Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/8217/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2024.
Дата набрання законної сили: 02.10.2024
Номер судового провадження: 61-2489ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА                                                     
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                 
		 
		02 жовтня 2024 року                                     
		м. Київ
		 
		справа № 754/8217/23
		провадження № 61-2489св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),                 Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідачі - Державне спеціалізоване підприємство «Екоцентр»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року у складі судді Грегуль О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
		Короткий зміст позовних вимог
		1.            У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр» (далі - ДСП «Екцентр») про скасування наказів про призупинення дії трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		2.            Позовна заява мотивована тим, що він працював у відповідача на посаді дозиметриста 4 розряду дільниці РДК виробничих об`єктів цеху радіаційно-дозиметричного контролю вимірювального центру РЕМ та РДК.
		3.            Наказом відповідача від 16 вересня 2022 року № 80-22 призупинено дію трудового договору з 19 вересня 2022 року на строк до 11 листопада 2022 року включно з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		4.            Наказом відповідача від 10 листопада 2022 року № 95-22 призупинено дію трудового договору з 12 листопада 2022 року на строк до 20 листопада 2022 року включно з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		5.            Наказом відповідача від 18 листопада 2022 року № 97-22 призупинено дію трудового договору з 21 листопада 2022 року на строк до 08 лютого 2023 року включно з можливістю продовження зазначеного строку але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		6.            Наказом відповідача від 08 лютого 2023 року № 16-23 призупинено дію трудового договору з 09 лютого 2023 року на строк до 18 лютого 2023 року включно з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		7.            Наказом відповідача від 15 лютого 2023 року № 17-23 призупинено дію трудового договору з 19 лютого 2023 року на строк до 09 травня 2023 року включно з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		8.            Наказом відповідача від 13 березня 2023 року № 30-23 у зв`язку із скороченням видатків Державного бюджету України за програмою робіт 2708110 «Підтримка екологічного безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов`язкового) відселення», керуючись частиною третьою статті 64 ГК України, на виконання пунктів 4.2, 4.3 протоколу наради з питань подальшого функціонування ДСП «Екоцентр» від 06 січня 2023 року Державного агентства з управління зоною відчуження, рекомендації Атомпрофспілки, Чорнобильської об`єднаної організації профспілки, викладеними у виписці з протоколу № 14 засідання профспілкового комітету ДСП «Екоцентр» від 23 січня 2023 року наказано: 1. Ввести в дію з 15 березня 2023 року зміни № 2 до діючого штатного розпису підприємства, що є невід`ємною частиною наказу, а саме: 1.12: Вивести з цеху радіаційно-дозиметричного контролю ВЦРЕМРДК: Дільниця РДК на контрольно-дозиметричних пунктах: дозиметрист 4 розряду - 28 штатних одиниць; Дільниця РДК виробничих об`єктів: дозиметрист 4 розряду  - 15 штатних одиниць.
		9.            Повідомленням відповідача від 13 березня 2023 року № 67-к йому повідомлено про наступне звільнення, та цим же повідомленням йому запропоновано переведення на вакантні посади (4 посади).
		10.         Згідно виписки з протоколу № 14 засідання профспілкового комітету ДСП «Екоцентр» від 23 січня 2023 року вирішено: інформацію роботодавця прийнято до відома, рекомендовано постійно проводити консультації з роботодавцем, щодо можливості зменшення кількості працівників, яких планують скоротити, вимагати від роботодавця дотримання трудового законодавства, запропоновано роботодавцю сприяти працевлаштуванню працівників, які вивільнюються за скороченням штату.
		11.         Наказом відповідача від 23 травня 2023 року № 290-ОС його звільнено з роботи 31 травня 2023 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України за скороченням штату працівників.
		12.         Враховуючи викладене позивач просив суд:
		-          визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 16 вересня 2022 року № 80-22;
		-          визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 10 листопада 2022 року № 95-22;
		-          визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 18 листопада 2022 року № 97-22;
		-          визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 08 лютого 2023 року № 16-23;
		-          визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 15 лютого 2023 року № 17-23;
		-          визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 08 травня 2023 року № 52-23;
		-          поновити на посаді дозиметриста 4 розряду дільниці РДК виробничих об`єктів цеху радіаційно-дозиметричного контролю вимірювального центру РЕМ та РДК відповідача;
		-          стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
		-          допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		13.         Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		14.         Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що сама по собі незгода позивача з проведеним відповідачем призупиненням дії трудового договору та скороченням посад і чисельності працівників не свідчить про порушення трудових прав позивача.
		15.         Судами також зазначено, що у відповідача мала місце зміна в організації виробництва і праці, що призвело до скорочення як штату, так і чисельності працівників, позивача попереджено про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, під час попередження про вивільнення позивачу пропонувались наявні і вільні вакантні на час звільнення посади.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		16.         У лютому 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
		17.         Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		18.         Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		19.         У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
		20.         Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 452/832/16-ц, від 20 серпня 2018 року у справі № 537/1621/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 569/9913/18, від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19, від 27 вересня 2021 року у справі № 452/2056/18, від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22, від 31 січня 2024 року у справі № 161/8196/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		21.         Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
		22.         Також підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: суди першої та апеляційної інстанції не дослідили зібрані у справі докази; встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		23.         Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що роботодавцем було порушено вимоги статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки у сторін була відсутня абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		24.         Судами не враховано переважне право позивача на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, гарантоване статтею 42 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 є працівником з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві, членом сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році ІІ категорії.
		25.         Зазначає, що роботодавець провів процедуру скорочення штату працівників в період призупинення трудового договору.
		26.         Відповідачем не надано доказів проведення порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишились на роботі, і тих, які підлягають звільненню.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		27.         У березні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від ДСП «Екоцентр», у якому вказано, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		28.         Позивач працював у відповідача на посаді дозиметриста 4 розряду дільниці РДК виробничих об`єктів цеху радіаційно-дозиметричного контролю вимірювального центру РЕМ та РДК.
		29.         Наказом відповідача від 24 лютого 2022 року № 33-22 з 24 лютого 2022 року введено на період дії воєнного стану на ДСП «Екоцентр» простой - зупинення роботи підприємства, викликаного невідворотною силою.
		30.         Наказом відповідача від 01 квітня 2022 року № 44-22 продовжено з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану в Україні на ДСП «Екоцентр» простою - зупинення роботи підприємства, викликане невідворотною силою щодо персоналу, який тимчасово не залучений до виконання посадових обов`язків (робіт) згідно переліку, що додається.
		31.         Наказом відповідача від 16 вересня 2022 року № 79-22 припинено з 19 вересня 2022 року простій по підприємству, оголошений наказом від 24 лютого 2022 року № 33-22.
		32.         Наказом відповідача від 16 вересня 2022 року № 80-22 призупинено дію трудового договору з 19 вересня 2022 року на строк до 11 листопада 2022 року включно з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		33.         Наказом відповідача від 10 листопада 2022 року №95-22 призупинено дію трудового договору з 12 листопада 2022 року на строк до 20 листопада 2022 року включно з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		34.         Наказом відповідача від 18 листопада 2022 року №97-22 призупинено дію трудового договору з 21 листопада 2022 року на строк до 08 лютого 2023 року включно з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		35.         Наказом відповідача від 08 лютого 2023 року №16-23 призупинено дію трудового договору з 09 лютого 2023 року на строк до 18 лютого 2023 року включно з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		36.         Наказом відповідача від 15 лютого 2023 року №17-23 призупинено дію трудового договору з 19 лютого 2023 року на строк до 09 травня 2023 року включно з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками відповідача згідно переліку.
		37.         Наказом відповідача від 13 березня 2023 року № 30-23 у зв`язку із скороченням видатків Державного бюджету України за програмою робіт 2708110 «Підтримка екологічного безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов`язкового) відселення», керуючись частиною третьою статті 64 ГК України, на виконання п. 4.2, 4.3 протоколу наради з питань подальшого функціонування ДСП «Екоцентр» від 06 січня 2023 року Державного агентства з управління зоною відчуження, рекомендації Атомпрофспілки, Чорнобильської об`єднаної організації профспілки, викладеним у виписці з протоколу № 14 засідання профспілкового комітету ДСП «Екоцентр» від 23 січня 2023 року наказано: 1. Ввести в дію з 15 березня 2023 року зміни № 2 до діючого штатного розпису підприємства, що є невід`ємною частиною наказу, а саме: 1.12 Вивести з цеху радіаційно-дозиметричного контролю ВЦРЕМРДК: Дільниця РДК на контрольно-дозиметричних пунктах: дозиметрист 4 розряду - 28 штатних одиниць; Дільниця РДК виробничих об`єктів: дозиметрист 4 розряду - 15 штатних одиниць.
		38.         Повідомленням відповідача від 13 березня 2023 року № 67-к позивача повідомлено про наступне звільнення та цим же повідомленням позивачеві запропоновано переведення на вакантні посади (4 посади) і проти отримання цього повідомлення завчасно не пізніше ніж за два місяці сторона позивача не заперечувала в судовому засіданні.
		39.         Згідно виписки з протоколу № 14 засідання профспілкого комітету ДСП «Екоцентр» від 23 січня 2023 року вирішено: інформацію роботодавця прийнято до відома, рекомендовано постійно проводити консультації з роботодавцем щодо можливості зменшення кількості працівників, яких планують скоротити, вимагати від роботодавця дотримання трудового законодавства, запропоновано роботодавцю сприяти працевлаштуванню працівників, які вивільнюються за скороченням штату.
		40.         Наказом відповідача від 23 травня 2023 року № 290-ОС позивача звільнено з роботи 31 травня 2023 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України за скороченням штату працівників.
		41.         Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ДСП «Екоцентр» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України (т. 2, а. с. 83).
		Позиція Верховного Суду
		42.         Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		43.         Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		44.         Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		45.         Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		46.         Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		47.         Щодо наявності підстав для призупинення дії трудового договору
		48.         Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).
		49.         Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		50.         В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		51.         Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		52.         Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України                № 2102-ІХвід 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
		53.         Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
		54.         15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		55.         Частинами другою та третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
		56.         У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		57.         Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		58.         Відповідно до частин першої та четвертої статті 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		59.         Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
		60.         Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		61.         Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
		62.         Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
		63.         При цьому на час призупинення дії трудового договору за працівником зберігається робоче місце, сам трудовий договір не припинений, разом з тим, заробітна плата та інші виплати не сплачуються, оскільки відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2136-ІХ відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		64.         Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі  № 523/11673/22 (провадження                          № 61-5654св23).
		65.         Згідно відповідні Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на адвокатський запит від 17 травня 2023 року м. Чорнобиль було тимчасово окуповано російською федерацією з 24 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року (т. 1, а. с. 53).
		66.         Наказом відповідача від 24 лютого 2022 року № 33-22 з 24 лютого 2022 року введено на період дії воєнного стану на ДСП «Екоцентр» простой - зупинення роботи підприємства, викликаного невідворотною силою.
		67.         Наказом відповідача від 01 квітня 2022 року № 44-22 продовжено з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану в Україні на ДСП «Екоцентр» простою - зупинення роботи підприємства, викликане невідворотною силою щодо персоналу, який тимчасово не залучений до виконання посадових обов`язків (робіт) згідно з переліком, що додається.
		68.         Наказом відповідача від 16 вересня 2022 року № 79-22 припинено з 19 вересня 2022 року простій по підприємству, оголошений наказом від 24 лютого 2022 року № 33-22.
		69.         Наказами відповідача від 16 вересня 2022 року № 80-22, від 10 листопада 2022 року № 95-22, від 18 листопада 2022 року № 97-22, від 08 лютого 2023 року № 16-23, від 15 лютого 2023 року № 17-23 було призупинено дію трудового договору, відповідно, з 19 вересня 2022 року до 11 листопада 2022 року включно, з 12 листопада 2022 року до 20 листопада 2022 року включно, з 21 листопада 2022 року до 08 лютого 2023 року включно, з 09 лютого 2023 року до 18 лютого 2023 року включно, з 19 лютого 2023 року до 09 травня 2023 року включно, з можливістю продовження зазначеного строку, але не більше ніж на період дії воєнного стану або до відновлення можливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором з працівниками ДСП «Екоцентр» згідно з переліком.
		70.         Призупинення трудових відносин серед іншого було обумовлено знищенням/викраденням засобів виробництва, на підтвердження чого були надані інвентарізаційні описи (т. 1 арк.159-211).
		71.         Призупинення трудових відносин мало місце з працівниками, перелік яких додавався до кожного наказу. При цьому, як вбачається з витягів з переліку працівників ДСП «Екоцентр», з якими призупиняється дія трудового договору на період дії воєнного стану, наявних в матеріалах справи, прізвище           ОСОБА_1 було зазначено під порядковим номером № 26 (додаток до наказу від 16 вересня 2022 року № 80-22), № 41 (додаток до наказу від 10 листопада 2022 року № 95-22), № 41 (додаток до наказу від 18 листопада 2022 року № 97-22), 52 (додаток до наказу від 08 лютого 2023 року № 16-23), № 4 (додаток до наказу від 15 лютого 2023 року № 17-23).
		72.         Враховуючи, що призупинення трудових відносин носило тимчасовий характер, тобто в оскаржуваних наказах окреслювалися періоди, на який запроваджується зупинення трудових відносин, що не носили тривалий характер, воно було обумовлено об`єктивними обставинами, пов`язаними зі знищенням та викраденням засобів виробництва та майна, стосувалося значної кількості працівників, а не лише позивача, колегія суддів погоджується з тим, що призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 не носило щодо нього дискримінаційного характеру та не було прихованим дисциплінарним покаранням.
		73.          У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
		74.         Колегія суддів враховує, що хоча позивач у відповіді на відзив посилався на ту обставину, що в нього наявний власний дозиметр, що використовувався ним під час виконання службових обов`язків, а також стверджував, що «інші співробітники відповідача залучалися до роботи та дозиметрничний контроль», однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаних тверджень. При цьому ОСОБА_1 не скористався своїми правами та не заявив клопотання про витребування у відповідача доказів на підтвердження того, що дозиметричний контроль проводився та була наявна можливість його залучення до виконання вказаної роботи. 
		75.         Доводи касаційної скарги про те, що роботодавцем було порушено вимоги статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки у сторін була відсутня абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, відхиляються колегією суддів, оскільки матеріали справи не містять доказів, що під час призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 звертався до роботодавця із заявою про готовність приступити до роботи.
		76.         У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав для скасування наказів про призупинення трудових відносин.
		Щодо можливості звільнення під час призупинення дії трудового договору
		77.         Посилання заявника на те, що під час зупинення дії трудового договору роботодавець не може вивільнити працівника, є безпідставними, оскільки пунктом 3 частини першої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. 
		78.         Щодо посилання заявника про те, що роботодавець не може скорочувати штат працівників під час призупинення трудового договору слід зазначити, що суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення (див. постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, провадження № 61-312св17, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, провадження № 61-1214св18, від 30 вересня 2021 року у справі № 462/1930/19, провадження № 61-1981св20).
		79.         У законодавстві відсутня заборона щодо припинення трудових відносин під час призупинення дії трудового договору. Тому, у працівника є можливість звільнитися за власним бажанням або ж роботодавець має право звільнити працівника за іншими підставами, передбаченими КЗпП України (див. постанову Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 521/2212/23).
		80.         Судами встановлено, що позивача звільнено наказом відповідача від 23 травня 2023 року № 290-ОС позивача звільнено з роботи 31 травня 2023 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України за скороченням штату працівників. 
		81.         Отже, підстави призупинення дії трудового договору та вивільнення позивача є різними.
		82.         Таким чином, враховуючи те, що законодавством не заборонено припиняти трудові відносини під час призупинення дії трудового договору, тому колегія суддів відхиляє посилання заявника на неможливість його вивільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України під час призупинення дії трудового договору.
		Щодо законності вивільнення позивача
		83.         Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП).
		84.         Згідно частини другої статті 40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		85.         У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 зроблено висновок, що: «за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення».
		86.         Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
		87.         Згідно із частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		88.         Власник вважається таким, що належним чином виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну посаду, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		89.         За приписами частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
		90.         Судами враховано, що позивач не є членом профспілки.
		91.         Отже, враховуючи докази, подані сторонами, встановлені судами фактичні обставини, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що при скороченні штату позивач був вчасно та належним чином повідомлений, йому були запропоновані всі вакантні посади на підприємстві, тому посилання заявника на те, що його вивільнення відбулось із порушенням трудового законодавства, є безпідставними.
		92.         Також колегія судді відхиляє посилання заявника на те, що відповідач не врахував його переважне право на залишення на роботі з огляду на таке, оскільки він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		93.         Відповідач 12 квітня 2023 року та 13 травня 2023 року звертався до позивача із проханням надати для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нотаріально засвідчену копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		94.         Разом із тим, матеріали справи не містять доказів реагування ОСОБА_1 на вказані листи, а отже у відповідача були відсутні підстави під час вивільнення працівників відносити позивача до осіб, які мають переважне право на залишення на роботі. Доказів повідомлення відповідача про наявність такого права матеріали справи не містять.
		95.         При цьому під час вивільнення працівнику пропонувались вакантні посади, доказів згоди на переведення на іншу посаду матеріали справи не містять.
		96.         Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		97.         Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		98.             Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		99.             Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.            Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		2.            Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                  Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                             О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                        О. М. Осіян
		 
		                                                                                                        Н. Ю. Сакара
		                                                                                                       
		                                                                                                        В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...