Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 385/203/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2024.
Дата набрання законної сили: 09.10.2024
Номер судового провадження: 61-6217ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		09 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 385/203/23
		провадження № 61-6217св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) -  ОСОБА_1 ,
		відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - фермерське господарство «Олена»,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фермерського господарства «Олена», яка підписана адвокатом Дяченко Мариною Ігорівною, на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2023 року в складі судді Панасюк І. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року в складі колегії суддів Письменного О. А., Голованя А. М., Дуковського О. Л.,
		 
		Історія справи
		Короткий зміст позовів
		 
		У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ФГ «Олена» про визнання право власності на трактор Chellenger МТ 765С, 2009 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 .
		 
		У березні 2023 року ФГ «Олена» подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про витребування транспортного засобу із чужого незаконного володіння.
		 
		Зустрічний позов мотивований тим, що на підставі договору купівлі-продажу №3010/1-ОЗ від 30 жовтня 2018 року ФГ «Олена» придбало у власність у ТОВ «АГРО Л В ЛІМЕТЕД» транспортний засіб - трактор гусеничний марки Challenger МТ765С, модель С0700, серійний номер НОМЕР_1 маркування кузова НОМЕР_4 , 2009 року випуску. 
		 
		Однак ФГ «Олена» не встигло зареєструвати вказаний транспортний засіб, у зв`язку з тим, що приватним виконавцем Золотарьовою Т. В., відповідно до наказів Господарського суду Кіровоградської області за зведеним виконавчим провадженням № НОМЕР_9 було прийнято постанову від 30 липня 2019 року про опис та арешт майна боржника ФГ «Олена», в тому числі на трактор гусеничний марки Challenger МТ765С, 2009 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 . Призначено відповідним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ТОВ «Седна-Агро» (стягувач), в особі довіреної особи ОСОБА_2 (керівник ТОВ «Агрофірма «Маяки»). 
		 
		Відповідно до листа від 29 листопада 2019 року зберігачу майна керівнику ТОВ «Агрофірма «Маяки» ОСОБА_2 приватний виконавець повідомив про закінчення виконавчого провадження, зняття арешту та необхідність повернути майно за переліком власнику - ФГ «Олена». У зв`язку з невиконанням вимоги про повернення майна, ФГ «Олена» звернулася до суду за захистом своїх прав щодо повернення майна. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06 серпня 2020 року у справі № 908/847/20 задоволено позовні вимоги ФГ «Олена» до ТОВ «Агрофірма «Маяки», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Т. В. про витребування майна з чужого незаконного володіння. Зобов`язано ТОВ «Агрофірма «Маяки» передати власнику - ФК «Олена» належне на праві власності майно, зокрема трактор гусеничний Challenger МТ765С, модель С0700, серійний номер НОМЕР_1 , маркування кузова НОМЕР_4, кабіна жовтого кольору, номерні знаки державної реєстрації відсутні.
		 
		Вказувало, що вказаний транспортний засіб, який знаходить незаконному володінні ОСОБА_1 і до теперішнього часу не повернутий ФГ «Олена». 
		 
		ФГ «Олена» просило:
		витребувати із чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 на користь ФГ «Олена» транспортний засіб - трактор гусеничний марки Challenger МТ765С, модель С0700, серійний номер НОМЕР_1 маркування кузова НОМЕР_4 , кабіна жовтого кольору номерні знаки державної реєстрації відсутні, рік випуску 2009.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2023 року:
		первісну позовну заяву ОСОБА_1 до ФГ «Олена» про визнання права власності залишено без розгляду;
		роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
		15 серпня 2023 року представник позивача по первісному позову адвокат Оріщенко Н. С. до початку розгляду справи по суті надіслала до суду письмову заяву про залишення позовної заяви ОСОБА_1 ;
		відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду;
		зважаючи на заяву представника позивача по первісному позову суд вважав можливим залишити первісний позов без розгляду.
		 
		Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2023 року:
		в задоволенні позову ФГ «Олена» до ОСОБА_1 про витребування із чужого незаконного володіння транспортного засобу відмовлено повністю.
		судові витрати залишено за ФГ «Олена» по фактично понесеним.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
		з матеріалів справи вбачається, що за заявами ФГ «Олена» були відкриті кримінальні провадження № 12022221090000455 від 21 липня 2022 року за частиною першою статті 382 КК України та кримінальне провадження № 12022226080000203 від 17 вересня 2022 року за частиною першою статті 258 КК України;
		в рамках кримінального провадження № 12022221090000455 від 21 липня 2022 року ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у справі №626/1253/22 (1-кс/626/569/22) за заявою ТОВ «Агроінвест Холдинг» як фактичного користувача, було скасовано ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 01 серпня 2022 року про арешт майна та повернуто ТОВ «Агроінвест Холдинг» трактор гусеничний Challenger МТ765С, модель С0700, серійний номер НОМЕР_1 маркування кузова НОМЕР_4 , жовтого кольору (а. с. 15-16);
		в рамках кримінального провадження № 12022226080000203 від 17 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 04 листопада 2022 року у справі № 626/1815/22 вирішено накласти арешт на трактор гусеничний марки Challenger МТ765С, модель С0700, серійний номер НОМЕР_1 маркування кузова НОМЕР_4 , 2009 року випуску, який відповідно до договору купівлі-продажу № 3010/1-ОЗ від 30 жовтня 2018 року, належить на праві власності ФГ «Олена» шляхом позбавлення права на його відчуження та розпорядження. Передати трактор на відповідальне зберігання представнику ФГ «Олена», уповноваженому управляти майном господарства (а. с. 23-24);
		спірний трактор гусеничний марки Challenger МТ765С, модель С0700, серійний номер НОМЕР_1 маркування кузова НОМЕР_4 , 2009 року випуску в рамках кримінального провадження № 12022226080000203 від 17 вересня 2022 року визнано речовим доказом та на нього накладено арешт, а тому питання щодо повернення гусеничного трактора законному власнику має вирішуватись за наслідками прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, яке, що не заперечується сторонами, на цей час не завершене. Таким чином, вимоги позивача, щодо витребування трактора гусеничного, марки Chellenger МТ 765С, у ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння, що заявлені з підстав, передбачених статті 387 ЦК України, за вказаних вище обставин є безпідставними та є передчасними;
		крім того рішенням Господарського суду Харківської області від 27 лютого 2023 року в справі № 922/1862/22 в задоволенні позовних вимоги щодо визнання права власності за ФГ «Олена» на Трактор гусеничний, марки Chellenger МТ 765С, заводський номер НОМЕР_5 , двигун НОМЕР_2 , 2009 року випуску та витребування його у ТОВ «Агроінвест Холдинг» з чужого незаконного володіння відмовлено повністю;
		тому суд не вбачав законних підстав для задоволення позовних вимоги щодо витребування трактора гусеничного, марки Chellenger МТ 765С, у ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року:
		апеляційну скаргу ФГ «Олена» залишено без задоволення;
		рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2023 року залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		суд першої інстанції зробив висновок, що спірний трактор в рамках кримінального провадження № 12022226080000203 від 17 вересня 2022 року визнано речовим доказом та на нього накладено арешт, а тому питання щодо повернення гусеничного трактора законному власнику має вирішуватись за наслідками прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, яке на цей час не завершене. Апеляційний суд погодився з таким висновком суду;
		у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 751/1921/17 (провадження № 14-383цс18) про витребування транспортного засобу та його повернення власнику зазначено, що спір у сторін виник з приводу повернення автомобіля позивача, визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні. Згідно з частиною першою статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу (частина дев`ята статті 100 КПК України). Отже, повернення речових доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, здійснюється у порядку, встановленому КПК України;
		Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що КПК України передбачає вирішення за правилами цивільного судочинства спорів про належність речей (грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини дев`ятої статті 100 КПК України), що підлягають поверненню власнику (законному володільцю), який був встановлений після застосування спеціальної конфіскації та не знав і не міг знати про незаконне використання такого майна (частини десята та одинадцята статті 100 КПК України). З наведених підстав Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, адже питання щодо повернення речових доказів, вилучених у ході кримінального провадження, має вирішуватися у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом. Суди зробили правильні висновки про неможливість розгляду позовних вимог про повернення автомобіля, визнаного речовим доказом у кримінальному провадженні, з порушенням вимог КПК України, тобто всупереч встановленому для цього процесуальному порядку. Близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 (провадження № 14-119цс18), від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц (провадження № 14-115цс18);
		отже, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що вимога ФГ «Олена» про витребування з чужого незаконного володіння спірного трактора, який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні є безпідставною.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У квітні 2024 року ФГ «Олена» засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Дяченко М. І., на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року, в якій просило:
		оскаржені рішення скасувати;
		ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		суди не забезпечили позивачу рівного захисту його прав, посилаючись на те, що трактор визнано речовим доказом та на нього накладено арешт, а тому питання щодо повернення гусеничного трактора законному власнику має вирішуватись за наслідками прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні. Станом на момент подання цієї скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування вищевказаних норм, ситуації коли транспортний засіб перебуває у користуванні особи, яка немає ніякого відношення до кримінального провадження та при наявності кримінального провадження, в межах якого розслідуються обставини неповернення транспортного засобу позивачу. Позивач вважає, що в такій ситуації вищевказану норму необхідно застосувати таким чином, щоб незважаючи на наявність кримінального провадження держава забезпечила захист прав позивача. В цій ситуації, на переконання Позивача, обставину наявності кримінального провадження необхідно врахувати по аналогії зі справою № 308/6023/15-ц. В цій ситуації наявність кримінального правопорушення не впливає на необхідність захисту прав Позивача поза межами кримінального провадження і не може бути підставою для відмови у позові про витребування транспортного засобу;
		суд апеляційної інстанції застосував нерелевантні до цієї справи постанови Верховного Суду. Зокрема, суд апеляційної інстанції застосував висновки із постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 751/1921/17, в якій зазначено, що повернення речових доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, здійснюється у порядку, встановленому КПК України;
		суди не врахували, що наявність кримінального провадження не може бути перешкодою для захисту майнових прав позивача в цивільному процесі. Більш того, суди не врахували, що ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 04 листопада 2022 року у справі № 626/1815/22 вирішено накласти арешт на трактор гусеничний марки Challenger МТ765С, модель С0700, серійний номер НОМЕР_1  маркування кузова НОМЕР_4 , 2009 року випуску, який відповідно до договору купівлі-продажу № 3010/1-03 від 30 жовтня 2018, належить на праві власності ФГ «Олена» шляхом позбавлення права на його відчуження та розпорядження. Передати трактор на відповідальне зберігання представнику ФГ «Олена», уповноваженому управляти майном господарства;
		законом не заборонено під час розгляду кримінальної справи звернутись з вимогою в порядку цивільного судочинства. Будь-яка особа має право подати цивільний позов у порядку цивільного судочинства одночасно з розглядом кримінальної справи. Позов є одним із інструментів та формою захисту й відновлення порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Відсутність остаточного рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача, щодо витребування трактора. У постанові Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі N 308/6023/15-ц (провадження N 61-4447сво18), зазначено, що наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх.
		 
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 через Електронний суд подав відзив на касаційну скаргу, що підписаний адвокатом Оріщенко Н. С., в якому просив:
		у задоволенні касаційної скарги відмовити в повному обсязі;
		оскаржувані рішення залишити без змін;
		закрити касаційне провадження у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
		висновки, викладені у вищевказаних постановах Верховного Суду та на які посилається скаржник в обґрунтування своєї скарги, стосуються загальних засад застосування статті 41 Конституції України та не є подібними до справи №385/203/23. Посиланням на практику ЄСПЛ про втручання держави у право власності, на норми ЦК України про можливість власника майна захищати своє право власності, скаржник намагається довести, що всупереч таким нормам суди не захистили порушене право позивача і не витребували у відповідача належний на праві власності позивачу трактор. Однак, суди в оскаржуваних рішеннях не відмовляли у захисті прав позивача - суди вказали на належну процедуру захисту таких прав - а саме вказали про те, що питання щодо повернення гусеничного трактора законному власнику має вирішуватись за наслідками прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, яке на цей час не завершене;
		скаржник в цій частині належним чином не конкретизує, в чому саме полягає порушення конкретних норм процесуального права та які саме фактичні обставини, що підлягали встановленню (окрім як загально сформованої скаржником обставини про «безпідставне користування Відповідачем трактором»), не були встановлені судами. Тож, в цій частині скаржником взагалі не обґрунтовано відповідну підставу оскарження судових рішень і вказана підстава не відповідає прохальній частині касаційної скарги.
		 
		Доводи про відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах не відповідають дійсності, оскільки такі висновки Верховного Суду наявні і, більше того, апеляційний суд на них посилався в оскаржуваній постанові. Суд апеляційної інстанції вказував, що близькі за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 751/1921/17 (провадження № 14-383цс18), постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 (провадження № 14-119цс18), від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц (провадження № 14-115цс18). Скаржник вважає застосування висновків у справі № 751/1921/17 до дійсної справи нерелевантним виходячи із суб`єктного критерію - оскільки відповідачем у справі було Головне управління Національної поліції у Чернігівській області. Однак, як вказано вище, основним із критеріїв визначення подібності правовідносин у справі є саме змістовий критерій (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників), а два інші критерії (суб`єктний та об`єктний) є додатковими. Скаржником належним чином не аргументовано відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах апеляційним судом вірно застосовані наявні висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах (зокрема, викладені у постанові по справі № 751/1921/17). Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, не підтверджується.
		цілком аргументованими та логічними вбачаються висновки судів про те, що вимоги позивача про витребування трактора з чужого незаконного володіння, що заявлені з підстав, передбачених статтею 387 ЦК України, в даному разі є безпідставними та передчасними, і відповідні питання мають вирішуватися в рамках кримінального провадження. Інше розуміння вищевказаних норм і обставин (вирішення в порядку цивільного судочинства питань, що одночасно вирішуються в рамках кримінального провадження) призвело б до суперечностей та вчинення перешкод проведенню кримінального провадження, що очевидно є недопустимим. В межах кримінального провадження трактор був визнаний речовим доказом. В матеріалах справи відсутні докази втрати такого статусу. Порядок зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну  конфіскацію встановлений статтею 100 КПК України. Питання накладення арешту на майно передбачено статтею 170 КПК України. Відповідності до статті 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Тож, питання зберігання речових доказів (в тому числі передачі/повернення їх на зберігання), питання виконання ухвали про арешт майна визначається саме нормами КПК України. Тож, вирішення відповідних питань в порядку іншому, аніж передбачено нормами КПК України, є неприпустимим;
		відповідач також звертає увагу на те, що навіть якщо б суди оцінили позовні вимоги позивача як такі, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, такі позовні вимоги не підлягали б задоволенню у зв`язку із не доведенням позивачем усіх складових правової конструкції витребування майна в порядку віндикаційного позову, 
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду в складіколегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 04 жовтня 2024 року в зв`язку із відставкою судді ОСОБА_3 справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року:
		у задоволенні клопотання  ОСОБА_1 , яке підписане адвокатом Оріщенко Н. С., про здійснення розгляду касаційної скарги за участю представника відповідача відмовлено;
		призначено справу до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Судув складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2024 року вказано, що:
		підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає таке: суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 145/145/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 220/1401/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 04 листопада 2020 року у справі № 573/476/19, від 07 серпня 2019 року у справі № 179/1367/17, від 19 грудня 2018 року у справі № 524/9350/16-ц, від 21 лютого 2024 року у справі № 296/6465/21, від 10 квітня 2019 року у справі № 144/287/17-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 524/3979/16-ц, від 06 березня 2019 року у справі № 308/6023/15ц, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах; суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про виклик свідків, витребування доказів, про огляд доказів за місцезнаходженням. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389, для відкриття провадження у справі.
		 
		Фактичні обставини
		 
		Суди встановили, що за заявами ФГ «ОЛЕНА» були відкриті кримінальні провадження № 12022221090000455 від 21 липня 2022 року за частиною першою статті 382 КК України та кримінальне провадження № 12022226080000203 від 17 вересня 2022 року за частиною першою статті 258 КК України.
		 
		В рамках кримінального провадження № 12022221090000455 від 21 липня 2022 року ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у справі №626/1253/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106097624) за заявою ТОВ «Агроінвест Холдинг» як фактичного користувача, було скасовано ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 01 серпня 2022 року про арешт майна та повернуто ТОВ «Агроінвест Холдинг» трактор гусеничний Challenger МТ765С, модель С0700, серійний номер НОМЕР_1 маркування кузова НОМЕР_4 , жовтого кольору.
		 
		В рамках кримінального провадження № 12022226080000203 від 17 вересня 2022 року ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 04 листопада 2022 року у справі № 626/1815/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107109015) вирішено накласти арешт на трактор гусеничний марки Challenger МТ765С, модель С0700, серійний номер НОМЕР_1 маркування кузова НОМЕР_4 , 2009 року випуску, який відповідно до договору купівлі-продажу № 3010/1-ОЗ від 30 жовтня 2018 року, належить на праві власності ФГ «Олена» шляхом позбавлення права на його відчуження та розпорядження. Передано трактор на відповідальне зберігання представнику ФГ «Олена», уповноваженому управляти майном господарства.
		 
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 27 лютого 2023 року в справі № 922/1862/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109523885) в задоволенні позовних вимоги щодо визнання права власності за ФГ «Олена» на Трактор гусеничний, марки Chellenger МТ 765С, заводський номер НОМЕР_5 , двигун НОМЕР_2 , 2009 року випуску та витребування його у ТОВ «Агроінвест Холдинг» з чужого незаконного володіння відмовлено повністю.
		 
		Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		 
		Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06 серпня 2020 року у справі № 908/847/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91041841):
		позовні вимоги ФГ «Олена» до ТОВ «Агрофірма «Маяки», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Т. В. про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено в повному обсязі.
		зобов`язано ТОВ «Агрофірма «Маяки» передати власнику - ФГ «Олена» належне останньому на праві власності майно, а саме: 1. Трактор гусеничний, МТ865 Chellenger (Cat), маркування кузова реєстраційний номер НОМЕР_6 , маркування кабіни № 002961, трактор жовтого кольору в робочому стані. 2. Трактор колісний Chellenger МТ765S, 2002 р.в. дата реєстрації 30.05.2012, марка кабіни 002852, жовтого кольору, н.з. НОМЕР_7 . 3. Трактор гусеничний, марки Chellenger (Cat11), модель С0700, серійний номер НОМЕР_1 маркування кузова НОМЕР_8 , кабіна жовтого кольору, номерні знаки державної реєстрації відсутні (МТ765С). 4. Сівалка зеленого кольору марки Great Piains, моделі № 1500247503, серія 9447С97. 5. Оприскувач Chellenger жовтого кольору (SС4660), АgСС4660ЕС№8М2122, р.в. 2012. 6. Сівалка синього кольору Kinze, р.в. 2012, № 3800. 7. Плуг глибокорозпушувач зеленого кольору «Fra Last», виробництво Угорщини, ном. 4200RН. 8. Плуг синього кольору LEMKEN QS, на рамі наявна наліпка назва «Res Trade», особлива відмітка на рамі під № 2. 9. Погрузчик MANITOU колісний червоно кольору. 10. Плуг червоного кольору, Massey Ferguson тип. ТНR S18180АМ, N002-72372. 11. Культиватор зеленого кольору John Deer, маркування на рамі 2200.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).
		 
		Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).
		 
		Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
		 
		Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24)).
		 
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
		 
		Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
		 
		Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
		 
		Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
		 
		Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
		 
		Касаційний суд вже звертав увагу, що наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 308/6023/15-ц (провадження № 61-4447сво18)).
		 
		Касаційний суд підкреслює, що в приватно-правових нормах відсутня така підстава відмови в задоволенні віндикаційного позову, який пред`явлений юридичною особою до фізичної особи, як визнання предмета віндикаційного позову речовим доказом у кримінальному провадженні.
		 
		Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).
		 
		Положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу (див. пункт 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22)).
		 
		Критерієм віднесення речей до рухомих визначається можливість їх вільного переміщення у просторі. Автомобіль є рухомою річчю. За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила про те, що право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть в договорі самі визначити момент виникнення права власності на рухому річ. Правила частини четвертої статті 334 ЦК України застосовуються до нерухомих речей (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26 квітня 2023 року у справі 569/20334/21 (провадження № 61-474св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23)).
		 
		Державна реєстрація транспортного засобу, на відміну від державної реєстрації прав на нерухомість, не має правотвірного характеру (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року в справі № 638/9047/19 (провадження № 61-8399св23)).
		 
		Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
		 
		Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року в справі № 336/6023/20 (провадження № 61-11523сво23)).
		 
		Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння (див. пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18)).
		 
		Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).
		 
		У мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення (пункти 1, 2 частини четвертої статті 265 ЦПК України).
		 
		У справі, що переглядається:
		при відмові в задоволенні позову ФГ «Олена» про витребування транспортного засобу суди вважали, що спірний трактор в рамках кримінального провадження № 12022226080000203 від 17 вересня 2022 року визнано речовим доказом та на нього накладено арешт, а тому питання щодо повернення гусеничного трактора законному власнику має вирішуватись за наслідками прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, яке на цей час не завершене;
		апеляційний суд при залишенні без змін рішення суду першої інстанції вважав, що підлягають застосуванню висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 (провадження № 14-119цс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц (провадження № 14-115цс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 751/1921/17 (провадження № 14-383цс18);
		у вказаних постановах висновки зроблені за таких вимог і суб`єктного складу: (а) за позовом фізичної особи до прокуратури про зняття арешту (справа № 202/5044/17); (б) за позовом банку, як заставодержателя, до фізичної особи та Головного управління Державної фіскальної служби,  про звільнення майна з під-арешту (справа № 335/12096/15-ц); (в) за позовом фізичної особи до Головного управління Національної поліції про витребування транспортного засобу та його повернення власнику (справа № 751/1921/17);
		            натомість в цій справі, позивач (юридична особа) звернувся з позовом до фізичної особи про витребування транспортного засобу;
		апеляційний суд не врахував, що відносини у справах № 202/5044/17, № 335/12096/15-ц, № 751/1921/17, та в справі, що переглядається, є неподібними, а тому зробив неправильний висновок про застосування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 (провадження № 14-119цс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц (провадження № 14-115цс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 751/1921/17 (провадження № 14-383цс18);
		суди не звернули увагу, що в приватно-правових нормах відсутня така підстава відмови в задоволенні віндикаційного позову, який пред`явлений юридичною особою до фізичної особи, як визнання предмета віндикаційного позову речовим доказом у кримінальному провадженні.
		 
		За таких обставин, суди по суті позов ФГ «Олена» про витребування транспортного засобу не розглянули та зробили передчасний висновок про відмову в його задоволенні. Як наслідок оскаржені судові рішення належить скасувати та передати  справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Тому в задоволенні клопотання  ОСОБА_1 про закриття касаційне провадження у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України потрібно відмовити.
		 
		Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково; оскаржені судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції; у задоволенні клопотання  ОСОБА_1 про закриття касаційне провадження у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України слід відмовити.
		 
		Керуючись статтями 396, 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписане адвокатом Оріщенко Наталією Сергіївною, про закриття касаційне провадження у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК Українивідмовити.
		 
		Касаційну скаргу фермерського господарства «Олена», яка підписана адвокатом Дяченко Мариною Ігорівною, задовольнити частково.
		 
		Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2023 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року втрачають законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                     Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                              Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                              П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...