Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/11093/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 14.10.2024. Зареєстровано: 14.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/554/10612/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170500002198

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 11.10.2024Справа № 554/11093/24 Провадження № 1-кс/554/10612/2024
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11.10.2024 року                                                                  м. Полтава 
		Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Полтавській області капітана юстиції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170500002198 від 08.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:  ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав, що слідчим відділом Управління СБ України в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за№12024170500002198 від 08.10.2024 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1ст. 114-1 КК України.
		Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.06.1996 Верховною Радою України прийнято Основний Закон України - Конституцію України.
		Згідно Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації (далі - ЗС РФ) на територію України.
		Так, 24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. 
		24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		У подальшому, Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 258/2023, від 18 серпня 2023 року № 451/2023, від 06 листопада 2023 року № 734/2023, від 05 лютого 2024 року № 49/2024, від 06 травня 2024 року №271/2024 та від 23 липня 2024 року № 469/2024 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, строк дії воєнного стану в Україні продовжувався. Дія воєнного стану в Україні триває до теперішнього часу.
		У відповідності до Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон «Про оборону України») особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.10.2024 ОСОБА_4 , перебуваючи разом зі своїми товаришами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та невстановленою досудовим розслідуванням особою у м. Кременчук Полтавської області, кожен отримав у мессенджері для спілкування Telegram від невстановленої досудовим розслідуванням особи під псевдонімом « ОСОБА_9 » повідомлення із пропозицією здійснити підпал військового автомобіля у м. Кременчук, за грошову винагороду у розмірі 42 тис. грн. за один автомобіль.
		Після цього, у ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та невстановленої досудовим розслідуванням особи виник злочинний умисел на заподіяння шкоди діяльності військовослужбовцям, окремим військовим частинам Збройних Сил України шляхом підпалу їх транспортних засобів.
		Із цією метою, в той же день ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, будучи обізнаними щодо ведення збройної агресії РФ проти України та фактом введення на всій території України воєнного стану, прийняли рішення за вказівками наданими в ході діалогу з користувачем « ОСОБА_9 » здійснити пошук та подальше пошкодження автомобілів, якими користуються військовослужбовці військових частин Збройних Сил України, шляхом їх підпалів.
		У подальшому цього ж дня, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 год. 59 хв. ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа придбали на АЗС у м. Кременчук каністру для транспортування пального, а також 2 літри бензину та у подальшому виготовили легкозаймисту суміш бензину, соняшникової олії та розпалювача багаття, яку розлили у пластмасові пляшки.
		Надалі, 08.10.2024, за результатами пошуку військових автомобілів у АДРЕСА_1 , що здійснювався у проміжок часу з 00 год. 01 хв. по 01 год. 00 хв., ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та невстановлена досудовим розслідуванням особа виявили автомобілі з явними візуальними ознаки автомобілей, що перебувають у користуванні військових частин Збройних Сил України, а саме автомобіль марки «Nissan Х-Тгаіl» д.н.з. НОМЕР_1 , що розміщався повул. Лікаря О. Богаєвського, буд. 4, м. Кременчук, Полтавська обл., автомобіль марки «Mitsubishi L200 Double САВ» д.н.з. НОМЕР_2 , що розміщався за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Nissan Navara» д.н.з. НОМЕР_3 , що розміщався за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого у них виник злочинний умисел на здійснення підпалу вказаних автівок.
		У подальшому, ОСОБА_4 здійснив фотографування на свій мобільний телефон марки «Poco» зазначених припаркованих автомобілей та відправив ці фотознімки за допомогою месенджера «Telegram» на мобільний телефон, яким користувався невстановлена досудовим розслідуванням особа, який в свою чергу зазначене фото з автомобілями відправив за допомогою мобільного месенджера «Telegram» невстановленій особі під псевдонімом « ОСОБА_9 », за вказівкою якої вони діяли задля отримання нею підтвердження щодо здійснення підпалу та отримання ними грошової винагороди. В свою чергу ця інша невстановлена особа погодила їм підпал вищезазначених автомобілей та повідомила, що надасть за це грошову винагороду.
		Надалі, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та невстановлена досудовим розслідуванням особа усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді створення перешкод, ускладнення маневрів ЗСУ, зниження ефективності військових частин Збройних Сил України, в умовах воєнного стану і військової агресії РФ проти України, переслідуючи досягнення злочинного умислу, направленого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, шляхом вчинення підпалів автомобілів, у проміжок часу з 01 год. 10 хв. по 01 год. 19 хв., використовуючи заздалегідь пристосовану для підпалу ємність із запалювальною сумішшю, облили нею корпуси транспортних засобів та підпалили автомобілі, які знаходяться у користуванні військовослужбовців Збройних Сил України та що були припарковані за вищеназваними адресами, чим викликали їх займання.
		При цьому, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, які діяли відповідно до розробленого ними спільного плану вчинення кримінального правопорушення, здійснювався відеозапис за допомогою відеокамеримобільного телефону, належного невстановленій досудовим розслідуванням особі процес підпалювання і займання вказаних транспортних засобів, для подальшого відправлення відеозапису за допомогою мобільного застосунка-месенджера «Telegram» замовнику вказаного підпалу іншій невстановленій особі з псевдонімом « ОСОБА_9 » та одержання ними грошової винагороди за цей підпал.
		Тобто, унаслідок вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення було суттєво пошкоджено автомобілі марки «Nissan Х-Тгаіl» д.н.з. НОМЕР_1 , «Mitsubishi L200 Double САВ» д.н.з. НОМЕР_4 «Nissan Navara» д.н.з. НОМЕР_3 .
		Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється особа, є тяжким та відноситься до категорії злочинів проти основ національної безпеки України.
		Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, що забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. Без належної кримінально-правової охорони цих соціальних цінностей неможливе нормальне функціонування держави та вiдповiдних її iнститутiв. 
		Об`єктом злочинів проти основ національної безпеки є суспiльнi відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної i правової держави.
		Вина підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме:
		протоколом обшуку від 11.10.2024;
		протоколами огляду місця події;
		допитами підозрюваних;
		повідомленнями оперативних підрозділів. 
		Підозрюваному може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
		Разом із цим, у даному кримінальному провадженні наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії,передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим є необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з його утриманням у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
		Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.ч. 6 та 7ст. 176 цього Кодексу.
		Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, як на території України, так і на території тимчасово окупованих збройними силами російської федерації областей та Автономної Республіки Крим, а також закордоном, у т.ч. на території Російської Федерації, через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, за скоєння ним тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.
		Враховуючи особливу зухвалість вчиненого кримінального правопорушення підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Переховування підозрюваного від органів досудового розслідування унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.
		Окрім цього, зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.
		Також, підозрюваний перебуваючи поза аудіо-, візуальним контролем працівників установи виконання покарань, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню.
		Окрім цього, підозрюваний, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, які дають викривальні показання щодо нього.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
		При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків, експертів, спеціалістів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків, потерпілого та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.
		Також, підозрюваний може продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у якому він підозрюється або вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Так, у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
		Крім того, згідно листа Верховного суду від 03.03.2022 №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
		Особа фізично здоровий, спеціального лікування або особливих умов тримання, не потребує. Підозрюваний може утримуватись в установах виконання покарань.
		Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
		Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід із застосуванням посильного розміру застави. 
		Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 
		Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
		При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
		У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		11.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рубіжне Луганської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимому, студенту, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1ст. 114-1 КК України.
		Проаналізувавши доводи  прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним злочину підозрюваний  ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того слідчий суддя бере до уваги те, що останній, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна. 
		Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна - у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
		Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід.
		Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-
		 
		 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Полтавській області капітана юстиції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170500002198 від 08.10.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:  ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
		       Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
		         Строк тримання під вартою рахувати з 11 жовтня 2024 року з 18 год. 00 хв.
		Строк дії ухвали - до 18 год. 00 хв. 08 грудня 2024 року.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
		 
		Слідчий суддя : ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...