Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/45632/24-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 14.10.2024. Зареєстровано: 14.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кс-39386/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024240010000369

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/45632/24-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		07 жовтня 2024 року м. Київ
		Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 
		захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
		підозрюваної - ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Скалат Підволочиського району Тернопільської області України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Хмельницької обласної ради VIII скликання, працюючої головним лікарем комунального закладу охорони здоров`я «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи»,
		підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий виклад вимог клопотання
		До слідчого судді надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань капітан Державного бюро розслідувань  ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора  ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 165 126 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що еквівалентно 500 001 528 грн.
		В обґрунтування клопотання вказано що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.
		У ході здійснення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді головного лікаря КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», та будучи депутатом Хмельницької обласної ради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави у розумінні п. 1 примітки до ст. 368-5 КК України та на яку поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», у період з 03.11.2020 по 24.11.2023 набула активів вартістю 137 091 055 грн, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують її законні доходи.
		Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною  ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		 
		Позиції сторін кримінального провадження
		Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому. 
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з підстав необґрунтованості підозри. Вказувала на нечіткість викладення у повідомлення про підозру об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та відсутність належних доказів. З огляду на вік та попередню поведінку підозрюваної, яка після проведення 03.10.2024 обшуків нікуди не втекла, просила застосувати до неї більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
		Також у судовому засіданні захисником, у порядку ст. 206 КПК України, подано скаргу на незаконне затримання, яка мотивована відсутністю підстав для затримання ОСОБА_5 без ухвали слідчого судді у порядку ст. 208 КПК України.        
		Підозрювана ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.
		 
		Обставини, встановлені слідчим суддею
		Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України.
		Відповідно до розпорядження Голови Хмельницької обласної ради від 02.11.2020 № 186/2020-о, укладено контракт на новий строк - з 03.11.2020 до 02.11.2025 включно, з головним лікарем КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_5 . 
		Крім того, ОСОБА_5 з 07.12.2022 набула повноважень депутата Хмельницької обласної ради VIII скликання та надалі, відповідно до рішення цієї ради від 24.12.2020 № 1-2/2020, зарахована до складу постійної комісії Хмельницької обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики, освіти, науки, культури, релігії, молоді та спорту.
		Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад є суб`єктами відповідальними за корупційні правопорушення. 
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Відповідно до положень примітки до ст. 368-5 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		Отже, ОСОБА_5 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави та суб`єктом декларування.
		24.09.2024 о 12 годині 47 хвилин ОСОБА_5 заповнила на офіційному вебсайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, та, застосувавши особистий кваліфікований електронний підпис, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік. 
		У розділі 2.2. «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» ОСОБА_5 вказаний чоловік ОСОБА_8 .
		У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вищевказаної декларації, ОСОБА_5 зазначила наступні доходи:
		-        436 623 гривень від ТОВ «Хмельницькенергозбут»;
		-        421 525 гривень від ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ»;
		-        152 477 гривень від КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи»;
		-        34 372 гривень від КНП «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької обласної ради»;
		-        219 гривень від АТ КБ «Приватбанк».
		Загальна сума задекларованих доходів 1 045 216 гривень.
		Крім того, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вищевказаної декларації, ОСОБА_5 зазначила доходи ОСОБА_8 , а саме:
		-        1 789 884 гривень від ТОВ «Хмельницькенергозбут»;
		-        421 525 гривень від ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ»;
		-        105 000 гривень від здійснення підприємницької діяльності;
		-        52 200 гривень від здачі майна в оренду;
		-        12 900 гривень від ТОВ «СКМ ВЕСТ ГРУП»;
		-        9 000 гривень від ПП «ЄВРОСИР»
		Загальна сума задекларованих доходів 2 390 509 гривень.
		У розділі 12 «Грошові активи» вищевказаної декларації, ОСОБА_5 зазначила:
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 581 980 гривень;
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 95 999 гривень;
		-        готівкові кошти 90 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 3 418 200 гривень);
		-        готівкові кошти 70 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 2 658 600 гривень);
		-        готівкові кошти 15 200 000 гривень;
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 27 737 Євро (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 
		1 053 451 гривень);
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 15 508 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 588 994 гривень);
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 4 859 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 184 545 гривень).
		Загальна сума грошових активів згідно з розділом 12 «Грошові активи» декларації, ОСОБА_5 за 2023 рік відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 31.12.2023 становить 23 781 769 гривень.
		Будь-які інші грошові активи у щорічній декларації ОСОБА_5 , як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік не вказано. 
		03.10.2024 старшим слідчим-криміналістом першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_9 у ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 62024240010000369 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 3 174 000 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 131 008 437 гривень), 135 290 євро (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 6 184 742 гривень), 1 197 000 гривень, а також бухгалтерський документ (довідку) щодо зарахування на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий на ім`я ОСОБА_5 у банку Республіки Польща «Pekao (Bank Polska Kasa Opieki)», коштів у розмірі 590 000 доларів США (згідно з офіційним курсом НБУ станом на час здійснення операції 26.10.2022 становить 21 575 474 гривень).
		Крім того, 03.10.2024 старшим слідчим в ОВС четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_10 , у ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 62024240010000369 у службовому кабінеті ОСОБА_5 приміщення КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», що за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 93 000 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 4 251 467 гривень), 2 000 євро (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 91 429 гривень).
		Отже, 03.10.2024 у ході проведення вказаних вище слідчих дій виявлено активів на загальну суму 164 308 549 грн.
		При цьому, різниця між вартістю набутих активів ОСОБА_5 та її законними доходами склала як мінімум 137 091 055 грн, що більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує доходи ОСОБА_5 , задекларовані у передбаченому законом порядку.
		05.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, тобто у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
		05.10.2024 о 01 год. 38 хв. ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
		 
		Норми права, які підлягають до застосування
		Відповідно до ч. 1-4 ст. 177 КПК України запобіжними заходами є:
		1) особисте зобов`язання;
		2) особиста порука;
		3) застава;
		4) домашній арешт;
		5) тримання під вартою.
		Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
		Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
		Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
		1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
		3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
		4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
		5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
		6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
		7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
		8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
		9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
		10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
		11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
		12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
		Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
		Згідно зі ст. 368-5 КК України набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		Примітка. 1. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
		Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
		Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Під законними доходами особи слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції".
		При визначенні різниці між вартістю набутих активів та законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження.
		 Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
		Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Розмір застави визначається у таких межах:
		1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		 
		Мотиви слідчого судді
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
		У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
		Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, яка підтверджується наступними зібраними доказами, а саме:
		1)протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено: грошові кошти у розмірі 3 174 000 доларів США, 135 290 євро та 1 197 000 гривень, наручний годинник марки «ROLEX SA-GENEVE SUISSE 39139.71 - OYSTER M», сережки марки «Dior joaillerie», розписку ОСОБА_11 (особа, яка здійснює будівництво об`єктів нерухомості на території м. Хмельницького) від 04.09.2024 щодо продажу об`єкту нерухомості вартістю 430 000 доларів США, квитанцій про зарахування коштів на банківський рахунок на ім`я ОСОБА_5 у банку Республіка Польща на суму 590 000 доларів США, а також на ім`я ОСОБА_12 (чоловік ОСОБА_5 ) у банку Республіка Польща на суму 250 000 доларів США, 995 293 доларів США та 11 372 євро;
		2)протоколом обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 , а саме у КЗ ОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», в ході проведення якого виявлено та вилучено: грошові коши в сумі 93 000 доларів США та 2000 євро;
		3)протоколом огляду (аналізу) декларації ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за 2023 рік (встановлено наявність спільних активів на суму 529 300 доларів США та 23 781 768 гривень, що є значно менше від виявленого);
		4)протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , під час якого зафіксовано факти листування ОСОБА_5 щодо її протиправної діяльності
		5)щорічною Декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме ОСОБА_5 за 2023 рік; 
		6)інформацією про доходи ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_12 та іншими доказами у їх сукупності.
		Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності елементів складу злочину в інкримінованому ОСОБА_5 кримінальному правопорушенні, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вдається до оцінки доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходить лише з фактичних даних, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
		Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Відповідно до ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
		З наведених підстав доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_5 складів інкримінованих йому злочинів є передчасними.
		Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя також бере до вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що існує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та, маючи достатній матеріальний достаток, соціальний статус та зв`язки з працівниками правоохоронних органів, може переховуватися від органів досудового розслідування та має реальні можливості залишити територію України, як і в межах пунктів пропуску через державний кордон України, так і поза їх межами (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що  ОСОБА_5 , перебуваючи на волі та усвідомлюючи міру покарання за вчинене корупційне кримінальне правопорушення, може знищити, спотворити чи приховати речі та документи, до яких планується отримати доступ, що унеможливить встановлення всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень та притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності. Доказом такої ймовірності є той факт, що 03.10.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 останньою було вжито спробу приховати (позбутися) належних їй грошових коштів у сумі 544 200 доларів США шляхом викидання двох сумок з вікна квартири на вулицю. 
		Доведеним є і ризик незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки з метою виконання завдань кримінального провадження слідством заплановано допити свідків, у тому числі працівників КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які є підлеглими ОСОБА_5 та на яких вона має вплив. Крім того, за місцем проживання та роботи ОСОБА_5 вилучено значну суму готівкових коштів, що свідчить про наявність в останньої можливості для підкупу як свідків, так і інших учасників кримінального провадження з метою створення штучних доказів своєї невинуватості. 
		Також встановлено, що ОСОБА_5 на даний час є депутатом Хмельницької обласної ради VIII скликання, що може свідчити про наявність у неї, як в особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, можливості використовувати свій авторитет та політичні зв`язки на регіональному рівні з метою впливу для надання тих чи інших показань стороні обвинувачення, які будуть вигідні для сторони захисту та які вводитимуть в оману орган досудового розслідування, прокурора та суд.
		Крім того, перебуваючи на волі, підозрювана може вчинить активні дії щодо приховання інших активів, одержаних злочинним шляхом, перешкоджаючи у такий спосіб кримінальному провадженню. Також, наявним є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки в ході проведення обшуків встановлено, що ОСОБА_5 систематично вчиняє дії, спрямовані на отримання незаконних доходів.
		При ухваленні рішення слідчий суддя також враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
		Стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості перебування підозрюваної під вартою. 
		Враховуючи обставини кримінального правопорушення та їх характер, розмір прихованих активів, тяжкість покарання, особу підозрюваної, її соціальний статус та зв`язки, вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя доходить висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
		Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 197 КПК України та затримання ОСОБА_5 05.10.2024 строк дії ухвали слід визначити до 03.12.2024 включно.
		На виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при визначенні розміру застави слідчий суддя бере до уваги, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вчинялось в умовах збройної агресії російської федерації, що підриває авторитет органів державної влади та нівелює рівень довіри громадян до державних інституцій, та при вирішенні питання щодо визначення розміру застави погоджується зі стороною обвинувачення, що з урахування майнового стану ОСОБА_5 та її близьких осіб, ураховуючи зухвалість вчиненого кримінального правопорушення, застава має складати 165 126 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що еквівалентно 500 001 528 грн. 
		Крім того, у разі внесення застави необхідно покласти на підозрювану виконання наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із працівниками КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та особами, які зверталися для проведення медико-соціальної експертизи у КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи»; не відвідувати адміністративну будівлю КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Що стосується скарги захисника ОСОБА_4 на незаконність затримання, то з протоколу затримання від 05.10.2024 вбачається, що ОСОБА_5 була затримана на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, а саме, «1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення» та «2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин».
		Протокол затримання містить зазначення місця, дати і точного часу (години і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 КПК України.
		Оскільки відповідно до положень ч. 2, ч. 6 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність; слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов`язаний її виконати, порушення місця проведення досудового розслідування не вбачається.
		Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 27 травня 2019 року (справа № 766/22242/17), згідно з якою, відповідно до частин 2-5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду». Отже, ст. 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Наведені вище положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
		Слідчим в повному обсязі доведені обставини, визначені ч. 5 ст. 206 КПК України. Порушень КПК України при затриманні ОСОБА_5 слідчим суддею не встановлено. Під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу встановлені обставини, передбачені ч. 1 ст. 197 КПК України, для його застосування. Скарга є безпідставною.
		Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 309 КПК України, слідчий суддя
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання - задовольнити.
		Застосувати до підозрюваної  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 03.12.2024 включно.
		Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 165 126 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що еквівалентно 500 001 528 грн), зобов`язавши підозрювану  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: 
		-        прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; 
		-        не відлучатися із м. Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду; 
		-        утримуватися від спілкування із працівниками КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та особами, які зверталися для проведення медико-соціальної експертизи у КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи»; 
		-        не відвідувати адміністративну будівлю КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 ; 
		-        повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 
		-        здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		 
		Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
		Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
		ЄДРПОУ: 26268059
		МФО: 820172
		Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
		р/р UA128201720355259002001012089
		Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу). 
		Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
		Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
		У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
		Повний тест ухвали складено 11.10.2024.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                  ОСОБА_13

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...