Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/2906/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2024.
Дата набрання законної сили: 09.10.2024
Номер судового провадження: 61-6738ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 619/2906/23
		провадження № 61-6738св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю., 
		 
		учасники справи:   
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  
		розглянув у порядку письмового  провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Мальованого Ю. М., Яцини В. Б.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити їй додатковий двомісячний строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 03 червня 2023 року з листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Панченко О. В. їй стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові помер її батько                   ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті проживав у квартирі АДРЕСА_1 .
		Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому за життя майно, зокрема квартиру АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6322010100:00:003:1757, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6322010100:00:003:1758, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
		Спадкоємцями за законом першої черги є вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як діти та дружина померлого. Інші спадкоємці першої черги відсутні.
		Зазначала, що пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки через військову агресію з боку російської федерації була вимушена переїхати до Польщі, а згодом до міста Единбург (Велика Британія), де вона перебуває до теперішнього часу, та про смерть батька не знала.
		ОСОБА_2 та його мати (дружина батька) ОСОБА_3 , які проживали з її батьком та є разом із нею спадкоємцями за законом першої черги, прийняли спадщину, приховавши від неї смерть батька. 
		Про відкриття спадщини їй стало відомо лише 02 червня 2023 року, тобто поза межами визначеного законом строку для прийняття спадщини. За таких підстав вважає, що строк прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин.
		Посилаючись на наведене, просила визначити їй додатковий двомісячний строк (від дня набрання рішенням суду законної сили) для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2023 року у складі судді Нечипоренко І. М. в задоволенні позову                    ОСОБА_1 відмовлено. 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Суд першої інстанції виходив із того, що зазначені позивачкою обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали їй, у встановлений законом строк, звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному статтею 1272 ЦК України.
		Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
		Постановою Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
		Позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		З огляду на недобросовісну поведінку інших спадкоємців та нотаріуса, які вчасно не повідомили позивача про смерть спадкодавця, віддаленість місця проживання, необізнаність про смерть спадкодавця, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення додаткового строку позивачці для прийняття спадщини після смерті її батька.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		07 травня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Яковлєва Л. І. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 січня 2016 року в справі № 198/476/16-ц, від 12 лютого 2018 року в справі                                № 712/656/15-ц, від 06 червня 2018 року в справі № 592/9058/17-ц,                        від 11 липня 2018 року в справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року в справі № 487/2375/18, від 03 березня 2021 року в справі № 145/148/20,                     від 21 квітня 2020 року в справі № 296/12109/18, від 26 червня 2019 року в справі № 565/1145/17, від 28 березня 2022 року в справі № 750/2158/21,                      від 11 листопада 2018 року в справі № 750/262/20, від 13 грудня 2018 року в справі № 459/295/16-ц, від 12 квітня 2021 року в справі № 148/1805/20,                       від 12 квітня 2021 року в справі № 589/1863/13-ц, від 11 серпня 2021 року в справі № 720/1079/19, від 15 серпня 2022 року в справі № 350/53/21,                    від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц, від 21 лютого 2020 року в справі № 813/2646/18, постановах Великої Палати Верховного Суду                      від 22 травня 2018 року в справі № 800/474/16, від 07 листопада 2018 року в справі № 214/2435/17, від 12 грудня 2018 року в справі № 703/1181/16-ц,                   від 03 липня 2019 року в справі № 127/2209/18, від 27 березня 2018 року в справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року в справі № 910/24257/16, від 16 травня 2018 року в справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року в справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року в справі № 2-3007/11,                      від 16 січня 2019 року в справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року в справі № 910/719/19 та постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 6-1215цс16, від 04 листопада 2015 року в справі                           № 6-1486цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.
		Підстави, на які посилається позивачка, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, тому апеляційний суд безпідставно визначив їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька. Позивачка вільно розпоряджалася своїм часом, своїми можливостями і бажанням спілкуватись із батьком та його родиною, але відмовилась від цього. Відсутність часу на спілкування зі спадкодавцем (за життя) не є поважними причинами, які позбавили позивачку вчасно дізнатись про смерть батька та реалізувати своє право на спадкування за законом.
		Фактично у позивачки не було перешкод для подання заяви, вона не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть особи, отже правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає. Не може бути поважною причиною у цьому випадку необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини.
		Доводи інших учасників справи
		Представник ОСОБА_1 - адвокат Бєляєва О. В. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Вважає, доводи представника відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства, зазначені у касаційній скарзі аргументи у значній мірі зводяться до переоцінки доказів та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріальної права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		Представник ОСОБА_2 - адвокат Нечитайло М. О. подала пояснення, в яких просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. 
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 травня  2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
		Витребувано з Дергачівського районного суду Харківської області цивільну справу № 619/2906/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 361,92 гривень судового збору за подання позову та апеляційної скарги по 1 180,96 гривень із кожного, а в іншій частині - зупинено дію вказаного судового рішення до закінчення касаційного провадження.
		У червні 2024 року матеріали справи № 619/2906/23 надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2024 року справу № 619/2906/23 призначено до судового розгляду.
		Обставини справи, які встановили суди попередніх інстанцій
		Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно, зокрема квартиру АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6322010100:00:003:1757, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6322010100:00:003:1758, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 
		Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_3 .
		Після смерті ОСОБА_5 заведено спадкову справу № 5/2022.
		Відповідно до листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу  Панченко О. В. від 28 листопада 2023 року після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про прийняття спадщини за законом 26 липня 2022 року звернулась дружина померлого, ОСОБА_3 ; заяву зареєстровано у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ від 26 липня 2022 рокуза № 9. Інші заяви про прийняття спадщини або відмову від спадщини у спадковій справі відсутні. В матеріалах спадкової справи міститься інформаційна довідка з Реєстру територіальної громади про місце проживання осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_4 . Станом на дату смерті ОСОБА_5 , а саме на 16 липня 2022 року, такими особами були ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 . Будь-які заповіти від імені ОСОБА_5 нотаріусу не подавались. Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видавались.
		Окрім того, у листі від 26 травня 2022 року № 53/02-14, надісланому на адресу ОСОБА_1 , приватний нотаріус  повідомила про смерть спадкодавця ОСОБА_5 , після смерті якого заведено спадкову справу № 5/2022, та про те, що вона є спадкоємицею та пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини; роз`яснено право на звернення до суду для продовження строку на прийняття спадщини.
		Межі та підстави касаційного перегляду 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України). 
		Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 січня 2016 року в справі № 198/476/16-ц, від 12 лютого 2018 року в справі                           № 712/656/15-ц, від 06 червня 2018 року в справі № 592/9058/17-ц,                        від 11 липня 2018 року в справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року в справі № 487/2375/18, від 03 березня 2021 року в справі № 145/148/20,                      від 21 квітня 2020 року в справі № 296/12109/18, від 26 червня 2019 року в справі № 565/1145/17, від 28 березня 2022 року в справі № 750/2158/21,                         від 11 листопада 2018 року в справі № 750/262/20, від 13 грудня 2018 року в справі № 459/295/16-ц, від 12 квітня 2021 року в справі № 148/1805/20,                          від 12 квітня 2021 року в справі № 589/1863/13-ц, від 11 серпня 2021 року в справі № 720/1079/19, від 15 серпня 2022 року в справі № 350/53/21,                       від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц, від 21 лютого 2020 року в справі № 813/2646/18, постановах Великої Палати Верховного Суду                       від 22 травня 2018 року в справі № 800/474/16, від 07 листопада 2018 року в справі № 214/2435/17, від 12 грудня 2018 року в справі № 703/1181/16-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 127/2209/18, від 27 березня 2018 року в справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року в справі № 910/24257/16,                               від 16 травня 2018 року в справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року в справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року в справі № 2-3007/11,                           від 16 січня 2019 року в справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року в справі № 910/719/19 та постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 6-1215цс16, від 04 листопада 2015 року в справі                         № 6-1486цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судом норм процесуального права, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України). 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
		Позиція Верховного Суду 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається  з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
		За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
		Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
		Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
		За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
		У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі                                       № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними». 
		При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
		Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
		Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня               2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18),                             від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження                                      № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19). 
		Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
		Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня                  2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі                              № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі                              № 626/274/22.
		Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.
		У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».
		У справі, яка є предметом касаційного перегляду, встановлено, що в установлений законом строк спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла його дружина ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги за законом, подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу. 
		Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивачка посилалася на те, що про смерть батька їй відомо не було, оскільки з початком війни вона вимушена була переїхати до Великої Британії, де перебуває до теперішнього часу, а про відкриття спадщини дізналась лише                      02 червня 2023 року з листа приватного нотаріуса Панченко О. В., при цьому відповідачі не повідомили їй про смерть ОСОБА_5 .
		У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі                               № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) зазначено, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
		Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від                           03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18.
		Встановивши, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_5 , однак заяву про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України строк не подала, надавши належну правову оцінку зазначеним позивачкою підставам пропуску зазначеного строку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1  її батька ОСОБА_5 .
		Колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що наведені                  ОСОБА_1 обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Апеляційний суд зазначене не врахував, помилково вважав, що вказані позивачем обставини, а саме незнання про смерть спадкодавця та перебування за межами країни,  були перешкодою для звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, а вказані нею причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, внаслідок чого скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.
		Тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
		Постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року скасувати та залишити в силі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 грудня 2023 року.
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 ГоловуючийМ. Є. Червинська   Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко    В. М. Коротун     М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...