Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/1007/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 10.10.2024. Зареєстровано: 10.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/991/7/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52021000000000080

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 991/1007/22
		Провадження 1-кп/991/7/22
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09.10.2024                                                                                         м. Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: 
		 
		головуюча - ОСОБА_1 ,
		судді -  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 
		секретар судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 52021000000000080 за обвинуваченням:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має дві вищих освіти, суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, розлучена, має на утриманні малолітню дитину 2014 року народження та неповнолітню дитину 2006 року народження, раніше не судима, громадянка України,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		 
		сторона обвинувачення - прокурор ОСОБА_11 ,
		сторона захисту - захисники  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , обвинувачена ОСОБА_10 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		I. Формулювання обвинувачення, що визнане судом доведеним
		1.1.На розгляді судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_10 (далі - також обвинувачена) перебувала цивільна справа № 175/3623/19 за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про визнання недійсними договору купівлі-продажу житлового будинку, довіреності та скасування рішення про державну реєстрацію переходу права власності. 
		1.2.У цій справі 13.09.2019 рішенням судді ОСОБА_10 задоволено заяву позивача про забезпечення позову - накладено заборону будь-яким особам здійснювати дії щодо відчуження та реєстрації нерухомого майна: житлового будинку й земельної ділянки, на якій розташований будинок із господарськими будівлями та спорудами.
		1.3.Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області 20.02.2020 під головуванням судді ОСОБА_10 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
		1.4.З метою одержання правової допомоги у цій справі, 18.01.2021 ОСОБА_18 уклала договір № 18/01/20201 про надання правових послуг з адвокатом ОСОБА_20 .
		1.5.Далі, 27.01.2021 у приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанський, вул. Теплична, 7, в службовому кабінеті судді цього суду ОСОБА_10 , під час розмови з ОСОБА_20 , в обвинуваченої виник умисел на одержання неправомірної вигоди за ухвалення нею рішення у названій цивільній справі на користь відповідача. Так, суддя ОСОБА_10 , переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно з метою одержання неправомірної вигоди, у завуальованій формі, 27.01.2021, приблизно о 13 год. 35 хв., висловила прохання адвокату ОСОБА_20 надати їй неправомірну вигоду у розмірі 2 000 грн за ухвалення нею рішення на користь відповідача. 
		1.6.У подальшому, 14.04.2021, ОСОБА_10 під час телефонної розмови з використанням мобільного додатка «WhatsApp» запросила ОСОБА_20 зайти 15.04.2021 о 10 год 00 хв до її службового кабінету.
		1.7.15.04.2021 о 10 год 24 хв у вказаному службовому кабінеті ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на одержання від ОСОБА_20 неправомірної вигоди, проінструктувала ОСОБА_20 щодо порядку його виступу в судовому засіданні з метою винесення рішення на користь відповідача, а також зазначила, що ОСОБА_20 необхідно додатково надати їй неправомірну вигоду в сумі 500 грн за скасування нею заходу забезпечення позову у цивільній справі №  175/3623/19.
		1.8.Надалі, 21.05.2021, суддя ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, під час телефонної розмови з використанням мобільного додатка «WhatsApp» повідомила ОСОБА_20 , щоб він зайшов до її службового кабінету 24.05.2021.
		1.9.Так, 24.05.2021 ОСОБА_10 , діючи умисно та з корисливих мотивів, під час зустрічі у її службовому кабінеті з ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_3 , повідомила йому про необхідність завершення розгляду цивільної справи № 175/3623/19, а також у завуальованій формі підтвердила розмір неправомірної вигоди у розмірі 2 500 грн, яку необхідно надати їй за прийняття рішення на користь відповідача. 
		1.10.У подальшому, 07.06.2021 о 15 год 51 хв, ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, під час зустрічі з ОСОБА_20 , яка відбулась у її службовому кабінеті, за адресою: АДРЕСА_3 , на виконання попередньої домовленості, одержала від ОСОБА_20 неправомірну вигоду в розмірі 2 500 грн.
		 
		II. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена
		 
		2.1. ОСОБА_10 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції, чинній на момент його вчинення), тобто, висловила прохання та одержала, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
		 
		III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин. Мотиви зміни обвинувачення
		3.1.Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		3.2.У силу ст. 337 КПК України cудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, окрім випадків, передбачених цією статтею. Зокрема, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		3.3.Позиція сторони захисту зводиться до невинуватості обвинуваченої з огляду на те, що, на її переконання, (1) відносно обвинуваченої щодо інкримінованих їй дій мала місце провокація підкупу, (2) певні докази, здобуті з суттєвими порушеннями норм чинного законодавства, а (3) інші - не підтверджують обставини, про які зазначено в обвинувальному акті, або є недостовірними. 
		3.4.Обвинувачена ОСОБА_10 у судовому засіданні вину визначал частково. Дала показання, що просила, а згодом одержала від адвоката ОСОБА_20 , який представляв відповідача у цивільній справі № 175/3623/19 за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 неправомірну вигоду у розмірі 2 000 грн та 500 грн за прийняття рішення у справі на користь відповідача та скасування забезпечення позову, відповідно. Поряд з цим, вчинила відповідні діяння у зв`язку провокацією підкупу з боку ОСОБА_20 . Водночас, наголошувала на тому, що мала на увазі неправомірну вигоду у грошовому виразі саме в гривнях, а не в доларах США. Водночас, провокацію підкупу пояснювала наступним.
		3.5. Ще до справи за участі ОСОБА_21 до ОСОБА_22 , десь у червні 2020 року до неї на розгляд потрапила інша справа ( ОСОБА_23 до ОСОБА_24 ) за участі адвоката ОСОБА_20 і, на переконання обвинуваченої, не випадково, адже на момент авторозподілу, в розподілі приймала участь вона сама, інших суддів не було. Як з`ясувала обвинувачена згодом, тоді влітку працівниця суду ОСОБА_25 підходила із названим адвокатом до її помічниці ОСОБА_26 . з тим, що такий хоче познайомитись із суддею ОСОБА_10 . Згодом, у вересні ОСОБА_25 з ним же і з тією ж метою підходила до помічниці обвинуваченої ОСОБА_27 , на що обвинувачена не погодилась. 08.10.2020 адвокат ОСОБА_20 приходив в суд за отриманням ухвали і привітав усіх зі святом та запитував, чому так довго справа не призначається, у зв`язку із чим у них із обвинуваченою зав`язалась розмова. До цього обвинувачена з ним ніколи не спілкувалась. Далі, він постійно приходив у засідання, завчасно, сидів і чекав на обвинувачену, був дуже люб`язним до обвинуваченої і поводив себе так, ніби вони з обвинуваченою одне одного добре знають, постійно про щось просив у судових справах, також надзвонював, на свята дарував подарунки. Окрім того, повідомила, що її службовий кабінет використовувався для слухання справ, тож вона часто там спілкувалась з учасниками, але жодного разу не запрошувала сама ОСОБА_20 до себе в кабінет. Також повідомила, що з огляду на те, як ОСОБА_20 міг комунікувати, як він поводив себе, виглядало так, що він намагається довести суду, що він захищає інтереси і порушені права своєї сторони. На такій його завзятості, на переконання обвинуваченої, і почалися їхні довірливі відносини приблизно з листопада 2020 року. Їй здавалось, що він гарний професіонал, вона давно не бачила, щоб так захисник опікувався справою і готовий на будь-які жертви, що він готовий прийти завчасно, очікувати під кабінетом скільки часу, скільки це буде потрібно. Також зазначила, що не всі їхні розмови із ОСОБА_20 відображені на НС(Р)Д. 
		3.6.На питання про те, чи пропонував їй ОСОБА_20 неправомірну вигоду за вирішення справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , відповіла: «Адвокат ОСОБА_30 по справі ОСОБА_23 до Оболончика пропонував мені неправомірну вигоду за прискорення розгляду справи. Це спочатку. Потім пропонував в грудні місяці 2020 року і у січні 2021 року за розгляд справи на його користь». На питання суду про те, у яких конкретно висловах, жестах це проявлялось, відповіла: «Натякав: «Як би нам, щоб скоріше…».
		3.7.На питання про те, що як вона сприймала слова  ОСОБА_20 під час зустрічі із нею 27.01.2021: «Короче, треба відмовити їм у позові та й все. Право власності за нами залишається», на що вона зазначила: «Ну, це велике питання» /а.с. 39-44 т. 9/, відповіла: «Ну, по-перше, я дізналась, що ОСОБА_30 буде приймати участь в іншій справі, а, по-друге, я зрозуміла, що він просить мене відмовити у задоволенні позову за винагороду». На питання про те, як вона зрозуміла, що саме винагороду ОСОБА_20 мав на увазі, відповіла: «Це завуальований був натяк на те, що найголовніше ви відмовте, а ми все…».
		3.8.На питання про те, чи ОСОБА_20 окрім словесних натяків, будь-яким іншим чином натякав їй щодо надання неправомірної вигоди, відповіла: «Окрім пропозицій і натяків у спілкуванні адвокат ОСОБА_30 , мені здається у січні 2021 року, показував чітко показував жест (потирає вказівний та середній пальці руки об великий палець), натякав: «Коли?». У розмові 15 квітня 2021 року у нього був такий жест (показує, поклавши руку в області грудної клітки із витянутими вказівним та середнім пальцями). Він затягнув цю паузу, я не розуміла, що це за жест (має на увазі другий)». 
		3.9.На питання про те, як вона сприймала слова ОСОБА_20 : «Що там, аби скоріше, як це можливо?», відповіла: «Я так розумію, що з його боку це була пряма пропозиція коштів. Я «вовлеклась» в цю розмову, можливо щось почала йому… Як уже вдруге, як ОСОБА_21 до ОСОБА_22 , все ж таки він мене «вовлек».
		3.10.На питання про те, чи сприймала вона це як пропозицію неправомірної вигоди, зазначила: «Це очевидно, судячи із діалогу».
		3.11.На питання про те, як вона сприймала слова ОСОБА_20 у розмові 26.11.2020, зокрема, що ОСОБА_20 промовив: «Дивіться, є ще одна справа, у вас воно у провадженні, це відповідач там ОСОБА_31 … Ось цікаво, щоб ми затягнули його по максимуму, що там може, якісь додаткові докази? Скажіть, що треба?» /а.с. 99 т. 15/, відповіла: «Я розуміла, що він знову ж таки провокує на те, щоб я дала відповідь, пропонує мені кошти».
		3.12.На питання про те, як вона сприймала слова ОСОБА_20 : «Я зрозумів, що там, щоб швидше, як це можливо?», відповіла: « Натяк на надання мені будь-якої винагороди: або подарунок, або грошей за прискорення розгляду справи».
		3.13.На питання, що означали її слова: «Слухайте, ви самі, як у вас вийде, як зійдуться зірки, нічого не зійдеться, нічого не треба», відповіла: «Оскільки ця стадія судової справи, була підготовча стадія. На той час вона була абсолютно зрозуміла. Це позов про стягнення боргу. Мені здається, ОСОБА_20 постійно розповідав у позапроцесуальний спосіб, перебуваючи у приймальні, що один підприємець обманув іншого і… Ну це розписка. І тому мені було неважливо, якщо ми розглянемо справу як він мене забажає віддячити, або якимось подарунком, або грошима, я йому сказала хай визначається сам. Ну тобто я чітко розуміла, що він просить, що готовий надати винагороду, віддячити за прискорення».
		3.14.Окрім того, обвинувачена дала показання, що повідомляючи  ОСОБА_20  про «дві-три години», то мала на увазі дві-три тисячі гривень і сказала це, щоб ОСОБА_20 від неї відчепився. На питання про те, що означали її слова: «Два, щоб і вам було прилаштуватись» /а.с. 43 т. 9/, відповіла: «Тому що так він просив. Він казав, що «нам» треба відмовити, і щоб йому так само перепало». На уточнююче питання, чи для того, щоб він отримав додатково грошові кошти, відповіла, що так. 
		3.15.Окрім того обвинувачена дала показання суду, що вважала ухвалення рішення на користь ОСОБА_22 законним. 
		3.16.Також спершу давала показання суду, що ОСОБА_20 поклав на стіл пакунок, вона і не знала що там, а згодом на запитання головуючої судді підтвердила, що розуміла, що у пакунку гроші, про які вона просила. 
		3.17.На питання про те, чи могла вона сказати «Ні», коли ОСОБА_20 передавав їй згорток з коштами, чому цього не зробила, відповіла: «Я прийняла цю пропозицію на прохання самого свідка. Тобто я погодилась після його пропозиції».
		3.18.На питання про те, як вона коротко може описати, у чому полягала провокація з боку ОСОБА_20 , відповіла: «Я не знаю, я можливо поганий юрист, поганий психолог, я розумію, що адвокат ОСОБА_30 зміг за допомогою своїх здібностей, мабуть тому, що він добрий психолог, він зміг мені сподобатися і він не церемонячись, він одразу, коли почав висловлювати свої прохання і вони були настільки активні, що навіть якби йому не вдалося 07.06, то я думаю, що були б наступні… ОСОБА_31, і 130-та була б якась і далі… Тому що людина, які кажеш, перший раз: «Вибачайте, це проста справа», «Ви самі», «Працюйте», він йде і пише другу заяву».
		3.19.Однак суд, оцінивши кожен наданий доказ (покликання на процесуальні джерела доказів наводяться виключно у дужках після зазначення обставин, що ними встановлюються) щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.
		3.20.Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		3.21.Склад кримінального правопорушення включає чотири елементи (об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), кожен з яких має певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як злочину. Такі ознаки визначені у диспозиції відповідної норми КК України, за якою кваліфікують дії обвинувачених.
		3.22.Недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї із ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми КК України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення, та є підставою для виправдання особи.
		3.23.З огляду на правову кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_10 та склад інгкримінованого їй кримінального правопорушення у цьому провадженні підлягають встановленню такі ознаки:
		-спеціальний суб`єкт - службова особа, яка займає відповідальне становище; 
		-об`єкт посягання - встановлений порядок у сфері службової діяльності;
		-прохання спеціального суб`єкта надати неправомірну вигоду для себе таким суб`єктом;
		-одержання неправомірної вигоди для себе таким суб`єктом;
		-прохання надати та одержання неправомірної вигоди за вчинення будь-якої дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, 
		-вчинення будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища;
		-вчинення наведеного з прямим умислом.
		3.24.Суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, вчиненого ОСОБА_10 , є спеціальним - службова особа, яка займає відповідальне становище. 
		3.25.Відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище у статті 368 цього Кодексу є, зокрема, судді.
		3.26.Як встановив суд, на підставі Указу Президента України від 07.10.2005 №1429/2005 та інших матеріалів особової справи ОСОБА_10 /а.с. 135-145 т. 5, а.с. 2-287 т. 7, а.с. 1-73 т. 8/, остання, на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймала посаду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
		3.27.Отже, ОСОБА_10 була службовою особою, яка займала відповідальне становище та, таким чином, відповідала ознакам спеціального суб`єкта вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		3.28.Висловивши прохання надати неправомірну вигоду та одержавши таку вигоду ОСОБА_10 порушила на встановлений порядок у сфері службової діяльності - здійснення правосуддя, що має відбуватись справедливо, чесно і непідкупно неупередженим складом суду винятково на підставі основоположних принципів (законності, верховенства права, рівності перед законом тощо), що порушує його нормальне функціонування, підриває авторитет судової влади. Отже, наявний об`єкт посягання, що встановлено також з нижче наведеного.
		3.29.З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, з урахуванням висунутого обвинувачення, полягає у проханні службової особи, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду та її одержанні для себе за вчинення будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища в інтересах третьої особи.
		3.30.Відповідно до Примітки до ст. 364-1 КК України, зокрема, у ст. 368 цього Кодексу під неправомірною вигодою розуміють грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
		3.31. ОСОБА_10 висловила прохання надати неправомірну вигоду та одержала її за таких обставин.
		3.32.Суд встановив, що 12.09.2019 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_17 до ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про визнання недійсними договору купівлі-продажу житлового будинку, довіреності та скасування рішення про державну реєстрацію переходу права власності /а.с. 9-57 т. 12/. 
		3.33.Спір, що виник, стосувався того, що в червні 2015 року ОСОБА_17 за договором купівлі-продажу придбала житловий будинок АДРЕСА_4 та земельну ділянку, на якій розташоване вказане домоволодіння, для проживання в ньому доньки та її чоловіка ОСОБА_19 . З метою укладання договорів з комунальними службами нею на ім`я ОСОБА_19 було оформлену відповідну довіреність, однак вона не бажала доручати ОСОБА_19 вчиняти договори відчуження належного їй нерухомого майна, через хворобу очей вона не ознайомилася з її текстом, а лише підписала документ. Натомість, у липні 2019 року її донька та ОСОБА_19 припинили сімейні відносини та вона дізналася, що відповідач за договором купівлі-продажу передав у власність своїй донці ОСОБА_18 названі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку. Отже, позивач наполягала, що довіреність від її імені на ім`я ОСОБА_19 за змістом та обсягом, зазначених в ній повноважень, не відповідала її волевиявленню /а.с. 10-57 т. 12, а.с. 7-11 т. 13/.
		3.34.Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідній судовій справі присвоєно № 175/3623/19, а для її розгляду визначено суддю ОСОБА_10 /а.с. 9 т. 12/.
		3.35.У цій справі відповідно до ухвали судді ОСОБА_10 від 13.09.2019 задоволено заяву ОСОБА_17 про забезпечення позову - накладено заборону будь-яким особам здійснювати дії щодо відчуження та реєстрації нерухомого майна: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 й земельної ділянки, на якій розташований будинок із господарськими будівлями та спорудами кадастровий номер 1221411000:02:043:0018 /а.с. 58, 59, 73, 74 т. 12, а.с. 29, 30 т. 13/. Таку ухвалу відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 28.01.2020 залишено без змін /а.с. 56-59 т. 13/. 
		3.36.20.02.2020 у справі закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті /а.с. 132 т. 12/. Інтереси позивача у цій справі представляв адвокат ОСОБА_33 /а.с. 65-67, 128-130 т. 12, а.с. 51-53 т. 13/, а відповідачів - адвокат ОСОБА_34 /а.с. 76-79, 117, 118, 122, 123, 125, 126 т. 12/.
		Поряд з цим, у подальшому, 18.01.2021, ОСОБА_18 , як вона сама зазначила під час допиту в судовому засіданні, уклала договір про надання правових послуг з ОСОБА_20 /а.с. 5, 6 т. 9, а.с. 163-165 т. 12/. 
		3.37.22.01.2021 ОСОБА_20 з використанням мобільного застосунку «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_10 , та під час розмови зазначив, що в неї на розгляді перебуває справа, учасниками якої є його клієнтка ОСОБА_18 та ОСОБА_17 . Обвинувачена ОСОБА_10 зазначила, що така справа є, проте її обставин вона не пам`ятає, з огляду на що вона попросила ОСОБА_20 надіслати їй інформацію щодо цієї справи з веб-порталу «Судова влада України» у застосунку «WhatsApp» /а.с. 37, 38, 44 т. 9/.
		3.38.Надалі, ОСОБА_20 попросив ОСОБА_10 зателефонувати, коли вона звільниться, або написати, повідомивши, як йому вчинити, а у разі необхідності, він під`їде і вони поспілкуються, на що ОСОБА_10 відповіла: «Добре, добре, ОСОБА_139» /а.с. 37, 38, 44 т. 9/.
		3.39.26.01.2021 ОСОБА_20 шляхом направлення повідомлення з використанням мобільного застосунку «WhatsАpp» поцікавився у ОСОБА_10 щодо можливості зустрітись цього чи наступного дня, однак відповіді не отримав. Уже через 19 хв ОСОБА_10 телефонувала ОСОБА_20 у цьому ж месенджері, однак той не відповів /а.с. 83-86 т. 11, а.с. 119-124 т. 15/.
		3.40.Наступного дня - 27.01.2021, адвокат ОСОБА_20 перебував у приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області /а.с. 89, 90 т. 11/. Цього дня разом із обвинуваченою ОСОБА_10 він пройшов до її службового кабінету /а.с. 44 т. 9/, де вони обговорювали, зокрема, обставини справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 /а.с. 39-44 т. 9/. 
		3.41.З контексту цієї розмови слідує, що ОСОБА_10 погано орієнтувалася в її обставинах. Так, обвинувачена зазначила: «Я знаю, що у мене є такий позов, проте не знаю …», на що ОСОБА_20 зауважив: «Просто вона вже незабаром, і хотілось би по можливості також там …». Поряд з цим, у результаті обговорення обставин справи із ОСОБА_20 обвинувачена поступово деякі з обставин справи пригадала. Під час цієї розмови ОСОБА_10 зазначила: «Я пам`ятаю, там щось було. Ми його навіть слухали», на що ОСОБА_20 відповів: «Так, уже багато разів, уже півтора роки ця справа лежить у вас», а ОСОБА_10 у свою чергу зауважила: «Ну, добре, що лежить. Хіба ж це погано, що вона лежить?». На це ОСОБА_20 відреагував: «Ну, добре, що лежить. Уже ж можна його і закінчити також». Зрештою, після нетривалого обговорення обставин справи, ОСОБА_20 зазначив: «Короче, треба відмовити їм у позові та й все. Право власності за нами залишається» /а.с. 39-44 т. 9/. 
		3.42.На це ОСОБА_10 зазначила: «Ну, це велике питання» і на питання ОСОБА_20 , коли він міг би підійти поспілкуватись з цього приводу з ОСОБА_10 , остання зауважила на необхідності ознайомитись зі справою /а.с. 39-44 т. 9/.
		3.43. ОСОБА_10 під час позапроцесуального співлкування з ОСОБА_20 , який представляв інтереси відповідача, наголошувала на певних складнощах, які наявні у цій справі, зокрема, щодо придбання будинку за подаровані гроші, чому ОСОБА_19 дав ОСОБА_17 кошти, щоб вона стала стороною договору, будучи присутнім під час підписання договору, що видача довіреності, складання заповіту на ОСОБА_19 та укладення договору купівлі-продажу будинку відбулись одночасно /а.с. 39-44 т. 9/. 
		3.44.Наведене ОСОБА_10 підсумувала висловлюванням: «Вона все розуміла», що суд, ураховуючи наведені умовиводи ОСОБА_10 у сукупності зі змістом позовної заяви ОСОБА_17 , сприймає як її висновок щодо безпідставності аргументів позовної заяви ОСОБА_17 про неусвідомлення нею своїх дій під час підписання довіреності на ОСОБА_19 . Надалі ж, ОСОБА_10 приблизно о 13 год 35 хв промовила: «Ну, тут от якщо я відмовлю в довіреності - це не менше двох-трьох годин. Якщо в цій частині відмовлю, сиплеться все інше», та продовжила: «Дві. Щоби і Вам було прилаштуватись», на що ОСОБА_20 зазначив: «Зрозумів. Чудово, мені дуже подобається». Завершуючи розмову ОСОБА_10 та ОСОБА_20 домовились, що останній зайде на днях ще з приводу справи за позовом ОСОБА_28 /а.с.  39-44 т. 9/, яка також перебувала на розгляді обвинуваченої /а.с. 93 т. 11/, у якій  ОСОБА_20 брав участь як представник позивача. 
		3.45.Під час допиту в судовому засіданні обвинувачена визнала, що висловлюючись таким чином просила у ОСОБА_20 неправомірну вигоду за відмову у задоволенні позову ОСОБА_17 до ОСОБА_18 . Зазначила, що під її висловлюваннями 27.01.2021: «Ну, тут от якщо я відмовлю в довіреності - це не менше двох-трьох годин» /а.с. 39-44 т. 9/ вона мала на увазі гроші у розмірі 2 000 грн. 
		3.46.Водночас, її висловлювання: «Дві, щоб і вам було прилаштуватись» /а.с. 43 т. 9/, згідно з її показаннями означало, що частина неправомірної вигоди призначалась ОСОБА_20 .
		3.47.Закон про кримінальну відповідальність не містить визначення прохання надання неправомірної вигоди, разом із тим, у доктрині кримінального права таке прохання розглядається, як звернення відповідного змісту в чіткій і коректній формі з розумінням водночас можливості особи, яка потенційно здатна надати неправомірну вигоду, відмовити в задоволенні такого прохання. 
		3.48.Ураховуючи викладене, а також наведені нижче обставини, суд переконаний, що у ОСОБА_20 сформувалось уявлення, що у разі надання неправомірної вигоди, цивільна справа за позовом ОСОБА_17 буде вирішена ОСОБА_10 , як головуючою в цій справі, на користь його клієнтки ОСОБА_18 . Водночас, у нього все ж залишалась можливість відмовити у задоволенні такого прохання. 
		3.49.За таких обставин, ОСОБА_10 висловила прохання надати неправомірну вигоду за вирішення нею справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 на користь останньої.
		3.50.Поряд з цим, обвинувачена надала показання, що під час зустрічі у січні 2021 року, ОСОБА_20 чітко показував жест, потираючи вказівний та середній пальці руки об великий палець, натякав: «Коли?». Далі вона пояснила, що цей жест схожий до того, як на касі або десь ще, купюри перебирають.
		3.51.Зі змісту показань обвинуваченої висновується, що вона сприймала цей жест як пропозицію неправомірної вигоди. 
		3.52.Суд, з метою перевірки таких показань обвинуваченої дослідив відеозапис їх єдиної зустрічі у січні 2021 року, а саме 27.01.2024 /а.с. 44 т. 9/, та встановив, що рухів руками, про які зазначила ОСОБА_10 під час допиту, на ньому не зафіксовано.
		3.53.Із відеозапису встановлено, що ОСОБА_20 , розмовляючи із ОСОБА_10 , подекуди жестикулював руками, пояснюючи обставини справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , проте жесту, про який зазначила ОСОБА_10 у цей час не показував. Водночас, на частині відеозапису, зокрема, і в момент висловлення обвинуваченою прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 2 000 гривень наявні перешкоди відеофіксації, з огляду на невдале розташування відеозаписуючого пристрою та положення, у якому перебував ОСОБА_20 під час розмови. Незважаючи на це, з огляду на перебіг розмови обвинуваченої із ОСОБА_20 , суд висновує, що ОСОБА_10 під час такої бесіди почувала себе вільно, без неприродніх затримок підтримувала розмову із ОСОБА_20 та впевнено висловила ОСОБА_20 прохання надати неправомірну вигоду, а ОСОБА_20 не вживав жодних фраз, які б можна було трактувати як пропозицію неправомірної вигоди або ж могли об`єктивно свідчити про можливу демонстрацію в цей момент ОСОБА_20 жесту, про який зазначила ОСОБА_10 . Також ОСОБА_20 не робив натяків, про які зазначила підозрювана. До того ж, її погляд не зупинявся на окремих частинах тіла ОСОБА_20 , вона розмовляючи із ним дивилась або йому у вічі, або відводила погляд на сторонні предмети. 
		3.54.За таких обставин, оскільки надані обвинуваченою показання документально закріпленими відомостями не підтверджуються, суд сприймає такі критично лише як спосіб захисту.
		3.55.У подальшому, 04.03.2021 ОСОБА_20 знову відвідав ОСОБА_10 у її службовому кабінеті, де нагадав їй про засідання по справі за позовом ОСОБА_17 15.04.2021 та запитав, чи може вже розраховувати на кінцеве рішення. На це ОСОБА_10 чіткої відповіді не дала, натомість, поцікавилась, чи призначена справа до розгляду по суті, а також дала доручення ознайомитись із матеріалами справи та, окрім того, запитала чи підшукував ОСОБА_20 для неї якусь судову практику щодо вирішення судами схожих позовів /а.с. 63-68 т. 9, а.с. 89, 90 т. 11/.
		3.56.15.03.2021 ОСОБА_20 шляхом направлення повідомлення з використанням мобільного застосунку «WhatsАpp» цікавився у ОСОБА_10 , чи можна до неї заїхати, а 06.04.2021 направив повідомлення, зазначивши: «Хочу нагадати про себе», проте відповіді так і не отримав /а.с. 83-86 т. 11, а.с. 119-124 т. 15/.
		3.57.Натомість, 14.04.2021 ОСОБА_10 телефонувала ОСОБА_20 , однак той не відповів, проте вже через годину зателефонував їй сам та уточнив, чи може під`їхати наступного дня до засідання по справі за позовом ОСОБА_17 щось обговорити та на уточнююче питання ОСОБА_10 щодо часу призначення судового засідання ОСОБА_20 відповів: «На 14-ту, по ОСОБА_22 », на що ОСОБА_10 запитала для чого ОСОБА_20 назвав прізвище, адже таке їй відоме, зазначила: «І взагалі ти ж розумієш, слово - не горобець, називається», а також сказала під`їхати близько 10-ї год /а.с. 101, 102, 106 т. 9, а.с. 83-86 т. 11/.
		3.58.Згідно з даними цивільної справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 15.04.2021 засідання не відбулось у зв`язку з неявкою позивача /а.с. 168 т. 12/.
		3.59.Цього дня, 15.04.2021, ОСОБА_20 прибув до суду /а.с. 89, 90 т. 11/ та, зустрівшись із ОСОБА_10 в її службовому кабінеті, повідомив, що обговорив зі своїм клієнтом щодо «двох годин» та зазначив: «В принципі все нормально. Тепер що? Який у нас план дій? Як ми вчиняємо? Коли нам виходити на кінцеве вже?», а ОСОБА_10 відповіла: «Та я би сьогодні… Думала сьогодні підемо, але …». Далі ОСОБА_20 повідомив: «Вони хочуть продавати вже будинок, бо в них вже навіть покупець є. Але там арешт цей заважає». Далі обвинувачена продовжила: «Мені якраз сьогодні і треба було б… Я хотіла сьогодні піти в нарадчу і на стоп ставати». Зі змісту їх розмови суд встановлює, що ОСОБА_10 була розчарована тим, що не змогла розглянути справу цього дня, хотіла аби її виключили з автоматизованого розподілу судових справ між суддями та надалі вони домовились, що наступного судового засідання вона хоча б резолютивну частину рішення проголосить /а.с. 103-106 т. 9/.
		3.60.Окрім того, обвинувачена у подальшому, під час цієї ж розмови, о 10 год 24 хв зазначила ОСОБА_20 щодо необхідності додатково надати їй неправомірну вигоду за скасування нею заходу забезпечення позову ОСОБА_17 , зокрема, промовила: «Але ти йому кажеш, за те, щоб я зазначила «скасувати забезпечення», ще п`ятсот», після чого вони погодили дату наступного судового засідання 28.04.2021 /а.с. 103-106 т. 9/. 
		3.61.Під час допиту у судовому засіданні обвинувачена пояснила, що промовивши: «Ще п`ятсот», вона мала на увазі гроші, зокрема у валюті гривні, тобто п`ятсот гривень.
		3.62.За таких обставин, окрім як за вирішення позову на користь відповідача ОСОБА_18 обвинувачена також просила надати неправомірну вигоду за скасування заходів забезпечення позову. 
		3.63.Водночас, за змістом показань обвинуваченої, їй незрозуміло, чому раптом у розмові із ОСОБА_20 вона зазначила йому про скасування заходів забезпечення позову. Вона пригадує, що він сидів, показував їй жестами якісь знаки руками, проте вона не розуміла його. Обвинувачена також пояснювала, що у розмові 15.04.2021 у ОСОБА_20 показував жест, поклавши руку в області грудної клітки із витянутими вказівним та середнім пальцями, проте вона не розуміла його значення. 
		3.64.Зрештою вона пояснила, що промовивши зазначене, вона відповіла на прохання ОСОБА_20 щодо скасування забезпечення позову, яке з невідомих їй причин не зафіксовано під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		3.65.Проте, дослідивши запис цієї зустрічі ОСОБА_20 із обвинуваченою /а.с. 106 т. 9/, суд такого не встановив. 
		3.66.Зокрема, суд не виявив неприродних переривань запису, які б вказували на втручання у його безперервність, що підтверджує хибність показань обвинуваченої про те, що ОСОБА_20 висловлював їй прохання скасувати забезпечення позову.
		3.67.До того ж, під час цієї зустрічі ОСОБА_10 вела себе спокійно, підтримувала бесіду із ОСОБА_20 , поряд з цим, розмовляючи з ним не дивилась увесь час на нього, лише періодично. При цьому, на відео зафіксовано, що ОСОБА_20 подекуди робив рухи руками, проте такі були нетривалими, та здебільшого у ці моменти погляд овинуваченої було відведено від ОСОБА_20 , а коли він затримувався на ньому, то емоцій здивування, нерозуміння того, що відбувається, на обличчі ОСОБА_10 не було.
		3.68.Окрім того, промовляючи: «Але ти йому кажеш, за те, щоб я зазначила «скасувати забезпечення», ще п`ятсот», обвинувачена вела себе впевнено, вербально (підвищивши тон голосу, говорячи чітко та повільно) та невербально (жестом руки із піднятим вказівним пальцем) акцентувала увагу ОСОБА_20 на тому, що говорить.
		3.69.За таких обставин, висунута обвинуваченою версія подій, зокрема, що саме ОСОБА_20 ініціював перед нею питання одержання неправомірної вигоди за скасування забезпечення позову не підтверджується документально зафіксованими факичними даними та сприймається судом, лише як спосіб захисту від обвинувачення.
		3.70.Також, ОСОБА_10 під час тієї ж розмови проінструктувала ОСОБА_20 щодо його виступу у судовому засіданні з розгляду позову, а саме зазначила: «Коли ми будемо слухати, коли прослухаємо судове саме. Ми ж вивчимо письмовий і я запитаю, чи є в порядку доповнення, заяви або клопотання. Це хитре питання щодо експертиз чи інших дослідів… Ні в кого немає. І тобі доведеться говорити, що ти …, що позивач, який обґрунтує свої позовні вимоги: «погано бачила», «погано чула», «не усвідомлювала». Не призначати з цього приводу відповідних експертиз». На це ОСОБА_20 зазначив, що допрацює виступ у дебатах саме в цьому плані, а ОСОБА_10 зауважила: «На це обов`язково зверни увагу… Щоб навіть запитав, поставив питання на розгляд, але клопотань таких не було - це дуже важливо. Я це буду додавати в рішення» /а.с. 103-106 т. 9/.
		3.71.28.04.2021 судове засідання у справі за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 знову не відбулось через неявку позивача /а.с. 169 т. 12/. ОСОБА_20 прибув до приміщення суду /а.с. 89, 90 т. 11/, та ОСОБА_10 відмовилась від спілкування з ним через зайнятість /а.с. 125-127 т. 9/. Наступне судове засідання у справі мало відбутись 07.06.2021 /а.с. 26-29 т. 11/.
		3.72.21.05.2021 ОСОБА_20 зателефонував ОСОБА_10 з використанням мобільного застосунку «WhatsApp» та запитав: « ОСОБА_35 , там же в нас 7-го…, так 7-го числа буде засідання по основному питанню, по спадку. Так, хотілось би знати, розуміти ми виходимо на рішення? Можемо на щось вже розраховувати?», на що ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_20 , щоб він зайшов до її службового кабінету у понеділок /а.с. 19-20, 25 т. 11/.
		3.73.24.05.2021 ОСОБА_10 під час зустрічі у її службовому кабінеті з ОСОБА_20 повідомила йому про необхідність завершення розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_17 , а також у завуальованій формі підтвердила розмір неправомірної вигоди, яку необхідно надати їй за прийняття рішення на користь відповідача. Зокрема, між ОСОБА_10 та ОСОБА_20 відбулась розмова, під час якої ОСОБА_10 зазначила: «Спробуємо піти в нарадчу. Ну, і що ми там з тобою якось говорили?», на що ОСОБА_20 відповів: «Ну, ви сказали дві години та ще пів години», що ОСОБА_10 підтвердила, промовивши: «Угу, угу. Так», та вони домовились, що ОСОБА_20 завітає до ОСОБА_10 наступного тижня /а.с. 21-25 т. 11/. 
		3.74.Так, судове засідання 07.06.2021 знову не відбулось, зокрема, через неявку представника позивача ОСОБА_36 /а.с. 171 т. 12/. 
		3.75.У цей день детектив НАБУ вручив ОСОБА_20 кошти у сумі 2 500 доларів США /а.с. 35-44 т. 11/, після чого останній прибув до суду /а.с. 89, 90 т. 11/ та зайшов до кабінету ОСОБА_10 , де, привітавшись, промовив: «Я просто розраховував, що ми вже сьогодні все - стартанемо, усе зробимо. Я навіть з собою «дві з половиною години» забрав», та, водночас, дістав згорнутий аркуш паперу білого кольору та показав його ОСОБА_10 , надалі запитавши: «То що, сьогодні нельотна погода буде?», на що ОСОБА_10 відповіла: «Ну, я не знаю, як ви хочете», а ОСОБА_20 в свою чергу промовив: «Ну як? Я можу… Давайте вже напевно тоді», на що ОСОБА_10 погодилась, сказавши: « Давайте ». 
		3.76.Після цього, ОСОБА_20 о 15 год 51 хв дістав згорток білого кольору та підійшовши до робочого столу ОСОБА_10 , передав згорток у напрямку ОСОБА_10 . Остання, взявши його в руки помістила під стільницю свого робочого столу /а.с. 49-53 т. 11/, що загалом узгоджується із її показаннями, наданими у судовому засіданні 26.09.2024.
		3.77.Щодо обставин одержання такого згортку ОСОБА_10 26.09.2024 дала показання, що ОСОБА_20 дістав із кишені пакунок, поклав його на справи на столі. Під час допиту у суді, вона, показуючи руками на простір під столом, за яким вона сиділа у залі судового засідання, пояснила, що там за її робочим столом знаходиться полиця для клавіатури. Отож, згідно з її показаннями, пакунок, який приніс ОСОБА_20 та залишив на столі, вона переклала на клавіатуру.
		3.78.Обговоривши в подальшому деякі деталі іншої цивільної справи, що перебувала на розгляді обвинуваченої, зокрема, за позовом ОСОБА_28 /а.с. 93 т. 11/, ОСОБА_20 запитав її: «А з цим, що будемо робити? Вже ж може. Ну вже все готово, уже дебати, все готово … Вже ж все, вже ж тут, ну», на що ОСОБА_10 відповіла: «Ну, ось дивіться, ось це вже вказує на те, що в принципі, я внутрішньо абсолютно впевнена». Промовляючи це, ОСОБА_10 рухом руки вказала на свій робочий стіл /а.с. 49-53 т. 11/, куди попередньо помістила наданий ОСОБА_20 згорток.
		3.79.На переконання суду, таким чином, ОСОБА_10 запевнила ОСОБА_20 , що оскільки той передав їй такий згорток, цивільна справа буде вирішена нею на користь його клієнтки ОСОБА_18 .
		3.80.Поряд з цим, ОСОБА_10 під час допиту у судовому засіданні 04.10.2024 підтвердила, що усвідомлювала, що у згортку, який їй передав ОСОБА_20 були кошти.
		3.81.Суд також певний того, що саме кошти були передані у згортку білого кольору з огляду на таке. 
		3.82.Кошти, передані ОСОБА_20 обвинуваченій, були попередньо оглянуті та ідентифіковані, після чого поміщені у згорток паперу білого кольору та в такому вигляді ОСОБА_20 поклав їх до кишені свого піджака /а.с. 35-44 т. 11/. Кошти з такими ж номерами та серіями купюр у сумі 2 500 доларів США віднайдені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_10 цього ж дня /а.с. 64-69 т. 11/, що згідно з відкритими даними Національного банку України про офіційний курс гривні до долара США на дату їх одержання ОСОБА_10 становило 68 228,50 грн. 
		3.83.Згідно з відеозаписом обшуку, кошти, передані як неправомірна вигода, під час обшуку були видані самою обвинуваченою у згортку паперу білого кольору у книзі «Практикум з правопису української мови». 
		3.84.Водночас, обвинувачена під час обшуку пояснила, що книгу, назвавши її «кодексом», залишив у неї на столі ОСОБА_20 , а вона, як він покинув кабінет, помістила її собі під стіл, однак про те, що у ній містяться кошти, про їх походження їй нічого не відомо /а.с. 69 т. 11/. 
		3.85.Вже під час допиту у судовому засіданні 26.09.2024 обвинувачена підтвердила, що отримала від ОСОБА_20 згорток, проте вже не зазначала, що такий було поміщено у книгу. Натомість, 04.10.2024 ОСОБА_10 дала показання, що ОСОБА_20 дістав такий згорток з кишені, потім підійшов до столу та поклав цей згорток в книжку і у такому вигляді поклав їй його на стіл, після чого вона переклала цю книжку зі згортком собі на клавітуру. 
		3.86.Поряд з цим, під час судового розгляду захисник покликався на те, що переданий ОСОБА_20 згорток білого кольору міг бути письмовим викладом виступу ОСОБА_20 у судових дебатах по справі, що раніше ними обговорювалось або будь-чим іншим. 
		3.87.Отож, версія обвинуваченої щодо походження відшуканих коштів, озвучена нею відразу після проведення обшуку, та їх виявлення, а також під час допиту 04.10.2024, відрізняється щодо відповідної версії її захисників на стадії судового розгляду. До того ж, обидві позиції не відповідають фактичним обставинам, що закріплені документально.
		3.88.Під час допиту у судовому засіданні 26.09.2024 обвинувачена навела обставини одержання згортку, які загалом відповідають зафіксованим у документах фактичним даним, проте заперечувала, що була обізанана про вміст такого згортку. Однак, під час допиту у судовому засіданні 04.10.2024 також підтвердила, що усвідомлювала, що у цьому згортку містяться кошти.
		3.89.За таких обставин, незалежно від того, що зрештою цей згорток було віднайдено у книзі «Практикум з правопису української мови», у суду достатньо підстав стверджувати, що віднайдені у кабінеті ОСОБА_10 кошти є тими, що вона одержала від ОСОБА_20 .
		3.90.Зазначене дає суду можливість дійти висновку, що передача обвинуваченій коштів як неправомірної вигоди відбулась.
		3.91.За таких обставин, ОСОБА_10 одержала неправомірну вигоду від ОСОБА_20 за вирішення нею цивільної справи за позовом ОСОБА_17 на користь відповідача ОСОБА_18 .
		3.92.Сторона захисту заперечувала, що неправомірна вигода мала бути одержана обвинуваченою саме в сумі 2 500 доларів США, адже на її переконання у жодному із наданих суду доказів про це не йдеться.
		3.93.Окрім того, ОСОБА_10 під час допиту у судовому засіданні зазначила, що під її висловлюваннями 27.01.2021: «Ну, тут от якщо я відмовлю в довіреності - це не менше двох-трьох годин» /а.с. 39-44 т. 9/, а також 15.04.2021: «Але ти йому кажеш, за те, щоб я зазначила «скасувати забезпечення», ще п`ятсот» /а.с. 103-106 т. 9/, вона мала на увазі гроші, зокрема у валюті гривні у сумах дві-три тисячі гривень та п`ятсот гривень відповідно.
		3.94.Поряд з цим, згідно з показаннями обвинуваченої її прохання надати дві-три тисячі гривень стосувалось побажання ОСОБА_20 щодо відмови у задовленні позову ОСОБА_17 до ОСОБА_18 , а ще п`ятсот гривень - відповіддю на прохання ОСОБА_20 про скасування заходів забезпечення, у разі відмови в позові.
		3.95.Водночас, слова обвинуваченої відразу після промовленого нею 27.01.2021 «не менше двох-трьох годин», а саме: «Дві, щоб і вам було прилаштуватись» /а.с. 43 т. 9/, згідно з її показаннями означали, що частина неправомірної вигоди призначалась ОСОБА_20 .
		3.96.Отже, ОСОБА_10 визнала, що висловлюючись таким чином прагнула отримати від ОСОБА_20 саме кошти за розгляд справи на користь клієнта ОСОБА_20 , а з огляду на викладене, ці кошти мали бути одержані нею у сумі 2 500 гривень. Одержуючи від ОСОБА_20 пакунок також передбачала, що у ньому відповідна сума коштів, що зазначила у своїх показаннях.
		3.97.Незважаючи на це, ОСОБА_20 стороною обвинувачення були вручені кошти у сумі 2 500 доларів США та у цій же сумі 07.06.2021 він їх передав ОСОБА_10 . 
		3.98.Однак з огляду на вищевикладені докази, суду не доведено, що обвинувачена висловила проханання надати кошти в сумі 2 500 саме в доларах США, а не в гривнях, усвідомлювала таке, а також і одержання саме в такому розмірі. 
		3.99.Отже, у відповідній частині належить змінити обвинувачення із 2 500 доларів США на 2 500 грн. 
		3.100.Проте, суд зауважує, що для кваліфікації дій ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 368 КК України не має значення розмір одержаної нею неправомірної вигоди з огляду на таке.
		3.101.У ч. 3 ст. 368 КК України встановлена відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у у значному розмірі або великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		3.102. ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні було пред`явлене та визнане доведеним обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, а саме суддею.
		3.103.Натомість, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду у значному або великому розмірі є лише однією з альтернативних складових диспозиції цієї норми.
		3.104.Поряд з цим, відповідно до примітки до ст. 364-1 КК України у статті 368 КК України під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
		3.105.Слід зазначити, що мінімального розміру неправомірної вигоди, вираженого у грошовому еквіваленті, законом про кримінальну відповідальність не встановлено.
		3.106.Отже, вирішальним для кваліфікації дій ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 368 КК України є те, що вона, будучи суддею, тобто особою яка займає відповідальне становище, прохала та одержала від ОСОБА_20 грошові кошти без законних на те підстав.
		3.107.Із викладеного суд доходить висновку, що обвинувачена прохала та одержала неправомірну вигоду для себе. 
		3.108.Поряд з цим, жодні докази у справі не вказують на те, що така неправомірна вигода повинна була бути надана іншим особам, а не обвинуваченій. 
		3.109.За неправомірну вигоду обвинувачена у справі № 175/3623/19 за позовом ОСОБА_17 повинна була ухвалити рішення на користь ОСОБА_18 , як відповідача, зокрема, відмовити у задоволенні такого позову, також скасувавши ухвалу від 13.09.2019 про забезпечення позову шляхом накладення заборони на здійснення дій щодо відчуження, реєстрації нерухомого майна. Тобто обвинувачена діяла в інтересах ОСОБА_18 .
		3.110.Такий висновок суду не спростовується тим, що фактично неправомірна вигода отримана від ОСОБА_20 . Адже останній був представником ОСОБА_18 в цій справі /а.с. 5, 6 т. 9, а.с. 163-165 т. 12/, ба більше, повідомив їй про прохання ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду, а та, своєю чергою, сказала ОСОБА_20 звернутись до правоохоронних органів, що слідує із показань ОСОБА_18 . До того ж, ОСОБА_10 усвідомлювала, що неправомірну вигоду надає саме відповідач у справі ОСОБА_18 , адже ОСОБА_20 15.04.2021 повідомляв їй, що узгоджував питання надання неправомірної вигоди з ОСОБА_18 , а та погодилась /а.с. 103-106 т. 9/. Окрім того, коли ОСОБА_10 цього ж дня висловила прохання надати неправомірну вигоду ще й за скасування ухвали про забезпечення позову, вона окремо акцентувала на тому, щоб ОСОБА_20 передав це своїй клієнтці /а.с. 103-106 т. 9/.
		3.111.Вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 безумовно мало бути вчинено обвинуваченою з використанням наданої їй, як судді, влади та службового становища.
		3.112.Так, відповідно до ст. 127 Конституції України, правосуддя здійснюють судді. Останні також є носіями судової влади, а тому здійснення правосуддя є реалізацією їх владних повноважень. Поряд з цим, використання службовою особою службового становища передбачає використання тих повноважень, якими службова особа наділена у зв`язку із зайняттям нею певної посади або здійсненням певної діяльності. Така особа діє в сфері своєї компетенції, вчиняє дії, які вона в принципі має повноваження вчиняти, перебуваючи на відповідній посаді (п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику про хабарництво»).
		3.113.Цивільна справа за позовом ОСОБА_17 перебувала саме на розгляді ОСОБА_10 /т. 12/. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Отже, у силу приписів цивільного процесуального законодавства ОСОБА_10 як суддя повинна була завершити розгляд цієї справи по суті, постановивши відповідне рішення.
		3.114.Розглядаючи справу одноособово, суддя ОСОБА_10  діяла як суд та керувалась нормами ЦПК України. До кола повноважень (можливостей) обвинуваченої з розгляду цієї справи, з урахуванням того, що на момент висловлення прохання надати неправомірну вигоду така перебувала на стадії судового розгляду /а.с. 132 т. 12/, входило: керування ходом судових засідань, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, судовий розгляд справи, ухвалення рішень, у т.ч. про скасування заходів забезпечення позову та по суті розгляду справи.
		3.115.Отже, дії, які обвинувачена повинна була виконати за неправомірну вигоду, входили до її компетенції як судді та мали бути вчинені з використанням наданої їй влади та службового становища.
		3.116.Поряд з цим, той факт, що обвинувачена так і не вчинила узгоджені дії перебуває поза межами об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, позаяк цей злочин є закінченим, коли той, хто надає неправомірну вигоду переконаний у тому, що обумовлені з суб`єктом злочину дії будуть вчинені за неправомірну вигоду, а суб`єкт злочину одержав неправомірну вигоду.
		3.117.Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, за наведених обставин, ОСОБА_10 вчинила з прямим умислом, адже усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. 
		3.118.Про наявність усвідомлення та передбачення обвинуваченою суспільної небезпеки прохання та одержання нею неправомірної вигоди та бажання вчинити це, свідчать фактичні обставини справи.
		3.119.Так, з досліджених судом документів встановлено, що ОСОБА_20 , обговорюючи телефоном з ОСОБА_10 деталі іншої справи, що перебуває у неї на розгляді, першим повідомив, що також є представником ОСОБА_18 у справі за позовом ОСОБА_17 до неї та хотів їх обговорити.
		3.120.Водночас, таке ініціативне прагнення ОСОБА_20 у обставинах цього провадження не є визначальним, позаяк заборона вступати у позапроцесуальне спілкування із учасниками справи Кодексом суддівської етики адресована саме судді. Також, з контексту досліджених розмов не встановлено ознак примушування обвинуваченої до вступу у позапроцесуальне спілкування із ОСОБА_20 , а навпаки, вбачається його заохочення до такого, позаяк обвинувачена неодноразово погоджувалась на пропозиції ОСОБА_20 зустрітись і обговорити деталі справи, що переконує суд у добровільності такого спілкування.
		3.121.Вказане спілкування відбувалось у службовому кабінеті обвинуваченої, за відсутності інших осіб /а.с. 39-44, 63-68 т. 9, а.с. 21-25, 46-53 т. 11/, а також телефоном /а.с. 37, 38, 44, 101, 102, 106 т. 9, а.с. 19, 20, 25 т. 11/.
		3.122.Суд встановив, що таке спілкування мало системний характер, вони обговорювали обставини справи та способи їх вирішення на користь інших, крім ОСОБА_18 , клієнтів ОСОБА_20 . 
		3.123.Під час зустрічі 27.01.2021 саме ОСОБА_10 була ініціатором одержання неправомірної вигоди, висловивши таке прохання у завуальованій формі, а самого ОСОБА_20 вона спонувала на отримання частини від такої вигоди, промовивши: «Ну, тут от якщо я відмовлю в довіреності - це не менше двох-трьох годин. Якщо в цій частині відмовлю, сиплеться все інше», та продовжили: «Дві. Щоби і Вам було прилаштуватись» /а.с. 39-44 т. 9/.
		3.124.Обвинувачена під час допиту у судовому засіданні, зокрема, підтвердила, що під останнім висловлюванням мала на увазі, щоб і ОСОБА_20 одержав частину коштів. Поряд з цим, показання обвинувачної про те, що ОСОБА_20 просив її про це змісту їх розмови не відповідають.
		3.125.Водночас, суд бере до уваги, що обвинувачена 27.01.2021 прохала надати неправомірну вигоду, не будучи достеменно обізнаною із обставинами справи, зокрема, при першій згадці ОСОБА_20 про неї, навіть не змогла згадати будь-яких її деталей, лише під час обговорення почала пригадувати деякі з них, однак, на переконання суду, не до тієї міри, аби бути впевненою щодо законності її вирішення на користь ОСОБА_18 . Зокрема, після озвучення ОСОБА_20 своєї позиції по справі, що у задоволенні позову суддя має відмовити, обвинувачена зазначила: «Ну, тут велике питання» /а.с. 39-44 т. 9/. 
		3.126.Навіть під час допиту у судовому засіданні обвинувачена не заперечувала свою необізнаність з обставинами цього провадження на цей момент, зазначала, що коли він просив її обговорити цю справу, предмету розмови вона не знала. 
		3.127.Натомість, все ж прохала надати неправомірну вигоду та в подальшому створювала умови для надання судовому розгляду вигляду незалежного та неупередженого.
		3.128.Зокрема, під час наступної зустрічі 04.03.2021 ОСОБА_10 знову ж уточнювала у ОСОБА_20 , чи слухалось провадження вже по суті, надала йому вказівку ознайомитись з матеріалами справи, на питання ОСОБА_20 , чи повністю буде відмовлено у позові, запитала, чи підшукував він практику вирішення подібних спорів, а також надала вказівку надати письмові пояснення щодо позиції у справі /а.с. 63-68 т. 9/.
		3.129.З цією ж метою, 09.04.2021 ОСОБА_10 зателефонувала своїй колезі - судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_38 /а.с. 73-76 т. 9/, у якої поцікавилась позицією щодо вирішення справи, навівши її фактичні обставини: «У 2015 році бабуся купує будинок… Найбільш дивним є те, що написано за подаровані кошти… і в цей же час, одномоментно, відразу ж, у цього ж нотаріуса, в це й же час, довіреність на «генералку» і дає заповіт на одну і ту ж людину. Це її зять…Ось, пройшли роки. Цей її зять, цивільний син, прошу відмітити, від любові великої, він по генеральній довіреності, з почуттям власного боргу перед їх сім`єю, бере і переоформлює цей же будинок на свою доньку. У нього є донька від першого шлюбу. Тому що він розлучився зі своєю, ось з цією ж цивільною дружиною… Бабуся ж подає позов про визанння договору купівлі-продажу недійсним та довіреності… І вона ж пише, що вона погано бачила, погано чула, не усвідомлювала…» /а.с. 69-72 т. 9/.
		3.130.Хоча ОСОБА_10 у цій розмові не зазначала анкетні дані сторін цієї справи, проте зі змісту такої розмови слідує, що обговорення стосувалось позову ОСОБА_17 до ОСОБА_19 та ОСОБА_18 .
		3.131. Своєю чергою, ОСОБА_39 на аргумент щодо неусвідомлення дій «бабусі», тобто ОСОБА_17 , в силу незадовільного стану здоров`я, порадила обвинуваченій роз`яснити їй право заявити клопотання на призначення експертизи стану здоров`я, пояснивши, що якщо таке не заявлено, є підстави відмовити у задоволенні позову. На це ОСОБА_10 зазначила: «Так? Тому що в мене завдання ти ж розумієш яке?», а ОСОБА_39 відповіла: «Так. Ну, відмовляєш в позові. Що тут думати?». ОСОБА_10 така відповідь задовольнила, зокрема, вона відповіла: «Прекрасно. Це мене й радує» /а.с. 69-72 т. 9/.
		3.132.Незадовго після розмови з ОСОБА_40 , а саме 15.04.2021, ОСОБА_10 під час зустрічі дала ОСОБА_20 вказівку зазначити під час судових дебатів щодо відсутності відповідної експертизи, адже планує покликатись на це у рішенні за результатами розгляду справи /а.с. 103-106 т. 9/. 
		3.133.Отже, показання обвинуваченої про те, що вона не вживала заходів для пошуку обгрунтування для відмови у позові ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , окрім як практики Верховного Суду, а також, що не обговорювала обставини цієї справи із ОСОБА_40 , не відповідають дійсності.
		3.134.Окрім того, під час зустрічі 15.04.2021 ОСОБА_10 дізналась, що ОСОБА_18 хоче продати будинок, однак, перешкодою цьому є арешт, накладений ухвалою про забезпечення позову /а.с. 103-106 т. 9/, після чого свідомо підвищила розмір неправомірної вигоди за вирішення нею в остаточному рішенні також питання про скасування забезпечення позову /а.с. 103-106 т. 9/. 
		3.135.Такий контекст розмов указує на те, що наступне судове засідання у справі мало бути останнім, адже 15.04.2021 обвинувачена зазначала про бажання вийти до нарадчої кімнати у цій справі. Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у разі повної відмови у задоволенні позову відповідний захід забезпечення мало бути скасовано. Натомість, жоден із доказів у справі не вказує на те, що ОСОБА_10 збиралась його скасувати до закінчення розгляду справи по суті, а ОСОБА_20 на цьому не наполягав та, на переконання суду, повідомив відповідні обставини лише щодо пришвидшення розгляду самої справи.
		3.136.За таких обставин, скасування заходу забезпечення позову вже охоплювалось попередньо обумовленим вирішенням справи на користь відповідача ОСОБА_18 , за що ОСОБА_10 уже прохала надати неправомірну вигоду у розмірі 2 000 грн. Як суддя, ОСОБА_10 усвідомлювала це, та, таким чином, будучи обізнаною про те, що накладений арешт становить перешкоду для продажу будинку, ще й вирішила збільшити розмір неправомірної вигоди, що додатково вказує на наявність у неї прямого умислу на вчинення відповідних діянь. 
		3.137.24.05.2021 під час зустрічі обвинувачена вчергове повідомила про намір закінчувати розгляд справи за позовом ОСОБА_17 , водночас, вкотре уточнила у ОСОБА_20 на якій стадії вона перебуває, роз`яснила, що треба зазначити під час судових дебатів, уточнила розмір неправомірної вигоди, яку розраховувала одержати /а.с. 21-25 т. 11/.
		3.138.Поряд з цим, під час допиту у судовому засіданні обвинувачена розповіла, що ЦПК України не заборонено роз`яснювати учасникам ті чи інші обов`язки для всебічного і повного розгляду справи, вона вважає, що не порушувала прав позивача. 
		3.139.Однак, передбачене у ЦПК України повноваження суду роз`яснити у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, здійснюється, зберігаючи об`єктивність і неупередженість (п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України) і вочевидь, не під час позапроцесуального обговорення обставин справи із однією із її сторін.
		3.140.Попри те, що засідання 07.06.2021 у справі не відбулось, а, отже, закінчення розгляду справи відтермінувалось, обвинувачена не заперечувала проти передачі їй коштів, не вказувала на протизаконність надання їй будь-яких матеріальних вигод, а навпаки погодилась їх одержати, що й зробила, заховавши під стільницю робочого столу /а.с. 46-53 т. 11/.
		3.141.Водночас, повідомлені нею під час допиту обставини про те, що після одержання від ОСОБА_20 згортку вона не хотіла бачити, що у ньому, злякалась та згодом вибігла за ОСОБА_20 зафіксованим під час НС(Р)Д у цей день даним не відповідають.
		3.142.Поряд з цим, обвинувачена під час допиту у суді зазначила, що у задоволенні позову ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 потрібно було відмовити у повному обсязі. Вона підтвердила, що те, про що просив її ОСОБА_20 було законним рішенням.
		3.143.Тобто, незважаючи на те, що обвинувачена повністю усвідомлювала, що рішення у цій справі мало бути прийнято на користь, зокрема, ОСОБА_18 , усе ж прохала та одержала неправомірну вигоду від ОСОБА_20 за це.
		3.144.Суд також бере до уваги поведінку обвинуваченої під час проведення обшуку у її кабінеті відразу після отримання неправомірної вигоди, про що суд зазначав вище у цьому вироку. 
		3.145.Окрім того, ОСОБА_10 пояснювала, що ОСОБА_20 , відвідуючи її, повідомив, що довго очікував засідання і випив дві з половиною літри чаю /а.с. 68 т. 11/. Однак, це повністю суперечить отриманим у результаті проведення НС(Р)Д даним /а.с. 46-53 т. 11/. Тому, суд упевнений, що таким чином обвинувачена прагнула приховати вчинення злочину, що підтверджує усвідомлення нею вчиненого та настання відповідних наслідків.
		3.146.Водночас, її твердження під час допиту у судовому засіданні про те, що вона справді вважала, що ОСОБА_20 це промовив, на переконання суду, спрямовано на спотворення дійсних обставин вчинення кримінального правопорушення. 
		3.147.Адже 07.06.2021 ОСОБА_20 промовив: «Я навіть з собою «дві з половиною» години забрав» /а.с. 50 т. 11/. 
		3.148.З цього приводу суд зважає, що обвинувачена 27.01.2021 просила надати неправомірну вигоду в завуальованій формі, зокрема, із застосуванням формулювання «не менше двох-трьох годин», далі уточнивши розмір до «двох годин» /а.с. 39-44 т. 9/ та під час допиту визнала, що тоді йшлося саме про гроші. У подальшому, під час розмови 15.04.2021 ОСОБА_20 повідомив обвинуваченій, що обговорив зі своїм клієнтом питання «двох годин». Натомість, обвинувачена в подальшому висловила прохання надати «ще п`ятсот» за скасування заходів забезпечення позову /а.с. 103-106 т. 9/. Уже під час зустрічі 24.05.2021 ОСОБА_20 на питання обвинуваченої: «Ну, і що ми з тобою якось говорили?», відповів: «Ну, ви сказали дві години і ще пів години», що обвинувачена підтвердила /а.с. 21-25 т. 11/, а під час зустрічі 07.06.2021 ОСОБА_20 повідомив обвинуваченій: «Я навіть з собою «дві з половиною години» забрав», показавши одночасно згорток паперу з грошима /а.с. 49-53 т. 11/.
		3.149.Отже, обидва спірозмовники, вживаючи відповідні формулювання розуміли, що обговорюють неправомірну вигоду та зрештою така була одержана ОСОБА_10 07.06.2021 та під час допиту в судовому засіданні 04.10.2024 ОСОБА_10 визнала, що усвідомлювала, що у згортку, який вона одержала від ОСОБА_20 були кошти.
		3.150.Окрім того, із досліджених матеріалів убачається, що обвинувачена щоразу активно підтримувала розмову з ОСОБА_20 , погано орієнтувалась в обставинах справи, попри що висловлювала прохання надати неправомірну вигоду, надавала ОСОБА_20 свої рекомендації, вказувала на певні моменти стосовно розгляду справи. Також, вона розуміла, що бере участь в обговоренні питання одержання нею коштів в якості неправомірної вигоди, її суми, за що вона мала пришвидшити розгляд справи та постановити рішення на користь відповідача ОСОБА_18 , а також ухвалити рішення про скасування забезпечення позову. 
		3.151.Згадане спілкування відбувалося позапроцесуально та конспіративно, за межами судового засідання, зокрема й у службовому кабінеті судді, доступ до якого сторонніх осіб є можливим лише з дозволу судді. Спілкуючись телефоном, ОСОБА_10 використовувала мобільний застосунок «WhatsApp», що унеможливлює фіксацію відповідних з`єднань операторами надання телекомунікаційних послуг та загалом вона не була активною у спілкуванні таким чином, зважаючи на коротку тривалість дзвінків, погодження обговорити обставини справи особисто, ігнорування деяких повідомлень ОСОБА_20 щодо пропозицій поспілкуватись /а.с. 83-86 т. 11/. До того ж, при узгодженні 14.04.2021 зустрічі з приводу очікуваного засідання по справі за позовом ОСОБА_17 , вона зробила зауваження ОСОБА_20 щодо зазначення ним у розмові прізвища своєї клієнтки ОСОБА_18 /а.с. 101, 102, 106 т. 9/. Натомість, під час особистих зустрічей ОСОБА_10 вела себе впевнено та спокійно, беззастережно обговорювала з ОСОБА_20 деталі цивільних справ.
		3.152.Вчинювані обвинуваченою заходи з приховування кримінального правопорушення підтверджують усвідомлення нею протиправності своїх дій, передбачення суспільно-небезпечних наслідків та бажання їх настання. 
		3.153.З огляду на викладене, колегія суддів вважає висунуте ОСОБА_10 обвинувачення доведеним поза розумним сумнівом на підставі зазначених вище доказів, а також доказів, які підтверджують достовірність та можливість використання доказів, а також вирішення інших питань, пов`язаних з ухваленням вироку /а.с. 233-247 т. 1; а.с. 1-116, 122-125, 146-148, 157, 158, 165, 166, 174, 175, 177, 179, 180 т. 5; а.с. 1 т. 7; а.с. 4, 7-12, 18-36, 45-62, 73-100, 107-127 т. 9; а.с. 1-18, 30-48, 54-105 т. 11; а.с. 1-6 т. 12; а.с. 1-3 т. 13; а.с. 190, 193, 194 т. 17; а.с. 4-37, 49, 50 т. 18; а.с. 59-64 т. 20/, які є допустимі та достовірні, а в сукупності - достатні та узгоджені. 
		3.154.Одночасно, таке обвинувачення не спростоване допустимими, належними та достовірними доказами сторони захисту /а.с. 118-139, 165-178, 180-188, 216-218, 227-229 т. 1; а.с. 82-88, 93-95, 100-102, 107-111, 116-120, 125-129, 134-138, 144-149, 153-173, 175-180, 185-187, 194-230 т. 2; а.с. 24-35, 40-56, 60-68, 127-140, 146-148 т. 14; а.с. 6, 7, 85-106, 113-149 т. 15/.
		3.155.Суд звертає окрему увагу на те, що під час викладу формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, суд змінив виклад окремих обставин вчинення обвинуваченою інкримінованих їй діянь, у порівняні з формулюванням обвинувачення, що міститься у обвинувальному акті. Такі зміни обумовлені встановленими під час судового розгляду обставинами кримінального правопорушення, які, загалом, не впливають на характер і обсяг обвинувачення, а також на можливість сторони захисту здійснювати належний захист від висунутого обвинувачення. Окреслені зміни відповідають повноваженням суду та судовій практиці з цього питання (постанова Верховного Суду від 08.12.2020 справа №  278/1306/17).
		 
		IV. Оцінка доказів
		 
		4.1. Оцінка достовірності доказів
		4.1.1.Суд визнає недостовірними дані, зазначені:
		-у протоколі за результатами проведення НС(Р)Д аудіоконтроль особи від 23.01.2021, в частині зазначення, що на оптичному диску DVD-R № 55/7939 знаходяться відеофайл «2021.01.21.mpg» та аудіофайл «2021.01.27.waw», та що відображена у протоколі інформація міститься на «аудіофайлі «2021.01.27.waw»», адже на вказаному диску знаходяться аудіофайл «2021.01.22.wav» та відеофайл «2021.01.22.mpg», а відображена у протоколі інформація міститься на «аудіофайлі «2021.01.22.wav»», позаяк відповідає змісту зафіксованої у ньому розмови /а.с. 44 т. 6/;
		-у протоколі за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтроль особи від 28.01.2021 в частині зазначення, що ОСОБА_20 та ОСОБА_10 зайшли до приймальні, яка позначена табличкою «судді ОСОБА_10 », та повернувши праворуч, зайшли до кабінету» /а.с. 39-43 т. 9/, адже з відеофайлу «2021.01.27.mpg», що міститься на оптичному диску DVD-R № 55/7939, долученому до протоколу встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_20 , зайшли безпосередньо до її кабінету /а.с. 44 т. 9/; у цьому ж протоколі в частині зазначення, що на оптичному диску DVD-R №  55/7939 знаходяться відеофайл «2021.01.21.mpg» та аудіофайл «2021.01.27.waw», та що відображена у протоколі інформація міститься на «відеофайлі «2021.01.21.mpg»» /а.с. 39-43 т. 9/, адже на вказаному диску знаходяться аудіофайл «2021.01.22.wav» та відеофайл «2021.01.27.mpg», а відображена у протоколі інформація міститься на відеофайлі «2021.01.27.mpg»», позаяк відповідає змісту зафіксованої у ньому розмови /а.с. 44 т. 9/;
		-у протоколі за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтроль особи від 05.03.2021 в частині зазначення, що ОСОБА_20  та ОСОБА_10  зайшли до приймальні, яка позначена табличкою «судді  ОСОБА_10 », та повернувши праворуч, зайшли до кабінету» /а.с. 63-66 т. 9/, адже з відеофайлу «2021.03.04.mpg», що міститься на оптичному диску DVD-R № 55/8107, долученому до протоколу встановлено, що ОСОБА_20  сам зайшов до приймальні та повернувши праворуч зайшов до службового кабінету судді  ОСОБА_10  /а.с. 68 т. 9/; у цьому ж протоколі в частині зазначення, що на долученому до протоколу оптичному диску DVD-R № 55/8107 знаходиться аудіофайл «rec_0000.waw» /а.с. 63-67 т. 9/, адже на диску міститься, зокрема, файл «rec_0000.wav», змісту якого відповідає відображена у протоколі інформація /а.с. 68 т. 9/;
		-у протоколі за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтроль особи від 15.04.2021, в частині зазначення, що у протоколі відображено зміст аудіофайлу «2021.01.27.waw», записаному на на оптичному диску DVD-R № 55/8108, адже такого на диску немає, а зміст протоколу відповідає інформації, що знаходиться на аудіофайлі «210414_190335_000126.wav» /а.с. 101, 102, 106 т. 9/;
		-у протоколі за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтроль особи від 24.05.2021, в частині зазначення, що ОСОБА_20 зайшов до приймальні ОСОБА_10 об 11 год 00 хв, адже згідно з даними відеофайлу «2021.05.24.mpg» на оптичному диску DVD-R № 55/8110, який долучено до протоколу, та зміст якого відображено в останньому ОСОБА_20 зайшов до приймальні, а потім кабінету ОСОБА_10 об 11 год 14 хв, що також узгоджується з даними відвідування ним суду, згідно з якими він 24.05.2021 перебував в суді з 11 год 09 хв по 11 год 30 хв /а.с. 21-25, 89, 90 т. 11/.
		4.1.2.Проте, на переконання суду, таке невірне зазначення даних не впливає на достовірність наведених документів як доказів у цілому, зокрема, з огляду на таке.
		4.1.3.Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		4.1.4.Отже, законодавець розділяє поняття «докази», якими є фактичні дані, та «процесуальні джерела доказів» - показання, речові докази, документи, висновки експертів. 
		4.1.5.Власне, згідно з ст. 94 КПК України суд оцінює з точки зору достовірності кожний доказ (фактичні дані), а не джерело доказів (зокрема, документ).
		4.1.6.Тому, з позиції достовірності, суд зобов`язаний оцінити всі фактичні дані, викладені у наведених документах. 
		4.1.7.Водночас, визнання недостовірним якогось із них не тягне автоматично недостовірність інших, якщо така недостовірність не породжує обґрунтованих сумнівів щодо інших даних. Це твердження суду ґрунтується на такому. 
		4.1.8.КПК України не встановлює вимог до визнання доказу достовірним чи недостовірним.
		4.1.9.Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
		4.1.10.Так, згідно із такою загальною засадою як презумпція невинуватості, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ст. 17 КПК України). 
		4.1.11.Кримінальний процесуальний закон також не визначає критерії стандарту доведення «поза розумним сумнівом». Однак відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої конструктивними ознаками оцінки доказів «поза розумним сумнівом», є обов`язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпцій; ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; чіткими; взаємоузгодженими (зокрема, рішення у справі «Чміль проти України» (Chmil v. Ukraine), № 20806/10, «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), № 16437/04, «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), № 42310/04). В іншому разі всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (ст. 17 КПК України).
		4.1.12.Водночас, термін «достовірний» тлумачиться в українській мові як такий, що не викликає сумніву, цілком вірний, точний. 
		4.1.13.Отже, достовірний доказ повинен викликати суб`єктивну впевненість у неспростовності певних фактів шляхом оцінки такого доказу як окремо так і в сукупності з іншими доказами, що стосуються цього ж факту. 
		4.1.14.На основі оцінки наведених доказів у суду не виникає жодних обгрунтованих сумнівів у достовірності даних, зазначених у відповідних документах, за виключенням наведених як недостовірних. Оскільки вони підтверджуються іншими доказами у справі.
		4.1.15.Фіксація зазначених недостовірних відомостей у процесуальних документах, на переконання суду, є помилкою та зважаючи на викладене, не свідчить про недопустимість інших зафіксованих у таких документах фактичних даних, оскільки вони неспростовно підтверджуються іншими доказами у справі.
		4.1.16.Ураховуючи наведене, суд не погоджується зі стороною захисту щодо недостовірності даних протоколу НС(Р)Д аудіоконтролю особи від 25.05.2021, де зафіксована розмова ОСОБА_20 21.05.2021 через мобільний застосунок «WhatsАpp» /а.с. 19, 20, 25 т. 11/, а саме в тій частині, що співрозмовником ОСОБА_20 є обвинувачена, адже її мовлення майже не чутно, а деякі з відомостей не відображені. Адже така НС(Р)Д проведена співробітником оперативного підрозділу за дорученням детектива, про що він склав відповідний протокол та засвідчив дійсність викладених у ньому даних своїм підписом. Натомість, відсутність у протоколі нерозбірливих висловлювань співрозмовників, наявних при відтворенні відповідного аудіофайлу на достовірність відомостей, які нормально сприймаються органами слуху людини та зафіксовані у протоколі, не впливає.
		 
		Щодо оцінки показань свідка ОСОБА_20 за критерієм достовірності 
		4.1.17.Свідок ОСОБА_20 під час судового розгляду неодноразово був допитаний сторонами та кардинально змінював свої показання.
		4.1.18.Зокрема, під час допиту у судових засіданнях 28.07.2022 та 21.09.2022, ОСОБА_20 надав показання, які викривали обвинувачену та заперечували провокацію її підкупу.
		4.1.19.Так, свідок ОСОБА_20 , серед іншого, пояснив, що приблизно у січні 2021 року йому зателефонувала ОСОБА_18 , розповіла про свою справу та він запропонував їй укласти договір про надання правової допомоги, після чого вони зустрілися та уклали його.
		4.1.20.Також він пояснив, що коли прийшов 27.01.2021 до суду у кабінеті ОСОБА_10 повідомив їй, що бере участь у справі за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 Тоді ОСОБА_10 зазначила, що за позитивне вирішення цієї справи необхідно надати дві або три тисячі доларів США.
		4.1.21.Щодо твердження у заяві про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої було розпочато кримінальне провадження № 520210000000000080, що ОСОБА_20 з`явився до суду для того щоб з`ясувати обставини справи ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , ОСОБА_20 повідомив, що тоді до суду з`явився не тільки аби з`ясувати обставини по справі ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , а й по справі за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 . Зокрема, йому потрібно було ознайомитися з матеріалами цієї справи, з`ясувати ситуацію у ній, аби сформувати правову позицію. Тобто, повідомивши ОСОБА_10 , що він є представником ОСОБА_18 у цій справі, ОСОБА_20 мав на увазі, що він вступив у цю справу і йому необхідно ознайомитись із її матеріалами.
		4.1.22. ОСОБА_20 зазначив, що після цієї зустрічі з приводу висловлення ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду він звернувся до СБУ. Окрім того, він сказав, що повідомляв ОСОБА_18 про прохання ОСОБА_10 надати кошти, а та своєю чергою запитала: «Що ми будемо робити?», на що ОСОБА_20 відповів, що вчинять згідно із законом, на що ОСОБА_18 погодилась. 
		4.1.23.Також ОСОБА_30 дав показання, що будь-хто із працівників УСБУ у Дніпропетровській області, детективів НАБУ чи прокурорів САП не просив ОСОБА_20 подати до правоохоронних органів заяву щодо вимагання 27.01.2021 ОСОБА_10 неправомірної вигоди, та це він із ними не погоджував.
		4.1.24.Він також пригадав зустріч із ОСОБА_10 у її кабінеті, під час якої вона уточнювала розмір неправомірної вигоди, пояснивши, що для скасування заходів забезпечення позову необхідно надати їй іще 500 доларів США.
		4.1.25. ОСОБА_20 пояснив, що якби він не надав неправомірну вигоду ОСОБА_10 , то можливо було б відмовлено в задоволенні позовних вимог. Вимогу обвинуваченої ОСОБА_20 сприймав як незаконну.
		4.1.26. ОСОБА_20 зазначив, що ОСОБА_10 не вимагала надати неправомірну вигоду, однак запропонувала надати певну винагороду за вирішення справи, тобто казала, що їй потрібно. Неправомірну вигоду ОСОБА_10 просила в нього, але він діяв у інтересах свого клієнта, відповідача по справі. Сам він ніколи не пропонував ОСОБА_10 неправомірну вигоду за вирішення справ на користь його клієнтів. 
		4.1.27.Щодо передачі ОСОБА_10 неправомірної вигоди ОСОБА_20 зазначив, що це відбувалось у її кабінеті. Він зайшов туди, дістав із внутрішньої кишені кошти, загорнуті в аркуш паперу та передав їх ОСОБА_10 , після чого вона поклала їх у свій стіл.
		4.1.28.Також ОСОБА_20 підтвердив, що під час зустрічей ОСОБА_10 давала поради як йому себе поводити під час судових засідань, пояснювала, що йому казати після закінчення судового розгляду справи, пояснювала як скласти дебати. Про поради щодо поведінки у судових засіданнях, підготовки до них чи необхідність певних дій ОСОБА_20 обвинувачену не просив, вважає такі поради від судді жестом доброї волі, порадою більш досвідченого юриста менш досвідченому. Довірчі стосунки із суддею ОСОБА_10 , які і дозволили йому обговорювати з нею судові справи в приватних розмовах за межами судових засідань виникли орієнтовно у жовтні-листопаді 2020 року.
		4.1.29.Щодо промовленого ОСОБА_10 : «Коли ми будемо слухати, коли прослухаємо судове саме. Ми ж вивчимо письмовий і я запитаю, чи є в порядку доповнення, заяви або клопотання. Це хитре питання щодо експертиз чи інших дослідів… Ні в кого немає. І тобі доведеться говорити, що ти …, що позивач, який обґрунтує свої позовні вимоги: «погано бачила», «погано чула», «не усвідомлювала». Не призначати з цього приводу відповідних експертиз» /а.с. 103-106 т. 9/, ОСОБА_20 пояснив, що це була її порада.
		4.1.30.Він вітав ОСОБА_10 із Міжнародним жіночим днем, з Днем працівників суду, можливо дарував їй квіти чи солодощі. Від працівників УСБУ у Дніпропетровській області, детективів НАБУ чи прокурорів САП поради, пропозиції, рекомендації щодо надання судді ОСОБА_10 подарунків не надходили. Подарунок ОСОБА_10 на День працівників суду ОСОБА_20 купував за особисті кошти. Загалом ОСОБА_20 пояснив, що багато кому дарує подарунки, у т.ч. іншим суддям, вважає це проявом уваги, а не способом втертись в довіру.
		4.1.31.Після надання згоди на конфіденційне співробітництво ОСОБА_20 попередньо не погоджував із працівниками СБУ, НАБУ, САП перелік питань, які необхідно обговорювати з суддею ОСОБА_10 при запланованій зустрічі. ОСОБА_20 пояснив, що зміст їх розмов ніхто не планував, вони розмовляли природньо. 
		4.1.32.Також свідок ОСОБА_20 дав показання, що під час розмов із ОСОБА_10 із використанням застосунку «Whats App», зафіксованих під час проведення НС(Р)Д 22.01.2021, 14.04.2021, 25.05.2021, біля нього не перебували детективи НАБУ, працівники УСБУ у Дніпропетровській області, прокурори САП, ці дзвінки вони не координували, адже такі відбувалися з ініціативи ОСОБА_20 . Надавши згоду на конфіденційне співробітництво, здійснюючи фізично аудіо-, відеоконтроль за суддею ОСОБА_10 , ОСОБА_20 переслідував мету допомогти правоохоронним органам зафіксувати факт прохання судді ОСОБА_10 надати їй неправомірну вигоду. ОСОБА_20 , пояснив, що неодноразово звертався із заявами про вчинення кримінального правопорушення. Адже коли посадові особи вимагають неправомірну вигоду, це є кримінальним правопорушенням, і для того, щоб його припинити необхідно звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою. Поряд з цим, зазначив, що не просив ОСОБА_41 організувати йому зустріч із суддею ОСОБА_10 .
		4.1.33.Щодо зазначеного ним у розмові з ОСОБА_10 : «Короче, там треба відмовити у позові і все..». ОСОБА_20 пояснив, що це було формулюванням правової позиції у справі 175/3623/19. 
		4.1.34.Щодо промовленого ним у розмові із суддею ОСОБА_42 24.05.2021: «Тобто у мене там у принципі усе погоджено. Чекаю лише, що ви скажете, що все», пояснив, що йдеться про готовність закінчувати розгляд справи.
		4.1.35.Щодо зазначеного у розмові з ОСОБА_10 : «Я зрозумів. Що там? Щоб скоріше. Як це можливо?», пояснив, що запитував у обвинуваченої, що потрібно для того, щоб скоріше розглянути питання, які документи потрібно додатково надати, можливо показання якісь, можливо процесуальний документ підготувати. Поряд з цим, відповідь ОСОБА_10 : «Слухайте. Ви самі. Як у вас вийде. Немає що пояснювати, це звичайна така банальщина. Ось де потрібно було, ось там ми поставили «заслонки»», ОСОБА_20 зрозумів так, що йому потрібно розібратися самому та не сподіватись на поради обвинуваченої. 
		4.1.36.Також свідок ОСОБА_20 дав показання, що заяви про вчинення злочинів у справах ОСОБА_18 , ОСОБА_29 він особисто друкував. До УСБУ прийшов із підготовленими заявами та подав їх. Написання таких заяв ОСОБА_20 погоджував зі своїми клієнтами.
		4.1.37.На питання про те, чи вимагала ОСОБА_10 за вирішення справи ОСОБА_28 коли-небудь неправомірну вигоду, ОСОБА_20 відповів, що якби такого не було, він би заяву не написав, поряд з цим, уточнив, що заява була з приводу прохання надати неправомірну вигоду.
		4.1.38.Після надання суду наведених показань, 15.05.2023, до суду надійшла заява ОСОБА_20 від 10.05.2023, завірена приватним нотаріусом ОСОБА_43 , зміст якої суперечив наведеним показанням ат був діаметрально протилежним їм /а.с. 81, 82 т. 15/.
		4.1.39.Із такої заяви ОСОБА_20 слідує, що приблизно у вересні 2020 року до ОСОБА_20 звернулися працівники Управління СБУ у Дніпропетровській області з пропозицією виступити посередником в наданні неправомірної вигоди судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_10 з метою подальшого виявлення та розкриття корупційного злочину правоохоронним органом.
		4.1.40.Для цього він повинен був увійти у довіру до судді. Всі інструкції поведінки, фрази під час спілкування з суддею обговорювались з працівниками СБУ. Найголовнішим завданням було під час проведення НС(Р)Д поводити себе за інструкцією, кожна фраза вивірювалась з метою зафіксувати необхідні слідчому розмови як по телефону, так і в суді. Йому повідомили, що суддя має великий стаж роботи, веде замкнутий образ життя. Він повинен був бути наполегливим, активним у розмовах, але як то кажуть не вийти самому на себе з провокацією злочину. Розуміючи, що для виконання поставленої задачі йому не достатньо спілкування з ОСОБА_10 лише в судових засіданнях, ОСОБА_20 почав шукати шляхи налагодження з суддею довірчих стосунків, які б дозволили йому відкрито запропонувати судді неправомірну вигоду. З цією метою він звернувся до своєї знайомої ОСОБА_44 , яка працювала секретарем судового засідання Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, і попросив її організувати неформальну зустріч з суддею ОСОБА_10 . Приблизно в жовтні 2020 року до помічника судді ОСОБА_10 - ОСОБА_45 , підійшла ОСОБА_46 разом із ОСОБА_20 і попросила познайомити його з суддею. ОСОБА_47 запитала про це ОСОБА_10 і отримала категоричну відмову. Тоді ОСОБА_20 вирішив самостійно побудувати неформальні відносини з суддею ОСОБА_10 . Він почав чекати суддю перед її кабінетом, бути наполегливим у привітаннях. 08.10.2020 року випала нагода привітати суддю ОСОБА_10 з днем юриста. ОСОБА_20 спочатку зайшов в приймальню судді, привітав секретаря і помічника судді ОСОБА_10 з днем юриста, дізнався від них про дату наступного судового засідання по справі ОСОБА_28 до ОСОБА_29 і, після цього, зайшов в кабінет судді. Після короткої розмови з суддею, він попросив ОСОБА_10 прискорити розгляд справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 про стягнення боргу. На це суддя ОСОБА_10 відповіла, що справа буде вирішена відповідно до належної правової процедури. Суддя ОСОБА_10 не просила ніякої неправомірної вигоди за прийняття судового рішення. Після цієї розмови працівники УСБУ у Дніпропетровській області попросили ОСОБА_20 написати заяву про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, а саме, про вимагання суддею неправомірної вигоди. Таку заяву він написав в будівлі УСБУ у Дніпропетровській області під диктовку працівників цього правоохоронного органу. На підставі цієї заяви було порушено кримінальне провадження, а його залучено до конфіденційного співробітництва. У період з жовтня 2020 року по січень 2021 року він неодноразово зустрічався з ОСОБА_10 і просив у позапроцесуальний спосіб прискорити розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , намагаючись спровокувати суддю ОСОБА_10 до вчинення корупційного злочину. Усі його розмови з суддею працівники УСБУ у Дніпропетровській області фіксували за допомогою спеціальних технічних засобів. Проте, суддя ОСОБА_10 жодного разу так і не висловила прохання в наданні їй неправомірної вигоди за прискорення розгляду цивільної справи. Розуміючи, що в діях ОСОБА_10 не має складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, працівники УСБУ у Дніпропетровській області вирішили використати іншу цивільну справу для досягнення поставленої мети. Для цього працівники УСБУ у Дніпропетровській області самостійно організували його вступ в іншу цивільну справу за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_48 , ОСОБА_18 . Працівники УСБУ у Дніпропетровській області самостійно домовились з ОСОБА_18 про відмову від адвоката ОСОБА_49 і підписання із ОСОБА_20 договору про надання адвокатських послуг. ОСОБА_20 не мав на меті надавати реальні адвокатські послуги ОСОБА_18 і представляти її інтереси у справі. Його участь у цій справі була необхідна лише для створення передумов для вчинення суддею ОСОБА_10 корупційного злочину. Перед тим, як спілкуватися з суддею ОСОБА_10 , працівники УСБУ у Дніпропетровській області його ретельно готували. ОСОБА_20 було детально проінструктовано як необхідно будувати бесіду з його боку, щоб змусити суддю висловити прохання надати їй неправомірну вигоду і, при цьому, щоб його слова не виглядали відвертою провокацією злочину. Реалізуючи намічений правоохоронним органом план, 22.01.2021 року ОСОБА_20 зателефонував судді ОСОБА_10 , повідомив їй що вступив у іншу цивільну справу і попросив її обговорити. Реалізуючи намічений правоохоронним органом план, 27.01.2021 року ОСОБА_20 з`явився до суду і зайшов до кабінету судді ОСОБА_10 і під час неформальної розмови з суддею натякнув їй на можливість надати неправомірну вигоду за відмову в позові по справі, де він представляв відповідачку. Ще повідомляв, що він буде і в інших справах брати участь, як адвокат. Суддя ОСОБА_10 на його натяк про можливість надати неправомірну вигоду, повідомила, що, якщо вона відмовить в позові, то це буде не менше 2-3 годин. Після цієї розмови працівники УСБУ у Дніпропетровській області попросили ОСОБА_20 написати заяву про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, а саме, про вимагання суддею неправомірної вигоди. Таку заяву він написав у будівлі УСБУ у Дніпропетровській області під диктовку працівників цього органу. На підставі його заяви було порушено кримінальне провадження, а його залучили до конфіденційного співробітництва. У подальшому ОСОБА_20 активно підтримував зв`язок з суддею, шляхом дзвінків нагадувань, неодноразово зустрічався з суддею ОСОБА_10 і наполягав на якнайшвидшому розгляді цивільної справи. При цьому, він неодноразово натякав судді на готовність у будь-який час передати неправомірну вигоду, проте, суддя не виявляла інтересу і зацікавленості. 07.06.2021 року його було залучено до контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту. Коли він прийшов з заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області секретар судлі ОСОБА_10 повідомила йому про те, що судове засідання по справі № 175/3623/19 не відбудеться у зв?язку з неявкою представника позивача. Секретар судді ОСОБА_10 також повідомила його, що суддя не веде прийом громадян. Тоді він сказав секретарю, що буде чекати на суддю ОСОБА_10 стільки часу, скільки треба. Приблизно через годину суддя ОСОБА_10 вийшла зі свого кабінету і прослідувала в невідомому йому напрямку. Його задача була будь-що потрапити до кабінету судді. Він влаштував сварку з секретарем ОСОБА_10 у приймальні, щоб було голосно, погрожував писати скарги до ВРП. Секретар доповіла в чергове, що він вимагає засідання, і тоді ОСОБА_10 впустила його у кабінет. У кабінеті він вимагав рішення, бо цього усі очікували на вулиці та він не міг вдруге піти ні з чим і найголовніше проводився слідчий експеримент і треба було залишити гроші. Вона нічого знов не просила і не вимагала. Тоді, ОСОБА_20 витягнув з внутрішньої кишені свого піджака конверт у якому були гроші і поклав пакунок на стіл, у нього ще був в руках файл з документами, які він так само тримав у руках, наче це були його письмові дебати, хотів їх залишити, треба було затримати увагу судді на розмові і надати час працівникам НАБУ і СБУ забігти в суд. На що суддя відповіла, може й закінчимо. Що вона мала на увазі ОСОБА_20 не відомо.
		4.1.41.У судовому засіданні 16.05.2023 суд ухвалив рішення про повторний допит свідка ОСОБА_20 , з огляду на викладені у його заяві від 10.05.2023 обставини.
		4.1.42.16.05.2023 о 13 год 30 хв ОСОБА_20 електронною поштою направив до суду клопотання, у якому повідомив, що надіслав до Вищого антикорупційного суду оригінал нотаріально завіреної заяви по обставинах справи, пояснення по якій бажає надати особисто, адже на його переконання такі можуть вплинути на розгляд справи по суті /а.с. 110-112 т. 15/.
		4.1.43.20.12.2023 та 10.05.2024 ОСОБА_20 було повторно допитано судом.
		4.1.44.Під час повторного допиту у судовому засіданні 20.12.2023 ОСОБА_20 зазначив, що показання, які він раніше надав суду у судових засіданнях не підтримує, а підтримує викладене ним у нотаріально завіреній заяві, поданій суду у травні. Цю заяву написав, бо вирішив, що так буде правильно. Адже на нього певний час чинили тиск працівники СБУ. Коли свідок відчув, що цей тиск припинився, він написав цю заяву, щоб невинну особу не було засуджено через його неправильні дії. Ініціатором написання цієї заяви був сам ОСОБА_20 . На питання про те, чому не зробив це раніше, або ж пізніше, з огляду на те, що під час досудового розслідування та судового провадження надавав геть інші показання, пояснив, що так склались обставини та додав, що припинився тиск з боку працівників правоохоронних органів, припинили надходити погрози. На питання про те, від кого конкретно надходили погрози, ОСОБА_20 повідомив, що справжніх прізвищ цих осіб він не знає, лише імена: ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 . Це оперуповноважені Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області. ОСОБА_20 погрожували під час досудового розслідування, це були репутаційні, моральні погрози, йому казали, що якщо він не буде робити так, як треба, буде погано, натякали, що оскільки у нього є дитина, з нею може бути не так як треба. Він уже не пам`ятає, бо це травмуючі для свідка фактори, які він намагається забути. ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 контролювали кожен крок свідка. Коли він казав, що йому це не подобається, свідкові сказали, що він узагалі може бути позбавлений права на зайняття адвокатською діяльністю, адже у них є певні важелі. А коли свідок казав, що у нього є дитина, вони натякали, що дитина може залишитись без батька, він може опинитись за гратами або щось таке інше. Хто конкретно із перелічених осіб це казав, свідок не пам`ятає. 
		4.1.45.Також дав показання, що працівники СБУ не проводили досудове розслідування стосовно ОСОБА_20 , але вони натякали, що щодо нього можуть бути вчинені дії, наслідком яких може стати відкриття кримінального провадження. Із цими працівниками СБУ свідок раніше знайомий не був. Свідок вирішив, що це працівники СБУ, бо все на це вказувало, усі їх дії, зокрема, аудіо-, відеоконтроль. Уперше свідок контактував з ними у 2021 році, проте, де саме, не пам`ятав. Це було поза межами приміщення СБУ. Уже потім у приміщенні СБУ написав заяву, далі зустрічі були за межами приміщення СБУ. 
		4.1.46. ОСОБА_20 також зазначив, що не пам`ятає як саме відбувалось знайомство з працівниками СБУ, чи хтось їх познайомив, чи ще якось, проте надалі уточнив, що хтось із знайомих познайомив, хто саме і коли не пам`ятав, десь у 2020 чи 2021 році. Потім він отримав дзвінок, запитували чи знає він суддю ОСОБА_10 , на що він відповів, що не знайомий із нею, справ у неї у свідка не було, але йому всеодно запропонували надати їй хабар. Він спочатку відмовився, але потім йому сказали, що стосовно нього є певний репутаційний тиск і змусили його це зробити, зокрема, вони знайшли б привід позбавити його права на зайняття адвокатською діяльністю, тиснути на нього іншим чином, у зв`язку із чим його відмова була дуже небажана для них. 
		4.1.47.Наразі він не є адвокатом, його позбавили права на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки він порушив правила адвокатської етики, коли став заявником у справі за обвинуваченням ОСОБА_10 . Відповідне рішення ухвалила дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Дніпропетровській області за скаргою ОСОБА_10 . Таке рішення прийнято 06.10.2022, про нього ОСОБА_20 стало відомо у середині січня 2023 року, коли відомості були внесені до його профайлу адвоката на сайті ради адвокатів. При цьому, він намагався оскаржити це, звернувся до суду, але йому повернули позовну заяву. Він пояснив, що позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю не вплинуло на рішення написати заяву від 10.05.2023.
		4.1.48.З приводу написання заяви від 10.05.2023 до ОСОБА_20 ніхто не звертався.
		4.1.49. ОСОБА_20 не зміг пояснити, як трапилось, що частина його заяви від 10.05.2023 стосується обставин провадження № 52020000000000641, що стосується розгляду ОСОБА_10 справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , щодо яких під час попереднього допиту у судовому засіданні він нічого не пам`ятав. Проте зазначив, що коли писав заяву, то був у більш-менш спокійному моральному стані, більш поміркованим. 
		4.1.50.Розбіжності у заяві від 10.05.2023 та наданих раніше показаннях свідок пояснив тим, що на той час на нього здійснювався тиск працівників СБУ, зазначив, як його навчили, так він і казав. Під час допиту детективом на нього також чинився вплив з боку осіб, про яких він зазначав.
		4.1.51.Щодо твердження у заяві про те, що певні фрази він обговорював із працівниками СБУ, пояснив, що ці фрази стосувались того, скільки, як, що треба зробити, самих фраз ОСОБА_20 не пам`ятає.
		4.1.52.Коли він писав цю заяву він керувався своїми почуттями, емоціями та ставленням до цієї справи. Тому вважав свої дії саме провокацією, неправомірними діями відносно ОСОБА_10 . Під провокацією ОСОБА_20 розуміє примушування до отримання винагороди від нього. 
		4.1.53. ОСОБА_20 запропонував ОСОБА_10 неправомірну вигоду, але вона відмовилась. Він був наполегливим, змусив її прийняти цю неправомірну вигоду. Це відбувалось у кабінеті судді ОСОБА_10 Дат він не пам`ятає, часто приходив. Коли здійснювався контроль, він із працівниками СБУ приїжджав до суду, заходив до кабінету ОСОБА_10 і всіляко натякав їй про отримання неправомірної вигоди, а востаннє поклав їй конверт на стіл. 
		4.1.54. ОСОБА_20 не зміг підтвердити, що промовивши фразу: «Два-три часа», ОСОБА_10 попросила у ОСОБА_20 неправомірну вигоду, зазначив, що йшлось про інше, зокрема, щоб відмовити у позові потрібно дві-три години. За вказівкою працівників СБУ це було трактовано для вимагання хабаря. Суддя сама не виявляла інтерес і не цікавилась отриманням неправомірної вигоди, були лише його примушування та провокаційні дії. 
		4.1.55.Щодо того, що під час попереднього допиту у судовому засіданні свідок повідомив, що ОСОБА_10 збільшила розмір неправомірної вигоди на 500 доларів, свідок зазначив, що такого з боку ОСОБА_10 не було. 
		4.1.56. ОСОБА_10 сказала, що прийме рішення за законом і у встановлений законом строк. З приводу справи, у якій ОСОБА_20 брав участь, ОСОБА_10 давала не прямі консультації, а лише натяки. Вона до нього добре ставилась, оскільки він втерся їй в довіру. ОСОБА_10 не давала порад як поводити себе у судовому засіданні під час розгляду справи за позовом до ОСОБА_18 , були лише натяки. ОСОБА_10 розмір неправомірної вигоди свідкові не повідомляла. 
		4.1.57. ОСОБА_20 пропонував неправомірну вигоду ОСОБА_10 , запитував, що треба зробити, щоб вирішити питання на їхню користь, що від нього треба. ОСОБА_20 не казав прямим текстом: «Давайте я вам дам гроші», а натякав, це були завуальовані пропозиції. 
		4.1.58.Щодо передачі коштів ОСОБА_10 свідок пояснив, що це було в червні 2021 року, він прийшов до неї залишив кошти на столі, після чого туди зайшли працівники СБУ та НАБУ.
		4.1.59.Під час допиту у судовому засіданні 10.05.2024 ОСОБА_20 дав, зокрема, такі показання.
		4.1.60.На питання про те, чи пов`язує ОСОБА_20 свою поведінку у цій справі, зокрема, зміст наданих показань, із подальшою можливістю здійснювати адвокатську діяльність, він відповів, що не пов`язує, нині він не є адвокатом, його адвокатська діяльність припинена.
		4.1.61.На питання про те, чи сприймав ОСОБА_20 звернення ОСОБА_10 до КДКА щодо його дій, як тиск на нього, він відповів, що ОСОБА_10 звернулась за захистом своїх інтересів, позаяк вважала, що він порушив правила адвокатської етики. Дії ОСОБА_10 він сприймав як законні, вона мала на це право і скористувалась ним. 
		4.1.62. ОСОБА_20 зазначив, що його позбавили права на зайняття адвокатською діяльністю 06.10.2022, а довідався він про це у січні 2023 року та тоді ж свідок звернувся з цією інформацією до працівників СБУ. 
		4.1.63.На питання про те, чому ОСОБА_20 змінив показання, відповів, що вважав, що його вчинки носять правильний характер. Зазначив, що його показання не суттєво змінились, адже він надавав показання і так склались обставини, що він був під контролем правоохоронних органів, йому надавали засоби аудіовізуального контролю, його інструктували перед кожною зустріччю, лише додав правдиві показання щодо тиску, як все відбувалось насправді.
		4.1.64.Коли ОСОБА_20 увійшов у справу за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , то представляв інтереси ОСОБА_28 . Його вступ у цю справу забезпечили правоохоронні органи. ОСОБА_20 не міг не надавати реальні юридичні послуги, адже готував процесуальні документи, брав участь у судових засіданнях, здійснював реальну адвокатську діяльність. Першочерговою метою було, діючи за інструкціями правоохоронних органів, спровокувати надання неправомірної вигоди. Поряд з цим, ОСОБА_20 супутньо надавав юридичні послуги у цій справі.
		4.1.65.На момент, коли ОСОБА_20 підписував договір і відбулося спілкування із представниками СБУ, ОСОБА_10 жодного разу не пропонувала, не вимагала неправомірної вигоди. Коли свідок писав першу заяву про вимагання ОСОБА_10 неправомірної вигоди, вона жодного разу не вимагала, не пропонувала надати неправомірну вигоду, сказала: «Все вирішуємо відповідно до закону». ОСОБА_20 за інструкцією задавав навідні питання. Ініціаторами написання заяви про вчинення кримінального правопорушення були працівники СБУ. 
		4.1.66.Розмова, яка відбулась 08.10.2020, коли ОСОБА_20 відвідував ОСОБА_10 і написав заяву про вчинення кримінального правопорушення відбувалась під чітким контролем працівників СБУ, без застосування аудіо-, відеозаписувальних пристроїв. Тоді свідка привезли, сказали, що треба привітати з днем юриста, далі подробиць свідок не пам`ятає, зокрема і того, чи вимагала ОСОБА_10 тоді неправомірну вигоду. 
		4.1.67.Щодо справи за участі ОСОБА_18 , мета надання правової допомоги була супутньою, він надавав послуги у цій справі навіть коли її було передано іншому судді. Укладенням договору із ОСОБА_18 займались працівники СБУ, тобто вони знайшли її та забезпечили укладення договору. На момент, коли ОСОБА_20 підписував цей договір, набув статусу учасника в цій справі, ОСОБА_10 неправомірну вигоду не просила і не вимагала. Він прийшов до неї проінструктований, із засобами аудіовізуального контролю, сказав, що у нього є інша справа і по цій справі необхідно провести розмову і таким чином виводив її на провокацію. 
		4.1.68.Перед кожним походом до ОСОБА_10 працівники СБУ зазначали ОСОБА_20 , що казати, що не казати, зокрема, називали фрази, які потрібно було промовити.
		4.1.69.Щодо встановлення ОСОБА_20 засобів аудіо-, відеоконтролю він пояснив, що спочатку його відвозили у певне місце, йому одягали мікрофон і камеру, ховали їх, після чого їхали до суду, безпосередньо перед виходом із автомобіля їх вмикали і він прямував до суду. 
		4.1.70.Надання ОСОБА_20 подарунків ОСОБА_10 відбувалось з ініціативи працівників СБУ, вони надавали таку вказівку, кошти на їх купівлю надавались працівниками СБУ. 
		4.1.71. ОСОБА_20 особисто не був заявником щодо вчинення корупційних кримінальних правопорушень, він діяв в інтересах інших осіб. Як адвокат він готував заяви, направляв їх до відповідних органів, у т.ч. телефонував на гарячі лінії «102».
		4.1.72.Із працівниками СБУ, які супроводжували це кримінальне провадження, він перетинався і в інших кримінальних провадженнях щодо службових злочинів у т.ч. корупційного спрямування. 
		4.1.73.Завдання, поставлене перед ОСОБА_20 полягало у наданні хабаря безпосередньо ОСОБА_10 .
		4.1.74.Спочатку намагалися вмовити свідка вчинити такі дії стосовно іншого судді, прізвище якого він не пам`ятає. Туди вони їздили близько місяця, а потім поїхали до ОСОБА_10 . Щодо суддів суду апеляційної інстанції таких пропозицій не було. 
		4.1.75.Щодо розмови, яка відбулась 22.01.2021 між ОСОБА_20 та ОСОБА_10 через застосунок «WhatsApp», під час якої свідок запитував: «Там же колегію призначили вже по тому, апеляційній скарзі на ухвалу. ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 - це нормальна взагалі колегія?... Ну до того, щоб нам не знесли взагалі цю ухвалу, щоб все було нормально. Може під`їхати, поговорити з вами не по телефону?», свідок підтвердив, що йдеться про колегію суддів суду апеляційної інстанції, зазначив, що це відбувалось під контролем працівників СБУ, пояснив, що кожного разу, коли свідок телефонував, вони сиділи поруч із диктофоном.
		4.1.76.Щодо розмови, яка відбулась 27.01.2021 під час якої ОСОБА_10 промовила: « Ну , тут ось якщо я відмовлю у довіреності - це не менше 2-3 години… Дві, щоби і вам було прилаштуватись», на що свідок відповів, що йому дуже подобається, ОСОБА_20 пояснив, що це є провокація, на його думку, під висловлюванням «2-3 години» ОСОБА_10 мала на увазі гроші, а саме 2-3 тисячі доларів США. На цьому вважалось, що завдання, поставлене працівниками СБУ, виконане. 
		4.1.77.Те, що «дві-три години», це саме дві-три тисячі доларів, а не гривень, що це саме не час, потрібний для розгляду справи, є особистою думкою ОСОБА_20 , до такого ж висновку дійшли і працівники правоохоронних органів. Коли свідок повернувся до автомобіля і прослухали запис, вони сказали, що це те, що треба. 
		4.1.78.На питання про те, чому ОСОБА_20 вирішив, що може не боятися працівників СБУ, що вони нічого йому не вчинять, він відповів, що спочатку йому працівники правоохоронних органів сказали: «Роби так, нічого не бійся», коли ж ОСОБА_20 позбавили права на зайняття адвокатською діяльністю, вони сказали: «Забий, тобі це не потрібно». ОСОБА_20 зазначив, що це не образа на працівників правоохоронних органів, а його послідовні дії, після того, як він проаналізував цей вчинок і він зрозумів, що те, що він зробив є неправильним, незаконним, тому вирішив змінити показання і розповісти як було насправді. При цьому, він зазначив, що він не спотворює факти, не каже неправди. ОСОБА_20 наполягав, що була співпраця з працівниками СБУ та НАБУ, йому встановлювали засоби аудіо-, відеоконтролю, його інструктували перед кожною зустріччю, він не їздив до Дніпропетровського районного суду по своїх справах, пояснив, що у нього була низка справ, якими він міг займатися, але йому сказали: «Ні, просто так до цього суду не їздити».
		4.1.79.Загроза розголошення компрометуючої інформації на сьогодні залишається, але ці особи зникли з поля його зору: вони йому більше не телефонують, не зустрічаються із ним. Тобто наразі ця загроза актуальна, але значно зменшилась. 
		4.1.80. ОСОБА_20 все робив за інструкціями працівників правоохоронних органів, це підтверджується матеріалами кримінального провадження, тобто коли вступив у конфіденційне співробітництво, здійснював аудіо-, відеоконтроль.
		4.1.81.Отож, під час судового розгляду суд отримав суперечливі показання свідка ОСОБА_20 . 
		4.1.82.З цього приводу, колегія суддів бере до уваги, що суд, який досліджує докази, має широкий розсуд в оцінці їх достовірності, виходячи як з надійності джерел доказів, так і з узгодженості досліджуваного доказу з іншими наявними у справі фактичними даними. Відповідно до положень ст. 94 КПК України у взаємозв`язку зі статтею 96 цього ж Кодексу, суд, який досліджує докази, зобов`язаний взяти до уваги докази нечесності свідка, надані стороною кримінального провадження (постанова Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 759/8398/15-к).
		4.1.83.Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 96 КПК України для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
		4.1.84.Окрім того, ЄСПЛ встановлював у своїй практиці, що неузгодженості між власними показаннями свідків, наданими у різні періоди часу, так само як і серйозні неузгодженості між різними видами доказів, наданими стороною обвинувачення, призводять до серйозних підстав для оскарження довіри до свідка та доказової сили його показань; таким чином, цей вид оскарження становить заперечення, здатне вплинути на оцінку фактичних обставин справи, які ґрунтувалися на цих доказах, та, зрештою, на результат судового розгляду (рішення у справі «Хусейн та інші проти Азербайджану» (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви № 35485/05 та 3 інших, пункт 206, від 26.07.2011; рішення у справі «Чжан проти України» (Zhang v. Ukraine), заява № 6970/15, пункт 62, від 13.02.2019).
		4.1.85.Отож, з огляду на викладені обставини надання показань свідком ОСОБА_20 , суду належало перевірити їх достовірність.
		4.1.86.З цього приводу, суд звертає увагу, що деякі із тверджень ОСОБА_20 під час повторного допиту, 20.12.2023 та 10.05.2024, суперечать іншим доказам у цій справі, а також його заяві від 10.05.2023.
		4.1.87.Так, у результаті проведення аудіо-, відеоконтролю 27.01.2023 особи ОСОБА_20 було зафіксовано його розмову з ОСОБА_10 , під час якої приблизно о 13 год 35 хв остання промовила: «Ну, тут от якщо я відмовлю в довіреності - це не менше двох-трьох годин. Якщо в цій частині відмовлю, сиплеться все інше», та продовжила: «Дві. Щоби і Вам було прилаштуватись», на що ОСОБА_20 зазначив: «Зрозумів. Чудово, мені дуже подобається» /а.с. 39-44 т. 9/. 
		4.1.88.Так, ОСОБА_20 під час повторного допиту 20.12.2023 пояснив, що твердження «Дві-три години», означало, що залишення позову без розгляду займе дві-три години. Таке ж значення ці слова обвинуваченої мають відповідно до його заяви від 10.05.2023.
		4.1.89.Поряд з цим, у подальшому 10.05.2024 щодо цієї ж розмови ОСОБА_20 дав показання, що на його думку, під висловлюванням «дві-три години» ОСОБА_10 мала на увазі гроші, а саме дві-три тисячі доларів США. 
		4.1.90.Отож, ОСОБА_20 , повторно надаючи показання, навів дві різні версії з дыаметрально протилежним значенням одного і того ж висловлювання, що ставить під сумнів достовірність його показань у цій частині. 
		4.1.91.Поряд з цим, суд, аналізуючи інші джерела доказів у цьому провадженні та обставини цього кримінального провадження, дійшов висновку, що ОСОБА_10 мала на увазі саме кошти, висловлюючись таким чином.
		4.1.92.Окрім того, з огляду на фактичні дані, закріплені у протоколах за результатами проведення НС(Р)Д, зокрема, щодо спілкування ОСОБА_10 та ОСОБА_20 , суд дійшов висновку, що ОСОБА_10 висловлювала ОСОБА_20 прохання надати їй неправомірну вигоду, пізніше підвищивши її розмір за скасування забезпечення позову. 
		4.1.93.Незважаючи на те, що ОСОБА_20 був учасником цих подій, він усе ж надав показання, які суперечать таким очевидним фактичним даним, стверджуючи, що ОСОБА_10 не просила надати неправомірну вигоду, а також не підвищувала її розмір.
		4.1.94.Окрім того, ОСОБА_20 під час повторного допиту 20.12.2023 стверджував, що ОСОБА_10 не давала йому порад, як вести себе у судовому засіданні з розгляду справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , а також будь-яких консультацій, лише натякала.
		4.1.95.Проте ці показання також спростовані даними, зафіксованими під час проведення НС(Р)Д, відповідно до яких ОСОБА_10 , зокрема, під час зустрічі 04.03.2021 обговорюючи справу за позовом до ОСОБА_18 , зазначила: «Ну якісь письмові пояснення ти будеш писати чи ні? Чи прийдеш просто, що ти красивий, сядеш і… Ну ти ж не можеш мовчати», також додала: «У тебе ж будуть дебати. Ти щось будеш говорити», на що ОСОБА_20 відповів ствердно, а ОСОБА_10 натомість зазначила: «Я сподіваюсь». Зрештою, ОСОБА_20 запропонував: «Я Вам тоді підвезу дебати свої. Ну, свої роздуми, щоб ви подивились, по цій справі», на що ОСОБА_10 відповіла: «Ну, давай» /а.с. 63-69 т. 9/.
		4.1.96.15.04.2021 у розмові з ОСОБА_20 обвинувачена зазначила: «Коли ми будемо слухати, коли ми послухаємо судове саме. Ми ж вивчимо письмовий, і я запитаю, чи є в порядку доповнення, заяви або клопотання. Це хитре питання щодо експертиз чи інших дослідів… Ні в кого немає. І тобі доведеться казати, що ти…, що позивач, яка обгрунтовує твої позовні вимоги погано бачила, погано чула чи [нецензурне висловлювання] не усвідомлювала. Не призначати з цього приводу відповідних експертиз». На це ОСОБА_20 запитав: «Тобто, переніс дебати, тобто я їх допрацюю, ці дебати саме в цьому плані», на що ОСОБА_10 відповіла ствердно, додавши: «І обов`язково зверни на це увагу… Щоб навіть запитав, поставив питання на розгляд, але клопотань таких не було. Це дуже важливо. Я це буду прикріплювати до рішення» /а.с. 103-106 т. 9/.
		4.1.97.Звідси слідує, що ОСОБА_10 безпосередньо зазначала ОСОБА_20 , які процесуальні дії той мав вчинити під час судового розгляду, а не лише натякала про це.
		4.1.98.Під час повторного допиту 10.05.2023  ОСОБА_20  також стверджував, що працівники органів безпеки самостійно забезпечили укладення договору про надання правової допомоги між ОСОБА_20  та ОСОБА_18 . Проте, за змістом показань останньої,  ОСОБА_56  як адвоката їй порадив давній знайомий на ім`я  ОСОБА_57 , який не працює в правоохоронних органах, після чого вони зідзвонились і зустрілись, свідок повідомила йому про обставини спору та уклала із ним договір. Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_18 також пояснила, що якість наданих її попереднім адвокатом ОСОБА_58 юридичних послуг її не влаштовувала, він мало їй телефонував та розповідав щодо справи. Свідок ОСОБА_19 з цього приводу зазначив, що його донька самостійно прийняла рішення щодо заміни адвоката, причин такого вчинку йому не повідомляла, проте казала, що протягом 2019-2021 років жодного рішення прийнято не було, тобто не було результату, сказала, що справа довго розглядається і вона сама вирішуватиме це питання.
		4.1.99.Також, свідки ОСОБА_59 та ОСОБА_60 , які на час цих подій були оперативними співробітниками та згідно з їх показаннями та матеріалами справи виконували доручення детектива та прокурора на проведення слідчих на негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52021000000000080 /а.с. 37-43, 63-67, 69-71, 101-105 т. 9, а.с. 19-24, 49-52 т. 11/, а зокрема, ОСОБА_60 також у кримінальному провадженні № 5202000000000641 /а.с. 97-105 т. 15/, дали показання, що ОСОБА_18 та ОСОБА_19 їм не знайомі.
		4.1.100.Що стосується показань ОСОБА_20 про те, що надання ним подарунків ОСОБА_10 відбувалось з ініціативи працівників СБУ, вони надавали таку вказівку та кошти на їх купівлю, то згідно із заявою ОСОБА_20 від 10.05.2023 він вирішив самостійно побудувати неформальні відносини із суддею, був наполегливим у привітаннях. Таким чином, ОСОБА_20 у заяві від 10.05.2023 та під час повторного допиту допустив повідомлення різних обставин, протилежниих за своїм змістом, про одну і ту ж подію.
		4.1.101.Окрім того, з огляду на викладене у п. 5.134-5.145 цього вироку не відповідають дійсності твердження ОСОБА_20 у його заяві від 10.05.2023 про те, що секретар судді ОСОБА_10 07.06.2021 повідомила його про те, що суддя не веде прийом громадян, що він сказав секретарю, що буде чекати на суддю ОСОБА_10 стільки часу, скільки треба, та що у подальшому він влаштував сварку з секретарем ОСОБА_10 у приймальні, щоб було голосно, погрожував писати скарги до ВРП, що секретар доповіла в чергове, що він вимагає засідання і лише тоді ОСОБА_10 впустила його у кабінет, а в кабінеті він вимагав рішення, бо цього усі очікували на вулиці та він не міг вдруге піти ні з чим і найголовніше проводився слідчий експеримент і треба було за будь-яких обставин залишити гроші.
		4.1.102.Суд також встановив, що після звернення ОСОБА_20 до суду із заявою від 10.05.2023 прокурор, унаслідок самостійного виявлення кримінальних правопорушень, розпочав кримінальні провадження № 42023000000000816 від 16.05.2023 та № 42023000000000817 від 16.05.2023 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 370 КК України та ч. 2 ст. 384 КК України, відповідно, про те, що службові особи правоохоронного органу вчинили провокацію підкупу та свідок у кримінальному провадженні № 52021000000000080 надав завідомо неправдиві показання /а.с. 1-7 т. 19/.
		4.1.103.17.05.2023 зазначені кримінальні провадження були об`єднані в одне за № 4202300000000816 /а.с. 14, 15 т. 19/.
		4.1.104.Поряд з цим, 12.09.2023 у НАБУ було зареєстровано заяву ОСОБА_20 від 11.09.2023 щодо вчинення ОСОБА_10 та іншими невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України. За змістом такої заяви ОСОБА_20 , ці особи чинять тиск на нього з метою примусити змінити показання, надані ним у Вищому антикорупційному суді у справі за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 КК України. Зазначається, що ці особи вчинили тиск на КДКА Дніпропетровської області у зв`язку із чим була припинена його адвокатська діяльність, пропонували кошти за зміну показань в суді. Зокрема, під час особистої зустрічі особа на ім`я ОСОБА_61 натякала ОСОБА_20 , що у разі зміни ним показань їх сторона вживе заходів щодо поновлення його адвокатської діяльності та надасть грошову компенсацію, що він зрозумів як спробу підкупу свідка. Також, у заяві йдеться про те, що ОСОБА_20 зазнає психологічного тиску у зв`язку із позбавленням його права на зайняття адвокатською діяльністю як джерела прибутку та утримання своєї родини /а.с. 26, 27 т. 19/.
		4.1.105.11.10.2023 детектив НАБУ розпочав кримінальне провадження № 52023000000000515 за ст.  386 КК України щодо примушування свідка до зміни наданих ним показань /а.с. 25 т. 19/ та відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 60 КПК України цього ж дня скерував відповідний витяг ОСОБА_20 /а.с. 29 т. 19/, а 13.10.2023 кримінальні провадження № 52023000000000515 та № 4202300000000816 були об`єднані в одне за № 4202300000000816 /а.с. 34, 35 т. 19/.
		4.1.106.Отож, наразі НАБУ у межах кримінального провадження № 4202300000000816 перевіряє обставини надання ОСОБА_20 завідомо неправдивих показань, його примушування до зміни показань, а також провокації підкупу службовими особами правоохоронного органу.
		4.1.107.Також судом встановлено, що 24.05.2022 до дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_10 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_20 , з огляду на його конфіденційне співробітництво у кримінальних провадженнях №  52020000000000641 та № 52021000000000080 та розголошення унаслідок здійснення аудіо- та відеоконтролю працівникам УСБУ у Дніпропетровській області, детективам НАБУ та прокурорам САП інформації, яка стосувалась його клієнтів ОСОБА_28 , ОСОБА_62 , ОСОБА_18 , яка становить адвокатську таємницю. У скарзі ОСОБА_10 просила застосувати до ОСОБА_20 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю /а.с. 129-132 т. 19/.
		4.1.108.Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області № ДПП-4 від 11.08.2022 стосовно адвоката ОСОБА_20 порушено дисциплінарну справу, а згідно з рішенням № 4/ДПР-22 від 06.10.2022 - притягнуто адвоката ОСОБА_20 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та, як наслідок, припинено адвокатську діяльність ОСОБА_20 з подальшим виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України /а.с. 45-55, 74-84, 264-277 т. 19/.
		4.1.109.Окрім того, як встановлено судом, у межах кримінального провадження № 4202300000000816 орган досудового розслідування провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_20 та зафіксував його розмову із особою на ім?я ОСОБА_61 , що відбулась 18.08.2023 у м. Дніпро /а.с. 324-329 т. 19/.
		4.1.110.Під час такої розмови ОСОБА_20 розповів: « Усе розпочалось приблизно в кінці квітня - на початку травня, коли у мене була повністю [нецензурне висловлювання], коли мене почали звідусіль проганяти, кричали: «Він не адвокат, він не має права займатись адвокатською діяльністю». Особливо ця адвокатка, ось ця ОСОБА_88 та інші адвокати, які наближені до ОСОБА_42 ». 
		4.1.111.Стосовно ОСОБА_88, ОСОБА_20 уточнив, що така не захищає обвинувачену, проте є її подругою. 
		4.1.112. ОСОБА_20 продовжив: «І після цього, один клієнт від мене пішов, другий пішов, третій пішов. Я залишився без грошей, без роботи, без справи…».
		4.1.113.Далі ОСОБА_20 зазначив: «І ось тут до мене підходить моя близька людина, з якою я працював, з якою у мене спільні справи» та на питання ОСОБА_64 , чи він є адвокатом, відповів: «Він не адвокат, він моя близька людина. Він славиться адвокатом у адвокатській спільноті. ОСОБА_65 його звуть…». ОСОБА_20 пояснив, що останній звернувся до нього, зазначивши: «До мене тут прийшли і запропонували варіант… ». На питання ОСОБА_64 , хто саме підійшов, ОСОБА_20 відповів, що той йому не розповів, а також зазначив: «Якісь люди, кажуть: «Якщо він хоче повернути свідоцтво, нехай відмовиться від своїх показань». 
		4.1.114.У подальшому ОСОБА_20 уточнив, що ці особи мали посприяти йому у поверненні «адвокатського», тобто права на зайняття адвокатською діяльністю, та зазначив: «Проте я починаю вивчати це питання, думати як. Він каже: «Та не хвилюйся, вони гарантують, що все буде добре». Я ОСОБА_66 знаю не перший рік, я йому вірю. Я ж запитую: «А як це буде?», - «Я тобі все скажу. Я з ними переговорю і все скажу тобі». Я ж тут починаю вам телефонувати, а ви усі позникали. Ти і ОСОБА_67 зникли… І я від безвиході… Мені ОСОБА_65 каже: « Тобі треба бути завтра там і там». Я ж приїжджаю туди, до нотаріуса цього… А там інший адвокат, ОСОБА_69 , прізвище не пам`ятаю, я його раніше не бачив». На питання ОСОБА_64 про те, чи є цей адвокат захисником, ОСОБА_20 пояснив, що ні, зазначивши: «Ні, він не із захисників, він із наближених. Я із захисниками ніде не зіштовхувався, це ті люди, які курують її, ті, які їй допомагають. Тому що вона там в САП, там якісь люди у неї є в САП, вони типу цю справу тримають під контролем, такі круті всі… І на САП вони вплив мають нібито».
		4.1.115. ОСОБА_20 продовжив: «Він (прим. - ОСОБА_69 ) приїхав туди, сказав: « Заходь ». Заява вже була готова… Я прочитав її вголос і кажу: «Я не згідний». Зателефонував ОСОБА_71 та кажу: « ОСОБА_72 , тут написано не те, що потрібно. Він каже: «Та підписуй все і забудь про це». Я кажу: «Ну добре, я підписую». Я підписую, він каже: « Тобі ще потрібно відправити клопотання про відеоконференцію до суду з електронним підписом». 
		4.1.116.Після цього ОСОБА_61 запитав у ОСОБА_20 : «Виходить ти заяву відправив на…», а останній, перебивши його, промовив: «Заяву вони у мене забрали та самі її відправили», а ОСОБА_61 , у свою чергу, уточнив: «Тобто ти підписав, нотаріус завірив її…» та ОСОБА_20 продовжив: «І все. Я більше цю заяву в руки не брав. Не бачив, не брав, ані копій, ані оригіналів у мене немає. Вони самі відправляли. За два дні до суду або за три я зустрічаюсь із ОСОБА_73 та кажу: « ОСОБА_72 , які дії там? Які у них плани?», - «Ну ось ти повинен виступити в суді і розповісти…», я кажу: « ОСОБА_72 , а які гарантії, що це все буде? Які механізми?», тому що я знаю, що механізму поновлення як такого немає. Вони нічого не кажуть - ні механізмів, ні гарантій. Я не знаю, вони сказали так треба і приніс мені питання. Перелік питань та відповідей. У тому числі там написано з якого поштового відправлення я носив та відправляв цю заяву…».
		4.1.117.Окрім того, ОСОБА_20 зазначав, що названі особи телефонували ОСОБА_71 і сказали: « Давайте монетизуємо цей процес. Скажіть скільки ви хочете грошей, щоб він підтримав свою заяву в суді».
		4.1.118.Також ОСОБА_61 під час цієї зустрічі запитував у ОСОБА_20 : «Чи були до тебе якісь погрози, якщо були, то хто погрожував?», на що ОСОБА_20 відповів: «Особисто мені ніхто нічого не говорив. Все через ОСОБА_66 . Зі мною ніхто не зустрічався особисто, крім цього ОСОБА_74 одного разу. Казав: « Тобі все скажуть. Я тобі скажу, що зробити. Я тобі зателефоную або хтось інший тобі зателефонує та скаже, що робити». Також надалі ОСОБА_20 зазначив, що це відбувалось у травні.
		4.1.119. Зрештою ОСОБА_76 зазначив: «Виходить, що під судом ти давав одні показання під присягою… Потім у заяві ти даєш інші показання», що ОСОБА_20 підтвердив, а на питання ОСОБА_64 про те, у чому полягають мотиви зміни показань, ОСОБА_20 відповів: «Психологічний тиск. І обставини тяжкі». Далі ОСОБА_61 уточнив: «Тобто вони тобі пообіцяли, що якщо ти змінюєш свої показання, то відповідно тобі повернуть адвокатську діяльність і ти будеш далі займатись адвокатською діяльністю?», на що ОСОБА_20 відреагував: «Так. І мені ніхто заважати не буде, а будуть навпаки - допомагати». ОСОБА_20 незабаром пояснив ОСОБА_76 , що під «допомагати», слід розуміти наявність у нього клієнтів.
		4.1.120.Окрім того, ОСОБА_61 під час зустрічі уточнював у ОСОБА_20 : «Вони говорили типу, ОСОБА_77 , ми тобі голову відіб`ємо?», на що ОСОБА_20 сказав, що йому особисто такого не говорили, проте додав: « ОСОБА_71 натякали, що йому може бути погано. Так, йому пропонували спочатку два варіанти: або дати грошей відкупитись, щоб я десь там потім отримав свідоцтво, або ж мені допоможуть відновитись. Проте яким чином і який механізм - ніхто не говорив і ніхто не розповідав. Вони спочатку хотіли десь грошима».
		4.1.121.На питання ОСОБА_64 : «І ти налаштований все це розповідати», ОСОБА_20 відповів, що ні, зазначивши: «Я тільки підтримаю дані раніше показання і відмовлюсь від надання показань».
		4.1.122.Окрім того, ОСОБА_20 , у цій розмові зазначив: «Я не хотів цього писати, чесно скажу, просто тоді я був у відчаї. У мене тоді була така [нецензурне висловлювання] - і в особистому житті, і скрізь, в усьому. Я був у такому відчаї та «затупі». Ще й очі були хворі, тому я й написав… Не хотів цю заяву писати. Просто тоді склалась така ситуація, що з відчаю не міг інакше вчинити ось і все».
		4.1.123.З наведеного слідує, що через знайомого на ім?я ОСОБА_65 невстановлені особи, які діяли в інтересах обвинуваченої, звернулись до ОСОБА_20 щодо підписання ним заяви від 10.05.2023 та зміни наданих раніше показань, у обмін на гроші та сприяння у відновленні доступу до професії адвоката. 
		4.1.124.Окрім того, висновується, що заяву від 10.05.2023 ОСОБА_20 самостійно не складав та не направляв до Вищого антикорупційного суду, а лише підписав у нотаріуса.
		4.1.125.Суд бере до уваги, що згідно з даними АТ «Укрпошта» поштове відправлення із заявою від 10.05.2023 було створене о 18 год 08 хв 10.05.2023 та відправлене з відділення за адресою: АДРЕСА_5 , відправником є ОСОБА_20 /а.с. 200 т. 19/.
		4.1.126.Водночас, з відомостей, отриманих унаслідок тимчасового доступу до з?єднань ОСОБА_20 10.05.2023 установлено, що у період часу з 11:18 год по 23:33 год він перебував у зонах дії базових станцій оператора телекомунікацій за адресою: АДРЕСА_6 , та за адресою: АДРЕСА_7 а.с. 38, 48 т. 18/, що згідно з відкритими даними пошукової системи «Google» у мережі Інтернет знаходяться поблизу місця проживання ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_8 .
		4.1.127.Зазначене, у сукупності з тим, що на момент перебування у зонах дії базових станцій поблизу місця проживання ОСОБА_20 з його мобільного телефону здійснювались вихідні дзвінки, а також приймались вхідні дзвінки та SMS-повідомлення /а.с. 38, 48 т. 18/, вказує на те, що не лише мобільний телефон ОСОБА_20 у час реєстрації поштового відправлення перебував за відповідною адресою, як про це вказував захисник, а й сам ОСОБА_20 .
		4.1.128.Попри зазначене, під час повторного допиту у суді 20.12.2023 ОСОБА_20 стверджував, що написав заяву від 10.05.2023 із власної ініціативи, вирішив, що так буде правильно. ОСОБА_20 дав показання, що надиктовував зміст цієї заяви нотаріусу, після чого сам того ж дня направив її до Вищого антикорупційного суду із поштового відділення. Проте, такі твердження ОСОБА_20 під час повторного допиту суперечать наведеним фатичним даним.
		4.1.129.Також суд, вирішуючи питання щодо достовірності наданих ОСОБА_20 суду показань, бере до уваги матеріали аудіо-, відеоконтролю у кримінальному провадженні № 42023000000000816, у яких зафіксовано розмову ОСОБА_20 із невстановленими особами на ім`я ОСОБА_78 та ОСОБА_61 під час зустрічі, що відбулась 25.08.2023 у м. Дніпро /а.с. 331-338 т. 19/, зміст якої частково викладено далі.
		4.1.130.Так, установлено, що ОСОБА_20 та ОСОБА_78 разом очікували на чоловіка, як слідує з їх розмови- ОСОБА_64 , а коли той підійшов та вони привітались, ОСОБА_78 зазначив: «Ось людина, ОСОБА_79 , знайдіть компроміс…». Незабаром ОСОБА_61 зазначив: «Я хочу почути ваші побажання, ваші «хотілки», а невдовзі також додав: «Давайте домовлятись. Давайте, [нецензурне висловлювання], усі заробимо. Не у плані, обкрадемо когось, а заробимо». Зрештою , ОСОБА_61 запропонував: «Відмотуємо назад і пливемо разом заробляти гроші».
		4.1.131.На це ОСОБА_20 запитав: «Як ви відмотаєте назад? Мені потрібно знати механізм, як це буде зроблено. Оскільки законодавчо механізмів немає». У свою чергу ОСОБА_61 відповів: « Адмінку ти проґавив строки… Є багато областей в Україні…», а також невдовзі продовжив: «Випадки бувають різні. Для тебе секрет, що рада адвокатів в будь-якій області це лише рівень домовленості і все? Скільки у нас дебільних адвокатів-плебеїв, які «два плюс два» скласти не можуть і вони адвокати, нотаріуси?». 
		4.1.132.Окрім того, з подальших слів ОСОБА_64 слідує, що якби на його прохання ОСОБА_78 раніше надав йому фотографії свідоцтва ОСОБА_20 про зайняття адвокатською діяльністю та паспорта, то він ОСОБА_20 «вже сказав і строки, і бюджет».
		4.1.133.На зустрічне питання ОСОБА_20 щодо строків поновлення, ОСОБА_61 відповів: «Я думаю, що це все протягом двох місяців, це моє припущення», а на повторне питання щодо відповідного механізму, з огляду на відсутність законодавчо встановленої процедури, ОСОБА_61 зазначив: «А до чого тут поновлення, а отримання нового?».
		4.1.134.Поряд з цим, ОСОБА_20 під час розмови зазначив, що таке можливо лише через два роки.
		4.1.135.Проте зі змісту їх розмови слідує, що ОСОБА_61 запропонував варіант, у разі необхідності очікування спливу цього терміну. Зокрема, він зазначив, що відповідне питання буде закрите «у математичному форматі», пояснивши: «Квиток на повернення коштує 100 рублів. Ми тобі дамо на квиток і чекаємо два роки, для того, щоб ти був забезпечений квитком, що він у тебе є, що ми тобі його купили. Ти чекаєш просто своєї черги і в цей час працюєш у ОСОБА_82 у адвокатському бюро… працюєш там в конторі у брата під його адвокатським, там помічником, радником, консультантом, ким завгодно. Проте ти з квитком. Ти у будь-який момент дістав квиток і пішов. Ось такого плану. Оскільки раптом не вийде. Оскільки, по-перше, так усім простіше, наскільки як розумію, так для всіх простіше, а по-друге, ти ж розумієш, що…». 
		4.1.136.Водночас, ОСОБА_20 зазначив, що не розуміє цього та попросив пояснити іще раз, після чого ОСОБА_61 промовив: «Наприклад, тобі виділять грошову компенсацію на купівлю квитка, той, який у тебе був. Треба тільки трохи часу перечекати, аби ти був упевнений в тому, що воно в тебе є. За цей час ти не втрачаєш свою адвокатську пильність і займаєшся роботою у ОСОБА_87 (прим. - брата)… За цей час ти відновиш потихеньку репутацію. Як тільки стихає цей сезон - ти відновлюєш».
		4.1.137.Зрештою ОСОБА_20 запропонував: « Давайте так. Давайте зараз беремо паузу, ви подумаєте, перевірите все, зустрінемось у понеділок-вівторок ще раз і більш конкретно вже», а також незабаром зазначив: « Давайте ще раз, на чому ми зупинимось? Ви пропонуєте мені варіант, що ви перевіряєте по якому регіону можна це зробити - раз. Другий варіант - що ви даєте мені», на що ОСОБА_61 зазначив: «Якщо там якісь сумніви - тебе «оквитковують» і ти чекаєш тихо рівно на сідницях півтора роки». Окрім того, ОСОБА_20 уточнив: «А даєте гроші чисто на свідоцтво?», на що ОСОБА_61 відповів: «Ні, компенсацію. Людина сказала «компенсацію». А далі хоч ти мирним шляхом отримуй, хочеш в П`ятихатках , де хочеш…».
		4.1.138.Завершуючи, ОСОБА_20 домовився із ОСОБА_85 зустрітись іще раз, координуючи деталі зустрічі через ОСОБА_86 .
		4.1.139.Слід зазначити, що незабаром після цієї зустрічі ОСОБА_20 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення стосовно нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України, у якій зазначалось, що під час особистої зустрічі особа на ім`я ОСОБА_61 натякала ОСОБА_20 , що у разі зміни ним показань у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, їх сторона вживе заходів щодо поновлення його адвокатської діяльності та надасть грошову компенсацію, що він зрозумів як спробу підкупу свідка.
		4.1.140.Хоча у цій заяві не вказується про дату такої зустрічі, з аналізу цих обставин у сукупності слідує, що йдеться саме про зустріч та розмову ОСОБА_20 із ОСОБА_85 , що відбулись 25.08.2023.
		4.1.141.До того ж, зі змісту розмови висновується, що саме особа на ім?я ОСОБА_78 координувала цю зустріч, а також мала організувати наступну зустріч ОСОБА_20 із ОСОБА_85 . За таких обставин, оскільки у розмові ОСОБА_20 із іншою особою на ім?я ОСОБА_61 він вказував, що спілкується із зацікавленими у зміні ОСОБА_20 показань особами через ОСОБА_66 , суд переконаний, що саме останній був присутній під час зустрічі 25.08.2023.
		4.1.142.З огляду на наведене, у суду не виникає сумнівів щодо того, що запропоновані 25.08.2023 ОСОБА_20 варіанти відновлення доступу до професії адвоката стосувались зміни ним показань у цьому кримінальному провадженні.
		4.1.143.Так, зі змісту розмови слідує, що ОСОБА_61 пропонував отримання ОСОБА_20 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю у раді адвокатів іншого регіону України за неправомірну вигоду, а також кошти.
		4.1.144.Проте ОСОБА_20 під час повторного допиту 10.05.2024 пояснював, що ні з ким не обговорював допомогу у вигляді повернення свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за зміну його показань та за зміну показань у справі на користь ОСОБА_10 , свідкові ніхто не пропонував коштів, будь-якої вигоди. Окрім того, під час цього ж допиту він зазначив, що не пов`язує надані ним показання, із подальшою можливістю здійснювати адвокатську діяльність.
		4.1.145.Однак ці твердження ОСОБА_20 повністю суперечать змісту розмови, зафіксованої між ним та особою на ім`я ОСОБА_61 25.08.2023.
		4.1.146.Окрім того, у матеріалах справи наявний аудіозапис розмови ОСОБА_20 із особою на ім`я ОСОБА_87 , що відбулась 26.11.2023 за місцем проживання ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_8 а.с. 39 т. 18, а.с. 318-323 т. 19/, що отриманий у кримінальному провадженні № 42023000000000816.
		4.1.147.Зокрема, суд бере до уваги такі фрагменти їх розмови:
		ОСОБА_87 : Тобі голову проломити хочуть за ці гроші.
		ОСОБА_20 : Так я їх не брав, я ж ці гроші не брав.
		…
		ОСОБА_87: ОСОБА_71 , їхня компанія, або компанія…
		ОСОБА_20 : Без ОСОБА_71 .
		ОСОБА_87 : Без ОСОБА_73 … взяла під тебе гроші п?ятдесят тисяч доларів, сподіваючись, що тебе вмовлять зробити так, як вони хочуть.
		ОСОБА_20 : Безкоштовно.
		ОСОБА_87 : Безкоштовно. Ти не вмовляєшся. Постало питання, що знайшовся там ОСОБА_90 , який почув цю історію. І почали отримувати гроші (нерозб.). Хлопчики... вони під НАБУ, а не під вами, поверніть гроші. Вони ж починають розповідати, що ти неадекватний, що дали тобі гроші, але ти неадекватний. І щоб ти став неадекватним, тобі зараз проломлять голову та гроші спишуть на тебе. ОСОБА_79, п`ятдесят тисяч доларів, а ти в героя граєш, ти [нецензурне висловлювання] не герой. Я тобі серйозно говорю, тебе ж зараз розміняють і все, за п`ятдесят штук... Ти ж розумієш, що зараз почнуть отримувати, віддавати їм доведеться свої. Тобто вони ж їх уже витратили…
		ОСОБА_20 : Скільки?
		ОСОБА_87 : Якщо питання з літа тягнеться.
		ОСОБА_20 : Питання з травня тягнеться, коли я написав цю заяву, воно тягнеться.
		ОСОБА_87 : легше тебе зробити дурником і списати все на тебе, що: «Ось дивіться, який дурник». І все. Ось про що питання. А ти там ОСОБА_91 гроші ( нерозб .). Скажи спасибі, що ОСОБА_90 намалювався і з`ясувалась така ситуація, що під тебе взяли гроші.
		…
		ОСОБА_87 : І просто він каже, що зараз почнуть з них отримувати, вони можуть його десь прикукарікати.
		ОСОБА_20 : Тобто краще поки що взагалі з дому не виходити?
		ОСОБА_87 : Та не «не виходити». Там він взагалі по-іншому пропонує. Він каже: «Або давай його до Трускавця відправимо, або давай його краще напевно до Києва відправимо - місто велике, загубиться і ніхто там його не побачить до суду. Після суду зайшов на суд - відкричався. Вийшов, тебе посадили у машину люди, які охороняють. У тебе охорона буде, ОСОБА_79 . І поїхав. І там на місяць-два десь загубишся. Ну там, загубишся це умовно, десь житимеш. Найкраще у Харкові. Там є команда людей, які й тему даватимуть, і прикриють. Щоб за місяць-два заспокоїться і НАБУшники та решта. Щоб вони його перестали шукати». Ось і все.
		Які преференції?
		ОСОБА_87 : П`ятдесят тисяч доларів, ОСОБА_79 , та робота у Харкові.
		ОСОБА_20 : А щодо поновлення? Що він говорить щодо поновлення?
		ОСОБА_87 : Потім може вийти і з поновленням.
		…
		ОСОБА_20 : І що там… Хоч якісь… Де я житиму? Що мені даватимуть ? Як я існуватиму?
		ОСОБА_87 : У тебе буде п`ятдесят тисяч доларів. ОСОБА_93 , ти чуєш мене? Тобі за те, що ти це зробиш, дадуть п`ятдесят тисяч доларів. І дадуть роботу. Ти зароблятимеш гроші, існуватимеш, у тебе буде жировий запас грошовий.
		…
		ОСОБА_20 : Тобто вони пропонують мені зараз взяти гроші.
		ОСОБА_87 : Так.
		ОСОБА_20 : Поїхати до суду з міста.
		ОСОБА_87 : Вони тебе відвезуть.
		ОСОБА_20 : Вони мене відвезуть. Київ чи Харків… Київ чи Трускавець.
		ОСОБА_87 : Ну так, так.
		ОСОБА_20 : Вони мене тоді поселять, будуть напувати, годувати, утримувати. Потім на суді я виходжу, відгавкуюсь.
		ОСОБА_87 : Так.
		ОСОБА_20 : Після цього вони мене везуть до Харкова. У Харкові якась робота, тобто ні з ким робота, ні якісь умови, нічого не говорив він?
		ОСОБА_87 : ОСОБА_94 , щоб розмовляти далі, потрібна твоя згода на цю схему. Якщо ти кажеш «Так», ти кажеш питання, які тебе цікавлять. Я йому завтра їх поставлю.
		…
		ОСОБА_20 : Гроші вперед дають?
		ОСОБА_87 : Ні.
		ОСОБА_20 : А коли?
		ОСОБА_87 : Ну коли, коли ти вийдеш із суду, тоді й дадуть гроші.
		…
		ОСОБА_20 : Ну не мінімум, але прожиткові. Я очкую. Чесно, я очкую.
		ОСОБА_87 : Ти очкуй за те, що зараз гроші відкликають. Ти за це більше очкуй.
		…
		ОСОБА_20 : Тоді на Київ краще.
		ОСОБА_87 : Ну він теж так каже, на Київ - та загубитися простіше. Ну що, мовляв, не попадеться нікому…
		…
		ОСОБА_20 : Ой , гаразд, все. ОСОБА_140, давай тоді. О котрій ти з ним завтра зустрічаєшся?
		ОСОБА_87 : Не знаю ще. Зателефонуємо. У твоїй ось цій схемі аферній (нерозб.) тоді звинуватили всіх. До мене приїхали, питали: «Ти в темі по судді?», до ОСОБА_97 зателефонували теж, сказали, що він нібито з тобою в темі судді. Ну це [нецензурне висловлювання], ОСОБА_79 . Це [нецензурне висловлювання]. Крім того, що [нецензурне висловлювання], треба поставити на чашу терезів. Тобі в цьому місті [нецензурне висловлювання] не світить взагалі. Ось це ось так перебиватися якимись (нерозб .). Перспективи відновитись тут немає взагалі.
		ОСОБА_20 : У будь-якому разі тікати в інше місто.
		ОСОБА_87: Ну так, так, так…
		ОСОБА_20 : Запоріжжя, Харків.
		ОСОБА_87 : Та ні, туди куди вони пропонують.
		ОСОБА_20 : Харків чи Київ.
		…
		ОСОБА_20 : А ти як думаєш, як буде?
		ОСОБА_87 : Ну якось буде.
		ОСОБА_20 : Ну як, як ти це бачиш?
		ОСОБА_87 : Ну, якось притримають. Ти ж розумієш… Як і ОСОБА_90 каже, що можна дати свідчення: «На мене тиснули, ті ж НАБУ-шники, тому я змінив свої свідчення», можна ж дати свідчення: «На мене тиснули бандити ліві, і я змінив свої свідчення».
		ОСОБА_20 : Так.
		ОСОБА_87 : Тому тут питання. Якщо ти домовишся з ними, будеш у їхньому тандемі, то… у будь-якому випадку тебе грітимуть. Нехай не так яскраво, як розповідає ОСОБА_90 , але якось вони тебе при собі триматимуть і стимулюватимуть.
		…
		ОСОБА_20 : Ти знаєш, які я хочу поставити запитання? Тобі всі вони відомі.
		ОСОБА_87 : Ну … Для того, щоб поставити ці питання, я мав з тобою переговорити. (нерозб.)
		ОСОБА_20 : Я боюся, що коли я вийду з суду, мені скажуть: « ОСОБА_98 , до побачення» і все: ні грошей, ні обіцянок нічого.
		ОСОБА_87 : Ну я поставлю це питання.
		ОСОБА_20 : Бажано, щоб якісь зобов`язання були виконані до, якісь після.
		ОСОБА_87 : «До» тобі багато грошей не дадуть, ОСОБА_94 . Ну розслабся, не гроші зараз на кону.
		ОСОБА_20 : Не гроші на кону, ОСОБА_140. Але я боюся, що потім знову залишусь біля розбитого корита.
		ОСОБА_87 : Та ти й так у розбитого корита ... І можливо з проломленою головою. Тут треба з двох лих вибирати менше, розумієш? Найменше не в тому сенсі, що «все погано». У будь-якому разі це будуть зміни. Але зміни треба щоб із найменшими витратами для тебе.
		ОСОБА_20 : Зміни на гірше чи на краще?
		ОСОБА_87 : Звичайно, ОСОБА_79 , на гірше. Ти побут змінюєш, місто. Все змінюєш. Звичайно до гіршого. Ти ж не ростеш кар`єрними сходами, а кидаєш все і біжиш. Принаймні на найближчі пару місяців.
		…
		ОСОБА_20 : Тобто. Для мене основні… Щоб ти чув, знав… Ну ти знаєш мої вимоги, питання мої основні. Це робота: що за робота, як робота, які умови по цій роботі, що я отримуватиму, що я не отримуватиму, що я робитиму, що я не робитиму. Повернення свідоцтва.
		ОСОБА_87 : Я б тобі на їхньому місці про повернення свідоцтва сказав би: «Ти думав, коли ти це робив про свідоцтво?».
		ОСОБА_20 : Мені говорили, що все буде добре, не [нецензурне висловлювання], хлопчик.
		4.1.148.Зі змісту такої розмови слідує, що через відмову від зміни показань ОСОБА_20 могли спіткати фінансові труднощі, у вигляді заборгованості у 50 000 доларів США, а також загроза життю та здоров`ю. Натомість, у разі погодження на пропозицію змінити показання ОСОБА_20 міг отримати ці кошти та використати їх на власний розсуд, а також йому сприяли б у працевлаштуванні, у т.ч. відновленні доступу до професії адвоката. Поряд з цим, з метою зробити ОСОБА_20 недосяжним для детективів НАБУ та інших осіб, він мав покинути місце свого проживання та переїхати у інше місто - Київ, Харків або ж Трускавець, де до судового засідання, у якому мав відбутись його повторний допит, та певний час після того, він би утримувався за кошти зацікавлених в цьому осіб.
		4.1.149.Аналізуючи зазначені обставини у сукупності, суд доходить висновку, що як для написання заяви від 10.05.2023, так і з метою зміни ОСОБА_20 своїх показань на нього вчинявся вплив.
		4.1.150.До того ж, з огляду на обставини розмови ОСОБА_20 з особою на ім`я ОСОБА_87 , що відбулась 26.11.2023, наявні достатні підстави вважати, що у разі, якщо ОСОБА_20 не змінив би свої показання, існувала б загроза його життю та здоров`ю. 
		4.1.151.Слід зазначити, що фіксація зустрічей ОСОБА_20 з ОСОБА_85 ІНФОРМАЦІЯ_2 , із ОСОБА_85 та ОСОБА_99 25.08.2023 здійснювалась під контролем детективів НАБУ у межах проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42023000000000816, зокрема, аудіо- , відеоконтролю особи ОСОБА_20 .
		4.1.152.Поряд з цим, запис розмови, що відбулась між ОСОБА_20 та особою на ім`я ОСОБА_87 26.11.2023 ОСОБА_20 надсилав детективу ОСОБА_100 , який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000080 та у кримінальному провадженні № 42023000000000816.
		4.1.153.Окрім того, наявні відомості про те, що детектив ОСОБА_101 сприяв ОСОБА_20 у отриманні статусу викривача, з огляду на статус заявника у кримінальному провадженні № 52021000000000080.
		4.1.154.Так, до матеріалів справи прокурор долучив протокол огляду листування ОСОБА_20 із детективом НАБУ ОСОБА_102 у застосунку «WhatsApp» /а.с. 278-321 т. 19/.
		4.1.155.Зокрема, 25.05.2023 ОСОБА_20 надсилав детективу фото текстових файлів - копії рішення про притягнення ОСОБА_20 до дисциплінарної відповідальності.
		4.1.156.23.06.2023 детектив надіслав ОСОБА_20 повідомлення такого змісту: «Доброго дня! ОСОБА_103 , по Вашому питанню пропоную спланувати зустріч, десь з 10 липня. Як у Вас», на що ОСОБА_20 не відповів.
		4.1.157.03.07.2023 детектив запитав, як у ОСОБА_20 справи, зазначивши, що той не виходить на зв`язок, на що ОСОБА_20 зазначив: «Вітаю. Усе без змін у мене. Нічого взагалі не відбувається. Нічого не «ОК». Я в Нікополі. За квартиру нічим сплачувати. З`їхав поки. Роботи і справ немає». Після цього детектив надіслав ОСОБА_20 повідомлення такого змісту: «Я по Вашій ситуації провів декілька зустрічей, є певне розуміння…», на яке ОСОБА_20 запитав: «У чому полягає розуміння?», а детектив пояснив, що йдеться про вибір прийнятного варіанту відновлення доступу ОСОБА_20 до професії із усіх можливих, запропонувавши, зокрема, набуття статусу викривача з відповідним комплексом заходів від НАЗК, з приводу чого вони домовились зустрітись особисто.
		4.1.158.З контексту наявного листування, зокрема, повідомлень ОСОБА_20 від 26.07.2023, у яких він подякував детективу за прийом та висловив сподівання, що все вдасться, а також подальшого їх листування висновується, що відповідна зустріч між ними відбулась.
		4.1.159.Зокрема, 27.07.2023 детектив повідомив ОСОБА_20 , що прокурор повинен підписати лист, який детектив мав завезти до НАЗК, про що попередньо спілкувався із начальником управління, зауваживши, що « ОСОБА_106 » більше розписав про статус викривача, аніж детектив йому показував.
		4.1.160.З цього приводу суд бере до уваги наявне у матеріалах справи повідомлення прокурора САП ОСОБА_107 , адресоване НАЗК та ОСОБА_20 про кримінальне провадження за участю викривача, яке відповідно до листа заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_108 від 27.07.2023 було скеровано до НАЗК та зареєстроване у ньому 01.08.2023 /а.с. 254-256 т. 19/.
		4.1.161.У цьому повідомленні йдеться про те, що ОСОБА_20 у кримінальному провадженні № 52021000000000080 є викривачем, а оскільки за скаргою обвинуваченої, через повідомлення ОСОБА_20 про вчинення останньою корупційного кримінального правопорушення його позбавлено права на зайняття адвокатською діяльністю, наявні підстави для захисту його прав, як викривача. З цього приводу прокурор акцентував увагу на положеннях статті 53-4 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до яких викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону /а.с. 255, 256 т. 19/.
		4.1.162.14.08.2023 детектив переслав ОСОБА_20 повідомлення від невідомого абонента такого змісту: «Надайте йому витяг з ЄРДР (викривач має право отримати витяг), він повинен долучити копію рішення КДКА та власноруч написану заяву про згоду на розкриття стосовно нього інформації в ході перевірки НАЗК», а пізніше ОСОБА_20 відзвітував, що відправив поштою заяву, згоду, рішення КДКА та копію паспорту.
		4.1.163.На переконання суду, у цьому листуванні йдеться щодо направлення ОСОБА_20 до НАЗК заяви щодо захисту трудових прав викривача, з огляду на ситуацію, що склалась унаслідок притягнення його до дисциплінарної відповідальності за скаргою ОСОБА_10 . Адже саме така заява була складена ним 14.08.2023, а також згода на розкриття НАЗК інформації стосовно нього під час перевірки, отримані НАЗК 16.08.2023 разом із копією рішення КДКА Дніпропетровської області від 06.10.2022 та копією його паспорту /а.с. 223-236 т. 19/.
		4.1.164.05.10.2023 детектив повідомив ОСОБА_20 , що у понеділок відбудеться спільна нарада по ньому в НАЗК щодо пред`явлення позову, а 11.10.2023 переслав йому повідомлення невідомої особи щодо планування наради «по викривачу», а також щодо питань, пов`язаних із пред`явленням позову.
		4.1.165.Окрім того, наявне листування ОСОБА_20 із детективом, у якому ОСОБА_20 повідомляє щодо зустрічі із особою на ім`я ОСОБА_61 . Зокрема, 13.10.2023 ОСОБА_20 відправив повідомлення такого змісту: «Випадково зустрів ОСОБА_64 у місті. Він привітався. Я спочатку почав розмовляти про зустріч і про справу, але він покликався на зайнятість. Сказав усе при зустрічі і ретирувався. Я набрав ОСОБА_66 підтвердитись. Поки все за планом. Просто неочікувана зустріч. Я трохи розгубився. Ба більше «штучки» не було. Але розмови і не було. Тому все нормально».
		4.1.166.З огляду на те, що у цьому повідомленні ОСОБА_20 згадував ОСОБА_64 та ОСОБА_66 , з якими зустрічався 25.08.2023, окрім того, повідомляв, що обговорював із ними обставини майбутньої зустрічі, суд доходить висновку, що таке безперечно стосувалось обставин, що обговорювались ОСОБА_20 та ОСОБА_85 у присутності ОСОБА_109 25.08.2023, що зафіксовано у результатах НС(Р)Д.
		4.1.167.Також ОСОБА_20 06.11.2023 повідомляв детективу, що йому телефонували із суду та повідомляли, що судові засіданні, призначені «6 та 11» зняті з розгляду у зв`язку із перебуванням одного із суддів у нарадчій кімнаті, та припустив: «Чи це не підступи опонентів?», на що детектив зазначив, що навряд чи та запитав: «Там ОСОБА_110 головуюча?», що ОСОБА_20 підтвердив.
		4.1.168.Оскільки 06.11.2023 та 11.11.2023 у кримінальному провадженні № 52021000000000080 були призначені судові засідання та зняті з розгляду у зв`язку із перебування судді ОСОБА_1 у нарадчій кімнаті, поза сумнівом ОСОБА_20 звітував саме про відповідне повідомлення із суду у цьому кримінальному провадженні. 
		4.1.169.Також суд бере до уваги, що 08.12.2023 детектив надіслав ОСОБА_20 повідомлення такого змісту: «Сьогодні пізно ввечері наш співробітник буде в Дніпрі. Якщо не поїдеш, то він дасть тобі диктофон. Якщо навіть брат попаде на запис, то його не вкажу. Цікавлять інші, хто буде. У понеділок до обіду я з колегою буду в Дніпрі або на адресі, або під судом. Для страховки - 2 детективи наші в Дніпрі будуть сьогодні ввечері».
		4.1.170.Наступного дня, 09.12.2023, детектив запитав у ОСОБА_20 : «Забрав?», на що останній відповів ствердно, а також поцікавився: «Адвокатеса була?... Як буде - спитаєш в неї між іншим щодо ОСОБА_42 , чи це узгоджене знаю».
		4.1.171.10.12.2023 ОСОБА_20 відзвітував: «Приїжджала адвокат. Можна приїхати забрати диктофон» та на питання детектива, чи вона щось казала, ОСОБА_20 відповів: «Нічого такого. Тільки запитувала щодо показань».
		4.1.172.До матеріалів цього провадження не долучено будь-яких відомостей щодо обставин зустрічей ОСОБА_20 із ОСОБА_85 та ОСОБА_73 , а також із адвокатом, про які йдеться у наведеному листуванні. Проте, зміст цих повідомлень вказує на те, що вони стосуються надання ОСОБА_20 показань у цьому кримінальному провадженні, а також, що останній тісно співпрацював із детективом щодо цих обставин та звітував йому про них.
		4.1.173.Проте незважаючи на співпрацю із органом досудового розслідування, ОСОБА_20 20.12.2023 під час надання показань у суді, зрештою змінив раніше надані ним показання на користь сторони захисту.
		4.1.174.З викладеного слідує, що ОСОБА_20 до проведення його повторного допиту у судовому засіданні 20.12.2023 спілкувався зі сторонніми особами щодо зміни його показань за отримання певних благ - як матеріальних, так і у вигляді відновлення доступу до професії адвоката, і навіть про наявність загрози для життя та здоров`я. Поряд з цим, ОСОБА_20 співпрацював із працівниками НАБУ та САП щодо отримання статусу викривача у цьому кримінальному провадженні, з огляду на притягнення його до дисциплінарної відповідальності за конфіденційне співробітництво у цьому кримінальному провадженні, а також співпрацював із органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №  42024000000000816.
		4.1.175.З вищенаведеного також висновується, що показання ОСОБА_20 про те, що він ні з ким не обговорював допомогу у вигляді повернення свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за зміну його показань, не звертався до правоохоронних органів щодо тиску на нього з боку сторони ОСОБА_10 , а також що не пов`язує свою поведінку у цій справі, зокрема, зміст наданих показань, із подальшою можливістю здійснювати адвокатську діяльність, не відповідають дійсності.
		4.1.176.Суд зауважує, що нині обставини надання ОСОБА_20 завідомо неправдивих показань, примушування його до зміни показань, а також провокації підкупу службовими особами правоохоронного органу є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000816, а винуватість або ж невинуватість осіб у вчиненні цих кримінальних правопорушень підлягає встановленню під час судового розгляду наведеного провадження.
		4.1.177.Разом з тим, під час судового розгляду кримінального провадження № 52021000000000080 ОСОБА_20 надавав суперечливі показання, які також не узгоджуються із фактичними даними, зафіксованими документально. До того ж, наявні підстави вважати, що ОСОБА_20 піддавався сторонньому впливу щодо зміни наданих ним показань.
		4.1.178.З огляду на викладене, суду наразі надано достатньо даних, які у своїй сукупності та взаємозв`язку вказують на нечесність свідка ОСОБА_20 . 
		4.1.179.За таких обставин, жодні із наданих ним показань суд не приймає як достовірні, та як наслідок не бере до уваги при вирішені питання винуватості ОСОБА_10  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		4.1.180.Поряд з цим, сторона захисту заперечувала щодо можливості використання судом матеріалів кримінального провадження № 42023000000000816, оскільки це є виходом за межі судового розгляду. 
		4.1.181.Проте суд вважає такі покликання необгрунтованими, з огляду на таке.
		4.1.182.Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. 
		4.1.183.Свідок ОСОБА_20 у цьому кримінальному провадженні неодноразово допитувався щодо відомих йому обставин вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення та зрештою надав суперечливі показання.
		4.1.184.Суд зауважує, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		4.1.185.Так, ч. 2 ст. 96 КПК України передбачає для кожної зі сторін кримінальної провадження право доведення недостовірності показань свідка надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
		4.1.186.Матеріали кримінального провадження № 42023000000000816 були здобуті прокурором у визначений КПК України спосіб - на підставі ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документів.
		4.1.187.Ураховуючи зазначене, суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що прокурор використав кримінальне провадження як засіб збирання нових доказів для обвинувачення ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 52021000000000080. 
		4.1.188.Поряд з цим, аргумент захисника про те, що ці докази здобуті поза межами строку досудового розслідування суд не приймає. Адже у ст. 333 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються і під час судового провадження.
		4.1.189.Сторона захисту також заперечувала той факт, що аудіозапис розмови ОСОБА_20 із особою на ім`я ОСОБА_87 було надіслано саме ОСОБА_20 детективу ОСОБА_111 .
		4.1.190.З протоколу огляду мобільного телефону детектива ОСОБА_112 , проведеного у межах кримінального провадження № 42023000000000816 слідує, що відповідний аудіофайл останній переслав абоненту « ОСОБА_113 » та такий йому 26.11.2023 надіслав ОСОБА_20 та пізніше видалив його.
		4.1.191.Поряд з цим, судом встановлено, що такий аудіозапис було створено 26.11.2023 з 10:30:12 (UTC) по 10:47:02 (UTC), його тривалість склала 16 хв 49 сек /а.с. 322, 323 т. 19/. 
		4.1.192.26.11.2023 о 13:07 (UTC+0) ОСОБА_20 надіслав ОСОБА_100 повідомлення, яке у подальшому було видалене відправником, тобто самим ОСОБА_20 /а.с. 39 т. 18: Диск\Огляд телефону\НОМЕР_6\Report/.
		4.1.193.Поряд з цим, ОСОБА_101 26.11.2023 о 13:53:34 (UTC+0) переслав повідомлення із аудіозаписом абонету «ОСОБА_113» /а.с. 39 т. 18: Диск\Огляд телефону\аудіо\Report/.
		4.1.194.Звідси, ураховуючи дані протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_112 у сукупності із даними щодо хронології його листування із ОСОБА_20 та абонентом « ОСОБА_113 », у суду не виникає сумнівів у тому, що цей аудіозапис було отримано детективом від ОСОБА_20 .
		4.1.195.Суд також критично сприймає доводи захисту про те, що цей аудіозапис було отримано усупереч належній правовій процедурі. З цього приводу сторона захисту звертала увагу на те, що відповідно до ст. 258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді та прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання.
		4.1.196.Проте, як встановлено вище, цей аудіозапис було отримано стороною обвинувачення у кримінальному провадженні № 42023000000000816 не в результаті негласних (слідчих) розшукових дій, проведених за її ініціативою, а детективом від фізичної особи - ОСОБА_20 .
		4.1.197.Поряд з цим, відомостей про те, що такий аудіозапис було здійснено останнім не з власної волі, а за вказівкою сторони обвинувачення слідчій судді не надано.
		4.1.198.Слід зазначити, що такий спосіб збирання доказів відповідає положенням ч. 2 ст. 93 КПК України, згідно з якою сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, серед іншого, шляхом отримання їх від фізичних осіб.
		 
		4.2.Оцінка допустимості доказів
		4.2.1.Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. 
		4.2.2.Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 цієї ж статті та не є виключними. 
		4.2.3.Отже, недопустимими є лише докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. 
		4.2.4.Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду (далі - ВС), викладеної у постанові у справі № 756/10060/17 від 31.08.2022, послідовність викладення в диспозиції ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду. Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
		4.2.5.У своїй постанові у справі № 318/292/18 від 01.12.2020 ВС зазначив, що норми ст. 87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК України істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. 
		4.2.6.Також у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к ВС зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України як підстави для визнання фактичних даних недопустимими як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття  «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.
		4.2.7.Згідно з правовою позицією ВС, що викладена у постанові від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19, критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України) - у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду;  у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч.  2 ст. 87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми. При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України. У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, окрім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства. Окрім того, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження. 
		4.2.8.Відповідно до ухвали ВС у справі № 711/2233/18 від 07.09.2021 для прийняття рішення у справі суд має отримати якомога більшу інформацію щодо фактичних обставин, важливих для вирішення справи, забезпечивши сторонам можливість у змагальній процедурі перевірити та заперечити цю інформацію. Виключення доказів, які можуть мати стосунок до важливих фактів справи, є крайнім заходом, який має застосовуватися у разі, якщо іншими засобами неможливо усунути фактори, які перешкоджають забезпеченню справедливого судового розгляду. Безумовно, істотне порушення фундаментальних прав і свобод особи - отримання доказів внаслідок поганого поводження, порушення права не свідчити проти себе та на правову допомогу захисника тощо - не може бути терпимим у правосудді, і суди мають протистояти таким порушенням для того, щоб органи правопорядку не перетворили такі методи у звичайну практику. Водночас, порушення тих чи інших численних формальностей, які регулюють порядок проведення кримінального розслідування чи окремих процесуальних дій і які жодним чином не зачіпають права і свободи особи, мають оцінюватися виходячи з балансу конкуруючих інтересів: потреби суспільства у розкритті злочину і покаранні злочинця та важливості тих формальностей для забезпечення справедливості розгляду справи в цілому. 
		4.2.9.З викладених позицій суд виходитиме і у цій справі щодо оцінки доказів на предмет їхньої допустимості. 
		4.2.10.Суд вважає за необхідне більш детально навести мотиви оцінки низки доказів на предмет допустимості. 
		 
		4.2.11.Стосовно початку кримінального провадження
		4.2.12.Сторона захисту звернула увагу, що із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернувся ОСОБА_20 , поряд з цим, у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) зазначено, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень /а.с. 1 т. 5/.
		4.2.13.Судом встановлено, що 03.02.2023 ОСОБА_20 звернувся до УСБУ в Дніпропетровській області із заявою про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення /а.с. 7 т. 5/, яка наступного дня була скерована до НАБУ за підслідністю для внесення відомостей до ЄРДР /а.с. 5, 6 т. 5/ та була отримана останнім 05.02.2021 /а.с. 5 т. 5/, після чого 09.02.2021 відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені детективами НАБУ до ЄРДР та зареєстровано кримінальне провадження № 52021000000000080 /а.с. 1 т. 5/.
		4.2.14.За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України підставою для внесення слідчим, прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
		4.2.15.З досліджених матеріалів встановлено, що саме ОСОБА_20 виявив кримінальне правопорушення та звернувся із відповідною заявою до УСБУ в Дніпропетровській області, що мало бути враховано детективом при внесенні відомостей до ЄРДР, зокрема, шляхом зазначення його як заявника. Проте, таке невірне зазначення підстави початку кримінального провадження не впливає на допустимість зібраних під час його здійснення доказів, адже не становить істотного порушення фундаментальних прав чи свобод людини.
		4.2.16.Сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_20 , звернувшись до УСБУ в Дніпропетровській області із заявою про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення порушив таємницю досудового розслідування, позаяк виявив його ознаки під час конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні № 52020000000000641 /а.с. 95, 96 т. 15/.
		4.2.17.З наданих сторонами доказів судом встановлено, що постановою детектива у кримінальному провадженні № 52020000000000641 ОСОБА_20 залучено до конфіденційного співробітництва та повідомлено про кримінальну відповідальність за ст. 387 КК України /а.с. 95, 96 т. 15/. Це кримінальне провадження здійснювали детективи НАБУ щодо вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яка нібито 08.10.2020 запросила до свого кабінету ОСОБА_20 , який був представником позивача ОСОБА_28 у справі за його позовом до ОСОБА_29 про стягнення боргу, що розглядалась обвинуваченою, та під час бесіди повідомила, що для прискорення розгляду справи та задоволення позовних вимог необхідно надати неправомірну вигоду, точну суму якої мали узгодити згодом /а.с. 7 т. 5, а.с. 35, 36 т. 9/. Нині це провадження закрите /а.с. 115, 116 т. 15/. Під час проведення у цьому провадженні НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи із залученням ОСОБА_20 було зафіксовано його дзвінок ОСОБА_10 22.01.2021 та їх зустріч 27.01.2021, під час якої  ОСОБА_10 висловила прохання надати неправомірну вигоду за вирішення справи за позовом ОСОБА_17 на користь клієнтки ОСОБА_20 - ОСОБА_18 у сумі 2 000 доларів США /а.с. 37-44 т. 9/, у зв`язку з чим  ОСОБА_20 звернувся до УСБУ в Дніпропетровській області із заявою про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення /а.с. 7 т. 5/. Пізніше ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на використання цих результатів НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 52021000000000080 /а.с.  35, 36 т. 9/.
		4.2.18.За змістом ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
		4.2.19.Докази у справі не підтверджують, що ОСОБА_20 було повідомлено про такий обов`язок, або ж притягнуто до встановленої законом відповідальності за їх розголошення. 
		4.2.20.Та навіть за наявності таких, розголошення відомостей досудового розслідування у заяві про вчинення злочину не є підставою для визнання здобутих у розпочатому за такою заявою кримінальному провадженні доказів недопустимими. Адже обов`язок зберігати таємницю досудового розслідування покладається задля забезпечення його ефективності, повного і всебічного розслідування події ймовірного кримінального правопорушення, збереження доказів тощо. Фактично, при розголошенні таємниці досудового розслідування наявне порушення інтересів держави в особі відповідного органу досудового розслідування щодо забезпечення суспільного порядку. Натомість, про порушення фундаментальних прав чи свобод людини в такому разі не йдеться, а, отже, і про недопустимість доказів також.
		 
		4.2.21.Стосовно залучення ОСОБА_20 до конфіденційного співробітництва 
		4.2.22.Сторона захисту зауважила, що ОСОБА_20 був залучений до конфіденційного співробітництва, попри те, що був адвокатом та це призвело до розголошення ним адвокатської таємниці.
		4.2.23.Судом встановлено, що 23.02.2021 ОСОБА_20 був залучений до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні № 52021000000000080 відповідною постановою детектива /а.с. 19, 20 т. 9/.
		4.2.24.Відповідно до ч. 2 ст. 275 КПК України забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
		4.2.25.Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон № 5076-VI) забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов`язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці.
		4.2.26.Наведені положення Закону № 5076-VI, порівняно з положеннями ч. 2 ст. 275 КПК України розширюють перелік обставин, за яких забороняється залучення адвоката до конфіденційного співробітництва. Зокрема, така заборона встановлена, не лише якщо таке співробітництво буде пов`язане, але й якщо може призвести до розкриття адвокатської таємниці. Окрім того, забороняється залучення адвоката не лише до проведення НС(Р)Д, а й до слідчих дій, у той час як КПК України такого не передбачає. 
		4.2.27.Однак, згідно зі ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу (ч. 3 ст. 9 КПК України).
		4.2.28.Отже, Закон № 5076-VI відповідно до засади законності (ст. 9 КПК України) повинен відповідати КПК України, який питання заборони залучення адвоката до конфіденційного співробітництва регулює в статті 275 КПК України, відповідно до змісту якої, забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, лише якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. Положення п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 5076-VІ, які суперечать ст. 275 КПК України не підлягають застосуванню судом при наданні оцінки законності залучення ОСОБА_20 до конфіденційного співробітництва та допустимості здобутих унаслідок цього доказів. 
		4.2.29.З огляду на викладене, слідчий уповноважений залучати адвоката до конфіденційного співробітництва, якщо таке не буде пов`язане з розкриттям адвокатської таємниці. 
		4.2.30.Поряд з цим, використання законодавцем в КПК України формулювання «якщо таке співробітництво буде пов`язане» вказує, що така заборона є досить умовною, адже вимагає від слідчого надання оцінки обставинам, що ще не настали, а тому має бути точною, ґрунтуватись на об`єктивних фактичних даних, які існують на момент прийняття такого рішення, на відміну від положень Закону №  5076-VI, які, окрім того, встановлюють заборону для залучення до конфіденційного співробітництва адвоката, у разі наявності навіть припущення, що таке може призвести до розкриття конфіденційної інформації професійного характеру.
		4.2.31.Однак, ніщо у матеріалах кримінального провадження не вказує на те, що детектив, залучаючи ОСОБА_20 до конфіденційного співробітництва, міг безумовно передбачати, що таке буде пов`язане з розкриттям ним адвокатської таємниці. Так само, відсутні підстави вважати, що спілкуючись з обвинуваченою, ОСОБА_20 керувався вказівками органу досудового розслідування, які могли стосуватись вимоги розкрити адвокатську таємницю. 
		4.2.32.До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 5076-VI адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
		4.2.33.Отже, така гарантія направлена саме на захист основоположних прав та свобод особи, якій надаються адвокатські послуги.
		4.2.34.Водночас, згідно з показаннями ОСОБА_18 звернення ОСОБА_20 із заявою про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення було узгоджено із нею, тому вона мала передбачати, що відомості про обставини цивільної справи стануть відомі стороні обвинувачення, у зв`язку із чим можливо стверджувати, що розкриття відомостей відбулось за її згоди та здійснювалось у її інтересах. 
		4.2.35.З огляду на викладене, суд переконаний, що за таких обставин не відбулось розголошення адвокатської таємниці. 
		4.2.36.Окрім того, сторона захисту зауважила, що ОСОБА_20 був залучений до конфіденційного співробітництва відповідною постановою детектива від 23.02.2021 на строк до 60 діб, тобто до 23.04.2021 /а.с. 19, 20 т. 9/. Тому заявила про недопустимість ряду доказів сторони обвинувачення як таких, що отримані із залученням ОСОБА_20 до проведення НС(Р)Д поза межами цього строку, а саме аудіозапису телефонної розмови обвинуваченої з ОСОБА_20 21.05.2021, відеозаписів зустрічей у службовому кабінеті обвинуваченої 24.05.2021, 07.06.2021, що зафіксовано у протоколах за результатами проведення НС(Р)Д, а саме аудіоконтролю особи від 25.05.2021 /а.с. 19, 20 т. 11/, аудіо-, відеоконтролю особи від 24.05.2021 /а.с. 21-24 т. 11/, від 08.06.2021 /а.с. 49-52 т. 11/ відповідно, а також на оптичних дисках DVD-R від 27.01.2021 №55/8110, № 55/8109 /а.с. 25, 53 т. 11/.
		4.2.37.Твердження сторони захисту щодо визначення такого строку залучення ОСОБА_20 до конфіденційного співробітництва узгоджуються зі змістом постанови /а.с. 19, 20 т. 9/.
		4.2.38.Варто зауважити, що КПК України не встановлено обов`язку слідчого визначати строк залучення особи до конфіденційного співробітництва, у силу також того, що останнє не є різновидом НС(Р)Д, а лише засобом їх проведення. Однак, такий все ж був встановлений у відповідній постанові, а тому таке рішення слідчого діяло до 23.04.2021. 
		4.2.39.Разом з тим, суд бере до уваги, що в матеріалах кримінального провадження наявна письмова згода ОСОБА_20 на конфіденційне співробітництво у кримінальному провадженні № 52021000000000080 /а.с. 18 т. 9/. Судом також встановлено, що ухвалами слідчого судді від 06.05.2021 було надано дозвіл на проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи щодо ОСОБА_20 та ОСОБА_10 /а.с. 6-8, 14-16 т. 11/, виконання яких прокурор 12.05.2021 доручив ГВ ВБКОЗ УСБУ у Дніпропетровській області /а.с. 17 т. 11/. Відповідні НС(Р)Д проведено 21.05.2021, 24.05.2021 та 07.06.2021, результати яких зафіксовані співробітником УСБУ в Дніпропетровській області у протоколах від 25.05.2021, 24.04.2021 та 08.06.2021 на підставі матеріалів НС(Р)Д, що надійшли з відділу оперативного документування УСБУ в Дніпропетровській області та знаходяться на оптичних дисках DVD-R від 27.01.2021 №55/8110, №55/8109 /а.с. 19-25, 49-53 т. 11/. Змістом зафіксованих даних підтверджується, що до проведення цих НС(Р)Д співробітниками оперативного підрозділу було залучено ОСОБА_20 .
		4.2.40.На переконання суду, відсутність у матеріалах кримінального провадження окремого письмового процесуального рішення слідчого чи прокурора про залучення ОСОБА_20 до конфіденційного співробітництва, після спливу 60-денного строку дії постанови детектива від 23.02.2021, не є підставою для визнання доказів, здобутих за наслідками проведення НС(Р)Д недопустимими.
		4.2.41.Так, відповідно до ч. 6 ст. 246, ч. 1 ст. 275 КПК України за рішенням прокурора та слідчого під час проведення НС(Р)Д можуть бути залучені особи, у т.ч. й ті, які діють в режимі конфіденційного співробітництва. 
		4.2.42.Проте КПК України не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи, викладалося у формі постанови. Частина 3 статті 110 КПК України передбачає, що постанова виноситься слідчим або прокурором лише у випадках, передбачених цим Кодексом, або коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.  Аналіз наведених положень КПК України свідчить про те, що залучення особи до конфіденційного співробітництва не є тим випадком, для якого КПК України вимагає винесення постанови. Відповідно, таке процесуальне рішення може прийматись навіть без вираження у письмовій формі.
		4.2.43.Суд зважає, шо виконуючи доручення прокурора, співробітники оперативного підрозділу УСБУ в Дніпропетровській області відповідно до ч. 2 ст. 41 КПК України користувались повноваженнями слідчого. Отже, в порядку ч. 6 ст. 246, ч. 1 ст. 275 КПК України вони мали повноваження залучити ОСОБА_20 до конфіденційного співробітництва та проведення відповідних НС(Р)Д, а прийняття ними такого рішення підтверджується матеріалами цього кримінального провадження, зокрема, даними відеозаписів, здобутих за наслідками проведення НС(Р)Д, з яких встановлено, що ОСОБА_20 дійсно співпрацював з правоохоронними органами як конфідент та така співпраця ґрунтувалась на його добровільній згоді /а.с. 18 т. 9/.
		4.2.44.За таких обставин, відповідні доводи захисту щодо недопустимості доказів у зв`язку з відсутністю рішення слідчого про залучення ОСОБА_20 до конфіденційного співробітництва після 23.04.2021 у письмовій формі безпідставні.
		4.2.45.Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття рішення про залучення особи до конфіденційного співробітництва має за мету забезпечення її захистом держави, а тому наявність чи відсутність такого рішення у жодному разі не може вказувати на порушення прав обвинуваченої у кримінальному провадженні та впливати на допустимість доказів.
		4.2.46.Також сторона захисту вважала незаконною постанову прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 27.05.2021 в частині залучення ОСОБА_20 до проведення НС(Р)Д /а.с. 30-32 т.  11/, позаяк таким повноваженням відповідно до ч. 1 ст. 275 КПК України наділений виключно слідчий. 
		4.2.47.Суд не поділяє таку позицію захисту, адже відповідне повноваження прокурора передбачене ч.  6 ст. 246 КПК України, згідно з якою слідчий чи прокурор своїм рішенням визначають осіб, яких слід залучити до проведення НС(Р)Д. Натомість, коло осіб, які можуть залучатись слідчим чи прокурором до проведення НС(Р)Д цією нормою не обмежується. Тобто, до проведення НС(Р)Д залучаються ті особи, участь яких, на думку прокурора, сприятиме належному проведенню процесуальної дії.
		4.2.48.Очевидно, що в контексті ч. 6. ст. 246 КПК України ОСОБА_20 був іншою особою. Отже, залучаючи його до проведення контролю за вчиненням злочину, прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, реалізував свої дискреційні повноваження, передбачені зазначеною нормою. 
		 
		4.2.49.Стосовно отримання дозволу на проведення НС(Р)Д, обшуку, використання результатів НС(Р)Д, отриманих в іншому кримінальному провадженні
		4.2.50.Сторона захисту висловила заперечення на ухвали слідчих суддів від 04.12.2020, якими у кримінальному провадженні № 52020000000000641 було надано дозвіл на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_10 /а.с. 100-102 т. 2/ та ОСОБА_20 /а.с. 93-95 т. 2/, а також на ухвали слідчих суддів від 01.03.2021, 06.05.2021, якими у кримінальному провадженні № 52021000000000080 було надано дозвіл на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_10 /а.с. 118-120, 136-138 т. 2; а.с. 50-52 т. 9, а.с. 6-8 т. 11/, ОСОБА_20 /а.с. 109-111, 127-129 т. 2; а.с. 58-60 т. 9, а.с. 6-8, 14-16 т. 11/, а також на ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку службового кабінету обвинуваченої від 01.06.2021 /а.с. 82-88 т. 2, а.с. 60-63 т. 11/, адже такі постановлені за результатами розгляду клопотань, поданих Генеральним прокурором ОСОБА_114 /а.с. 45-49, 53-57 т. 9, а.с. 1-5, 9-13 т. 11/ яка, однак, не була включена до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52021000000000080 /а.с. 11-12 т. 5/. 
		4.2.51.Суд такі покликання сторони захисту вважає безпідставними, адже повноваження Генерального прокурора звертатись до слідчого судді із клопотанням про проведення слідчих дій стосовно судді, адвоката виникають на підставі положення ч. 9 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №  5076-VI від 05.07.2012 відповідно, і не потребують окремого процесуального рішення про включення його до складу групи прокурорів, які беруть участь у тому ж провадженні, є гарантіями їхніх прав.
		4.2.52.Сторона захисту також заперечувала щодо ухвал слідчих суддів від 01.03.2021, 06.05.2021, якими надано дозвіл на проведення НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 52021000000000080 щодо ОСОБА_10 /а.с. 50-52 т. 9; а.с. 6-8 т. 11/, покликаючись, що кримінальний процесуальний закон, яким регулюється надання дозволу на проведення НС(Р)Д, а саме положення ст. 248 КПК України, не відповідає вимогам якості закону, сформульованим у практиці ЄСПЛ щодо втручання держави у приватне життя особи. Так, сторона захисту стверджує, що за змістом названої норми витяг з ЄРДР, який слідчий, прокурор зобов?язані долучити до клопотання про надання дозволу на проведення НС(Р)Д, є єдиним документом, який досліджує слідчий суддя під час розгляду клопотання та на підставі якого приймає рішення та закон не покладає на слідчого, прокурора обов?язок надати для доведення відповідні матеріали провадження.
		4.2.53.Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ національне законодавство повинне бути чітким, передбачуваним і належно доступним (рішення ЄСПЛ у справі «Сілвер та інші проти Сполученого Королівства» (Silver and others v/ The United Kingdom) від 24.10.1983, заяви № 5947/72, 6205/73, 7052/75, 7061/75, 7107/75, 7113/75, 7136/75, п. 87). Це включає достатню передбачуваність, аби особи були спроможні діяти згідно із законом, а також чітке розмежування обсягу дискреційних повноважень державних органів. Як постановляв ЄСПЛ у випадках, наприклад, стеження за особами, закон має бути достатньо чітким у формулюванні, аби надавати громадянам належні вказівки щодо умов і обставин, за яких державні органи уповноважені вживати будь-яких заходів таємного стеження і збору інформації (рішення ЄСПЛ у справі «Шимоволос проти росії» (Shimovolos v. russia) від 21.06.2011, заява № 30194/09, п. 68).
		4.2.54.Вимога ясності застосовується щодо обсягу дискреційних повноважень, якими наділені державні органи. Національне право повинне розумно ясно визначати обсяг і спосіб реалізації відповідних повноважень, покладених на державні органи, аби гарантувати особам мінімальний рівень захисту, яким вони наділені у демократичному суспільстві відповідно до принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ у справі «П?єхович проти Польщі» (Piechowicz v. Poland), від 17.04.202, заява № 20071/07, п. 212).
		4.2.55.У справі «Мішо проти Франції» (Michaud v. France), рішення від 06.12.2012, заява № 12323/11, п.  96, ЄСПЛ встановив, що «законом» можна вважати лише норму, викладену з достатньою точністю, аби дозволити громадянину скеровувати свою поведінку; звертаючись за потребою до фахової поради, він має бути здатним передбачити на рівні, розумному за обставин справи, характер наслідків, які випливатимуть з його вольового акту. Попри це, ЄСПЛ визнає неможливість досягти абсолютної точності у тексті законів, а також ризик, який може бути спричинений їхньою надмірною суворістю. Багато законів незмінно користуються більш або менш туманними формулюваннями, тлумачення і застосування яких залежить від практики.
		4.2.56.З наведеного суд доходить висновку, що вимога ясності закону у контексті надання дозволу на проведення НС(Р)Д передбачає, що особі, стосовно якої такі здійснюються, із приписів закону мають бути зрозумілі підстави їх проведення. Натомість, доводи сторони захисту зводяться до недоліків правового регулювання вирішення такого питання слідчим суддею, яких, однак, судом не встановлено.
		4.2.57.Підстави проведення НС(Р)Д визначені ст. 246 КПК України, за змістом яких вони проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів; рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.
		4.2.58.Поряд з цим, за змістом ч. 4 ст. 248 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом та саме це положення закону було проігнороване стороною захисту при висловленні своїх заперечень.
		4.2.59.Так, судове рішення слідчого судді викладається у формі ухвали, у мотивувальній частині якої зазначаються, серед іншого, встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів (ч. 2 ст. 369, п. 2 ч. 1 ст. 372 КПК України). Отже, з останнього випливає обов?язок слідчого, прокурора довести обставини, на які він покликається у клопотанні про надання дозволу на проведення НС(Р)Д. 
		4.2.60.Окрім того, ухвали слідчих суддів від 01.03.2021, 06.05.2021 про надання дозволу на проведення НС(Р)Д відповідають названим положенням. Зокрема, розгляд відповідних клопотань здійснювався за участі прокурора, а ухвали мотивовані достатністю доказів, перелік яких також наводиться /а.с. 50-52, 58-60 т. 9, а.с. 6-8, 14-16 т. 11/.
		4.2.61.Також сторона захисту зазначала про недопустимість результатів НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи, отриманих у кримінальному провадженні № 42020000000000641, дозвіл, на використання яких у цьому кримінальному провадженні було надано ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.03.2021 /а.с. 37-44 т. 9/. Зокрема, мотивувала це тим, що слідчим суддею не надано дозвіл на використання у цьому провадженні ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 52020000000000641, а тому неможливо перевірити законність їх здійснення.
		4.2.62.Судом встановлено, що у матеріалах провадження наявні ухвала слідчого судді від 04.12.2020 про надання дозволу на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №  52020000000000641, відповідне клопотання Генерального прокурора та доручення прокурора на виконання цієї ухвали від 08.12.2020 УСБУ в Дніпропетровській області /а.с. 21-30 т. 9/. Проте, джерело їх походження не встановлене, ураховуючи, що ухвалою слідчого судді від 01.03.2021 про дозвіл на використання результатів НС(Р)Д було відмовлено у використанні відповідного клопотання та доручення у кримінальному провадженні № 52021000000000080 /а.с. 35, 36 т. 9/. Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора в цій частині виходив із того, що відповідно до положень ст. 257 КПК України дозвіл на використання в іншому кримінальному провадженні надається стосовно отриманої інформації, а не процесуальних документів сторони кримінального провадження.
		4.2.63.Слід зазначити, що відповідно до постанови Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 396/386/19 ухвала слідчого судді є процесуальною формою судового рішення і виступає лише правовою підставою для вчинення певної процеуальної дії. У той же час, якщо така ухвала постановлена або процесуальна дія проведена із порушенням вимог процесуального закону, саме отримані внаслідок нього докази, не можуть вважатись допустимими з огляду на положення статей 86, 87 КПК України.
		4.2.64.На переконання суду, такий підхід застосовується і стосовно клопотання слідчого чи прокурора, на підставі якого постановлено ту чи іншу ухвалу слідчого судді.
		4.2.65.Отож, процесуальні документи не є самостійним доказом у кримінальному провадженні, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК України. Відповідно вони повинні досліджуватись судом під час судового розгляду з метою оцінки допустимості доказів, отриманих на їх підставі. 
		4.2.66.Зазначене відповідає також позиції Верховного Суду у постанові від 28.05.2020 у справі № 751/9365/15-к.
		4.2.67.Водночас, суд виходить з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
		4.2.68.Слід звернути увагу на абз. 2 ч.1 ст. 257 КПК України, яким встановлений стандарт до процедури отримання дозволу на використання результатів НС(Р)Д у іншому кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами статей 247 та 248 цього Кодексу і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, окрім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення ознак кримінального правопорушення.
		4.2.69.Тобто, вирішуючи питання про надання дозволу на використання інформації, отриманої в результаті проведення НС(Р)Д в іншому кримінальному провадженні, слідчий суддя здійснює судовий контроль в порядку визначеному для отримання первинного дозволу на проведення НС(Р)Д та перевіряє, зокрема, законність отримання такої інформації (тобто наявність та законність отриманих дозволів, що надані слідчим суддею).
		4.2.70.Законність отримання інформації в результаті проведення таких НС(Р)Д підтверджується самим фактом постановлення слідчим суддею ухвали про дозвіл на використання отриманої інформації в іншому кримінальному провадженні та є засобом судового контролю за правомірністю здійснення НС(Р)Д.
		4.2.71.Водночас, процесуальним джерелом доказу у кримінальному провадженні, для використання в якому надавався такий дозвіл, буде саме ухвала слідчого судді про надання дозволу на передачу отриманої під час проведення слідчих (розшукових) дій у одному кримінальному провадженні для використання в іншому.
		4.2.72.До того ж, за такою логікою сторони захисту необхідно і перевірити, чи слідчий, якому надавався дозвіл на проведення НС(Р)Д, був уповноважений на здійснення досудового розслідування у відповідному провадженні, і взагалі, чи досудове розслідування у такому провадженні проводилось належним органом досудового розслідування. Фактично у такому разі суд має вдатись до оцінки доказів у іншому провадженні. Однак, КПК України у ст. 91 визначає доволі чіткий та виключний перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Саме щодо таких обставин на прокурора покладається обов`язок доказування, а також належності та допустимості доказів, які він подає (ст. 92 КПК України). Отже, при визначенні об`єму доказування прокурор повинен виходити з положень статей 91, 92 КПК України. При дотриманні таких вимог сторона захисту не вправі покликатись на те, що прокурор не довів якусь обставину, якщо тільки вона відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України не клопотала про отримання такого доказу. 
		4.2.73.У цьому випадку сторона обвинувачення правомірно скористалась доступними засобами збирання доказів для доведення своєї позиції. Збирання доказів у такий спосіб жодним чином не порушило права на захист обвинуваченої ОСОБА_10 , адже остання, користуючись правовою допомогою захисників, мала можливість оспорювати в суді допустимість цих доказів, чим скористалась. Ба більше, мала право звернутись із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів у порядку ст. 333 КПК України задля перевірки цих обставин після відкриття їй матеріалів досудового розслідування відповідно до ст. 290 КПК України, проте вона цього не зробила. 
		 
		4.2.74.Стосовно даних НС(Р)Д 
		4.2.75.Сторона захисту покликалась на монтаж даних, зафіксованих на відеофайлі «2021.01.27.mpg», що міститься на оптичному диску № 55/7939 від 09.12.2020 /а.с. 44 т. 9/, долученому до протоколу НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 28.01.2021 /а.с. 39-4 т. 9/, відеофайлі «2021.04.15.mpg», що міститься на оптичному диску № 55/8108 від 27.01.2021 /а.с. 106 т. 9/, долученому до протоколу аудіо-, відеоконтролю особи від 15.04.2021 /а.с. 103-105 т. 9/, з огляду на очевидність внесення змін до них, зокрема, початок відео-, звукозапису було видалено, а записи є копіями. На переконання сторони захисту, на підставі копії відео-, звукозапису неможливо встановити її автентичність та цілісність запису. 
		4.2.76.Окрім того, на певних фрагментах відео-, звукозапису у відеофайлі «2021.01.27.mpg» зображення ОСОБА_10 відсутнє /а.с. 44 т. 9/, що не дозволяє стверджувати, що наявне у цей проміжок часу мовлення належить їй.
		4.2.77.Вирішуючи це питання, суду належить перевірити як питання допустимості, так і достовірності таких доказів.
		4.2.78.Відповідно до ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
		4.2.79.Згідно зі ст. 266 КПК України дослідження інформації, отриманої за результатами НС(Р)Д при застосуванні технічних засобів здійснюється слідчим, який вивчає її зміст, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації, що врегульовано у ст. 259 КПК України. Відповідно до останньої, якщо прокурор має намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування, або певний її фрагмент, він зобов`язаний забезпечити збереження всієї інформації або доручити слідчому забезпечити збереження.
		4.2.80.До того ж, згідно зі ст. 255 КПК України відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу.
		4.2.81.Отже, за змістом наведених положень КПК України слідчий наділений дискреційними повноваженнями щодо визначення відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, за наслідками реалізації яких у протоколі відтворює тільки відповідну частину інформації. Разом з цим, у кримінальному провадженні прокурор може використовувати як доказ отриману внаслідок втручання у приватне спілкування всю інформацію або певний її фрагмент, проте забезпечити збереження всієї інформації. 
		4.2.82.Щодо наведених вище доказів, то прокурор фактично в кожному випадку використав фрагмент інформації, отриманої внаслідок втручання у приватне спілкування, що має значення для цього кримінального провадження, що, загалом, узгоджується з положеннями КПК України. До того ж, у судовому засіданні зазначав, що отримав від оперативного підрозділу відповідні фактичні дані лише в такому вигляді.
		4.2.83.Далі, суду належить перевірити, чи таке надання доказів не вказує на їх недостовірність. 
		4.2.84.Як уже зазначав суд, достовірний доказ повинен викликати суб`єктивну впевненість у неспростовності певних фактів шляхом оцінки такого доказу як окремо так і в сукупності з іншими доказами, що стосуються цього ж факту. 
		4.2.85.Так, відеофайл «2021.01.27.mpg» розпочинається тим, що обвинувачена, а за нею ОСОБА_20 , перебуваючи у коридорі будівлі суду, прямують до службового кабінету обвинуваченої, увійшовши до якого розмовляють, та закінчується тим, що ОСОБА_20 , покинув її кабінет та приймальню і вийшов у коридор /а.с. 44 т. 9/. 
		4.2.86.Відеофайл «2021.04.15.mpg» розпочинається тим, що ОСОБА_20 з коридору прямує до приймальні судді ОСОБА_10 , а потім до її кабінету, де вони розмовляють, та закінчується тим, що ОСОБА_20 покинув кабінет та приймальню ОСОБА_10 та вийшов у коридор /а.с. 106 т. 9/.
		4.2.87.Обидва відеофайли не містять даних щодо одягання та зняття відеозаписувальної техніки, дій ОСОБА_20 до зустрічей з ОСОБА_10 та після. 
		4.2.88.Не містять таких даних і решта відеофайлів, долучених до протоколів за результатами проведення НС(Р)Д /а.с. 68 т. 9, а.с. 25 т. 11/, про що сторона захисту зазначила у судових дебатах.
		4.2.89.Водночас відповідні відеофайли не містять різких переривань відеозапису, зміни часу його здійснення, що давало б об`єктивні підстави стверджувати про переривання зйомки та сумніву у цілісності фрагментів відео, а також звукозаписів у відеофайлах. 
		4.2.90.Таке неповне відображення обставин з моменту одягання до зняття відеозаписувальної техніки, на переконання суду, не вказує на їх недостовірність чи необхідність перевірки судом записів у повному об`ємі. Адже на такому файлі зафіксовано саме фрагмент, що має значення для встановлення обставин справи. До того ж, методи та способи проведення НС(Р)Д не підлягають розголошенню, є відомостями державної таємниці, а тому відповідні записи не можуть містити відомостей щодо одягнення та зняття спеціальної техніки.
		4.2.91.Натомість, сторона захисту, покликаючись на неповноту відеозаписів у відповідних відеофайлах, не представила суду повної версії подій, що мають значення для кримінального провадження, шляхом надання показань обвинуваченою чи пояснень, які суд міг би перевірити. 
		4.2.92.За відсутності повної версії подій сторони захисту, самі лише покликання на неповноту не можуть вказувати на недостовірність наведених записів чи необхідність витребування у прокурора повних даних. Адже доказами у провадженні є виключно фактичні дані, і тільки ті, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню. Відповідно до презумпції невинуватості виключно сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченого (ст. 17 КПК України). Звідси, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні суд ухвалює рішення за результатами оцінки доказів (фактичних даних), для того, щоб суд визнавав якийсь доказ недостовірним чи додатково його перевірив, покликання сторони захисту на наявність сумнівів щодо такого мають ґрунтуватись на фактичних даних, які суд об`єктивно може перевірити. Натомість, одних покликань сторони захисту на наявність сумнівів без фактичних даних, які б об`єктивно вказували на їх існування, не достатньо. 
		4.2.93.Тому є безпідставними сумніви захисників щодо зафіксованого висловлення прохання надати неправомірну вигоду саме обвинуваченою, оскільки в цей час на відеозаписі «2021.01.27.mpg» її обличчя на відео не видно. Так, обвинувачена під час допиту підтвердила відповідні обставини, а будь-хто з інших осіб, окрім ОСОБА_20 та обвинуваченої у розмові участі не брали. Разом з цим, звукозапис у відеофайлі не містить неприродних переривань, органами слуху голос обвинуваченої під час відтворення відеозапису, де її обличчя чітко видно та ні сприймаються як однаковий. За відсутності іншої версії подій, яка б мала бути представлена обвинуваченою, суд доходить висновку про відсутність ознак монтажу звукозапису у відеофайлі.
		4.2.94.На підставі викладеного, у суду відсутні об`єктивні сумніви щодо достовірності даних, зафіксованих у відеофайлах, що містяться на оптичних дисках, долучених до протоколів за результатми проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи.
		4.2.95.Щодо посилань на те, що отримані під час проведення НС(Р)Д аудіо-, відеофайли є копіями, а не оригіналами, то ВС у постанові від 20.05.2020 у справі № 585/1899/17 встановив, що всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Зокрема, Верховний Суд виходив із того, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як документу. Для виконання завдань кримінального провадження з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851-IV) електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (ч. 3 ст. 5); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ч. 4 ст. 5); допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8). Також, Верховний Суд зазначив, що відповідно до ст. 7 Закону № 851-IV у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
		4.2.96.Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. 
		4.2.97.З огляду на зазначене, аудіо-, відеофайли, записані на оптичні диски, що долучені як додатки до протоколу за результатами проведення НС(Р)Д є оригіналами електронних документів, отриманих під час НС(Р)Д та надані суду відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України, а тому є допустимими доказами у цьому кримінальному провадженні.
		4.2.98.Також суд не вбачає істотного порушення прав і свобод людини у тому, що в постанові прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 27.05.2021 /а.с. 30-32 т. 11/ не зазначено про початок НС(Р)Д, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 251 КПК України. Зокрема, сторона захисту покликалась, що таким чином неможливо визначити, чи було дотримано 30-денний строк його проведення. Такий недолік постанови прокурора не може бути підставою для визнання відповідного протоколу про результати контролю за вчиненням злочину недопустимим доказом. Адже постанова датована 27.05.2021, а НС(Р)Д у вигляді контролю за вчиненням злочину на її підставі проведено 07.06.2021, про що 23.06.2021 складено протокол /а.с. 46-48 т. 11/. Усі ці дії здійснено у межах визначеного постановою прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину від 27.05.2021 строку, що підтверджує безпідставність доводів захисту з цього приводу.
		4.2.99.Суд не поділяє позицію сторони захисту, що проведений 07.06.2021 контроль за вчиненням злочину закінчився відкритим фіксуванням, всупереч чому протокол за його результатами складено не негайно, а саме 23.06.2021 та за відсутності обвинуваченої. 
		4.2.100.За змістом протоколу контролю такий було закінчено о 15 год 55 хв, коли ОСОБА_20 , передавши обвинуваченій неправомірну вигоду в сумі 2 500 доларів США, покинув її службовий кабінет /а.с. 46-48 т. 11/. У подальшому о 16 год 12 хв розпочато обшук службового кабінету ОСОБА_10 , під час якого остання видала книгу «Практикум з правопису української мови», де було виявлено предмет неправомірної вигоди в сумі 2 500 доларів США /а.с. 64-69 т. 11/. Слід врахувати, що у протоколі відображено час фактичного початку відшукання зазначених в ухвалі слідчого судді речей і документів. Адже згідно з відеозаписом обшуку підготовчі дії до його проведення, зокрема, пред?явлення відповідної ухвали слідчого судді, роз?яснення обвинуваченій її процесуальних прав під час обшуку розпочались раніше, через декілька хвилин по тому, як ОСОБА_20 вийшов зі службового кабінету обвинуваченої.
		4.2.101.Наведене, однак, не дає підстав стверджувати, що контроль за вчиненням злочину закінчився відкритим фіксуванням, позаяк згідно з відповідним протоколом уся НС(Р)Д відбувалась негласно, допоки ОСОБА_20 не залишив кабінет ОСОБА_10 /а.с. 46-48, 64-69 т. 11/.
		4.2.102.Такий висновок суду відповідає позиції ВС у постанові від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19 щодо схожих обставин [https://reyestr.court.gov.ua/Review/100644236].
		4.2.103.Щодо аргументу про недотримання вимог ст. 106 КПК України про необхідність складання названого протоколу контролю за вчиненням злочину безпосередньо після закінчення проведення такої НС(Р)Д та 24-годинного строку направлення протоколу прокурору відповідно до ст. 252 КПК України, то вказане не є істотним порушенням прав та свобод людини, в тому числі, права на захист відповідно до статей 20, 42 КПК України, не впливає на достовірність доказів, а тому суд більш детально не аналізуватиме відповідні доводи.
		 
		4.2.104.Стосовно проведення обшуку
		4.2.105. Суд вважає неспроможними заперечення сторони захисту на проведений 07.06.2021 обшук у службовому кабінеті ОСОБА_10 , зокрема з підстав, що його було розпочато детективом, не дочекавшись приїзду захисника. 
		4.2.106. Відповідно до ч. 2 ст. 236 КПК України для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу. 
		4.2.107. Із зазначеного встановлено, що хоч особа, уповноважена на проведення обшуку, зобов`язана допустити захисника до проведення відповідної слідчої дії, у разі, якщо останній виявив таке бажання, та це пов`язано із наданням правової допомоги його клієнту, проте особа, яка уповноважена на проведення обшуку не має обов`язку очікувати на прибуття захисника. Водночас, суду не надано доказів того, що під час виконання ухвали про дозвіл на обшук мало місце недопущення адвоката до цієї слідчої дії. Навпаки, із даних протоколу обшуку від 15.12.2020, з додатком - карта пам`яті MicroSD, судом встановлено, що адвоката було одразу допущено до участі у слідчій дії /а.с. 69 т. 11/.
		 
		4.2.108.Стосовно протоколів допиту свідків
		4.2.109.Прокурором до матеріалів провадження долучено протоколи допиту свідків ОСОБА_20 /а.с.  15-17 т. 9/ та ОСОБА_115 /73-82 т. 9/, які суд бере до уваги як процесуальні підстави отримання фактичних даних, без врахування та надання окремої оцінки викладеним у них показанням. Зокрема, до протоколу допиту свідка ОСОБА_20 долучено копію позовної заяви ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , а протоколом допиту ОСОБА_115 підтверджуються фактичні дані про те, що така є суддею Покровського районного суду Донецької області, які не є показаннями, а сприймаються судом як анкетні дані, повідомлені під час встановлення особи свідка.
		 
		4.2.110.Щодо консультаційного висновку № ED-1710-14-1942.22 за результатами проведення лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження
		4.2.111.Стороною захисту було надано консультаційний висновок № ED-1710-14-1942.22 за результатами проведення лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження, складений 21.01.2022 директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України» ОСОБА_116 .
		4.2.112.За змістом такого висновку у текстах розмов ОСОБА_10 з ОСОБА_20 зафіксованих у копії протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи від 28.01.2021, (1) відсутні висловлювання ОСОБА_10 , виражені у формі прохання, пропозиції, вимоги щодо надання ОСОБА_20 коштів або інших винагород за здійснення нею певної діяльності; (2) містяться висловлювання ОСОБА_20 , виражені у формі спонукання ОСОБА_10 до здійснення діяльності в його інтересах з використанням службових повноважень; (3) містяться висловлювання ОСОБА_20 , які свідчать про те, що саме він є ініціатором зустрічей з ОСОБА_10 , а також висловлювання ОСОБА_20 , виражені у формі спонукання ОСОБА_10 до здійснення нею діяльності в його інтересах з використанням службових повноважень /а.с. 133-146 т. 15/.
		4.2.113.Суд бере до уваги, що згідно з даними Реєстру атестованих судових експертів ОСОБА_117 на час складання такого висновку не мав статусу судового експерта, був атестований лише 04.05.2022 для проведення товарознавчих експертиз з  визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів.
		4.2.114.Отже, зазначений висновок не є висновком експерта.
		4.2.115.Поряд з цим, сторона захисту зауважила, що такий документ слід сприймати як висновок спеціаліста.
		4.2.116.Проте висновки спеціаліста не належать до процесуальних джерел доказів.
		4.2.117.Відповідно до ч. 1 ст. 71 КПК України у редакції, чинній на час залучення спеціаліста, спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.  Поряд з цим, згідно з ч. 2 ст. 71 КПК України спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання висновків у випадках, передбачених пунктом 7 частини четвертої цієї статті (надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених частиною третьою статті 214 цього Кодексу).
		4.2.118.З наведеного слідує, що спеціаліст може бути залучений сторонами у кримінальному провадженні щодо злочинів лише для надання безпосередньої технічної допомоги.
		4.2.119.Проте семантико-текстуальне дослідження мовлення - це підвид експертизи писемного мовлення, яка проводиться з метою встановлення об`єктивного змісту, стилістичних та інших мовних особливостей тощо письмового або усного (зміст якого надано у вигляді текстового відтворення) текстів та окремих їх компонентів (фрагментів, висловлювань, термінів, понять, слів та словосполучень), що мають значення для справи.
		4.2.120.Отже, вочевидь вирішення цього питання не належить до питань, які вирішуються спеціалістом у кримінальному провадженні. Окрім того, суд відзначає, що належні документи, які підтверджують спеціальні знання ОСОБА_118 у сфері лінгвістики відсутні.
		4.2.121.За таких обставин, відповідний висновок суд бере до уваги виключно як документ на підтвердження позиції сторони захисту.
		4.2.122.Судом встановлено, що під час проведення дослідження ОСОБА_117 використав лише протоколи про результати проведення НС(Р)Д. 
		4.2.123.Натомість, судом були досліджені також аудіо- та відеозаписи НС(Р)Д, відбулося безпосереднє сприйняття обставин зустрічей (контекст і характер висловлювань та фраз, рухи, жести тощо), а висновок суду щодо доведеності висловлення обвинуваченою ОСОБА_20 прохання надати неправомірну вигоду ґрунтується на сукупності досліджених судом доказів.
		4.2.124.За таких обставин, викладений у документі під назвою «Консультаційний висновок» аналіз розмов ОСОБА_20 та ОСОБА_10 та відповідні висновки є суб`єктивним сприйняттям змісту відповідних протоколів НС(Р)Д, до того ж, не у сукупності та взаємозв`язку конкретних висловлювань з інтонаційними особливостями мови обох співрозмовників, їх жестів, міміки тощо.
		4.2.125.Поряд з цим, висновки в такому документі про висловлювання ОСОБА_20 щодо спонукання ОСОБА_10 до здійснення діяльності в його інтересах з використанням службових повноважень, що саме він є ініціатором їх зустрічей із ОСОБА_10 , за своєю суттю є вирішенням питання про провокацію останньої до вчинення злочину, що належить до компетенції суду і є питанням права.
		4.2.126.До того ж, при з`ясуванні наявності провокації суд оцінює не лише вислови співрозмовників, але і поведінку та характеристику цих осіб, наявність прихованих мотивів, залежності від правоохоронних органів, дії правоохоронного органу, вагомість проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Тому висновок щодо провокації або її відсутності ґрунтується на підставі сукупності досліджених доказів, що здійснено судом далі у цьому вироку. 
		 
		4.2.127.Стосовно інших доводів сторони захисту
		4.2.128.Суд вважає неспроможними посилання сторони захисту на те, що нічим не підтверджується належність НАБУ коштів, які були використані під час проведення НС(Р)Д у цьому провадженні, адже відповідні відомості зафіксовані у протоколі огляду та вручення грошових коштів від 07.06.2021, складеному за участі понятих /а.с. 35-44 т. 11/. До того ж, такі обставини відповідно до ст. 91 КПК України взагалі не належать до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		4.2.129.Що стосується зауважень з приводу розповсюдження персональних даних обвинуваченої через декілька годин після проведення обшуку та оприлюднення фотографій місця проведення слідчої дії, ще до того, як офіційне повідомлення про це було опубліковано на веб-сайті НАБУ, суд не вважає, що зазначене впливає на допустимість будь-яких доказів в цьому провадженні. Адже відповідно до ст. 86 КПК України допустимість доказів визначається порядком їх отримання відповідно до вимог КПК України. А у даному випадку сторона захисту посилається на фото, які не є доказами у справі. До того ж, суду не надано доказів, які б підтверджували такі посилання, з тим, щоб суд зміг їх безпосередньо дослідити, як того вимагають положення ст. 23 КПК України, у т.ч. на предмет порушення презумпції невинуватості, а з самих лише тверджень захисту неможливо встановити, чи відбулось розповсюдження таких даних з вини сторони обвинувачення. 
		4.2.130.Сторона захисту звертала увагу суду на те, що повідомлення про підозру не містило даних про час вчинення злочину, а, отже, обвинувачена всупереч міжнародним стандартам сфері прав людини не була негайно повідомлена про суть обвинувачення. Також сторона захисту зауважила, що в обвинувальному акті цей недолік усунуто, у зв`язку з чим, зміст повідомлення про підозру та обвинувального акта відрізнялись. 
		4.2.131.З цього приводу суд зауважує, що КПК України містить різні вимоги до викладу фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення у повідомленні про підозру та обвинувальному акті. Зокрема, у повідомленні про підозру такі обставини викладаються стисло, із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру (п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України). Водночас, у випадку виникнення підстав, під час досудового розслідування слідчий, прокурор наділені повноваженнями як повідомити про нову підозру, так і змінити раніше повідомлену підозру (ст. 279 КПК України).
		4.2.132.З огляду на те, що повідомлення про підозру здійснюється за наявності достатніх підстав для такого, то зміст повідомлення про підозру, кваліфікація та обставини кримінального правопорушення корелюються із змістом та об`ємом таких підстав, на відміну від обвинувального акта, в якому прокурор викладає фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). 
		4.2.133.Суд встановив, що повідомлення про підозру містить інформацію про дату вчинення обвинуваченою злочину, зокрема, щодо висловлення прохання надати неправомірну вигоду 27.01.2021, 15.04.2021 та одержання неправомірної вигоди 07.06.2021. Проте в ньому не зазначено точний час висловлення обвинуваченою прохання надати неправомірну вигоду 27.01.2021. Такий недолік змісту повідомлення про підозру загалом не вплинув на обізнаність обвинуваченої про суть підозри, тому не перешкоджає ефективній реалізації права на захист. Принаймні, сторона захисту не зазначила, яким чином це вплинуло на можливість ефективно захищатись від пред`явленої підозри. Тому такі доводи сторони захисту неспроможні.
		4.2.134.Решта заперечень сторони захисту щодо наведених доказів ґрунтуються виключно на власному трактуванні відповідних положень КПК України і обставин та не викликають обґрунтованих сумнівів у суду щодо допустимості і достовірності таких доказів, а тому, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18.07.2006 , суд не вважає за необхідне надавати детальну відповідь на решту таких аргументів.
		 
		4.3.Оцінка належності доказів
		4.3.1.Суд визнає неналежними дані щодо тимчасового відсторонення обвинуваченої від займаної посади /а.с. 182-196 т. 5/, оскільки вони не містять даних, які мають значення для встановлення обставин цього провадження.
		 
		V. Мотиви суду щодо відсутності провокації підкупу
		5.1.Оскільки сторона захисту заявила про провокацію підкупу, то суду належить перевірити зазначене.
		5.2.Відповідно до ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні. 
		5.3.У національному законодавстві у ст. 370 КК України міститься поняття «провокації підкупу» як дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду.
		5.4.Відповідно до ч. 4 ст. 27 КК України  підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
		5.5.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Останній у рішенні у справі «Баннікова проти Росії» (Bannicova v. Russia), заява №  18757/06, від 04.11.2010 встановив, що обов`язок доказувати відсутність провокування покладається на обвинувачення, при умові, що заяви захисту не є повністю неправдоподібні. 
		5.6.На переконання суду, заяви сторони захисту відповідно до формально-логічних законів не є повністю неправдоподібні, а тому повинні бути перевірені. 
		5.7.Водночас, суд бере до уваги позиції ВС, викладені у постановах від 04.07.2018 у справі №  688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №  195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №  754/17019/17, від 16.09.2020 у справі № 760/23459/17 та інші, відповідно до яких для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.
		5.8.Заяви захисту про провокування ґрунтуються на ряді аргументів, частину з яких суд вважає не обґрунтованими, у тому числі такими, які не можуть бути перевірені жодними доказами, і не приймає їх до уваги, а інші є небезпідставні та потребують або підтвердження, або спростування доказами у справі. 
		5.9.ЄСПЛ у рішенні у справі «Чохонелідзе проти Грузії» (Tchokhonelidze v. Georgia), заява № 31536/07, 28 червня 2018 року, сформував матеріально-правовий і процесуальний тест на провокацію вчинення злочину.
		5.10.Зокрема, ЄСПЛ зазначав, що суд постійно визнавав використання таємних агентів як методу законного розслідування для боротьби з серйозними злочинами, однак цей метод все ще вимагає, щоб чіткі, відповідні і достатні процесуальні гарантії відмежовували дозволену поведінку поліції від провокування на кримінально караний вчинок, оскільки суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання з боку поліції. У зв`язку з цим, розгляд Судом скарг на провокування на кримінально караний вчинок був створений на основі двох тестів: матеріально-правовий тест і процесуальний тест на провокацію вчинення злочину. Відповідно до матеріально-правового тесту під час розгляду обґрунтованого твердження заявника про провокування на кримінально караний вчинок суду належить з`ясовувати, як перший крок, чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Зокрема, вони повинні продемонструвати, що вони володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки для вчинення дій, які складають злочин, а також те, що злочинні дії були вже вчинені під час втручання поліції. Цей принцип виключає, зокрема, будь-яку поведінку, яку можливо тлумачити як підбурювання заявника до вчинення злочину, який в іншому випадку б не був скоєний, наприклад, взяття на себе ініціативи зв`язатися з заявником, повторення пропозиції незважаючи на отримання початкової відмови, наполегливе спонукання, обіцянки фінансової вигоди, або апелюючи до почуття співчуття у заявника. Якщо органи влади стверджують, що вони діяли на основі інформації, отриманої від приватної особи, суд повинен виокремити індивідуальну скаргу та інформацію, яка надходить від особи, яка співпрацює з поліцією або інформатора. Існує ризик, що співробітник або інформатор виконує роль agents provocateurs, що ймовірно порушує статтю 6 § 1 Конвенції, якщо вони повинні були взяти участь в операції під наглядом поліції. Тому в кожній окремій справі важливо встановити, чи була кримінальна дія вже вжита на той час, коли джерело розпочало співпрацю з поліцією. Під час оцінювання заяви про провокацію вчинення злочину також важливо проаналізувати, чи приватна особа, яка повідомила органи влади про стверджувану незаконну діяльність, могла мати будь-які приховані мотиви. Водночас, що межа між законною діяльністю таємного агента і провокацією вчинення злочину, скоріше всього буде перейдена, якщо у національному законодавстві не створена чітка і передбачувана процедура для надання дозволу і здійснення таємних операцій - особливо, якщо вони також не знаходилися під належним контролем. У цьому контексті судовий нагляд є найбільш відповідним засобом контролю у справах про таємні операції. Відсутність процедурних гарантій під час санкціонування таємної операції породжує ризик свавілля та провокування на кримінально караний вчинок поліцією. Обсяг національного судового перегляду повинен містити причини, чому була розпочата таємна операція, рівень участі правоохоронних органів у вчиненні злочину і характер будь-якої провокації вчинення злочину або тиску, якого зазнав заявник. Обов`язок національних судів забезпечувати загальну справедливість судового розгляду вимагає, зокрема, щоб таємні агенти і інші свідки, які могли давати свідчення з питання підбурювання, повинні бути заслухані в суді і повинен бути проведений перехресний допит стороною захисту, або, принаймні, повинні бути надані докладні підстави для його невиконання (§ 44-46). 
		5.11.Перевіряючи заяву сторони захисту щодо провокації вчинення злочину у світлі наведеного, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.
		5.12.Перш за все суд, вирішуючи питання щодо підкупу ОСОБА_10 , критично оцінює показання свідка ОСОБА_119 стосовно обставин цього кримінального провадження.
		5.13.Остання пояснила, що коли кримінальна справа, у якій її сина було визнано потерпілим розглядалась суддею ОСОБА_10 у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області, у приміщенні суду вона зустріла свого учня - ОСОБА_120 , який проходив практику у цьому суді, а вже через три роки він зателефонував свідкові та повідомив, що для того, аби скоріше цю справу було розглянуто, ОСОБА_119 може дати судді гроші, на що остання відповіла, що грошей не має, а той, своєю чергою, запоропонував дати їй гроші, аби вона заплатила. Для неї це було дуже принизливо, тому вона відмовилась. У подальшому у «Facebook» свідок побачила фотографію, на якій були зображені гроші та ОСОБА_10 . Їй стало прикро, вона ніколи не думала, що людина, яка отримує заробітну плату, вчинила б на таке і для свідка було очевидно, що її підставили. Тоді ж свідок згадала про пропозицію ОСОБА_120 та зрозуміла, що цю людину хотіли підставити. 
		5.14. ОСОБА_119 не хотіла, щоб припинився процес щодо її сина, який відбувався вісім років, а також щоб потерпала не один рік суддя, як і вона. Свідок зазначила, що ОСОБА_10 вела справу дуже добре, грошей вона не вимагала.
		5.15.Свідок пояснила, що ОСОБА_121 не називав розміру неправомірної вигоди, тільки зазначив, що для швидшого вирішення справи треба заплатити і свідок сприйняла, що це для того, щоб підставити суддю. Як зрозуміла свідок, ОСОБА_121 давав їй гроші для того, щоб вона дала їх судді, а після цього суддю мали затримати.
		5.16.Свідок вважає, що справа не в тому, що він мав допомогти їй і хотів дати кошти, а спочатку запропонував, вона відмовилась, а потім побачила це на « Youtube » і зрозуміла, чому він пропонував ці кошти - він хотів, щоб свідок дала кошти судді у такий самий спосіб, як хтось це зробив.
		5.17.Поряд з цим, ОСОБА_119 пояснила, що їй не відомо, де працює ОСОБА_121 , слава про нього дуже погана, а востаннє свідкові повідомляли, що він займається криптовалютою.
		5.18.Суд зауважує, що названі показання є доволі не конкретними та відображають власне сприйняття подій ОСОБА_123 . Адже з їх змісту слідує, що вона не одразу зрозуміла, що пропозиція ОСОБА_124 полягала саме у наданні неправомірної вигоди ОСОБА_10 з тим, щоб у подальшому її було викрито та затримано. Така думка її спіткала лише тоді, коли у засобах масової інформації були висвітлені новини щодо вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, яке є предметом судового розгляду у цьому кримінальному провадженні. До того ж, зі змісту показань ОСОБА_119 висновується, що для неї було важливо, аби розгляд кримінальної справи, де її сина було визнано потерпілим, було завершено якнайшвидше, і те, як веде процес ОСОБА_10 , її влаштовувало. За таких обставин, у суду наявні сумніви в об`єктивності свідка.
		5.19.Зрештою, відсутні будь-які фактичні дані, які б вказували на зв`язок подій, про які повідомила свідок ОСОБА_119 із обставинами початку кримінального провадження стосовно ОСОБА_10 та у підсумку - її викриттям у вчиненні корупційного кримінального правопорушення.
		5.20.Суд встановив, що детективи НАБУ здійснювали кримінальне провадження № 52020000000000641 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом того, що 08.10.2020 ОСОБА_10 запросила до свого кабінету ОСОБА_20 , який був представником позивача ОСОБА_28 у справі за його позовом до ОСОБА_29 про стягнення боргу, що розглядалась обвинуваченою /а.с. 93 т. 11/, та під час бесіди повідомила, що для прискорення розгляду справи та задоволення позовних вимог необхідно надати неправомірну вигоду, точну суму якої мали узгодити пізніше /а.с. 7 т. 5, а.с. 35, 36 т. 9/.
		5.21.У межах кримінального провадження № 52020000000000641 було проведено НС(Р)Д аудіо-, відеоконтроль особи із залученням ОСОБА_20 /а.с. 37-44 т. 9/. Під час зустрічі 27.01.2021 ОСОБА_10 висловила ОСОБА_20 прохання надати неправомірну вигоду за вирішення вже іншої справи, а саме за позовом ОСОБА_17 на користь клієнтки ОСОБА_20 - ОСОБА_18 . З цього приводу ОСОБА_20 03.02.2021 звернувся до УСБУ в Дніпропетровській області із заявою про вчинення ОСОБА_10 злочину, на підставі якої НАБУ 09.02.2021 розпочало кримінальне провадження № 52021000000000080 /а.с. 1, 5, 6 т. 5/.
		5.22.Отже, склалась ситуація, за якої під час розслідування одного кримінального правопорушення особа вдалась до вчинення іншого злочину, а з огляду на те, що це було зафіксовано під час проведення НС(Р)Д, орган досудового розслідування безперечно володів такою інформацією.
		5.23.За змістом приписів ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування. 
		5.24.Проте, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо внесення відомостей про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, що було предметом судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, за ініціативою органу досудового розслідування унаслідок самостійного виявлення кримінального правопорушення.
		5.25.Натомість, кримінальне провадження було розпочате за заявою ОСОБА_20 . З цього приводу суд ураховує, що відповідно до показань свідка ОСОБА_18 , ОСОБА_20 повідомляв їй про те, що суддя ОСОБА_10 прохала надати їй неправомірну вигоду, після чого вона сказала йому звернутись до правоохоронних органів.
		5.26.Поряд з цим, свідки ОСОБА_59 та ОСОБА_60 , які на час цих подій були оперативними співробітниками та згідно з їх показаннями та матеріалами справи виконували доручення детектива та прокурора на проведення слідчих на негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52021000000000080 /а.с. 37-43, 63-67, 69-71, 101-105 т. 9, а.с. 19-24, 49-52 т. 11/, а зокрема, ОСОБА_60 також у кримінальному провадженні № 5202000000000641 /а.с. 97-105 т. 15/, дали показання, що не допомагали ОСОБА_20 із написанням заяви від 03.02.2021 про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення.
		5.27.Отже, наявні підстави для висновку, що звертаючись 03.02.2021 із заявою про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_20 діяв як приватна особа за дорученням ОСОБА_18 . 
		5.28.Водночас, версія сторони захисту, що таким чином орган досудового розслідування лише намагався створити відповідне враження з метою приховання провокації ОСОБА_10 до вчинення злочину, є нічим не підтвердженим припущенням, тому суд його відхиляє. 
		5.29.Щодо покликань захисту на те, що ОСОБА_20 і раніше був заявником щодо вчинення злочинів /а.с. 7 т. 15/, суд звертає увагу, що звернення особи до правоохоронного органу в разі виявлення ознак кримінального правопорушення вказує на неухильне дотримання цією особою вимог законодавства України та без належних доказів здійснення цього під тиском інших осіб не може вказувати на провокацію особи до вчинення кримінального правопорушення. 
		5.30.Поряд з цим, ОСОБА_20 під час спілкування з ОСОБА_10 з початку кримінального провадження № 52020000000000641, зокрема 22.01.2021, 27.01.2021 діяв під контролем органу досудового розслідування з метою перевірки повідомлення про вчинення нею кримінального правопорушення. 
		5.31.Зважаючи на те, що ОСОБА_20 безумовно отримував від оперативних працівників технічне обладнання для запису розмов із ОСОБА_10 , то цілком зрозуміло, що вони певною мірою впливали на хід подій. Однак, суд не вважає, що така роль органу досудового розслідування була неправомірною з огляду на його обов`язок здійснювати перевірку повідомлень про вчинення злочинів і важливість протидії руйнівному впливові корупції в судових органах на правовладдя в демократичному суспільстві. Поряд з цим, їх роль не була визначальним чинником. Визначальним фактором була саме поведінка обвинуваченої.
		5.32.Зокрема, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_20 , зазначивши першим у розмові із ОСОБА_10 про справу за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 діяв за вказівкою сторони обвинувачення або що у нього були якісь приховані мотиви. Натомість, подальше висловлення обвинуваченою прохання надати неправомірну вигоду за вирішення іншої справи, а саме за позовом ОСОБА_17 на користь відповідача ОСОБА_18 було актом її вільного волевиявлення та з огляду на нижченаведене (п. 5.42 - 5.170 цього вироку), без провокаційного впливу ОСОБА_20 , а, отже, його фіксування під час здійснення НС(Р)Д було випадковим.
		5.33.За таких обставин, навіть те, що ОСОБА_20 на засадах конфіденційного співробітництва співпрацював з правоохоронними органами, під час чого було зафіксовано вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, не змінює його статусу як приватної особи у цій справі, який також вдруге почав діяти під контролем правоохоронних органів після подачі ним заяви до НАБУ, за результатами чого повинно бути проведене розслідування та розпочато кримінальне провадження № 52021000000000080. 
		5.34.Таке розслідування у цій справі проведене відповідно до вимог КПК України під судовим контролем відповідно до положень глави 21 КПК України, на підставі рішень, доручень прокурора, з фіксацією на аудіо- і відеозаписуючі пристрої подальших розмов і зустрічей ОСОБА_20 з обвинуваченою.
		5.35.Водночас, сторона захисту зауважила, що кримінальні провадження № 52020000000000641, № 52021000000000080 були розпочаті за заявою ОСОБА_20 про вимагання ОСОБА_10 неправомірної вигоди, що не відповідає дійсності, а тому умови для проведення НС(Р)Д в цих провадженнях були створені штучно.
		5.36.Суд встановив, що відповідні кримінальні провадження були розпочаті за ч. 3 ст. 368 КК України, якою встановлена відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		5.37.Тобто вимагання є лише однією з альтернативних складових диспозиції цієї норми. Тому оскільки у заявах ОСОБА_20 про вчинення злочину йшлось про його вчинення суддею, у органу досудового розслідування були обґрунтовані та достатні підстави для кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України, яка передбачає вчинення злочину особою, яка займає відповідальне становище, а зокрема, суддею. Такий злочин є тяжким, а, отже, відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК України були наявні підстави для проведення НС(Р)Д у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи, контролю за вчиненням злочину.
		5.38.Обставини кримінального провадження вказують, що орган досудового розслідування, розпочавши кримінальне провадження № 52021000000000080, володів конкретними і об`єктивними, перевіреними даними про вчинення злочину.
		5.39.Зокрема, у його розпорядженні була заява ОСОБА_20 про вчинення злочину, де було зазначено, що той раніше звертався до УСБУ в Дніпропетровській області про вимагання ОСОБА_10 неправомірної вигоди за пришвидшення розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 та постановлення рішення на користь позивача, а також викладені обставини висловлення ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду за вирішення цивільної справи № 175/3623/9 на користь його клієнтки ОСОБА_18 /а.с. 7 т. 5/. 16.02.2021 у межах розпочатого 09.02.2021 кримінального провадження № 42021000000000080 ОСОБА_20 було допитано як свідка, що суд оцінює лише на підтвердження факту такого допиту, без надання оцінки відповідним показанням /а.с. 9 т. 9/.
		5.40.До того ж, 19.02.2021 прокурор ініціював питання надання дозволу на використання результатів НС(Р)Д, проведених у кримінальному провадженні № 52020000000000641, у т.ч. що стосувались зустрічі ОСОБА_20 та ОСОБА_10 27.01.2021 /а.с. 31-34 т. 9/, позаяк до САП надійшли відповідні протоколи за результатами проведених НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 52020000000000641, та 01.03.2020 відповідне клопотання прокурора було задоволено слідчим суддею /а.с. 35, 36 т. 9/. 
		5.41.Наведеним підтверджується достатність даних про вчинення ОСОБА_10 злочину як на момент початку кримінального провадження, так і на момент першої негласно зафіксованої у межах кримінального провадження № 42021000000000080 зустрічі ОСОБА_20 з обвинуваченою 04.03.2021.
		5.42.У контексті заяв захисту про підбурювання обвинуваченої до вчинення злочину з боку ОСОБА_20 , належить перевірити, чи містили його дії ознаки підбурювання.
		5.43.Насамперед, сторона захисту покликалась на активне намагання ОСОБА_20 встановити приязні відносини із ОСОБА_10 , що відбувалось також, нібито під контролем правоохоронних органів. 
		5.44.Так, зі змісту наданих обвинуваченою показань під час допиту у судовому засіданні слідує, що у вересні 2020 року ОСОБА_20 намагався познайомитись із нею, використовуючи своє знайомство із секретарем судового засідання Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_125 .
		5.45.Зокрема, вона пояснила, що у вересні 2020 року до неї підійшла її помічник ОСОБА_126 та повідомила, що до неї звернулась ОСОБА_127 та зазначила, що один захисник хоче познайомитись із нею, проте, ОСОБА_10 відмовилась. Окрім того, останній також стало відомо, що ОСОБА_127 ще раніше підходила до іншої її помічниці ОСОБА_26 , однак, остання відповіла, що ОСОБА_10 не веде особистий прийом.
		5.46.З цього приводу суд бере до уваги, що загалом зазначене обвинуваченою узгоджується із показаннями ОСОБА_126 у частині її спілкування із ОСОБА_127 щодо організації зустрічі ОСОБА_10 із ОСОБА_20 , повідомлення про ці обставини ОСОБА_10 , хоч ОСОБА_126 і зазначила, що ці події відбувались навесні 2021 року.
		5.47.Свідок ОСОБА_26 також підтвердила під час допиту, що ОСОБА_127 у 2020 році підходила до неї з питання знайомства ОСОБА_20 із ОСОБА_10 , проте вона зазначила, що остання особистий прийом не здійснює.
		5.48.Водночас, ОСОБА_127 під час допиту, розповіла, зокрема, що не могла знайомити будь-якого адвоката із помічниками чи секретарями будь-якого судді. Вона могла лише показати будь-якому адвокату, на його прохання, де знаходиться кабінет того чи іншого помічника судді чи секретаря.
		5.49.Надаючи оцінку достовірності повідомленим свідками даним, суд ураховує, що інших належних та допустимих фактичних даних на підтвердження зазначених обвинуваченою та свідками обставин суду не надано. Поряд з цим, з моменту означених подій пройшов тривалий час, що поза сумнівом відобразилось на показання свідків.
		5.50.Водночас, показання ОСОБА_126 та ОСОБА_26 щодо перебігу обставин не суперечать показанням ОСОБА_127 , а доводять, що ОСОБА_20 вчиняв спроби познайомитись із обвинуваченою. Поряд з цим, суперечності у названих показаннях стосуються оцінки свідками обставин, що відбувались, мети дій ОСОБА_127 , ОСОБА_20 , що з огляду на уже тривалий час, що минув та відсутність інших доказів, не можливо встановити поза розумним сумнівом. Однак в обставинах цього провадження зазначене не має значення. Адже приязні відносини в обвинуваченої із ОСОБА_20 таки сформувались в листопаді 2020 року, як про це дала показання сама обвинувачена, та зрештою вказане підтверджується наступними результами, наявних у справі НС(Р)Д. 
		5.51.Однак, суд переконаний, що наявні у справі докази виключають наявність у ОСОБА_20 мети такого знайомства саме у виді провокування на вчинення злочину, а також подальшого вчинення дій з метою провокування обвинуваченої на вчинення злочину, з огляду на таке.
		5.52.Як уже зазначалось у цьому вироку, всі показання ОСОБА_20 визнано недостовірними. Поряд з цим, суд також встановив, що такий свідок зазнавав впливу у зв`язку із участю у цьому провадженні у відповідному статусі. 
		5.53.Так, суд, серед іншого, дослідив розмови ОСОБА_20 із особою на ім`я ОСОБА_61 , що відбулась 18.08.2023, із особами на ім`я ОСОБА_78 та ОСОБА_61 , що відбулась 25.08.2024, а також розмову між ОСОБА_20 та особою на ім`я ОСОБА_87 26.11.2024 / а.с. 39 т. 18, а.с. 318-323, 324-329, а.с. 331-338 т. 19/.
		5.54.З їх змісту слідує, що на ОСОБА_20 намагались вплинути наразі невстановлені особи з метою зміни ним його показань, наданих у судових засіданнях 28.07.2022 та 21.09.2022, що підтверджували версію сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, а також відсутність провокації підкупу. Зокрема, висновується, що ОСОБА_20 під час повторного допиту мав надати показання, відповідні змісту його заяви від 10.05.2023, а основні мотиви зміни показань полягали, нібито, у тяжких обставинах та психологічному тиску на нього.
		5.55.Однак, суд зауважує, що у цих розмовах не йшлось, що ОСОБА_20 таким чином повинен розповісти правду про події, пов`язані із притягненням ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності у кримінальних провадження № 52020000000000641 та № 52021000000000080, зокрема, про провокативні дії працівників правоохоронних органів або ж самого ОСОБА_20 . 
		5.56.Навпаки, останній за зміну показань на користь обвинуваченої мав отримати додаткові блага у вигляді відновлення доступу до професії адвоката та кошти та/ або ж уникнути фізичної розправи.
		5.57.Аналогічно, і в дослідженому судом листуванні ОСОБА_20 із детективом НАБУ ОСОБА_102 , який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000080, не зазначається, що ОСОБА_20 повинен утаємничити правду щодо його конфіденційного співробітництва у цьому кримінальному провадженні, окремі його аспекти щодо провокування ОСОБА_10 до вчинення злочину тощо.
		5.58.За таких обставин, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_20 у кримінальному провадженні №  52020000000000641 чи №  5202100000000080 був залежним від органу досудового розслідування.
		5.59.Окрім того, провокування до вчинення злочину виключається з огляду на таке.
		5.60.Загалом доводи захисту зводяться до системного ініціювання ОСОБА_20 спілкування з обвинуваченою з приводу справ, що перебувають на її розгляді як судді з метою їх вирішення на користь його клієнтів, за що він нібито першим пропонував неправомірну вигоду та таке відбувалось ще до обговорення ними справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 .
		5.61.Суд зауважує, що події, на які покликається сторона захисту в цій частині, не охоплюються подією кримінального правопорушення, що є предметом розгляду у цьому провадженні. Проте, такі були предметом розслідування кримінального провадження № 52020000000000641, у межах якого ОСОБА_20 , діючи як конфідент, виявив ознаки вчинення ОСОБА_10 іншого кримінального правопорушення. Тому, задля повної, всебічної перевірки заяви сторони захисту щодо провокації вчинення злочину, суд надає оцінку відповідним аргументам, однак без дослідження обставин наявності чи відсутності у діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення щодо подій, які розслідувались у кримінальному провадженні № 52020000000000641.
		5.62.Суд встановив, що кримінальне провадження № 52020000000000641 було розпочато 13.10.2020 за заявою ОСОБА_20 від 12.10.2020 про вчинення кримінального правопорушення та у межах яого його було залучено до конфіденційного співробітництва /а.с. 94-96 т. 15/.
		5.63.За змістом заяви ОСОБА_20 представляв інтереси ОСОБА_28 у цивільній справі № 175/2154/20 за позовом до ОСОБА_29 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою, яка перебувала у провадженні судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_10 . У цій справі 06.10.2020 він подав заяву про забезпечення позову, а 08.10.2020 відвідав суд для того, щоб дізнатись у помічників судді ОСОБА_10 про можливі результати розгляду його заяви. Водночас, коли він перебував у кабінеті помічників судді ОСОБА_10 , остання запросила його зайти до її робочого кабінету та під час особистої бесіди наодинці повідомила, що для прискорення розгляду цивільної справи № 175/2154/20 на користь позивача та задоволення позовних вимог, необхідно її якось «зацікавити», натякаючи на надання неправомірної вигоди, проте конкретного розміру не зазначила, вказавши, що вони повернуться до цього питання після її виходу із відпустки 02.11.2020 /а.с. 93 т. 15/.
		5.64.Поряд з цим, те, що 08.10.2020, коли ОСОБА_10 згідно із заявою ОСОБА_20 про вчинення кримінального правопорушення /а.с. 93 т. 15/ нібито вимагала у ОСОБА_20 неправомірну вигоду за вирішення справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , останній згідно з журналом обліку відвідувачів Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, що ведеться співробітниками підрозділу охорони, у цей день у приміщенні цього суду не перебував, не свідчить про неправдивість повідомлених ним відомостей. 
		5.65.Адже відповідно до п. 7 Розділу 3 Правил пропуску осіб до приміщення Дніпропетровського районного суду та поведінки в приміщенні суду, затверджених наказом Голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 18.08.2020 № 20-о співробітники підрозділу охорони реєструють у журналі обліку відвідувачів та пред`явлений документ, що посвідчує особу. Поряд з цим, у разі пропуску відвідувача без документу, що посвідчує його особу, в журналі вказується прізвище судді, працівника апарату суду, який дав розпорядження пропустити такого відвідувача /а.с. 113, 114 т. 15/.
		5.66.Отже, у разі відсутності у ОСОБА_20 під час відвідування Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 08.10.2020 документів, які б посвідчували його особу, відомості про відвідування ним суду могли б бути відсутні у відповідному журналі.
		5.67.До того ж, обвинувачена під час допиту в судовому засіданні фактично підтвердила, що зустрічалась із ОСОБА_20 у цей день, зазначивши, поміж іншим, що тоді він хотів одержати ухвалу у справі за позовом ОСОБА_28 .
		5.68.26.11.2020 між ОСОБА_20 та ОСОБА_10 відбулась зустріч у кабінеті останньої /а.с. 97-101, 106 т. 15/. 
		5.69.Сторона захисту покликалась, що ОСОБА_20 ще під час цієї зустрічі у позапроцесуальний спосіб сам пропонував обвинуваченій неправомірну вигоду за пришвидшення розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 та постановлення рішення на користь позивача.
		5.70.З наданих стороною захисту доказів, а саме результатів НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 52020000000000641 установлено, що коли ОСОБА_20 цього дня увійшов до кабінету ОСОБА_10 , вона запросила його присісти та, відповівши на запитання ОСОБА_20 щодо стану її здоров`я, зазначила: «Так, ближче до справи». Після цього ОСОБА_20 промовив: «Дивіться, у мене клієнт…», на що ОСОБА_10 відразу відреагувала: «Це знову оцей ваш?», а ОСОБА_20 відповів: «Ще крім цього є, ну давайте поки по першому, по основному…». 
		5.71.Наведене підтверджує, що ОСОБА_10 не заперечувала щодо позапроцесуального обговорення справи. З урахуванням подальшого обговорення, встановлено, що розмова стосувалась позову ОСОБА_28 до ОСОБА_128 
		5.72.Отож, ОСОБА_20 продовжив: «Дивіться, по першому. На коли нам розраховувати можна на закінчення? Щоб воно вже скоріше?», а далі ОСОБА_10 поцікавилась, на коли призначений розгляд справи, на що ОСОБА_20 повідомив, що 15.12.2020, а також, що подав «уточнення». У подальшому ОСОБА_10 зазначила: «Якщо вони прийдуть, тоді у нас є можливість, в кінці-кінців поставлю про завершення попереднього і в середині січня постановити рішення». На це ОСОБА_20 зазначив, що йому зрозуміло, а також запитав: «Я зрозумів, що там, аби скоріше, як це можливо?». У свою чергу, обвинувачена відповіла: «Слухайте, ви самі, як у вас вийде, як зійдуться зірки, нічого не зійдеться - нічого не треба, це звичайна така банальщина. Ось там, де треба було постаратись, там поставити якісь «заслонки», ми постарались, тому ви самі».
		5.73.Саме останнім висловлюванням ОСОБА_20 сторона захисту обґрунтовувала позицію, що ОСОБА_20 першим ініціював питання про вирішення справи за позовом ОСОБА_28 у найкоротший строк та першим поцікавився розміром неправомірної вигоди, яку слід надати за це. 
		5.74.З цього приводу обвинувачена дала показання, що сприймала слова ОСОБА_20 у цій розмові: «Що там, аби скоріше, як це можливо?», як пряму пропозицію коштів.
		5.75.Щодо цього суд враховує, що на той момент ОСОБА_20 вже звернувся до правоохоронних органів щодо висловлення обвинуваченою прохання надати неправомірну вигоду в цій справі та такі обставини негласно перевірялись, а висловлювання обвинуваченої: «Це знову цей Ваш…», вказує на те, що розмова між нею та ОСОБА_20 щодо обставин справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 дійсно вже була в минулому. 
		5.76.Поряд з цим, ніщо не вказує на те, що ОСОБА_20 , промовивши: «Я зрозумів, що там, щоб скоріше, як це можливо?», пропонував неправомірну вигоду. 
		5.77.До того ж, після цього обговорення ОСОБА_10 та ОСОБА_20 відразу перейшли до обговорення справи за участі ОСОБА_129 , у якій ОСОБА_20 , як слідує зі змісту розмови, був представником відповідача, після чого, він знову запитав: «Ну, а по основній справі, по цьому самому по ОСОБА_23/ОСОБА_24, що зробити, щоб скоріше, щоб в нашу?», на що обвинувачена почала давати поради щодо направлення процесуальних документів відповідачеві, промовила: «Зробіть процес, найголовніше витримати процес, направили, щоб було видно, що воно не у день засідання направлено, а за час, щоб вони могли підготувати відзив…».
		5.78.Суд зауважує, що фактично під час зустрічі 26.11.2020 ОСОБА_20 двічі цікавився у ОСОБА_10 заходами, які він має вжити для прискорення розгляду справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 . Водночас, зазначення про це вдруге могло бути зумовлено тим, що чіткої відповіді щодо цього на поставлене ним вперше запитання ОСОБА_10 не дала. 
		5.79.Поряд з цим, коли ОСОБА_10 на друге його запитання щодо прикорення розгляду справи пояснила, які процесуальні дії ОСОБА_20 мав вжити для цього, останній до обговорення цього питання під час цієї зустрічі вже не повертався. 
		5.80.Тому в суду відсутні сумніви у тому, що ОСОБА_20 у цій розмові цікавився саме процесом прискорення розгляду цієї справи та діями, які він мав для цього вжити.
		5.81.Поряд з цим, сторона захисту також апелювала до висловлювань ОСОБА_20 під час обговорення справи за позовом до ОСОБА_129 , зокрема, коли він промовив: «Дивіться, є ще одна справа, у вас вона у провадженні, це відповідач там ОСОБА_31 … Ось цікаво, щоб ми затягнули його по максимуму, що там може, якісь додаткові докази? Скажіть, що треба?» /а.с. 99 т. 15/.
		5.82.Під час допиту на запитання захисника щодо того, як обвинувачена сприймала ці слова ОСОБА_20 , вона відповіла, що розуміла, що він знову провокує її, пропонує їй кошти.
		5.83.Проте, аналогічно до обставин обговорення ними справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , їх спілкування з цього приводу звелось до обмірковування способів затягування розгляду такої справи. 
		5.84.Водночас, припускаючи, що ОСОБА_20 таким чином пропонує їй неправомірну вигоду, ОСОБА_10 мала б вжити передбачених законодавством превентивних заходів.
		5.85.Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII у випадку висловлення будь-якою особою пропозицій або обіцянок про надання неправомірної вигоди, беззаперечним обов`язком судді є звернення з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора. 
		5.86.Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		5.87.Обвинувачена як суддя була обізнана з порядком дій у такому разі, і повинна була не тільки відмовитись, але і повідомити спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, а також усвідомлювала наслідки невчинення таких дій.
		5.88.Проте, жодної з таких дій ОСОБА_10 не вчинила. Окрім того, КК України встановлює відповідальність за провокацію підкупу, а тому, вважаючи, що її прагнуть спровокувати до вчинення злочину, обвинувачена могла звернутись із відповідною заявою до правоохоронних органів. 
		5.89.Натомість, навіть з відповідей обвинуваченої, якби відповідні питання сприймались нею, як пропозиція неправомірної вигоди, провокація підкупу, не встановлено категоричної відмови та зрештою вона погодилась зустрітись з ОСОБА_20 у день наступного судового засідання у справі 15.12.2020 за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 та обговорити її деталі.
		5.90.Зрештою, жодні із НС(Р)Д не зафіксували відмови обвинуваченої від отримання неправомірної вигоди. І хоч вона у своїх показаннях зазначала, що можливо не всі зустрічі і розмови були зафіксовані НС(Р)Д. Однак, у своїх показаннях обвинувачена зазначила, що відмовлялась від отримання неправомірної вигоди, покликаючись на висловлювання: «Слухайте, ви самі, як у вас вийде, як зійдуться зірки, нічого не зійдеться - нічого не треба, це звичайна така банальщина. Ось там де треба було постаратись, там поставити якісь «заслонки», ми постарались, тому ви самі». Однак, зазначене не є відмовою, а про інші відмови обвинувачена не повідомляла. 
		5.91.До того ж, під час свого допиту наведене твердження обвинувачена на питання захисника, прокоментувала так, що їй було неважливо, як ОСОБА_20 забажає її віддячити після розгляду справи: або якимось подарунком, або грошима, вона сказала йому, визначатись самому. Зокрема, з цього приводу обвинувачена під час допиту промовила: «Якщо він захоче мені якось віддячити - будь ласка, якщо не захоче - мені всерівно… Сто відсотків я залишила за ним право вирішувати, якщо у нього буде бажання, то будь ласка». 
		5.92.Далі, з огляду на обговорення ними обставин справи, швидке завершення розгляду цієї справи, залежало від дій ОСОБА_20 щодо направлення іншій стороні його «уточнення», дотримання строків для надання відзиву на нього, а також, явки іншої сторони на виклик суду.
		5.93.Зокрема, ОСОБА_20 26.11.2020 знову запитав у ОСОБА_10 : «А по основній справі, по цьому самому по ОСОБА_23/ОСОБА_24, що зробити, щоб скоріше, щоб в нашу…», на що ОСОБА_10 відповіла: «Ну я ж Вам кажу, там головне, щоб ви все зробили, щоб відповідач потім не скаржився, що його права порушені. Якщо є уточнення, направте їх, щоб вони могли підготувати… Але головне, щоб їм доставили якось із врученням, відмовився від вручення чи з описом вкладення направте… Нам треба закрити підготовче, а ми його зможемо закрити тільки після того, як ті отримають уточнення, а в них має бути 15 днів… Ми закриємо підготовче у грудні, якщо воно грудневе і призначимо на перші числа січня і розглянемо його терміново, а якщо вони не прийдуть, то тільки заочно… У будь-якому разі там арешт висить, по забезпеченню… Це який інструмент на його користь… Найголовніше витримати процес, направили, щоб було видно, що вони не в день засідання відправлені, а за час, що вони могли підготувати відзив, є штрих-код, що там вручили… Ми можемо лупонути заочне рішення в перших числах січня» /а.с. 97-101 т. 15/.
		5.94.Окрім того, загалом поведінка ОСОБА_10 під час цієї зустрічі вказує на прихильність до ОСОБА_20 Адже вона спокійно позапроцесуально спілкувалась із ним, надавала вказівки, які процесуальні дії вчиняти у названій цивільній справі, обговорювала питання затягування розгляду іншої справи, що перебувала у неї на розгляді, де брав участь ОСОБА_20 як представник відповідача ОСОБА_130 , зрештою домовилась із ним про наступну зустріч /а.с. 97-101, 106 т. 15/.
		5.95.Отже, орган досудового розслідування мав підстави для продовження негласної перевірки обставин, викладених у заяві ОСОБА_20 від 12.10.2020 про вчинення ОСОБА_10 корупційного кримінального правопорушення.
		5.96.15.12.2020 ОСОБА_20 та ОСОБА_10 знову зустрілись у її кабінеті. Тоді ОСОБА_20 привітав обвинувачену із професійним святом /ас. 102-106 т. 15/, вочевидь маючи на увазі День працівників суду, який в Україні відзначають 15 грудня.
		5.97.Поряд з цим, далі ОСОБА_10 та ОСОБА_20 домовились зустрітись цього ж дня після засідання, оскільки представник відповідача у справі був у суді. Зокрема, ОСОБА_10 з цього приводу зазначила: «Ви поки будьте обережні, краще ми з вами потім поговоримо» /а.с. 102-106 т. 15/.
		5.98.Зустрівшись у своєму кабінеті з ОСОБА_20 , остання проконсультувала його щодо написання ним заяви про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду, яку ОСОБА_20 у подальшому подав до канцелярії суду, та вони домовились зустрітись наступного дня /а.с. 102-106 т. 15/.
		5.99.Сторона захисту зауважила, що під час зустрічі в цю дату ОСОБА_10 також не висловлювала ОСОБА_20 прохання надати неправомірну вигоду за вирішення справи на користь ОСОБА_28 . Це, на переконання сторони захисту, вказувало на безперспективність викриття ОСОБА_10 на одержанні неправомірної вигоди за раніше обумовлене вирішення цієї справи, тому ОСОБА_20 спільно з детективами НАБУ вирішили спровокувати ОСОБА_10 до одержання неправомірної вигоди за вирішення вже іншої цивільної справи, а саме за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , що в той час перебувала на розгляді обвинуваченої /т. 12/.
		5.100.Окрім того, зі змісту показань обвинуваченої під час допиту у судовому засіданні слідує, що на її переконання ОСОБА_20 ініціював питання одержання нею неправомірної вигоди за вирішення цієї справи на користь його клієнтки ОСОБА_18 , оскільки розумів, що під час спілкування стосовно справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 між ними були розмови про все, що завгодно, однак не щодо одрежання нею неправомірної вигоди. Адже зрештою вона не промовила на його прохання, наприклад: «Звичайно, давайте мені щось і ми швиденько вам розглянемо». Однак така позиція спростовується вищенаведеними доводами суду, а також з цього приводу суд бере до уваги, що під час допиту у судовому засіданні обвинувачена також пояснила, що зрештою представник відповідача у справі за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 подав апеляційну скаргу на ухвалу про забезпечення позову і згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень відповідна апеляційна скарга постановою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого ОСОБА_131 , суддів ОСОБА_132 , ОСОБА_133 від 02.03.2021 залишена без задовлення.
		5.101.Сторона захисту також апелювала до того, що згідно з показаннями свідка ОСОБА_18 , остання, на час проведення її допиту, не сплачувала ОСОБА_20 коштів за надану правничу допомогу. 
		5.102.Так, відповідно до п. 2.1 договору про надання правових послуг адвоката від 18.01.2021, укладеного між ОСОБА_20 та ОСОБА_18 оплата послуг адвоката проводиться за взаємною домовленістю відповідно до додаткової угоди № 1, яка є частиною цього договору та діє з моменту його підписання /а.с. 4, 5 т. 9/.
		5.103.Відповідну додаткову угоду сторони до матеріалів кримінального провадження не долучали, тому і факт її укладення суд не в змозі перевірити.
		5.104.Проте це не вказує на фіктивність їх правовідносин, оскільки відповідні умови погоджуються відповідно до їх волевиявлення, у т.ч. могли бути погоджені ними після виконання доручення за договором. Підтвердженням цьому є те, що свідок ОСОБА_18 під час допиту зазначила, що вважала, що ОСОБА_20 повинен сам сказати, коли вона має розрахуватись за надані ним послуги. 
		5.105.Суд встановив, що 22.01.2021 ОСОБА_20 із застосуванням мобільного застосунку «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_10 та поставив питання щодо апеляційного розгляду скарги на ухвалу про забезпечення позову, запитував: « ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 - це нормальна взагалі колегія? Ну, до того, щоб нам взагалі не знесли цю ухвалу» та запропонував під`їхати обговорити це питання.
		5.106.Слід зазначити, що суд критично оцінює показання обвинуваченої про те, що таким чином ОСОБА_20 знову ж таки в завуальованій формі просив її, щоб в майбутньому вона у позапроцесуальний спосіб поспілкувалась із цими суддями. Адже із зазначеного ОСОБА_20 такий висновок не слідує та у подальшому це питання він перед обвинуваченою більше не порушував. 
		5.107.27.01.2021 під час зустрічі ОСОБА_10 та ОСОБА_20 останній знову уточнив у ОСОБА_10 , чи можна розраховувати на рішення у справі за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , зокрема, зазначив: «Ну, якщо вони не з?являться, ми можемо розраховувати, що буде рішення», на що ОСОБА_10 відповіла: «Та звісно можна», запитала, чи направив ОСОБА_20 уточнення відповідачеві, що той підтвердив /а.с. 39-44 т. 9/.
		5.108.04.03.2021 ОСОБА_20 знову цікавився можливостями розгляду цієї справи, та ОСОБА_10 висловила сподівання, що винесе рішення у ній у наступному судовому засіданні - 15-го чи 16-го березня. Поряд з цим, вони обговорювали також певні процесуальні дії відповідача у цій справі, які могли вплинути на тривалість її розгляду /а.с. 63-68 т. 9/.
		5.109.24.05.2021 під час зустрічі ОСОБА_20 та ОСОБА_10 також обговорювали справу за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 . Зі змісту відповідної розмови слідує, що за клопотанням відповідача було прийнято рішення щодо її розгляду у загальному провадженні, а не у спрощеному /а.с. 19-25 т. 9/.
		5.110.Окрім того, навіть 07.06.2021, коли ОСОБА_10 одержала від ОСОБА_20 неправомірну вигоду, вони обговорювали цю справу, зокрема, ОСОБА_10 зазначила: «З ОСОБА_23 взагалі-то сумно. Тому що я знаю, які дії будуть в адвоката. Це сто відстоків буде «зупинити провадження до розгляду». Згодом обвинувачена продовжила: «Дивіться, там має бути яка практика, чи виключає розгляд, ну отієї справи, наш». З цього приводу ОСОБА_20 зазначив: «Проблема в тому, що вони ж оскаржують саме розписку», на що ОСОБА_10 зауважила: «А розписка-то є основним фактором у нас. Ми ж по розписці стягуємо. Тому це дуже-дуже-дуже спірно, дуже-дуже тягомотно… Тому не знаю, з ОСОБА_23 ось, «попандос» і у вас, і у мене» /а.с. 49-55 т. 11/.
		5.111.Загалом із контексту розмов ОСОБА_20 із обвинуваченою стосовно справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 висновується, що ОСОБА_20 переслідував мету розглянути цю справу у найкоротші строки, а ОСОБА_10 , діючи в інтересах ОСОБА_20 , водночас, наполягала на тому, щоб усе відповідало вимогам процесуального права. Поряд з цим, розгляд справи не вдавалось завершити через дії відповідача у цій справі.
		5.112.Отже, оскільки умова одержання неправомірної вигоди ОСОБА_10 відповідно до заяви ОСОБА_20 про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2024, зокрема, швидкий розгляд справи на користь його клієнта ОСОБА_28 не могла бути досягнута з об`єктивних причин, відповідно, логічно, що питання одержання неправомірної вигоди обвинуваченою, не ініціювалось. 
		5.113.Поряд з цим, у подальшому ОСОБА_10 було викрито на одержанні неправомірної вигоди у кримінальному провадженні № 52021000000000080, після чого, вона вочевидь втратила довіру до ОСОБА_20 . До того ж, 14.06.2021 у цій справі було задоволено заяву ОСОБА_10 про самовідвід та відповідна справа розподілена іншому судді /а.с. 93 т. 11/. Отже, об`єктивні обставини, якими обумовлювалась мета ймовірного одержання обвинуваченою неправомірної вигоди за вирішення справи за позовом ОСОБА_28 , перестали існувати.
		5.114.Отже, суд доходить висновку, що у органу досудового розслідування були достатні підстави для перевірки заяви ОСОБА_20 про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення від 12.10.2020 у межах кримінального провадження № 5202000000000641.
		5.115.За таких обставин, суд вважає неспроможними доводи сторони захисту на підтвердження безпідставності здійснення кримінального провадження № 52020000000000641 про те, що зрештою це кримінальне провадження було закрито, а неправомірну вигоду за вирішення позову ОСОБА_28 обвинувачена не одержала. 
		5.116.Окрім того, зазначеним спростовуються показання обвинуваченої про те, що після вступу ОСОБА_20 у справу за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ця та справа за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 хоч розглядались паралельно, однак, до останньої він втратив інтерес.
		5.117.Щодо зауважень сторони захисту про те, що у матеріалах цього провадження наявні не усі матеріали у кримінальному провадженні № 52020000000000641, а лише вибрані прокурором, суд звертає увагу, що сторона захисту на рівні із прокурором наділена правом збирати докази, хоча її можливості для цього є меншими, аніж у сторони обвинувачення. Поряд з цим, сторона захисту не була позбавлена у праві звернутись до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, що є матеріалами цього кримінального провадження, проте реалізувала таке право лише в частині доступу до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №  52020000000000641, постанови про закриття кримінального провадження № 52020000000000641 /а.с. 150, 169, 170 т. 14/, заяви ОСОБА_20 від 12.10.2020 про вчинення суддею ОСОБА_10 кримінального правопорушення, постанови детектива НАБУ від 13.10.2020 про залучення ОСОБА_20 до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52020000000000641 /а.с. 13, 21, 22 т. 15/.
		5.118.Що ж стосується аргументу сторони захисту щодо того, що саме ОСОБА_20 першим повідомив обвинуваченій, що у справі за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_19 та ОСОБА_18 він є представником відповідача ОСОБА_18 /а.с. 37, 38 т. 9/ та першим запропонував надання неправомірної вигоди за пришвидшення її розгляду /а.с. 39-44 т. 9/, суд зазначає таке.
		5.119.Установлено, що 22.01.2021 ОСОБА_20 із застосуванням мобільного застосунку «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_10 та поставив питання щодо апеляційного розгляду скарги на ухвалу, як встановлено вище у справі за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 . Водночас, надалі ОСОБА_20 також зазначив: « Плюс там є ще одна справа, я взявся. Ой, прізвище забув… ОСОБА_22 , моя клієнтка, і ОСОБА_21 . Ось, ОСОБА_21 , ОСОБА_22 . Там щодо будинку». У свою чергу ОСОБА_10 відповіла: «Щось є, але я не пам`ятаю. У мене зараз просто сидять люди в залі. Ти мені скинь просто на коли … Ну, ось це з віконця «Судової влади» на коли призначено. Ти хочеш, щоб якось … Що, ось що конкретно ти хочеш? Ми підійшли чи як?», на що ОСОБА_20 відповів: «Ну, так». Поряд з цим, ОСОБА_10 ще раз зауважила, щоб ОСОБА_20 надіслав їй інформацію із веб-порталу «Судова влада України» та ОСОБА_20 запитав: «А ви тоді, коли звільнитесь, зателефонуєте мені … Чи напишете, скажете, що там, як мені робити, як вчинити. Добре? Якщо треба, я під`їду, там переговоримо не по телефону». ОСОБА_10 на це відповіла: «Добре, добре, ОСОБА_139» /а.с. 37, 38, 44 т. 9, а.с. 83-86 т. 11/.
		5.120.З огляду на викладене, на переконання суду, обвинувачена вкотре погодилась на позапроцесуальне обговорення справи з ОСОБА_20 . Слід зазначити, що ОСОБА_20 навіть не повідомив, у зв?язку із чим він звернувся до неї по цій справі, однак, вона першою його про це запитала, попросила надіслати інформацію про справу, вочевидь, для підготовки до подальшого обговорення, а далі підтримала його пропозицію зустрітись особисто. 
		5.121.27.01.2021 ОСОБА_20 завітав до ОСОБА_10 у службовий кабінет, де вони почали обговорювати справу за позовом ОСОБА_28 , після чого ОСОБА_20 розповів обставини справи за позовом до його клієнтки ОСОБА_18 , оскільки обвинувачена їх достеменно не пам`ятала, а також зазначив: «Ну, просто воно вже скоро буде і хотілось би, по можливості, також там». ОСОБА_10 зазначила, що розпочала слухати цю справу, на що ОСОБА_20 зауважив: «Так, вже багато разів, вже півтора року ця справа лежить у вас». Обвинувачена зазначила: «Ну, добре, що лежить. Хіба ж це погано, що воно лежить?», а ОСОБА_20 , в свою чергу, підсумував: «Це ж добре. Вже ж можна його і закінчити також» /а.с. 39-44 т. 9/. 
		5.122.Отже, ОСОБА_20 , аналогічно до обставин обговорення справи за позовом ОСОБА_28 до ОСОБА_29 , прагнув пришвидшити розгляд справи. Тому його висловлювання: «Ну, просто воно вже скоро буде і хотілось би, по можливості, також там», «Вже ж можна його і закінчити також», сприймаються судом саме в такому світлі.
		5.123.Далі, вони продовжили обговорювати обставини справи, та ОСОБА_10 зазначила: «Ну, тут ось якщо я відмовлю в довіреності - це не менше «двох-трьох годин». Якщо в цій частині відмовлю, то сиплеться усе інше», на що ОСОБА_20 зазначив: «Ну, зрозуміло», а обвинувачена продовжила: «Дві. Щоби і Вам було прилаштуватись», на що ОСОБА_20 відповів: «Чудово. Мені дуже подобається» /а.с.  39-44 т. 9/. 
		5.124.На переконання суду, ні контекст цієї розмови в цілому, ні окремі формулювання, висловлювання ОСОБА_20 під час неї не містять ознак пропозиції надати неправомірну вигоду за це, як про це стверджувала сторона захисту, а так само будь-яких натяків на це. Натомість, саме обвинувачена висловила таке прохання. 
		5.125.Наведене спростовує аргумент сторони захисту про те, що порушивши першим обговорення справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 та, запропонувавши зустрітись з цього приводу особисто, ОСОБА_20 створював передумови для висловлення прохання надати неправомірну вигоду. Таке, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ було б наявне, якби ОСОБА_20 першим запропонував неправомірну вигоду, або ж якби обвинувачена відмовилась від її отримання, а той продовжував наполегливо спонукати її до вчинення злочину, обіцяв фінансову вигоду, апелював до почуття співчуття тощо. Однак такого суд не встановив. Натомість, ОСОБА_10 не лише щоразу погоджувалась на позапроцесуальне спілкування з ОСОБА_20 , а й сама ініціювала одержання неправомірної вигоди, а згодом підвищила її розмір. Водночас, обвинувачена згідно з її показаннями усвідомлювала, що рішення, яке ОСОБА_20 просив її прийняти за результатами розгляду цієї справи є законним, тобто вона і без одержання неправомірної вигоди його постановила б.
		5.126.Водночас, аргумент обвинуваченої під час її допиту про те, що промовивши «не менше двох-трьох годин», тобто, як встановив суд, висловивши ОСОБА_20 прохання надати неправомірну вигоду, вона хотіла, щоб він від неї просто відчепився, адже для неї ця справа була очевидна, суд у констексті провокації підкупу оцінює критично.
		5.127.Адже, у першу чергу, вона як суддя мала керуватись законодавством, яким визначені правові механізми запобігання та перешкоджання таким діям, про що суд вже зазначав вище у цьому вироку, а обставин, які б об?єктивно перешкоджали їй ними скористатись, судом не встановлено та самою лише набридливою поведінкою заявника прохання та одержання неправомірної вигоди не може бути виправдане. До того ж, твердження обвинуваченої про те, що вона такою фразою хотіла зробити так, щоб він від неї відчепився, також спростовується наступним одержанням нею відповідної неправомірної вигоди. 
		5.128.Суд також не поділяє позицію захисту, що висловлювання ОСОБА_20 : «Чудово. Мені дуже подобається», слід трактувати як схвальне ставлення до висловленого обвинуваченою прохання. Адже не слід очікувати, що в такій ситуації, він мав категорично це заперечувати, оскільки будучи конфіденційним співробітником, задля перевірки дійсних намірів ОСОБА_10 щодо вчинення кримінального правопорушення, мав підтримувати невимушене спілкування із обвинуваченою, відповідне ситуації, що склалась. Таке, на переконання суду, не виходить за межі пасивного спостереження за поведінкою обвинуваченої. До того ж промовлене ОСОБА_20 не можна розцінювати в контексті провокації, оскільки це відбулось вже після висловлення прохання надати неправомірну вигоду, тобто злочин вже було вчинено. 
		5.129.Обвинувачена під час допиту повідомила, що ОСОБА_20 , знаючи, що слухання справи 07.06.2021 відкладено, всеодно вичікував, зайшов до приймальні, влаштував скандал, робив це так, щоб вона почула, секретар заходила до неї три чи чотири рази, казала: «Цей божевільний не хоче йти».
		5.130.Щодо цих подій свідок ОСОБА_126 , яка працювала на той час помічником судді ОСОБА_10 , дала показання, що того дня ОСОБА_20 заздалегідь прийшов, дуже довго сидів біля кабінету, не менше години, а може й більше. У той день він зайшов, привітався, запитав де суддя, на що ОСОБА_126 відповіла, що вона у судовому засіданні, і він сказав, що очікуватиме та надалі перебував біля кабінету. Засідання того дня було відкладено, оскільки на розгляд надійшли клопотання про слідчі дії. Секретар повідомила про це адвоката не менше, ніж за півгодини до засідання, а також дату і час наступного судового засідання, проте, він не пішов, а продовжував чекати. 
		5.131.Свідок ОСОБА_26 , яка також була помічником судді ОСОБА_10 , з приводу подій 07.06.2021 дала показання, що цього дня справа, у якій ОСОБА_20 , представляв інтереси відповідача, була призначена на кінець робочого дня, проте він прийшов після обіду близько 14 години, хотів поговорити із суддею. Того дня було багато справ, напружена робоча обстановка і було відомо, що у справі було клопотання про відкладення, про що секретар йому повідомила, щоб він не чекав. Проте, він наполегливо зазначав, що йому обов`язково треба побачити суддю, поговорити із нею та чекав. Щоразу, коли секретар виходила з кабінету, то наголошувала йому, щоб він не чекав, що суддя не буде його приймати, що засідання відкладено. Однак, він категорично обурювався, зазначав, що чекатиме і йому байдуже скільки мине часу. Загалом, прочекав декілька годин. Пізніше секретар повідомила йому про дату наступного судового засідання, проте, він зазначав, що це порушення прав учасників і він всеодно хоче побачити суддю. Свідок зазначила, що він ніколи так не реагував на відкладення. 
		5.132.Свідок ОСОБА_135 , яка працювала секретарем судового засідання у судді ОСОБА_10 , щодо подій цього ж дня дала показання, що в цей день було призначено багато судових справ, справа за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 була призначена під вечір, можливо о 16:00 чи пізніше. ОСОБА_20 прийшов завчасно, після обіду десь о 14:00-14:30. Згодом він цікавився у неї, чи були клопотання від позивача про відкладення, на що свідок повідомила, що є та засідання буде відкладено. Попри це ОСОБА_20 зазначив, що буде чекати суддю ОСОБА_10 , оскільки позивач зловживає своїми правами. Потім ОСОБА_20 також заходив до них у приймальню, запитував, чи можна потрапити до судді, на що ОСОБА_136 відповіла, що суддя не веде прийом громадян, а у разі наявності клопотань, щоб подавав через канцелярію суду. Далі він продовжував сидіти та вже під вечір запитав: «Можна я на хвилиночку загляну», після чого свідок відчинила двері та запросила його.
		5.133.З таких показань свідків слідує, що ОСОБА_20 нібито навмисно, усупереч волі ОСОБА_10 , незважаючи на тривале очікування, намагався домогтися зустрічі із нею 07.06.2021.
		5.134.Поряд з цим, у матеріалах справи на диску DVD-R № 55/8109т від 27.01.2021 у каталозі «Звук оригинал» наявний аудіофайл « НОМЕР_2 », формату WAV, одержаний у результаті НС(Р)Д за участі ОСОБА_20 /а.с. 53 т. 11/, який відображає як розмову ОСОБА_20 та ОСОБА_10 07.06.2021, що загалом відповідає змісту розмови, зафіксованої на відеозаписі цих подій, так і події, які передували цій розмові.
		5.135.Зі змісту цього аудіозапису встановлено, що на 03:25 хв запису ОСОБА_20 вітається із особами чоловічої статі, та у нього запитують: «Ви до кого?», на що ОСОБА_20 відповів: « ОСОБА_42 ».
		5.136.Далі, на 04:38 хв запису особа жіночої статі повідомила ОСОБА_20 : «В нарадчій. Там є клопотання про відкладення», після чого ОСОБА_20 запитав: «А довго буде в нарадчій?», на що йому відповіли: «Не знаю», а ОСОБА_20 у свою чергу зазначив: «Буде час… Щоб вона мене прийняла».
		5.137.На 18:17 хв запису ОСОБА_20 відповів на телефонний дзвінок та повідомив, що у суді, а на 42:55 хв запису також на телефонний дзвінок повідомив, що знаходиться «у коридорі Дніпропетровського районного суду».
		5.138.На 01:07:02 год запису до ОСОБА_20 звернулась особа жіночої статі: «Записуйте дату: 16 червня на 11:30». Після нетривалої бесіди щодо уточнення дати, ОСОБА_20 запитав: «А можна до ОСОБА_137 ?», на що йому відповіли: «Зараз я запитаю».
		5.139.На 01:07:48 год запису до ОСОБА_20 знову звернулась особа жіночої статі, повідомивши: «Запишіть, 16 червня на 11:30. Можна пройти».
		5.140.Далі відбувається розмова між ОСОБА_20 та ОСОБА_10 , що відповідає змісту розмови, зафіксованої на відеозаписі НС(Р)Д 17.06.2021, під час якої ОСОБА_10 одержала від ОСОБА_20 неправомірну вигоду. 
		5.141.Дослідивши такий аудіозапис, суд установив, що його тривалість становить 1 год 16 хв.
		5.142.Водночас, згідно з даними Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області 07.06.2021 ОСОБА_20 перебував у приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 14 год 46 хв по 15 год 55 хв, тобто 1 год 9 хв /а.с. 89, 90 т. 11/.
		5.143.З огляду на ці обставини суд переконаний, що такий аудіозапис відображає події протягом усього періоду перебування ОСОБА_20 у приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 07.06.2021. До того ж, неприродних переривань, які б дали підстави вважати, що такий аудіозапис піддався технічному втручанню або монтажу суд не встановив та сторони про це не заявляли.
		5.144.Отже, з наведеного слідує, що дійсно ОСОБА_20 повідомили про відкладення судового засідання у справі майже одразу, як він потрапив до приміщення суду, та він уточнював у невстановленої особи щодо можливості зустрітись із суддею. Трохи більше, аніж через годину, безпосередньо перед зустріччю ОСОБА_20 з ОСОБА_10 у її кабінеті, ОСОБА_20 повідомили дату судового засідання та він знову уточнив, чи може потрапити до ОСОБА_10 та через кілька секунд його запросили до неї. Із наведеного слідує, що можливість зустрічі ОСОБА_20 із ОСОБА_10 попередньо погоджувалась із нею. 
		5.145.Між тим, ознак скандалу, влаштованого ОСОБА_20 з будь-ким, як про це зазначала під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_10 , під час дослідження цього аудіозапису не виявлено. Він лише двічі відволікався на телефонні дзвінки та на розмови із іншими присутніми у приміщенні суду людьми, які не стосуються обставин цієї справи.
		5.146.Також суперечать дійсності повідомлені свідком ОСОБА_26 обставини про те, що секретар наголошувала ОСОБА_20 на тому, аби він не чекав, що суддя не буде його приймати, його обурення з цього приводу, що він зазначав, що чекатиме на суддю, незважаючи на те, скільки часу пройде. Також не відповідають аудіозапису показання свідка ОСОБА_136 про те, що ОСОБА_20 зазначав, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, що на його питання, чи можна потрапити до судді, свідок відповіла, що суддя не веде прийом громадян, а якщо має якісь клопотання, то нехай подає їх до канцелярії суду. Окрім того, суперечать аудіозапису і показання свідка ОСОБА_126 , яка зазначила, що дізнавшись про дату наступного судового засідання, ОСОБА_20 не йшов, а продовжував чекати. Адже, як зазначено, про дату судового засідання він дізнався безпосередньо перед зустріччю із ОСОБА_10 . 
		5.147.За таких обставин, показання свідків ОСОБА_136 , ОСОБА_26 , ОСОБА_126 у відповідній частині є недостовірними.
		5.148.Отже, на переконання суду, хоч ОСОБА_20 і за власною ініціативою цікавився щодо можливої зустрічі із суддею, проте з урахуванням того, що правоохоронні органи перевіряли обставини намірів ОСОБА_10 вчинити кримінальне правопорушення, його поведінка у цей день не була нав`язливою чи такою, що суперечила волі ОСОБА_10 , примусила її до зустрічі із ним, адже вона мала можливість відмовитись від цього, проте цього не зробила.
		5.149.Сторона захисту також покликалась, що в день одержання неправомірної вигоди - під час зустрічі 07.06.2021, ОСОБА_20 наполягав на вирішенні справи того ж дня, декілька разів піднімав згорток з грошима, промовляв: «Розраховував, що сьогодні вже все», «Навіть з собою дві з половиною години взяв», запитував: «Нельотна погода сьогодні?», «Нічого тоді?» /а.с. 46-53 т. 11/, та таким чином, непрямо провокував ОСОБА_10 до одержання неправомірної вигоди.
		5.150.Суд бере до уваги, що ця зустріч була проведена в умовах контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту.
		5.151.У постанові від 12.05.2021 у справі № 750/10362/17 ВС дійшов висновку, що однією з ознак спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, зокрема, перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину… Інша ознака спеціального слідчого експерименту полягає у тому, що під час його проведення допускається використовувати не лише природні (звичайні) умови, а й створювати штучну обстановку або штучні умови.
		5.152.Отже, допускається створення таких умов, за яких обвинувачена мала б або відмовитись від вчинення злочину, або ж закінчити його вчинення. 
		5.153.Суд враховує, що 07.06.2021 відповідно до попередніх домовленостей ОСОБА_20 та ОСОБА_10 мало відбутись останнє судове засідання у справі /а.с. 103-106 т. 9, а.с. 21-25 т. 11/. Проте представник позивача подав заяву про відкладення розгляду, у зв?язку з чим засідання не відбулось /а.с. 46-53 т. 11, а.с. 171 т. 12/. Повідомивши у їх попередгю зустріч 28.05.2021 про намір вийти до нарадчої кімнати, ОСОБА_10 відразу ж запитала: «Ну і що ми там з тобою говорили?», на що ОСОБА_20 відповів: «Ну, ви сказали дві години і ще пів години», що обвинувачена підтвердила та вони домовились, що наступного тижня ОСОБА_20 зайде до неї. Таким чином, одержання обвинуваченою неправомірної вигоди у день вирішення справи було заздалегідь обумовлено ними.
		5.154.Зважаючи на наведене, своїми висловлюваннями та діями ОСОБА_20 під час зустрічі 07.06.2021 не поставив обвинувачену у безвихідне становище, за якого єдиним варіантом її дій було вчинити злочин. Навпаки, щодо одержання неправомірної вигоди вона не заперечувала, а ОСОБА_20 діяв у межах попередніх домовленостей та очікувань обвинуваченої та, зрештою, його дії не були визначальними для вчинення злочину обвинуваченою.
		5.155.Сторона захисту зазначала щодо відсутності у матеріалах кримінального провадження відомостей про джерело походження коштів, одержаних ОСОБА_10 від ОСОБА_20 як неправомірна вигода.
		5.156.Згідно з постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 208/2160/18 інформація про джерело походження коштів, які були використані в ході контролю за вчиненням злочину, набуває значення в контексті перевірки доводів сторони захисту про провокування злочину. Вона має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями, які відображені в процесуальних джерелах доказів, у  документах, що є процесуальними підставами до їх отримання, що відтворюють процесуальний шлях отримання доказів стороною обвинувачення. Поряд з цим, у постанові зазначається, що законодавство не встановлює вимог про ідентифікацію відповідним фінансовим органом чи установою грошових коштів за номіналами і номерами купюр до або під час передачі правоохоронному органу, як не встановлює вимог здійснювати такі дії в момент отримання грошей у фінансовій установі і для органу досудового розслідування.
		5.157.Судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 07.06.2021, грошові кошти в сумі 2 500 доларів США, необхідні для проведення заходів у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021, що надавались ОСОБА_20 , були одержані в Національному антикорупційному бюро України /а.с. 35-44 т. 11/. У подальшому кошти з такими ж номіналами, серіями та номерами купюр було віднайдено 07.06.2021 під час обшуку в кабінеті судді ОСОБА_10 /а.с. 64-69 т. 11/.
		5.158.Наведене виключає обґрунтовані сумніви в законності походження коштів для використання під час спеціального слідчого експерименту.
		5.159.У обставинах цієї справи, суд вважає прийнятними пропозиції ОСОБА_20 зателефонувати, зустрітись, обговорити питання вирішення інших справ на користь його клієнтів, позаяк переконаний, що ініціатива ОСОБА_20 у спілкуванні з обвинуваченою не була пов?язана із провокуванням до вчинення злочину, а стосувалась попередніх домовленостей про подальші зустрічі. Адже, обвинувачена щодо цього не заперечувала, подекуди і сама надавала вказівки щодо дій ОСОБА_20 , пов`язаних із вирішенням справи на користь його клієнтки, їх зустрічей, а характер їх спілкування свідчить про певний тривалий зв`язок у побудові домовленостей між ними, які обвинувачена підтримувала своїми діями. На підставі досліджених судом доказів не встановлено відмови обвинуваченої від контакту із ОСОБА_20 , а, навпаки, убачається його заохочення. Така поведінка обвинуваченої, на переконання суду, свідчить про наміри обвинуваченої до вчинення неправомірних дій, які не залежали лише від дій ОСОБА_20 , але і від поведінки обвинуваченої.
		5.160.Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо спілкування ОСОБА_20 із помічником судді ОСОБА_126 з метою налагодження позапроцесуального спілкування із обвинувачено. Зокрема, стороною захисту долучено відомості щодо листування ОСОБА_126 та ОСОБА_20 03.11.2020, 04.11.2020, 20.11.2020 та 15.12.2020 у застосунку «Viber». Із його змісту слідує, що вони обговорювали питання узгодження дати, подання ОСОБА_20 процесуальних документів. Окрім того, ОСОБА_126 консультувала останнього щодо необхідності сплатити судовий збір, направити позов відповідачеві, надати до суду квитанцій про відправку та сплату судового збору /а.с. 128-132 т. 15/. 
		5.161.Окрім того, надані сторонами докази не містять відомостей про те, що після подій 15.12.2020, коли ОСОБА_10 перебувала у відпустці /а.с. 100 т. 11/, ОСОБА_20 телефонував її помічнику ОСОБА_126 /а.с. 128-132 т. 15/, або ж самій ОСОБА_10 /а.с. 83-86 т. 11, а.с. 119-124 т. 15/, як вона стверджувала під час допиту у судовому засіданні, з приводу чого вона була дуже незадовлена.
		5.162.Отже, ознак того, що таким чином ОСОБА_20 намагався установити спілкування із ОСОБА_10 , спровокувати її до вчинення злочину таке листування не містить.
		5.163.Сторона захисту також стверджувала про навмисне доброзичливе ставлення ОСОБА_20 до ОСОБА_10 , з метою установити довірливі стосунки, зокрема, шляхом привітань з Днем працівників суду, Міжнародним жіночим днем, даруванням подарунків, що зафіксовано під час проведення НС(Р)Д /а.с. 97-101-108 т. 15, а.с. 63-68 т. 9/. 
		5.164.Під час допиту обвинувачена зазначала, що їй подобалось, що ОСОБА_20 сидів у неї під кабінетом, щоб вона його тільки бачила, щоб привітатися з нею, побажати їй гарного дня. Їй також здавалось, що він гарний професіонал, вона давно не бачила, щоб так захисник опікувався справою і готовий на будь-які жертви, що він готовий прийти завчасно, очікувати під кабінетом скільки часу, скільки це буде потрібно та жодного разу він не пропустив засідання. На її переконання, з початку листопада 2020 року у них виникли такі дружні на професійній основі відносини.
		5.165.Обвинувачена під час допиту у судовому засіданні також зазначала, що він дуже поважно ставився до її персони, цікавився її здоров?ям, справами тощо. На її переконання, у таких моментах починалась його впевненість, що він може спитати: «Ну, а як би нам, аби прискоритись? Ну щоб там все було добре». 
		5.166.Проте, досліджені судом фактичні дані вказують на те, що ОСОБА_10 сама була зацікавлена у позапроцесуальному спілкуванні з ОСОБА_20 та не відмовлялась від відповідних привітань та подарунків, спілкування з ним, не виявляла при цьому будь-яких негативних емоцій, а трактуючи його висловлювання як пропозицію неправомірної вигоди, передбачених законом превентивних заходів не вживала.
		5.167.На переконання суду, приязні, довірливі стосунки між ОСОБА_20 та обвинуваченою не можна трактувати як провокацію підкупу у виправдання вчинення останньою кримінального правопорушення. Адже такі стосунки не можуть слугувати передумовою до підбурення до вчинення злочину, а вказують на те, що обвинувачена, будучи впевненою у власному невикритті, умисно співпрацювала із ОСОБА_20 з метою отримання неправомірної вигоди. 
		5.168.Водночас, без сумніву такі відносини давали можливість ОСОБА_20 спілкуватись із суддею позапроцесуально, отримувати консультації, прохати про сприяння у судових справах на користь його клієнтів і, зрештою, розраховувати на задоволення таких прохань, чим він активно і користувався. 
		5.169.Поряд з цим, зазначене обвинувачена використала спочатку для висловлення прохання про надання неправомірної вигоди, а згодом і одержання її. 
		5.170.До того ж, незважаючи на наявність у них таких відносин, ОСОБА_10 знаючи, що рішення, яке просив її ухвалити ОСОБА_20 у справі за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 , ОСОБА_19 відповідало закону, як вона сама зазначила під час надання показань суду, усе ж висловила йому прохання надати їй неправомірну вигоду за ухвалення такого, підвищила її розмір та одержала її.
		5.171.Ураховуючи викладене, інші дані, зафіксовані за результатами НС(Р)Д, які отримані у встановленому КПК України порядку, у цьому провадженні визначальною була поведінка саме обвинуваченої. Судом не встановлено, жодних активних дій з боку правоохоронних органів під час досудового розслідування, які могли бути розцінені як провокація підкупу.
		5.172.З огляду на викладене, заяви сторони захисту про провокацію підкупу обвинуваченої під час їх перевірки судом не підтвердились, а інших підстав вважати, що така відбулась, суд не встановив.
		 
		VІ. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання
		6.1.На підставі викладеного, призначаючи покарання обвинуваченій відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини його вчинення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Суд враховує при призначенні покарання і дані про особу винної, яка раніше не судима /а.с. 176 т. 5/, має вищу освіту /а.с. 167 т. 5, а.с. 27 т. 7/, її вік /а.с. 15-20 т.  7/, стан здоров`я /а.с.  178, 181 т. 5/, позитивну характеристику за місцем роботи /а.с. 167 т.  5/ та за місцем проживання /а.с. 153-170 т. 4/, наявність на утриманні малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої дитини, 20.12.2006 р.н. /а.с. 155 т. 4, а.с. 12, 21-24 т. 7/, яких обвинувачена виховує самостійно, є неодруженою /а.с. 155 т. 4, а.с. 25, 27 т. 7/, а також те, що згідно з даними досудової доповіді її виправлення можливе і без позбавлення волі /а.с. 153-170 т. 4/. 
		6.2.На підставі викладеного, суд доходить висновку, що обвинуваченій необхідно призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посаду судді на строк 3 роки. Водночас, суд виходить із того, що обвинувачена вчинила злочин, обіймаючи відповідну посаду. Також суд призначає додаткове покарання у виді конфіскації частини належного обвинуваченій на праві власності майна, зокрема, транспортного засобу Skoda Octavia A5, д.н.з.  НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 та земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:091:0111 загальною площею 0,06 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 .
		 
		 
		 
		VІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		 
		7.1.Цивільний позов не заявлявся.
		7.2.Спеціальна конфіскація не застосовується.
		7.3.Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні. 
		7.4.Процесуальні витрати відсутні.
		7.5.Речові докази. Заходи забезпечення кримінального провадження.
		7.6.Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (ч. 9 ст. 100 КПК).
		7.7.Суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК).
		7.8.З матеріалів справи встановлено, що ухвалою слідчого судді від 11.06.2021 у справі 991/3954/21 накладено арешт на речі, документи та кошти, вилучені детективом 07.06.2021 під час обшуку службового кабінету обвинуваченої /а.с. 64-69, 79-82 т. 11/ та постановою детектива від 09.06.2021 визнані речовими доказами /а.с. 70-72 т.11/.
		7.9.З урахуванням зазначеного, долю відповідних речових доказів суд вирішує таким чином:
		-грошові кошти в сумі 2 500 доларів США на підставі п.  5 ч. 9 ст. 100 КПК України слід повернути НАБУ;
		-книжку жовтого кольору з написом «Практикум з правопису української мови», а також паперовий згорток білого кольору, в який були загорнуті банкноти, на підставі п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України слід знищити як такі, що не мають ніякої цінності і не можуть бути використані;
		-копію цивільної справи № 15/19 за апеляційною скаргою на ухвалу судді ОСОБА_10 від 13.09.2019 по цивільній справі №175/3623/19 на 65 арк., в прошитому та пронумерованому вигляді, копію цивільної справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 , ОСОБА_19 №175/3623/19 на 163 арк., на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
		7.10.Беручи до уваги зазначене, cуд ухвалює рішення про залишення в силі до набрання вироком законної сили арешту, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді від 11.06.2021 у справі № 991/3954/21, на перелічене у попередньому пункті цього вироку майно. 
		7.11.Разом з тим, з метою забезпечення застосування конфіскації майна, як виду покарання ухвалою слідчого судді від 15.06.2021 у справі № 991/3985/21 /а.с. 68-70 т. 5/ накладено арешт, шляхом заборони розпоряджатися на майно обвинуваченої:
		-транспортний засіб Skoda Octavia A5, д.н.з.  НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ;
		-1/2 частки квартири площею 50,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 25803895; 
		-квартиру площею 47,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 ; 
		-земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:01:091:0111 загальною площею 0,06 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 .
		7.12.Таким чином, зважаючи на те, що санкція статті, за якою обвинувачена визнана винуватою, передбачає покарання у виді конфіскації майна, арешт на зазначене майно до набрання вироком законної сили необхідно залишити в силі. Поряд з цим, зважаючи на те, що суд вирішив призначити покарання у вигляді конфіскації частини майна, то в частині арешту (1/2 частки квартири площею 50,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 25803895; квартиру площею 47,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 ), такий належить скасувати після набрання вироком законної сили. 
		7.13.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2021 року у справі № 991/3933/21 до ОСОБА_10 також застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 грн та покладено обов`язки, однак у відповідній частині обов`язків ухвала припинила дію /а.с. 37-43, 55-59 т. 5/. Застава була внесена ОСОБА_14 /а.с. 44, 45 т.  5/. 
		7.14.Під час судових дебатів, прокурор просив суд змінити обвинуваченій ОСОБА_10 запобіжний захід на тримання під вартою. 
		7.15.Поряд з цим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка та іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		7.16.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
		7.17.Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченою зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		7.18.Суд, ухвалюючи рішення щодо зміни запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні, виходить із того, що ризик переховування обвинуваченої від суду обумовлюється суворістю покарання, призначеного судом за цим вироком у виді позбавлення волі.
		7.19.Розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов`язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, обвинувачена ОСОБА_10 може переховуватися від суду.
		7.20.Суд також не виключає можливості нелегального перетину кордону обвинуваченою ОСОБА_10 з огляду на тяжкість призначеного покарання. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних агресією російської федерації проти України, у неї збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченої та його місцезнаходження, а також Державний кордон України у місцях активних бойових дій. 
		7.21.Отже, наведені обставини у сукупності дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_10 ймовірно може переховуватись від суду. 
		7.22.Окрім того, у межах кримінального провадження № 42023000000000816, що наразі перебуває на стадії досудового розслідування, перевіряються обставини примушування свідка ОСОБА_20 до зміни наданих ним показань та відповідні дії згідно із його заявою про вчинення кримінального правопорушення могли вчиняти за участі ОСОБА_10 /а.с. 26, 27 т. 19/.
		7.23.Зазначене свідчить про наявність ризику незаконного впливу на свідків.
		7.24.З цього приводу суд бере до уваги, що цей вирок може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції та відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувались судом першої інстанції, виключно, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		7.25.У такому разі, ризик впливу на свідків існує і на стадії апеляційного оскарження рішення.
		7.26.А тому, з огляду на обрану міру покарання, з метою забезпечення виконання вироку суду та, відповідно, із урахуванням зазначених ризиків, обвинуваченій належить змінити запобіжний захід, збільшивши розмір застави із 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 181 600 грн, до 1 500 000 грн. Адже, беручи до уваги обрану міру покарання, застава у меншому розмірі, у зазначених у ч. 5 ст. 182 КПК України межах, не здатна забезпечити виконання обвинуваченою обов`язків.
		7.27.Відповідно, з огляду на розмір уже внесеної застави, обвинувачена не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана буде внести кошти у розмірі 1 318 400 грн.
		7.28.Поряд з цим, застосування тримання під вартою, як про те просив прокурор, буде надмірно тяжким, адже на її утриманні перебуває двоє дітей, поряд з цим, малолітня дитина виховується виключно обвинуваченою /а.с. 155 т. 4, а.с. 12, 21-24 т. 7/.
		7.29.Водночас, на переконання суду, обставини цього провадження указують на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеному ризику та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
		7.30.За таких обставин, суд застосовує до обвинуваченої ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави до набрання вироком законної сили.
		7.31.Також, з урахуванням існуючих ризиків, на обвинувачену, на строк на два місяці до 09.12.2024, але не пізніше дня набрання вироком законної сили, необхідно покласти обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
		-не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу суду;
		-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		-не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_126 , ОСОБА_136 , ОСОБА_119 , ОСОБА_26 , ОСОБА_59 , ОСОБА_138 , ОСОБА_127 з приводу обставин кримінального провадження № 52021000000000080;
		-носити електронний засіб контролю.
		7.32.Також, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обвинувачена зобов`язана прибувати до суду за кожною вимогою.
		7.33.Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, підстави для їх застосування не встановлені. 
		7.34.Повідомлення про ухвалення вироку.
		7.35.Відповідно до вимог ст. 483 КПК України суд вважає за необхідне повідомити про ухвалення вироку стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_10 Президента України та Вищу раду правосуддя.
		 
		Керуючись статтями 349, 368, 370, 373, 374, 483 КПК України, суд
		ухвалив:
		1. ОСОБА_10 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посаду судді на строк 3 роки, з конфіскацією частини належного їй на праві власності майна (транспортного засобу Skoda Octavia A5, д.н.з.  НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 та земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:091:0111 загальною площею 0,06 га, яка знаходиться за адресою:  
		АДРЕСА_11 .Речові докази: грошові кошти в сумі 2 500 доларів США на підставі п.  5 ч. 9 ст. 100 КПК України повернути НАБУ; книжку жовтого кольору з написом «Практикум з правопису української мови», а також паперовий згорток білого кольору, в який були загорнуті банкноти, - знищити; копію цивільної справи № 15/19 за апеляційною скаргою на ухвалу судді ОСОБА_10 від 13.09.2019 по цивільній справі №175/3623/19 на 65 арк., в прошитому та пронумерованому вигляді, копію цивільної справи за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_18 , ОСОБА_19 №175/3623/19 на 163 арк., - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		3.Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3954/21 від 11.06.2021, залишити в силі до набрання вироком законної сили.
		4.Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3985/21 від 15.06.2021, залишити в силі до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили в частині: 1/2 частки квартири площею 50,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 25803895; а також квартиру площею 47,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 , скасувати. 
		5.Запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2021 у справі № 991/3933/21, до обвинуваченої ОСОБА_10 у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень, змінити, збільшивши розмір застави до 1 500 000 гривень.
		6.На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України  ОСОБА_10 зобов`язана прибувати до суду за кожною вимогою, а також на строк два місяці до 09.12.2024 включно, але не пізніше дня набрання вироком законної сили на неї покладаються обов`язки:
		-не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу суду;
		-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		-не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_126 , ОСОБА_136 , ОСОБА_119 , ОСОБА_26 , ОСОБА_59 , ОСОБА_138 , ОСОБА_127 з приводу обставин кримінального провадженні № 52021000000000080;
		-носити електронний засіб контролю.
		7.Застава може бути внесена обвинуваченою, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5 .
		8.Обвинувачена не пізніше п`яти днів з дня зміни запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти у розмірі 1 318 400 гривень на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту зміни запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачена, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		9.Роз`яснити обвинуваченій та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явилась за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, застава може бути звернута в дохід держави.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		Учасникам судового провадження вручити повний текст вироку у день його проголошення, зокрема, обвинуваченій та прокурору негайно.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...