Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/9457/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2024. Зареєстровано: 11.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2024.
Дата набрання законної сили: 10.10.2024
Номер судового провадження: 22-ц/4815/765/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		10 жовтня 2024 року 
		м. Рівне
		 
		Справа № 569/9457/23
		Провадження № 22-ц/4815/765/24
		 
		Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		головуючого судді: Гордійчук С. О., 
		суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.,
		секретар судового засідання: Хлуд І.П.
		 
		учасники справи: 
		позивач :  ОСОБА_1 
		відповідач: Акціонерне Товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
		 
		розглянув впорядку спрощеногопозовного провадженняв м.Рівне апеляційнускаргу представника Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПриватБанк" адвоката Коцюби О.В. на рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 12 квітня 2024 року, ухваленого в складі судді Панас О.В., дата складання повного тексту рішення 19.04.2024, у справі № 569/9457/23,
		 
		в с т а н о в и в :
		У травні 2023 року  ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про визнаннянезаконним таскасування наказупро визнання дисциплінарногопроступку прогуломта звільнення, поновленняна роботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеного прогулу, визнання факту мобінгу.
		Позов мотивований тим, що з 01.09.2004 року позивач працював у відповідача на різних посадах. Наказом № Е.28.0.0.0/1-6711909 від 27.02.2023 року ОСОБА_1 поновлено на попередній роботі в АТ КБ «ПриватБанк» на посаді Заступник Керівника Напрямку Розвиток і контроль банкоматної і термінальної мережі Північно-Західного макрорегіонального управління з 06.08.2021. З моменту поновлення його на посаді, йому надали робоче місце  кабінет, проте не надали можливість виконувати свої функціональні обов`язки, не надали доступу до програм Банку, які надають можливість кожному працівнику Банку виконувати свої функціональні обов`язки. З моменту поновлення на роботі до розмови у березні з ОСОБА_2  ОСОБА_1 не надходило жодних завдань чи вказівок, а фактична робота ОСОБА_1 зводилася до фізичного перебування на робочому місті згідно встановленого графіку, без надання будь-яких завдань, що також підтверджується заявами, які ОСОБА_1 надавав ОСОБА_2 та керівнику Банку.                    
		Окрім того, позивач вважав, що в діях відповідача присутній утиск, протиправні дії (мобінг) по відношенню до нього. Обґрунтовуючи дану позицію позивач вказує, що перебування на робочому місті в продовж робочого дня, без можливості виконувати будь-яку роботу, ОСОБА_1 оцінює як вид морального катування, а відповідні дії Банку свідчать про формальне виконання рішення суду, щодо поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді.
		Банк по відношенню до нього створив напружену, ворожу, образливу атмосферу, виводив працівника із психологічної рівноваги;безпідставно негативно виокремлював з колективу шляхом перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопускав ОСОБА_1 на робоче місце; безпідставно позбавляв частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень). Вказує, що відповідними діями Банк змушував ОСОБА_1 недооцінювати свою професійну придатність, тим самим створювали не рівні умови кар`єрного росту.
		28.04.2023 року наказом №17.U.0.0/4-7030178 від 28.04.2023 ОСОБА_1 був звільнений на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КзпП України .
		Вважає, що вказаний наказ про його звільнення із займаної посади на підставі п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважної причини є незаконним та підлягає до скасування, оскільки за дорученням керівника 31 березня 2023 року він поїхав у відрядження у місто Сарни рівненської області, а тому будь-якого прогулу він не допускав.
		Просить суд визнати незаконними та скасувати наказ про визнання дисциплінарного проступку прогулом та звільнення ОСОБА_1 № Е.17.U.0.0/4-7030178 від 28.04.2023 року; поновити на роботі на посаді Заступник Керівника Напрямку. Стягнути з АТ КБ ПриватБанк середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу; визнати факт цькування (мобінгу) по відношенню до ОСОБА_1 з сторони відповідача та зобов`язати усунути факти цькування (мобінгу) по відношенню до ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача понесені витрати у справі.
		Рішенням Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 12 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
		Скасовано наказ № Е.17.U.0.0/4-7030178 від 28.04.2023 року про визнання дисциплінарного проступку прогулом та звільнення.
		Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді Заступника Керівника Напрямку та стягнуто зАкціонерного товариствакомерційний банк«Приватбанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 118 540 (сто вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок) грн. 00 коп. без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів. 
		Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць - допущено до негайного виконання.
		У задоволенні решти вимог відмовлено.                                     Вирішено питання про судові витрати.
		Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем порушено процедуру звільнення працівника, з огляду на відсутність доказів застосування до працівника дисциплінарного стягнення за прогул протягом року, повторно. 
		В поданій на рішення апеляційній скарзі представник відповідача, посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
		   Вказує, що висновок суду про незаконність звільнення позивача з роботи за прогул без поважної причини за відсутності застосованих до нього інших дисциплінарних стягнень ухвалено з неправильним застосуванням п.4 ст.40 КЗпП України та всупереч висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах. Доказів на підтвердження того, що 31 березня 2023 року він був присутній на робочому місці та незаконності його звільнення позивачем не надано і до суду.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду прийняте у відповідності до ст. 263 ЦПК України, є законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі такими, що не заслуговують на увагу.
		У частині третій статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Статтею 352 ЦПКУкраїни передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Рішення суду таким вимогам в повній мірі не відповідає.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.2004 року працював в АТ КБ «Приватбанк» на різних посадах.
		На виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04.11.2022 року, наказом № Е.28.0.0.0/1-6711909 ОСОБА_1 поновлено на роботі в АТ КБ «ПриватБанк» на посаді Заступник Керівника Напрямку Розвиток і контроль банкоматної і термінальної мережі Північно-Західного макрорегіонального управління з 06.08.2021. 
		Відповідно до п. 6 зазначеного наказу встановлено робоче місце ОСОБА_1 (RO200677RMM) за адресою: АДРЕСА_1 , з графіком роботи № 2 для ГО та Мідл-Офіс, а саме робочі дні: понеділок  п`ятниця; початок робочого дня  8:30, закінчення робочого дня  17:30, перерва на обід  одна година протягом робочого дня (може бути використана блоком в одну годину протягом робочого дня), вихідні дні: субота, неділя. Пунктом 7 даного наказу визначено, що відповідальність за виконання рішень наказу покласти на Керівника Управління з кадрового діловодства ГО ОСОБА_3 , а контроль за виконанням рішень наказу покласти на Керівника Департаменту з організаційного розвитку та кадрового діловодства ГО ОСОБА_4 (п. 8 наказу).
		31.03.2023 року працівниками АТ КБ ПриватБанк  ОСОБА_5 (посада Комендант, підгрупа посад Комендант офісу ГО), ОСОБА_6 (посада Старший менеджер, підгрупа посад Старший менеджер з забезпеченого кредитування РП) та ОСОБА_7 (посада Менеджер, підгрупа посад Регіональний менеджер (куратор відділень) РП, склали акт про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці ( ОСОБА_1 ) за номером Е.28.0.0.0/5-6903332 проте, що 31 березня 2023 року, протягом робочого дня, а саме з 10:47 по 16:06 ОСОБА_1 (посада Заступник Керівника Напрямку, підгрупа посад Заступник керівника напрямку Розвиток та контроль банкоматної і термінальної мережі РП) був відсутній на роботі за адресою робочого місця: АДРЕСА_1 .
		05 квітня 2023 року ОСОБА_1 було подано пояснювальну записку про причини відсутності на робочому місті, відповідно до якої 31.03.2023 року з 10:47-16:06 ОСОБА_1 зазначив, що був у відряджені у м. Сарни, де вивчав нові розміщення обладнання АТМ, ТСО та запланував норми розміщення обладнання.
		26 квітня 2023 року було затверджено службову записку Про виявлення порушення Трудової дисципліни № Е.28.0.0.0./2-1209 від 26 квітня 2023 року, відповідно до змісту якої було зафіксовано факт вчинення Працівником дисциплінарного проступку, а саме відсутність ОСОБА_1 на роботі та робочому місці більше трьох годин.
		Наказом від 28 квітня 2023 року № Е.17.U.0.0/4-7030178 було визнано відсутність ОСОБА_1 на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин 31 березня 2023 року прогулом та звільнено на підставі п. 4 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
		За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (частина перша статті 147 КЗпП).
		Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.
		Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП).
		Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (див. постанову Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року в справі № 278/1232/18 (провадження № 61-19574св19) вказано, що «при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника. Отже, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 569/22159/19 (провадження № 61-19646св21) вказано, що «невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами».
		У постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі№ 536/1755/20 (провадження № 61-21194св21), від 27 листопада 2023 року у справі № 486/78/23 (провадження № 61-14192св23), від 13 грудня2023 року у справі № 621/2124/22 (провадження № 61-11016св23) вказано, що: «при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першоїстатті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Таким чином, у пункті 4 частини першоїстатті 40 КЗпП Українивстановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.
		Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. При цьому власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня. Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першоїстатті 40 КЗпП Україниє з`ясування поважності причин його відсутності на роботі у день звільнення. Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі здійснюється виходячи з конкретних обставин та наданих сторонами доказів. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника».
		У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
		Убачається, що 31.03.2023 року у період часу з 10:47 по 16:06 год. ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці. 
		Суд першої інстанції, встановив, що ОСОБА_1 достовірно був обізнаний щодо права на відрядження при наявності наказу, проте, такий наказ відповідачем не було видано, доказів на спростування заперечення про направлення ОСОБА_1 у відрядження у м. Сарни позивачем не надано, а судом не встановлено, проїздні квитки та будь-які інші докази перебування ОСОБА_1 у службовому відрядженні не надані.
		Дані обставини сторонами не оспорюються.
		Враховуючи, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт відсутності позивача на роботі,поважність причин відсутності на робочому місці 31.03.2023 року у період часу з 10:47 по 16:06 год не доведено, тобто, здійснено прогул в розумінні пункту 4 частини першоїстатті 40 КЗпП України.
		У наказі про звільнення позивача зазначена правильнапідстава звільнення, з якою роботодавець пов`язувавтаке звільнення.
		Таким чином, звільнивши позивача у зв`язку із прогулом відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідач діяв у межах та у відповідності до норм чинного трудового законодавства України, і позивач не довів порушення відповідачем вимог законодавства під час його звільнення.
		Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд 
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу представника Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПриватБанк" адвоката Коцюби О.В. задовольнити. 
		Рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 12квітня 2024 року у задоволеній частині скасувати.
		У задоволенні позову  ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний банк "ПриватБанк"про визнання незаконним та скасування наказу про визнання дисциплінарного проступку прогуломта звільнення, поновленняна роботі, стягнення середньогозаробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 10.10.2024 року.
		 
		Головуючий суддя : Гордійчук С.О.
		 
		Судді : Боймиструк С.В.
		 
		Ковальчук Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...