Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/2537/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано судом: 11.10.2024. Зареєстровано: 12.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 14.10.2024.
Дата набрання законної сили: 10.11.2024
Номер судового провадження: 1-кп/501/220/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024163160000091

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		11 жовтня 2024 року Єдиний унікальний № 501/2537/24 Провадження № 1-кп/501/220/24
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		10 жовтня 2024 року                            м. Чорноморськ
		Іллічівський міський суд Одеської області
		 
		у складі: головуючого - ОСОБА_1 секретаря судових засідань  ОСОБА_2 
		номер справи 501/2537/24 провадження 1-кп/501/220/24
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні обвинувальнійакт внесенийдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12024163160000091від 23квітня 2024року заобвинуваченням: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованою, зареєстрованої за довідкою ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою:, АДРЕСА_2 раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України, -
		участь у справі приймали:      прокурори  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		представник потерпілого - ОСОБА_6 ,
		законний представник потерпілого - ОСОБА_7 
		обвинувачена  ОСОБА_3 
		ВСТАНОВИВ:
		Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.
		Стислий виклад обставин обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		11 квітня 2024 року приблизно о 16 годині 40 хвилин, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представляється можливим, ОСОБА_3 перебуваючи у дворі біля будинку АДРЕСА_3 , побачила як в кущах поряд вказаним будинком знаходився, та грався в землі неповнолітній ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дії якого ОСОБА_3 сприйняла як протиправні, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
		Після цього ОСОБА_3 підійшла до малолітнього ОСОБА_8 та під приводом з`ясовування обставин події з останнім, у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, спрямований на завдання побоїв ОСОБА_8 , що спричиняють фізичний біль. 
		В подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно, застосовуючи фізичну силу, лівою рукою притисла малолітнього ОСОБА_8 до стіни буд АДРЕСА_3 , де на підставі раптово виниклого умислу, з метою завдання фізичного болю, кулаком правої руки нанесла три удари в область голови останньому від чого він отримав фізичний біль. 
		Зазначені навмисні дії ОСОБА_3 завдали потерпілому ОСОБА_8 фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень.
		10 червня 2024 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 скерований до суду. Дії ОСОБА_3 кваліфіковані у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України, за кваліфікуючими ознаками: умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
		 
		 
		 
		 
		 
		Позиція учасників судового процесу.
		    Прокурор підтримав обвинувачення , прохав призначити обвинуваченої 200 годин громадських робіт , позовні миги представника потерпілого вважав можливим задовольнити в повному обсязі.
		   На початку судового засідання обвинувачена ОСОБА_3 , не визнала себе виною, вважала,що діяла правомірно оскільки сприйняла дії підлітка як протиправні, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. З вигляду підлітка не можливо було зрозуміти що він аутист.
		   Після з`ясування того що потерпіла особа має захворювання , визнала себе виною , пояснила що не розібралась в ситуації та вибачилась перед потерпілою. Позовні вимоги потерпілої не визнала в заявленому обсягу , посилаючись на той факт , що не працює є переміщеною особою, проте розуміє що має компенсувати завдані збитки.
		Окрім, повного визнання обвинуваченої своєї провини, її вина у вчинені кримінального проступку в судовому засіданні підтверджена, наступними належними та допустимими доказами:
		    ? Показаннями представника потерпілого ОСОБА_7 яка зазначила,що має сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син відвідує центр соціально  психологічної реабілітації дітей та молоді функціональними обмеженнями з 2016 року з діагнозом « змішаний специфічний розладом з аутистичними рисами».Даний діалог характеризується порушеннями розвитку головного мозку ,затримкою, замкнутістю , іноді нерозумінням, того що відбувається навколо та небажанням йти на контакт з оточуючими. Протягом 7 років вдалось надати сину можливість бути у соціумі, проте 11 квітня 2024 року ОСОБА_3 своїми протиправними діями зробила так ,що син знову перестав контактувати, боїться людей , був побитий , його травили собакою бійцівської породи та він не зрозумів за що з ним так обішлись. Позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити в повному обсязі.
		   ? Рапортом служби 102 за № 4660 від 11 квітня 2024 року про те ,що побиття хлопчика 15 років побила невідома особа. 
		   ? Заявою ОСОБА_7 до відділу поліції про притягнення до відповідальності до невідомої жінки , яка спричинила тілесні ушкодження її неповнолітньому сину аутисту.
		   ? Довідкою КНП Чорноморська лікарня ЧМР Одеського арйону Одеської області № 1394 від 12 квітня 2024 року про те що 11 квітня 2024 року о 17.27 годин ОСОБА_8 звернувся до травпункту , йому поставлений діагноз ( мовою оригіналу) «Ушиб мягких тканей лица , ссадини».
		? Висновком судової медичної експертизи № 47 відповідно до якої , неповнолітньому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час огляду видимих тілесних ушкоджень , не виявлено. У зв`язку з тим ,що у медичній документації не зазначено морфологічні особливості зазначених в інй тілесних ушкоджень ,що передбачено п. 4.91.1 « Правил судово - медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» зазначений в « Довідці діагноз », згідно п. 4.6 «Правил…» не можу враховуватися при встановлені ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у неповнолітнього ОСОБА_8 .
		   Таким чином, досліджені докази узгоджуються між собою, є належними, допустимими і достатніми для висновку про доведеність винуватості  ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.126Кримінального кодексуУкраїни  умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
		Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
		Відповідно дост. 2 Кримінального процесуального кодексу Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно до вимогст. 370 Кримінального процесуального кодексу Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За вимогоюст. 337 Кримінального процесуального кодексуУкраїнисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Частина 2ст.61 КонституціїУкраїни передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		За змістом ст. 62Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з вимогами ст. 91 Кримінального процесуального кодексу України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. 
		Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
		Статтею 94 Кримінального процесального кодексу Українипередбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
		Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
		Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення Європейського суду з прав людини вказує від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43). Також, має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2013 року у справі «Веренцов проти України» - п.86).
		Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами від 12 червня 2009 року, визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 Кримінального кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		Відповідно до положень ст. 12Кримінального кодексуУкраїни ч.1ст.126Кримінального кодексуУкраїни є кримінальним проступком та призначає покарання достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
		Також, суд враховує особисті дані обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, не заміжня.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_11 в порядку ч.1п.1ст.66Кримінального кодексуУкраїни є щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_11 в порядку передбаченому ст. 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.
		Висновок суду.
		Враховуючи, що особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне для попередження нових злочинів, також враховуючи особу обвинуваченої суд, приходить до висновку, що її повинно бути призначено покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст. 126 Кримінального кодексу України
		Позовні вимого  ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127Кримінального процесуальногокодексу України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може
		 
		бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
		Згідно з положеннями ч.5 ст.128 Кримінального процесуального кодексу України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Статтею 23Цивільного кодексуУкраїни визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. 
		При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. 
		При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Положенням статті 1167Цивільного кодексуУкраїни встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
		Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81Цивільного процесуальногокодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, неможливо відшкодувати в повному обсязі, адже не має точних критеріїв майнового виразу болю від втрати спокою.
		Таким чином, враховуючи обставини справи, приймаючи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, глибину душевних страждань потерпілої та її сина , які вони зазнали внаслідок протиправної поведінки обвинуваченої, отриманимх потерпілим тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що потерпілі заслуговують на грошову компенсацію за спричинену моральну (немайнову) шкоду, яка буде достатньою для відновлення їх душевного стану у розміру 25000.00 грн.
		На користь ОСОБА_12 також підлягає стягненню судові витрати на правничу допомогу в сумі 4000.00 грн. підтверджені відповідними доказами ,наявними в матеріалах кримінального провадження.
		Інші питанні які вирішуються судом.
		Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралась. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати винною  ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.126Кримінального кодексуУкраїни і призначити їй покаранн у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованою, зареєстрованої за довідкою ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою:, АДРЕСА_2 на користь представника неповнолітньої особи  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн., в решті позову відмовити.
		 
		Стягнути  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованою, зареєстрованої за довідкою ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь представника неповнолітньої особи  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 витрати пов`язані з наданням адвокатських послуг в розмірі 4000,00 грн.
		 
		Речові докази по справі, а саме компакт-диск з відеозаписом залишити у матеріалах кримінального провадження № 12024163160000091 від 23 квітня 2024 року.
		 
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...