Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/11087/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2024. Зареєстровано: 11.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2024.
Дата набрання законної сили: 10.10.2024
Номер судового провадження: 22-ц/4805/1834/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційнийсуд 
		 
		 
		Справа №296/11087/23 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В. 
		Категорія 76 Доповідач Трояновська  Г. С. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 жовтня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
		Головуючого - судді Трояновської Г.С.
		суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
		з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 296/11087/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Житомиргаз про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
		за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Шалоти К.В. у м. Житомирі
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив :
		1.стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5 836 721,70 грн ;
		2.Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу всього в розмірі 9 324 900,25 грн ; 
		3.Стягнути судові витрати, в тому числі, витрати на правничу допомогу.
		В обгрунтування позову зазначав, що у період з 01.07.2016 року по 01.08.2023 року працював на посаді Голови Правління Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» (з 2018 року перейменовано на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз»). Відповідно до наказу АТ «Житомиргаз» від 28.06.2023 року № 221/ос із змінами, внесеними наказом від 03.07.2023 року № 227/ос, від 06.07.2023 року № 232/ос, від 11.07.2023 року № 238/ос, від 31.07.2023 року № 264/ос, від 24.07.2023 року № 255/ос, його було звільнено 01.08.2023 року із займаної посади на підставі п. 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України. Оскільки в порушення норм діючого законодавства остаточних розрахунків в день звільнення не було здійснено, просив задовольнити позов.
		Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		Не погоджуючисьіз вказаноюухвалою суду,представник ОСОБА_1 адвокат Алейников О.С. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки 17 червня 2024 року представник позивача адвокат Беркута Н.М. на адресу суду направила заяву про участь у судовому засіданні 27 червня 2024 року у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів. 24 червня 2024 року представник позивача ОСОБА_3 подала заяву до суду про те, що у зв`язку з тим, що позивач звернувся до іншого адвоката з метою надання йому правничої допомоги, вона відкликає свої заяви про участь у справі. Адвокатом Алейниковим О.С. договір про надання правничої допомоги з позивачем був укладений 26 червня 2024 року, але в зв`язку з відсутністю часу заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи подана не була, так як позивач по справі не знав, що його представник ОСОБА_3 відкликала свої заяви. Вважає, що суд першої інстанції, отримавши заяву від представника позивача ОСОБА_3 повинен був відкласти розгляд справи та надати можливість іншому представнику ознайомитися з матеріалами справи та взяти участь у розгляді справи.
		У відзивіна апеляційнускаргу представникАТОператор газорозподільної системи «Житомиргаз» Костюкович В.М. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зауважував, що позивач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а також отримує судову кореспонденцію у справі через цей електронний кабінет. У жодне з судових засідань позивач не з`явився, що не заперечується змістом апеляційної скарги, при цьому причини неявки у судові засідання сторона позивача також не наводить. У судове засідання 27.06.2024 повторно не з`явилась представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , а також були відсутні будь-які інші представники позивача, хоча ОСОБА_1 був ознайомлений з датою та часом судового засідання, а тому мав можливість забезпечити участь свого представника. Жодних заяв щодо відкладення судового засідання, призначеного на 27.06.2024 чи проведення цього судового засідання без участі позивача чи його представника також не надходило. Крім того, ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що адвокат Беркута Н.М. відкликала свої заяви про вступ у справу та участь судовому засіданні в режимі відеоконференції, бо заява про ці обставини від 24.06.2024 направлялась позивачу до його електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС (підтверджується додатком № 2 до заяви ОСОБА_3 про відкликання поданих заяв від 24.06.2024).
		В суді апеляційної інстанції представник позивача адвокат Алейніков О.С. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити з підстав наведених у ній, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.
		Представник відповідача ОСОБА_5 проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу.
		Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
		Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник  адвокат Рудницька Ю.О. у судові засідання 30.05.2024 та 27.06.2024 не прибули, з урахуванням вимог частини шостої статті 128, частини п`ятої статті 130 Цивільного процесуального кодексу України є такими, що належним чином повідомлені про дату, час та місце судових засідань, що стверджується фактом отримання представником позивача судових повісток надісланих до її електронного кабінету, неповідомлення суду про причини своєї неявки, неподання заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також ураховуючи повторність неявки позивача та його представника, а також відсутність у суду обов`язку з`ясування причини поважності повторної неявки позивача та його представника.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
		Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
		Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
		Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
		Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
		Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
		Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) Верховний Суд вказав, що «залишення позову без розгляду  це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
		Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22), від 11 червня 2024 року у справі № 761/41283/21.
		05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.
		Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
		Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистеми ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
		Згідно з частинами 4 - 7 ЦПК України ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
		Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
		Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
		У справі, що переглядається:
		23.11.2023 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/11087/23, яку призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (т.1 а.с. 188).
		21.02.2024 протокольною ухвалою суду за участі представників позивача та відповідача прийнято заяву про збільшення позовних вимог та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 12.03.2024 (т.2. а.с. 136).
		12.03.2024протокольною ухвалоюсуду заучасті представниківпозивача тавідповідача закритопідготовче провадженнята призначеносправу дорозгляду посуті на16.05.2024(т.2. а.с. 171). 
		Судові повістки були направлені до електронних кабінетів усіх учасників справи, в тому числі  позивача та його представника  адвоката Рудницької Ю.О. 
		14.05.2024 представник позивача адвокат Рудницька Ю.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на перебуванням на лікарняному (т.2. а.с. 182).
		16.05.2024 розгляд справи відкладено на 30.05.2024, про що повідомлено ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1  ОСОБА_4 шляхом надіслання судових повісток до їх електронних кабінетів ( т.2 а.с.190,191).
		30.05.2024 позивач та представник позивача  адвокат Рудницька Ю.О. в судове засідання не прибули. ОСОБА_4 надіслала через електронний кабінет клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на перебуванням на лікарняному.
		Розгляд справи відкладено на 27.06.2024, про що повідомлено ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1  ОСОБА_4 шляхом надіслання судових повісток до їх електронних кабінетів (т.2 а.с.202,203).
		17.06.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Беркута Н.М. подала заяву про вступ у справу як представника, та клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (т.2 а.с.205 - 207).
		24.06.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Беркута Н.М. подала заяву про відкликання поданих заяв (т.2 а.с.211 - 212).
		27.06.2024 позивач, представник позивача  адвокат Рудницька Ю.О. в судове засідання не прибули, причин своєї неявки суду не повідомили, жодних заяв (клопотань) до суду не подавали.
		Зі справи вбачається, що 17 червня 2024 року ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги із адвокатом Беркутою Н.М. (т.2 а.с.208), проте 24.06.2024 ОСОБА_3 подала заяву до місцевого суду, яка надійшла 25.06.2024, про те, що їй стало відомо, що позивач звернувся до іншого адвоката за правничою допомогою, а тому вона просить залишити без розгляду її заяви про вступ у справу як представника (т.2 а.с.212).
		Доказів, про те, що договір про надання правничої допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Рудніцькою Ю.О., розірвано матеріали справи не містять, як і доказів того, що на день судового засідання 27.06.2024 інтереси позивача представляє інший адвокат. Лише на час апеляційного розгляду справи було надано ордер від 27.06.2024 на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Алейниковим О.С. в Корольовському районному суді м. Житомира та в Житомирському апеляційному суді згідно договору про надання правничої допомоги №14 від 26.06.2024 (т.3 а.с.238).
		Отже, у судове засідання 27.06.2024 повторно не з`явився а ні позивач, а ні його представник, заява про розгляд справи у його відсутність позивачем чи його представником не подавалась.
		З огляду на наведене судом першої інстанції обгрунтовано позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду (т.2 а.с.217 - 220).
		Як наголошує в своїх рішеннях ЄСПЛ, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадження у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. рішення ЄСПЛ «Каракуця проти України»).
		Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов`язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вимагається особлива сумлінність. Позивач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Суд, на який покладено обов`язок керування справою, зобов`язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.
		Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20) дійшла висновку, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
		Матеріали справи містять підтвердження про доставлення судових повісток до електронного кабінету ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 про судові засідання, призначені на 30.05.2024 та 27.06.2024 року ( т.2 а.с.190,191, 202,203).
		Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано належних, допустимих доказів того, що з технічних причин він не мав доступу до власного «Електронного кабінету» та не отримував судові повістки.
		При цьому, законодавством передбачено обов`язок надіслання судових повісток та інших документів по справі саме до електронного кабінету і тільки в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Встановивши, що позивач та його представник були належним чином повідомлені про судові засідання, призначені на 30 травня та 27 червня 2024 року, двічі у ці судові засідання не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, визнавши відсутність поважних обставин для відкладення розгляду справи, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
		Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують та зводяться до суперечливого тлумачення норм процесуального права та незгоди із висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не можуть бути підставою для скасування обґрунтованої ухвали суду першої інстанції.
		Доводи в апеляційній скарзі про те, що позивач по справі не знав, що його представник ОСОБА_3 відкликала свої заяви є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено, що вказані заяви були направлені позивачу до його електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС (підтверджується додатком № 2 до заяви ОСОБА_3 про відкликання поданих заяв від 24.06.2024).
		Також є безпідставними аргументи, наведені в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції, отримавши заяву від представника позивача ОСОБА_3 повинен був відкласти розгляд справи та надати можливість іншому представнику ознайомитися з матеріалами справи та взяти участь у розгляді справи, оскільки, керуючись принципом диспозитивності, суд не вправі здійснювати процесуальні дії від імені сторони, без її волевиявлення. Позивач не позбавлений був можливості взяти участь у судовому засідання особисто або направити до суду відповідну заяву. 
		Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Ухвала суду є законною і обгрунтованою, підстав для її скасування не вбачається.
		 
		Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		УхвалуКорольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 11.10.2024.
		 
		Головуючий Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...