняет», «яка российская федерация, шо ты мне, чего г...(нецензурна лексика) ты мне тулиш, яка российская федерация?», заперечуючи вторгнення російських військ на Донеччину, зокрема в Авдіївку, у 2014 році, стверджуючи, що місцеве населення Донеччини прагнуло автономії та захищало це своє право, захищалося від дій української армії: «Ты пришел ко мне с оружием в руках рассказывать, как мне жить», «Чего ты ко мне пришел с оружием меня ганять по полю?», «подожди, почему я просил оружие? Потому что ты ко мне пришол с оружием», просило підтримки у рф: «туда пришла россия? Нет, не пришла туда россия. Я там был я я звал туда россию и просил технику».
		 
		   Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав показав, що він має право на свободу слова, а тому завжди говорив за Донбас, а він є лідером Донбасу і там немає військ російської федерації. Саме з цього приводу він прийшов в Україну та запитати чи готова Україна до капітуляції. Вважає себе заручником, оскільки позбавлений всіх прав та його утримують в одиночній камері. Зазначив, що Україна його залишила «як кукушка». Ствердив, що це Україна відділилася від Донбасу та знущається над народом. Також показав, що війна почалася ще в 2013, він нікого не виправдовує і не заперечує, а допитані свідки дають неправдиві покази, тобто обмовляють його.
		 
		   Вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
		 
		   Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що працює оперуповноваженим в установі № 8. Обвинувачений прибув до установи, ще до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, останній перебував на спец обліку, оскільки входив до складу «днр» та був поміщений до одиночної камери. В цьому році обвинувачений активізувався, почав висловлювати заперечення того, що війська рф перебувають в Україні з 2014. При цьому, підтримував дії рф і заперечував збройну агресію з їх боку. Так, 13.02.2024 під час бесіді обвинувачений висловився, що в 2014 році вони провели законний референдум і приєдналися до росії і що саме Україна на них напала. Також ОСОБА_8 висловився, що після звільнення буде воювати проти України з автоматом в руках.
		 
		   Свідок ОСОБА_9 показав, що працює молодшим інспектором установи, а саме здійснює охорону засуджених. Зазначив, що на початку січня поточного року виводив ОСОБА_3 на прогулянку і останній почав висловлюватися, що «Ви здесь никто», «когда росия прийдет в Украину, их в первую очередь освободят, а Украину разделят на две части». Також обвинувачений стверджував, що він з усіма розбереться, буде тримати особистий контроль. Зазначив, що обвинувачений завжди поводив себе агресивно, стверджуючи, що рф на Україну не нападала.
		 
		   Свідок ОСОБА_10 показав, що працює в установі, 04.04.2024 заступив в наряд. Після обіду обвинувачений почав бити в двері камери та вимагав відповідь на заяву, яку не подавав. Потім почав ображати, погрожувати, «що прийдуть його братки і всіх порішають». Також обвинувачений почав стверджувати, «що ми є зрадниками, продалися за пиріжки», «що воюємо між собою». Також обвинувачений говорив, що він приїхав захищати «днр» і «лнр», а тому поїхав до росії просити зброю, танки і «з честю піднімав прапор «днр». При цьому, обвинувачений заперечував присутність військ рф та стверджував, що буде всіх розстрілювати, стріляти в українську символіку. Зазначив, що ОСОБА_8 заперечував окупацію України військами рф і виправдовував їх дії. 
		 
		   Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що 26.03.2024 до нього звернувся ОСОБА_8 з проханням направити лист в поліцію, якому роз`яснив порядок складання заяви та поцікавився у останнього чи має він бажання служити в лавах ЗСУ. ОСОБА_8 повідомив, що він не підтримує ЗСУ, заперечуючи при цьому збройну агресію рф проти України. Обвинувачений стверджував, що це внутрішній конфлікт у країні, що рф не заходила на територію України і саме Україна їх бомбить, а тому вони просили автомати, іншу зброю у рф. В квітні, точної дати не пам`ятає, між ним і Забудьком повторно виникло питання відправки кореспонденції, під час якої останній знову заперечував наявність військ рф на території України, повторюючи, що він особисто просив зброю в рф.
		 
		   Свідок ОСОБА_12 показав, що відбував покарання в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» та 02.02.2024 перебуваючи в обслузі, здійснював заміну лампочки в камері, де перебував ОСОБА_8 . Останній почав висловлюватися, що він проти України, що Україна не держава, що після звільнення з місць позбавлення волі має повернутися до дій гнобити українській народ далі. Також ОСОБА_8 намагався впливати на нього психологічно про перехід на сторону рф, стверджуючи, що «днр» і «лнр» це територія росії. Забудько також стверджував, що саме Україна спровокувала росію на такі військові дії. Він у розмову з Забудьком не вступав, оскільки не бажав. Також обвинувачений стверджував, що Україна незаконно стала суверенною та Україна сама винна у початку війні, оскільки гнобила східні свої області, через мовлення. Стверджував, що схід України та Крим є росією. Зазначив, що ОСОБА_8 вів монолог, намагаючись цим розпочати з ним розмову, але він в діалог з ним не вступав. Також зазначив, що весь монолог Забудька був проти України, проти українського народу та було пропагандою за рф.
		 
		   16.02.2024 внесено відомості в ЄРДР за фактом виправдовування та визнання правомірною збройну агресію рф громадянином України ОСОБА_3 за ст. 436-2 ч.3 КК України (а.с.48).
		 
		13.05.2024 внесено відомості в ЄРДР за фактом заперечування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році громадянином України ОСОБА_3 за ст.436-2 ч.1 КК України (а.с.55).
		 
		Протоколом огляду від 20.02.2024 DVD-R диску з відеозаписом розмови ОСОБА_3 з іншим чоловіком який знаходиться за кадром, який безпосередньо досліджений судом. Так зі змісту розмови встановлено, що ОСОБА_3 , під час спілкування висловився, « ОСОБА_13 взять от ОСОБА_14 до дальнего востока это один народ, один народ  славяне. Ви вот эта шайка, вся Украина, кроме Донецка и Луганска, решили отделиться от славян и пойти на сторону европейцев», «Что ОСОБА_15 напав на Донбас, и за это вас нужно казнить», «Мы собираемся, проводим референдум на котором ми все добровільно соглашаемся». «Береш автомат, передергиваешь и идет выстрел с этого автомата в коленную чашечку, это в корне меняет человека. Все, что я говорю это все предупреждение что вас ожидает, всех, всю Украину» (а.с.91).
		 
		Згідно висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи № 211 від 21.03.2024, виходячи з об`єктивного змісту, лексико-семантичного і контекстуального наповнення досліджуваного матеріалу, а також згідно з вищенаведеними визначеннями понять «збройна агресія», «виправдовування збройної агресії», «заперечення тимчасової окупації» встановлено, що в досліджуваних усних та писемних висловлюванням містяться лінгвістичні ознаки виправдовування збройної агресії рф проти України: 
		- збройна агресія рф проти України є каральною місією за зраду та відступництво (виправдовується у межах наративу про «один слов`янський народ» (українці і росіяни, у контексті якого українці, які відстоюють право України за незалежність, самостійність, проєвропейський вектор розвитку держави, є сепаратистами, які «зрадили слов`янський народ» та заслужили покарання смертю). Вказана ознака знаходить вияв у висловлюваннях: «говорю что всє, вся Україна кроме Донєцка і Луганска сєпаратісти. Ето я утверждаю», «еслі взять от ОСОБА_16 і до дальнєва востока ето одін народ, одін народ-словянє. Ви, вот ета шайка, вся Україна кроме Донєцка і Луганска рєшилі отдєлітся от словян і пойті на сторону європєйцев…Крічалі, ви стоялі на майданє і крічалі»; «Ви сєпаратісти самиє настоящіє і вас за ето нужно казніть», «Ч- хто нас буде казніть» Г- как кто? Славянє! Ви прєдатєлі являєтєсь славянского народа і православно-хрістіанской вєри». Збройна агресія рф є відповіддю на агресивні дії України на території Донбасу: війну в Україні у 2014 році розпочала Україна: « ОСОБА_17 напал на Донбас в чєтирнацатом году», «Ви же к нам с мечьом прішлі. А кто к нам с мечьом прійдьот тот от меча і …», «Ви прішлі к нам. В начале у вас бил майдан, на майданє ви пєтрушку саділі. Ви что забилі?» Крім того, у досліджуваних усних та писемних висловлюваннях міститься заперечення тимчасової окупації частини території України шляхом ствердження вільного волевиявлення місцевого населення щодо набуття регіонами статусу республік, вільного вибору вектора регіональної політики: «в четирнадцатом году, одінацатого мая у вас здесь проісходіт нє понятно какая двіжуха, люді жгут коктейлі молотова, бросают їх в беркут, жгут людей, в Одєсє ето било, сожглі людей. Не помню когда ето било, ну вєсной уже. В домє профсоюзов сожглі людей. Не помню когда ето било, не вгной уже. В доме профсоюзов сожглі людей, соотвєтственно ми собираемся і говорім у нас проізводственний регіон, ми промишленікі. Ето ви там гуляєте, два городи обробила одна диня уродила, гей гуляй… ето ви там гуляєте а ми промишленніки, у нас промишлєнность ідет у нас нєту врємєни гулять. Ми подпісиваєм указ. Ну нє указ, а єто голосование проводім. Ми хотім самі опрєдєліться как нам дальше, ми хотім определіться как нам жить дальше» ( а.с.98).
		 
		   Протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-відеконтроля від 29.04.2024, аудіо запис якого досліджено безпосередньо в судовому засіданні. Так під час діалогу ОСОБА_18 зазначив, що в 2004 приїхав в Україну «Я приехал сюда, потому что здесь был майдан, Помаранчевая революция. А меня предки учили, когда у нас война идет, тебе нужно спасать свою страну. И я приехал, распидалили здесь свои моменти, та тогда все успокоилось, но ви же лезете на рожон. Ви же кем себя возомнили, что ви полубоги…». При цьому, заперечуючи, що рф з 2014 перебуває на території України, а на запитання як він ставиться до того, що в Одесі під час обстрілу загинуло 12 людей, серед яких п`ятеро дітей, ОСОБА_19 відповів « ОСОБА_20 все спишет…». На запитання хто розпочав війну у 2014, ОСОБА_19 відповів: «Так ви ж прішлі ко мнє в Донбас і началі расказивать как нада жить…», «Ти за меня не переживай за каво я, за себя переживай, потому что тебе жопа будет», «В 14 году ти Украину продал», «Ти предатель не только украинского, а всего славянского народа і православной христаинской вери», «я давал присягу своєму донецькому народу, когда шли боєвие действия», «я шел погибать в Украину и говорю своїм пацанам не хочу умирать рядовим, дайте мне генерала». В послідуючому ОСОБА_19 повідомляє співрозмовника «нет, нет, не против росії буду», «я у них просил помощи в Донецке, они мне давали оружие, они мне давали гуманитарку, они мне давали технику, они мне давали танки. Я лично просил танки», «Да все почистим, почистим трошки, праполим, праполим чуть чуть, і все буде хорошо», «Помниш дедушка ленин подарил Украину малоросії», «я отстоял свій регіон», «в 13 году ви на майдане продали Украину за пиріжки», «я приехал домой искать путіна, а путіна нет. Мои соседи, как и я прошу защитить свій регіон, я говорю защищай с оружием от украинской армии», «я сказал сталин жив а путин работает», «я не видел руские війська на територии Донецка», «я брал оружие в росии», «ти заблуждаешься щодо агресії от росии и тебя никто не притесняет», «я тебе говору в 14 году росии я не видел» (а.с.107). 
		 
		   За висновком лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи № 234 від 10.06.2024 у висловлюваннях ОСОБА_3 містяться: виправдовування участі рф у війні з Україною, виправдовування актів агресії рф щодо України: «вона все спишет», «так вот вообщє з вас началось з Украіни, с Києва, с Майдана в тринадцатом году. А дальше война, ето ж дело такоє, єйо легко, легко начать войну. Но єйо закінчіть тяжело, сложно, тяжело, сложно закончить. А сколько іх било. Сам смисл, ето как пожар, огонь. Загорелось, а там уже начинається там туда сюда, нормально, нє нормально, от туда вєтєр подул туда перебросілось, от туда вєтєр подул туда перебросілось»; заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації як внутрішнього громадянського конфлікту: заперечення збройної агресії рф на території України: «а я говорю что ти заблуждаєшся», «вот вот поетому я говорю что ти заблуждаешься і тєбя нікто не притєсняет», «яка російська федерація, що ти мнє, чево гомно ти мне туліш, яка російська федерерація?»; заперечення озвученої співрозмовником інформації щодо вторгнення російських військ на Донеччину, зокрема в ОСОБА_21 , у 2014 році: «Нє, нє,нє»; твердження про те, що актуальну війну почала не рф, а Україна в 2013 році подіями Майдану: « ОСОБА_20 началась в тринадцатом году, єслі я не ошибаюсь. В трінадцатом году вона началась, а єслі точнєє бить самий істок єто дві тисячі одинадцятий год… Так вот вообщє з вас началось з Украіни, с Києва, с Майдана в тринадцатом году»; та в 2014 році на Донбасі: «так ви ж пришли ко мне на Донбас і началі расказивать как надо жить»; заперечення причетності президента ОСОБА_22 до подій війни в Україні, заперечення участі армії рф у війні на території України: «Я не відєл!! Я бил, мої пацани билі, мої соседі билі. Я не виділ никакиє войска, я видел підарасов коториє ПТН, ПТНХ і не путіна говорю, не путіна, а моїх пацанов убивать єзділі»; ствердження, що збройні формування днр воювали проти ЗСУ, щоб захистити свій регіон (у відповідь на агресивні дії українських військовослужбовців) «Ідет українськая армія, заходит в Волноваху …, самі українська армія, они заходять і тут летят вертушки і начинають откривать огонь, начинається тривога …», відстоюючи своє право на автономність «ти то пришол ко мне і начал діктовать как мнє жить»; заперечення збройної агресії рф на сході України у 2014 році, твердження про те, що місцеве населення прагнуло автономії (згадка про проведення референдума) та аби захистити це своє право, захиститися від дій української армії: «Ти прішол ко мне з оружиєм в руках расказивать как мне жить», «Чево ти ко мне прішол з оружиєм ганять по полю?», «пододжи, почему я просил зброю? Потому что ти ко мне пришол со зброєй»); просили підтримки у рф «туда пришла росія? Нєт не прішла туда росія. Я там бил і я звал туда росію і просил техніку»); твердження, що жителі Донбасу (контекстуально визначається, що особовий займенник «я» позначає осіб, які організували місцевий супротив українським збройним силам) зверталися до рф по військову (зброя, військова техніка), гуманітарну допомогу: «я у ніх (у руских) я у них просіл помощі в Донєцке. Оні мне давалі оружин, оні мне давалі гуманітарну, оні мнє давалі техніку, оні мне давалі танкі. Я лично просил у них танки», «В`єхал на росію і говорю братья помогіте … от підарасов …защитится» для протидії українським збройним силам; заперечення тимчасової окупації часини території України: в умовах окупації Донбасу мовцем стверджується те, що вдалося реалізувати захист та збереження цього регіону: «конечно. Я отстоял, я отстоял свій регіон» (а.с.145).
		 
		   В своїй заяві від 21.05.2024, адресованій в.о. начальника КЗС ОСОБА_3 зазначає «от генерала днр ОСОБА_3 », « Я давал присягу своему народу и в данный момент продвигаю интересы наших республик», «P.S. У нас гражданская война и пока победитель не определился. Так-что выдыхай Вася» (а.с.163).
		 
		   Суд критично оцінює доводи обвинуваченого щодо непричетності до вчинення кримінального правопорушення і розцінює їх, як намагання уникнути відповідальності.
		 
		Вина обвинуваченого доведена послідовними та незмінними показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які зазначили, що ОСОБА_3 заперечував збройну агресію російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також виправдовував дії російської федерації представляючи як внутрішній громадянський конфлікт, заперечував тимчасову окупацію частини території України. Покази свідків підтверджено іншими доказами: протоколом огляду від 20.02.2024, а саме відеозапису від 13.02.2024; протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.04.2024; висновками лінгвістичних семантико-текстуальних експертиз.
		 
		Твердження обвинуваченого, що свідки дають неправдиві покази і обмовляють його, суд відкидає.
		 
		Так, перед допитом суд попередив свідків про кримінальну відповідальність, привів їх до присяги. Покази свідків відповідають змісту висловлень ОСОБА_3 02.02.,13.02.,07.03, 26.03., 04.04, та 19.04.2024, які зафіксовано в протоколі огляду відеозапису та протоколі про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії.
		 
		Заперечення ОСОБА_3 збройної агресії російської федерації проти України, як і виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації підтверджено також висновками лінгвістичних семантико-текстуальних експертиз.
		 
		Суд критично оцінює твердження обвинуваченого про те, що він як громадянин України користується правом на свободу думки і слова, а також вільне вираження своїх поглядів та переконань.
		 
		Згідно Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		 
		Згідно ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вираження своїх поглядів і переконань. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Отже право на свободу думки і слова не є абсолютним, якщо воно суперечить інтересам національної безпеки та територіальної цілісності України
		 
		Судом встановлено, що заперечення ОСОБА_3 збройної агресії російської федерації проти України, як і виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, заперечення тимчасової окупації, є запереченням того, що Україна є суверенною і незалежною державою, порушують суверенітет України та в розумінні ст. 34 Конституції України суперечать інтересам національної безпеки та територіальної цілісності України.
		 
		В обвинувальному акті допущено технічну описку у розшифровці установи, в якій обвинувачений відбуває покарання, оскільки за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)», а не ДУ «Житомирська виправна колонія (№8)». Зазначена описка не потребує зміни обвинувачення, а може бути виправлена судом.
		 
		   Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії:
		-за ст. 436-2 ч.1 КК України, які виразилися у запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочату у 2014 році;
		-за ст. 436-2 ч.3 КК України, які виразилися у повторному виправдовуванні, запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, запереченні тимчасової окупації часини території України.
		 
		   Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання  ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, ст. 436-2 ч.1 КК України, згідно з ч.4 ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, ст. 436-2 ч.3 КК України, згідно ч.5 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		 
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочину.
		 
		При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_18 раніше судимий, характеризується негативно. 
		 
		З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей, із застосуванням ст. 71 КК України.
		 
		Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, суд в порядку ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого.
		 
		Речові докази у провадженні відсутні. 
		 
		Суд приходить до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки існують ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
		 
		Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		    ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст.436-2 ч.1, 436-2 ч.3 КК України і призначити йому покарання за цими законами:
		-за ст. 436-2 ч.1 КК України - 3 роки позбавлення волі;
		-за ст. 436-2 ч.3 КК України - 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.     
		 
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна. 
		 
		На підставі ч.1 ст. 71 КК України при сукупності вироків, шляхом повного приєднання покарання невідбутого за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11.12.2020, призначити остаточне покарання у вигляді 5(п`яти)років 1(одного)місяця 1дня позбавлення волі, без конфіскації майна.
		 
		Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		 
		Обвинуваченому ОСОБА_3 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 08.12.2024 (включно), без визначення розміру застави.
		 
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 10.10.2024по деньнабрання вирокомзаконної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, в сумі 20825 (двадцять тисяч вісімсот двадцять п`ять) грн. 20 коп.
		 
		   Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		   Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...