Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/7765/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано судом: 11.10.2024. Зареєстровано: 11.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2024.
Дата набрання законної сили: 11.11.2024
Номер судового провадження: 1-кп/636/1139/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024170020007312

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________
		    Справа № 636/7765/24  Провадження 1-кп/636/1139/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11.10.2024                                місто Чугуїв
		Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві кримінальне провадження № 62024170020007312 від 11.09.2024, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанці, Черкаської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України,
		ВСТАНОВИВ :
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №32 від 01.02.2024 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду стрільця  помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти.
		Однак ОСОБА_6 під час проходження військової служби у складі стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України - 26.05.2024 вирішив стати на злочинний шлях та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.
		Так, 26.05.2024 приблизно о 14:30 год. командиром 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ЗСУ лейтенантом ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 , вишикувано військовослужбовців НОМЕР_2 та 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , в т.ч. ОСОБА_6 , якому було доведено бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_8 №440/дск від 23.05.2024, а саме: заняття рубежів в АДРЕСА_2 (ВП «Ямайка», ВП «Одеса», ВП «Хижина», СП «Бар», СП «Роккі») з метою відбиття наступу противника, розгрому противника, недопущення просування противника, відновлення втраченого положення, заняття позицій з урахуванням властивостей місцевості, веденні розвідки для своєчасного викриття ознак створення наступальних дій противника, стійкого утримання зайнятих позицій.
		Однак ОСОБА_6 , будучи невдоволеним цим наказом щодо заняття рубежів в н.п. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області (ВП «Ямайка», ВП «Одеса», ВП «Хижина», СП «Бар», СП «Роккі»), з метою відбиття наступу противника, розгрому противника, недопущення просування противника, відновлення втраченого положення, заняття позицій з урахуванням властивостей місцевості, веденні розвідки для своєчасного викриття ознак створення наступальних дій противника, стійкого утримання зайнятих позицій, перебуваючи в АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.
		12.09.2024 між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_9 та обвинуваченим у цьому провадженні  ОСОБА_6 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.52, 468, 469, 472 КПК України.
		Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою винуватість в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.402 КК України, активно сприяв розкриттю злочину, щиро каявся, за місцем служби характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, громадський порядок не порушує.
		Сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченому за ч.4ст.402 КК України із застосуванням ст.69 КК України КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 62 КК України замінити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі на покарання у вигляді 2 років тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. 
		На судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, що йому інкриміноване, у вчиненому щиро розкаявся. Йому цілком зрозумілі його права, передбачені ч.4ст.474 КПК України, а також те, що внаслідок укладення та затвердження угоди про визнання винуватості він буде обмежений в праві оскарження вироку згідно із положеннями ст.ст.394,424 КПК України. Він повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього в разі затвердження угоди судом. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, необумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
		Прокурор просив затвердити укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості та ухвалити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 з призначенням йому покарання узгодженого сторонами в угоді.
		Захисники - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на судовому засіданні також наполягали на затвердженні укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству та інтересам їх підзахисного.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п.2 ч.1ст.468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Частина 4статті 469 КПК Українипередбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Судом дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.4 ст. 402 КК України  відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, яке згідно ст.12КК України є тяжким злочином.
		При цьому судом з`ясовано, що усі сторони кримінального провадження, зокрема і обвинувачений ОСОБА_6 , розуміють, що відповідно до ст.473КПКУкраїни наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394та424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст.474 КПК України.
		Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476КПКУкраїни прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності заст.389-1 КК України.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогамКримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
		Обставинами, відповідно до вимогст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, відповідно до вимогст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Що стосується особи обвинуваченого, то суд враховує його вік, наявність постійного місця реєстрації та проживання, те, що ОСОБА_6 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, раніше не судимий, військовослужбовець, за місцем служби характеризується позитивно.
		Згідно статей50,65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, саме те, що обвинувачений під час досудового розслідування та судового розгляду визнав свою вину, щиро покаявся у вчиненому та висловив жаль з приводу вчиненого, осудив свою поведінку, співпрацював зі слідством, та з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, а також враховуючи індивідуальні особливості вказаного діяння, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, ставлення особи до своїх дій, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому основне покарання з врахуванням положень ст.ст. 62, 69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.4 ст. 402 КК України, а саме покарання у вигляді позбавлення волі у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців, що запропоновано сторонами угоди.
		Стаття 62 КК України передбачає, що покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.
		Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 12.09.2024, яка укладена між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_9 та обвинуваченим у цьому провадженні  ОСОБА_6 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком 2 роки.
		Суд вважає, що таке покарання відповідатиме ступені тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та буде справедливим, і не буде становити «особистий надмірний тягар для обвинуваченого та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи». Крім того, призначене покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, і воно випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».
		Згідно з ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		Застосований запобіжний захід стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не підлягає зміні.
		Цивільний позов по справі відсутній.
		Речові докази по справі відсутні.
		Судові витрати відсутні.
		Керуючись ст.ст.373,374,475 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ :
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 вересня 2024 року між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_9 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_6 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, що внесене в ЄРДР за №62024170020007312 від 11.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України.
		Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України та, з урахуванням положень ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ст.62 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки замінити на покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк 2 (два) роки.
		Запобіжний захід  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_6  рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 16.08.2024.
		Роз`яснити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.
		Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, а саме:
		- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, більш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7ст.474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч.4ст.469 КПК Україниугода не може бути укладена.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...