Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/127/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2024. Зареєстровано: 11.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		 
		майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
		e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
		код ЄДРПОУ 03499916 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"19" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/127/24 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Шніт А.В. 
		секретар судового засідання: Малярчук Р.А.
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Костюкович В.М. - дов. №01-153-1223 від 19.12.2023; 
		від відповідача: Алейников О.С. - ордер серія АМ №1057236 від 23.06.2024, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" 
		до ОСОБА_1 
		про стягнення 11 180 200,00грн 
		 
		В судовому засіданні оголошувались перерви 25.06.2024 до 04.07.2024 о 14:15, 04.07.2024 до 20.08.2024 о 14:15, 20.08.2024 до 19.09.2024 о 09:30.
		 
		Акціонерне товариство "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 11 180 200,00грн збитків.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на видачу незаконного наказу Голови правління АТ "Житомиргаз" від 17.05.2023 №34/уп "Про виплату голові правління та членам правління премії".
		В якості правових підстав позову, позивач посилається, зокрема, на ст.22, 92, 614, 1166 Цивільного кодексу України, ст.65, 225 Господарського кодексу України, ст.89, 90 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Ухвалою суду від 13.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 12.03.2024 о 10:00.
		04.03.2024 за вх.№3418/24 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
		12.03.2024 за вх.№3849/24 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив. 
		29.03.2024 за вх.№4774/24 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.
		Ухвалою суду від 24.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.
		Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні 19.09.2024 проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
		 
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фактичні обставини справи.
		Відповідно до наказів Акціонерного товариства "Житомиргаз" (яке неодноразово змінювало своє найменування та станом на день звернення з позовною заявою до суду мало назву - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (позивач)) від 03.01.2008 №1/ос, від 03.02.2011 №15-а/ос, від 01.08.2013 №154-а/ос, від 01.07.2016 №236/ос, від 01.07.2019 №365/ос, від 30.06.2022 №165/ос, а також контракту від 17.06.2022 і додатку до нього від 17.06.2022 ОСОБА_1 (відповідач) обіймав посаду Голови Правління АТ "Житомргаз" у період з 03.01.2008 по 01.08.2023 (а.с. 85-98, т.1).
		Згідно з п.11.5.1.6. Статуту Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (нова редакція) (а.с. 18-61, т.1) до повноважень Голови Правління належить право видавати обов`язкові до виконання працівниками Товариства накази, розпорядження, вказівки в межах своєї компетенції.
		Так, 17.05.2023 ОСОБА_1 видано наказ №34/уп "Про виплату Голові правління та членам Правління премії" (а.с.130, т.1), згідно якого було нараховано премії на загальну суму 11180200,00грн наступним особам: ОСОБА_1 як Голові Правління - у розмірі 4969000,00грн; ОСОБА_2 як Директору технічному - в розмірі 1242240,00грн; ОСОБА_3 як Директору з капітального будівництва - у розмірі 1242240,00грн; ОСОБА_4 як Директору з безпеки у розмірі - 1242240,00грн; ОСОБА_5 як Директору комерційному у розмірі - 1242240,00грн; ОСОБА_6 як Директору фінансовому - у розмірі 1242240,00грн.
		Виплата зазначених вище сум премій (після утримання сум податків та зборів) підтверджується платіжними інструкціями: №1 від 17.05.2023 (на суму 3950355,00грн ( ОСОБА_1 )); №1 від 18.05.2023 (на суму 987580,80грн ( ОСОБА_6 )), №2 від 18.05.2023 (на суму 987580,80грн ( ОСОБА_4 ), №3 від 18.05.2023 (на суму 987580,80грн ( ОСОБА_2 )); №1 від 19.05.2023 (на суму 987580,80грн ( ОСОБА_3 )); №2 від 19.05.2023 (на суму 987580,80грн ( ОСОБА_5 )) (а.с.132-134, т.1).
		На підставі наказу АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" від 28.06.2023 №221/ос (з врахуванням змін, внесених наказами від 03.07.2023 №227/ос, від 06.07.2023 №232/ос, від 11.07.2023 №238/ос, від 24.07.2023 №255/ос, від 31.07.2023 №264/ос) ОСОБА_1 звільнений з 01.08.2023 із займаної посади на підставі п.5 ст.41 Кодексу законів про працю України (а.с.124-129, т.1).
		Згідно розпорядження голови правління АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" від 21.08.2023 №16Р-163-0823 (а.с.142, т.1) розпочато службове розслідування щодо законності та підстав виплат премій голові та членам правління АТ "Житомиргаз" у травні 2023 року.
		Висновком службового розслідування щодо перевірки законності та підстав виплат премій голові та членам правління АТ "Житомиргаз", затвердженим головою правління 25.08.2023 (а.с.143-149, т.1), встановлено, що прийняття та підписання головою правління АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" ОСОБА_1 наказу від 17.05.2023 №34/уп "Про виплату Голові правління та членам Правління премій" здійснено на підставі рішення Наглядової ради Товариства, оформленого протоколом від 12.05.2023 №12/05-2023, котре на адресу АТ "Житомиргаз" фактично не надходило та відсутнє у вхідній кореспонденції товариства. При цьому, виявлено відсутність і самого оригіналу протоколу Наглядової ради АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" від 12.05.2023 №12/05-2023, який також не зареєстрований у канцелярському відділі та не надходив на адресу позивача. Оригінал вказаного протоколу у відповідальних працівників товариства відсутній, як і оригінали та копії бюлетенів членів Наглядової ради, які здійснювали голосування, оскільки такі документи не находили на адресу АТ "Житомиргаз". 
		30.08.2023 наказом голови правління АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" №01.5.1Но-184-0823, зокрема, скасовано наказ від 17.05.2023 №34/уп "Про виплату Голові правління та членам Правління премій" (а.с.150, т.1).
		19.09.2023 позивачем отримано лист ОСОБА_7 від 11.09.2023 з оригіналами протоколу №12/05-2023 від 12.05.2023 та трьох бюлетенів заочного голосування членів Наглядової Ради АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" до нього ( ОСОБА_8 з датою розсилки - 05.05.2023, ОСОБА_7 з датою розсилки - 05.05.2023, ОСОБА_9 з датою розсилки - 22.03.2022) (а.с. 151-163, т.1).
		24.10.2023 разом з листом ОСОБА_7 від 19.10.2023 позивач отримав ще один оригінал бюлетеню заочного голосування ОСОБА_9 з датою розсилки - 05.05.2023. У даному листі зазначено, зокрема, про помилковість направлення оригіналу бюлетеню заочного голосування Іана Бьорда з датою розсилки - 22.03.2022 разом з попереднім листом (а.с. 165-170, т.1).
		Листом від 14.11.2023 ОСОБА_7 повідомив голову правління АТ "Житомиргаз" про те, що в протоколі наглядової ради АТ "Житомиргаз" №12/05-2023 від 12.05.2023 була допущена описка при його створенні, помилково вказано запис напроти варіанта голосування: "Утримався", тоді як дійсно він мав намір проголосувати: "За", а тому просив вважати його голос у протоколі наглядової ради від 12.05.2023 щодо виплати голові та членам правління товариства премії замість "Утримався" як "За". До вказаного листа додано виправлений протокол засідання наглядової ради від 12.05.2023 щодо виплати голові та членам правління товариства премії (заохочення) та його бюлетень заочного голосування з датою розсилки  05.05.2023, які містять запис: "Виправлено член наглядової ради Мількевич В.П. 14.11.2023" (а.с. 230-231, т.1).
		Посилаючись на безпідставне прийняття відповідачем наказу 17.05.2023 № 34/уп "Про виплату Голові правління та членам Правління премій", позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 11180200,00грн збитків, спричинених, на його думку, Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз".
		 
		Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
		Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України).
		За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Статтею 224 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
		Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Згідно із ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
		вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
		додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
		неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;
		матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
		Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
		Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
		Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
		Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
		За змістом приписів ч.4 ст.89 ГК України посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ним господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з якої вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга цієї ж статті).
		За приписами ст.89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначаються залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
		Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України.
		Посадові особи несуть цивільно-правову, адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність за шкоду та збитки, завдані ними господарському товариству, у порядку та у випадках, передбачених законом.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27.07.2022 №2465-IX, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, наглядова рада акціонерного товариства (далі - наглядова рада) є колегіальним органом, що в межах компетенції, визначеної статутом акціонерного товариства та цим Законом, здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу.
		Порядок роботи наглядової ради, права та обов`язки її членів, порядок виплати їм винагороди визначаються цим Законом, статутом акціонерного товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з кожним членом наглядової ради. Такий договір або контракт від імені товариства підписується уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. У разі укладення з членом наглядової ради цивільно-правового договору такий договір може бути оплатним або безоплатним.
		Згідно із ч.1 ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом акціонерного товариства.
		До виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контрактів, що укладаються з членами виконавчого органу товариства; встановлення розміру їхньої винагороди; визначення особи, яка підписуватиме контракти (договори) від імені товариства з головою та членами виконавчого органу товариства (п. 10 ч.2 ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства").
		Відповідно до ч.2, 4, 5, 8 ст.75 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу, за умови, що інше не передбачено статутом акціонерного товариства.
		На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос.
		Протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п`яти робочих днів після проведення засідання.
		Статутом акціонерного товариства або положенням про наглядову раду може передбачатися можливість проведення засідання наглядової ради та/або прийняття нею рішень шляхом опитування, зокрема з використання програмно-технічного комплексу, або шляхом проведення аудіо- чи відеоконференції, а також визначатися порядок проведення таких засідань.
		Судом встановлено, що Статутом АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (нова редакція), затвердженим загальними зборами товариства 27.03.2019 (надалі  Статут) (а.с. 18-60, т.1), передбачено, зокрема, наступне: 
		-до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контрактів, які укладаються з головою та членами правління, встановлення розміру їх винагороди (пп.10.2.2.8 п.10.2 розд.10 Статуту);
		-голова правління товариства має право видавати обов`язкові до виконання працівникам товариства, дочірніх підприємств, філій та представництв накази, розпорядження, вказівки в межах своєї компетенції, встановлювати внутрішній режим роботи в товаристві (пп.11.5.1.6 п.11.5 розд.11 Статуту);
		-рішення наглядової ради можуть прийматися шляхом заочного голосування (опитування); рішення про проведення засідання наглядової ради шляхом заочного голосування (опитування) приймається головою наглядової ради товариства, крім випадку обрання та/або припинення повноважень голови та/або секретаря наглядової ради товариства; порядок прийняття наглядовою радою рішень шляхом проведення заочного голосування (опитування) визначається положенням про наглядову раду (п.10.4.4 Статуту);
		-засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь, а при заочному голосування надали бюлетені, не менш ніж 3 (три) члена наглядової ради (п.10.4.5 Статуту);
		-протокол засідання наглядової ради оформляється протягом п`яти днів після проведення засідання; протокол засідання наглядової ради передається на зберігання правлінню товариства протягом п`яти днів після його оформлення (п.10.4.9 Статуту).
		Положенням про Наглядову раду Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (нова редакція), затвердженим загальними зборами акціонерів №26 від 13.04.2021 (далі  Положення) (а.с.62-71, т.1), яким, у тому числі, визначено, що:
		-кількісний склад наглядової ради складає 5 (п`ять) осіб (п.4.1 Положення);
		-організаційною формою роботи наглядової ради є засідання (п.8.1 Положення);
		-наглядова рада може приймати рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування) (п.8.3 Положення);
		-засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь, а при заочному голосування надали бюлетені, не менше ніж 3 (три) члена наглядової ради (п.8.13 Положення);
		-засідання наглядової ради у формі заочного голосування вважається правомочним, якщо в ньому взяли участь (надали заповнені бюлетені для голосування) не менше ніж 3 (три) члена наглядової ради (п.8.23 Положення);
		- рішення наглядової ради у формі заочного голосування (опитування) приймаються простою більшістю голосів членів Наглядової ради від кількісного складу Наглядової ради, встановленого загальними зборами (п.8.21 Положення);
		- протокол засідання наглядової ради оформляється протягом п`яти днів після проведення засідання; протокол засідання наглядової ради передається на зберігання правлінню товариства протягом п`яти днів після його оформлення (п.8.19 Положення);
		- у разі прийняття рішення шляхом заочного голосування (опитування) члени Наглядової ради зобов`язані не пізніше дати засідання надати оригінали бюлетенів для голосування особисто голові наглядової ради або секретарю наглядової ради, або надіслати оригінали заповнених бюлетенів поштою або кур`єром голові наглядової ради або секретарю наглядової ради, а з питання обрання та/або припинення повноважень голови та/або секретаря наглядової ради члену наглядової ради, який скликає таке засідання наглядової ради (п.8.20 Положення);
		-за підсумками заочного голосування секретар Наглядової ради, а в разі його необрання один із членів Наглядової ради, який тимчасово виконує обов`язки секретаря Наглядової ради на підставі відповідного рішення Наглядової ради, оформлює відповідний протокол; протокол заочного голосування підписується головою та секретарем Наглядової ради, а в разі його не обрання одним із членів Наглядової ради, який тимчасово виконує обов`язки секретаря Наглядової ради на підставі відповідного рішення Наглядової ради, а з питання обрання та/або припинення повноважень голови та/або секретаря Наглядової ради протокол заочного голосування підписується обраним на такому засіданні головою та/або секретарем Наглядової ради; бюлетені членів Наглядової ради додаються до протоколу і стають його невід`ємною частиною; контроль за виконанням рішень, прийнятих Наглядовою радою здійснює голова Наглядової ради і, за його дорученням, секретар Наглядової ради; ведення та передача протоколів засідання Наглядової ради забезпечується секретарем Наглядової ради; Наглядова рада надає правлінню протоколи засідань Наглядової ради, які зберігаються за місцезнаходженням товариства протягом всього строку діяльності товариства (пункти 8.22, 8.25, 8.28, 8.29 Положення).
		З наявної в матеріалах справи копії протоколу №12/05-2023 від 12.05.2023 (а.с.131, т.1), на засіданні Наглядової ради АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" у формі заочного голосування, розглядалося питання порядку денного: "Про виплату голові та членам правління товариства премії (заохочення)". У заочному голосуванні Наглядової ради взяли участь: члени Наглядової ради: Девід Ентоні Ховард Браун - представник акціонера Песнеро Інестмент Лімітед; ОСОБА_7 - представник акціонера Сольвоторе Ентерпрайзес Лімітед; Іан Бьорд - представник акціонера Песнеро Ентерпрайзес Лімітед.
		З вказаного питання порядку денного "Про виплату голові Правління та членам правління товариства премії (заохочення)" за виплату голові правління та членам правління товариства премії (заохочення) за перші чотири місяця 2023 року у наступному розмірі: голові правління - 4969000,00грн; директору технічному 1242240,00грн, директору комерційному 1242240,00грн; директору з капітального будівництва - 1242240,00грн; директору фінансовому - 1242240,00грн; директору з безпеки - 1242240,00грн голосували: "За" - 2 голоси ( ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ), "Проти" - немає, "Утримався" - 1 голос ( ОСОБА_7 ).
		Водночас, як судом зазначалося вище, п.8.21 Положення про Наглядову раду визначено, що рішення Наглядової ради у разі заочного голосування (опитування) приймаються простою більшістю голосів членів Наглядової ради від кількісного складу Наглядової ради, встановленого Загальними зборами.
		При цьому, кількісний склад наглядової ради складає 5 (п`ять) осіб (п.4.1 Положення).
		У матеріалах справи міститься протокол загальних зборів акціонерів АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" №26 від 13.04.2021, з якого вбачається, що членами Наглядової ради обрано ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (п. 13 порядку денного) (а.с.72-83, т.1). 
		Таким чином, що рішення Наглядової ради у разі заочного голосування (опитування) 12.05.2023 повинно було бути прийнято простою більшістю голосів членів Наглядової ради від кількісного складу Наглядової ради, встановленого Загальними зборами, а саме  5 осіб, а не від кількості членів, що взяли участь у даному засіданні у формі заочного голосування (3 особи).
		Отже, рішення засідання Наглядової ради АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", оформлене протоколом №12/05-2023 від 12.05.2023, з питання "Про виплату голові правління та членам правління товариства премії (заохочення)", за яке проголосувало 2 з 5 членів (визначена загальними зборами кількість Наглядової ради) (один член утримався) є не прийнятим.
		Однак, незважаючи на те, що рішення з питань преміювання (заохочення) за перші чотири місяця 2023 року у наступному розмірі: ОСОБА_1 як Голові Правління - у розмірі 4969000,00грн; ОСОБА_2 як Директору технічному - в розмірі 1 242240,00грн; ОСОБА_3 як Директору з капітального будівництва - у розмірі 1242240,00грн; ОСОБА_4 як Директору з безпеки у розмірі - 1242240,00грн; ОСОБА_5 як Директору комерційному у розмірі - 1242240,00грн; ОСОБА_6 як Директору фінансовому - у розмірі 1242240,00 грн Наглядовою радою 12.05.2023 не прийняте, відповідач прийняв неправомірний наказ від 17.05.2023 №34/уп, яким з посиланням на протокол Наглядової ради АТ "Житомиргаз" №12/05-2023 від 12.05.2023, наказав за січень - квітень 2023 року виплатити працівникам Товариства премію, а саме (заохочення) за перші чотири місяця 2023 року у загальному розмірі 11 180 200,00грн. Тоді як в матеріалах даної справи відсутні докази надіслання/надання протоколу засідання Наглядової ради Правлінню Товариства у п`ятиденний строк після його оформлення всупереч пункту 8.19 Положення Про Наглядову ради та пункту 10.4.9 Статуту.
		Судом критично оцінюється посилання відповідача, в якості заперечень проти позову, на лист ОСОБА_7 від 14.11.2023 (а.с. 230, т.1), з огляду на наступне.
		Даним листом останній повідомив голову правління АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" про те, що в протоколі засідання наглядової ради АТ "Житомиргаз" №12/05-2023 від 12.05.2023 була допущена описка при його створенні, помилково вказано запис напроти варіанта голосування: "Утримався", тоді як дійсно він мав намір проголосувати: "За", а тому просив вважати його голос у протоколі наглядової ради від 12.05.2023 щодо виплати голові та членам правління товариства премії замість "Утримався" як "За". До вказаного листа додано виправлений протокол засідання наглядової ради від 12.05.2023 щодо виплати голові та членам правління товариства премії (заохочення) та його бюлетень заочного голосування з датою розсилки  05.05.2023, які містять запис: "Виправлено член наглядової ради Мількевич В.П. 14.11.2023" (а.с. 231, т.1).
		Вказаний лист з виправленими бюлетенем заочного голосування з датою розсилки  05.05.2023 і протоколом засідання наглядової ради від 12.05.2023 були направлені на адресу позивача лише 15.11.2023, про що свідчать поштова накладна №0101048321837, відповідний фіскальний чек та штамп поштового відділення на описі вкладення (а.с. 231, т.1, на звороті), тоді як наказ №34/уп "Про виплату Голові правління та членам Правління премії", згідно якого було нараховано премії на загальну суму 11 180 200,00грн, відповідачем видано 17.05.2023.
		Крім того, станом на день направлення позивачу зазначеного вище листа ОСОБА_7 вже не був членом Наглядової ради, про що свідчить протокол позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" від 08.06.2023 (а.с. 137-141, т.1). Таким чином, останній не мав належних повноважень надсилати 15.11.2023 на адресу позивача виправлений екземпляр протоколу засідання наглядової ради від 12.05.2023 за своїм підписом як секретарем Наглядової ради АТ "Житомиргаз", адресований позивачу з доданими до нього бюлетенями заочного голосування членів Наглядової ради позивача, оскільки з 08.06.2023 ОСОБА_7 не є членом Наглядової ради та її секретарем.
		Відповідно до п.23 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради або ради директорів, виконавчого органу, корпоративний секретар акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу акціонерного товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом акціонерного товариства
		Тобто, відповідач відноситься до посадових осіб товариства.
		Положеннями ст.89 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що посадові особи товариства повинні діяти: 1) в інтересах товариства; 2) добросовісно та розумно; 3) у межах повноважень, наданих їм статутом акціонерного товариства та законодавством.
		Посадові особи товариства зобов`язані, зокрема сприяти досягненню товариством успішних результатів відповідно до частини п`ятої цієї статті; діяти з розумним ступенем обачності, професійності та старанності відповідно до частини сьомої цієї статті.
		Посадові особи товариства зобов`язані діяти у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, з найбільшою ймовірністю сприятиме досягненню успішних результатів діяльності товариства на користь усіх його акціонерів.
		Посадові особи товариства зобов`язані діяти з розумним ступенем обачності, професійності та старанності. Це означає обачність, професійність та старанність, з якими діяла б розумна особа, яка: 1) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, які можна розумно очікувати від особи, яка виконує функції посадової особи товариства; 2) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, який повинна мати посадова особа.
		Посадові особи товариства, винні у порушенні передбачених цим Законом обов`язків, відповідають за збитки, заподіяні товариству своїми діями або бездіяльністю. У разі якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною (ч.1 ст.90 Закону України "Про акціонерні товариства"). 
		Відшкодування збитків здійснюється за рішенням суду.
		Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов`язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов`язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов`язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників).
		Справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у статті 3 та інших статтях ЦК, яким мають відповідати дії будь-якого суб`єкта.
		Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Загальне правило ст.1166 ЦК України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми. В іншому випадку відшкодування шкоди відбуватиметься за правилами вищезазначеної статті.
		Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.
		Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
		Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.
		Правові висновки щодо елементів складу цивільного правопорушення; їх визначення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника; а також підстав та умов цивільної відповідальності містяться у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20.
		За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).
		Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №904/3189/19, від 10.12.2018 у справі №902/320/17.
		У відповідності до положень ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
		Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. Правова позиція щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 16.02.2023 у справі №910/14588/21, від 25.05.2023 у справі №910/17196/21 тощо).
		Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Аналогічний правовий висновок щодо необхідності доведення збитків викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.
		Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №925/1289/19.
		Відповідач як посадова особа, будучи на посаді Голови правління АТ "Житомиргаз", зобов`язаний діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, тоді як приймаючи неправомірний наказ від 17.05.2023 №34/уп "Про преміювання працівників", з перевищенням повноважень, із особистою заінтересованістю в отриманні неправомірної вигоди ним як Голови правління та членами Правління, внаслідок прийняття неправомірного наказу, не пересвідчився у наявності прийнятого рішення Наглядовою радою АТ "Житомиргаз", оформленого протоколом №12/05-2023 від 12.05.2023 з питань преміювання Голови Правління та членів Наглядової ради АТ "Житомиргаз", що свідчить про протиправну поведінку відповідача, що призвела до збитків позивача, якими є витрати на неправомірну виплату премії (заохочення) у розмірі 11 180 200,00 грн.
		При цьому причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає у прийнятті відповідачем неправомірного наказу від 17.05.2023 №34/уп "Про виплату Голові правління та членам Правління премії", який призвів до вибуття грошових коштів із власності позивача, внаслідок чого позивачу протиправними діями відповідача завдано шкоду у розмірі 11 180 200,00 грн.
		Водночас відповідачем не доведено відсутності його вини у завданні збитків позивачу. Надані ним докази на підтвердження відсутності вини не заслуговують на увагу, оскільки як встановлено судом станом на 15.11.2023 - дата виправлення протоколу №12/05-2023 засідання Наглядової ради АТ "Житомиргаз" від 12.05.2023, повноваження ОСОБА_7 як секретаря Наглядової ради АТ "Житомиргаз" припинені за рішенням позачергових загальних дистанційних зборів акціонерів АТ "Житомиргаз", оформлених протоколом від 08.06.2023.
		Суд вважає, що вина відповідача проявляється у вигляді умислу на отримання винагороди - премії особисто Голови, як відповідача та членами Правління.
		Слід зазначити, що предметом спору у даній справі є збитки, для стягнення яких необхідним є наявність складу цивільного правопорушення. І саме суд, реалізуючи право особи на ефективний засіб правового захисту, оцінюючи надані сторонами докази, мав встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який може бути підставою для стягнення збитків. Обов`язкове звернення в такому випадку з окремим позовом про вирішення спору щодо незаконності рішення наглядової ради та наказу Голови правління Законом не вимагається. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 11.09.2024 у справі №911/3853/23.
		Згідно з ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
		Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
		Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
		 
		Розподіл судових витрат.
		Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З огляду на задоволення позову в повному обсязі, суд дійшов висновку про покладення витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, на відповідача.
		 
		Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити.
		 
		2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Оператор гозорозподільної системи "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд.35; ідентифікаційний код 03344071):
		- 11 180 200,00грн збитків;
		- 167 703,00грн судового збору.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено: 10.10.24 
		 
		 
		Суддя Шніт А.В. 
		 
		 
		Надіслати: 
		1 - позивачу через електронний кабінет
		2 - відповідачу та його представнику через електронні кабінети

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...